Каденція соліста у фокусі взаємодії композиторської та виконавської творчості

В концертах Ліста ремарка «каденція» може означати як орнаментований знак завершення великого розділу композиції, так і віртуозну вставку. Компо-зитор також віддає піаністу право сольного ліричного висловлювання, не зав-жди називаючи його каденцією. Множинне розуміння виконавської майстер-ності, втілене в каденціях концертів ХІХ ст., має ще один аспект. Долається або позбавляється пріоритетних позицій «чиста» моторика, без якої неможливо уя-вити інструменталізм XVII-XVIII ст. «Загальні форми» піаністичних рухів -- гамоподібні пасажі, різні види арпеджіо, витісняються в концертах Брамса індивідуальними прийомами гри на інструменті; в поєднанні зі складною рит-мічною організацією і багатобарвною палітрою фортепіанного звучання це за-дає піаністу важке завдання, що створює передумови для відмови від каденції як обов'язкового сольного виходу.

Концерти Шопена і Сен-Санса (№ 4) можуть бути віднесені до віртуозних, оскільки спеціальне завдання авторів полягає в перевірці технічного оснащення піаніста. Закономірно, що згадані опуси не мають каденцій. У Другому концер-ті Сен-Санс стягує різні види імпровізації (барочну і романтичну); внаслідок цього властива опусу віртуозність в умовах домінування соліста не перешкод-жає серйозності, поглибленій медитативності висловлювання піаніста в каден-ції, драматургічно пов'язаній з аналогічним епізодом у вступі І частини. В П'я-тому концерті композитор пропонує ще один варіант вирішення питання, виписуючи невеликі quasi-каденції.

Бурхливе життя каденції в ХІХ ст. виявилося не тільки в різноманітності облич, розмиванні художніх «берегів», але й в зміні її відношення до всього концертного опусу. Каденція -- завжди варіація: на «тему» концерту або «з приводу» нього. Естетика віденського класицизму передбачала в каденції віль-не комбінування елементів основного музичного матеріалу і збереження в ній загального настрою твору. Композиторська фантазія ХІХ ст. націлена на їх по-долання, внаслідок чого характер зв'язку каденції з концертним цілим вияв-ляється регламентованим лише індивідуально-творчою волею автора. В каден-ціях до «чужого» концерту автори користуються сучасними їм технологічними засобами, встановлюючи дистанцію між розумінням віртуозного блиску твор-цем концертного твору і власним. Якщо каденції Моцарта (як і його концерти) при всій імпровізаційній свободі їх композиційної сторони можна все ж таки звести до певної моделі, то їх зразки ХІХ ст. так само не піддаються уніфікації, як і композиційно-драматургічна логіка всього опусу.

Обраний в дисертації дослідницький ракурс вивчення концертної каденції має широкі пізнавальні можливості. З цієї точки зору доцільно розглянути жанри концертного етюду, прелюдії, транскрипції, а також рапсодії Ліста. Запропонований науковий підхід відкриває перспективу подальшого вивчення і фундаментальних питань музичного мистецтва: історичної взаємодії твору і виконання, спонтанного (імпровізація) і продуманого (композиція), усного і письмового. Інтерес викликають і способи перетворення каденції -- як ідеї і явища -- у фортепіанних концертах ХХ - початку ХХІ ст.

Список опублікованих праць за темою дисертації:

1. Бондаренко М. В. Каденції до сонатних allegri В. А. Моцарта: питання типології та історичної перспективи / М. В. Бондаренко // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти : зб. наук. пр. / ХДУМ ім. І. П. Котляревського. -- Харків, 2005. --Вип. 15. -- С. 43--50.

2. Бондаренко М. Каденции Клары Шуман к Четвертому концерту для фортепиано с оркестром Л. Бетховена в фокусе композиторского и исполнительского смыслов / М. Бондаренко // Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського : зб. наук. пр. / -- НМАУ ім. П. І. Чайковського. -- Київ, 2006. -- Вип. 60 : Теоретичні та практичні аспекти музичного смислоутворення. -- С. 220--227.

3. Бондаренко М. Судьба каденции в романтическом фортепианном концерте (на примере произведений Ф. Мендельсона, И. Брамса) / М. Бондаренко // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти : зб. наук. пр. / ХДУМ ім. І. П. Котляревського. -- Харків, 2007. -- Вип. 19. -- С. 49--65.

4. Бондаренко М. Фактурные особенности фортепианных концертов Ф. Шопена как отражение романтических тенденций развития жанра / М. Бондаренко // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти : зб. наук. пр.-- ХДУМ ім. І. П. Котляревського. -- Харків, 2007. -- Вип. 20. -- С. 47--56.

5. Бондаренко М. Каденція Г. Бюлова до Четвертого фортепіанного концерту Л. Бетховена у світлі основних тенденцій пізньоромантичної культури / М. Бондаренко // Музичне і театральне мистецтво України у дослідженнях молодих мистецтвознавців : матеріали Всеукраїнської науково-творчої конференції студентів та аспірантів 16-17 березня 2004 р. -- ХДУМ ім. І. П. Котляревського. -- Харків, 2004. -- С. 42--43.

Размещено на Allbest.ru