Прогнозування розвитку та особливостей поєднаного перебігу артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2 типу
Основні фактори ризику розвитку цукрового діабету 2 типу у хворих на артеріальну гіпертензію з ознаками предіабету. Способи корекції метаболічних порушень у хворих на артеріальну гіпертензією. Рекомендації з профілактики цукрового діабету 2 типу.
Рубрика | Медицина |
Вид | диссертация |
Язык | украинский |
Дата добавления | 26.06.2018 |
Размер файла | 589,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
0,9733
0,0267
ХСЛПНЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)
0,5772
0,0494
0,6830
0,3170
ХСЛПДНЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)
0,0623
0,8475
0,9505
0,0415
Коефiцiєнт атерогенностi/ ІФР-1 (нг/мл)
0, 1936
0,5465
0,8591
0,1409
Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.
Як видно з табл.3.43, за результатами кореляційного аналізу серед обстежених жінок другої групи з АГ ІІ ступеня між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПНЩ в крові спостерігався статистично значущий прямий середній кореляційний зв'язок (r=0,5772, р=0,0494<0,05). Серед обстежених жінок першої групи з АГ ІІІ ступеня статистично значущий сильний прямий кореляційний зв'язок спостерігався між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПВЩ у крові (r=0,9733, р=0,0267<0,05), а також між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПДНЩ в крові (r=0,9505, р=0,0415<0,05).
У табл.3.44 наведено розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану ліпідного обміну та рівнем IФР-1 у кровi чоловіків другої групи АГ за стадією АГ.
Таблиця 3.44. Розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану ліпідного обміну та рівнем IФР-1 у кровi чоловіків другої групи за стадією артеріальної гіпертензії
Показники |
Друга група АГ+ЦД 2 типу n=40 (чоловіки) |
||||
Стадія АГ |
II |
III |
|||
Чоловіки |
r |
p |
r |
p |
|
ЗХС (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
0,8693 |
0,0556 |
0,3433 |
0,1631 |
|
ТГ (нг/мл) /ІФР-1 (нг/мл) |
0,5596 |
0,3266 |
0,3820 |
0,1177 |
|
ХСЛПВЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
0,1378 |
0,8251 |
0,1359 |
0,5907 |
|
ХСЛПНЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
0,8856 |
0,0356 |
0,3005 |
0,2257 |
|
ХСЛПДНЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
0,4352 |
0,4639 |
0,3796 |
0,1203 |
|
Коефiцiєнт атерогенностi/ ІФР-1 (нг/мл) |
0,1000 |
0,8729 |
0,2883 |
0,2460 |
Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.
Як видно з табл.3.44, за результатами кореляційного аналізу серед обстежених чоловіків другої групи з АГ ІІ стадії статистично значущий прямий сильний кореляційний зв'язок спостерігався між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПНЩ в крові (r=0,8856, р=0,0356<0,05).
У табл.3.45 наведено розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану ліпідного обміну та рівнем IФР-1 у кровi жінок другої групи АГ за стадією АГ.
Таблиця 3.45. Розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану ліпідного обміну та рівнем IФР-1 у кровi жінок другої групи за стадією артеріальної гіпертензії
Показники |
Друга група АГ+ЦД 2 типу n=40 (жінки) |
||||
Стадія АГ |
II |
III |
|||
Жінки |
r |
p |
r |
p |
|
ЗХС /ІФР-1 (нг/мл) |
0,0793 |
0,8865 |
0,2904 |
0,5274 |
|
ТГ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
0,2650 |
0,4594 |
0,3284 |
0,7838 |
|
ХСЛПВЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
0,3496 |
0,3220 |
0,0839 |
0,8581 |
|
ХСЛПНЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
0,6681 |
0,7463 |
0,3527 |
0,4378 |
|
ХСЛПДНЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
0,1554 |
0,6681 |
0,7898 |
0,1248 |
|
Коефiцiєнт атерогенностi / ІФР-1 (нг/мл) |
0,0954 |
0,7932 |
0,3965 |
0,0378 |
Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.
Як видно з табл.3.45, за результатами кореляційного аналізу серед обстежених жінок другої групи з АГ І групи статистично значущий прямий кореляційний зв'язок слабкої сили спостерігався між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПНЩ у крові (r=0,0520, р=0,0085<0,05). Серед обстежених жінок другої групи з АГ ІІІ групи статистично значущий прямий сильний кореляційний зв'язок спостерігався між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПДНЩ у крові (r=0,0520, р=0,0085<0,05), а статистично значущий прямий кореляційний зв'язок середньої сили спостерігався між рівнем ІФР-1 у крові та величиною КА (r=0,3965, р=0,0378<0,05).
3.4 Визначення критеріїв прогнозування розвитку цукрового діабету 2 типу у хворих на артеріальну гіпертензію з виділенням стадії предіабету
У табл.3.46 наведено розподіл середнього рівня ІФР-1 в крові хворих на АГ з виділення стадії предіабету.
Таблиця 3.46. Розподiл за статтю середнього рівня ІФР-1 в крові хворих на артеріальну гіпертензію, з виділенням стадії предіабету
Показник |
Перша група АГ n=60 |
Група АГ + предіабет n=21 |
Контрольна група n=20 |
Статистична значущість розбіжностей* |
||||
Стать |
Чол |
Жін |
Чол |
Жін |
Чол |
Жін |
||
ІФР-1 нг/мл Me [LQ; UQ] |
100,2 [87,43; 108,25] |
111,5 [102,58; 132,21] |
100,9 [77,54; 184,36] |
114,1 [78,51; 184,36] |
101,85 [76,31; 127,71] |
105,44 [80,6; 120,88] |
Н (1,120) = 91,02,р=0,0000< <0,05 |
|
M ± m |
100,6± 4,05 |
117,84± 5,14 |
102,68± 7,43 |
127,07± 7,79 |
101,71± 7,79 |
102,49± 7,79 |
Примітка:
1. * Обчислено значення критерію Краскела-Уолліса (Н) та його значущість (р).
2. # - статистично значуща відмінність від контрольної групи.
3. - статистично значуща відмінність від групи з АГ.
4. Ч - статистично значуща відмінність від групи з АГ та ознаками предіабету.
Як видно з табл.3.46, у кожній з виділених груп середній рівень ІФР-1 у крові жінок виявився вищим, ніж у крові чоловіків.
Найвищий середній рівень ІФР-1 виявився в крові жінок з АГ та ознаками предіабету (127,07±7,79 нг/мл, р=0,0000<0,05) та достовірно відрізнявся від показника в групі з ізольованим перебігом АГ (117,84±5,14 нг/мл, р=0,0000<0,05) та в контрольній групі (102,49±7,79 нг/мл, р=0,0000<0,05).
У табл.3.47 наведено розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану вуглеводного обміну і рівнем ІФР-1 у крові хворих на АГ з ознаками предіабету.
Таблиця 3.47. Кореляційні зв'язки між показниками стану вуглеводного обміну та рівнем ІФР-1 у крові хворих на артеріальну гіпертензію з ознаками предіабету
Показники |
Група АГ + предіабет n=21 |
|||
r |
p |
Сила взаємозв'язку |
||
ГКН (ммоль/л) / ІФР-1 (нг/мл) |
-0,1820 |
0,4297 |
Слабка залежність |
|
Інсулін (мкОд/мл) /ІФР- (нг/мл) |
0,7031 |
0,0004 |
Сильна залежність |
|
HbA1с (%) / ІФР-1 (нг/мл) |
0,6792 |
0,0007 |
Середня залежність |
|
НОМА-IR / ІФР-1 (нг/мл) |
0,7598 |
0,0068 |
Середня залежність |
Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.
Як видно з табл.3.47, у групі хворих на АГ з ознаками предіабету наявні сильні прямі статистично значущі кореляційні зв'язки між рівнем ІФР-1 та рівнем інсуліну в крові (r=0,7031, р=0,0004<0,05), між рівнем ІФР-1 та рівнем HbA1с у крові, (r=0,6792, р=0,0007<0,05), між рівнем ІФР-1 та величиною індексу НОМА-IR (r=0,7598, р=0,0068<0,05). Найвищий рівень кореляційного зв'язку у групі хворих на АГ з ознаками предіабету спостерігався між рівнем ІФР-1 та рівнем інсуліну в крові (r=0,7031, р=0,0004<0,05).
У табл.3.48 наведено розподіл результатів кореляційно-регресiйного аналізу між показниками стану ліпідного обміну та рівнем ІФР-1 у крові хворих на АГ з ознаками предіабету.
Таблиця 3.48. Кореляційні зв'язки між показниками стану ліпідного обміну та рівнем ІФР-1 у крові хворих на артеріальну гіпертензію з ознаками предіабету
Показники |
Група АГ + предіабет n=21 |
|||
r |
p |
Сила взаємозв'язку |
||
ЗХС (нг/мл) /ІФР-1 (нг/мл) |
-0,0982 |
0,6720 |
Слабка залежність |
|
ТГ (нг/мл) /ІФР-1 (нг/мл) |
0,2806 |
0,2179 |
Слабка залежність |
|
ХСЛПВЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
-0,1388 |
0,5484 |
Слабка залежність |
|
ХСЛПНЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
-0,1802 |
0,4343 |
Слабка залежність |
|
ХСЛПДНЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
0,2691 |
0,2381 |
Слабка залежність |
|
Коефiцiєнт атерогенностi/ ІФР-1 (нг/мл) |
0,0366 |
0,8748 |
Слабка залежність |
Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.
З табл.3.48 видно, що між показниками стану ліпідного обміну та рівнем ІФР-1 в крові хворих на АГ з ознаками предіабету спостерігалася наявність кореляційних зв'язків слабкої сили.
У табл.3.49 наведено розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану пігментного обміну та рівнем ІФР-1 у крові хворих на АГ з ознаками предіабету.
Таблиця 3.49. Кореляційні зв'язки між показниками стану пігментного обміну та рівнем ІФР-1 у крові хворих на артеріальну гіпертензію з ознаками предіабету
Показники |
Група АГ + предіабет n=21 |
|||
r |
p |
Сила взаємозв'язку |
||
Білірубін загальний (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
-0,3242 |
0,1517 |
Середня залежність |
|
Білірубін вільний (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
0,1419 |
0,5395 |
Слабка залежність |
|
Білірубін зв'язаний (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
0,1859 |
0,4199 |
Слабка залежність |
|
АЛТ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
-0,4061 |
0,0678 |
Середня залежність |
|
АСТ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
-0,2365 |
0,3020 |
Слабка залежність |
Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.
З табл.3,49 видно, що між показниками стану пігментного обміну та рівнем ІФР-1 у крові хворих на АГ з ознаками предіабету сильних статистично значущих кореляційних зв'язків не виявлено.
У табл.3.50 наведено розподіл результатів кореляційно-регресiйного аналізу між показниками стану електролітного обміну та рівнем ІФР-1 у крові хворих АГ з ознаками предіабету.
Таблиця 3.50. Кореляційні зв'язки між показниками стану електролітного обміну та рівнем ІФР-1 у крові хворих на артеріальну гіпертензію з ознаками предіабету
Показники |
Група АГ + предіабет n=21 |
|||
r |
p |
Сила взаємозв'язку |
||
Калiй (ммоль/л) / ІФР-1 (нг/мл) |
-0,3220 |
0,1546 |
Середня залежність |
|
Натрiй (ммоль/л) / ІФР-1 (нг/мл) |
-0,3098 |
0,1725 |
Середня залежність |
|
Хлор (ммоль/л) / ІФР-1 (нг/мл) |
0,1015 |
0,6351 |
Слабка залежність |
Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.
Як видно з табл.3.50, показниками стану електролітного обміну та рівнем ІФР-1 у крові хворих на АГ з ознаками предіабету виявлено слабкі та середньої сили статистично незначущі кореляційні зв'язки.
У табл.3.51 наведено розподіл результатів кореляційно-регресiйного аналізу між показниками стану вуглеводного обміну та рівнем ІФР-1 у крові чоловіків групи АГ+предіабет за ступенем АГ.
Таблиця 3.51. Розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану вуглеводного обміну та рівнем IФР-1 у кровi чоловіків групи АГ+предіабет за ступенем артеріальної гіпертензії
Показники |
Група АГ + предіабет n=21 |
||||||
Ступінь АГ |
I |
II |
III |
||||
Чоловіки |
r |
p |
r |
p |
r |
p |
|
ГКН (ммоль/л) / ІФР-1 (нг/мл) |
0,1143 |
0,8377 |
0,1454 |
0,7558 |
0,3157 |
0,6396 |
|
Інсулін (мкОд/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
0,6754 |
0,0143 |
0,7477 |
0,0233 |
0,8589 |
0,0032 |
|
HbA1с (%) / ІФР-1 (нг/мл) |
0,6935 |
0,0267 |
0,8396 |
0,0181 |
0,8856 |
0,0175 |
|
НОМА-IR / ІФР-1 (нг/мл) |
0,5437 |
0,0649 |
0,7924 |
0,0276 |
0,8194 |
0,0024 |
Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.
Як видно з табл.3.51, серед чоловіків з АГ з ознаками предіабету сильні прямі статистично значущі кореляційні зв'язки виявлено серед хворих з АГ ІІ ступеня, та АГ ІІІ ступеня між рівнем ІФР-1 та рівнем інсуліну в крові (r=0,7477, р=0,0233<0,05), (r=0,8589, р=0,0032<0,05) відповідно, а також між рівнем ІФР-1 та рівнем HbA1с у крові (r=0,8396, р=0,0181<0,05), (r=0,8856, р=0,0175<0,05) відповідно. Кореляційні статистично значущі кореляційні зв'язки середнього рівня визначалися між рівнем ІФР-1 та рівнем інсуліну в крові (r=0,6754, р=0,0143<0,05), а також між рівнем ІФР-1 та рівнем HbA1с у крові (r=0,6935, р=0,0267<0,05) серед хворих з АГ І ступеня.
У табл.3.52 наведено розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану ліпідного обміну та рівнем IФР-1 у кровi чоловіків групи АГ+предіабет за ступенем АГ.
Таблиця 3.52
Розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану ліпідного обміну та рівнем IФР-1 у кровi чоловіків групи АГ+предіабет за ступенем артеріальної гіпертензії
Показники |
Група АГ + предіабет n=21 |
||||||
Ступінь АГ |
I |
II |
III |
||||
Чоловіки |
r |
p |
r |
p |
r |
p |
|
ЗХС (нг/мл) / ІФР-1 нг/мл) |
-0,2397 |
0,4823 |
-0, 1933 |
0,6779 |
-0,4868 |
0,9367 |
|
ТГ (нг/мл) /ІФР-1 (нг/мл) |
0,0923 |
0,4764 |
0,1822 |
0,6957 |
0,3537 |
0,5784 |
|
ХСЛПВЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
-0,3846 |
0,0194 |
-0,5381 |
0,0218 |
-0,7963 |
0,0044 |
|
ХСЛПНЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
-0,1329 |
0,7248 |
-0,2442 |
0,5977 |
-0,4236 |
0,9842 |
|
ХСЛПДНЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
0,0938 |
0,6951 |
0,1553 |
0,7395 |
0,1259 |
0,8595 |
|
Коефiцiєнт атерогенностi/ІФР-1 (нг/мл) |
0,0147 |
0,8493 |
0,1380 |
0,7680 |
0,4658 |
0,9238 |
Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.
Як видно з табл.3.52, серед чоловіків з АГ та ознаками предіабету статистично значущі кореляційні зв'язки виявлено лише між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПВЩ в крові. Серед чоловіків з АГ І ступеня (r=-0,3846, р=0,0194<0,05) та АГ ІІ ступеня (r=-0,5381, р=0,0218<0,05) між цими показниками визначалися зворотні кореляційні зв'язки середньої сили, а серед чоловіків з АГ ІІІ ступеня - сильний зворотній кореляційний зв'язок r=-0,7963, р=0,0044<0,05).
У табл.3.53 наведено розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану електролітного обміну та рівнем IФР-1 у кровi чоловіків групи АГ + предіабет за ступенем АГ.
Таблиця 3.53
Розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану електролітного обміну та рівнем IФР-1 у кровi чоловіків рупи АГ+предіабет за ступенем артеріальної гіпертензії
Показники |
Група АГ + предіабет n=21 |
||||||
Ступінь АГ |
I |
II |
III |
||||
Чоловіки |
r |
p |
r |
p |
r |
p |
|
Калiй (ммоль/л) / ІФР-1 (нг/мл) |
-0,3576 |
0,4107 |
-0,5206 |
0,2310 |
-0,5878 |
0,3176 |
|
Натрiй (ммоль/л) / ІФР-1 (нг/мл) |
-0,2105 |
0,5398 |
-0,4001 |
0,3739 |
-0,4326 |
0,7832 |
|
Хлор (ммоль/л) / ІФР-1 (нг/мл) |
0,5639 |
0,5794 |
0,0178 |
0,4384 |
-0,5427 |
0,3895 |
Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.
Як видно з табл.3.53, за результатами кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану електролітного обміну та рівнем IФР-1 у кровi чоловіків групи АГ + предіабет виявлені слабкі та середньої сили зворотні кореляційні зв'язки, які не були статистично значущими.
У табл.3.54 наведено розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану пігментного та ферментного обмінів та рівнем IФР-1 у кровi чоловіків групи АГ + предіабет за ступенем АГ.
Таблиця 3.54
Розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану пігментного та ферментного обмінів та рівнем IФР-1 у кровi чоловіків групи АГ + предіабет за ступенем артеріальної гіпертензії
Показники |
Група АГ + предіабет n=21 |
||||||
Ступінь АГ |
I |
II |
III |
||||
Чоловіки |
r |
p |
r |
p |
r |
p |
|
Білірубін загальний (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
-0,1532 |
0,8283 |
-0,1842 |
0,6926 |
-0,2945 |
0,6373 |
|
Білірубін вільний (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
-0,2835 |
0,8739 |
-0,3284 |
0,4720 |
-0,4854 |
0,7235 |
|
Білірубін зв'язаний (нг/мл / ІФР-1 (нг/мл) |
0,2427 |
0,6345 |
0,3132 |
0,4939 |
0,5476 |
0,8424 |
|
АЛТ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
0,0285 |
0,8954 |
0,0019 |
0,9967 |
0,2459 |
0,4853 |
|
АСТ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
-0,2465 |
0,5637 |
-0,3579 |
0,4306 |
-0,4386 |
0,6672 |
Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.
Як видно з табл.3.54, за результатами кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану пігментного та ферментного обмінів та рівнем IФР-1 у кровi чоловіків групи АГ + предіабет не виявлено статистично значущих кореляційних зв'язків між вказаними показниками.
У табл.3.55 наведено розподіл результатів кореляційно-регресiйного аналізу між показниками стану вуглеводного обміну та рівнем IФР-1 у кровi жінок групи АГ + предіабет за ступенем АГ.
Таблиця 3.55
Результати кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану вуглеводного обміну та рівнем IФР-1 у кровi жінок групи Г + предіабет за ступенем артеріальної гіпертензії
Показники |
Група АГ + предіабет n=21 |
||||||
Ступінь АГ |
I |
II |
III |
||||
Жінки |
r |
p |
r |
p |
r |
p |
|
ГКН (ммоль/л) / ІФР-1 (нг/мл) |
-0,9053 |
0,0947 |
-0, 1963 |
0,7093 |
-0,3542 |
0,5904 |
|
Інсулін (мкОд/мл) /ІФР-1 (нг/мл) |
0,7929 |
0, 2071 |
0,9301 |
0,0072 |
0,9674 |
0,0048 |
|
HbA1с (%) / ІФР-1 (нг/мл) |
0,6737 |
0,3263 |
0,8821 |
0,0200 |
0,8937 |
0,0010 |
|
НОМА-IR / ІФР-1 (нг/мл) |
0,6382 |
0,0149 |
0,9054 |
0,0065 |
0,8194 |
0,0034 |
Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.
Як видно з табл.3.55, серед жінок з АГ та ознаками предіабету прямі сильні статистично значущі кореляційні зв'язки виявлено серед хворих з АГ І ступеня між рівнем ІФР-1 та величиною індексу НОМА-IR (r=0,6382, р=0,0149<0,05), а також серед хворих з АГ ІІ ступеня та АГ ІІІ ступеня між рівнем ІФР-1 та рівнем інсуліну в крові (r=0,9301, р=0,0072<0,05) і (r=0,9674, р=0,0048<0,05) відповідно, між рівнем ІФР-1 та рівнем HbA1с в крові (r=0,8821, р=0,0200<0,05), (r=0,8937, р=0,0010<0,05) відповідно, а також між рівнем ІФР-1 у крові та величиною індексу НОМА-IR (r=0,9054, р=0,0065<0,05) і (r=0,8194, р=0,0034<0,05) відповідно.
У табл.3.56 наведено розподіл результатів кореляційно-регресiйного аналізу між показниками стану ліпідного обміну та рівнем ІФР-1 у крові чоловіків з групи АГ + предіабет за стадією АГ.
Таблиця 3.56
Результати кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану ліпідного обміну та рівнем IФР-1 у кровi чоловіків групи Г + предіабет за стадією артеріальної гіпертензії
Показники |
Група АГ + предіабет n=21 |
||||
Стадія АГ |
II |
III |
|||
Чоловіки |
r |
p |
r |
p |
|
ЗХС (нг/мл) /ІФР-1 (нг/мл) |
0,0107 |
0,9864 |
0,5505 |
0,6501 |
|
ТГ (нг/мл) /ІФР-1 (нг/мл) |
-0,1747 |
0,7786 |
0,3070 |
0,5540 |
|
ХСЛПВЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
0,0015 |
0,9981 |
-0,4308 |
0,3938 |
|
ХСЛПНЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
0,1534 |
0,8054 |
-0,5957 |
0,0212 |
|
ХСЛПДНЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
-0,2153 |
0,7280 |
0,3055 |
0,5560 |
|
Коефiцiєнт атерогенностi/ ІФР-1 (нг/мл) |
0,0541 |
0,9311 |
-0,2933 |
0,5727 |
Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.
Як видно з табл.3.56, серед чоловіків з ІІІ стадією АГ та ознаками предіабету наявність статистично значущого кореляційного зв'язку встановлено лише між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПНЩ в крові (r=-0,5957, р=0,0212<0,05).
У табл.3.57 наведено розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану вуглеводного обміну та рівнем IФР-1 у кровi жінок групи АГ + предіабет за стадією АГ.
Таблиця 3.57
Розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану вуглеводного обміну та рівнем IФР-1 у кровi жінок групи АГ + предіабет за стадією артеріальної гіпертензії
Показники |
Група АГ + предіабет n=21 |
||||
Стадія АГ |
II |
III |
|||
Жінки |
r |
p |
r |
p |
|
ГКН (ммоль/л) / ІФР-1 (нг/мл) |
-0,2103 |
0,6892 |
-0,3843 |
0,6157 |
|
Інсулін (мкОд/мл) /ІФР-1 (нг/мл) |
0,8445 |
0,0343 |
0,9724 |
0,0276 |
|
HbA1с (%) / ІФР-1 (нг/мл) |
0,7207 |
0,1061 |
0,9569 |
0,0431 |
|
НОМА-IR / ІФР-1 (нг/мл) |
0,8245 |
0,0052 |
0,9457 |
0,0064 |
Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.
Як видно з табл.3.57, спостерігалися прямі сильні кореляційні зв'язки між рівнем ІФР-1 та рівнем інсуліну в крові (r=0,8445, р=0,0343<0,05) у жінок з АГ ІІ стадії з ознаками предіабету, кореляційний зв'язок між вказаними величинами статистично значущий. Серед жінок з ознаками предіабету та АГ ІІІ стадії прямі сильні статистично значущі кореляційні зв'язки визначені між рівнем ІФР-1 та рівнем інсуліну в крові (r=0,9724, р=0,0276<0,05), а також між рівнем HbA1с та рівнем ІФР-1 в крові (r=0,9569, р=0,0431<0,05).
У табл.3.58 наведено розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану електролітного обміну та рівнем IФР-1 у кровi жінок групи АГ + предіабет за стадією АГ.
Таблиця 3.58
Розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану електролітного обміну та рівнем IФР-1 у кровi чоловіків рупи АГ + предіабет за стадією артеріальної гіпертензії
Показники |
Група АГ + предіабет n=21 |
||||
Стадія АГ |
II |
III |
|||
Жінки |
r |
p |
r |
p |
|
Калiй (ммоль/л) / ІФР-1 (нг/мл) |
0,8933 |
0,0165 |
-0,7609 |
0,2391 |
|
Натрiй (ммоль/л) / ІФР-1 (нг/мл) |
-0,6239 |
0,1856 |
0,4875 |
0,5125 |
|
Хлор (ммоль/л) / ІФР-1 (нг/мл) |
0,5728 |
0,6843 |
0,6437 |
0,3842 |
Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.
Як видно з табл.3.58, наявність прямого сильного статистично значущого кореляційного зв'язку між рівнем ІФР-1 та рівнем калію в крові (r=0,8933, р=0,0165<0,05) спостерігалася серед жінок з АГ ІІ стадії та ознаками предіабету.
У табл.3.59 наведено розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану ліпідного обміну та рівнем IФР-1 у кровi жінок групи АГ + предіабет за стадією АГ.
Таблиця 3.59
Розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану пігментного та ферментного обмінів та рівнем IФР-1 у кровi чоловіків групи АГ + предіабет за стадією артеріальної гіпертензії
Показники |
Група АГ + предіабет n=21 |
||||
Стадія АГ |
II |
III |
|||
Жінки |
r |
p |
r |
p |
|
ЗХС (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
0,4971 |
0,3158 |
0,0413 |
0,9587 |
|
ТГ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
0,4234 |
0,4029 |
0,8223 |
0,1777 |
|
ХСЛПВЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
0,2376 |
0,6503 |
-0,0345 |
0,9655 |
|
ХСЛПНЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
0,4438 |
0,0378 |
0,6199 |
0,0380 |
|
ХСЛПДНЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
0,4077 |
0,4223 |
0,8187 |
0,1813 |
|
Коефiцiєнт атерогенностi/ ІФР-1 (нг/мл) |
0,6988 |
0,1224 |
0,0951 |
0,9049 |
Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.
Як видно з табл.3.59, прямий статистично значущий кореляційний зв'язок середньої сили спостерігався між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПНЩ у крові жінок з АГ ІІ стадії (r=0,4438, р=0,0378<0,05) та з АГ ІІІ стадії (r=0,6199, р=0,0380<0,05).
У табл.3.60 наведено розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану пігментного і ферментного обмінів та рівнем IФР-1 у кровi жінок групи АГ + предіабет за стадією АГ.
Таблиця 3.60
Розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану пігментного та ферментного обмінів та рівнем IФР-1 у кровi чоловіків групи АГ + предіабет за стадією артеріальної гіпертензії
Показники |
Група АГ + предіабет n=21 |
||||
Стадія АГ |
II |
III |
|||
Жінки |
r |
p |
r |
p |
|
Білірубін загальний (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
0,4158 |
0,4122 |
0,8369 |
0,1631 |
|
Білірубін вільний (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
0,7013 |
0,1205 |
0,5958 |
0,4042 |
|
Білірубін зв'язаний (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
-0,4344 |
0,0389 |
-0,8393 |
0,0167 |
|
АЛТ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
-0,6041 |
0, 2041 |
-0,4419 |
0,5581 |
|
АСТ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл) |
-0,1840 |
0,7271 |
-0,4754 |
0,5246 |
Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.
Як видно з табл.3.60, зворотній статистично значущий кореляційний зв'язок середньої сили спостерігався між рівнем ІФР-1 та рівнем зв'язаного білірубіну в крові жінок з АГ ІІ стадії (r=-0,4344, р=0,0389<0,05), а зворотній статистично значущий сильний кореляційний зв'язок спостерігався між рівнем ІФР-1 та рівнем зв'язаного білірубіну в крові жінок з АГ ІІІ стадії (r=-0,8393, р=0,0167<0,05).
Розділ 4. Побудова моделі для прогнозування особливостей розвитку поєднаного перебігу цукрового діабету 2 типу у хворих на артеріальну гіпертензію
Поєднаний перебіг АГ та ЦД 2 типу підвищує ризик розвитку ускладнень. Важливе прогностичне значення має прогноз розвитку ЦД 2 типу у хворих на АГ [125,126]. Оцінка особливостей порушення стану вуглеводного обміну у хворих на АГ та виділення факторів ризику розвитку ЦД 2 типу має важливе прогностичне значення для передбачення розвитку поєднаної патології АГ та ЦД 2 типу. Пошук нових діагностичних маркерів для прогнозування розвитку поєднаного перебігу АГ та ЦД 2 типу залишається актуальною проблемою, яка потребує проведення наукових досліджень. Патенти України видано на спосіб прогнозування ризику розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих із поєднаним перебігом артеріальної гіпертонії та цукрового діабету, що включає моніторинг рівня цитокінів, коли при підвищенні рівня інтерлейкіну-18 на фоні зниження рівня інтерлейкіну-10 прогнозують ризик розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих із поєднаним перебігом артеріальної гіпертонії та цукрового діабету 2 [128]. Спосіб прогнозування розвитку ЦД 2 типу у хворих на гіпертонічну хворобу, який включає попереднє діагностування порушення толерантності до глюкози та гіперглікемії натще. У хворих додатково визначають рівень апеліну та за результатами вимірювань прогнозують розвиток ЦД 2 типу [130]. Спосіб прогнозування ризику розвитку ЦД 2 типу, що включає проведення лабораторних досліджень, який відрізняється тим, що визначають у крові рівні глюкози та інсуліну натщесерце і на тридцятій хвилині після перорального вживання 75 г глюкози, розчиненої у воді, з подальшим розрахунком інсуліногенного індексу та індексу НОМА [131]. Спосіб прогнозування виникнення ЦД 2 типу у хворих на артеріальну гіпертензію з ознаками метаболічного синдрому, який включає визначення основних критеріїв метаболічного синдрому, а саме абдомінального ожиріння, показники ліпідного обміну, стану інсулінорезистентності за значенням індексу НОМА, стану вуглеводного обміну за рівнем ГКН та через 2 години після проведення стандартного перорального глюкозотолерантного тесту [132]. Процес прогнозування розвитку дисфункції ендотелію у хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім ЦД 2 типу, який полягає в тому, що до лікування проводять біохімічне дослідження сироватки крові, у процесі якого як контрольний показник визначають активність протеїназ і оцінюють наявність дисфункції ендотелію судин при гіпертонічній хворобі [133]. Спосіб прогнозування розвитку ЦД 2 типу у хворих на гіпертонічну хворобу, який включає попереднє діагностування порушення толерантності до глюкози та гіперглікемії натще, який відрізняється тим, що у хворих додатково визначають рівень апеліну та при його підвищенні до 0,29 нг/мл порівняно з контрольними показниками прогнозують розвиток ЦД 2 типу [134]. Спосіб діагностики розвитку кардіальних ускладнень у хворих з поєднаним перебігом АГ та ЦД 2 типу включає ехокардіографічне дослідження серця з встановленням геометричного типу ремоделювання лівого шлуночка та дослідження крові для встановлення прогностичних критеріїв розвитку кардіальних ускладнень [135,136].
Традиційні фактори ризику, які враховуються при розгляді ЦД 2 типу в штаті Техас: ожиріння, гіпертонія і серцево-судинні захворювання доповнені нетрадиційними факторами, які включають жорсткість аорти, серцеву структуру, порушену функцію ендотелію і обструктивне апное сну [194]. Виділяють також незалежні фактори ризику - ІР, ендотеліальна дисфункція, мікроальбумінурія, гіпергомоцистеїнемія, пошкодження стінки судин [137]. Винахід методу прогнозування ЦД 2 типу зі зниженим рівнем інсуліну належить до способу в пробірці і включає такі стадії: вимір концентрації бактеріальної 16S-РДНК у біологічному матеріалі та порівняння з пороговим значенням, яке й визначає підвищений чи знижений ризик виникнення ЦД 2 типу [138].
Для прогнозування та запобігання ускладненого перебігу інфаркту міокарда в пацієнтів з супутнім ЦД 2 типу запропоновано використовувати багатофакторну статистичну модель із врахуванням показників віку, рівня креатиніну, величини індексу НОМА-IR, фракції викиду [129].
Для прогнозування використовуються різні підходи. Здебільшого здійснюється побудова статистичних моделей, використання яких дає змогу визначити ступінь порушення функціонування систем в майбутньому [124,127]. Для досягнення поставленої в дисертаційній роботі мети з удосконалення ранньої діагностики ЦД 2 у хворих на АГ та прогнозування гендерних особливостей поєднаного перебігу АГ та ЦД 2 з виділенням факторів ризику на основі вивчення гормонально-метаболічних порушень побудовано модель щодо прогнозування розвитку поєднаного перебігу АГ та ЦД 2 типу.
Усі пацієнти були поділені на дві групи. До першої групи увійшло 60 хворих з ізольованим перебігом АГ, до другої групи - 40 хворих із поєднаною патологією АГ та ЦД 2 типу, які були подібні за віком та статтю (див. розділ 2 та розділ 3). Для оцінки перебігу захворювання на АГ та ЦД 2 типу важливо виділити та зафіксувати інформативні клінічні показники, які стосуються стану пацієнта, для з'ясування змін, які значною мірою впливають на його одужання. Для вирішення поставлених завдань обрано дискримінантний аналіз. Дискримінантний аналіз використовується для визначення змінних, згідно з якими перелік даних розподіляється по визначених групах. Такі завдання найчастіше пов'язані із прогнозуванням на основі вихідних даних подій у майбутньому. За результатами розрахунків визначаються дві класифікаційні функції, які й використовуються для прийняття рішення про те, які саме змінні розділяють, тобто дискримінують певні набори даних [139,140].
Для моделювання прогнозів використано дискримінантний аналіз. За допомогою дискримінантного аналізу розраховано параметри класифікаційних функцій, щоб обґрунтувати віднесення хворого до групи з ізольованим перебігом АГ або до групи з поєднаною патологією АГ та ЦД 2 типу.
На основі результатів виконаних у третьому розділі статистичних розрахунків для побудови дискримінантної моделі прогнозування розвитку ЦД 2 типу використано перелік з 29 клінічних та лабораторних показників, який представлений у табл.4.1.
Таблиця 4.1
Діагностичні показники, які використовувалися для побудови дискримінантної моделі
№ з/п |
Діагностичний показник |
Шифр |
|
1 |
Глюкоза крові натщесерце (ГКН) |
К1 |
|
2 |
Вік пацієнта |
К2 |
|
3 |
Стадія АГ |
К3 |
|
4 |
Ступінь АГ |
К4 |
|
5 |
Рівень ризику кардіоваскулярних ускладнень |
К5 |
|
6 |
Тривалість стаціонарного лікування |
К6 |
|
7 |
Рівень гемоглобіну в крові |
К7 |
|
8 |
Кількість еритроцитів |
К8 |
|
9 |
Кольоровий показник |
К9 |
|
10 |
Кількість лейкоцитів в крові |
К10 |
|
11 |
Швидкість осідання еритроцитів |
К11 |
|
12 |
Загальний холестерин (ХС) |
К12 |
|
13 |
Тригліцериди (ТГ) |
К13 |
|
14 |
Холестерин ліпопротеїди високої щільності (ХС ЛПВЩ) |
К14 |
|
15 |
Холестерин ліпопротеїди низької щільності (ХС ЛПНЩ) |
К15 |
|
16 |
Холестерин ліпопротеїди дуже низької щільності (ХСЛДНЩ) |
К16 |
|
17 |
Коефіцієнт атерогенності |
К17 |
|
18 |
Аспартат амінотрансфераза АСТ |
К18 |
|
19 |
Аланін амінотрансфераза АЛТ |
К19 |
|
20 |
Загільний білірубін |
К20 |
|
21 |
Вільний білірубін |
К21 |
|
22 |
Зв'язаний білірубін |
К22 |
|
23 |
Калій |
К23 |
|
24 |
Натрій |
К24 |
|
25 |
Хлор |
К25 |
|
26 |
Креатинін крові |
К26 |
|
27 |
Мочевина крові |
К27 |
|
28 |
Питома вага сечі |
К28, |
|
29 |
Рівень рН сечі |
К29 |
Діагностичні показники, які представлені в табл.4.1, були визначені із досліджень як результат окремих вимірів, так і комплексні (коефіцієнт атерогенності, індекс НОМА-IR). На основі даних клінічних та лабораторних показників виділено з урахуванням статі дві групи хворих: 1 - чоловіки (група АГ), 2 - чоловіки (група АГ + ЦД 2 типу), 3 - жінки (група АГ), 4 - жінки (група АГ + ЦД 2 типу). Із застосуванням програмного пакету Statistica 6.0, модуль Discriminant Analysis, метод Standart [140]. Модель перевірена на наявність неінформативних змінних. Функція Tolerance даї змогу виключити з моделі неінформативні змінні, якщо величина толерантності змінної має значення менше 0,01, то така змінна визнається неінформативною і виключається з моделі. За результатами перевірки всі 29 змінних пройшли перевірку. На основі даних діагностичних показників для першої групи (АГ) та другої групи (АГ + ЦД 2 типу) розраховано коефіцієнти дискримінантних функцій (k) за статтю та побудовано дискримінантні моделі для прогнозування особливостей розвитку поєднаного перебігу АГ та ЦД 2 типу для чоловіків і жінок. Результати аналізу дискримінантних функцій для підгрупи чоловіків показали, що значення лямбди Уїлкса (Wilks' Lambda) становить 0,3565784, а наближене значення F-статистики дорівнює 2,48872, що більше табличного значення F-розподілу яке становить 1,51 при рівні значимості 0,05 [141], тобто нульова гіпотеза про те, що спостереження належать до одного класу, відкидається, тобто дискримінантний аналіз можливий, і можна зробити висновок про те, що класифікація за допомогою дискримінантного аналізу є коректною. Для перевірки коректності вибірок хворих розглянуто результати класифікаційної матриці, яка дає змогу забезпечити коректність вхідних даних. Усі дані за своїми показниками відповідають більшості характеристик об'єктів, що утворюють однорідну групу. Загальний коефіцієнт коректності вибірок - 100%, тобто вибірка дає змогу коректно віднести до підгрупи всіх чоловіків, отже її можливо використати для знаходження параметрів дискримінантних функцій. Результати аналізу дискримінантних функцій для чоловіків показали, що значення лямбди Уїлкса (Wilks' Lambda) склало 0,2630079, а наближене значення F статистики становить F=3,8475, що більше табличного значення F0,05=1,51 при рівні значимості 0,05, тобто нульова гіпотеза про те, що спостереження належать до одного класу, відкидається [141].
За результатами проведених розрахунків отримано коефіцієнти дискримінантних функцій для побудови прогностичної моделі для чоловіків.
У табл.4.2 наведено коефіцієнти дискримінантних функцій для чоловіків першої та другої груп.
Таблиця 4.2
Коефіцієнти дискримінантних функцій для чоловіків першої та другої груп
Коефіцієнти дискримінант них функцій |
Діагностичний показник |
Величина коефіцієнта |
||
АГ n=37 |
АГ + ЦД 2 n=23 |
|||
k1 |
Глюкоза крові натщесерце (ГКН) |
20,4 |
21,5 |
|
k2 |
Вік пацієнта |
10,5 |
10,6 |
|
k3 |
Стадія АГ |
40,9 |
42,2 |
|
k4 |
Ступінь АГ |
52,8 |
54,2 |
|
k5 |
Рівень ризику кардіоваскулярних ускладнень |
95,4 |
98,9 |
|
k6 |
Тривалість стаціонарного лікування |
7,3 |
7,8 |
|
k7 |
Рівень гемоглобіну в крові |
6,0 |
6,2 |
|
k8 |
Кількість еритроцитів |
-1,9 |
-1,9 |
|
k9 |
Кольоровий показник |
22,7 |
22,5 |
|
k10 |
Кількість лейкоцитів в крові |
2,5 |
2,7 |
|
k11 |
Швидкість осідання еритроцитів |
6,8 |
7,0 |
|
k12 |
Загальний холестерин (ХС) |
45,4 |
41,2 |
|
k13 |
Тригліцериди (ТГ) |
-127,3 |
-124,0 |
|
k14 |
Холестерин ліпопротеїди високої щільності (ХС ЛПВЩ) |
-522,7 |
-520,2 |
|
k15 |
Холестерин ліпопротеїди низької щільності (ХС ЛПНЩ) |
101,2 |
108,5 |
|
k16 |
Холестерин ліпопротеїди дуже низької щільності (ХСЛДНЩ) |
50,7 |
51,0 |
|
k17 |
Коефіцієнт атерогенності |
-31,5 |
-33,0 |
|
k18 |
Аспартат амінотрансфераза АСТ |
4,7 |
4,9 |
|
k19 |
Аланін амінотрансфераза АЛТ |
-0,5 |
-0,6 |
|
k20 |
Загільний білірубін |
-9,4 |
-9,5 |
|
k21 |
Вільний білірубін |
7,5 |
7,5 |
|
k22 |
Зв'язаний білірубін |
22,4 |
22,2 |
|
k23 |
Калій |
99,0 |
97,5 |
|
k24 |
Натрій |
15,3 |
15,4 |
|
k25 |
Хлор |
-36,5 |
-36,9 |
|
k26 |
Креатинін крові |
3,4 |
3,4 |
|
k27 |
Мочевина крові |
1,1 |
1,6 |
|
k28 |
Питома вага сечі |
4636,9 |
4654,7 |
|
k29 |
Рівень рН сечі |
49,3 |
49,2 |
|
Constant |
-24496,2 |
-24706,1 |
Вибір прогностичної групи (АГ або АГ + ЦД 2 типу) для обстежуваних чоловіків здійснюється за правилом Р. Фішера на основі підстановки значень клінічних та лабораторних показників у рівняння отриманих дискримінантних функцій.
,
де - приналежність чоловіка до підгрупи ;
- значення показника, що ідентифікує підгрупу
За правилом Р. Фішера, обстежені чоловіки будуть належати до тієї прогностичної групи, значення дискримінантної функції Р якої виявиться більшим [140]. Отримані моделі дискримінантних функцій можуть бути використані для прогнозування особливостей розвитку поєднаного перебігу АГ та ЦД 2 типу серед чоловіків. Далі наведено розрахунки коефіцієнтів дискримінантних функцій для прогнозування розвитку ЦД 2 типу в жінок.
Значення лямбди Уїлкса (Wilks' Lambda) становить 0,2510931, а наближене значення F-статистики F=1,954109, що більше табличного значення F0,05=1,88 [141] при рівні значимості 0,05, отже одержані значення коефіцієнтів дискримінантних функцій є достовірними. Для перевірки коректності навчальних вибірок розглянуто результати класифікаційної матриці. Загальний коефіцієнт коректності вихідних вибірок становить 100%, що дало змогу проводити подальші розрахунки. Результати аналізу дискримінантних функцій для жінок показали, що значення лямбди Уїлкса (Wilks' Lambda) становить 0,2108768, а наближене значення F-статистики F=2,322686, що більше табличного значення F=1,92 [141] при рівні значимості 0,05, одержані значення коефіцієнтів дискримінантних функцій є достовірними.
У табл.4.3 наведено коефіцієнти дискримінантних функцій для групи жінок.
Таблиця 4.3
Величини коефіцієнтів дискримінантних функцій для жінок
Коефіцієнти дискримінант них функцій |
Діагностичний показник |
Величина коефіцієнта |
||
АГ n=23 |
АГ + ЦД 2 n=17 |
|||
k1 |
Глюкоза крові натщесерце (ГКН) |
5,6 |
6,6 |
|
k2 |
Вік пацієнта |
0,5 |
0,2 |
|
k3 |
Стадія АГ |
41,0 |
44,0 |
|
k4 |
Ступінь АГ |
19,0 |
21,5 |
|
k5 |
Рівень ризику кардіоваскулярних ускладнень |
5,5 |
9,1 |
|
k6 |
Тривалість стаціонарного лікування |
3,8 |
5,0 |
|
k7 |
Рівень гемоглобіну в крові |
-0,1 |
0,1 |
|
k8 |
Кількість еритроцитів |
92,4 |
84,7 |
|
k9 |
Кольоровий показник |
3,9 |
3,3 |
|
k10 |
Кількість лейкоцитів в крові |
1,9 |
2,5 |
|
k11 |
Швидкість осідання еритроцитів |
3,0 |
2,9 |
|
k12 |
Загальний холестерин (ХС) |
-306,4 |
-287,1 |
|
k13 |
Тригліцериди (ТГ) |
-3,1 |
-2,1 |
|
k14 |
Холестерин ліпопротеїди високої щільності (ХС ЛПВЩ) |
624,3 |
599,5 |
|
k15 |
Холестерин ліпопротеїди низької щільності (ХС ЛПНЩ) |
247,3 |
228,5 |
|
k16 |
Холестерин ліпопротеїди дуже низької щільності (ХСЛДНЩ) |
291,0 |
269,6 |
|
k17 |
Коефіцієнт атерогенності |
47,1 |
47,6 |
|
k18 |
Аспартат амінотрансфераза АСТ |
-1,2 |
-1,3 |
|
k19 |
Аланін амінотрансфераза АЛТ |
0,7 |
0,6 |
|
k20 |
Загільний білірубін |
1,0 |
1,0 |
|
k21 |
Вільний білірубін |
0,4 |
-0,1 |
|
k22 |
Зв'язаний білірубін |
4,0 |
4,8 |
|
k23 |
Калій |
29,0 |
29,3 |
|
k24 |
Натрій |
-0,2 |
0,0 |
|
k25 |
Хлор |
0,1 |
-0,1 |
|
k26 |
Креатинін крові |
1,2 |
1,2 |
|
k27 |
Мочевина крові |
-7,3 |
-6,7 |
|
k28 |
Питома вага сечі |
110,6 |
115,3 |
|
k29 |
Рівень рН сечі |
-101,7 |
-109,0 |
|
Constant |
-938,0 |
-962,2 |
Визначення прогностичної групи (АГ або АГ + ЦД 2 типу) для обстежуваних жінок здійснюється на основі підстановки значень клінічних та лабораторних показників обстежуваного пацієнта у рівняння отриманих дискримінантних функцій, наведених на рис.2.
де - приналежність жінки до групи ;
- значення показника, що ідентифікує групу .
Отримані дискримінантні функції можуть використовуватися для прогнозування особливостей розвитку поєднаного перебігу АГ та ЦД 2 типу.
Використання побудованих дискримінантних моделей для прогнозування розвитку ЦД 2 типу здійснюється на основі підстановки до дискримінантної функції відповідно до статі значень клінічних та лабораторних показників від К 1 до К 29 конкретного обстежуваного пацієнта. За отриманим результатом - числовим значенням, згідно з правилом Фішера встановлюється приналежність обстеженого пацієнта до прогностичної групи ризику розвитку ЦД 2 типу. Обстежений зараховується до тієї прогностичної групи ризику розвитку ЦД 2 типу, обчислене значення дискримінантної функції Р якої виявиться більшим. Перевірка кожної з побудованих дискримінантних функцій через параметри F-статистики довела, що отримана прогностична дискримінантна модель є адекватною та може бути використана для прогнозування особливостей розвитку поєднаного перебігу АГ та ЦД 2 типу.
Представлений спосіб прогнозування ризику розвитку ЦД 2 типу, заснований на використанні побудованої прогностичної дискримінантної моделі, є патентоспроможним, що підтверджено патентом на корисну модель G01N33/50 № 108054 від 24.06.2014 "Спосіб прогнозування розвитку цукрового діабету 2 типу у хворих на артеріальну гіпертензію" [142].
Уперше доведено, що дискримінантні моделі з широким переліком показників можуть бути використані для прогнозування особливостей поєднаного перебігу АГ та ЦД 2 типу. Відмінностей дискримінантних моделей, до складу яких увійшло 29 клінічних та лабораторних показників, за статтю не виявлено. Проведено додатковий експеримент щодо можливого скорочення кількості клінічних та лабораторних показників, які можуть бути виконані для побудови дискримінантної моделі для прогнозування поєднаного перебігу АГ та ЦД 2 типу. Усі умови поділу на групи залишились незмінними. Для розрахунків використано ті ж самі 29 клінічних та лабораторних показників, подані у табл.4.1, але залучено додаткові можливості дискримінантного аналізу. Розрахунки проводилися з використанням програмного пакету Statistica 6.0, модуль Discriminant Analysis, але змінено метод розрахунку, у цьому випадку обрано метод Forward stepwise (Покроковий з включенням), що дозволив із 29 змінних залишити в дискримініантній моделі лише найбільш інформативні показники [140].
Результати аналізу дискримінантних функцій для групи чоловіків значення лямбди Уїлкса (Wilks' Lambda) склало 0,4748, а наближене значення F-статистики F=7,740039, що більше табличного значення F=2,10 [141] при рівні значимості 0,05, тобто нульова гіпотеза про те, що спостереження належать до одного класу, відкидається. Тому дискримінантний аналіз можливий, що дає зиогу зробити висновок: класифікація, здійснена за допомогою дискримінантного аналізу, є коректною. Для перевірки коректності навчальних вибірок розглянуто результати класифікаційної матриці. Загальний коефіцієнт коректності вихідних вибірок - 100%, тобто вибірка дає змогу коректно віднести до підгруп усіх чоловіків, тому її можна використати для знаходження параметрів дискримінантних функцій. Результати аналізу дискримінантних функцій для групи чоловіків показали, що значення лямбди Уїлкса (Wilks' Lambda) склало 0,16353644, а наближене значення F-статистики F=5,569378, що більше табличного значення F=1,51 [141] при рівні значимості 0,05, отже одержані значення коефіцієнтів дискримінантних функцій є достовірними. Коефіцієнти дискримінантних функцій для групи чоловіків після включення найбільш інформативних показників наведено в табл.4.4.
Таблиця 4.4. Величини коефіцієнтів дискримінантних функцій для групи чоловіків
Коефіцієнти дискримінантних функцій |
Діагностичний показник |
Величина коефіцієнта |
||
АГ n=37 |
АГ + ЦД 2 n=23 |
|||
к1 |
Глюкоза крові натщесерце (ГКН) |
0,2 |
0,8 |
|
к3 |
Стадія АГ |
5,9 |
7,0 |
|
к5 |
Рівень ризику кардіоваскулярних ускладнень |
7,2 |
8,8 |
|
к6 |
Тривалість стаціонарного лікування |
-0,6 |
-0,5 |
|
к7 |
Рівень гемоглобіну в крові |
1,3 |
1,4 |
|
к11 |
Швидкість осідання еритроцитів |
1,4 |
1,4 |
|
к13 |
Тригліцериди (ТГ) |
-7,0 |
-6,2 |
|
к25 |
Хлор |
12,8 |
12,6 |
|
к29 |
Рівень рН сечі |
10,2 |
9,3 |
|
Constant |
-777,6 |
-779,8 |
Як видно з табл.4.4, кількість показників оцінювання скоротилась до 9. Склад показників є неоднорідним. Після проведення розрахунків з використанням програмного пакету Statistica 6.0, модуль Discriminant Analysis, метод Forward stepwise отримано моделі дискримінантних функції для чоловіків, які представлені нижче.
де - приналежність чоловіка до підгрупи ;
- значення показника, що ідентифікує групу чоловіка
Отримані дискримінантні функції, які мають скорочений перелік клінічних та лабораторних показників, можна використовувати для прогнозування особливостей розвитку поєднаного перебігу АГ та ЦД 2 типу серед чоловіків. Нижче наведені результати дискримінантного аналізу Forward stepwise для групи жінок. Результати аналізу дискримінантних функцій для жінок показали, що значення лямбди Уїлкса (Wilks' Lambda) склало 0,0733248, а наближене значення F=16,355, що більше табличного значення F=2,23 при рівні значимості 0,05, тобто гіпотеза про те, що спостереження належать до одного класу, відкидається. Величини коефіцієнтів дискримінантних функцій для класу жінок наведено в табл.4.5.
Таблиця 4.5. Величини коефіцієнтів дискримінантних функцій для групи жінок
Коефіцієнти дискримінант них функцій |
Діагностичний показник |
Величина коефіцієнта |
||
АГ n=23 |
АГ + ЦД 2 n=17 |
|||
к1 |
Глюкоза крові натщесерце (ГКН) |
10,5 |
15,9 |
|
к2 |
Вік пацієнта |
-0,9 |
-1,5 |
|
к3 |
Стадія АГ |
9,5 |
15,9 |
|
к4 |
Ступінь АГ |
40,8 |
57,5 |
|
к5 |
Рівень ризику кардіоваскулярних ускладнень |
39,5 |
50,0 |
|
к6 |
Тривалість стаціонарного лікування |
2,7 |
4,7 |
|
к7 |
Рівень гемоглобіну в крові |
1,7 |
2,8 |
|
к8 |
Кількість еритроцитів |
13,5 |
-14,9 |
|
к9 |
Кольоровий показник |
-0,9 |
-2,9 |
|
к11 |
Швидкість осідання еритроцитів |
0,3 |
-0,1 |
|
к14 |
Холестерин ліпопротеїди високої щільності (ХС ЛПВЩ) |
94,9 |
67,9 |
|
к15 |
Холестерин ліпопротеїди низької щільності (ХС ЛПНЩ) |
-7,3 |
-4,1 |
|
к16 |
Холестерин ліпопротеїди дуже низької щільності (ХСЛДНЩ) |
-19,1 |
-35,1 |
|
к19 |
Аланін амінотрансфераза АЛТ |
-0,2 |
-0,3 |
|
к23 |
Калій |
3,7 |
-0,4 |
|
к24 |
Натрій |
0,5 |
1,1 |
|
к25 |
Хлор |
0,0 |
-0,2 |
|
Constant |
-363,3 |
-461,6 |
Після проведення розрахунків з використанням програмного пакету Statistica 6.0, модуль Discriminant Analysis, метод Forward stepwise отримано моделі дискримінантних функції для жінок, які представлені на рис 4.
,
де - приналежність жінки до підгрупи ;
- значення показника, що ідентифікує прогностичну групу .
Отримані дискримінантні функції можуть використовуватися для прогнозування особливостей розвитку поєднаного перебігу АГ та ЦД 2 типу для групи жінок. При порівнянні переліку діагностичних показників, одержаних у дискримінантних моделях зі скороченим списком, для груп чоловіків і жінок встановлено, що він відрізняється. Моделі прогнозування, які побудовані для групи чоловіків, мають тільки 9 діагностичних показників, що є суттєвим скороченням. Для групи жінок - 17 показників. Стосовно спільних діагностичних показників - їх 7: рівень ГКН, стадія АГ, рівень ризику кардіоваскулярних ускладнень, тривалість стаціонарного лікування, рівень хлору, рівень гемоглобіну в крові, швидкість осідання еритроцитів. Такий перелік складається з традиційних і нетрадиційних діагностичних показників ризику розвитку поєднаного перебігу АГ та ЦД 2 типу. Названий перелік не може бути використаний для формування спільних дискримінантних моделей для груп чоловіків та жінок. Це свідчить про те, що застосування методу побудови дискримінантної моделі зі скороченням кількості показників змінило якість статистичного оцінювання ризику розвитку поєднаного перебігу АГ та ЦД 2 типу, але показало, що існують відмінності за статтю в побудованих моделях. На підтвердження практичного застосування побудованих дискримінантних моделей виконано їх перевірку на точність. Для цього використано діагностичні показники моделей 20 пацієнтів (10 чоловіків і 10 жінок) з діагностованою АГ без ЦД 2 типу. Визначено приналежності до групи з АГ або з поєднаним перебігом АГ та ЦД 2 типу.
У табл.4.6 подано результати перевірки точності двох прогностичних дискримінантних моделей для групи чоловіків.
Таблиця 4.6. Оцінка рівня приналежності до групи АГ або поєднаної патології АГ та ЦД 2 типу за прогностичною дискримінантною моделлю
№ з\п |
Приналежність чоловіків підгрупи за списком 29 діагностичних показників |
Приналежність чоловіків до прогностичної групи за скороченим списком діагностичних показників |
Підгрупа хворого при Р1>Р2, підгрупа АГ, при Р2>Р1, підгрупа АГ + ЦД 2 типу |
|||
Р1 |
Р2 |
Р1 |
Р2 |
|||
1 |
24810,04 |
24806,05 |
801,47 |
801,49 |
Р1>Р2, Р2>Р1, |
|
2 |
24859,43 |
24851,22 |
819,42 |
815,56 |
Р1>Р2, Р1>Р2, |
|
3 |
24824,14 |
24812,95 |
786,51 |
782,05 |
Р1>Р2, Р1>Р2, |
|
4 |
24673,52 |
24672,78 |
803,31 |
801,86 |
Р1>Р2, Р1>Р2, |
|
5 |
24388,07 |
24384,37 |
704,88 |
702,11 |
Р1>Р2, Р1>Р2, |
|
6 |
24362,30 |
24356,80 |
808,21 |
807,43 |
Р1>Р2, Р1>Р2, |
|
7 |
24897,14 |
24891,42 |
750,85 |
752,35 |
Р1>Р2, Р2>Р1, |
|
8 |
24856,59 |
24851,32 |
812,62 |
812,40 |
Р1>Р2, Р1>Р2, |
|
9 |
25101,58 |
25096,91 |
797,16 |
797,31 |
Р1>Р2, Р2>Р1, |
|
10 |
24533,85 |
24529,91 |
766,97 |
764,46 |
Р1>Р2, Р1>Р2, |
|
11 |
24892,43 |
24884,41 |
762,51 |
760,31 |
Р1>Р2, Р1>Р2, |
Як видно з табл.4.6, з 10 обстежених чоловіків з АГ для трьох з них за прогностичною дискримінантною моделлю зі скороченим переліком діагностичних показників відбулося попадання в іншу підгрупу, чого не відбулося за дискримінантними моделями з повним переліком (29 показників). Стосовно перевірки точності прогностичних дискримінантних моделей для жінок, то відмінностей за двома видами моделей не виявлено. Отже, обидва види дискримінантних моделей можна використовувати для прогнозування ризику розвитку поєднаної патології АГ та ЦД 2 типу, але більш точними залишаються моделі з повним переліком показників. Враховуючи, що отримані прогностичні дискримінантні моделі можуть бути складними в практичному використанні, то перевірено гіпотезу про роль показника рівня ІФР-1 у крові як маркера ризику розвитку ЦД 2 типу у хворих на АГ через визначення зв'язку між узагальненим показником приналежності до тієї чи іншої групи, визначеним за двома видами дискримінантних моделей, та рівнем ІФР-1 у крові за всіма групами хворих.
Для визначення зв'язку між показниками інструментальних досліджень та рівнем ІФР-1 у крові хворих на АГ та у хворих з поєднаною патологією АГ та ЦД 2 типу використано метод кореляційно-регресійного аналізу й побудовано однофакторні кореляційно-регресійні моделі залежності між рівнем ІФР-1 у крові та показниками Р1, Р2, Р3, Р4, обчисленими за дискримінантними функціями. Для виявлення взаємозв'язку між показниками інструментальних досліджень та рівнем ІФР-1 у крові побудовано широкий перелік прогностичних моделей за всіма побудованими дискримінантними функціями. За кожною моделлю розраховано коефіцієнт кореляції, визначено критерій Р. Фішера, параметри моделі, значимість параметрів за критерієм Стьюдента.
На рис.4.1 подано графік моделі залежності рівня ІФР-1 у крові від показника Р3 (при розрахунку яких враховано 29 показників інструментальних досліджень для жінок із АГ + ЦД 2 типу).
Рис.4.1 Графік моделі залежності рівня ІФР-1 у крові від показника Р4 (при розрахунку яких враховано 29 показників інструментальних досліджень) (для жінок із АГ + ЦД 2 типу)
Як видно з рис.4.1, відзначається щільний розподіл проаналізованих показників, який свідчить про наявність між ними тісного зв'язку.
Модель залежності рівня ІФР-1 у крові від показників Р1, Р2, Р3, Р4, (при розрахунку яких враховано 29 показників інструментальних досліджень) має r=0,147. Коефіцієнт кореляції є мірою тісноти зв'язку між двома статистично пов'язаними ознаками - факторним і результативним. Таким чином, у цьому прикладі зв'язок між ознаками слабкий. Але за іншими моделями він є різним (табл.4.7), особливо відзначилась підгрупа жінок з наявністю поєднаної патології АГ + ЦД 2 типу.
Подобные документы
Питання лікування пацієнтів з поєднаним перебігом артеріальної гіпертензії та цукрового діабету. Оцінка впливу підвищення артеріального тиску на розвиток гіпертрофічних типів ремоделювання серця. Особливості аритмій при цукровому діабеті 2 типу.
статья [25,9 K], добавлен 24.11.2017Патофізіологічні особливості та причини розвитку ішемічної хвороби серця при наявному цукрового діабету 2 типу. Доцільність застосування кардіоліну як допоміжного фітотерапевтичного препарату у хворих. Поліпшення мозкового та коронарного кровотоку.
статья [22,4 K], добавлен 06.09.2017Етіологія та патогенез цукрового діабету; клінічна характеристика хворих. Дослідження ефективності застосування програми реабілітації хворих. Вплив лікувальної гімнастики, масажу та методів фізіотерапії на функціональний стан нижніх кінцівок людини.
дипломная работа [103,9 K], добавлен 22.01.2014Мікроциркуляторні порушення у яснах хворих на хронічний генералізований пародонтит на тлі цукрового діабету. Патогенетичне лікування хронічного генералізованого пародонтиту у даної категорії хворих, використання лікувальної композиції "Діоцинкохім".
автореферат [44,4 K], добавлен 21.03.2009Дослідження методів досягнення ефективної компенсації цукрового діабету. Сутність захворювання на цукровий діабет. Фактори, які негативно впливають на досягнення компенсації цукрового діабету, на ремісію та унеможливлюють нормалізацію стану пацієнта.
статья [27,9 K], добавлен 07.02.2018Незалежні предиктори довгострокового прогнозу у пацієнтів другої та третьої стадії артеріальної гіпертензії на основі багатофакторного аналізу. Вплив антигіпертензивних препаратів на частоту виникнення серцево-судинних ускладнень та цукрового діабету.
автореферат [109,9 K], добавлен 21.03.2009Порушення вуглеводного обміну, діагностична й прогностична роль глікозильованого гемоглобіну у хворих на ІМ із супутнім ЦД 2 типу. Особливостей клінічного перебігу ІМ, поєднаного із ЦД 2 типу, найбільш значущі прогностичні фактори їх виникнення.
автореферат [1,3 M], добавлен 11.04.2009Поняття цукрового діабету. Етіологія та патогенез. Основні засоби лікування та профілактики. Характеристика осіб другого зрілого віку. Енергетичні витрати людини під час виконання роботи різної інтенсивності. Лікувальне харчування і фізичні навантаження.
дипломная работа [666,5 K], добавлен 15.09.2019Походження, ботанічна характеристика, хімічний склад та перспективи використання хризантеми. Кількісне визначення вмісту біологічно активних речовин у квітках рослини. Етіологія, патогенез, клініка цукрового діабету. Принципи лікування захворювання.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 07.06.2014Загальне поняття про раціональне, диференціальне, індивідуальне харчування та основу лікування цукрового діабету – дієту №9. Вплив простих та складних вуглеводів на діабетика. Поняття про глікемічний індекс. Правила підбору харчових продуктів і солодощів.
курсовая работа [239,6 K], добавлен 14.06.2013