Функціональна підсистема медичного захисту населення при надзвичайних ситуаціях Сполучених Штатів Америки та України - порівняльна характеристика

Згідно з наказом МОЗ від 18.02.2015 р. № 75 «Про додаткові заходи щодо забезпечення функціонування закладів охорони здоров'я в умовах особливого періоду та подолання наслідків НС державного рівня соціального та воєнного характеру» передбачено:

в пп. 1 п. 1. Забезпечити роботу ЗОЗ у режимі підвищеної готовності, створивши резерв профільних ліжок (не менше 30%) для надання невідкладної медичної допомоги постраждалим;

в пп.2. п. 3 забезпечити спеціалізовані медичні бригади ІІ черги медицини катастроф необхідним запасом медикаментів та виробів медичного призначення з розрахунку на 3 доби роботи [18].

Англо-американська модель надання ЕМД базується навколо філософії «підбери та відвези» [12]. Такий підхід означає мінімальні заходи для стабілізації стану пацієнта та швидке транспортування до найближчого медичного закладу. Таким чином, основною метою допомоги є якнайшвидша доставка пацієнта до лікарні. Зазвичай така система вимагає більш тісної співпраці з іншими рятувальними та правоохоронними службами, ніж з медичними закладами та самою системою охорони здоров'я [13].

Практика надання ЕМД в Україні помітно відрізняється від практики у Північній Америці [30]. Також система ЕМД України не зовсім відповідає німецькій моделі. Яка ж модель ЕМД прийнятна для України?

Це питання стало актуальним у світлі реформування системи та прийняття Закону України «Про екстрену медичну допомогу» [2]. Він увібрав у себе зразки кращих напрацювань світових держав, де вже впроваджена й успішно працює така система. Головним завданням нововведень є створення єдиної потужної служби, яка забезпечуватиме максимально оперативний та ефективний порятунок життів та збереження здоров'я українців.

Служба ЕМД, як правило, обслуговує одну адміністративну територію або конкретний регіон з однаковими природними умовами, який лежить в межах декількох адміністративних територій. Планування діяльності в межах зони обслуговування потребує уміння об'єднувати зусилля сусідніх територій, регіонів. Законодавство зобов'язує владні структури та взаємозацікавлені структури сусідніх регіонів мати постійні добросусідські стосунки і передбачати в своїх планах різного типу взаємодопомогу.

Система надання ЕМД в Україні

В Україні діє служба ШМД - правонаступник аналогічної служби, розбудованої в СРСР у минулому столітті за моделлю академіка Семашка, яку в багатьох чинних правових та нормативних актах і виступах керівників відомств Міністерства охорони здоров'я (МОЗ) України називають співзвучно «Служба екстреної медичної допомоги України» і намагаються ідентифікувати у правовому просторі чинного в Україні Закону «Про екстрену медичну допомогу» як українську систему екстреної медичної допомоги, подібно такій у США, що по суті не відповідає істині.

Доцільно відзначити, що в структурі служб ЕМД України та в органах управління нею передбачені юридичні підрозділи: в територіальному центрі ЕМД та медицини катастроф - юридична служба, в інших підрозділах - штатні юристи. Кожний документ (наказ, угода, акт тощо) перед підписом керівника має перевірятись і візуватись юристом. На жаль, юридичний нагляд у системі ЕМД за дотриманням вимог нормативноправового поля держави в повному обсязі не забезпечується внаслідок дефіциту зазначених фахівців.

Як показав досвід контролю (звіти територіальних центрів ЕМД та медицини катастроф за 2016 р.), зв'язок бригад ШМД з місця пригоди з приймальним відділенням лікарні, куди буде доставлений пацієнт в Україні, у 80% не спостерігається (Державний заклад «Центр медичної статистики Міністерства охорони здоров'я України», 2017). Тим більше, що, згідно з нормативними документами України, бригада має зв'язатись і консультуватися не з лікарем приймального відділення, а з лікарем-консультантом диспетчерської служби адміністративної території (а не лікарні!).

Згідно з нормативом обслуговування, на одну бригаду ЕМД в середньому покладається територія з населенням 40 тис. жителів. Норматив обслуговування однією бригадою ЕМД одного виклику тривалістю до 1 год, тобто навантаження на одну бригаду ЕМД повинно складати 25 виїздів протягом доби. Час доїзду бригади ЕМД регламентований постановою КМУ від 21.11.2012 р. № 1119 «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події» [17].

1) звернення стосовно надання екстреної медичної допомоги за єдиним телефонним номером екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112 залежно від стану пацієнта поділяються на екстрені та неекстрені згідно з додатком;

2) нормативи прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події за зверненнями, що належать до категорії екстрених, становлять у містах - 10 хвилин, у населених пунктах поза межами міста - 20 хвилин з моменту надходження звернення до диспетчера оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Зазначені нормативи з урахуванням метеорологічних умов, сезонних особливостей, епідеміологічної ситуації та стану доріг можуть бути перевищені, але не більше ніж на 10 хвилин.

Надання ЕМД бригадами ЕМД регламентолвано наказом МОЗ України від 05.06.2019 р. № 1269 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації екстреної медичної допомоги» [19].

До введення в дію Закону України «Про екстрену медичну допомогу діяли розпорядження КМУ від 25.11.2009 р. № 1426-р «Про схвалення концепції Закону України «Про зальнодержавну систему надання ЕМД» [20] та наказ МОЗ України від 01.06.2009 р. № 370 «Про єдину систему надання екстреної медичної допомоги»[21], які не були виконані в повному обсязі.

Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації медичного персоналу регламентовано постановою КМУ від 21.11.2012 р. № 1115 «Про затвердження Порядку підготовки та підвищення кваліфікації осіб, які зобов'язані надавати домедичну допомогу» [23].

В Україні водії санітарного автотранспорту, як і медичний склад бригади, не мають соціального захисту, аналогічного тому, що має персонал бригад ЕМД США: страхування на випадок ризиків роботи (не завжди при виїздах у соціально небезпечні регіони їх супроводжує поліція чи сили безпеки) постанова КМУ від 21.11.2012 р. № 1114 «Про затвердження Типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги» [22].

Служба протягом звітного періоду не розвивалася, концепція її структури та діяльності здавалася керівництву МОЗ України логічною. Уніфіковане державне управління задовольняло недостатньо кваліфікований апарат МОЗ України. Спочатку управління було повністю централізоване, а потім формально частково передано в комунальне управління адміністративних територій. Ніякого реального впливу на реформу служби ШМД громадських структур і вчених колективів України за означений період не зареєстровано. Водночас продовжувались заходи центрального апарату МОЗ України щодо централізованих закупівель автомобільного санітарного транспорту, медикаментів і медичної апаратури. Відсутність системи страхової медицини, функціонального управління фахівцями, постійні проблеми з фінансуванням наклали свій відбиток на реалізацію заходів реформування. Працівники служби не мають реального соціального захисту і достатнього фінансового забезпечення. Вартий уваги штатний склад служби, який за віковим станом, станом здоров'я поступається за якістю більшості цих показників інших держав.

Зміни стану з 1990 р., на жаль, мали суто технічний характер, що відображалось виведенням станцій ШМД зі складу базових лікарень, періодичними змінами кількості та якості бригад тощо.

Цікаво, що аналіз діяльності паралельно діючих в державі приватних систем і бригад ШМД у відкритих статистичних матеріалах і наукових працях не проводився.

Нормативно-правові документи потребують узгодження та серйозної розробки. Необхідно розробити і включити в дію систему громадського контролю фінансування діяльності ШМД, зупинити активну роботу щодо реалізації неіснуючої концепції майбутньої служби ШМД. Створити колективний тимчасовий орган за участю іноземних фахівців і вітчизняних вчених і розробити концепцію, затверджену владними структурами держави та Всесвітньої організації охорони здоров'я. Водночас потрібно завершити в державі адміністративно - територіальну реформу та реформу реорганізації системи охорони здоров'я.

Висновки

Основними причинами принципових відмінностей концепцій надання ЕМД потерпілим при НС є те, що в США протягом останніх десятиліть принципово на всіх рівнях державного управління реалізовувалась єдина концепція, в основу якої закладено матеріальні, наукові та моральні фактори заохочення населення.

США мають унікальну за своєю ефективністю та якістю систему ЕМД, яка в реальних умовах сьогодення може бути прикладом для впровадження в Україні.

Пропозиції щодо розвитку функціональної підсистеми медичного захисту населення в єдиній державній системі цивільного захисту

1. Матеріальне, кадрове та фінансове підсилення підсистеми «охорона здоров'я» урядової інформаційно- аналітичної системи з питань НС.

2. Створення сучасних навчально-тренувальних центрів для підготовки персоналу для роботи з надання медичної допомоги в умовах НС природного, техногенного, соціального та воєнного характеру (з наявністю класів симуляційного навчання).

3. Створення мобільних загонів медицини катастроф територіального рівня, як організаційної форми роботи бригад постійної готовності ІІ черги з відповідним медичним, технічним та транспортним оснащенням.

4. Підсилення кадрового, матеріального та фінансового ресурсу мобільного загону медицини катастроф державного рівня (ДЗ «Український НПЦ екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МоЗ України»).

5. Створення оперативного резерву лікарських засобів та медичних виробів МОЗ України для забезпечення оперативного реагування міністерства на виникнення НС.

6. На виконання наказу МОЗ України 2015 р. № 75 «Про додаткові заходи щодо забезпечення функціонування закладів охорони здоров'я в умовах особливого періоду та подолання наслідків НС державного рівня соціального та воєнного характеру» - створення реального резерву ліжок та медичних виробів у закладах охорони здоров'я на випадок виникнення НС.

Література

1. Конституція України. Прийнята на 5 сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р.

2. Закон України «Про екстрену медичну допомогу», від 5 липня 2012 р № 5081-V.

3. Закон України «Кодекс цивільного захисту України», від 02.10.2012 р. № 5403-V1.

4. Близнюк М.Д., Печиборщ В.П., Михайловський М.М., Шуригін О.Ю. Особливості діяльності Національної системи невідкладної медичної допомоги США «Emergency Medical Services». Український медичний часопис. - № 5/121, ІХ/Х. 2017. С 80-83.

5. Смайли Д.Р. (2002) Федеральный стандарт DOT (ККК 1822С). Краткий обзор систем неотложной медицинской помощи. Информационный сборник АМОЗ. Нью-Йорк, 1: 1-26.

6. «Про затвердження Положення про функціональну підсистему медичного захисту населення», яке затверджено наказом МОЗ України від 25.03. 2019 р. № 667.

7. «Про затвердження Положення про медичну спеціалізовану службу цивільного захисту», яке затверджено наказом МОЗ України від 12.06.2019 р. № 1349 та зареєстровано в Мінюсті України 09.07.2019 р. за № 758/33759.

8. Постанова КМУ від 11.07.2001 р.№ 827 «Про затвердження Положення про Державну службу медицини катастроф».

9. Розпорядження КМУ від 22.05. 2019 р. № 383-р «Про схвалення Концепції розвитку системи екстреної медичної допомоги».

10. Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану».

11. Закон України «Про правовий режим воєнного стану»,

12. Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»,

13. Закон України «Про систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112» від 13.03.2012 р. № 4499.

14. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 р. № 1121 «Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я, що входять до системи екстреної медичної допомоги», з аварійно-рятувальними службами та підрозділами центральних та інших органів виконавчої влади, органі влади АР Крим, органів місцевого самоврядування під час виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків».

15. Спільний наказ МВС та МОЗ України від 03.04.2018 р. № 275/600 та зареєстровано в Мінюсті 19.04.2018 р. за № 479/3931 «Про затвердження Інструкції щодо організації взаємодії між Державною службою України з надзвичайних ситуацій і Міністерством охорони здоров'я України у разі виникнення надзвичайних ситуацій».

16. Спільний наказ МВС та МОЗ України від 16.08.2018 р. № 677/1503 та зареєстровано в Мінюсті 30.10.2018 за № 12321/32681 «Про затвердження Порядку спільних дій сил цивільного захисту та закладів охорони здоров'я під час здійснення аеромедичної евакуації повітряними суднами Державної служби України з надзвичайних ситуацій».

17. Постанова КМУ від 21.11.2012 р. № 1119 «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події».

18. Наказ МОЗ від 18.02.2015 р. № 75 «Про додаткові заходи щодо забезпечення функціонування закладів охорони здоров'я в умовах особливого періоду та подолання наслідків НС державного рівня соціального та воєнного характеру».

19. Наказ МОЗ України від 05.06.2019 р. № 1269 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації екстреної медичної допомоги».

20. Розпорядження КМУ від 25.11.2009 р. № 1426-р «Про схвалення концепції Закону України «Про

зальнодержавну систему надання ЕМД».

21. Наказ МОЗ України від 01.06.2009 р. № 370 «Про єдину систему надання екстреної медичної допомоги».

22. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 р. № 1114 «Про затвердження Типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги».

23. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 р. № 1115 «Про затвердження Порядку підготовки та підвищення кваліфікації осіб, які зобов'язані надавати домедичну допомогу».

24. Система невідкладної медичної допомоги США. Особливості її організації та підготовки фахівців (довідковий посібник) / Під ред. Г.Г. Рощіна. МОЗ України, УНПЦ ЕМД та МК, КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2004. - 204 с.

25. Курс обучения по неотложной медицинской помощи для курсантов. Медицинский центр Бостонского Университета. АМСЗ. - 1998. - 172 с.

26. Г.Г. Рощін, М.М. Михайловський, М.В. Нацюк, Концепція організації та функціонування невідкладної медичної допомоги в США, - «Медицина неотложных состояний» 1(1) 2005.

References

1. Konstytutsiia Ukrainy. Pryiniata na 5 sesii Verkhovnoi Rady Ukrainy 28.06.1996 r.

2. Zakon Ukrainy «Pro ekstrenu medychnu dopomohu», vid 5 lypnia 2012 r № 5081 -V.

3. Zakon Ukrainy «Kodeks tsyvilnoho zakhystu Ukrainy», vid 02.10.2012 r. № 5403-V1.

4. Blyzniuk M.D., Pechyborshch V.P., Mykhailovskyi M.M., Shuryhin O.Iu..Osoblyvosti diialnosti Natsionalnoi systemy nevidkladnoi medychnoi dopomohy SShA «Emergency Medical Services». Ukrainskyi medychnyi chasopys № 5/121, IKh/Kh. 2017. S 80-83.

5. Smajli D.R. (2002) Federal'nyj standart DOT (KKK 1822S). Kratkij obzor sistem neotlozhnoj medicinskoj pomoshchi. Informacionnyj sbornik AMOZ. N'yu-Jork, 1: 1-26.

6. «Pro zatverdzhennia Polozhennia pro funktsionalnu pidsystemu medychnoho zakhystu naselennia», yake zatverdzheno nakazom MOZ Ukrainy vid 25.03. 2019

7. «Pro zatverdzhennia Polozhennia pro medychnu spetsializovanu sluzhbu tsyvilnoho zakhystu», yake zatverdzheno nakazom MOZ Ukrainy vid 12.06.2019 r. № 1349 ta zareiestrovano v Miniusti Ukrainy 09.07.2019 r. za № 758/33759.

8. Postanova KMU vid 11.07.2001 r.№ 827 «Pro zatverdzhennia Polozhennia pro Derzhavnu sluzhbu medytsyny katastrof».

9. Rozporiadzhennia KMU vid 22.05. 2019 r. № 383-r «Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku systemy ekstrenoi medychnoi dopomohy».

10. Zakon Ukrainy «Pro pravovyi rezhym nadzvychainoho stanu».

11. Zakon Ukrainy «Pro pravovyi rezhym voiennoho stanu», Zakon Ukrainy «Pro mobilizatsiinu pidhotovku ta mobilizatsiiu»,

12. Zakon Ukrainy «Pro systemu ekstrenoi dopomohy naselenniu za yedynym telefonnym nomerom 112» vid 13.03.2012 r. № 4499.

13. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 21.11.2012 r. № 1121 «Pro zatverdzhennia Poriadku vzaiemodii zakladiv okhorony zdorovia, shcho vkhodiat do systemy ekstrenoi medychnoi dopomohy», z avariino-riatuvalnymy sluzhbamy ta pidrozdilamy tsentralnykh ta inshykh orhaniv vykonavchoi vlady, orhani vlady AR Krym, orhaniv mistsevoho samovriaduvannia pid chas vynyknennia nadzvychainykh sytuatsii ta likvidatsii yikh naslidkiv».

14. Spilnyi nakaz MVS ta MOZ Ukrainy vid 03.04.2018 r. № 275/600 ta zareiestrovano v Miniusti 19.04.2018 r. za № 479/3931 «Pro zatverdzhennia Instruktsii shchodo orhanizatsii vzaiemodii mizh Derzhavnoiu sluzhboiu Ukrainy z nadzvychainykh sytuatsii i Ministerstvom okhorony zdorovia Ukrainy u razi vynyknennia nadzvychainykh sytuatsii».

15. Spilnyi nakaz MVS ta MOZ Ukrainy vid 16.08.2018 r. № 677/1503 ta zareiestrovano v Miniusti 30.10.2018 r. za № 12321/32681 «Pro zatverdzhennia Poriadku spilnykh dii syl tsyvilnoho zakhystu ta zakladiv okhorony zdorovia pid chas zdiisnennia aeromedychnoi evakuatsii povitrianymy sudnamy Derzhavnoi sluzhby Ukrainy z nadzvychainykh sytuatsii».

16. Postanova KMU vid 21.11.2012 r. № 1119 «Pro normatyv prybuttia bryhad ekstrenoi (shvydkoi) medychnoi dopomohy na mistse podii».

17. Nakaz MOZ vid 18.02.2015 r. № 75 «Pro dodatkovi zakhody shchodo zabezpechennia funktsionuvannia zakladiv okhorony zdorovia v umovakh osoblyvoho periodu ta podolannia naslidkiv NS derzhavnoho rivnia sotsialnoho ta voiennoho kharakteru».

18. Nakaz MOZ Ukrainy vid 05.06.2019 r. № 1269 «Pro zatverdzhennia ta vprovadzhennia medyko-tekhnolohichnykh dokumentiv zi standartyzatsii ekstrenoi medychnoi dopomohy».

19. Rozporiadzhennia KMU vid 25.11.2009 r. № 1426-r «Pro skhvalennia kontseptsii Zakonu Ukrainy «Pro zalnoderzhavnu systemu nadannia EMD».

20. Nakaz MOZ Ukrainy vid 01.06.2009 r. № 370 «Pro yedynu systemu nadannia ekstrenoi medychnoi dopomohy».

21. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 21.11.2012 r. № 1114 «Pro zatverdzhennia Typovoho polozhennia pro bryhadu ekstrenoi (shvydkoi) medychnoi dopomohy».

22. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 21.11.2012 r. № 1115 «Pro zatverdzhennia Poriadku pidhotovky ta pidvyshchennia kvalifikatsii osib, yaki zoboviazani nadavaty domedychnu dopomohu».

23. Systema nevidkladnoi medychnoi dopomohy SShA. Osoblyvosti yii orhanizatsii ta pidhotovky fakhivtsiv (dovidkovyi posibnyk) / Pid red. H.H. Roshchina. MOZ Ukrainy, UNPTs EMD ta MK, KMAPO im. P.L. Shupyka. - K., 2004. - 204 s.

24. Kurs obuchenyia po neotlozhnoi medytsynskoi pomoshchy dlia kursantov. Medytsynskyi tsentr Bostonskoho Unyversyteta. AMSZ. - 1998. - 172 s.

25. H.H. Roshchin, M.M. Mykhailovskyi, M.V. Natsiuk, Kontseptsiia orhanizatsii ta funktsionuvannia nevidkladnoi medychnoi dopomohy v SShA, - «Medicina neotlozhnyh sostoyanij» 1(1) 2005.

Размещено на Allbest.ru