Педагогічна корекція порушень у спілкуванні підлітків зони радіологічного контролю (в умовах лікувально-оздоровчого закладу)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ АПН УКРАЇНИ

УДК 378 (374.1)

ПЕДАГОГІЧНА КОРЕКЦІЯ ПОРУШЕНЬ У СПІЛКУВАННІ ПІДЛІТКІВ ЗОНИ РАДІОЛОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ

(в умовах лікувально-оздоровчого закладу)

13.00.07 - теорія і методика виховання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Літяга Інна Володимирівна

Житомир-2002

АНОТАЦІЯ

Літяга І.В. Педагогічна корекція порушень у спілкуванні підлітків зони радіологічного контролю (в умовах лікувально-оздоровчого закладу). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія і методика виховання. - Інститут проблем виховання Академії педагогічних наук України. - Київ, 2002.

Дисертацію присвячено проблемі педагогічної корекції порушень у спілкуванні підлітків зони радіологічного контролю в умовах лікувально-оздоровчого центру. Проаналізовано стан проблеми в її історичному розвитку, подано аналіз базових понять дослідження, виявлено та теоретично обґрунтовано етапи здійснення педагогічної корекції порушень у спілкуванні підлітків чорнобильської зони. Розроблена модель педагогічної корекції порушень у спілкуванні підлітків зони радіологічного контролю (в умовах лікувально-оздоровчого закладу) та експериментально перевірено її ефективність.

Ключові слова: корекція, педагогічна корекція, сфера спілкування, педагогічна корекція сфери спілкування, умови зони радіологічного контролю.

корекція спілкування підліток радіологічний

АННОТАЦИЯ

Литяга И.В. Педагогическая коррекция нарушений в общении подростков зоны радиологического контроля (в условиях лечебно-оздоровительного учреждения).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Институт проблем воспитания Академии педагогических наук Украины, Киев, 2002.

Диссертация посвящена исследованию проблемы педагогической коррекции нарушений в процессе общения подростков зоны радиологического контроля в условиях лечебно-оздоровительного учреждения. Исследованы трудности переходного периода подросткового возраста, которые значительно усложняются проблемами со здоровьем, возникшими вследствие аварии на Чернобыльской атомной электростанции и вызывают некоторые сложности и противоречия в формировании личности подростка и, в частности его сферы общения. Исследована история развития проблемы педагогической коррекции, обоснованы основные этапы развития этого процесса. Выделены периоды осмысления Чернобыльской катастрофы.

Осуществлено теоретико-методологическое обоснование понятий ”коррекция”, ”педагогическая коррекция”, ”педагогическая коррекция сферы общения”, дана их содержательная характеристика.

Общефилософский методологический подход задает соответствующую логику исследования: выявление общих особенностей и структуры категории общения (всеобщее), анализ специфики межличностной сферы общения подростков (особенное), обоснование качественных изменений сферы общения подростков, которые пострадали вследствие аварии на ЧАЭС (единичное).

Разработана схема педагогической коррекции в системе влиятельных факторов - биологического, социального и экологического.

Рассмотрены разные подходы к характеристике сферы общения и ее функций, на основе которых нами представлена структурная модель сферы общения, являющаяся основой исследования.

Вследствие анализа теоретических подходов к проблеме педагогической коррекции сферы общения подростков определены ее структурные и процессуальные компоненты, а также (учитывая последствия Чернобыльской катастрофы и специфику работы лечебно-оздоровительного учреждения) представлена модель педагогической коррекции нарушений в сфере общения подростков зоны радиологического контроля. Разработана программа исследования уровня развития сферы общения у подростков чернобыльской зоны, включающая следующие этапы:

1.Констатирующий - в ходе которого были выявлены недостатки в общении подростков зоны радиологического контроля путем сравнения уровня развития сферы общения подростков из экологически чистой зоны и радиационно загрязненных районов.

2.Диагностический - на этом этапе были выявлены конкретные нарушения в сфере общения подростков чернобыльской зоны, поделенных на контрольные и экспериментальные группы.

3.Формирующий - включает непосредственное устранение личностных нарушений качеств общения подростков зоны радиационного загрязнения путем применения бесед, игр, упражнений, тренингов.

4.Оценочный - проверка достижения позитивных изменений в ходе эффективных коррекционных воздействий на личностные качества сферы общения подростков зоны радиологического контроля в условиях лечебно-оздоровительного учреждения на предыдущем этапе.

Выделены этапы проведения педагогической коррекции нарушений в сфере общения подростков зоны радиационного загрязнения (диагностический, собственно коррекционный, этап реконструкции, профилактический, оценочный). Разработана соответственная программа педагогической коррекции конкретных нарушений в сфере общения подростков чернобыльской зоны, предусматривающая следующие направления: развитие коммуникабельности (игры, методы коррекции путем рациональной организации детского коллектива и культуры здорового смеха), ассертивности (тренинг, упражнения), уверенности в себе (тренинг), коммуникативной, интерактивной и перцептивной функций общения (игры), устранение негативных эмоций и развитие самоуважения (беседа. тренинг, упражнение) и формирование умения правильно разрешать конфликтные ситуации (тренинг). Эффективность разработанной программы теоретически обоснована и подтверждена экспериментальным путем: общение стало более продуктивным, увеличился уровень самоуважения, нравственного сознания, авторитет подростков в их группах, уменьшилось количество конфликтов, вследствие чего подростки стали более спокойными, уверенными в себе, оптимистичными, что свидетельствует об обогащении сферы общения подростков зоны радиологического контроля. Основные результаты работы внедрены в воспитательный процесс лечебно-оздоровительных центров области.

Ключевые слова: коррекция, педагогическая коррекция, сфера общения, педагогическая коррекция сферы общения, условия зоны радиологического контроля.

SUMMARY

Litjaga I.V. Pedagogical correction disruption in juvenile's communication in zone of radiological control (under conditions of the treatment-and-sanitary establishment).

The dissertation for the search of the scientific degree of a candidate of pedagogical science in speciality 13.00.07 the theory and methods of education. - The Institute of the Upbringing at Academy of Pedagogic Sciences of Ukraine, Kyev, 2002.

The dissertation is dedicate the problem of pedagogical correction disruption in juvenile's communication in zone of radiological control under conditions of the treatment-and-sanitary establishment. Research the essence of this problem in its historical development, and present the analysis of basis notions, reveal and theoretical base stages of pedagogical correction disruption in juvenile's communication in Chernobyl region under conditions of the treatment-and-sanitary establishment. Investigated the model of pedagogical correction disruption in juvenile's communication in zone of radiological control under conditions of the treatment-and-sanitary establishment and experimental verify its efficiently.

Key words: correction, pedagogical correction, sphere of communication, pedagogical correction of communication sphere, the radiological zone's conditions.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Актуальність та доцільність дослідження. Труднощі та суперечності переходу України до ринкових відносин посилюються наслідками аварії на Чорнобильській атомній електростанції, що суттєво позначилося на проблемах школи, особливо на розвиткові дітей - як найбільш вразливої частини суспільства. У дітей частіше виникають стреси, фрустрації, конфлікти, кризи, що викликають соматичні захворювання, порушення функцій серцево-судинної, імунної, ендокринної та інших життєво важливих систем організму. Отже, труднощі підліткового віку значно обтяжуються проблемами зі здоровўям і викликають певні ускладнення і суперечності у формуванні особистості дитини і, зокрема його сфери спілкування.

В умовах проживання дітей у зоні жорсткого радіологічного контролю за результатами проведеного дослідження виявлено відхилення у сфері спілкування підлітків, які характеризуються проявом негативних якостей, таких як агресивність, імпульсивність, подразливість, грубість, нетактовність, відчуженість тощо.

Вказані недоліки потребують науково обґрунтованої педагогічної корекційної роботи. Для формування належного підґрунтя успішного навчання, виховання й розвитку підлітків доречною є своєчасно організована педагогічна корекція порушень у сфері спілкування.

Проблема педагогічної корекції є багатогранною. Її значущість у вихованні знайшла своє відображення як у класичній педагогічній спадщині (П.П. Блонський, Ф.Ф. Брюховецький, Л.С. Виготський, В.П. Кащенко, Г.М. Кубраков, А.С. Макаренко, М. Монтессорі, Й.Г. Песталоцці, І.О. Соколянський, В.М. Сорока-Росинський, В.О. Сухомлинський), так і в сучасній науковій думці (В.П. Биков, В.В. Вершиніна, А.В. Гребенкіна, Т.П. Калиновська, В.В. Нечипоренко, С.М. Новицький, М.І. Тютюнник, В.Г. Чужикова). Обґрунтуванню спілкування як взаємодії людей та як виду діяльності присвячені праці філософів (М.С. Каган, М.С. Квєтний, В.С. Коробейніков, Р.Х. Шакуров) та психологів (Н.В. Кузьміна, О.М. Леонтьєв, О.О. Леонтьєв, М.І. Лісіна, В.М. Панферов, В.М. Соковнін, О.І. Щербаков). Зміст спілкування з педагогічної точки зору досліджений С.М. Бажуковим, Л.М. Ликовою, Є.Р. Лихацькою, А.А. Пермяковим, В.Д. Семеновим, а роль конфліктів у процесі спілкування - В.М. Бехтерєвим, П.П. Блонським, А.Р. Лурія, А.С. Макаренком, В.М. Мясіщевим, С.Т. Шацьким. Медичні аспекти впливу малих доз радіації на організм дитини розкриті Т.К. Набухотним, В.М. Пономаренком, В.Й. Шатило. Соціально-психологічні наслідки Чорнобильської катастрофи на дітей та підлітків висвітлені В.П. Биковим, М.І. Боришевським, Є.І. Головахою, В.О. Моляко, В.О. Шатенком, В.Г. Чужиковою, С.І. Яковенком.

Однак у теорії й практиці корекційної педагогіки недостатньо висвітлені дослідження проблем усунення порушень у сфері спілкування підлітків зони радіологічного контролю.

Виходячи з актуальності науково обґрунтованої методичної системи педагогічної корекції щодо усунення вад у сфері спілкування підлітків та обґєктивну потребу в педагогічних кадрах, підготовлених до розвґязання проблеми наслідків аварії на ЧАЕС, темою дисертаційного дослідження обрано: “Педагогічна корекція порушень у спілкуванні підлітків зони радіологічного контролю (в умовах лікувально-оздоровчого закладу)”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка як складова комплексної наукової проблеми “Соціально-педагогічні чинники професійної підготовки майбутнього вчителя”.

Об'єкт дослідження - процес спілкування підлітків (11-15 років) зони радіологічного контролю.

Предмет дослідження - система методів, форм, засобів педагогічної корекції порушень у спілкуванні підлітків зони радіологічного контролю в умовах лікувально-оздоровчого закладу.

Мета дослідження - теоретичне обґрунтування, розробка та експериментальна перевірка гуманістично орієнтованої моделі педагогічної корекції порушень у взаєминах підлітків зони радіологічного контролю.

Загальна гіпотеза дослідження полягає в тому, що педагогічна корекція сфери спілкування буде ефективною, якщо будуть враховуватися наступні психолого-педагогічні умови:

¦цілеспрямована робота над збагаченням ціннісних орієнтацій сфери спілкування підлітків;

¦формування їх ціннісно-мотиваційної сфери;

¦зміна поведінки і особистісно-змістових утворень підлітків;

¦обґрунтування змісту й організації процесу педагогічної корекції сфери спілкування підлітків чорнобильської зони в умовах лікувально-оздоровчого закладу.

Завдання дослідження:

З`ясувати стан проблеми в педагогічній теорії і практиці.

Уточнити поняття “педагогічна корекція сфери спілкування”, з`ясувати його змістову сутність.

Уточнити загальні особливості соціалізації підліткового віку та специфіку їх вияву у процесі міжособистісного спілкування в зоні радіологічного контролю.

Обґрунтувати та експериментально перевірити модель педагогічної корекції порушень у спілкуванні підлітків чорнобильської зони в умовах лікувально-оздоровчого закладу.

Розробити зміст педагогічної корекції порушень у сфері спілкування підлітків зони радіологічного контролю в умовах лікувально-оздоровчого закладу.

Загальна методологія дослідження ґрунтується на положеннях теорії пізнання, зокрема на діалектичній єдності загального, особливого та одиничного у педагогічній діяльності; фундаментальних положеннях щодо провідної ролі спілкування в становленні особистості; вивченні й аналізі деформуючого впливу на особистість з боку сукупності біологічних та психосоціальних чинників; положенні про діалектичну єдність людини з природою, їх постійну взаємозалежність, необхідність утворення гармонійних взаємозв'язків людини з навколишнім середовищем; головних аспектах системного підходу як методологічного способу пізнання педагогічних фактів, явищ, процесів; концептуальних вимогах Національної програми “Діти України”.

Теоретичною основою дисертаційної роботи стали психолого-педагогічні дослідження різних напрямів: історичні та сучасні концепції розвитку педагогічної корекції (В.П. Биков, П.П. Блонський, Ф.Ф. Брюховецький, В.В. Вершиніна, Л.С. Виготський, А.В. Гребенкіна, Т.П. Малиновська, В.П. Кащенко, Г.М. Кубраков, А.С. Макаренко, М. Монтессорі, В.В. Нечипоренко, С.М. Новицький, І.О. Соколянський, В.М. Сорока-Росинський, В.О. Сухомлинський, М.І. Тютюнник, В.Г. Чужикова); концепція визначення спілкування як форми взаємодії людей (О.О. Бодальов, М.П. Єрастов, М.С. Каган, М.Є. Квєтний, В.С. Коробейніков, Б.Ф. Ломов, М.О. Обозов, Б.Д. Паригін, Р.Х. Шакуров); концепція визначення спілкування як виду людської діяльності (Н.В. Кузьміна, О.М. Леонтьєв, О.О. Леонтьєв, М.І. Лісіна, В.М. Панферов, В.М. Соковнін, О.І. Щербаков); концепція ролі конфліктів у процесі спілкування (В.М. Бехтерєв, П.П. Блонський, А.Р. Лурія, А.С. Макаренко, В.М. Мясіщев, С.Т. Шацький); теорія підліткового віку та ролі спілкування у ньому (І.Д. Бех, С.А. Бєлічева, Л.І. Божович, Д.Б. Ельконін, І.С. Кон, В.А. Крутецький, С.К. Масгутова, О.В. Мудрик, Л.Є. Орбан, А.В. Петровський, В.О. Сухомлинський, Д.І. Фельдштейн) та інші.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося у чотири етапи протягом 1995-2001рр.

На першому етапі (1995-1996рр.) - теоретико-діагностичному - вивчався стан проблеми у філософських, психологічних та педагогічних дослідженнях. Розроблено програму і методики дослідження, висунуто загальну гіпотезу, сформульовано об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, визначено програму подальшої дослідної роботи.

На другому етапі (1996-1998рр.) - аналітико-пошуковому - конкретизовано методику експериментальної роботи, внесено корективи у формування часткових гіпотез дослідження, виконано основну експериментальну частину дослідження.

На третьому етапі (1998-2000рр.) - формуючому - розроблено та експериментально перевірено модель, а також зміст, форми та методи педагогічної корекції порушень у процесі спілкування підлітків зони радіологічного контролю.

На четвертому етапі (2000-2001рр.) - узагальнюючому - проаналізовано матеріали формуючого експерименту, узагальнено його результати, систематизовано дослідницькі матеріали, завершено оформлення дисертації загалом.

Методи дослідження. Для розв'язання визначених завдань і перевірки гіпотези використовувалися такі загальнонаукові методи: теоретичного пошуку (аналіз, порівняння, класифікація та систематизація й узагальнення теоретичних і експериментальних даних, теоретичне моделювання); емпіричного характеру (анкетування, інтерв'ю, бесіда); обсерваційні (спостереження, самоспостереження); прогностичні (експертних оцінок, моделювання); експериментальні (діагностичний та формуючий експерименти); праксиметричні (аналіз передового і масового педагогічного досвіду, аналіз результатів діяльності).

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалась у дитячих санаторіях радіаційного захисту “Лісовий берег”, “Богунія” м. Житомира, “Червона калина” Рівненської області, “Південний” м. Миргорода Полтавської області та середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №28 м. Житомира.

Всього дослідженням було охоплено 120 вихователів та 900 дітей.

Наукова новизна дослідження полягає в:

- удосконаленні та систематизації уявлень щодо змістової сутності поняття “педагогічна корекція сфери спілкування”;

- подальшому вивченні особливостей соціалізації та сфери міжособистісного спілкування підлітків зони радіологічного контролю;

- теоретичному обґрунтуванні і розробленні моделі педагогічної корекції порушень у сфері спілкування підлітків чорнобильської зони в умовах лікувально-оздоровчого закладу;

- розробленні змісту активних методів, форм та засобів педагогічної корекції сфери спілкування підлітків, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС у навчально-виховному процесі лікувально-оздоровчих закладів, які інтегрують їх різноманітні особистісні якості в цілісну структуру.

Теоретичне значення дослідження полягає в:

- здійсненні теоретичного аналізу процесу становлення та розвитку феномену “педагогічної корекції”;

- уточненні поняття “педагогічна корекція сфери спілкування”;

- аналізі та збагаченні уявлення про загальні властивості і структуру процесу спілкування та виявленні специфіки міжособистісної сфери спілкування підлітків зони радіаційного забруднення з позиції методологічного підходу;

- розробленні логіко-структурної моделі педагогічної корекції порушень у сфері спілкування підлітків зони радіологічного контролю, яка дає можливість розширити і поглибити розуміння загальних особливостей корекційного процесу у лікувально-оздоровчих закладах.

Практичне значення дослідження визначається тим, що розроблено й апробовано етапи, організаційні методи та форми педагогічної корекції порушень у процесі спілкування підлітків, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС; впроваджено модель педагогічної корекції порушень у спілкуванні підлітків зони радіологічного контролю; розроблено програму педагогічної корекції відхилень у сфері спілкування підлітків чорнобильської зони, яка може бути використана педагогами і вихователями лікувально-оздоровчого закладу.

Особистий внесок здобувача полягає в узагальненні теоретичних положень, що характеризують особливості організації педагогічної корекції порушень у спілкуванні підлітків зони радіаційного забруднення; побудові та експериментальній перевірці моделі педагогічної корекції відхилень у сфері спілкування підлітків чорнобильської зони в умовах лікувально-оздоровчого закладу; виявленні та обґрунтуванні засобів, форм та методів педагогічної корекції вад у сфері спілкування підлітків зони радіологічного контролю.

Вірогідність результатів дослідження забезпечена теоретичним і методичним обґрунтуванням його вихідних позицій, застосуванням комплексу засобів, форм та методів, адекватних об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження, використанням методології дослідження, поєднанням кількісного і якісного аналізу результатів.

На захист виносяться:

Положення щодо розвитку проблеми педагогічної корекції в історичному контексті.

Теоретично обґрунтована та експериментально перевірена модель педагогічної корекції порушень у процесі спілкування підлітків зони радіологічного контролю в умовах лікувально-оздоровчого закладу.

Зміст, засоби, форми та методи педагогічної корекції відхилень у сфері спілкування підлітків чорнобильської зони в умовах лікувально-оздоровчого закладу.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідались на науково-практичних конференціях і семінарах: “Педагогічні основи організації літнього відпочинку дітей зони радіологічного контролю” (м. Житомир, 1996р.), “Іван Огієнко й утвердження гуманітарної науки та освіти в Україні” (м. Житомир, 1997р.), “Педагогічні основи виховної діяльності в дитячих громадських організаціях України” (м. Житомир, 1998р.), “Актуальні проблеми соціально-педагогічної підготовки вчителя” (м. Житомир, 1999р.), “Сільська школа: стан, проблеми та перспективи розвитку” (м. Київ, 1999 р.), “Програма оздоровлення чорнобильських дітей: психотерапія дітей та підлітків” (м.Рівне, 2000 р.) та “Іван Огієнко і розвиток національної освіти, науки і культури” (м.Житомир, 2002 р.) .

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність і доцільність, визначається об'єкт, предмет і мета дослідження; сформульована гіпотеза, завдання, методологія та основні методи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, особистий внесок здобувача, апробацію; подано відомості про структуру дисертації.

У першому розділі - “Теоретичні засади проблеми педагогічної корекції сфери спілкування підлітків зони радіологічного контролю” - розглядається історико-методологічна основа проблеми педагогічної корекції загалом, та сфери спілкування зокрема.

Педагогічний підхід щодо вивчення дітей з аномаліями в розвитку інтелекту в Європі формується в кінці ХVІІ - на поч. ХІХ століття. Перші спроби навчання дітей з відхиленнями у розвитку в спеціальних навчальних закладах належать І.Г. Песталоцці, відомому швейцарському педагогу. Ним були обґрунтовані принципи роботи з такими дітьми: посильність у навчанні, використання дидактичних матеріалів, поєднання розумової і фізичної праці, навчання з продуктивною працею.

На рубежі ХІХ та ХХ століть відомий італійський педагог Марія Монтессорі створює ортофенічну школу для відсталих дітей, де застосовує систему сенсомоторного виховання дітей із затримкою у розвитку як основу лікувальної педагогіки. Для вітчизняної корекційної педагогіки кінця ХІХ - початку ХХ століття характерними є утворення громадських установ навчання й виховання дітей з аномаліями в розвитку.

На основі аналізу історичного шляху розвитку корекційної педагогіки нами виділено три його етапи.

Перший етап - 1920-1930рр. - вихідний, або етап передісторії проблеми. Педагогічна корекція як галузь наукового знання на цьому етапі представлена діяльністю видатних вітчизняних педагогів і психологів - В.П. Кащенка, С.Т. Шацького, Л.С. Виготського, В.М. Сороки-Росинського, І.О. Соколянського, А.С. Макаренка. Так, В.П. Кащенко був засновником лікувально-педагогічного закладу для дефективних, нервових та важких дітей. С.Т.Шацький зробив значний внесок у розробку проблем педагогіки соціального середовища, а саме: його впливу на формування дитини. Вчений також звертається до проблеми занять з дітьми за видами діяльності, що призводило до необхідності створення ним відповідних програм, однією з яких є програма охорони здоров'я. Л.С. Виготський висунув ідею своєрідного розвитку особистості дитини з аномаліями в розвитку, які формуються, як і в звичайної дитини, у процесі взаємодії біологічного, соціального та педагогічного чинників. На відміну від лікувальної педагогіки, Л.С. Виготський заклав основи соціальної педагогіки, яка нівелює негативні соціальні утворення у процесі формування особистості дитини в ігровій, навчальній, трудовій та інших видах діяльності. Певні прогресивні зміни в цей період відбувались завдяки невтомній праці інших науковців, одним з яких був В.М. Сорока-Росинський (очолював школу ім. Ф. Достоєвського, вихованцями якої були безпритульні і важковиховувані діти та підлітки). Він наголошував на необхідності не відшукувати недоліки, а знаходити напрями їх компенсації, а також стверджував, що всі діти без виключення піддаються педагогічній корекції.

Результати навчання сліпоглухонімих, теоретичні основи якого були розроблені І.О. Соколянським, реально продемонстрували значні можливості корекційної педагогіки, виявивши, що умовою успіху корекційного навчання є організація повноцінного життя та спілкування дитини. Вагомий внесок у розвиток соціальної роботи з різними категоріями дітей зробив А.С. Макаренко; який вважав, що дефективними є не діти, а методи, за допомогою яких вони виховуються.

До етапу, який визначений нами як вихідний, слід віднести виникнення науки педології та її скасування у 30-ті роки. Педологія як наука намагалася будувати свою діяльність на таких принципах, як: створення синтезованої системи знань про дитину; генетичний принцип у контексті динаміки і тенденцій її розвитку; особлива методологія вивчення дитинства; перехід від пізнання дитини і її світу до його зміни.

Другий етап - 1950-1970рр. - поступове відновлення та реформування процесу педагогічної корекції.

Вже починаючи з 50-х років нашого століття, в корекційній педагогіці, як і в багатьох інших галузях науки, були зроблені суттєві кроки щодо активізації спеціальних досліджень, розробки нових підходів у сучасній корекційно-педагогічній діяльності з дітьми та підлітками з недоліками в розвитку й відхиленнями у поведінці. Яскравим прикладом такого роду є система Ф.Ф. Брюховецького у школі м. Краснодара. Творчо переосмисливши ідеї А.С. Макаренка, Ф.Ф. Брюховецький реалізував головні з них із урахуванням соціальних умов виховання у післявоєнний період.

Одним з педагогів-майстрів цього етапу був В.О. Сухомлинський, який застосовував у своїй роботі принципи та методи педагогічної корекції. Керуючись принципами природовідповідності, єдності природного й соціального в людині, він поставив у центр педагогічної діяльності дитину, її прагнення, бажання, інтереси, нахили, здібності.

Прикладом втілення ідей педагогічної корекції у вказаний період стала Мамлютська школа-інтернат (Казахська РСР) для туберкульозних дітей. Педагоги цієї санаторної школи ставили завдання не лише лікувати, але й навчати та виховувати таких дітей.

Педагоги 50-70-х рр. створювали альтернативні за формою, але загальноприйнятні за сутністю виховні корекційні системи.

Третій етап - 1980-1990рр. - системне реформування процесу педагогічної корекції.

Вагомий внесок у розвиток педагогіки в цей період зробив грузинський педагог Ш.О. Амонашвілі, який був спеціалістом початкового навчання та “педагогіки цілісного життя дітей та дорослих”, а саме, він наголошував на необхідності створення середовища для нормального розвитку особистості. В.В. Нечипоренко, директор Хортицького навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру Запорізької області, наголошує не лише на відновленні фізичного здоров'я, а й поновленні особистісного та соціального статусу вихованців. У основі процесу комплексної реабілітації покладено принцип організаційно-технологічного поєднання програм медичної, психологічної та соціально-педагогічної реабілітації. Проблемою педагогічної корекції в сучасних умовах займається С.М. Новицький, соціальний педагог Хортицького навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру, який наголошує на взаємозв'язку поняття корекції з поняття норми.

Н.В. Гребенкіна досліджувала прогнозування можливості навчання дітей з ослабленим здоров'ям в умовах реабілітаційного центру.

Аналіз сучасних досліджень впливу Чорнобильської катастрофи на розвиток корекційної та реабілітаційної педагогіки дозволив виділити два аспекти усвідомлення аварії на ЧАЕС: 1) як надзвичайної ситуації; 2) як чинник соціальних, медичних та психологічних змін у суспільстві.

Для поглиблення розуміння процесу педагогічної корекції порушень сфери спілкування підлітків чорнобильської зони в дисертації здійснено теоретичний аналіз сутності базових понять “корекція”, “педагогічна корекція”, “спілкування підлітків”, “умови зони радіологічного контролю”.

Реабілітація, з точки зору філософії, є всезагальною категорією, а корекція - одиничною. Комплексна реабілітація у будь-якому закладі здійснюється за такими етапами: діагностика, корекція, профілактика.

Педагогічна корекція - це сукупність певних педагогічних засобів, форм та методів, спрямованих на виправлення недоліків, пов'язаних з навчанням, вихованням та розвитком дитини.

Педагогічна корекція сфери спілкування - це сукупність певних педагогічних засобів, які передбачають:

виявлення специфіки міжособистісного спілкування з урахуванням їх установок, цілей, намірів;

побудову загальної стратегії взаємодії;

реалізацію цієї стратегії у процесі спілкування, що спрямована на зміну поведінки, ціннісно-мотиваційної сфери і особистісно-змістових утворень партнера.

Результати теоретико-методологічного аналізу досліджуваної проблеми дали можливість здійснити об`єктивний науковий аналіз розвитку підлітків зони радіологічного контролю. Обраний методологічний підхід є основою логіки дослідження: виявлення загальних властивостей і структури процесу спілкування (всезагальне); аналіз специфіки міжособистісної сфери спілкування підлітків (особливе); обґрунтування якісних змін сфери спілкування підлітків, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС (одиничне).

У наукових дослідженнях категорія спілкування розглядається як: а) особлива форма взаємодії людей (М.С. Каган, М.С. Квєтний, В.С. Коробейніков, Р.Х. Шакуров); б) елемент і категорія загальної теорії систем (Б.Ф. Ломов, О.О. Бодальов, М.П. Єрастов, М.О. Обозов, Б.Д. Паригін); в) вид діяльності (В.М. Соковніна, М.І. Лісіна, О.М. Леонтьєв, О.О. Леонтьєва, В.М. Панферов).

У структурі спілкування сучасними психологами виділяються: 1) комунікативна, інтерактивна та перцептивна складові (Г.М. Андрєєва); 2) змістовий та формальний аспекти (Б.Д. Паригін); 3) контакта, інформаційна, спонукальна, амотивна, координаційна функції, а також функції розуміння, встановлення відносин, впливу (Л.А. Карпенко).

Особливе місце у системі взаємозвґязку та взаємозумовленості категорій і понять дослідження займає конфлікт як показник якісних характеристик сфери спілкування (прихований стан незадоволення, відкрите зіткнення, пасивний протест).

Конфлікти, які виникають у процесі різних видів діяльності, спілкування школярів у групі, за їх джерелами діляться на: конфлікт миттєвої емоційної розрядки; конфлікт через злам динамічного стереотипу; ціннісні конфлікти.

Для розкриття сутності проблеми корекції процесу спілкування підлітків зони радіологічного контролю в дослідженні детально проаналізовано феномен підліткового віку як етапу соціалізації особистості.

Нами виділено фактори, які утруднюють процес спілкування і які слід враховувати, організовуючи спілкування підлітків, а саме: 1) ситуативні - виникають у спілкуванні через різне розуміння ситуації, що викликане різним ступенем включення тих, хто спілкується, у ситуаційний контекст; 2) змістовні - виникають через нерозуміння однією людиною іншої з причини відсутності необхідного контексту; 3) мотиваційні - виникають у двох випадках: у результаті приховання комунікатором мотивів комунікації або ж через те, що вони недостатньо зрозумілі йому самому; 4) “барґєри уявлення про іншого” - виникають через те, що комунікатор не має точного уявлення про свого партнера, помилково оцінює його культурний рівень, потреби та інтереси; 5) відсутність зворотного звґязку у спілкуванні; 6) прагматичні - виникають у результаті різноманітних прагматичних відносин між системою знаків та їх споживачами.

На основі аналізу різних теоретичних підходів до проблеми педагогічної корекції сфери спілкування підлітків було визначено її структурний та процесуальний компоненти, розроблено модель педагогічної корекції недоліків сфери спілкування підлітків зони радіологічного контролю.

Отже, ми можемо зробити висновок, що особливості підліткового віку, зумовлені фізіологічними змінами та новоутвореннями в особистісній сфері дитини, обтяжуються наслідками аварії на ЧАЕС, які мають бути врахованими з метою попередження та уникнення порушень у сфері спілкування підлітків.

Стратегія корекційної роботи педагогів та вихователів з підлітками в лікувально-оздоровчих закладах також має ґрунтуватися на методах збагачення їх розвивального життєвого простору та стимулювання активності й залучення до різних видів діяльності.

У другому розділі - “Організація системи педагогічної корекції між особистісного спілкування підлітків зони радіаційного забруднення” - викладені: результати діагностики рівня сформованості сфери спілкування підлітків; етапи організації педагогічної корекції міжособистісних стосунків; результати експерименту щодо педагогічної корекції сфери спілкування підлітків в умовах лікувально-оздоровчого закладу.

Програма експериментальної роботи складалася з констатуючого, діагностичного, формуючого та оцінного етапів.

Експеримент проводився на базі санаторіїв “Лісовий берег”, “Богунія” Житомирської області, “Червона калина” Рівненської області, “Південний” м.Миргорода Полтавської області та середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №28 м.Житомира нами було опитано 120 вихователів і 900 підлітків різних районів Житомирської області (Коростенського, Коростишівського, Лугинського, Овруцького, Малинського, Житомирського, Олевського та ін.) і м.Житомира.

Слід зауважити, що з них 425 дітей належать до експериментальних груп, 365 - до контрольних і 110 - це діти з екологічно чистої зони (Житомирський, Коростишівський райони, м.Житомир).

Після теоретичного (робота з педагогічною, психологічною, соціальною літературою) й практичного (довільних та цілеспрямованих спостережень, тестів, бесід із дітьми та вихователями) аналізів сфери спілкування підлітків виявлено ряд порушень, зумовлених факторами дії іонізуючого випромінення внаслідок аварії на ЧАЕС. Зокрема, це - агресивність, ворожість, подразливість, грубість, нетактовність, підозріливість, відчуженість, неврівноваженість, дезорганізованість, скептицизм, негативізм, переоцінка себе, своїх можливостей і вчинків, прагнення опинитися у центрі уваги, тим самим підкреслюючи недолугість інших тощо.

У ході діагностики нами було задіяно ряд методик та тестів, за допомогою яких досліджувались перераховані спілкувальні властивості, для повної констатації порушень у сфері спілкування підлітків зони радіологічного контролю, а саме: тест В.Ряховського.; тест “Чи вмієте ви слухати”; тест “Рівень асертивності”; тест “Рівень врівноваженості”; тест “Рівень агресивності”; тест Басса-Дарки; тест “Виявлення особистісної схильності до конфліктної поведінки”; “Модифікований варіант інтерперсональної діагностики Т.Лірі”; “Методика групової оцінки особистості”.

Загальні результати про сформованість спілкувальних властивостей у підлітків чорнобильської зони наведені у табл.1 (у %).

Таблиця 1 Зведені дані про сформованість спілкувальних властивостей у підлітків зони радіологічного контролю на початку заїздів.

Спілкувальні властивості	Експериментальні групи (у %.)	Контрольні групи (у%)
Комунікабельність	83	85
Некомунікабельність	4	4
Надмірна комунікабельність	13	11
Уміння слухати	33	35
Уявлення про асертивність	87	83
Незадоволення собою та оточуючими	53	56
Схильність до агресивних імпульсів	90	89
Врівноваженість	40	43
Суперництво й пристосування	78	80
Співробітництво й уміння йти на компроміс	22	20
Гармонійність особистості	61	65
Акцентуації негативних спілку вальних властивостей	37	36

У ході застосування “Методики групової оцінки особистості” було виділено три групи підлітків: з високим, середнім та низьким рівнем розвитку спілкувальних властивостей. Порівняємо діапазони (мінімальна і максимальна межі) розвитку спілкувальних властивостей за рівнями (низький, середній, високий) та належністю підлітків до експериментальної (Коростенський район) та контрольної (Лугинський район) груп за табл.2.

Таблиця 2 Рівні сформованості спілкувальних властивостей підлітків чорнобильської зони

Райони	Рівні
	Низький	Середній	Високий
Коростенський	1,3 - 3	1,8 - 3,7	2,5 - 4,7
Лугинський	2 - 3,3	2,4 - 3,6	2,8 - 4

Використання “Методики групової оцінки особистості” засвідчило порівняно однакові результати розвитку спілкувальних властивостей як в експериментальній, так і в контрольній групі, не зважаючи на те, що існує надто широкий діапазон розвитку деяких властивостей (мінімальне значення розвитку мобільності 2,1; максимальне - 4,7), що й пояснює незначні розбіжності цифрових значень в обох групах.

Загалом же в 30% опитаних з експериментальних та в 26% - з контрольних груп майже всі властивості слабко розвинені. Є група дітей, в яких чітко простежується контраст розвитку цих спілкувальних властивостей (одні розвинені слабко - авторитетність, тактовність, здатність викликати до себе довіру, а інші сильніше - дисциплінованість, працелюбність). Лише в незначної частини підлітків (14% - експериментальна, 11% - контрольна групи) на більш-менш належному рівні сформовані всі вирізнені спілкувальні властивості.

Таким чином, теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка вад у сфері спілкування підлітків зони радіаційного забруднення дали нам підстави розробити гуманістично орієнтовану систему засобів, форм та методів педагогічної корекції.

Однією з головних умов ефективності педагогічної корекції є її одночасне узгоджене здійснення на багатьох рівнях: особистісному, мікрогруповому, структурному, рівні закладу.

Програма педагогічної корекції процесу спілкування підлітків складалася з таких етапів: встановлення відносин довір'я з підлітком (як вище згадувалось); формування позитивної самооцінки; вироблення навичок правильного спілкування; розвиток комунікабельності; формування уміння правильно розв'язувати конфліктні ситуації; розвиток емпатії; формування умінь та навичок слухати, розвиток асертивності; уникнення агресивних виявів поведінки, ворожості; формування навичок міжособистісного спілкування.

Формуючий експеримент включав наступні етапи педагогічної корекції, які співпадають із методами педагогічної корекції порушень у сфері спілкування підлітків чорнобильської зони:

суто корекційний (виправлення конкретних недоліків, виявлених під час діагностики сфери спілкування підлітків зони радіаційного забруднення);

етап реконструкції (включення підлітків у різні види діяльності);

профілактичний (дії медичних працівників, психологів).

За результатами проведеного формуючого експерименту нами розроблено загальну схему впровадження етапів проведення педагогічної корекції спілкування під час перебування (24 доби) дітей у лікувально-оздоровчому центрі, яка модже бути використана педагогами і вихователями в їх практичній діяльності: 1-5 доба - діагностичний етап; 6-19 доба - суто корекційний етап, етап реконструкції, профілактичний етап; 20-24 доба -оцінний етап.

Оскільки метою суто корекційного етапу є відновлення спілкувальних властивостей підлітків чорнобильської зони, нами для лікувально-оздоровчих закладів розроблена програма педагогічної корекції конкретних порушень у сфері спілкування, виявлених на діагностичному етапі: розвиток комунікабельності (ігри, методи корекції шляхом раціональної організації дитячого колективу та культури здорового сміху), асертивності (тренінг, вправи), упевненості в собі (тренінг), комунікативної, інтерактивної і перцептивної функцій спілкування (ігри), уникнення негативних емоцій та розвиток самоповаги (бесіда, тренінг, вправа) та формування уміння правильно розв`язувати конфліктні ситуації (тренінг).

Здійснення комплексної системи корекційних заходів дозволило узагальнити дані про сформованість спілкувальних властивостей у кінці заїздів (табл.3).

Таблиця 3 Зведені дані щодо сформованості спілкувальних властивостей у підлітків зони радіологічного контролю в кінці заїздів (у %).

Спілкувальні властивості	Експериментальна група	Контрольна група
Комунікабельність	92	88
Некомунікабельність	1	3
Надмірна комунікабельність	7	9
Уміння слухати	72	64
Уявлення про асертивність	100	89
Незадоволеність собою та оточуючими	18	39
Схильність до агресивних імпульсів	35	64
Врівноваженість	87	63
Суперництво й пристосування	25	53
Співробітництво й уміння йти на компроміс	75	47
Гармонійність особистості	85	77
Акцентуації негативних спілкувальних властивостей	11	23

Нами виявлені середні значення та накреслені графіки прояву усіх спілкувальних властивостей, представлених у “Методиці групової оцінки особистості” на початку та в кінці терміну перебування дітей в лікувально-оздоровчому закладі: із експериментальних та контрольних груп, що брали участь в експерименті (Лугинський район - січень-лютий 1998р., квітень 1998р.; Овруцький район - травень 1997р., червень 1998р.; Олевський район - липень-серпень 1998р.; Малинський район - липень 1998р.; Коростенський район - квітень 1998р.) для простеження за позитивними змінами у ході педагогічної корекції порушень в експериментальних групах у сфері спілкування підлітків зони радіологічного контролю.

Експериментальну систему засобів, форм та методів педагогічної корекції порушень у сфері спілкування підлітків зони радіологічного контролю можна вважати достатньо ефективною. Оскільки кількість підлітків, які досягли високого та середнього рівнів сформованості досліджуваних спілкувальних властивостей, перевищує 80%.

Завдяки цілеспрямованому корекційному впливу на сферу спілкування підлітків відбулися суттєві зміни у розвитку наступних спілкувальних властивостей:

підвищився рівень розвитку комунікабельності (92% проти 83%), уміння слухати (72% проти 33%), асертивності (100% проти 87%), врівноваженості (87% проти 40%);

рівень сформованості в підлітків експериментальних груп спілкувальних властивостей випереджає відповідний рівень у контрольних групах та порівняно з вихідним рівнем.

Узагальнені результати проведеного дослідження підтвердили висунуту нами гіпотезу і дали змогу сформулювати такі висновки:

1. Історія зарубіжної та вітчизняної корекційної педагогіки характеризує основні напрями її розвитку та етапи її становлення, провідні тенденції в розробці проблем виявлення, попередження й подолання відхилень у розвитку й поведінці дітей та підлітків, етимологію аномального розвитку дитини, її залежність від соціально-біологічних умов і психобіологічних причин.

Проведений аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури дав нам підстави виділити три періоди процесу становлення педагогічної корекції ХХ століття. Кожен етап характеризується становленням, розвитком та формуванням структури й змісту педагогічної корекції, які відзначались нерівномірністю, пов'язаною із соціально-економічними чинниками розвитку суспільства і підтверджує конкретно-історичний характер самої педагогічної науки.

2.Теоретично обгрунтовані складові педагогічної корекції (корекційне навчання, корекційне виховання, корекційний розвиток) відображають зміст її реалізації в навчально-виховному процесі лікувально-оздоровчих закладів. Поняття “педагогічна корекція сфери спілкування” відображає його специфіку, характер та особистісно орієнтоване спрямування. Побудова загальної стратегії взаємодії та реалізація цієї стратегії у процесі спілкування сприяє зміні поведінки, ціннісно-мотиваційної сфери та особистісно-змістових утворень партнера.

3.Аналіз особливостей соціалізації підліткового віку свідчить, що вони визначаються обставинами життя, фізіологічними змінами, змінами в розвитку пізнавальних процесів та формуванні особистості дитини, згідно з якими підлітки прагнуть бути визнаними в колі однолітків і змінити свої стосунки з оточуючими людьми.

Враховуючи порушення фізичних та психічних життєво важливих функцій організму підлітків, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, нами виявлені певні недоліки в їх сфері спілкування.

4. Створена нами експериментальна модель педагогічної корекції порушень у сфері спілкування підлітків зони радіологічного контролю в умовах лікувально-оздоровчого центру та проведена на цій основі експериментальна робота дають право стверджувати, що ефективність педагогічної корекції залежить від її поетапного здійснення, а саме: діагностики (виявлення порушень у сфері спілкування підлітків чорнобильської зони та втілення початкових дій щодо педагогічної корекції для створення її мотиваційної основи); суто корекції (виправлення конкретних недоліків, виявлених у ході діагностики сфери спілкування підлітків зони радіологічного контролю), реконструкції (включення підлітків у різні види навчально-виховної діяльності), профілактики (дії медичних працівників, психологів); оцінки (перевірка досягнення позитивних змін під час ефективних корекційних впливів на особистісні та поведінкові властивості сфери спілкування підлітків зони радіаційного забруднення), а також одночасного узгодження на особистісному, мікрогруповому, структурному та мегарівнях.

5. Теоретично та методично обгрунтовані положення щодо організації педагогічної корекції порушень у сфері спілкування підлітків чорнобильської зони в умовах лікувально-оздоровчого закладу було покладено в основу розробки змісту педагогічної корекції. Його побудова передбачає оволодіння методами педагогічної корекції. Розроблена система методів дає можливість застосовувати їх на виділених діагностичному, суто корекційному, реконструкції, профілактики, оцінному етапах організації педагогічної корекції порушень у сфері спілкування підлітків, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС в умовах лікувально-оздоровчого закладу. Експериментальна перевірка змісту педагогічної корекції підтвердила її ефективність. Відбулися суттєві зміни у сфері спілкування підлітків зони радіаційного забруднення: рівень сформованості спілкувальних властивостей у підлітків експериментальних груп випереджає відповідний рівень у контрольних групах та суттєво зростає порівняно з вихідним рівнем.

Таким чином, у ході дисертаційного дослідження обґрунтовано необхідність педагогічної корекції сфери спілкування підлітків зони радіаційного забруднення; розроблено модель педагогічної корекції порушень у спілкуванні підлітків чорнобильської зони в умовах лікувально-оздоровчого закладу; експериментально підтверджено педагогічну ефективність застосування цієї моделі.

Представлене дисертаційне дослідження не претендує на повноту та завершеність розв'язання проблеми педагогічної корекції порушень у сфері спілкування підлітків зони радіологічного контролю. Перспективи подальшої роботи ми вбачаємо у кількох напрямах, а саме:

у сфері історико-педагогічної науки глибокої теоретичної розробки потребує аспект становлення та розвитку корекційної педагогіки загалом;

у сфері корекційної педагогіки потребує подальшого вдосконалення система засобів, форм та методів педагогічної корекції порушень спілкувальної сфери підлітків чорнобильської зони.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ПРОВЕДЕНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНИЙ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1.Колесник І.В. Психолого-педагогічні особливості спілкування підлітків зони радіологічного контролю: Соціалізація особистості: Зб.наук.праць. - К.: НПУ, 1999. - Вип..4. - С.89-95.

2.Колесник І.В. Педагогічна діагностика порушень спілкувальної сфери підлітків зони радіологічного контролю в умовах лікувально-оздоровчого центру: Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Зб.наук.праць /Ред.кол. Гузій Н.В. та ін. - К.: НПУ, 1999. - Вип.2. - С.345-347.

3.Колесник І.В. Особливості впливу Чорнобильської катастрофи на розвиток і виховання дітей //Вісник Житомирського педуніверситету. - 2000. - №6. - С.225-227.

4.Літяга І.В. Медико-психологічні наслідки усвідомлення аварії на ЧАЕС: Сучасні проблеми професійної підготовки фахівців: методичний аспект: Зб.наук.праць: Проблеми сучасного мистецтва і культури: - К.: Науковий світ, 2001. - С.107-112.

5.Літяга І.В. Деякі аспекти проблеми спілкування у підлітковому віці //Вісник Житомирського педуніверситету. - 2002. - №9. - С.203-205.

6.Колесник І.В. Про систему виховної роботи у дитячому оздоровчому таборі: Педагогічні основи організації літнього відпочинку дітей зони радіологічного контролю: Тези регіональної наук.-практ. конф. 19-20 листопада, м.Житомир. - Житомир: ЖДПІ, 1996. - С.10-11.

7.Колесник І.В. Проблеми культури спілкування підлітків: Іван Огієнко й утвердження гуманітарної науки та совіти в Україні: Матеріали доп. і повід. На Всеукр.наук.-практ. конф., 4-5 березня 1997р. /За ред. Левківського М.В. - Житомир: Журфонд, 1997. - С.63.

8.Колесник І.В. Розвиток рівня спілкування підлітків зони радіологічного контрою: Педагогічні основи виховної діяльності у дитячих громадських організаціях України: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, Житомир, 17-18 листопада 1998р. /Відп.ред. В.Є. Литньов. - Житомир: Житомир. пед. ун-тет, 1998. - С.28-29.

9.Колесник І.В. Дослідження групової оцінки особистості підлітків зони радіологічного контролю: Теоретичні та методичні засади соціально-педагогічної підготовки вчителя: Збірник науково-методичних праць /Ред. кол. Дубасенюк О.А. та ін. - К.: ІЗМН, 1999. - С.132-134.

10.Колесник І. Педагогічна корекція спілкування підлітків зони радіологічного контролю у контексті соціобіологічних чинників: Науково-педагогічний пошук молодих дослідників: Збірник наукових праць студентів та аспірантів /За ред. О.А. Дубасенюк, А.В. Іванченка. - Житомир: ЖДПУ, 2000. - С.13-15.

11.Літяга І.В. Зміст та організація педагогічної корекції міжособистісних стосунків підлітків: Технології професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів: Навч.посібник /За заг.ред. доктора педагогічних наук. О.А. Дубасенюк. - У 2ч. - Ч.2: Технології соціально-педагогічної підготовки майбутніх учителів. - Житомир: Житомирський педуніверситет, 2001. - С.85-102.

Размещено на Allbest.ru