Українська національна ідентичність: компаративний аналіз націоналістичних дискурсів

Процеси інтеграції і глобалізації піднімають достатньо серйозні питання існування і життєздатності європейської ідентичності. Враховуючи культурну, лінгвістичну, конфесійну, етнічну строкатість Європи, піднімається на поверхню питання про спільну для цих країн надідентичність - європейську, про її існування, яка наразі втілюється через нагальну необхідність політичного об'єднання Європи. Варто звернути увагу на те, що європейська інтеграція не заперечує національні держави. Це означає, що нова плюралістична ідентичність як наднаціональна ідентичність може служити доповненням до існуючих традиційних національних ідентичностей. Ця ідентичність включає локальні, регіональні, етнічні, національні, релігійні ідентичності, які існують на цьому континенті. Ця (нова) спільна європейська ідентичність може існувати тільки одночасно і у співіснуванні з іншими ідентичностями.

В п'ятому підрозділі (3.5) “Процес становлення національної ідентичності в ситуації “постнаціонального” суспільства” досліджуються перспективи (спів)існування національних ідентичностей в ситуації постання “постнаціонального” суспільства (Ю. Габермас), проблеми майбутнього національних держав, оскільки останнім часом поширюються доволі протилежні судження щодо їх скороминучості як соціального, територіального та суспільно-політичного конструкту. Постнаціональне суспільство, яке неминуче прийде на зміну гегемонії національних держав, стверджує Ю. Габермас, за самою своєю структурою буде логічним продовженням останніх, оскільки “на шляху до постнаціонального суспільства ми можемо орієнтуватися на взірець якраз тої історичної форми, яку збираємося подолати”. З цього випливає слушна авторова думка про те, що наднаціональні утворення зможуть легше справлятися з проблемами, які сьогодні постали на порядку денному всієї світової спільноти.

Термін “постнаціональне суспільство” можна розуміти як поступовий занепад національних держав, які будуть передавати владу іншим суспільно-політичним утворенням наднаціонального рівня. Наразі це в зародковому вигляді можна спостерігати в об'єднаній Європі. Що станеться з націями, які є базисом національних держав? Ю.Габермас припускає майбутню економічну, політичну і культурну гомогенність європейського простору, з чим важко погодитись. Саме в такій уніфікованій Європі буде можливість створення комунікативного зв'язку, основний постулат якого полягає в тому, що коли ми розмовляємо/спілкуємося з Іншими, ми признаємо їх як самих себе. Комунікація припускає визнання один одного і тому не потребує ніяких зовнішніх авторитетів, зокрема державних, національних. Але якщо цей аргумент є чинним, доля національних держав приречена на поступове зникнення і тому “європейська тожсамість і так вже не може означати нічого іншого, окрім єдності в національному різноманітті”. Загалом така оцінка ролі постнаціонального суспільства дещо перебільшена, оскільки, враховуючи хвилю наростаючої націоналізації та етнізації в Європі, можна стверджувати, що існування єдиної європейської нації здається малоймовірним. При розширені європейського інтегративного простору Європа все більшою мірою буде стикатися з проблемою існування національних ідентичностей.

У висновках підведені та узагальнені підсумки дослідження, окреслено перспективи філософського осмислення концепту національної ідентичності в українській культурі.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Горлова В.М. Поняття національної ідентичності в роботах Курта Хюбнера. // Вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди. - Випуск № 13. - Харків ОВС, 2002. - С.47 - 51.

2. Горлова В.М. Значення міфу в процесі конструювання національної ідентичності. // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна “Філософські проблеми науки і культури”. - Випуск № 587. Серія “Теорія культури і філософія науки”. - Харків - Дрогобич, 2003. - С.59 - 62.

3. Горлова В.М. “Дискурс націоналізму і національна ідентичність сучасної України: особливості, роль і місце в суспільних процесах”. // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна “Філософські проблеми науки і культури”. - Випуск № 615. Серія “Теорія культури і філософія науки”. - Харків, 2004. - С.118 - 120.

4. Горлова В.М. Юрген Габермас: теорія комунікативної дії і доля національних держав”. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Випуск № 638, серія “Філософія”, 2004. - С. 45 - 49.

АНОТАЦІЇ

Горлова В.М. Українська національна ідентичність: компаративний аналіз націоналістичних дискурсів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.12 - українознавство (філософські науки). Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна. Харків, 2005.

Дисертація присвячена дослідженню процесу формування української національної ідентичності та сукупності уявлень про її функціонування, представлених в націоналістичних дискурсах. Обґрунтовано положення про те, що націоналізм можна розглядати як основне тло, в межах якого формується національна ідентичність, розглянуто концепцію нації та її зв'язок з функціонуванням національної ідентичності. Виокремлено три націоналістичні дискурси - романтичний, модерний та постмодерний, та дано їх загальну характеристику; проаналізовано можливості конструювання національної ідентичності у виділених дискурсах. У методологічному плані дисертаційне дослідження направлено на компаративний підхід при проведені аналізу національних ідентичностей, які по різному конституюються у виділених націоналістичних дискурсах. У виборі методів аналізу ідентичності дослідження спирається на концепцію “наративної ідентичності” Поля Рікера як “оповіді про життя”, яку можна знайти через зіткнення з текстами, створеними іншими авторами і самим собою. Також дисертаційне дослідження базується на концепції Б.Андерсона про “уявлюваний” характер національних спільнот, які конституюються за допомогою “друкованого слова”. Теоретична проблема аналізується на матеріалі, який репрезентує практичний вимір національної ідентичності, та представленому як літературними текстами, так і науковими та публіцистичними працями. Акцентується увага на сутності основних компонентів європейської ідентичності в структурі української національної ідентичності. Виявлено основні тенденції репрезентації української національної ідентичності в ситуації постання “постнаціонального” суспільства та показано її функціональні можливості в ситуації наростаючих глобалізаційних процесів.

Ключові слова: ідентичність, наративна ідентичність, національна ідентичність, нація, націоналізм, націоналістичні дискурси.

Горлова В.Н. Украинская национальная идентичность: компаративный анализ националистических дискурсов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.12 - украиноведение (философские науки). Харьковский национальный университет им. В.Н.Каразина. Харьков, 2005.

Диссертация посвящена исследованию процесса формирования украинской национальной идентичности и совокупности представлений об ее функционировании, представленных в националистических дискурсах. Обосновано положение о том, что национализм можно рассматривать в качестве основного концептуального фона, в пределах которого формируется национальная идентичность, рассмотрена концепция нации и ее связь с функционированием национальной идентичности. Национальная идентичность рассматривается как специфический вид идентичности - принадлежность к обществам, которые определяют себя как нации, то есть этот вид идентичности в своей структуре охватывает идею нации и зависит от нее. Теоретической основой является примордиальная, модернистская и конструктивистская концепции трактовки нации и национализма. Выделено три националистические дискурсы - романтический, модерный, постмодерный, дана их общая характеристика; проанализированы возможности конструирования национальной идентичности в выделенных дискурсах. В методологическом плане диссертационное исследование направлено на компаративный подход в анализе национальных идентичностей, которые по-разному конституируются в выделенных дискурсах. В выборе методов анализа идентичности исследование опирается на концепцию “нарративной идентичности” Поля Рикера как “рассказывания о жизни”, которую можно найти посредством столкновения с текстами, созданными другими авторами и самим собой. Проблема взаимоотношений между рассказыванием-нарративом и жизнью рассматривается как экспликация специфических нарративных проявлений осмысления мира, более того, как особенная форма существования человека, как присущий только ей модус бытия. Также диссертационное исследование базируется на концепции Б.Андерсона о “воображаемом” характере национальных сообществ, которые незримо связаны в одно целое и конституируются с помощью “печатного слова” В процессе анализа были использованы также культурологические исследования разных аспектов “ситуации постмодерна”. Теоретическая проблема анализируется на материале, который репрезентирует практическое измерение национальной идентичности и представленный как литературными текстами, так и научными и публицистическими работами. Акцентируется внимание на сущности основных компонентов европейской идентичности в структуре украинской национальной идентичности. Выявлены основные тенденции репрезентации украинской национальной идентичности в ситуации становления “постнационального” общества и показаны ее функциональные возможности в ситуации нарастающих глобализационных процессов.

Ключевые слова: идентичность, национальная идентичность, нация, национализм, националистические дискурсы, нарративная идентичность.

Gorlova V. Ukrainian national identity: comparative analyses of nationalistic discourses. - Manuscript.

Thesis for a degree of Candidate of Philosophical Science by speciality 09.00.12 - Ukrainian Studies (Philosophical Science). - Karazine Kharkiv National University, Kharkiv, 2005.

The dissertation is devoted to the investigation of formation process of Ukrainian national identity with regard to their essence and function. Nationalism is viewed as a basic form of the construction of national identity; the concept of nation and interrelation with national identity are also analyzed. Nationalistic discourses are differentiated as romantic, modern and postmodern. Common characteristics and possibilities of the construction of national identities within discourses are formulated and grounded in research. Methodologically this dissertation represents comparative approach towards analyses of national identities, which are differently constituted within nationalistic discourses. The process of identity analyses is based upon the P.Ricker's conception of “narrative identity” as the “narration about life”, that can be found in others authors' texts and in our own texts. B.Anderson's conception about “imagined” character of national societies allows to formulate an important conclusion, that “printed words” keep member of communities together by. In the capacity of the main material for dissertation investigation serves the literature, scientific and publicist's works. High emphasis has been placed on consideration of the base components of European identity, which are implemented in structure of Ukrainian national identity. The main tendencies in representations of Ukrainian national identity in the situation of “postnational” society and globalization processes were defined.

Key words: identity, national identity, nation, nationalism, nationalistic discourses, narrative identity.

Размещено на Allbest.ru