Етнічна відмінність між українцями та білорусами в середньовічно-ранньонові часи
Комплексний аналіз стану етнокультурної ситуації, яка склалася після розселення слов’ян у середині І тисячоліття н. е. на території Східної Європи. Етногенез східнослов’янських народів. Відмінність Полісся як етнографічної зони від земель власне України.
Рубрика | Краеведение и этнография |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 09.12.2018 |
Размер файла | 94,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
38. Капьіскі З.Ю., Мялешка В.І. Вялікае княства Літоускае // Францьіск Скарьіна і яго час: Энцьклапедьчнь даведнік / Рэдкал. І.П. Шамякін (гал. рэд.) і інш. - Мінск, 1988. - С. 198.
39. Словник староукраїнської мови XIV-XV ст. - К., 1977. - Т. 1. - С. 549; Чаквін І.У. Літвіньї, Ліцвіньї // Этнаграфш Бєларусі: Энцьклапедья. Мінск, 1989. - С. 291; Чаквин И.В., Терешкович П.В. Из истории становления национального самосознания белорусов // Советская этнография. - 1990. - № 6. - С. 44, 51-52 (прим. 9). У виданому 1704 року в Москві слов'яно-греко-латинському словнику його автор Федір Полікарпов назвав білоруську мову «литовською» (Шевченко І. Україна між Сходом і Заходом // [Електорниий ресурс] Режим доступу: http://litopys.org.ua/ishevch/ishev03.hm.).
40. Про Великий Кордон див.: Леп'явко С. Великий Кордон і доля європейської цивілізації в концепції Вальтера Прескотта Веба // Український гуманітарний огляд. - К., 2005. - Вип. 11. - С. 46-65; ця ж проблема стосовно України див.: Дашкевич Я. Україна на межі між Сходом і Заходом (XIV-XVIII ст.) // Записки Наукового товариства ім. Т. Шевченка. - Л., 1991. - Т. ССХХІІ; Його ж. Великий кордон України за картами Боплана (політичні та конфесійні відносини) // Історичне картознавство України. Збірник наукових праць. - Л.; К.; Нью-Йорк, 2004; Леп'явко С. Аналоги українського козацтва у західному світі // Історія українського козацтва: Нариси: У 2 т. / Редкол. В. А. Смолій (відп. ред.) та ін. - К., 2006. - Т. 1; Головко О.Б. Проблема дослідження історичних попередників українського козацтва // Там само; Брехуненко В. Типологія Степового Кордону Європи і перспектива дослідження історії східноєвропейських козацтв // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця XVIII ст.). - К., 2006. - Вип. 6.
41. Грушевський М. Історія України-Руси. - К., 1993. - Т. IV. - С. 86-87; Русина О.В. Україна під татарами і Литвою. - С. 88-89.
42. Русина О.В. Україна під татарами і Литвою. - С. 61.
43. Про це див.: Балушок В. Українська етнічна спільнота. - С. 121-127; Його ж, «Давньоруська народність»: що насправді ховається за терміном?
44. Про стан дослідженості литовського періоду історії України див.: Кириченко К. Історія Великого князівства Литовського в українській історіографії 1991-2003/4: основні тенденції // Ruthenica. - К., 2005. - Т. IV.
45. Шевченко И. Некоторые замечания о политике константинопольского патриархата по отношению к Восточной Европе в XIV в. // Славяне и их соседи. - Вып. 6. Греческий и славянский мир в средние века и раннее новое время. - М., 1996. - С. 134. Взагалі ж, слід мати на увазі, що погляди на географічні межі Малої Росії в означені часи в уявленнях тодішніх людей не завжди збігалися з територією сучасної України, зокрема, до її складу інколи не включали Київ, зате зараховували білоруські і навіть частково литовські землі (див.: Русина О.В. Україна під татарами і Литвою. - С. 273-276). Проте в даному разі під цим терміном розуміється саме Україна.
46. Яковенко Н. Здобутки і втрати Люблінської Унії // Київська старовина. - 1993. - № 3 (300). - С. 81.
47. Памятники, изданные Временною комиссиею для разбора древних актов. - К., 1852. - Т. ІІІ (далі - ПКДА). - С. 11, 37, 72, 94, 96, 109, 110, 116, 118, 126, 145.
48. Це не означає, що в той час уже існував німецький етнос, адже «німцями» в Україні у середньовічно-ранньонові часи часто називали всякого іноземця з Європи, а особливо представників германських народів.
49. Сас П.М. Політична культура українського суспільства. - К., 1998. - С. 67-68.
50. У той час східні романці поділялися на етноси мунтян і молдаван (можливо, й інших, скажімо олтенів), які в ХІХ ст., з об'єднанням румунських земель, утворили етнос румунів (Зеленчук В.С. Проблемы внутренней структуры этноса (румыны-молдаване) // Музей. Традиции. Этничность. XX-XXI вв. Материалы Международной научной конференции, посвященной 100-летию Российского этнографического музея. - СПб.; Кишинев, 2002. - С. 179-183).
51. Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. К., 1997. - С. 174.
52. Наприклад, Фрациск Скорина в актовому запису Краківського університету 1506 року про надання йому ступеня бакалавра названий «литвином» (Францыск Скарына іяго час: Энцыклапедычны даведнік / Рэдкал. І.П. Шамякін (гал. рэд.) і інш. - Мінск, 1988. - С. 564). Вірогідним поясненням тут може бути, як те, що для поляків білорус виступав тоді «литвином», так і недостатньо чітке усвідомлення себе «русином» самим Скориною.
53. Bystron J.S. Dzieje obyczajцw w dawnej Polsce. Wiek XVI-XVIII. - Warszawa, 1976. - T. I. - S. 34-41.
54. Про латентну форму етнічної самосвідомості й етносу див.: Бромлей Ю.В. Еще раз о многообразии этничности // Расы и народы. - М., 1989. - Вып. 19. С. 27-28; Арутюнов С.А. Фантом безэтничности // Там само. - С. 22-23.
55. Про роль підсвідомого в етнічному житті і про зв'язок спільноти на ментальному рівні з етнічною нішею, яку вона займає, див.: Балушок В. Сутність етнічного й етнічні ніші // Практична філософія. - 2007. - № 2.
56. Кирчів Р. Поліщуки // Наука і суспільство. - 1989. - № 10. - С. 32.
57. Цікавим видається дослідження історії етноніма «поліщуки» («полєшуки»), яка ще по-справжньому не вивчена. У цьому зв'язку зазначимо, що в інвентарі маєтку Полонського за 1598 рік зустрінемо прізвище Полешко (Poleszko), без сумніву, пов'язане з означеним етнонімом, що, судячи з цього факту, побутував уже в той час (ПКДА. - С. 125).
58. Багновская Н.М. Севрюки (население Северской земли в XIV-XVI вв.) // Вестник МГУ. - 1980. - № 1. - Серия 8, история; Русина О. Сіверська земля у складі Великого князівства Литовського. - К., 1998. - С. 41.
59. Курочкін О. Українські новорічні обряди: «Коза» і «Маланка» (з історії народних масок). - Опішне, 1995. - С. 295 та ін.; див. також: Кирчів Р. Поліщуки. С. 33-35.
60. Кузеля З. Племінний розподіл і етнографічні групи // Енциклопедія українознавства. Загальна частина. - К., 1994. - С. 196 (карта), 199; Півторак Г.П. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: Міфи і правда про трьох братів слов'янських зі «спільної колиски». - К., 2001. - С. 67-68.
61. Восточные славяне в XVП-XVШ веках: этническое развитие и культурное взаимодействие. Материалы «круглого стола» // Славяноведение. - 2002. - № 2. - С. 31.
62. Мойсієнко В. Акти Житомирського уряду кінця XVI - початку XVII ст. - важливе джерело вивчення тогочасної української літературно-писемної мови // Акти Житомирського гродського уряду: 1590 р., 1635 р. / Підгот. до вид. В.М. Мойсієнко. - Житомир, 2004. - С. 9, 11.
63. Васильев М.А. Следует ли начинать этническую историю славян с 512 года? // Славяноведение. - 1992. - № 2. - С. 11.
64. Про те, що козацтво тоді ще не займало активної позиції свідомого захисника православ'я, і втручалося у бротьбу православних з уніатами лише на замовлення князя Острозького див.: Плохій С. Наливайкова віра: Козацтво та релігія в ранньомодерній Україні. - С. 142-143.
65. Жерела до історії України-Руси. - Л., 1908. - Т. VIII. - С. 68-70; Грушевський М. Історія України-Руси. - К., 1995. - Т. VII. - С. 208-210.
66. Леп'явко С. Формування світоглядних засад українського козацтва (поняття «козацького хліба» в останній третині XVI ст.) // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця XVIII ст.). - К., 2000. - Вип. 1. С. 154.
67. Там само.
68. Жерела до історії України-Руси. - С. 74; Грушевський М. Історія України- Руси. - Т. VII. - С. 209-210.
69. Леп'явко С. Козацькі війни кінця XVI ст. - С. 170.
70. Жерела до історії України-Руси. - С. 74-75.
71. Там само. - С. 76.
72. Там само. - С. 77.
73. Леп'явко С. Козацькі війни кінця XVI ст. - С. 170.
74. Баркулабовская летопись // Полное собрание русских летописей. - М., 1975. Т. 32. - С. 189; див. також: Жерела до історії України-Руси. - С. 101-103; Грушевський М. Історія України-Руси. - С. 318-319; Грушевський М. Історія України-Руси. - Т. VII. - С. 318.
75. Баркулабовская летопись. - С. 187; див. також: Грушевський М. Історія України-Руси. - Т. VII. - С. 318.
76. Баркулабовская летопись. - С. 189.
77. Грушевський М. Історія України-Руси. - Т. VII. - С. 319-320.
78. Детально про це див.: Яковенко Н. Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI-XVП ст. - К., 2002. - С. 189-208; Леп'явко С. Формування світоглядних засад українського козацтва (поняття «козацького хліба» в останній третині XVI ст.). - С. 143-144.
79. Плохій С. Наливайкова віра: Козацтво та релігія в ранньомодерній Україні. - С. 173-174.
80. Там само. - С. 81; ПКДА. - С. 316-325.
81. Грушевський М. Хмельницький і Хмельнищина. Історичний ескіз // Записки Наукового товариства імени Шевченка. - Л., 1898. - Т. ХХШ-ХХГУ". - С. 29; див. також: Його ж. Історія України-Руси. - К., 1997. - Т. ІХ. - Кн. 2. С. 1329; ПКДА. - С. 316, 320, 321, 324.
82. ПКДА. - С. 316, 323, 324.
83. Мицик Ю. «Пам'ять» (1671 р.) - український полемічний твір // Український археографічний щорічник. Нова серія. - К., 2001. - Т. 8/9. - С. 309.
84. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России. - СПб., 1872. - Т. VII. - С. 192.
85. Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). - К., 1993. - С. 233.
86. Зіновіїів Климентій. Вірші. Приповісті посполиті. - К., 1971. - С. 227.
87. Див., напр.: Свидницький А. Великдень у подолян // Основа. - 1861. - № 2 10. - С. 44-45; Ревякин П. Вовкулаки (невро-литвины) // Основа. - 1861. - № 11-12; Кравченко В. Народні оповідання й казки (етнографічні матеріали), зібрані Васильом Кравченком. - Житомир [б. р.]. - С. 11, 17, 25-28 та ін.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Перелік держав, які входять до складу Північної Європи. Національний склад, міграція. Найбільші міста Фінляндії. Австрія, Угорщина, Німеччина, Польща, Словаччина, Чехія, Швейцарія. Вид територіального устрою Східної Європи. Трудова міграція у Франції.
реферат [33,3 K], добавлен 12.02.2015Етнічна специфіка греків Приазов'я (урумів-тюркофонів, румеїв-еллінофонів) в історичній ретроспективі в контексті етнокультурної взаємодії з іншими народами на матеріалі весільної обрядовості. Зміни в сучасному весільному ритуалі маріупольських греків.
реферат [33,3 K], добавлен 20.09.2010Духовна та культурна спадщина слов’янських народів. Веснянки та народні забави. Свято сорока мучеників. День Олексія. Благовіщення. Вербна неділя. Страсний тиждень. Великдень. Радуниця - великоднє поминання померлих. Свято Юрія. Весняний Микола.
реферат [15,6 K], добавлен 17.01.2007Свято Великодня для слов’янських народів було, є і залишиться найвеличнішим та найзначущим з усіх існуючих на сьогодні християнських свят. Великдень, Паска, Христове Воскресіння - традиції святкування. Про українські писанки - символіка та семантика.
реферат [51,2 K], добавлен 27.04.2008Найперші звістки про гунів як народність, безплідні намагання дослідників знайти їх етнічні і географічні корені. Свідчення про слов’янську етнічну приналежність гунів у дослідженні грека Прокопія Кесарійського. Схожість звичаїв гунів із слов’янами.
статья [10,4 K], добавлен 05.05.2009Області України, що входять у склад Поліського регіону. Архаїчність поліського строю, відображена в особливостях одягу та жіночих головних уборах. Типовий силует поліського одягу, домінуючи мотиви вишивок та тканих узорів. Атрибути весільного одягу.
презентация [3,5 M], добавлен 21.03.2013Етапи та принципи розселення євреїв на території України, суспільні, політичні та економічні передумови даного процесу. Причини гоніння євреїв з боку польського та українського суспільства. Відношення українців до росіян як до національної меншини.
контрольная работа [58,7 K], добавлен 04.11.2010Відомості та перші історичні згадки про місто Коростень. Археологічні дослідження території міста. Перші ознаки перебування слов'янських племен. Місто Коростень в роки Київської Русі. Виникнення першої назви поселення Іскоростень. Сучасний стан міста.
реферат [18,8 K], добавлен 17.07.2010Феномен язичництва: головна особливість слов’янських вірувань. Давньослов’янський пантеон богів, язичницькі культи, демонологічні уявлення. Дуалізм релігійних культів: синкретизм язичництва та християнство. Відродження віри предків як неоязичництво.
курсовая работа [57,2 K], добавлен 08.10.2012Причини і наслідки переселення українців по території Російської імперії кінця XVIII - початку XX ст. Дослідження кількісного складу українського етносу в у Лівобережній, Правобережній Україні та Новоросії. Розселення українців у Австро-Угорській імперії.
реферат [36,1 K], добавлен 29.10.2010