Удосконалення гігієнічних принципів формування здоров’язберігаючих технологій організації навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах

Частка дітей середнього шкільного віку з критично низьким рівнем АРМ суттєво вище у порівнянні з молодшим та старшим шкільним віком (ч2 = 18,4; p < 0,01) та становить 26,0 %, що визначає цей вік як найбільш уразливий до дії факторів навчального навантаження. Частка дітей І та ІІ груп здоров'я, тобто тих, які за результатами медичних оглядів відносяться до практично здорових, з критично низьким рівнем АРМ в усіх вікових групах становить від 14,8 % до 20,3 %, що підтверджує неоднорідність групи «здорових» дітей за функціональними можливостями. Серед дітей різного соматотипу найбільш низький рівень АРМ мають учні гіперстенічної статури, серед яких 46,9 ± 0,9 % дітей мають критично низький рівень АРМ (rS = 0,32; p < 0,001). Встановлено суттєву різницю у рівні АРМ серед учнів з різним фізичним розвитком: у дітей з гармонійним фізичним розвитком середній рівень АРМ є значимо вищий (ІОАРМ = 2,18 ± 0,02), ніж у дітей з дисгармонійним фізичним розвитком, як за рахунок надмірної (ІОАРМ = 1,41 ± 0,03), так і недостатньої (ІОАРМ = 1,48 ± 0,03) маси тіла (F = 341,1; p < 0,001). Виявлено залежність між градаціями АРМ учнів та частотою (ч2 = 46,5, p < 0,01) і тривалістю захворювань (ч2 = 70,3, p < 0,01), а також продуктивністю розумової працездатності (rS = 0,25; р < 0,001).

Для розрахунку темпу приросту або зниження показника АРМ учнів на наступний навчальний рік були побудовані лінійні моделі для трьох навчальних закладів з різною організацією фізичного виховання, які показали, що в усіх ЗНЗ у дітей молодшого шкільного віку прогнозується подальше зниження АРМ, причому найвищий темп зниження встановлено для учнів школи з підвищеним фізичним навантаженням (-16,8 %) (y = -0,36x + 2,16). Для учнів інших закладів значення показника складає: для школи з організацією заняття ЛФК - -6,8 % (y = -0,12x + 1,78), для школи з традиційною організацією ФВ - -5,9 % (y = -0,11x + 1,91).

Враховуючи те, що розроблений нами показник АРМ є інтегральним показником, що включає оцінку фізичного розвитку, функціонального стану серцево-судинної системи та регуляторних механізмів, окремо були проаналізовані ці показники, а також показники стомлення (розумова працездатність та динамічний тремор) для визначення найбільш слабких ланок реагування організму на навчальне навантаження. Під час дослідження встановлено, що жодна група навчальних закладів (традиційні, з підвищеним інтелектуальним навантаженням, з підвищеним фізичним навантаженням) не має здоров'язберігаючої дії. Навпаки, навчання у кожному типу цих навчальних закладів є фактором ризику тих чи інших порушень у функціональному стані організму: навчання у традиційних ЗНЗ є фактором ризику напруження регуляторних механізмів адаптації (підвищення частки дітей з симпатикотонією від 56,3 % у молодшому шкільному віці, до 61,6 % - у середньому та 78,7 % - у старшому (t = 8,23, р < 0,001) та розвитку втоми у дітей (підвищення частки дітей з сильною та вираженою втомою протягом дня від 24,3 % у молодшому шкільному віці, до 29,5 % - у середньому та 53,9 % - у старшому (t = 3,76, р < 0,001); навчання у закладах з підвищеним рівнем фізичного навантаження призводить до збільшення динамічного тремору протягом навчального дня на 68,7 % (t = 5,50, р < 0,001), що також є проявом значної втоми; навчання у ЗНЗ з підвищеним інтелектуальним навантаженням є фактором ризику дисгармонійного фізичного розвитку (ч2 = 13,2, p < 0,01) (зростає частка дітей з дефіцитом маси тіла на 10,2 %: з 20,6 % серед учнів молодшого шкільного віку, до 26,1 % - середнього та 30,4 % - старшого).

Існуюча організація фізичного виховання дітей у загальноосвітніх школах не забезпечує підтримання високого рівня розумової працездатності учнів під час навчального процесу та віддалення проявів втоми. Показник продуктивності розумової працездатності учнів після уроку ФК на 16 % нижче, ніж до нього: відповідно - 17,9 ± 0,6 та 15,4 ± 0,5 ум.од (t = 3,1, p < 0,01). Якість розумової роботи дітей в день з уроком фізкультури знижується більш значимо (ПДАд = -132,1 ± 18,9) у порівнянні з днем без уроку фізкультури (ПДАд = -25,0 ± 10,3 (t = 5,0, р < 0,001). У третини учнів (31,0 ± 1,0 %) спостерігаються прояви вираженої і сильної втоми. Найбільш чутливою групою є дівчата: стандартизована кількість зроблених помилок після уроку фізкультури серед дівчат зростає у 1,8 рази (p < 0,05). Ймовірність розвитку втоми після уроку фізкультури у дівчат у 2,2 рази вище, ніж у хлопців (RR = 2,2, ДІ = 1,14-5,73, EF = 55,0 %). Найбільш значне зниження розумової працездатності та поява вираженої і сильної втоми після уроку фізкультури характерно для 50,0 ± 2,8 % нетренованих дівчаток - школярок загальноосвітньої школи (ч2 = 27,0, p < 0,001).

Ймовірність сприятливої динаміки розумової працездатності після уроку фізкультури у школярів ЗНЗ з підвищеним фізичним навантаженням вище в 2,2 рази (RR = 2,24, ДІ = 1,09-4,59, EF = 55,4 %), ніж в учнів шкіл з підвищеним інтелектуальним навантаженням та в 2,6 рази (RR = 2,59, ДІ 1,08-6,13, EF = 61,4 %), ніж в учнів традиційних ЗНЗ.

Аналіз динаміки показників працездатності у день з уроком фізкультури та без нього показав, що у день з уроком ФК в загальній групі дітей відбувається зниження продуктивності розумової працездатності на останньому уроці (15,50 ± 0,5 у.о.) по відношенню до першого (18,50 ± 0,7 у.о.), тобто на 19 % (t = 3,4, р < 0,001). У день без уроку фізкультури цей показник залишається на вихідному рівні. Встановлено, що у день з уроком фізкультури кількість стандартизованих помилок зростає суттєво більше у порівнянні з днем без уроку як у загальній групі (t = 5,0, p < 0,001) так і у різних типах навчальних закладів (р < 0,05-0,001). Особливо виражене зниження якості розумової працездатності спостерігається у ЗНЗ з традиційною організацією фізкультури: кількість помилок протягом навчального дня з уроком ФК зростає на 204,3 ± 44,9 %, в день без уроку ФК - на 61,8 ± 18,4 % (t = 3,1, p < 0,01). Серед дітей середнього шкільного віку різниця ще більше: відповідно 382,9 ± 114,2 % та 31,0 ± 14,4 %, що підкреслює уразливість дітей цієї вікової групи до навантажень. Вищенаведене свідчить про невідповідність сучасних уроків фізкультури завданню підтримання працездатності дітей під час навчального процесу, що показує й виявлений зв'язок між показником денної адаптивності та інтегральною оцінкою уроку фізкультури (ч2 = 18,5, p < 0,05).

Встановлено, що в день з уроком фізкультури розумова працездатність у дітей з астенічною статурою знижується більше, ніж у нормостеніків (t = 2,2; p < 0,05). Показники розумової працездатності школярів в день з уроком фізкультури зростають при підвищенні у них рівня адаптаційно-резервних можливостей (r = 0,23, p < 0,001); залежать від особливостей постави (ч2 = 15,8, p < 0,01) (ознаки втоми протягом навчального дня відсутні у 26,7 % учнів з нормальною поставою, проти 6,1 % учнів з сутулістю; значна втома спостерігається відповідно у 18,5 % та 45,5 % дітей).

При організації замість одного уроку фізкультури на тиждень заняття лікувальною фізкультурою спостерігається найбільш сприятлива динаміка розумової працездатності протягом навчального дня (як з уроком ФК так і без нього) у дітей загальної групи (відповідно F = 3,2, p < 0,01 та F = 2,6, p < 0,05);
а також віддалення розвитку стомлення у дітей астенічної (F = 4,0; p < 0,05) і гіперстенічної (F = 9,5; p < 0,01) статури. Діти астенічного соматотипу, які навчаються у школі з уроком ЛФК мають кращий показник денної адаптивності, ніж учні аналогічної статури закладу спортивного профілю (t = 2,2, p < 0,05) та традиційної загальноосвітньої школи (t = 2,8, p < 0,01). Така ж тенденція спостерігається і у дітей гіперстенічної статури (p < 0,05). Особливістю функціонального стану організму учнів ЗНЗ з додатковим уроком ЛФК є те, що відмінності між показниками динамічного тремору (ДТр) протягом дослідження статистично незначущі (p > 0,05), тобто значного розвитку стомлення (розбалансованості регуляторних механізмів та периферійних функціональних систем) у дітей протягом навчання не спостерігається. Це визначає лікувальну фізкультуру в розкладі занять як здоров'язберігаючий чинник.

Показник динамічного тремору у дівчаток кращий, ніж у хлопчиків незалежно від віку та організації фізичного виховання на усіх етапах дослідження (F = 4,5-12,4, p < 0,05-0,001). Встановлено зв'язок між показником ДТр та вегетативним індексом Кердо у день з уроком ФК (r = 0,26, p < 0,05), індексом Руф'є у день з уроком ФК (r = - 0,18, p < 0,05) і без нього (r = - 0,25, p < 0,01).

Вищенаведене актуалізує принципи: диференційованого підходу до фізичних навантажень дітей різної статі, стану здоров'я, морфофункціонального стану, соматотипу; комплексного підходу; відповідності фізичних навантажень періоду навчального дня.

На основі проведеного аналізу встановлено, що факторами ризику розвитку дезадаптації учнів під час навчання у ЗНЗ можуть вважатись: високий рівень навчального навантаження, низький рівень організованих форм фізичної активності, організація і зміст уроку фізкультури в традиційних навчальних закладах (для дівчат), наявність у дитини хронічних захворювань, гіперстенічний та астенічний соматотип, середній шкільний вік, наявність порушень опорно-рухового апарату, надмірна маса тіла.

Наведені дані свідчать про значну роль факторів організації навчального процесу у формуванні здоров'я дітей, що викликало проведення подальшого аналізу закономірностей їхнього впливу на здоров'я учнів, розрахунку ризиків та критеріїв несприятливого впливу.

Для визначення факторів навчального процесу, які впливають на здоров'я школярів, та ступеню їх впливу був проведений факторний аналіз з використанням 13 показників: початок занять, тривалість уроку, щільність уроку, тривалість малих і великих перерв, загальна кількість предметів, кількість предметів, які вивчаються протягом тижня, тривалість навчального тижня, кількість уроків на тиждень, сумарна складність предметів на тиждень, тривалість виконання домашнього завдання, тривалість навчального дня, кількість уроків фізкультури на тиждень.

Аналіз власних значень, у відповідності з критерієм Кайзера, дозволив виділити три фактори зі значенням більше одиниці. Було визначено, що дану модель найкраще характеризує стратегія обертання Equamaxraw. Найбільше навантаження припадає на перший фактор, який можна умовно назвати «Раціональність навчального процесу» (47,4 % загальної дисперсії). Складовими цього фактору є: тривалість навчального тижня (0,983), початок занять (0,918), тривалість уроку (0,922), тривалість малих перерв (0,845), кількість предметів, що вивчаються протягом тижня (0,868), кількість днів на тиждень з уроком ФК (0,789). Другий фактор «Інтенсивність навчального процесу» складає 26,7 % загальної дисперсії і об'єднує показники, що характеризують інтенсивність навчального навантаження: загальна кількість предметів у розкладі (0,909), кількість уроків, які вивчаються протягом тижня (0,917), сумарна складність предметів на тиждень (0,851), середня тривалість виконання домашнього завдання (0,933). Третій фактор «Баланс роботи та відпочинку» займає 11,6 % загальної дисперсії та складається із чотирьох показників: щільність уроку (0,730), тривалість навчального дня (0,668), тривалість великих перерв (0,718). Інші фактори складають 14,3 % загальної дисперсії.

Шляхом побудови таблиць спряженості та розрахунку відносного ризику вивчено вплив цих факторів організації навчального навантаження на такі показники здоров'я дітей середнього шкільного віку: група здоров'я, адаптаційно-резервні можливості організму, вегетативний тонус, життєвий (дихальний) індекс, розумова працездатність. Встановлено, що на рівень здоров'я (групу здоров'я) дітей впливають такі фактори, як сумарна складність навчальних предметів на тиждень (ч2 = 29,9; p < 0,001), кількість уроків на тиждень (ч2 = 12,7; p < 0,05), тривалість малих (ч2 = 16,6; p < 0,01) та великих (ч2 = 28,4; p < 0,001) перерв. Відносний ризик погіршення здоров'я учнів до III та IV груп вище: в 1,5 рази при високій та вище середнього сумарній складності предметів на тиждень порівняно з низькою (RR = 1,47; ДІ = 1,14-1,90; p < 0,01); в 1,3 рази - при 34-36 навчальних годинах на тиждень порівняно з кількістю годин 26-29 (RR = 1,27; ДІ = 1,01-1,59; p < 0,05); в 1,5 рази - при тривалості малих перерв 5 хв порівняно з 15 хв (RR = 1,47; ДІ = 1,11-1,95; p < 0,01); в 1,4 рази - при тривалості малих перерв 10 хв порівняно з 15 хв (RR = 1,37; ДІ = 1,06-1,78; p < 0,05); в 1,4 рази - при відсутності великих перерв порівняно з двома великими перервами по 20 хв (RR = 1,38; ДІ = 1,07-1,76; p < 0,05) та в 1,5 рази порівняно з однією великою перервою тривалістю 30 хв (RR = 1,52; ДІ = 1,18-1,96; p < 0,01). Ймовірність погіршення здоров'я до III та IV груп однакова як при двох великих перервах по 20 хв, так і при одній 30-хвилинній перерві (RR = 1,10; ДІ = 0,80-1,53; p = 0,5).

На вегетативний тонус дітей впливають такі фактори організації навчального процесу: загальна кількість навчальних предметів у розкладі (ч2 = 18,6; p < 0,001), кількість навчальних предметів на тиждень (ч2 = 12,5; p < 0,05), сумарна складність уроків на тиждень (ч2 = 12,8; p < 0,05), кількість уроків на тиждень (ч2 = 34,5; p < 0,001), тривалість навчального дня (ч2 = 24,3; p < 0,001), тривалість домашніх завдань (ч2 = 18,9; p < 0,001), кількість уроків фізкультури на тиждень (ч2 = 40,7; p < 0,001). Виявлено також тенденцію до залежності вегетативного тонусу від сумарної складності навчальних предметів на тиждень, тривалості навчального тижня, тривалості великих перерв. Ризик розвитку симпатикотонії вище: в 1,3 рази - при опануванні 18-19 навчальних предметів на тиждень у порівнянні з 10-13 та 14-17 предметів (відповідно - RR = 1,27; ДІ = 1,03-1,57; p < 0,05 та RR = 1,31; ДІ = 1,09-1,58; p < 0,01); в 1,2 рази - при 34-36 навчальних годинах на тиждень порівняно з кількістю годин 30-33 (RR = 1,22; ДІ = 1,03-1,45; p < 0,05), в 1,7 разів порівняно з кількістю годин 26-29 (RR = 1,71; ДІ = 1,33-2,20; p < 0,001); в 1,4 рази - при загальній тривалості робочого дня (з урахуванням домашніх завдань) більше 600 хв порівняно з тривалістю робочого дня 501-599 хв (RR = 1,38; ДІ = 1,16-1,63; p < 0,001), в 1,5 рази - порівняно з тривалістю робочого дня менше 500 хв (RR = 1,51; ДІ = 1,20-1,91; p < 0,001); у 1,5 рази - при виконанні домашнього завдання протягом 110-129 хв ніж при 85-109 хв (RR = 1,46; ДІ = 1,21-1,76; p < 0,001); у 2,11 рази - при одному уроці фізкультури на тиждень, ніж при трьох (RR = 2,11; ДІ = 1,16-3,83; p < 0,05); в 1,9 разів - при двох уроках фізкультури на тиждень, ніж при трьох (RR = 1,91; ДІ = 1,06-3,44; p < 0,05).

На адаптаційно-резервні можливості дітей впливають такі фактори організації навчального процесу, як: кількість навчальних предметів на тиждень (ч2 = 16,6; p < 0,05), кількість уроків на тиждень (ч2 = 16,6; p < 0,05), тривалість навчального дня (ч2 = 17,3; p < 0,01), тривалість домашніх завдань (ч2 = 14,2; p < 0,05), тривалість малих (r = 0,10; p < 0,05) та великих (ч2 = 12,1; p < 0,05) перерв. Ризик зниження адаптаційно-резервних можливостей до критично низького рівня вище: в 1,6 рази - при вивченні 18-19 предметів на тиждень, ніж при 10-13 (RR = 1,59; ДІ = 1,07-2,37; p < 0,05); в 1,5 рази - при вивченні 14-17 предметів на тиждень, ніж при 10-13 (RR = 1,48; ДІ = 1,02-2,14; p < 0,05); в 1,9 разів - при високій та вище середнього сумарній складності предметів, ніж при низькій (RR = 1,85; ДІ = 1,09-3,12; p < 0,05); вдвічі - при середній сумарній складності предметів, ніж при низькій (RR = 2,05; ДІ = 1,17-3,59; p < 0,05); в 1,5 рази - при 34-36 годинах на тиждень, ніж при 30-33 (RR = 1,48; ДІ = 1,05-2,09; p < 0,05) та вдвічі - ніж при 26-29 годинах на тиждень (RR = 2,03; ДІ = 1,28-3,23; p < 0,01); в 1,8 рази - при середній тривалості навчального дня 600 хв і більше, ніж до 600 хв (RR = 1,82; ДІ = 1,33-2,50; p < 0,001); у 1,9 рази - при середній тривалості виконання домашнього завдання 130-156 хв., ніж при 85-109 хв (RR = 1,93; ДІ = 1,27-2,95; p < 0,01); у 1,6 рази - при середній тривалості виконання домашнього завдання 110-129 хв., ніж при 85 109 хв (RR = 1,60; ДІ = 1,12-2,29; p < 0,01); в 2,0 рази - при тривалості малих перерв до 5 хв порівняно з 15 хв (RR = 2,04; ДІ = 1,70-3,55; p < 0,05); в 1,9 рази - при тривалості малих перерв до 10 хв порівняно з 15 хв (RR = 1,92; ДІ = 1,16-3,20; p < 0,05); в 1,9 рази - при відсутності великих перерв порівняно з однією перервою тривалість 30 хв (RR = 1,87; ДІ = 1,12-3,12; p < 0,05); вдвічі - при двох великих перервах по 20 хв, ніж при одній 30-хвилинній (RR = 2,17; ДІ = 1,25-3,76; p < 0,01).

На функціональні можливості дихальної системи дітей впливають такі фактори організації навчального процесу: загальна кількість навчальних предметів у розкладі (ч2 = 9,5; p < 0,01), кількість навчальних предметів на тиждень (ч2 = 32,9; p < 0,001), кількість уроків на тиждень (ч2 = 32,9; p < 0,001), тривалість навчального тижня (ч2 = 8,9; p < 0,05), тривалість домашніх завдань (ч2 = 18,9; p < 0,001), кількість уроків фізкультури на тиждень (ч2 = 24,6; p < 0,001). Ризик зниження функціональних можливостей дихальної системи до низького та середнього рівня при 17-19 предметах у розкладі в 1,2 рази вищий, ніж при 13-16 (RR = 1,15; ДІ = 1,05-1,26; p < 0,01). Ризик зниження функціональних можливостей дихальної системи до низького рівня вище: в 1,5 рази - при 30-36 годин на тиждень, ніж при 26-29 (RR = 1,49; ДІ = 1,16-1,93; p < 0,01); в 1,3 рази - при тривалості виконання домашнього завдання 110-156 хв, ніж при 85-109 хв (RR = 1,25; ДІ = 1,03-1,53; p < 0,05). Ймовірність високого рівня життєвого індексу вище вдвічі - при тривалості робочого тижня 5 днів порівняно з шестиденним (RR = 2,24; ДІ = 1,16-4,32; p < 0,05); в 2,9 разів - при трьох уроках ФК на тиждень, ніж при двох (RR = 2,86; ДІ = 1,88-4,34; p < 0,001) та в 6,7 разів - ніж при одному уроці ФК на тиждень (RR = 6,69; ДІ = 3,37-13,31; p < 0,001).

На розумову працездатність та розвиток стомлення дітей впливає тривалість навчального тижня (ч2 = 9,2; p < 0,01). Ймовірність розвитку сильного та вираженого стомлення у кінці тижня протягом дня в 1,4 рази вище при шестиденному навчальному тижні (p < 0,05), ніж при п'ятиденному (RR = 1,42; ДІ 1,04-1,92).

Отже, критеріями здоров'язберігаючої організації навчального процесу для учнів 5-9 класів, тобто найбільш уразливої вікової категорії, є: тривалість навчального тижня - 5 днів (оптимальна); кількість годин (уроків) на тиждень - не більше 33 (оптимальна - до 29); кількість навчальних предметів (дисциплін), що вивчаються протягом тижня - не більше 13; сумарна складність уроків на тиждень (визначається за ранговими шкалами важкості) - для 5 класу до 160 балів, 6 - 190,
7 - 196, 8 - 223, 9 - 223; кількість уроків фізкультури на тиждень - не менше 3; тривалість малих перерв - 15 хвилин (оптимальна). Перерви тривалістю 5 хвилин не допускаються; велика перерва обов'язкова. Тривалість великої перерви 30 хвилин. Допускається варіант з двома перервами по 20 хвилин; тривалість домашніх завдань не більше 110 хвилин; загальна тривалість навчального дня (включаючи домашні завдання, факультативи) - не більше 500 хвилин. Це актуалізує принципи відповідності навчального навантаження стану здоров'я дітей та оптимального співвідношення роботи та відпочинку.

Що стосується впливу факторів фізичного виховання на формування здоров'я учнів, то за допомогою факторного та дисперсійного аналізу встановлені провідні критеріальні показники оздоровчого фізичного виховання. Це: умови для фізичного виховання на території та у будівлі ЗНЗ, організація фізичного виховання, якість проведення уроку фізкультури, медико-педагогічний контроль. Аналіз власних значень, у відповідності з критерієм Кайзера, дозволив виділити два фактори зі значенням більше одиниці. Було визначено, що дану модель найкраще характеризує стратегія обертання Varimaxnormalized. Найбільше навантаження припадає на перший фактор (48,5 % загальної дисперсії), складові якого характеризують умови для фізичного виховання у будівлі (0,899), організацію фізичного виховання (0,955) та якість уроку фізкультури (0,559). На другий по значимості фактор, що характеризує умови для фізичного виховання на території (0,917) та медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням (0,929), припадає 31,6 % загальної дисперсії. Вклад інших факторів становить 20,4 %.

Найбільший вплив на формування здоров'я учнів при вивченні сили ізольованого впливу має фактор «Якість уроку фізкультури»: на функціональні можливості кардіореспіраторної системи - 36,5 % загальної дисперсії, формування постави - 17,8 %, гармонійність фізичного розвитку - 14,9 %, продуктивність розумової працездатності - 14,2 %, розвиток втоми (за показником динамічного тремору) - 9,5 % (р < 0,05). Це визначає особливу значущість професійної підготовки вчителів фізкультури та обумовлює принцип професійності та відповідальності.

Ізольований вклад фактору «умови для фізичного виховання» становить у різні показники здоров'я дітей 6,3-12,4 % загальної дисперсії (р ? 0,05) «організація фізичного виховання» - 3,2-8,4 % (р ? 0,05), «медико-педагогічний контроль» - 3,3-6,0 % (р ? 0,05). Ймовірність (RR) погіршення різних показників здоров'я учнів при низькому рівні фактору «організація фізичного виховання» становить 1,80-3,34 при величинах етіологічного фактору (EF) 38,4-70,1 %; «умови для фізичного виховання» відповідно - 1,31-1,71 та 23,7-41,5 %; «медико-педагогічний контроль» - 1,74-2,44 та 42,5-59,0 % (р < 0,001) (табл. 4).

Таблиця 4 Ризик виникнення хронічних захворювань та порушень розвитку організму учнів при низькому рівні факторів організації, умов фізичного виховання та медико-педагогічного контролю в загальноосвітніх навчальних закладах порівняно з високим рівнем (p < 0,001)

Примітка. * - р = 0,54.

Можна стверджувати, що поява хронічних захворювань та порушень опорно-рухового апарату учнів значною мірою спричинено низьким рівнем усіх досліджених факторів фізичного виховання: УФВ, ОФВ, МПК, якість уроку ФК (р < 0,05-0,001). Проте, лише фізичне виховання без урахування фактору загального навчального навантаження не забезпечує збереження здоров'я дітей: ізольований вклад фактору «рівень і розподіл навчального навантаження» становить у функціонування кардіореспираторної системи учнів 24,8 % загальної дисперсії; формування постави - 16,1 %; розвиток стомлення - 16,3 % (р ? 0,05), що актуалізує принцип комплексності та необхідність розробки системи фізичного виховання в контексті цілісного загального навчального процесу (рис. 2).

Рис.2. Формування ефективності фізичного виховання учнів у контексті цілісності загального навчального процесу у закладах середньої освіти

З метою синтезу визначених критеріїв організації навчального процесу в єдиний показник для здійснення гігієнічної оцінки та контролю за впровадженням освітніх технологій нами використано метод експертних оцінок, за допомогою якого була оцінена ступінь впливу кожного фактору на інтегральний показник. Від експертів була отримана матриця попарних порівнянь критеріальних показників. Обчислення власного вектору з подальшим нормуванням дало можливість розрахувати вагові коефіцієнти шляхом усереднення даних усіх експертів по кожному показнику (табл. 5).

Таблиця 5 Схема гігієнічного оцінювання здоров'язберігаючого потенціалу організації навчального процесу учнів середнього шкільного віку у загальноосвітніх навчальних закладах

Отримані дані та розраховані вагові коефіцієнти дозволили розробити та апробувати методику формування та оцінки ступеня здоров'язберігаючого потенціалу організації навчального процесу з розрахунком інтегрального показника - індексу здоров'язберігаючого потенціалу організації навчального процесу (ІЗ) за факторіальними ознаками. Показник ІЗ розраховується за формулою:

де ІЗ - індекс здоров'язберігаючого потенціалу;

di - бальна оцінка i-ї характеристики (0, 0,5 або 1);

бі - ваговий коефіцієнт i-ї характеристики.

та має значення від 0 до 1. При цьому, що ближче його значення до 1, то більше це свідчить про наближення до здоров'язберігаючої мети.

Після вивчення існуючої ситуації здоров'язбереження у ЗНЗ та з урахуванням оцінки ризиків розроблена шкала гігієнічної оцінки здоров'язберігаючого потенціалу організації навчального процесу учнів у ЗНЗ (табл. 6).

Таблиця 6 Шкала гігієнічної оцінки здоров'язберігаючого потенціалу організації навчального процесу учнів у загальноосвітніх навчальних закладах

Для перевірки інформативності та адекватності розробленої методики був проведений пошук можливих зв'язків між значеннями ІЗ та характеристиками функціонального і психологічного стану 502 учнів (248 хлопців та 254 дівчинки) - учнів чотирьох ЗНЗ. Виявлено зв'язок між градаціями ІЗ та: градаціями вегетативного індексу Кердо (ч2 = 29,2; p < 0,001), адаптаційно-резервних можливостей (ч2 = 12,9; p < 0,05), показників тривожності: рівня адаптації до ситуації перевірки знань (ч2 = 10,3; p < 0,05), рівня адаптації до соціального стресу (rS = -0,19; p < 0,001), рівня фізіологічної опірності стресу (ч2 = 15,0; p < 0,01).

Було встановлено, що при значенні ІЗ ? 0,49 (тобто відхиленні організації навчального процесу від безпечного рівня більше 50 %): ризик зниження рівня адаптаційно-резервних можливостей до критично низького в 1,5 рази вищий, ніж при рівні ІЗ ? 0,50 (RR = 1,46; ДІ 1,06-2,01; p < 0,05); ризик розвитку симпатикотонії вдвічі вищий, ніж при ІЗ ? 0,70 (RR = 2,07; ДІ 1,36-3,16; p < 0,001) та у 1,8 рази, ніж при ІЗ від 0,50 до 0,69 (RR = 1,78; ДІ 1,16-2,71; p < 0,01); ризик низького рівня адаптації до соціального стресу вдвічі вищий, ніж при рівні ІЗ ? 0,50 (RR = 2,07;
ДІ 1,06-4,03; p < 0,05); ризик низького рівня фізіологічної опірності стресу в 2,6 рази вищий, ніж при ІЗ ? 0,70 (RR = 2,61; ДІ 11,11-6,15; p < 0,05).

В процесі аналізу структури існуючої системи організації навчального процесу встановлено відсутність підсистеми спеціальної профілактики так званих «шкільних хвороб», насамперед, порушень постави. Водночас високий рівень поширеності порушень постави у сучасних школярів, яка досягає 90 %, та встановлений нашими дослідженнями високий ризик порушень постави у школярів під час навчання, вважаємо необхідним виділити спеціальні профілактичні програми в окрему підсистему.

З урахуванням факторів ризику порушень ОРА у дітей, характеру сучасного навчального процесу нами розроблена програма профілактики порушень ОРА «Красива постава», яка включає раннє виявлення порушень ОРА для проведення своєчасного лікування; корекцію харчування; коригування уроків фізичної культури; впровадження спеціально розробленої гімнастики під час фізкультхвилинок, перерв, занять у групах продовженого дня та вдома. В процесі дослідження встановлено ефективність цієї програми на рівнях школи, адміністративного району міста та міста (на прикладі м. Запоріжжя). Протягом двох років впровадження програми частка учнів експериментальної школи з порушеннями постави зменшилась у 4,1 рази (t = 6,4; р ? 0,001), плоскостопістю - у 1,8 рази (t = 3,8; р ? 0,001), хворобами кістково-м'язової системи у 1,6 рази (t = 3,88; р ? 0,001), хворобами ока та його придаткового апарату у 1,6 рази (t = 4,48; р ? 0,001), хворобами ендокринної системи у 2,7 рази (t = 5,11; р ? 0,001). На рівні міста визначено середній темп зниження поширеності порушень опорно-рухового апарату у школярів - 8,8 %, району - 12,4 %; експериментальної школи - 46,2 % (рис. 3). Встановлено зниження ризику розвитку порушень опорно-рухового апарату серед дітей шкільного віку за два роки впровадження програми на рівні міста на 16,1 % (p < 0,001), на рівні району на 22,2 % (p < 0,001), на рівні окремої школи на 52,0 % (p < 0,001); порушень постави відповідно - на 18,0 % (p < 0,001), 26,0 % (p < 0,001) та 72,0 % (p < 0,001); плоскостопості - на 19,0 % (p < 0,001), 34,0 % (p < 0,001) та 41,0 % (p < 0,01). Найбільша ефективність профілактичних заходів характерна для когорти дітей молодшого шкільного віку, серед яких темп зниження поширеності порушень опорно-рухового апарату становить 61,0 % на рік (p < 0,001).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Поширеність хвороб опорно-рухового апарату у дітей м. Запоріжжя у 2010-2012 рр. та прогнозовані рівні на період до 2015 р. з урахуванням рівня впровадження програми профілактики та корекції порушень опорно-рухового апарату учнів (експериментальна школа, адміністративний район міста, місто), ‰

Це визначає спеціальні профілактичні програми як четверту обов'язкову складову здоров'язберігаючих технологій організації навчального процесу.

В процесі впровадження спеціальних програм профілактики та корекції порушень опорно-рухового апарату школярів в навчальний процес встановлено, що їх ефективність залежить від дотримання розробленого алгоритму, що можливо лише за умов міжвідомчої та міжсекторальної інтеграції лікарів, педагогів, спеціалістів ЛФК, а також удосконалення системи ортопедичної допомоги дітям шкільного віку на державному рівні, що обумовлює принципи міжвідомчої, міжсекторальної інтеграції та багаторівневої взаємодії.

Отже, складовими здоров'язберігаючої організації навчального процесу у ЗНЗ, які взаємообумовлюють та взаємодоповнюють одна одну, є: адекватність навчальних планів, оптимальне співвідношення роботи та відпочинку, оздоровче фізичне виховання, спеціальні профілактичні програми, що актуалізує принцип комплексності.

Аналіз отриманих результатів дослідження, виявлених закономірностей, даних наукової літератури дозволив синтезувати модель формування здоров'язберігаючих технологій організації навчального процесу, яка базується на дотриманні гігієнічних принципів (рис. 4). Базисними принципами щодо реалізації кінцевої мети, а саме - збереження здоров'я дітей під час навчання у закладах середньої освіти, є: комплексність, міжвідомча та міжсекторальна інтеграція, багаторівнева взаємодія, зворотний зв'язок, професійність та відповідальність.

Рис. 4. Схематичне зображення моделі формування здоров'язберігаючих технологій організації навчального процесу у загальноосвітніх навчальних закладах

Принцип комплексності передбачає взаємодоповнення та взаємообумовленість основних чотирьох складових здоров'язберігаючих технологій організації навчального процесу (адекватність навчальних планів, оптимальне співвідношення роботи та відпочинку, оздоровче фізичне виховання, спеціальні профілактичні програми).

1. Складова ЗТОНП «Адекватність навчальних планів» включає такі елементи, як кількість уроків на тиждень, кількість навчальних дисциплін, що вивчаються, складність навчальних предметів, тривалість виконання домашніх завдань, загальна тривалість навчального дня. Практична реалізація - дотримання критеріїв безпечних рівнів.

2. Складова ЗТОНП «Повноцінний відпочинок» включає такі елементи, як тривалість перерв, рівень рухової активності, специфічність (після статичної діяльності - активний, після динамічної - пасивний). Практична реалізація - дотримання критеріїв безпечних рівнів.

3. Складова ЗТОНП «Оздоровче фізичне виховання» включає принципи:

безпечності (практична реалізація - створення оптимальних матеріально-технічних умов та організації фізичного виховання, відповідність навантаження стану здоров'я, медико-педагогічний контроль за фізичними заняттями, якість занять фізкультурою);

диференційованої спрямованості залежно від віку, статі, соматотипу, стану здоров'я та морфофункціональних особливостей (практична реалізація - оздоровчо-профілактична спрямованість для практично здорових дітей, профілактично-лікувальна - для дітей з порушеннями здоров'я);

комплексного підходу (практична реалізація: форми ФВ - урок фізкультури, гімнастика до уроків, фізкультхвилинки під час загальноосвітніх уроків, фізкультпаузи під час перерв, спортивні і танцювальні секції; засоби ФВ - достатня рухова активність, формування мотивації, фізичні вправи, загартовування);

відповідності фізичних навантажень періоду навчального дня (практична реалізація - розвиток зосередженості на початку навчального дня, відновлення працездатності в середині дня, релаксація наприкінці дня).

4. Складова ЗТОНП «Спеціальні профілактичні програми» включає програму профілактики та корекції порушень опорно-рухового апарату учнів. Практична реалізація - дотримання алгоритму, міжвідомча та міжсекторальна інтеграція, збільшення кратності оглядів дітей лікарем-ортопедом (не менше 1 разу на рік), розвиток волонтерського руху з розповсюдження інформаційних матеріалів, проведення тренінгів).

Для практичної реалізації принципу комплексності необхідно: удосконалення державного стандарту освіти; відповідна матеріально-технічна база; кадрове забезпечення; освітній менеджмент; інформаційно-методичне забезпечення.

Принцип міжвідомчої інтеграції передбачає тісну співпрацю різних міністерств і відомств, насамперед, МОЗ, МОН, Міністерства молоді та спорту, НАМН, НАПН. Для реалізації цього принципу потрібна певна законодавча база.

Принцип міжсекторальної інтеграції передбачає взаємодію між різними секторами суспільства, зокрема, державним, приватним, громадськими організаціями, ЗМІ. Для реалізації цього принципу потрібна певна законодавча база та інформаційно-методичне забезпечення.

Принцип багаторівневої взаємодії передбачає взаємодію з розробки законодавчих та нормативно-методичних документів, надання інформації, проведення моніторингу та контролю на рівнях:

- родина (учні, батьки); загальноосвітні навчальні заклади (адміністрація, педагогічний персонал, вчителі фізкультури, медичний персонал, фізичні реабілітологи); лікувально-профілактичні установи (медперсонал ЛПУ, центрів здоров'я та спортивної медицини); позашкільні навчальні заклади (тренери); центральні та територіальні органи виконавчої влади;

Для реалізації цього принципу потрібна певна законодавча база та інформаційно-методичне забезпечення.

Принцип професійності та відповідальності усіх учасників процесу здоров'язбереження учнів передбачає удосконалення додипломної та післядипломної підготовки усіх учасників процесу здоров'язбереження учнів, зацікавленість у ефективності роботи системи.

Принцип зворотного зв'язку полягає у моніторингу ефективності здоров'язбереження учнів (за факторіальними та результуючими ознаками) та прийнятті відповідних управлінських рішень.

Вищенаведені принципи та шляхи реалізації здоров'язберігаючих технологій організації навчального процесу свідчать про можливість збереження здоров'я дітей під час отримання освіти та можуть бути застосовані при будь-якій інновації в освіті.

ВИСНОВКИ

На основі проведених фізіолого-гігієнічних досліджень та експертних оцінок виконано теоретичне узагальнення та обґрунтовано нове вирішення науково-практичної проблеми збереження здоров'я учнів під час навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, удосконалені гігієнічні принципи та методичні підходи формування та оцінки здоров'язберігаючих технологій організації навчального процесу, які покладені в основу розроблених нормативно-методичних документів і впроваджені у практичну діяльність МОЗ України, МОіН України, державної санітарно-епідеміологічної служби, лікувально-профілактичних установ, навчальний процес вищих (медичного та педагогічного профілю) і загальноосвітніх навчальних закладів.

Встановлено, що частка учнів з високим рівнем адаптаційно-резервних можливостей (АРМ) у навчальних закладах з різною організацією навчального процесу коливається у межах 5,4-13,4 %; частка учнів, що формують групу ризику (з низьким та критично низьким рівнем АРМ) - 43,8-58,3 %. Жодна група навчальних закладів (традиційні, з підвищеним інтелектуальним навантаженням, з підвищеним фізичним навантаженням) не має вираженої здоров'язберігаючої дії: навчання у традиційних ЗНЗ є фактором ризику напруження регуляторних механізмів адаптації (підвищення частки дітей з симпатикотонією від 56,3 % у молодшому шкільному віці, до 61,6 % - у середньому та 78,7 % - у старшому (t = 8,23, р < 0,001) та розвитку втоми у дітей (підвищення частки дітей з сильною та вираженою втомою протягом дня від 24,3 % у молодшому шкільному віці, до 29,5 % - у середньому та 53,9 % - у старшому (t = 3,76, р < 0,001)); навчання у закладах з підвищеним рівнем фізичного навантаження призводить до збільшення динамічного тремору протягом навчального дня на 68,7 % (t = 5,50, р < 0,001), що також є проявом значної втоми; навчання у ЗНЗ з підвищеним інтелектуальним навантаженням є фактором ризику дисгармонійного фізичного розвитку (підвищення частки дітей з дефіцитом маси тіла на 10,2 %: з 20,6 % серед учнів молодшого шкільного віку, до 26,1 % - середнього та 30,4 % - старшого (ч2 = 13,2, p < 0,01)). Додатковими факторами ризику розвитку дезадаптації учнів є наявність хронічних захворювань, гіперстенічний та астенічний соматотип, середній шкільний вік, порушення опорно-рухового апарату, надмірна маса тіла (р < 0,05-0,001).

Існуюча система фізичного виховання дітей у загальноосвітніх навчальних закладах не забезпечує збереження працездатності учнів під час навчального процесу. У третини дітей (31,0 %) після уроку фізкультури спостерігаються прояви вираженої і сильної втоми, особливо серед дівчат: ймовірність розвитку втоми після уроків фізкультури у дівчат у 2,2 рази вище, ніж у хлопчиків (RR = 2,2, ДІ 1,14-5,73, EF = 55,0 %). У день з уроком фізкультури якість розумової роботи учнів знижується достовірно більше у порівнянні з днем без уроку фізкультури (t = 5,0, p < 0,001). Розвиток втоми залежить від особливостей постави дітей (ч2 = 15,8, p < 0,01), соматотипу (р < 0,05), адаптаційно-резервних можливостей (r = 0,23, p < 0,001). У дітей з високим рівнем адаптаційно-резервних можливостей організму стомлення розвивається повільніше у порівнянні з низьким та середнім рівнем (F = 4,5; p < 0,001).

За результатами натурного експерименту доведено, що впровадження в тижневому розкладі уроків заняття лікувальною фізкультурою, як варіанту урочної форми фізичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах, є одним із здоров'язберігаючих факторів. Ймовірність появи порушень постави серед дітей, що навчаються у школі з уроком лікувальної фізкультури нижче у 2,3 рази, напруження регуляторних механізмів - у 1,4 рази у порівнянні зі школами з традиційною формою фізичного виховання (RR = 2,32, ДІ 1,40-3,84, EF = 56,9 % та RR = 1,43, ДІ 1,14-1,81, EF = 30,3 % відповідно); при цьому спостерігається найбільш сприятлива динаміка розумової працездатності протягом навчального дня, віддалення розвитку стомлення у дітей астенічної статури (F = 4,0; p < 0,05). Проте, одне заняття ЛФК на тиждень без оптимізації інших складових здоров'язберігаючих технологій не забезпечує збалансованості регуляторних механізмів організму учнів у загальному впливі факторів навчального процесу.

Доведено, що усі досліджені фактори фізичного виховання учнів (умови, організація, якість уроку фізкультури, медико-педагогічний контроль) достовірно впливають на здоров'я школярів, але найбільш значущим є якість уроку фізкультури. Ізольований вклад фактору «урок фізкультури» становить у функціонування кардіореспираторної системи учнів 36,5 % загальної дисперсії; формування постави - 17,8 %; гармонійність фізичного розвитку - 14,9 % (р ? 0,05). Ізольований вклад фактору «організація фізичного виховання» становить у різні показники здоров'я - 3,2-8,4 % (р ? 0,05), «умови для фізичного виховання» відповідно - 6,3-12,4 % (р ? 0,05), «медико-педагогічний контроль» - 3,3-6,0 % (р ? 0,05). Ймовірність (RR) погіршення різних показників здоров'я учнів при низькому рівні фактору «організація фізичного виховання» становить 1,80 - 3,34 при величинах етіологічного фактору (EF) 38,4-70,1 %; «умови для фізичного виховання» відповідно -1,31-1,71 та 23,7-41,5 %; «медико-педагогічний контроль» - 1,74-2,44 та 42,5-59,0 % (р < 0,001). Проте, лише фізичне виховання без урахування фактору загального навчального навантаження не забезпечує збереження здоров'я дітей: ізольований вклад фактору «рівень і розподіл навчального навантаження» становить у функціонування кардіореспираторної системи учнів 24,8 % загальної дисперсії; формування постави - 16,1 %; розвиток стомлення - 16,3 % (р ? 0,05).

Встановлено, що провідними критеріальними показниками організації навчального процесу щодо формування здоров'я учнів є: тривалість навчального тижня, кількість уроків на тиждень, кількість навчальних предметів у розкладі, сумарна складність уроків, кількість уроків фізкультури на тиждень, тривалість малих і великих перерв, тривалість домашніх завдань, загальна тривалість навчального дня. Для визначених показників на основі побудови таблиць спряженості розроблені критерії для учнів середнього шкільного віку як найбільш сенситивної вікової категорії, які мають здоров'язбережувальний ефект (ч2 = 9,2-32,9; p < 0,05-0,001), та розраховані відносні ризики погіршення здоров'я та зниження адаптаційних можливостей учнів при їх недотриманні (RR = 1,42-6,69) (р < 0,05-0,001).

Розроблено спосіб оцінки ступеня відхилення організації навчального процесу від безпечного рівня з розрахунком інтегрального показника здоров'язберігаючого потенціалу за факторіальними ознаками. Встановлено, що при відхиленні показника понад 50 % від безпечного рівня підвищується відносний ризик (RR) зниження адаптаційно-резервних можливостей дітей до критично низького рівня, підвищення симпатикотонії та факторів тривожності в 1,46-2,61 рази (р < 0,05-0,001).

Активна профілактика порушень опорно-рухового апарату школярів як складова здоров'язберігаючих технологій організації навчального процесу є запорукою збереження здоров'я дітей, про що свідчить ефективність розробленої і впровадженої в навчальний процес загальноосвітніх навчальних закладів програми профілактики і корекції порушень постави «Красива постава дитини». Протягом двох років впровадження програми частка дітей з порушеннями постави знизилась у 4,1 рази (t = 6,43; р ? 0,001), плоскостопістю - у 1,8 рази (t = 3,82; р ? 0,001), хворобами кістково-м'язової системи у 1,6 рази (t = 3,88; р ? 0,001), хворобами ока та його придаткового апарату у 1,6 рази (t = 4,48; р ? 0,001), хворобами ендокринної системи у 2,7 рази (t = 5,11; р ? 0,001). Встановлено зниження ризику розвитку порушень опорно-рухового апарату (RR) серед дітей шкільного віку за два роки впровадження програми на рівні міста на 16,1 % (p < 0,001), на рівні району на 22,2 % (p < 0,001), на рівні окремої школи на 52,0 % (p < 0,001), причому найбільша ефективність профілактичних заходів характерна для дітей молодшого шкільного віку (відповідно - 60,0 % (p < 0,001)).

Розроблений методичний підхід до оцінки адаптаційно-резервних можливостей організму дітей шкільного віку на основі індексів, що характеризують різні ланки процесу адаптації. Розроблений інтегральний показник АРМ має статистично достовірні зв'язки з такими широко розповсюдженими показниками здоров'я та функціонального стану організму, як адаптаційний потенціал (r = -0,44, р ? 0,001); індекс Руф'є (r = 0,42; р ? 0,001); рівень соматичного здоров'я (r = 0,40; р ? 0,001); продуктивність розумової працездатності (r = 0,23, p < 0,001), частота (ч2 = 46,5, p < 0,01) і тривалість (ч2 = 70,3, p < 0,01) гострих захворювань та факторіальними ознаками: умови для фізичного виховання (ч2 = 17,5; р ? 0,01); організація фізичного виховання (ч2 = 27,1; р ? 0,001); якість проведення уроку фізкультури (ч2 = 16,3; р ? 0,05); рівень і розподіл навчального навантаження (ч2 = 14,4; р ? 0,05), що дозволяє його вважати маркером ефективності організації навчального процесу.

На основі встановлених закономірностей залежності формування здоров'я, розвитку та працездатності учнів від певних факторів фізичного виховання розроблені концептуальні підходи до оздоровчого фізичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах, які полягають у певному алгоритмі управлінських рішень та практичних дій. Основними принципами здоров'язберігаючого фізичного виховання є: безпечність для здоров'я дітей; диференційована спрямованість залежно від стану здоров'я, віку, статі та соматотипу учнів; комплексність форм і засобів; міжвідомча та міжсекторальна інтеграція.

Гігієнічними принципами формування здоров'язберігаючих технологій організації навчального процесу учнів у загальноосвітніх навчальних закладах є принципи комплексності, міжвідомчої та міжсекторальної інтеграції, багаторівневої взаємодії, професіоналізму та відповідальності, зворотного зв'язку. Провідними складовими здоров'язберігаючих технологій організації навчального процесу у загальноосвітніх навчальних закладах є: адекватність навчального навантаження; оптимальне співвідношення праці і відпочинку; оздоровче фізичне виховання; спеціальна профілактика порушень опорно-рухового апарату.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

- в наукових періодичних фахових виданнях України:

1. Особливості формування здоров'я учнів середнього шкільного віку у загальноосвітніх навчальних закладах різних типів / С. В. Гозак, Л. В. Сєрих, Т. В. Станкевич [та ін.] // Довкілля та здоров'я. - 2008. - № 4. - С. 53-56 (основна ідея, аналіз та узагальнення отриманих даних, висновки).

2. Вплив організації навчально-виховного процесу на формування здоров'я учнів середнього шкільного віку / С. В. Гозак, Л. В. Сєрих, Т. В. Станкевич, О. О. Філоненко // Гігієна населених місць : зб. наук. пр. - К., 2008. - Вип. 52. - С. 343-349 (основна ідея, аналіз та узагальнення отриманих даних, висновки).

3. Полька Н. С. Удосконалення медико-профілактичного забезпечення дітей у загальноосвітніх навчальних закладах - вимога часу / Н. С. Полька, С. В. Гозак, Т. В. Станкевич // Довкілля та здоров'я. - 2009. - № 1. - С. 52-54 (ідея досліджень, аналіз та узагальнення отриманих даних, інтерпретація результатів, висновки).

4. Гозак С. В. Формування психоемоційного стану учнів 5-7 класів у загальноосвітніх навчальних закладах різного типу / С. В. Гозак, Л. В. Сєрих, О. О. Філоненко // Гігієна населених місць : зб. наук. пр. - К., 2009. - Вип. 53. - С. 344-350 (ідея дослідження, аналіз та узагальнення отриманих даних, висновки).

5. Санітарно-гігієнічна оцінка проектів будівництва загальноосвітніх навчальних закладів у м. Києві / Н. С. Полька, В. М. Махнюк, Н. П. Бургазлій, С. М. Могильний, С. В. Гозак // Довкілля і здоров'я. - 2010. -№ 2. - С. 27-31 (аналіз та узагальнення отриманих даних, висновки).

6. Калиниченко І. О. Вплив чинників внутрішньошкільного середовища на формування графомоторних навичок у дітей 5-8 років / І. О. Калиниченко, С. В. Гозак, М. М. Вербенко // Довкілля та здоров'я. - 2011. - № 3. - С. 66-69 (аналіз та узагальнення отриманих даних, висновки).

7. Гозак С. В. Особливості фізичного розвитку школярів, що навчаються у загальноосвітніх навчальних закладах з різним типом фізичного виховання / С. В. Гозак, О. Т. Єлізарова, І. О. Калиниченко // Гігієна населених місць : зб. наук. пр. - К., 2011. - Вип. 57 - С. 319-326 (основна ідея, аналіз та узагальнення отриманих даних, висновки).

8. Гозак С. В. Вплив організації навчального процесу у загальноосвітніх навчальних закладах на формування постави учнів / С. В. Гозак // Гігієна населених місць : зб. наук. пр. - К., 2011. - Вип. 58. - С. 305-310.

9. Гозак С. В. Адаптаційно-резервні можливості організму як критерій оцінки умов навчання та життєдіяльності дітей з обмеженими можливостями / С. В. Гозак, О. Т. Єлізарова, Т. В. Станкевич // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2011. - № 16. - С. 176-179 (основна ідея, узагальнення отриманих даних, висновки).

10. Гозак С. В. Особливості функціонального стану організму школярів в залежності від організації фізичного виховання / С. В. Гозак, О. Т. Єлізарова, І. О. Калиниченко // Довкілля та здоров'я. - 2012. -№ 1. - С. 60-65 (основна ідея, аналіз та узагальнення отриманих даних, висновки).

11. Гозак С. В. Вплив чинників навчального процесу на показники здоров'я школярів / С. В. Гозак // Довкілля та здоров'я. - 2012. - № 3. - С. 17-20.

12. Гозак С. В. До питання оцінки адаптаційно-резервних можливостей організму дітей шкільного віку в гігієнічних дослідженнях / С. В. Гозак, О. Т. Єлізарова // Гігієна населених місць : зб. наук. пр. - К., 2012. - Вип. 59. - С. 285-293 (основна ідея, аналіз та узагальнення отриманих даних, висновки).