Генезис інформаційної цивілізації

3.Серед атрибутивних якостей людини, що обумовлюють перехід суспільства до інформаційної фази розвитку, особливого значення набувають сутнісні сили, що впливають на процеси здійснення інформаційного обміну, виявляючись як здібності особистості: здібність до впорядкованого світосприйняття, здібність до спонтанного породження семантичних фільтрів, здібність до встановлення відносин між смислами, здібність до динамічної рівноваги смислової парадигми особистості із семантикою соціального світу, здібність до продукування інформації як способу переведення семантики із суб'єктивованої форми існування в об'єктивовану.

4. Розвиток сутнісних сил людини, пов'язаних із здійсненням інформаційного обміну, та предметно-орієнтована діяльність людини, спрямована на задоволення духовних потреб особистості, визначають загальний напрямок суспільного розвитку на сучасному етапі історичного процесу як шлях до інформаційної цивілізації, яка являє собою такий тип зв'язку між людиною та суспільством, при якому пріоритетними цінностями стають інтелект і духовний розвиток людини, а визначаючими факторами суспільного розвитку - інформація та знання. При цьому соціальний метаболізм, що відбувається у межах соціального організму, набуває переважно інформаційного змісту.

5. Морфологію інформаційного суспільства, що являє собою початковий етап становлення інформаційної цивілізації, визначає підвищення ролі знання та мови як каналу інформаційного обміну, що закріплюється принципово новим поділом праці. Він здійснюється на підставі володіння функціонально необхідними для ефективної життєдіяльності та розвитку особистості обсягами інформації, перетворюючи її на стратегічний ресурс суспільного розвитку. В результаті змінюються пріоритети у його сферах: на перше місце виходить духовне виробництво та сфера надання послуг.

6.Соціально-філософське дослідження взаємодії людини та суспільства дозволяє визначити, що поступовий розвиток сутнісних сил людини обумовлює виникнення протиріччя між потребами особистості (матеріальними чи духовними) та існуючою системою суспільних відносин, яка не відповідає вимогам здійснення нагальних потреб людини. Зняття цього протиріччя відбувається як трансформація існуючої форми зв'язку у соціальному світі, що, у свою чергу, створює умови для розвитку та реалізації сутнісних сил людини. Подібні взаємодії об'єктивного та суб'єктивного, здійснюючись у зв'язках, що існують між ними, стають джерелом саморозгортання цивілізації нового типу.

Тип зв'язків, що формуються між людиною та суспільством на початку ХХІ століття, визначається розвитком сутнісних сил особистості, пов'язаних із забезпеченням інформаційного обміну, що викликають актуалізацію духовних потреб. Умовою їх здійснення є розвиток засобів праці ідеального характеру, який сприяє закріпленню нового поділу праці та формування інфраструктури інформаційного суспільства.

7. Оцінюючи перспективи розвитку України, можна припустити, що особливості сучасного стану українського суспільства, який визначає його перехідний характер, у поєднанні із вповільненим інформаційним обміном у структурі суспільства (через дистресові архетипи, відсутність розвиненого соціального інтелекту), наявність фрустрації свідомості особистості, а також синтетичність українського світосприйняття, що обумовлює особливості взаємодії людини та суспільства в Україні, будуть утворювати певні труднощі у становленні інформаційного способу організації соціального життя в країні. У той же час порівняно високий інтелектуальний потенціал українців у сполученні із їх високими адаптаційними здібностями і системою цінностей, зорієнтованою на особистість, складатиме сприятливі умови для соціальних перетворень у напрямку переходу до інформаційної фази розвитку.

Серед заходів, яких необхідно вжити для оптимізації процесів формування інформаційного суспільства в Україні, автор визначає наступні: переорієнтація державної стратегії на розвиток науки та розширення можливостей отримання освіти будь-якого рівня разом із впровадженням заходів з підвищення соціального статусу працівників розумової та висококваліфікованої праці; підвищення ролі теоретичного знання; розробка оптимальної політики з питань мови як логічної форми функціонування смислів у суспільстві; теоретичне обгрунтування та культивування нового поділу праці за інтелектуальними показниками; переорієнтація сфери виробництва на науковоємкі та високотехнологічні його види; створення сприятливих умов для розвитку нових базових галузей суспільства - телекомунікацій, електроніки, біотехнології та інших; теоретичне обгрунтування стратегії та методів впровадження нових засад інформаційного способу організації соціального життя та інші.

ПУБЛІКАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

Статті у фахових наукових виданнях

1. Мартинюк С.Є. Інформація та її роль в еволюції планетарної цивілізації // Нова парадигма. - 1998. - № 7. - 0,3 др. арк.

2. Мартинюк С.Є. Проблема вивчення цивілізації: історичний аспект // Нова парадигма. - 1999. - № 10. - 0,5 др. арк.

3. Мартынюк С.Е. Информационная цивилизация как закономерный этап развития человека // Нова парадигма. - 1999. - № 11. - 0,5 др. арк.

4. Мартинюк С.Є. Духовне виробництво як спосіб задоволення духовних потреб людини // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Голов. ред. В.В.Лях. - Вип. 14. - К.: Український центр духовної культури, 2000. - 0,5 др.арк.

5. Мартинюк С.Є. Особливості становлення інформаційного суспільства в Україні // Культурологічний вісник. - 2000. - № 6. - 0,5 др.арк.

Тези доповідей на наукових конференціях

6. Мартинюк С.Є. Трансформація цінностей людини як фактор формування інформаційної цивілізації // Збірник наукових праць з гуманітарних наук Запорізької державної інженерної академії. Матеріали наукової конференції. - Запоріжжя: ЗДІА, 2000. - 0,3 др.арк..

7.Мартинюк С.Є. Детермінанти, зміст та напрямок саморозгортання інформаційної цивілізації // Студент-2000: каким ему быть? Материалы научно-практической конференции. 13-14 апреля 2000 г. - Запорожье: ЗГУ, 2000. - 0,3 др.арк.

Размещено на Allbest.ru