Формування риторичної компетенції студентів-філологів під час вивчення польської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування риторичної компетенції студентів-філологів під час вивчення польської мови

Ранюк О.П.

Анотація

У статті теоретично обґрунтовано поняття «компетенції» та «риторичної компетенції». Зазначено, як можна використовувати риторичний елемент під час вивчення польської мови. Представлено систему вправ та завдань на заняттях польської мови, спрямованих на формування риторичної компетенції.

Ключові слова: філолог, риторика, комунікативна компетенція, риторична компетенція, компетентність.

Аннотация

В статье теоретически обосновано понятие «компетенции» и «риторической компетенции». Отмечено, как можно использовать риторический элемент при изучении польского языка. Представлена система упражнений и заданий на занятиях польского языка, направленных на формирование риторической компетенции.

Ключевые слова: филолог, риторика, коммуникативная компетенция, риторическая компетенция, компетентность.

Abstract

The definitions «competence» and «rhetorical competence» are theoretically grounded in the article. It is specified how to use rhetorical element in teaching polish language. The system of tasks and exercises aimed at forming rhetorical competence at the lessons of polish language is shown.

Key words: philologist, rhetoric, communicative competence, rhetorical competence, competence.

компетенція польський мова комунікативний

Вища освіта спрямована на формування фахової культури, важливими складникам якої, безумовно, є мовна компетентність і комунікативна досконалість. У процесі здобуття вищої освіти необхідним стає опанування поняттєвого апарату обраної спеціальності.

На сучасному етапі підготовки фахівців в Україні актуалізована проблема філологічної освіченості. Важливою є гармонізація професійних знань і належна мовна/мовленнєва освіченість як фундаментальний складник професіоналізму в комунікативно-діяльнісній сфері гуманітарної галузі.

Процеси реформації в освіті України пов'язані з підвищенням компетентнісної спрямованості навчання, передусім філологів. Компетентнісний підхід є стрижневою, базовою ідеєю реформування навчально-виховного процесу в сучасному освітньому середовищі.

Науковці й педагоги-практики розробляють ефективні моделі та технології формування компетентностей у процесі навчання. Однак нині в Україні відсутні розробки оптимальних шляхів формування риторичної компетентності студентів-філологів під час вивчення польської мови, також проблема риторичної компетентності в цьому руслі опрацьована недостатньо, адже польська мова у ВНЗ України почала вивчатися відносно недавно порівняно з іншими мовами. З огляду на зазначене уважаємо тему статті актуальною.

Риторику як науку і мистецтво слова вивчала велика кількість науковців, зокрема В. Аннушкін, М. Бахтін, Н. Іпполітова, Є. Клюєв, Л. Мацько, Г. Сагач, Ю. Рождественський та ін. У їхніх працях висвітлено основні риторичні категорії й поняття, лінгвістичні основи риторики. Лінгводидакти Н. Голуб, О. Горошкіна, Г. Бондаренко, Г. Дегтярьова, О. Залюбівська, С. Омельчук, Г. Онуфрієнко, М. Пентилюк, Т. Симоненко та інші розробили методичні аспекти вивчення риторики на всіх рівнях мовної освіти.

Метою статті є означення поняття «риторична компетентність» студентів-філологів, окреслення структурних складників риторичної компетентності студентів під час вивчення польської мови.

Для того, щоб з'ясувати поняття «риторична компетенція», варто розглянути зміст понять «компетенція» та «компетентність». За останні десятиліття з'явилася велика кількість робіт, у яких використовують зазначені терміни.

У довідковій літературі термін «компетенція» (від лат. mpetere - бути здібним до чого-небудь) трактується як кваліфікований, той, що знає, як коло проблем, у яких є обізнаною ця особа, а термін «компетентний» - як той, хто володіє компетенцією. Ці поняття широко використовуються в педагогіці, лінгводидактиці, психології і соціології вітчизняними та зарубіжними науковцями. У психологічній літературі компетентність розглядається як категорія оцінювальна, яка характеризує людину як суб'єкт спеціалізованої діяльності, що дозволяє раціонально й успішно досягати поставлених цілей.

У дослідженні ми використовуватимемо визначення понять «компетентність» та «компетенція» Є. Артамонової. За її словами, компетентність - це інтегративне утворення особистості, яке складається із взаємодії різноманітних компетенцій людини, які формуються та розвиваються у процесі засвоєння теоретичного та практичного досвіду та діяльності. Відповідно, компетенція є вихідною від компетентності і є певною сферою знань, навичок, умінь та якостей, які в комплексі допомагають людині діяти в різних, у тому числі й у нових для неї ситуаціях [1, с. 12].

У студентів-філологів у процесі вивчення польської мови важливим є формування насамперед комунікативної компетентності, яка передбачає наявність професійних знань, загальної гуманітарної культури людини, умінь і навичок спілкування. Вона формується на основі комунікативної компетенції.

Комунікативна компетенція (лат. mpetens - відповідний) - це сукупність знань про спілкування в різноманітних умовах і з різними комунікантами, а також уміння ефективно застосовувати ці знання в конкретному спілкуванні [2, с. 162].

Проте важливим елементом професійної мовно-комунікативної компетенції є володіння основами риторичних знань і вмінь. Саме вони допомагають у становленні людини як цінної для суспільства особистості, професійному зростанню, гармонізації особистісного, професійного й суспільного діалогу. Поняття «риторика» охоплює широкий спектр знань, умінь і навичок: від виникнення ідеї до безпосереднього процесу мовлення. Риторична компетенція - це вміння управляти мисленнєво-мовленнєвою діяльністю, знання механізмів цієї діяльності. На думку Г. Онуфрієнко, риторична компетентність є логічною ланкою у філологічній парадигмі фахової освіти в сучасній Україні. Відсутня або недостатньо сформована риторична компетенція помітно знижує рейтинг фахівця, позбавляючи його професійної перспективи, оскільки знання з риторики як лінґвокультурологічної науки й мистецтва ефективної усної переконувальної комунікації (завданням професійного діалогу/полілогу є переконання, котре досягається аргументацією), безперечно, становить фундамент освіченості та професіоналізму.

Формування риторичної компетенції є важливим елементом підготовки майбутніх філологів польської мови. Насамперед вивчення польської мови - це вивчення іноземної мови, що має свою специфіку порівняно з рідною мовою. Важливим є те, що однією з найпоширеніших проблем серед тих, хто вивчає іноземну мову, є страх говорити нею, адже студенти хвилюються, що вимовлять те чи інше слово неправильно, і це зумовить осуд серед оточення. Саме тому у ВНЗ необхідно наполягати викладачам-полоністам на тому, щоб студенти вчилися розмовляли польською мовою для набуття досвіду.

Оскільки польська мова належить до слов'янських мов, то має багато подібного з іншими мовами, наприклад, російською, українською, через це можуть виникнути непорозуміння. Для прикладу: owoce - фрукти, zapomnic - забути, pensja - зарплата, prosto - прямо тощо. Тому варто студентам відштовхуватися не лише від власних вражень та тлумачень, а подібні слова вчити та знати їхнє значення, щоб не виникло суперечностей.

Для формування риторичної компетенції доцільно використовувати на заняттях польської мови елементів риторики, адже не у всіх ВНЗ риторика є самостійним предметом. Це можливо насамперед із засвоєнням студентами елементарних знань про риторику, ознайомлення з технікою публічного мовлення, етапів виступу, вмінь аргументувати та доводити свою думку, правил проведення дебатів.

Зокрема, вивчаючи певну тему з польської мови, наприклад, починаючи з елементарних «Moja rodzina», варто не лише використовувати такий вид роботи, як написання твору, але й усне висловлювання кількох студентів про свою сім'ю для тренування свого мовлення. Згодом, коли словниковий запас стане більшим і студенти-полоністи зможуть більше сказати польською мовою, можна повноцінно використовувати такий прийом, як побудова публічних виступів на певну тему. Проте спочатку варто аналізувати зразки польського публічного мовлення (визначення структурних частин, аналіз інтонаційних особливостей тексту), це можна робити як за допомогою аудіо-, так і відеозаписів, зокрема, прослуховування записів з промовами, перегляд фільмів, телепередач, де можна простежити особливості публічних виступів. Після аналізу, коли студенти розуміють, як будувати публічний виступ, які помилки варто не допускати у промовах, потрібно вчити складати ескіз промови, її побудову. Після цього вже можна виголошувати публічний виступ на задану тему.

Цікавим видом роботи під час вивчення польської мови є моделювання комунікативних ситуацій, або так звані рольові ігри (наприклад, «Ktora godzina?», «W restauracji», «Gdzie jest moja rodzina?», «Sklep spozywczy»), що допомагають набувати досвіду. Наприклад, комунікаційна гра «Gdzie jest moja rodzina?» полягає в тому, що викладач поділяє групу на кілька сімей. Кожному зі студентів роздаються картки, де вказано основну інформацію про них. За допомогою питань один до одного варто знайти своїх членів сім'ї. Цікавими видами роботи є дебатні ігри, що дозволять висловлювати власні думки щодо актуальних тем, проте спочатку варто ознайомити з правилами проведення дебатів, щоб згодом не виникало непорозумінь та конфліктів, викладачеві також варто вчити формувати аргументи для дебатів на вказану тему, продумувати можливі аргументи, що підтверджують чи заперечують думку. Необхідно також студентам створювати та представляти перед аудиторією презентації, що допомагають наочній демонстрації свого виступу та значно полегшують сприймання та подання інформації.

Ще одним ефективним засобом для формування риторичної компетенції є вивчення скоромовок. Адже скоромовки розвивають мовлення, допомагають кращому засвоєнню фонетичних особливостей мови. Для філолога це є невід'ємним компонентом у тренуванні вимови. Ось кілька скоромовок для зразка: 1. Czarna krowa w kropki bordo zarla traw? kr?c^c mord^. 2. A jej corka ryzo-raba zdarla rogiem kor? z graba. 3. Czy si? Czesi ciesz^, gdy si? Czesio czesze? 4. Czy tata czyta cytaty z Tacyta? 5. Drabina z powylamywanymi szczeblami. 6. Jerzy nie wierzy, ze na wiezy jest duzo jezy. 7. Pchla pchl? pchala, pchla plakala. 8. Plyn^l buk przez Bug. Dalby Bog, zeby buk przeplyn^l przez Bug. 9. Pojedziemy na Pomorze, moze ono nam pomoze.

Не менш важливим є також вивчення віршів польською мовою, що не лише покращує пам'ять студентів, але і загалом збагачує словниковий запас.

Доречним видом роботи може бути попереднє укладання словника для виступу, структурними елементами якого є: польські слова та крилаті вислови, фразеологізми; фахова лексика.

Створення яскравих композиційних елементів (вступів, висновків) виступів на певні теми сприяє виробленню у студентів умінь реалізації мовних завдань.

Потрібним видом роботи з формування риторичної компетенції є робота з текстами: аналіз структурних елементів тексту, виокремлення виражальних засобів, редагування текстів, написання переказів. Звичайно, для успішного володіння мистецтвом слова потрібними є знання структурних елементів виступу, опрацювання необхідних джерел, ґрунтовна теоретична підготовка. Та не менш важливою умовою вдалого виступу є правильність, точність, багатство мовлення.

Студентів варто зацікавити в самостійній роботі, адже неможливо охопити всі питання на занятті польської мови, саме тому студентам необхідно опрацьовувати теоретичний матеріал та поглиблювати свої знання з риторики, виконувати вправи з покращення мовлення, вчити вірші, скоромовки, проглядати публічні виступи та аналізувати їх.

Набута студентами-філологами під час навчання у ВНЗ філологічна освіченість уможливлюватиме високий рівень подальшої професійної самоосвіти, сприятиме реалізації фахових знань у продуктивні й цивілізовані способи мисленнєво-мовленнєвої діяльності, сприятиме формуванню комунікативної та риторичної культури наукової та професійної еліти.

Отже, це лише коротка розвідка на шляху подальшого вивчення всіх можливостей формування риторичної компетенції. Адже філологу варто бути зразком для наслідування, відповідати вимогам часу і професії, бути всебічно освіченим, мати креативне мислення, високий рівень вузькопрофесійної та мовно-риторичної компетентності. Саме тоді риторична компетенція сприятиме формуванню у ВНЗ особистості гуманітарія ХХІ століття.

Література

1. Артамонова Е.П. Формирование иноязычной коммуникативной компетенции у будуших учителей иностранного языка на основе социо-культурного подхода: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / Е.П. Артамонова. - Москва: РГБ, 2003. - 175 с.

2. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: [підручник] / Ф. С. Бацевич. - Київ: ВЦ «Академія», 2004. - 324 с.

3. Лобас Н. Mow po polsku. Розмовляй польською мовою / Н. Лобас. - Тернопіль: Крок, 2010. - 194 с.

4. Онуфрієнко Г.С. До проблеми формування мовно-риторичної компетентності як невід'ємної ознаки освіченості і чинника професіоналізму / Г.С. Онуфрієнко // Дошкільна освіта. - 2008. - № 2 (20). - C. 62-68.

5. Pelc T. Teraz polski. Gry i cwiczenia komunikacyjne. Podr^cznik dla nauczycieli j^zyka polskiego jako obcego / T. Pelc. - Lodz: WING, 1997. - 180 c.

Размещено на Allbest.ru