Раціональна терапія гастроезофагеального рефлюксу при хронічному панкреатиті



Таблиця 1

Вплив лікування на результати беззондових методів дослідження зовнішньосекреторної функції ПЗ

Показники	Основна група n=56 (M±m)	Група порівняння n=52 (M±m)
	До лікування	Після лікування	До лікування	Після лікування
б-амілаза крові, мккат/л	1,54±0,39	1,48±0,31	1,52±0,42	1,50±0,28
б-амілаза сечі, мккат/л	5,82±0,57	5,43±0,62	5,79±0,65	5,61±0,67
Р-ізоамілаза крові, мккат/л	0,75±0,16	0,72±0,13	0,76±0,14	0,25±0,09*
Р-ізоамілаза сечі, мккат/л	3,21±0,22	3,18±0,24	3,25±0,19	2,37±0,16*
Дебіти уроамілази, мккат/л: D1 D2 D3	29,32±0,77 21,13±2,46 19,76±1,44	26,18±1,03 32,17±2,34* 29,84±1,42*	29,37±0,73 21,63±2,18 19,62±1,52	26,94±1,16 25,81±2,45 24,38±1,49
Коефіцієнти індукції панкреозиміну: К1 К2	0,72±0,06 0,67±0,04	1,23±0,06* 1,13±0,03*	0,73±0,07 0,66±0,06	0,95±0,08 0,91±0,09
Ліпаза крові, Од/л	42,0±4,0	34,0±5,0	41,0±7,0	38,0±6,0

Д1 у хворих обох груп до лікування не мав істотних відмінностей від даних практично здорових; у процесі терапії цей показник вірогідно не змінювався в обох групах. Що стосується дебіту уроамілази й коефіцієнта індукції панкреозиміну через 30 хвилин після прийому стандартного сніданку, то вони до лікування були знижені в пацієнтів двох груп. В обстежених хворих не було виявлено при надходженні в клініку непрямих ознак порушення відтоку панкреатичного секрету. Це виражалося в тому, що показник Д2 був більше, ніж Д3, а К1 - більше, ніж К2. Під впливом основного варіанта лікування вдалося досягти достовірного підвищення Д2 і К1, причому правильні співвідношення між Д2 і Д3, К1 і К2 зберігалися. У хворих основної групи після лікування всі дебіти уроамілази й коефіцієнти індукції ендогенного панкреозиміну вірогідно від норми не відрізнялися (табл. 1). Ці результати свідчать про те, що Гавіскон не пригнічує зовнішню секрецію ПЗ, а разом із Креоном ефективно створює «функціональний спокій» ПЗ, сприяє поліпшенню її функціонального стану.

У групі порівняння під впливом лікування Д2 і К1 здобували лише недостовірну тенденцію до підвищення. У цій групі Д2 і К1 до моменту виписки хворих із клініки залишалися достовірно зменшеними, але все-таки співвідношення між дебітами уроамілази й коефіцієнтами індукції панкреозиміну зберігалися нормальними. Отримані в групі порівняння дані свідчать про меншу ефективність омепразолу та панкреатину у створенні «функціонального спокою» ПЗ.

Частота структурних змін ПЗ після лікування у хворих на ХП у стадії загострення в сполученні з ГЕРХ представлена на рис. 14. Під впливом обох варіантів лікування зменшилася частота зустрічальності збільшення всієї ПЗ або її частини. Так, при надходженні в клініку ПЗ була збільшена в 35 (32,4%) хворих. 18 з них увійшли в основну групу, а 17 - у групу порівняння. Після лікування ПЗ або її частина залишилися збільшеними в 5 (8,9%) хворих, що одержували запропоновану нами терапію та в 10 (19,2%) хворих групи порівняння. Нечіткість контурів ПЗ після стаціонарного лікування виявлена в 15 (26,8%) хворих основної групи й в 21 (40,4%) хворого групи порівняння. Нерівність контурів ПЗ перед випискою зі стаціонару визначалася в 23 (41,1%) хворих, які одержували Гавіскон та Креон і в 29 (55,8%) хворих, які одержували традиційне лікування. Неоднорідність структури ПЗ виявилася більш стійким до терапії сонографічним симптомом. Після проведеної терапії ця ознака виявлялася в 45 (80,4%) хворих основної групи й в 49 (94,2%) хворих групи порівняння.



Мал. 14. Частота сонографічних симптомів ХП у хворих двох груп перед випискою із клініки.

Під впливом основного варіанта лікування рідше, ніж у групі порівняння, стало визначатися зниження ехогенності ПЗ: відповідно в 16 (28,6%) і 25 (48,1%) хворих (рис. 15).

Мал. 15. Частота різної ехогенності ПЗ у хворих із сполученою патологією після двох варіантів стаціонарного лікування

Частота підвищення ехогенності ПЗ під впливом терапії змінилася незначно. Так, перед випискою із клініки ця ознака визначалася в 18 (32,1%) хворих основної групи й в 14 (26,9%) хворих групи порівняння (рис. 15). У результаті зменшення запальних змін паренхіми ПЗ її ехогенність після лікування стала нормальною в 22 (39,3%) хворих основної групи та в 13 (25,0%) хворих групи порівняння (рис. 15).

Тяжистість тканини ПЗ після лікування було виявлено в 36 (64,3%) хворих основної групи й в 35 (67,3%) хворих групи порівняння.

Розширення вірсунгіанової протоки після лікування визначалося в 4 (7,1%) хворих основної групи й в 5 (9,6%) хворих групи порівняння. Тобто цей симптом зник тільки в 2 хворих основної групи, у яких він визначався при надходженні в клініку. Ймовірно, це є результатом ефективності дуспаталіна, що селективно спазмолітично діє на сфінктер Одді. Однак дуспаталін одержували хворі обох груп, а розширення вірсунгіанової протоки зникло тільки в 2 пацієнтів основної групи. Отже, можна припустити, що під впливом лікування із включенням Гавіскону та Креону відбулося зменшення вираженості панкреатиту й поліпшення відтоку панкреатичного секрету. Однак в переважної частини хворих обох груп розширення вірсунгіанової протоки при виконанні ультразвукового дослідження ПЗ перед випискою із клініки зберігалося, тому що цей симптом частіше розвивається при виражених органічних перешкодах відтоку соку ПЗ (папіллостенозі та ін.), які не можуть бути усунуті медикаментозними засобами.

Псевдокісти й кальцифікати ПЗ після лікування визначалися з тією же частотою, що й при надходженні в стаціонар. Так, в основній групі вони були виявлені відповідно в 9 (16,1%) і 17 (30,4%) хворих, а в групі порівняння - в 8 (15,4%) і 15 (28,8%) хворих.

Таким чином, під впливом основного варіанта лікування стали рідше, ніж під впливом традиційної терапії, визначатися збільшення ПЗ або її частини, нечіткість і нерівність контурів, зниження ехогенності ПЗ. Перевага лікування із включенням Гавіскону та Креону відбилася також у збільшенні частоти нормалізації ехогенності ПЗ.

За результатами ультразвукової гістографії в області голівки ПЗ у хворих із сполученою патологією в основній групі вдалося досягти достовірного підвищення L до 19,8±0,6, N - до 15,49±0,29%, Kgst - до 123,6±10,8 (p<0,05 у порівнянні з першим дослідженням). Суттєва динаміка показників ультразвукової гістограми відповідає зменшенню частоти зустрічальності зниженої ехогенності й неоднорідності тканини ПЗ у хворих із сполученою патологією, які входили в основну групу. У групі порівняння перераховані вище показники здобували лише недостовірну тенденцію до підвищення.

Повторну ФЕГДС виконували тільки хворим, у яких при надходженні в клініку було діагностовано ерозивний або ерозивно-виразковий езофагіт, а також стравохід Баррета. До лікування ерозивний езофагіт було діагностовано в 27 хворих, а ерозивно-виразковий - в 4 хворих. В основну групу ввійшли 19 (33,9%) хворих з ерозивним і 2 (3,6%) хворих з ерозивно-виразковим езофагітом, а в групу порівняння - відповідно 18 (34,6%) і 2 (3,8%) хворих. Після лікування ерозивний езофагіт був виявлений в 4 (7,1%) хворих основної групи й в 9 (17,3%) хворих групи порівняння; ерозивно-виразковий езофагіт - тільки в 1 (1,9%) хворого групи порівняння. В 2 (3,6%) хворих основної групи й в 1 (1,9%) хворого групи порівняння, у яких при надходженні в клініку було діагностовано ерозивно-виразковий езофагіт, вдалося досягти загоєння виразок і ерозій (рис. 16).

Мал. 16. Результати ендоскопічного дослідження стравоходу хворого К. а) до лікування - визначається виразка стравоходу, оточена дрібними ерозіями; б) після лікування - досягнуте загоєння виразки та ерозій

Тобто в результаті основного варіанта лікування загоєння виразок і ерозій досягнуте в 17 (30,6%) хворих, а в групі порівняння - в 10 (19,2%) хворих. Отже, основний варіант терапії виявився в 1,59 рази ефективнішим відносно лікування ерозій та виразок при пептичному езофагіті у хворих із сполученою патологією, ніж традиційне лікування.

Стравохід Баррета був виявлений у 5 хворих при надходженні в клініку. При контрольній ендоскопії після стаціонарного лікування прогресування змін СОС не виявлено в жодному випадку.

В усіх випадках ерозивно-виразкових змін, які було діагностовано до лікування, а також у випадках стравоходу Баррета виконувалася біопсія СОС і до, і після лікування. Приклад результатів гістологічного дослідження у випадку загоєння пептичної виразки стравоходу у хворого основної групи представлено на мал. 17.

Мал. 17. Загоєння пептичної виразки стравоходу: над запальним інфільтратом тонкий шар незрілого багатошарового плоского епітелію. Забарвлення гематоксиліном та еозином. Зб. Ч400

Лікування із використанням Гавіскону та Креону мало переваги не тільки в клінічному, функціональному, сонографічному відношенні, у впливі на ерозивно-виразкові зміни стравоходу, але й у відносному поліпшенні якості життя хворих (рис. 18).

Рис. 18. Показники якості життя після лікування у хворих двох груп:

ПРФФ - показник рольового фізичного функціонування;

ПФФ - показник фізичного функціонування;

ПБ - показник болю;

ПЗЗ - показник загального здоров'я;

ПЖ - показник життєздатності;

ПСФ - показник соціального функціонування;

ПРЕФ - показник рольового емоційного функціонування;

ППЗ - показник психологічного здоров'я.

Так, після лікування у хворих основної групи показник болю склав 48,3±2,5 бали, у хворих групи порівняння - 33,4±1,9 бали (p<0,05). Показник загального здоров'я склав відповідно 54,5±1,9 бали та 40,4±2,1 бали (p<0,05). Показник фізичного функціонування після запропонованого нами варіанту лікування підвищився до 55,7±2,0 бали, а після традиційної терапії - до 42,4±1,5 бали (p<0,05). Показник рольового фізичного функціонування після лікування в основній групі - 56,3±2,3 бали, у групі порівняння - 44,9±2,7 бали (p<0,05) (рис. 6.8).

Показники психічного здоров'я також значуще покращилися у хворих основної групи. Показник життєздатності після лікування в основній групі склав 56,8±1,9 бали, у групі порівняння - 42,1±2,3 бали (p<0,05). Показник психологічного здоров'я після основного варіанта лікування склав 58,4±2,2 бали, після традиційної терапії - 46,1±2,6 бали (p<0,05). Показники соціального функціонування й рольового емоційного функціонування підвищилися в основній групі до 58,5±2,1 бали та до 59,6±2,5 бали. У групі порівняння ці показники після лікування склали 41,3±2,4 бали та 43,8±2,6 бали (p<0,05) (рис. 6,8).

Таким чином, всі показники якості життя після лікування у хворих основної групи були істотно вище, ніж у хворих групи порівняння.



Висновки

1. У хворих на гіпоферментний ХП у стадії загострення в сполученні з ГЕРХ у всіх випадках ендоскопічно визначається пептичний езофагіт: в 71,3% випадків езофагіт неерозивний, в 25,0% випадків - ерозивний і в 3,7% випадків - ерозивно-виразковий. Стравохід Баррета розвивається у 4,6% випадків. Грижа стравохідного отвору діафрагми має місце в 27,8% випадків, дуоденогастральний рефлюкс - в 35,0% випадків. У пацієнтів із сполученими захворюваннями переважає гіперацидність, яка виявляється в 82,4% випадків, причому частіше гіперацидність значна, селективна.

2. У хворих на ХП на тлі ГЕРХ вірогідно знижені показники якості життя, які характеризують як фізичне, так і психічне здоров'я.

3. Включення Гавіскону та Креону в комплексне лікування сполученої патології сприяє тому, що частота зникнення або зменшення болю в животі в 1,26 рази більша, а вираженість диспепсії стає в 1,27 рази нижче, ніж після традиційного лікування. Запропонована нами терапія сприяє більш суттєвому поліпшенню зовнішньосекреторної функції ПЗ. Лікування із використанням Гавіскону та Креону є в 1,59 рази ефективнішим відносно лікування ерозій та виразок стравоходу, вірогідно краще, ніж загальноприйнята терапія, впливає на сонографічну картину ПЗ, якість життя хворих.



Література

1. Альгинаты - новые средства на основе природных соединений в лечении гастро-эзофагеальной рефлюксной болезни и других кислотозависимых заболеваний органов пищеварения / СПб мед. акад. им. И. И. Мечникова. - СПб, 2008. - 36 с.

2. Бабінець Л. С. Взаємозв'язок стану кісткової тканини, параметрів анемії та білкового статусу при хронічному панкреатиті / Л. С. Бабінець // Укр. морфол. альманах. Ї 2008. Ї Т. 6., № 3. Ї С. 93_95.

3. Беззондовые методы исследования функционального состояния органов пищеварения : метод. рекомендации / М. Ф. Лендьел, В. В. Желтвай, Л. П. Киртич [и др.] // Ужгород : [Б. и.], 1985.- 16 с.

4. Бордин Д. С. Возможности альгинатов в терапии гастроэзофагеальной рефлюксной болезни / Д. С. Бордин, А. А. Машарова // Consilium Medicum. - 2008. - Т. 10, № 8. - С. 5-9.

5. Буторова Л. И. Синдром дуоденальной гипертензии / Л. И. Буторова // Двенадцатиперстная кишка в норме и патологии: Современное состояние проблемы и клинические перспективы. - М.: Б. и., 2005. - С. 17-30.

6. Васильев Ю. В. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь: 1. Патогенез и клиника / Ю. В. Васильев // Международ. мед. журн. - Харьков, 2003. - Т. 9, № 1. - С. 31-34.

7. Васильев Ю. В. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь: патогенез, диагностика, медикаментозное лечение / Ю. В. Васильев // Consilium Medicum. - 2002. - Приложение. - С. 3-6, 8-11.

8. Влияние болевого синдрома на качество жизни у пациентов с заболеваниями поджелудочной железы / Г. А. Новиков, М. А. Силаев, М. В. Селиванова, А. В. Важенин // Паллиативная мед. и реабилитация. Ї 2006. Ї № 4. Ї С. 5_7.

9. Гастро-норм у системі сучасних технологій лікування гастродуоденальних захворювань / Ю. І. Решетілов, О. О. Кремзер, О. І. Токаренко [та ін.] // Сучасна гастроентерологія. - 2002. - № 1. - С. 57-58.

10. Гриневич В. Б. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь и ее внепищеводные проявления: современные представления о диагностике и лечении / В. Б. Гриневич, О.А. Саблин. - СПб. : Береста, 2004. - 172 с.

11. Губергриц Н. Б. Влияние антигомотоксической терапии на качество жизни больных сочетанными хроническими алкогольными гепатитом и панкреатитом / Н. Б. Губергриц, В. Я. Колкина // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - 2006. - № 1, прилож. № 27. - С. 68.

12. Губергриц Н. Б. Клиническая панкреатология / Н. Б. Губергриц, Т. Н. Христич. - Донецк: Лебедь, 2000. - 416 с.

13. Деякі регіональні особливості первинної інвалідності населення внаслідок хвороб органів травлення / О. В. Сергієні, С. С. Паніна, Н. О. Гондуленко [та ін.] // Гастроентерологія : міжвід. зб. - Дніпропетровськ: Журфонд, 2008. - Вип. 40. - С. 25-29.

14. До питання діагностики та лікування ускладнених форм хронічного панкреатиту / Б. Ф. Шевченко, О. В. Семашко, Г. В. Лукінов, П. В. Газдюк // Практ. мед. - 2008. - Т. XIV, № 6. - С. 112_115.

15. Епідеміологічні та медико-соціальні аспекти первинної інвалідності внаслідок хвороб органів травлення населення працездатного віку в Україні / А. В. Іпатов, О. В. Сергієні, Т. Г. Войтчак [та ін.] // Гастроентерологія : міжвід. зб. - Дніпропетровськ : Журфонд, 2007. - Вип. 39. - С. 10-15.

16. Ивашкин В. Т. Горизонты клинической гастроэнтерологии / В. Т. Ивашкин // Рос. журн. гастроэнтерол. - 1993. - № 1. - С. 6-12.

17. Калинин А. В. Хронический панкреатит: этиология, классификация, клиника, диагностика, лечение и профилактика: метод. рекомендации / А. В. Калинин. - М., 1999. - 45 с.

18. Кендзерская Т. Б. Дифференциальная диагностика панкреатита, или как объять необъятное… / Т. Б. Кендзерская, Т. Н. Христич // Укр. мед. газета. - 2007. - № 9. - С. 20-22.

19. Кінаш М. І. Ефективність застосування Пангролу у дітей з екзокринною недостатністю підшлункової залози / М. І. Кінаш, А. Б. Кабакова // Новости медицины и фармации. - 2009. - № 279. - С. 36-39.

20. Клинико-патогенетическая оценка информативности и современные возможности оптимизации ультразвуковой диагностики хронического рецидивирующего панкреатита / Н. Б. Губергриц, Н. Е. Баринова, В. В. Беляев [и др.] // Мед. визуализация. - 2002. - № 1. - С. 48-58.

21. Колкина В. Я. Влияние реабилитационной терапии антигомотоксическими средствами на психосоматический статус больных хроническим панкреатитом / В. Я. Колкина // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених і спеціалістів «Від фундаментальних досліджень до медичної практики». - Харків, 2005. - С.75.

22. Колкіна В. Я. Психосоматичний статус та якість життя хворих на хронічний панкреатит на тлі хронічного бронхіту після стаціонарного лікування / В. Я. Колкіна // Укр. мед. альманах. - 2006. - № 4. - С. 58-64.

23. Кокуева О. В. Лечение хронического панкреатита / О. В. Кокуева // Клин. мед. - 1999. - № 8. - С. 41-46.

24. Коротько Г. Ф. Физиология системы пищеварения / Г. Ф. Коротько. - Краснодар: Изд-во ООО БК «Группа Б», 2009. - 608 с.

25. Крюк М. А. Опыт патогенетически обоснованной терапии больных хроническим панкреатитом в сочетании с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью и ожирением / М. А. Крюк, Н. Б. Губергриц // Сучасна гастроентерологія. - 2008. - № 1. - С. 45-54.

26. Лея Ю. Я. рН-метрия желудка / Ю. Я. Лея. - Л.: Медицина, 1987. - 144 с.

27. Лопаткина Т. Н. Хронический панкреатит / Т. Н. Лопаткина // Нов. мед. журн. - 1997. - № 2. - С. 7-11.

28. Маев И. В. Болезни поджелудочной железы. Том 2 / И. В. Маев, Ю. А. Кучерявый. - М.: «Медицина», 2008. - 560 с.

29. Маев И. В. Нарушение пищеварительной функции при патологии двенадцатиперстной кишки / И. В. Маев // Двенадцатиперстная кишка в норме и патологии: Современное состояние проблемы и клинические перспективы. - М.: Б. и., 2005. - С. 9-16.

30. Маев И. В. Хронический панкреатит / И. В. Маев, А. Н. Казюлин, Ю. - М.: Медицина, 2005. - 504 с.

31. Малярчук В. И. Заболевания большого дуоденального сосочка // В. Малярчук, Ю. Ф. Пауткин, Н. Ф. Плавунов. - М.: Камерон, 2004. - 168 с.

32. pH-Метрия пищевода и желудка при заболеваниях верхних отделов пищеварительного тракта / С. И. Рапопорт, А. А. Лакшин, Б. В. Ракитин, М. М. Трифонов; под ред. Ф. И. Комарова. - М.: Медпрактика-М, 2005. - 208 с.

33. Минушкин О. Н. Некоторые спорные вопросы патогенеза и лечения хронического панкреатита / О. Н. Минушкин, В. А. Максимов // Клин. персп. гастроэнтролог., гепатол. - 2007. - № 4. - С. 25_30.

34. Минушкин О. Н. Панкреатиты (представления, эпидемология, этиология, классификация) / О. Н. Минушкин // Эксперим. и клин. гастроэнтерол. - 2008. - № 1. - С. 4-10.

35. Морфофункциональное состояние поджелудочной железы у детей и подростков с ожирением и метаболическим синдромом / Т. А. Бокова, Н. И. Урсова, Г. В. Римарчук, А. Лебедева // Эксперим. и клин. гастроэнтерол. - 2008. - № 7. - С. 24-28.

36. Нарушение минеральной плотности костной ткани у больных хроническим панкреатитом / И. Чернышова, В. Н. Дроздов, Л. Винокурова и др. // Эксперим. и клин. гастроэнтерол. - 2008. - №- С. 29-32.

37. Некоторые вопросы эпидемиологии хронического панкреатита / И. Маев, А. Казюлин, Ю. Кучерявый и др. // Материалы Третьей Восточно-Сибирской гастроэнтерологической конференции «Клинико-эпидемиологические и этно-экологические проблемы заболеваний органов пищеварения». - Красноярск, 2003. - С. 49-52.

38. Новик А. А. Концепция исследования качества жизни в медицине / А. А. Новик, Т. И. Ионова, П. Кайнд. - СПб.: ЭЛБИ, 1999. - 140 с.

39. Осипенко М. Ф. Клинические особенности различных вариантов экскреторной недостаточности поджелудочной железы / М. Ф. Осипенко, Ю. Ю. Венжина // Терапевт. арх. - 2009. - № 2. - С. 62_65.

40. Павлов И. П. Физиология. Лекции по физиологии пищеварения / И. П. Павлов. - М.: Познавательная книга Плюс, 2002. - 288 с.

41. Пальцев А. И. Хронический панкреатит / А. И. Пальцев. - Новосибирск, 2000.

42. Парфенов А. И. Синдром нарушенного пищеварения / А. И. Парфенов // Эксперим. и клин. гастроэнтерол. - 2008. - № 7. - С. 76-81.

43. Решетилов Ю. И. «Золотой стандарт» рН-метрии желудка / Ю. И. Решетилов. -Запорожье: [Б. и.], 2007. - 100 с.

44. Свиридюк В. З. Особливості епідеміології, перебігу, діагностики та лікування хронічного панкреатиту, поєднаного з метаболічним синдромом : автореф. дис. … докт. мед. наук : 14.01.02 / Свиридюк Василь Зінов'євич ; Нац. мед. ун-т. ім. О. О. Богомольця. - Київ, 2009. - 36 с.

45. Симаненков В. И. Возвращаясь к проблеме хронического панкреатита / В. И. Симаненков, Г. Ю. Кнорринг // Клин. мед. - 2001. - № 10. - С. 54-59.

46. Синдром недостаточности питания (мальнутриции) при заболеваниях поджелудочной железы : метод. рекомендации / Н. Б. Губергриц. - Москва, 2008. - 60 с.

47. Успенский Ю. П. Клинические перспективы использования препаратов на основе альгиновой кислоты в лечении гастроэзофагеальной рефлюксной болезни / Ю. П. Успенский, Н. В. Барышникова, И. Г. Пахомова // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - 2009. - Т. 19, № 2. - С. 79-84.

48. Успенский Ю. П. Особенности терапии пациентов с хроническим панкреатитом, сочетающимся с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью / Ю. П. Успенский, И. Г. Пахомова, В. Н. Бубякина // Справочник поликлин. врача. - 2008. - № 3. - С. 75-76, 78-79.

49. Ферментные препараты, применяемые при недостаточности процессов пищеварения/ В. А. Быков, Н. Б. Демина, Н. Н. Катаева [и др.] // Хим.-фарм. Журн.- 2000.- Т. 34, №3.- С. 3-7.

50. Філіппов Ю. О. Динаміка поширеності і захворюваності основними хворобами органів травлення в Україні за 10 останніх років (1997-2006 рр.) / Ю. О. Філіппов, І. Ю. Скирда // Гастроентерологія : міжвід. зб. - Дніпропетровськ: Журфонд, 2008. - Вип. 40. - С. 3-10.

51. Хазанов А. И. Причины смерти и смертность при заболеваниях органов пищеварения в Российской Федерации и европейских странах / А. И. Хазанов, Е. А. Джанашия, Н. Н. Некрасова // Рос. журн. гастроэнтерол. - 1996. - № 1. - С. 14-19.

52. Харченко Н. В. Ферментные препараты в профилактике и лечении кишечного дисбиоза / Н. В. Харченко, Г. А. Анохина, О. Н. Кисла // Новости медицины и фармации. - 2009. - № 279. - С. 28-29.

53. Хауг А. Методы химии углеводов / А. Хауг. - М., 1967. - С. 317-321.

54. Христич Т. Н. Дифференциальная диагностика панкреатита, или как объять необъятное… / Т. Н. Христич, Т. Б. Кендзерская // Укр. мед. газета. - 2007. - № 6. - С. 8-9; № 7-8. - С. 20-33.

55. Христич Т. Н. К вопросу о патогенезе сочетанных заболеваний органов пищеварения и бронхолегочной системы / Т. Н. Христич // Укр. терапевт. журн. Ї 2006. Ї № 2. Ї С. 88_91.

56. Христич Т. Н. Хронический панкреатит: что в имени твоем? / Т. Н. Христич, Т. Б. Кендзерская // Укр. мед. газета. - 2007. - № 1. - С. 32-34; № 2. - С. 12-14.

57. Хронический панкреатит, его течение и исходы / А. И. Хазанов, А. П. Васильев, В. Спесивцева и др. // Рос. журн. гастроэнтерол. - 1999. - № 4. - С. 24-30.

58. Шалаева И. В. Клинические особенности хронического панкреатита, протекающего в сочетании с хроническим пиелонефритом / И. В. Шалаева // Укр. мед. альманах. Ї 2007. Ї Т. 10, № 3. Ї С. 175_177.

59. Щербинина М. Б. Гавискон форте - надежный помощник в лечении ГЭРБ / М. Б. Щербинина, Н. К. Морозова // Новости медицины и фармации. - 2009. - № 279. - С. 19-22.

60. Assessment of the quality of life in chronic pancreatitis using Sf-12 and EORTC Qlq-C30 questionnaires / R. Pezzilli, A. M. Morselli-Labate, L. Fantini [et al.] // Dig. Liver Dis. - 2007. - Vol. 39, No 12. - P. 1077-1086.

61. Buchler M. W. Acute pancreatitis: novel concepts in biology and therapy / M. W. Buchler, P. Maltertheiner. - Berlin-Vienna: Blackwell Wissen-Schafts-Verlag, 1999. - 548 p.

62. Cancer statistics, 2002 / A. Jemal, A. Thomas, T. Murrey, M. Thun // CA Cancer J. Clin. - 2002. - Vol. 52. - P. 23-47.

63. Chatfield S. A comparison of the efficacy of the alginate preparation Gaviscon Advance, with placebo in the treatment of gastro-oesophageal reflux disease / S. Chatfield // Curr. Med. Res. Opin. - 1999. - Vol. 15. - P. 152-159.

64. Cho K. Elevated plasma C-peptide and pancreatic exocrine insufficiency in elderly patients with ostoporotic hip fractures / K. Cho, T. Cederholm, J. Lokk // Pancreatology. - 2008. - Vol. 8, No 3. - P. 373.

65. Chronic pancreatitis. A prospective nationwide study of 1,086 subjects from India / V. Balakrishnan, A. G. Unnikrishnan, V. Thomas [et al.] // JOP. Ї 2008. Ї Vol. 9, No 5. Ї P. 593_600.

66. Chronic pancreatitis: report from a multicenter Italian survey (PanCroInfAISP) on 893 patients / L. Frulloni, A. Gabbrielli, R. Pezzilli [et al.] // Dig. Liver. Dis. Ї 2009. Ї Vol. 41, No 4. Ї P. 311_317.

67. Clinical pancreatology for practicing gastroenterologists and surgeons /. Ed. J. E. Dominguez-Munoz. - Oxford et al. : A Blackwell Publ. Co., 2005.- 535 р.

68. Definition of histopatologic changes in gastroesophageal reflux disease / P. T. Chandrasoma, D. M. Lokuhetty, T. R. Deomester [et al.] // Am. J. Surg. Pathol. - 2000. - Vol. 24. - P. 344-351.

69. Faecal elastase 1 measurement in chronic pancreatitis / M. T. Cartmell, A. N. Kingsnorth, D. A. O'Reilly [et al.] // Clin. Chem. Lab. Med. - 2005. - Vol. 43, No 1. - P. 97-98.

70. Fat malabsorption screening in chronic pancreatitis / V. Dumasy, M. Delhaye, F. Cotton, J. Deviere // Am. J. Gastroenterol. - 2004. - Vol. 99, No 7. - P. 1350-1354.

71. Forsmark C. E. Chronic pancreatitis and quality of life / C. E. Forsmark // Dig. Liver Dis. - 2006. - Vol. 38, № 2. - P. 116-118.

72. Forsmark C. E. The early diagnosis of chronic pancreatitis / C. E. Forsmark // Clin. Gastroenterol. Hepatol. Ї 2008. ЇVol. 6, No 12. Ї P. 1291_1293.

73. Indications for endoscopic ultrasound and diagnosis on fine-needle aspiration and cytology / T. Hussain, A. Salamat, M. A. Farooq [et al.]// J. Coll. Physicians. Surg Pak. Ї 2009. Ї Vol. 19, No 4. Ї P. 223_227.

74. Intraductal papillary mucinous neoplasm in chronic calcifying pancreatitis: egg or hen? / E. Kalaitzakis, B. Braden, P. Trivedi [et al.] // World J. Gastroenterol. Ї 2009. Ї Vol. 15, No 10. Ї P. 1273_1275.

75. Intraductal papillary mucinous tumor of the pancreas (IPMT): follow-up of twelve cases / Khalid A., Funch-Jensen P., Bendix J. [et al.] // Scand J Surg. Ї 2009. Ї Vol. 98, No 1. P. 25_29.

76. Jaakkola M. Pancreatitis in Finland between 1970 and 1989 / M. Jaakkola, J. Nordback // Gut. - 1993. - Vol. 34. - P. 1255-1260.

77. Lohr J. M. Медикаментозные и эндоскопические методы лечения хронического панкреатита / J. M. Lohr // Креон: Сателлит. симпоз. «Экзокринная недостаточность поджелудочной железы. Оптимальный путь коррекции». - М., 1998. - С. 3-6.

78. Long-term proton pump inhibitor therapy and risk of hip fraction / Y. Yang, J. Lewis, S. Epstein, D. Metz // JAMA. - 2006. - Vol. 296. - P. 2947-2953.

79. Malcynski J. T. Severe pancreatitis: determinants of mortality in a tertiary referral center / J. T. Malcynski, I. C. Iwanov, K. W. Burchard // Arch. Surg. - 1996. - Vol. 131. - P. 242-246.

80. Modlin I. M. Acid related diseases: Biology and treatment / I. M. Modlin, G. Sachs. - Philadelphia et al. : Lippincott Williams & Wilkins, 2004. - 522 c.

81. Molero Richard X. Chronic pancreatitis / X. Molero Richard // Gastroenterol Hepatol. Ї 2008. Ї Vol. 31, Suppl 4. Ї P. 76_82.

82. Multicenter approach to recurrent acute and chronic pancreatitis in the United States: the North American Pancreatitis Study 2 (NAPS2) / D. C. Whitcomb, D. Yadav, S. Adam [et al.] // Pancreatology. Ї 2008. Ї Vol. 8, No 4_5. Ї P. 520_531.

83. Multicentric pancreatic intraepithelial neoplasias (PanINs) presenting with the clinical features of chronic pancreatitis / T. Aimoto, E. Uchida, Y. Nakamura [et al.] // J. Hepatobiliary Pancreat. Surg. Ї 2008. Ї Vol. 15, No 5. Ї P. 549_553.

84. Neoptolemos J. P. Pancreatic cancer: molecular and clinical advances / J. P. Neoptolemos. - Berlin : Blackwell Wissen-Schafts-Verlag, 1996. - 346 p.

85. Non-goblet cell population of Barrett's esophagus: an immunopathological demonstration of intestinal differentiation / P. Chaves, P. Cardoso, J. C. De Almeida [et al.] // Hum. Pathol. - 1999. - Vol. 30. - P. 1291-1295.

86. Normal pancreatic exocrine function does not exclude MRI/MRCP chronic pancreatitis findings / S. Alkaade, N. Cem Balci, A. J. Momtahen, F. Burton // J. Clin. Gastroenterol. Ї 2008. Ї Vol. 42, No 8. Ї P. 950_955.

87. An open-label, multicentre study to assess the safety and efficacy of a novel reflux suppressant (Gaviscon Advance) in the treatment of heartburn during pregnancy / S. W. Lindow, P. Regnell, J. Sykes, S. Little // Int. J. Clin. Pract. - 2003. - Vol. 57. - P. 175-179.

88. Pancreaticopleural fistula / T. Ali, N. Srinivasan, V. Le [et al.] // Pancreas. Ї 2009. Ї Vol. 38, No 1. Ї P. 26_31.

89. Park W. G. Election year fever? Voting on EUS criteria for chronic pancreatitis / W. G. Park, J. Van Dam // Gastrointest Endosc. Ї 2009. Ї Vol. 69, No 7. Ї P. 1262_1263.

90. Pezzilli R. Chronic pancreatitis: assessing the quality of life / R. Pezzilli, L. Fanlini // JOP. - 2005. - Vol. 6, № 4. - P. 406-409.

91. Phillips R.W. Barrett's esophagus. Natural history, incidence, etiology, and complication / R. W. Phillips, R. K. Wong // Gastroenterol. Clin. North Am. - 1991. - Vol. 20. - P. 791-816.

92. Pseudoaneurysm of the gastroduodenal artery in chronic pancreatitis / S. Germanos, Z. Soonawalla, C. Stratopoulos, P. J. Friend // J. Am. Coll. Surg. Ї 2009. Ї Vol. 208, No 2. Ї P. 316.

93. Quality of life and clinical indicators for chronic pancreatitis patients in a 2-year follow-up study / R. Pezzilli, A. M. Morselli Labate, L. Fantini [et al.] // Pancreas. - 2007. - Vol. 34, No 2. - P. 191-196.

94. Regression of columnar esophageal (Barrett's) epithelium after antireflux surgery / D. L. Brand, J. T. Ylvisaker, M. Gelfand, C. E. Pope // N. Engl. J. Med. - 1980. - Vol. 302. - P. 844-848.

95. Review article alginate-raft formulations in the treatment of heartburn and acid reflux / K. G. Mandel, B. P. Daggy, D. A. Brodie, H. I. Jacoby // Aliment. Pharmacol. Ther. - 2000. - Vol. 14. - P. 3-22.

96. Risk of community-acquired pneumonia and use gastric acid-suppressive drugs / R. Laheij, M. Stukenboom, R. Nassing [et al.] // JAMA. - 2004. - Vol. 292. - P. 1955-1960.

97. Serum heat shock protein 27 is increased in chronic pancreatitis and pancreatic carcinoma / W. C. Liao, M. S. Wu, H. P. Wang [et al.] // Pancreas. Ї 2009. Vol. 38, No 4. Ї P. 422_426.

98. Splechler S. J. Barrett's esophagus / S. J. Splechler // N. Engl. Med. - 2002. - Vol. 346. - P. 836-842.

99. Suo Z. Barrett's esophagus: intestinal metaplasia or phenotypic shift of undifferentiated elements in the stem cells / Z. Suo, J. M. Nesland // Ultrastruct. Pathol. - 2002. - Vol. 26. - P. 53-54.

100. Survival rates and cause of death in 174 patients with chronic pancreatitis / S. Pedrazzoli, C. Pasquali, S. Guzzinati [et al.] // J. Gastrointest. Surg. Ї 2008. Ї Vol. 12, No 11. Ї P. 1930_1937.

101. Yamada Masanori. Alginic acid-imidazole composite material as anhydrous proton conducting membrane / Yamada Masanori // Honma Itaru. Polym. - 2004. - Vol. 45, No 25. - P. 8349-8354.

Размещено на Allbest.ru