Гендер і національний суб’єкт: конструювання маскулінності в контексті пострадянської України

За аналогією із західним зразком мужності (білий гетеросексуал середнього класу) українська модель транснаціональної маскулінності апелює до образу чоловіка, який діє у сфері виробничих, сімейних, гетеросексуальних відносин, матеріально забезпеченого і відповідального. У той же час, спроба відповідати системі маскулінності “Першого Світу” стикається з реальністю напів кримінальності легального бізнесу і тотальної корумпованості державних інститутів. В Україні, як і в більшості інших пострадянських країн ідея успіху пов'язана з порушенням закону, що, у свою чергу, є ефективним засобом продемонструвати свою маскулінність. Перехід до ринкової економіки супроводжувався виникненням маскулінності “нових українців”. Головними визначаючими нового образу виступає експозиція гігантських, накачаних тіл, могутніх ший і низьких лобів, хамської поведінки, масивних золотих ланцюгів і дорогих машин. Ця система маскулінності виробляє цілий культурний пласт пісень, романів і художніх фільмів про життя “героїчних” бандитів і їх друзів. Слід зауважити, що кар'єра героя, як правило, приводить його до зовнішніх визначаючих транснаціональної маскулінності - респектабельний бізнесмен. У той же час, існують два загально пов'язані фактори, які визначають неможливість відповідати нормативним образам європейської маскулінності. По-перше, у дихотомії “Схід - Захід” Україна, як і інші пострадянські держави, сприймається як “недостатньо демократична”, тобто “маргінальна” у колективній структурі європейського суб'єкта. По-друге, західні практики суб'єктивації визначаються “неоліберальним” проектом, який виключає будь яку “кримінальність” як засіб підтвердження мужності. У комплексі це визначає парадокс української транснаціональної маскулінності - вимушеність поєднання нормативних образів “європейських бізнесменів” з характеристиками “напівкримінальної” агресивної маскулінності. У такому контексті стає очевидним, що кожна із систем української маскулінності намагається компенсувати радянську/колоніальну травму українського національного суб'єкта. філософський переосмислення гендерний

У висновках визначено підсумки дослідження, окреслено перспективи філософсько-антропологічного використання категорії системи маскулінності як категорії аналізу проблеми гендерно-маркірованого національного суб'єкта.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Коновалов Д. Гендер та засоби масової комунікації у пострадянській Україні // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія: теорія культури і філософія науки. - Харків, 2002. - № 553. - С. 165-169.

2. Коновалов Д. Гендер, нация и глобализация в украинском политикуме / Д. Коновалов // Вісник Харк. нац. ун-ту. Серія: теорія культури та філософія науки. - Харків, 2003. - № 587. - С. 65-69.

3. Коновалов Д. Роль сакральных образов женщин в процессе конструирования нации / Д. Коновалов // Вісник Харк. нац. ун-ту. Філософські проблеми науки та культури. Серія: теорія культури та філософія науки. - Харків, 2004. - № 625-1. - С. 97-100.

4. Коновалов Д. Стратегии власти и конструирование нации / Д. Коновалов // Вісник Харк. нац. ун-ту. Філософські перипетії. Серія: філософія. - Харків, 2004. - № 638. - С. 42-45.

5. Коновалов Д. Новые маскулинности: украинский дисплей / Д. Коновалов // Гендерные исследования: (Сб. ст.) / Харьк. центр гендер. исслед.; Под ред. И. Жеребкиной и др. - Харьков, 2004. - № 10. - С. 226-235.

Размещено на Allbest.ru