Ефективність лікування хворих після інфаркту міокарда на фоні симптоматичної ренопаренхіматозної артеріальної гіпертензії. Клініко-патогенетичні закономірності перебігу відновного періоду. Встановлення нових лікувальних ефектів лікарських засобів.

Рубцева алопеція як один із наслідків глибоких опіків і травм у зоні волосяної частини голови людини. Проведення операції реваскулярізації у гострому періоді опікової рани. Особливості технології інтенсивної дермотензії та хірургічного лікування опіків.

Ендотеліальна дисфункція та її зв'язок із серцево-судинними факторами ризику, зокрема з артеріальною гіпертензією. Гіполіпідемічні ефекти поєднаного використання ендотелій коригувальних препаратів (фозиноприлу, небівололу та аторвастатину) у хворих.

Аналіз частоти виявлення простих кіст нирок. Стан ниркової гемодинаміки при випорожненні ниркової кісти. Оптимізація оперативного і інструментального лікування хворих. Терміни спадання стінок кіст при використанні пункційної етанолової склеротерапії.

Особливості клінічних проявів хронічного гастродуоденіту. Показник гастрину плазми крові під впливом різних програм лікування. Гістологічні зміни слизової шлунка при порушенні обміну заліза у хворих на ХГД. Аналіз ефективності ерадикаційної терапії.

Клітинні типи та імунофенотип лімфопроліферативних новоутворень. Використання клінічних, морфологічних, імуногістохімічних і цитогенетичних методів дослідження. Значимість цитогенетичної характеристики лімфом маргінальної зони і лімфом зони мантії ока.

Ішемічна хвороба серця як захворювання, яке виникає внаслідок абсолютного або відносного порушення кровопостачання міокарду через ураження коронарних артерій серця. Нейрогуморальні ефекти у прогресуванні хронічної серцевої недостатності у хворих.

Ознайомлення з епідеміологічними аспектами гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Визначення та характеристика особливостей ендоскопічної картини слизової оболонки стравоходу при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі у хворих на цукровий діабет.

Частота хелікобактеріозу, функціональних і морфологічних змін слизової оболонки шлунку і дванадцятипалої кишки. Біологічна рідина при ерозивно-виразкових захворюваннях на тлі хронічного бронхіту. Діагностика хелікобактеріозу, терапія на основі Ланцеролу.

Дослідження ролі інтерлейкіну, хемоатрактантного протеїну, металопротеїнази у прогресуванні хронічної серцевої недостатності у хворих з ішемічною хворобою серця та цукровим діабетом. Розробка способу прогнозування розвитку кардіоренального синдрому.

Причини незадовільних результатів загальноприйнятих методів лікування інвагінації кишечнику у дітей. Критерії оцінки стадій інвагінації кишечнику, функціональна діагностика парезу кишечнику. Обсяг лікувальних заходів у залежності від стадії інвагінації.

Розгляд етіологічних збудників загострення хронічного обструктивного захворювання легень за допомогою бактеріологічного дослідження мокротиння. Аналіз застосування прокальцитоніну для диференційної діагностики бактеріальної етіології загострення хвороби.

Спектр збудників у хворих з інфекційним загостренням ХОЗЛ (хронічного обструктивного захворювання легень). Динаміка лабораторних показників та результати комплексної терапії із застосуванням арбідолу і спіруліни у хворих на інфекційне загострення ХОЗЛ.

Вплив діагностики етіопатогенів на ефективність лікування хворих на негоспітальну пневмонію з нетяжким перебігом, які не потребують госпіталізації. Підходи до антибактеріальної терапії та критерії оцінки її ефективності, визначення оптимальних режимів.

Аналіз результатів обстеження пацієнтів із біліарним типом болю на фоні хронічного безкам’яного холециститу, гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та холецистектомії. Дисфункції сфінктера Одді в залежності від інфікованості слизової оболонки шлунка.

Перебіг виразкової хвороби дванадцятипалої кишки в період загострення хронічного гастродуоденіту. Механізм порушення клітинного і гуморального імунітету. Терапія виразкової хвороби дванадцятипалої кишки з включенням рослинного імуномодулятора ехінацеї.

Дослідження показників ліпідного, вуглеводного та кальцієвого обмінів пацієнтів з гіпертонічною хворобою. Вивчення біохімічних та імуноферментних лабораторних показників крові та сечі хворих. Корекція артеріального тиску інгібіторами та фізіотензом.

Аналіз наявності синдрому інсулінорезистентності за допомогою орального тесту толерантності до глюкози та характер впливу гіперінсулінемії, андроїдного ожиріння в хворих з гіпертонічною хворобою. Розробка методу диференційованої патогенетичної терапії.

Роль та значення копептину, MRproADMі тропоніну при гострому інфаркті міокарда залежно від його перебігу з урахуванням наявності у хворих супутнього ожиріння. Опис стратифікації ризику ускладненого перебігу гострого інфаркту міокарда при ожирінні.

Вивчення стану системи тригерних прозапальних цитокінів в гострий період церебрального ішемічного інсульту в динаміці захворювання. Визначення критеріїв тяжкості перебігу захворювання на підставі комплексної оцінки клініко-неврологічних показників.

Методи діагностики та лікування дисфункції біліарного тракту. Взаємозв'язок типів розладів біліарної моторики із функціональним станом її вегетативної регуляції. Клінічне дослідження ефективності лікування з використанням препаратів холівер та урсохол.

Розробка алгоритму обстеження хворого на медулярний рак щитоподібної залози та його родичів з метою визначення форми захворювання та добору тактики лікування. Визначення оптимального обсягу хірургічного втручання залежно від форми та стадії захворювання.

Виділення критеріїв хронічної гіпоксії плода і віднесення їх до ушкоджуючих перинатальних чинників при синдромі затримки розвитку плода. Визначення ускладненого перебігу вагітності як головної причини симетричної форми синдрому затримки розвитку плода.

Проблеми оптимізації діагностики, терапії, корекції, прогнозу та профілактики хронічного обструктивного захворювання легень з комбінацією патологій артеріальної гіпертензії. Комплексування та інтеграція науковців клінічного та теоретичного профілів.

Вивчення клініко-параклінічних особливостей та на підставі отриманих даних удосконалення діагностичних заходів при функціональній диспепсії та гастриті в дітей з харчовою алергією. Диференційно-діагностичні критерії наявності алергічного процесу.

Оцінка клініко-лабораторних та інструментальних показників для диференціації синдрому функціональної диспепсії у дітей. Таблиця індивідуального прогнозування для розподілу дітей із ФД на групи ризику за розвитком органічних захворювань травної системи.

Наявність симптоматики, що відповідає клінічним проявам фонових захворювань як одна з причин пізньої діагностики пухлин шлунка. Визначення факторів, за наявності яких треба проводити прецизійну біопсію у випадках ерозивної і папульозної гастропатії.

Підвищення ефективності відновлення репродуктивної функції у безплідних жінок з синдромом Штейна-Левенталя. Розробка та впровадження способу ендохірургічної стимуляції овуляції з аспірацією кістозних включень. Оцінка ефективності розробленого способу.

Оптимальний алгоритм зміни режимів вентиляції легень у новонароджених з малою масою тіла. Клініко-фізіологічні порівняльні відмінності у доношених та недоношених новонароджених. Значення використання препарату сурфактанта в респіраторній терапії.

Аналіз результатів гігієнічних та епідеміологічних досліджень організації харчування особового складу Збройних Сил України. Чинники, які можуть спричинити виникнення інфекційних захворювань з аліментарним шляхом передачі в умовах професійної діяльності.