Київські учні Болеслава Яворського: специфіка становлення композиторських індивідуальностей Пилипа Козицького та Михайла Вериківського (на прикладі аналізу камерних творів 10-20-х років ХХ ст.)

Другий романс М. Вериківського «Дитина порізала пальчик» (1924 р.) на вірші В. Сосюри створює пронизливий образ безпритульної самотності сирітства, оголеної незахищеності кинутої напризволяще дитини. Зворушлива непримхлива мелодія вокальної партії бринить на тлі вальсуючого механістичного руху фортепіанного супроводу з ламаних інтонацій в межах октави, що ніби відображає байдуже кружляння сніжинок - німих свідків дитячої трагедії.

Даний твір є яскравим прикладом вдалого поєднання традиційних гармонічних засобів із новаціями теорії Б. Яворського, своєрідно «примирюючи» два різних ракурси осягнення ладової сфери.

Зроблені аналітичні висновки щодо індивідуальності композиторського почерку М. Вериківського дають підстави говорити про наявність семантичних формул художньо-образного мислення автора. Це стає очевидним, навіть якщо звернутись до одного з кульмінаційних і показових творів композиторського доробку М. Вериківського - опери «Наймичка», написаної набагато пізніше (у 40-х роках) Так, у архівах композитора існує два варіанти фортепіанної прелюдії №7. Один з них має примітки щодо оркестровки мініатюри. У завершеному оркестровому вигляді цей матеріал введений композитором у першу картину опери (драматичний монолог Ганни). На словах «Дитя моє, мій синочку...» у співставленні вокальної та оркестрової партії розкривається психологічна характеристика героїні - її внутрішній розлад та душевне збентеження. Особливості фактурного, ладо-гармонічного та мелодико-ритмічного викладення цього епізоду базуються на інтонаціях голосінь та плачів, що підкреслює драматичну експресію цього епізоду. Саме слово допомагає визначити семантичну спрямованість зменшеного ладу як носія образності, пов'язаної із трагічною сферою почуттів.

Специфічно виявляє себе збільшений лад у сцені зустрічі Катрі з Марком, відтворюючи атмосферу напруженого передчуття та в кульмінаційному фрагменті зізнання Ганни, окреслюючи найвищий ступінь трагічної афектації збудженості та збентеження..

У співставленні різножанрових творів чітко окреслюється абрис композиторського мислення М. Вериківського, його чутливість саме до багатоладової природи фольклору, асиміляції новітніх технічних засобів на національному грунті. Таким чином, доказово проступає самобутність творчого мислення М. Ве- риківського в усвідомленому перетворенні ладової теорії на всіх рівнях - естетичному, образно-стильовому, технологічному.

Кожний із композиторів обрав власний індивідуальний шлях засвоєння настанов Б. Яворського. П. Козицький акцентує процесуальні аспекти музично-теоретичної системи вченого у різноманітних її проявах, зокрема у кристалізації специфічних засобів художньо-семантичного наповнення певних ладо-тональних утворень на образному та драматургічному рівнях; М. Вериківський загострює увагу на конструктивних ознаках теорії і пропонує власний композиційно-індивідуальний варіант її втілення відтворює зразки загостреної, «екзальтованої» музичної мови, поєднуючи настанови Б. Яворського та власні теоретичні розробки у галузі розширення ладової перспективи на драматургічному рівні.

Загальновідомо, що подальший розвиток музичного мистецтва був спрямований у русло жорстких канонів соцреалізму. І композитори, які у 20-х роках сміливо експериментували, шукаючи нових форм і засобів (зокрема у освоєнні народної пісні) змушені були підкоритися ідеологічному монстру. Тим не менш, досягнення перших десятиліть ХХ ст. у жанрі камерної та хорової творчості в Україні зазначеного періоду вражають високим рівнем творчої потужності та художньої результативності в плані асиміляції загальноєвропейських тенденцій і, головне - у створенні власних національних зразків світового рівня. І одним з важливих чинників активізації процесу оновлення музичного мислення стала широкомасштабна діяльність Б. Яворського у київський період. Адже численні інновації вченого, увібрані його учнями та послідовниками дали рясні паростки і склали справжню скарбницю національної музичної культури.

Література

1. Біла А. Український літературний авангард: пошуки, стильові напрямки : монографія. - Вид. 2-ге, доповнене і перероблене. - К. : Смолоскип, 2006. - 464 с.

2. Вериківський М. 14 маленьких прелюдій для фортепіано. - К. : Муз. Україна, 1969. - 32 с.

3. Вериківський М. Гімни св. Терезі (для голосу і фортепіано). - К. : Муз. Товариство ім. М. Леонтовича, 1924. - 6 с.

4. Герасимова-Персидська Н. М. І. Вериківський. - К. : Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1959. - 96 с.

5. Грінченко М. Вибране / упор. і ред. М. Гордійчука. - К. : Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1959. - 530 с.

6. Жарков А. Цикл «Четыре романса» Ф. Козицкого в контексте теоретических воззрений Б. Яворского // Вопросы анализа вокальной музики. -К., 1991. - С. 139-153.

7. Козицкий Ф. Украинская музыкальная культура и Киевская консерватория // Молодой музыкант. - 1920. - №1, листопад.

8. Козицький П. Сім прелюдій для фортепіано. - К. : Музична Україна, 1972. - 10 с.

9. Козицький П. 4 романси - К. : ДВУ, 1925. - 10 с.

10. Кондра С. Рецензия на книгу Б. Яворского «Упражнения в образовании ладового ритма» Ч. 2. // Пролетарская правда. - 1926. - 12 февраля. - С. 5.

11. Курбас Л. Філософія театру / упорядник М. Лабінський. - К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. - 768 с.

12. Ржевська М. На зламі часів. Музика Наддніпрянської України першої третини ХХ ст. у соціокультурному контексті епохи : монографія. - К. : Автограф, 2005. - 352 с.

13. Романішина Т. (Антропова). Фортепіанні прелюдії М. Ве- риківського в гармонічній системі Б. Яворського // М. І. Вериків- ський: погляд з 90-тих (до 100-річного ювілею). - К., 1997. - С. 51-54.

14. Таранченко О. Художник із сучасним сприйняттям (М. Вериківський у музикознавчих працях М. Грінченка) // М. І. Вериківський: погляд з 90-х. - К., 1997. - С. 59-64.

15. Яворский Б. Объяснительная записка о методах и системе преподавания в Киевской консерватории (1916-1920) [Машинопис]. - Архів НМАУ ім. П. І. Чайковського. - Ф.1 - № 57 - 12 арк.

Размещено на Allbest.ru