Інструментальний концерт: проблеми класифікації

4. Четвертим знаковим періодом стає «оркестрова революція» 1750-1760 років, позначена відмовою від basso continuo, функціональним перерозподілом голосів у оркестрі, посиленням колоритності оркестрування, однозначністю опори на гомофонний виклад - усе сприяло докорінному перегляду концепції жанру концерту завдяки трактуванню оркестру як рівного за статусом партнера соліста і фактичній відмові від інших, крім сольного концерту, різновидів жанру з поглибленням контрасту між сторонами.

5. Зміни в оркестрі в перших десятиліттях ХІХ ст. пов'язані з подальшим зростанням значення тембрової барви, посиленням технічних вимог до виконавців в оркестрі, збільшенням кількості оркестрантів, що слугує урізноманітненню форм утілення концертності, посиленню взаємодії внутрішнього та зовнішнього оркестрових солістів, більш видовищній презентації твору, індивідуалізації трактування концерту і його оркестрування.

6. Відродження камерного оркестру, реінкарнація старовинних інструментів у контексті нео-стильових тенденцій, введення до складу оркестру джазових і електричних інструментів із утворенням стильових і тембрових мікстів на початку ХХ ст. - все це означає також новий етап еволюції концерту, який миттєво абсорбує зазначені трансформації в оркестрі.

Пропонована класифікація представлена у наведеній далі таблиці (Таблиця 1).

Таблиця 1. Схема класифікації творів концертного жанру

Література

1. Задерацкий, В. В. (2008). Музыкальная форма: в 2 вып. Вып. 2. Москва: Музыка.

2. Зварич, М. А. (2011). Инструментальные концерты Д. Д. Шостаковича в контексте эволюции жанра. (Автореферат дис. ... канд. искусствоведения). Ростовская государственная консерватория (академия) имени С. В. Рахманинова. Ростов-на-Дону.

3. Пясковський, І. Б. (2003). Семіотична система концерту для оркестру № 3 («Голосіння») Івана Карабиця. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, “Vivere memento”, 31, 59-69.

4. Раабен, Л. Н. (1967). Советский инструментальный концерт. Ленинград: Музыка.

5. Самойленко, Е. М. (2003). Жанровая природа инструментального концерта и концертное творчество А. Эшпая. (Автореф. дис. ... канд. искусствоведения). Российская академия музыки имени Гнесиных. Москва.

6. Сохор, А. Н. (1968). Эстетическая природа жанра в музыке. Москва: Музыка.

7. Сюта, Б. О. (2019). Жанри музичного і вербального мовлення в музичних творах (теоретичні аспекти, взаємодія, методики дослідження). Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво, 2 (1), 22-34.

8. Тараканов, М. Е. (1988). Симфония и инструментальный концерт в русской советской музыке (60-70-е годы). Пути развития. Москва: Советский композитор.

9. Цуккерман, В. А. (1971). Выразительные средства лирики Чайковского. Москва: Музыка.

10. Шип, С. В. (2002). Знакова функція та мовна організація музичного мовлення. (Автореф. дис. ... д-ра мистецтвознавства). Національна музична академія України імені П. І. Чайковського. Київ.

11. Bukofzer, M. (1947). Music in the baroque era, from Monteverdi to Bach. New York: W. W. Norton.

12. Cypess, R. (2010). “Esprimere la voce humana”: Connections between Vocal and Instrumental Music by Italian Composers of the Early Seventeenth Century. The Journal of Musicology, 27 (2), 181-223. https://doi.org/10.1525/ jm.2010.27.2.181.

13. Framйry, N.-E. (1791-1818). «Concerto». Dans: Encyclopedic mithodique: musique. Ed. Nicolas-Etienne Framйry, Pierre-Louis Ginguenй and Jйrфme Joseph de Momigny Paris: Chez Panckoucke.

14. Lena, J. C. & Peterson, R. A. (2008). Classification as Culture: Types and Trajectories of Music Genres. American Sociological Review, 73 (5), 697-718.

15. Rakochi, V. (2019). The “Orchestra of Soloists” in Mahler's Nachtmusik. In Principles of Music Composing: Orchestra in Contemporary Contexts, ХІХ, pp. 85-94. Vilnius: Lietuvos muzikos ir teatro akademija.

16. Rosch, E. (1978). Principles of Categorization. In Cognition and Categorization. E. Rosch & B. B. Lloyd (Eds.), pp. 28-48. Hillsdale: N. J. Lawrence Erlbaum Associates.

17. Rousseau, J.-J. (1791-1818). «Concerto». Dans: Encyclopedic mithodique: musique. Ed. Nicolas-Etienne Framйry, Pierre-Louis Ginguenй and Jйrфme Joseph de Momigny. Paris: Chez Panckoucke.

18. Strunk, O. (1950). (Ed., selected and annotated). Source Readings in Music History. From Classical Antiquity through the Romantic Era. New York: W. W. Norton & Company Inc.

19. Talbot, M. (1993). Vivaldi. New York: Schirmer Books: Maxwell Macmillan International.

20. Tollemache, F. (1954). I deverbali Italiani. Firenza: G. C. Sansoni Editore.

21. Veinus, A. (1964). The concerto. New York: Dover Publications.

22. Vinton, J. (1973). For Jan LaRue: The Concerto for Orchestra. Notes, 30 (1), 15-23. https://doi.org/10.2307/896020.

23. Weaver, R. (1986). The Consolidation of the Main Elements of the Orchestra; 1470-1768. In The Orchestra. Origins and Transformation. J. Peyser, (Ed.), pp. 1-36. New York: Charles Scribner's Son.

24. Zohn, S. (2009). The Baroque Concerto in Theory and Practice. The Journal of Musicology, 26 (4), 566-594. https://doi.org/10.1525/jm.2009.26A566.

References

1. Bukofzer, M. (1947). Music in the baroque era, from Monteverdi to Bach. New York: W. W. Norton [in English].

2. Cypess, R. (2010). “Esprimere la voce humana”: Connections between Vocal and Instrumental Music by Italian Composers of the Early Seventeenth Century. The Journal of Musicology, 27 (2), 181-223. https://doi.org/10.1525/ jm.2010.27.2.181 [in English].

3. Framйry, N.-E. (1791-1818). «Concerto». In Encyclopedic mithodique: musique. Nicolas-Etienne Framйry, Pierre-Louis Ginguenй and Jйrфme Joseph de Momigny (Eds.). Paris: Chez Panckoucke [in French].

4. Lena, J. C. & Peterson, R. A. (2008). Classification as Culture: Types and Trajectories of Music Genres. American Sociological Review, 73 (5), 697-718 [in English].

5. Piaskovskyi, I. B. (2003). A semiotic system of the Third Concerto for Orchestra (“Holosinnia”) by Ivan Karabyts. Scientific Bulletin of the National Musical Academy of Ukraine named P I. Tchaikovsky, “Vivere memento”, 31, 59-69 [in Ukrainian].

6. Raaben, L. N. (1967). Soviet instrumental concerto. Leningrad: Muzyka [in Russian].

7. Rakochi, V. (2019). The “Orchestra of Soloists” in Mahler's Nachtmusik. In Principles of Music Composing: Orchestra in Contemporary Contexts, ХІХ, pp. 85-94. Vilnius: Lietuvos muzikos ir teatro akademija [in English].

8. Rosch, E. (1978). Principles of Categorization. In Cognition and Categorization. E. Rosch & B. B. Lloyd (Eds.), pp. 28-48. Hillsdale: N. J. Lawrence Erlbaum Associates [in English].

9. Rousseau, J.-J. (1791-1818). «Concerto». In Encyclopedic mithodique: musique. Nicolas-Etienne Framйry, Pierre-Louis Ginguenй and Jйrфme Joseph de Momigny (Eds.). Paris: Chez Panckoucke [in French].

10. Samoilenko, E. M. (2003). The genre nature of the instrumental concerto and the concerto creativity by A. Eshpai. (Extended abstract of Candidate's thesis). Gnesins Russian Academy of Music. Moscow [in Russian].

11. Ship, S. V. (2002). Sign function and language organization of musical language (Extended abstract of Doctoral diss.). National Music Academy of Ukraine named after P. I. Tchaikovsky. Kyiv [in Ukrainian].

12. Siuta, B. O. (2019). The genre of musical and verbal movement in musical works (theoretical aspects, interaction, methods of presentation). Bulletin of the Kiev National University of Culture and Arts. Series: Musical mystery, 2 (1), 22-34 [in Ukrainian].

13. Sokhor, A. N. (1968). The aesthetic nature of the genre in music. Moscow: Muzyka [in Russian].

14. Strunk, O. (1950). (Ed., selected and annotated). Source Readings in Music History. From Classical Antiquity through the Romantic Era. New York: W. W. Norton & Company Inc. [in English].

15. Talbot, M. (1993). Vivaldi. New York: Schirmer Books: Maxwell Macmillan International [in English].

16. Tarakanov, M. E. (1988). Symphony and instrumental concerto in Russian Soviet music (60-70s). Ways of development. Moscow: Sovetskiy compozitor [in Russian].

17. Tollemache, F. (1954). I deverbali Italiani. Firenza: G. C. Sansoni Editore [in Italian].

18. Tsukkerman, V A. (1971). Expressive means of Tchaikovsky's lyrics. Moscow: Muzyka [in Russian].

19. Veinus, A. (1964). The concerto. New York: Dover Publications [in English].

20. Vinton, J. (1973). For Jan LaRue: The Concerto for Orchestra. Notes, 30 (1), 15-23. https://doi.org/10.2307/896020 [in English].

21. Weaver, R. (1986). The Consolidation of the Main Elements of the Orchestra; 1470-1768. In The Orchestra. Origins and Transformation. J. Peyser, (Ed.), pp. 1-36. New York: Charles Scribner's Son [in English].

22. Zaderatsky, V. (2008). Musical form. (Iss. 1-2). Iss. 2. Moscow: Muzyka [in Russian].

23. Zohn, S. (2009). The Baroque Concerto in Theory and Practice. The Journal of Musicology, 26 (4), 566-594. https://doi.org/m.1525/jm.2009.26.4.566 [in English].

24. Zvarich, M. A. (2011). Shostakovich's instrumental concertos in the context of the evolution of the genre. (Extended abstract of Candidate's thesis). Rostov State Conservatory (Academy) named after S. V Rachmaninov. Rostov-on-Don [in Russian].

Размещено на Allbest.ru