Вміст дієнових кон’югатів та гідроперекисів ліпідів у плазмі крові свиноматок залежно від тонусу автономної нервової системи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України karpovskiy@meta.ua

ВМІСТ ДІЄНОВИХ КОН'ЮГАТІВ ТА ГІДРОПЕРЕКИСІВ ЛІПІДІВ У ПЛАЗМІ КРОВІ СВИНОМАТОК ЗАЛЕЖНО ВІД ТОНУСУ АВТОНОМНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

В. М. СКРИПКІНА, аспірант*

Анотація

Наведено результати дослідження деяких продуктів перекисного окислення ліпідів у плазмі крові свиноматок залежно від типу

вегетативної регуляції. Встановлено, що у тварин ваготоніків вміст дієнових кон'югатів у плазмі крові суттєво нижчий, ніж у нормотоніків та симпатикотоніків. За дослідження концентрації гідроперекисів ліпі- дів у плазмі крові відмічено вірогідно вищий їх вміст у тварин симпатикотоніків у порівнянні з нормотоніками.

Ключові слова: тонус автономної нервової системи, свині, тригеміновагальний рефлекс, кров, дієнові кон'югати, гідропере- киси ліпідів

Розвиток агропромислової індустрії та приватного товарного секто- ру в галузі свинарства України в теперішній час знаходиться під пильною увагою. Адже це шлях реального підвищення споживання м'яса у країні за рахунок власного виробництва та, як наслідок, скорочення імпортних поставок. Слід зазначити, що успішна реалізація Державної програми дозволила підвищити поголів'я свиней за останні роки у господарствах різних форм власності. Виробництво свинини забезпечується вирішенням трьох основних завдань: утримання і годівля тварин, підвищення гене- тичного потенціалу поголів'я і його ветеринарне забезпечення [6].

Однак, для отримання високої продуктивності від свиней слід врахо- вувати фізіологічні особливості організму, його реакцію на технологічні подразники, здатність пристосовуватись до умов сучасних інтенсивних технологій утримання.

Важливу роль у процесах адаптації організму до зміни умов навко- лишнього середовища відіграє автономна нервова система. Симпатична частина автономної нервової системи мобілізує ресурси організму у відповідь на дію стресових факторів, парасимпатична - здійснює поточну регуляцію фізіологічних процесів [5].

Контроль за вегетативними функціями організму формується ієр- архічно під впливом центральної нервової системи, зокрема, кори велико- го мозку. Залежно від тонусу автономної нервової системи тварини поді- ляються на нормотоніків, ваготоніків та симпатикотоніків.

Основним центром вегетативної нервової системи є гіпоталамус, який управляє діяльністю всієї ендокринної системи. Таким чином, веге- тативна нервова система регулює всі внутрішні процеси організму, від- носну динамічну сталість внутрішнього середовища та виконує адаптацій- но-трофічну функцію - регулює систему антиоксидантного захисту орга- нізму відповідно до умов навколишнього середовища [5].

Провідну роль у формуванні радіаційно-індукованих змін у різних системах, органах і клітинах відіграють процеси вільнорадикального пере- кисного окиснення [2]. Субстратом перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) є поліненасичені жирні кислоти, які і входять до складу фосфоліпідів біо- логічних мембран [1].

Система ПОЛ - багатоетапний ланцюговий механізм, який знахо- диться під контролем різноманітних антиоксидантних захисних систем. Зрив такого контролю призводить до інтенсифікації процесів ПОЛ, збіль- шення концентрації та накопичення в організмі продуктів ліпопероксидації, які володіють високою реакційною спроможністю та можуть чинити системну пошкоджуючу дію на клітину [3].

Літературні дані свідчать про недостатнє вивчення питання наяв- ності взаємозв'язку між станом антиоксидантної системи у свиней та їх вегетативним статусом.

Мета досліджень - вивчення вмісту дієнових кон'югатів і гідро- перекисів ліпідів у плазмі крові свиноматок залежно від переважаючого тонусу автономної нервової системи.

Матеріал і методика досліджень. Дослідження проводилися на базі свиноферми ТОВ СП "Ідна", с. Острожець, Млинівського району Рівненської області в 2014 р. В досліді використовували клінічно здорових свиноматок великої білої породи 3-річного віку. Умови утримання і годівлі тварин були однаковими.

Тонус автономної нервової системи у піддослідних свиней визнача- ли за допомогою трігеміновагального тесту. Тест проводили в типових індивідуальних станках для свиней, куди тварину поміщали перед почат- ком випробувань. У кожної тварини вимірювали частоту серцевих скоро- чень шляхом аускультації серця зліва, у ділянці 2-4-го міжреберного про- міжку у нижній третині грудної клітки за допомогою фонендоскопу. Потім експериментатор натискав одночасно великим і вказівним пальцями на обидва очні яблука досліджуваної тварини з експозицією 10 секунд. Після натискання частоту серцевих скорочень вимірювали повторно. Визначали різницю частоти серцевих скорочень до та після натискання на очні яблу- ка. За результатами тригеміновагального тесту встановлювали тип авто- номної регуляції серцево-судинної системи і, відповідно, тварину відно- сили до нормотоніків, симпатикотоніків чи ваготоніків [9]. На підставі про- ведених досліджень тонусу автономної нервової системи було сформо- вано 3 дослідні групи по 4 тварини у кожній за методом аналогів. У I групу входили свиноматки зі збалансованою вегетативною регуляцією, у II групу

- з переважанням симпатичного відділу, в III групу - з переважанням парасимпатичного відділу.

Для біохімічних досліджень відбирали зразки крові з яремної вени з дотриманням правил асептики і антисептики. Плазму крові отримували з гепаринізованої крові шляхом центрифугування при 3000 об/хв. У плазмі крові визначали вміст гідроперекисів ліпідів і дієнових кон'югатів за загальноприйнятими методиками [8].

Результати досліджень обробляли відповідно до загальновизнаних методів статистики за допомогою комп'ютерної програми Microsoft Exel з використанням t-критерію Стьюдента.

Результати досліджень. Інтенсивність процесів ПОЛ в організмі тварин оцінюють за вмістом у їх крові і тканинах гідроперекисів ліпідів, дієнових, триєнових і полієнових кон'югатів в структурі жирнокислотного залишку фосфоліпідів, кетодієнів, карбонілів, малонового диальдегіду, шифових основ та ін. [7]. кон'югат ваготонік вегетативний регуляція

Нашими дослідженнями встановлено, що свині з різним вихідним тонусом автономної нервової системи характеризуються деякими відмінностями за концентрацією продуктів ПОЛ в плазмі крові.

Дослідження рівня дієнових кон'югатів у плазмі крові показало, що найменша їхня кількість виявлена у тварин з переважанням парасимпа- тикотонічного типу вегетативної регуляції (табл.). Так, у свиноматок ваготоніків концентрація дієнових кон'югатів у плазмі крові порівняно з нормотоніками і симпатикотоніками була вірогідно нижчою відповідно на 52,48 % (р<0,01) і 49,90 % (р<0,05).

Встановлено, що суттєвої різниці між нормотоніками та симпатикотоніками за даним показником не спосте- рігалося.

Так, у тварин нормотоніків вміст дієнових кон'югатів у плазмі крові в середньому становив

5,05±0,23 нмоль/мл, тоді як у тварин сипа- тикотоніків він був не значно нижчим (на 5,15 %).

Концентрація деяких продуктів ПОЛ в плазмі крові свиноматок з різним тонусом автономної нервової системи (М±m, n=4)

Примітка: * - р<0,05, ** - р<0,01 e порівнянні з тваринами нормотоніками

Первинні продукти перекисного окислення ліпідів - гідроперекиси ліпідів є речовинами нестійкими, які досить швидко руйнуються з утворен- ням вторинних продуктів перекисного окислення ліпідів. Серед них най- більш відомий - малоновий диальдегід, накопиченням якого в організмі пояснюється формування синдрому інтоксикації, що супроводжує багато захворювань внутрішніх органів [4, 7].

Дослідження рівня гідроперекисів ліпідів у плазмі крові показало, що у свиней з переважанням впливу симпатичного відділу автономної нерво- вої системи спостерігалася найвища його концентрація - 16,63±0,26 Од/мл. У свиноматок нормотоніків концентрація гідроперекисів ліпідів у плазмі крові була істотно нижчою - на 20,51 % (р<0,01), ніж у симпатико- тоніків. У тварин ваготоніків вміст гідроперекисів ліпідів у плазмі крові був нижчим на 18,28 % у порівнянні з симпатикотоніками. У свиноматок з нормотонічним і парасимпатикотонічним типами вегетативної регуляції значення досліджуваного показника були майже однаковими.

Таким чином, встановлено статистично вірогідні відмінності за вмістом гідроперекисів ліпідів у плазмі крові за порівняння свиноматок з різним тонусом автономної нервової системи.

Висновки. У свиноматок залежно від особливостей вегетативного гомеостазу спостерігали відмінності за вмістом деяких продуктів перекисного окислення ліпідів в плазмі крові. Встановлено, що у тварин ваготоніків вміст дієнових кон'югатів у плазмі крові був нижчим на 52,5 % (р<0,01), ніж у нормотоніків і на 49,9 % (р<0,05), ніж у симпатикотоніків. У тварин з переважанням тонусу симпатичної нервової системи встановлено вищий вміст гідроперекисів ліпідів у плазмі крові у порівнянні з нормотоніками та ваготоніками відповідно на 20,5 % (р<0,05) та 18,3 %.

Список літератури

1. Владимиров Ю. А. Свободные радикалы в живых системах / Ю. А. Владимиров, О. А. Азизова, А. И. Деев и др. // Итоги науки и техники. Биофизика. - 1992. - Т. 29. - С. 3-250.

2. Барабой В. А. Окислительно-антиоксидантный гомеостаз в норме и патологи / В. А. Барабой, Д. А. Сутковой. - К.: Чернобыльинтерформ, 1997. - 202 с.

3. Барабой В. А. Перекисное окисление и радиация / В. А. Барабой, В. Э. Орел, И. М. Карнаух- К.: Наукова думка, 1991. - 256 с.

4. Бєленічев І. Ф. Антиоксидантна система захисту організму: огляд / І. Ф. Бєленічев, Є. Л. Левицький, Ю. І. Губський та ін. // Современные проблемы токсикологии. - 2002. - № 3. - С. 24-31.

5. Бутенков А. И. Вегетативный статус у поросят при синдроме послеотъемного мультисистемного истощения / А. И. Бутенков // Повышение продуктивности сельскохозяйственных животных и птицы на основе инновационных достижений: материалы Всероссийской научно-практической конференции. - Г. Новочеркасск, 2009. - С. 274-280.

6. Зубець М. В. Розвиток інноваційних процесів в агропромисловому виробництві / М. В. Зубець, С. О. Тивончук. - К.: Аграрна наука, 2004. - 189 с.

7. Карбашевська Н. Я. Вплив іонізувальної радіації на інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів в органах та крові щурів в умовах моделювання гіпергравітації / Н. Я. Карбашевська, І. О. Блюм, Б. О. Цудзевич // Український радіологічний журнал. - 2001. - Вип. 1. - С. 77-81.

8. Лабораторні методи дослідження у біології, тваринництві та ветеринарній медицині: довідник за ред. д.вет.н., професора В. В. Влізла. - Львів: Сполом, 2012. -760 с.

9. Фізіологія сільськогосподарських тварин: практикум / За ред. І. Д. Дерев'янка, А. С. Дячинського, 3-тє вид., перероб. і допов. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 264 с.

Размещено на Allbest.ru