Специфіка відображення православного архетипу у російській метафізичній традиції

Опрацювання принципів цілісного філософського знання вимагало виявлення принципів цілісності буття. Тому російська філософія здійснює онтологічну інверсію, повертаючи онтологічній структурі світу її трансцендентне начало.

У російській філософії істина пов'язується зі знанням позачуттєвого досвіду, що відкриває шлях до метафізичної свободи. Таке знання припускає особливий спосіб осягнення - віру у поєднанні з містичною інтуїцією, тобто гносис. Тернарні архетипічні структури визначили специфіку православного світогляду як феноменально логічного ґрунту російського філософування, а також потяг до метафізичного синтезу.

Для рішення своєї вищої мети багатовимірного синтезу російське філософське мислення використовувало ідею всеєдності християнського платонізму, розгорнувши її в метафізику всеєдності. Але платонізму властиве розуміння абсолютного буття лише як досконалого і завершеного. Тому в межах метафізики всеєдності виникли софіологічні системи, церковно-православні за своїм основним змістом, оскільки для них обов'язковим є трансцендентне начало світу, але з елементами маніхейства у формі гностичних уявлень про Софію-Логос. Можна стверджувати, що російська метафізична філософія намагалася з'єднати православно-платонічну тріадологію з дуалізмом гностиків, що дозволяло визначити завдання метафізичного синтезу в російській філософії як неусвідомлювану потребу подолання розірваності свідомості таким чином, щоб у філософському дискурсі гармонійно з'єдналися бінарні і тернарні структури свідомості.

Російська метафізична філософія є не тільки раціональною формою внутрішньо-культурної рефлексії у контексті здійснення самоідентифікації, але й способом трансценденції російської культури в цілому, а тому може бути інтерпретована як особлива теургічна практика у межах російської православної культури.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Дубниченко В.Ю. Богочеловек или человекобог? Два типа философствования - две концепции личности. // Метаморфози свободи: спадщина Бердяєва у сучасному дискурсі (до 125-річчя з дня народження М.О. Бердяєва): Український часопис російської філософії: Вісник Товариства російської філософії при Українському філософському фонді. Вип. 1 - К.: Вид. ПАРАПАН - 2003. - 648 с. - С. 222-230.

2. Дубниченко В.Ю. Метафизические начала русской историософии. // Интеллект. Особистість. Цивілізація. Тематичний збірник наукових праць із соціально-філософських проблем. Випуск 1. Том 1 / Голов. ред. О.О. Шубін. - Донецьк, ДонДУЕТ, 2003. - 259 с. - С. 219-232.

3. Дубниченко В.Ю. Проблема Богопознания в русской религиозной философии // Вісник Донецького університету. Серія Б. Гуманітарні науки. - 1999. - № 2. - С. 182-187.

4. Дубниченко В.Ю. Проблема правосознания в русской религиозной философии // Практична філософія та правовий порядок: Збірка статей. - Харків, Центр Освітній Ініціатив, 2000. - 342 с. - С. 12-15.

5. Дубниченко В.Ю. Тайна Боговоплощения и смысл истории // Наука. Релігія. Суспільство. - Донецьк. - 2002. - № 2. - С. 15-20.

АНОТАЦІЇ

Дубніченко В.Ю. Специфіка відображення православного архетипу у російській метафізичній традиції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук зі спеціальності 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії. - Донецький національний університет, Донецьк, 2005.

Дисертаційна робота містить соціально-філософський аналіз російського православного архетипу в контексті дослідження соціально-філософських форм і соціокультурних функцій його відображення в російській метафізичній традиції. Основною метою дисертаційного дослідження стало виявлення специфіки російського стилю філософування в тій формі, яка має характер метафізики і носить типологічну назву "російська релігійна філософія". Головними проблемами дослідження є проблема соціокультурних і культурно-антропологічних джерел метафізичного знання, а також проблема вибору соціумом своєї онтології історії. Для дослідження і вирішення означених проблем застосовується концепція архетипів і синхронності К.Г. Юнга відповідно до російської соціокультурної системи. Аналіз російського національного архетипу, проведений на основі ідеї К. Юнга про розділення загальнолюдських архетипів на двоїсті і троїсті, дозволив встановити, що російський архетип являє собою, в силу тих соціокультурних умов, що склалися з історичних обставин та географічного положення, складну динамічну взаємодію бінарного (європейського) і тернарного (азіатського) архетипів з перевагою останнього. Засобами історичної та історико-філософської реконструкції в роботі показано, що розщепленість російського національного архетипу, яка виявилася на соціальному і світоглядному рівні як розколотість культури, відчувалась як несвідома потреба здійснити гармонійний синтез архетипічних структур. Бажання перебороти розколотість європейської філософії, об'єднавши раціонально-логічне та інтуітивно-містичне спрямування, надало російській метафізиці особливого статусу - месіансько-місіанського.

Ключові слова: архетип, соборність, всеєдність, софійність, трансцендентне, іманентне, пантеїзм, панентеїзм, теургічна практика.

АННОТАЦИЯ

Дубниченко В.Ю. Специфика отражения православного архетипа в русской метафизической традиции. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03 - социальная философия и философия истории. - Донецкий национальный университет. - Донецк, 2005.

Диссертационная работа содержит социально-философский анализ русского православного архетипа в контексте исследования социально-философских форм и социокультурных функций его отражения в русской метафизической традиции. Основной целью диссертационного исследования является выявление специфики русского типа философствования в той форме, которая имеет характер метафизики и носит типологическое название "русская религиозная философия". Главной проблемой, рассматриваемой в диссертационной работе, является проблема социокультурных и культурно-антропологических источников метафизического знания, а также проблема выбора социумом своей онтологии истории. Исходным при рассмотрении этих проблем является положение, что у мировоззренческого знания и у социального действия архетипические источники и архетипическая основа. Для исследования и решения указанных проблем привлечена концепция архетипов и синхронности К.Г. Юнга применительно к русской социокультурной системе. Анализ русского национального архетипа, проведенный на основе идеи К. Юнга о разделении общечеловеческих архетипов на двоичные и троичные, позволил установить, что русский архетип представляет собой, в силу сложившихся социокультурных условий и исторических обстоятельств, а также географического положения, сложное динамическое взаимодействие бинарного (европейского) и тернарного (азиатского) архетипов с преобладанием последнего. Способом исторической и историко-философской реконструкции в работе показано, что расколотость русского национального архетипа, проявившись на социальном и мировоззренческом уровне как расколотость культуры, переживалась как неосознаваемая потребность осуществить гармоничный синтез архетипических структур. А поскольку, по К. Юнгу, центральным архетипом является архетип самости, принимающий форму архетипа порядка и целостности, то базовой интенцией русского национального сознания по отношению к миру и фундаментальным принципом моделирования стала соборность. Она имела две формы выражения: как социокультурный идеал и как способ действия в истории. Потребность в мировоззренческом синтезе оформилась как необходимость выработки универсальной теории, формулирующей основные принципы единства мира. Идея всеединства, положенная в основу русской метафизики, стала философским выражением главной интуиции православно-церковного мироощущения, поэтому опорной конструкцией метафизической схемы в русской философии является православная онтология. Русская метафизика сохраняет основную философскую проблему - соотношение трансцендентного и имманентного, но решает её на основе архетипических структур русского православного сознания. Желание преодолеть расколотость европейской философии, объединив рационально-логическое и интуитивно-мистическое направления, наделяло русскую метафизику особым статусом - мессианско-миссианским.

Ключевые слова: архетип, соборность, всеединство, софийность, трансцендентное, имманентное, пантеизм, панентеизм, теургическая практика.

ANNOTATION

Dubnichenko V.J. "Specific character of Orthodox archetype reflection in Russian metaphysic tradition". - The manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of philosophical sciences on specialty 09.00.03 - social philosophy and philosophy of history. - Donetsk National University. - Donetsk, 2005.

The dissertation contains social-philosophical analysis of the Russian Orthodox archetype in the context of investigation of the social-philosophical forms and social-cultural functions of its reflection in Russian metaphysics tradition. The main aim of the dissertation is to determine the peculiarity of Russian type of philosophizing in the form which can be regarded as metaphysics and is know as typological term "Russian religious philosophy". The main point the dissertation is the problem of social-cultural and cultural-anthropological sources of metaphysical knowledge, and the problem of socium's choice of its ontology of history. K. Ung's conception of archetypes and synchronism has to the social-cultural system in order to investigate and solve the problems under consideration. The analysis of Russian national archetype has allowed to find out that the Russian archetypes with predomination of the last one. The methods of historical and historical-philosophical reconstruction in the work, have been shown that splitness of Russian national archetype, appeared on the social level as well splitness of the culture, the had been going through as unrealized requirements, to carry out harmonious synthesis of archetypical structures. The desire to overcome splitness of European philosophy by uniting rational-logical and intuitive-mystical directions, gave the Russian metaphysics the particular status - the messian-messian one.

Key words: archetype, consiliarism, unity, sophistication, transcendent, immanent, pantheism, theurgical practice.

Размещено на Allbest.ru