Фізична реабілітація при інсульті на лікарняному етапі

Вправи для рук

1. Потрібно однією рукою підтримувати лікоть хворого, а іншої - кисть. Піднімати й опускати руку струшуючими рухами. Розтирати область навколо ліктя.

2. Масажист робить кругові рухи назовні в плечовому суглобі з одночасним натисненням на голівку плечової кісти. Амплітуда рухів повинна бути невеликою. Вправи виконуються дуже повільно, м'яко й акуратно. Не можна викликати перевтоми хворого, тому кількість вправ зпочатку повинна бути мінімальною (1-2 рази). Якщо ж все-таки при виконанні вправ виникли поєднуючі рухи, то іншу кінцівку варто пригорнути до тіла.

Після описаних вправ для рук починають виконувати прийоми погладжування і струшування великого грудного м'яза на стороні парезу. Потім починають масаж руки.

Вправи для ніг

Особа, що проводить масаж, підтримуючи стопу, повільно піднімає ногу струшуючими рухами й акуратно розгойдує її в сторони. Перед вправою хворий робить вдих, а під час рухів - видих.

Потім проводиться легкий струс м'язів стегна.

Особа, що проводить масаж, однією рукою підтримує ногу під колінним суглобом, іншою - згинає і розгинає її, не доводячи до граничного розгинання.

Для розслаблення м'язів стопи роблять обережне зструшення литкового м'яза на задній поверхні гомілки. Нога повинна бути зігнута в колінному суглобі.

Хворому необхідно пояснювати сутність м'язового розслаблення, назвати ознаки, що свідчать про його настання (відчуття важкості хворої кінцівки). Далі потрібно показати на собі, який стан м'язів у спокої, при напрузі і розслабленні.

ВИСНОВКИ

В Україні щорічно переносять інсульт 160 тис. чоловік (в Росії 450 тис, в Швеції - 30 тис, в Америці 500 тис. чоловік). Протягом першого місяця з моменту виявлення інсульту помирають 32 -- 35 % чоловік, а до кінця року - ще 12 -- 15 % хворих. До праці повертаються не більше 15 %, а 20 - 25 % хворих до кінця життя потребують догляду. В структурі смертності в різних країнах інсульт займає третє місце після ішемічної хвороби та раку. Кожен рік від нього помирає 5 млн. людей. В Україні найвищі серед Європейських країн показники смертності від інсульту.

На основі описах даних доведено, що лікувальну фізкультуру доцільно застосовувати при інсультах, оскільки вона сприяє: підвищенню загального тонусу організму; попередженню вкорочення м'язів і збереження нормальної рухомості в суглобах; відновленню об'єму, сили та якості руху; боротьбі з гіпертонусом, зменшенню ригідності м'язів; відновленню правильної спорідненої діяльності ослаблених і здорових м'язів; розвитку життєво необхідних навичків; боротьбі із деформацією хребта і кінцівок.

Лікувальна фізична культура найбільш ефективна при інсультах, які розвинулись недавно. Однак і при хронічному протіканні захворювання вона приносить суттєву користь.

Повнота і швидкість відновлення залежить від давності ураження, характеру процесу, локалізації ураження, стану мозкового кровообігу, активності хворого і ефективності комплексу відновлюючого лікування.

Масаж призначають для зниження тонусу ригідних м'язів, покращення їх живлення, зміцнення паретичних м'язів. Проводячи масаж, спрямований головним чином на зниження підвищеного тонусу м'язів, необхідно використовувати пасивні рухи суглобів паретичних кінцівок і елементарні дихальні вправи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Амосов Н.М. // Моя система здоровья. - Киев: Здоров'я, 1997. - 54 с.

2. Белая Н.А. // Лечебная физкультура и массаж: Учебно-методическое пособие для медицинских работников.- М.: Советский спорт, 2001.- 272с.

3. В. Зотов, М. Белов. // Введение в оздоровительную реабилитацию: В 2 кн. - Кн. 1. - К.: Медекол, 1995.-181с.

4. Верещагін Н. В., Моргунов В. А., Гулевська Т.С. // Патологія головного мозку при атеросклерозі і артеріальній гіпертонії.- К.: 1997; 228с.

5. Вшенський Б.С. // Інсульт: профілактика, діагностика і лікування. Спб, 1999; 336.

6. Окамото Гері // Основи фізичної реабілітації : [Навчальний посібник] -Львів: Галицька видавнича спілка, 2002. - 325 с.

7. Горбачева Ф.Е., Скоромен, А.А., Яхно Н.Н. // Хвороби нервової системи. Керівництво для лікарів. Під ред. Н.Н.Яхно.- К.: 1994; 212с.

8. Гордон Н. Ф.// Инсульт и двигательная активность.- Киев, “Олимпийская литература”, 1999.- 144с.

9. Готовцев П.И., Субботин А.Д., Селиванов В.П. // Лечебная физическая культура и массаж.- М.: Медицина, 1997.- 304 с.

10. Журавльова А.И., Граевская Н.Д. // Спортивная медицина и лечебная физкультура/Руководство.- М.: Медицина.- 1993.- 432 с.

11. Купер К. // Новая аеробика. Система оздоровительных физических упражнений для всех возрастов. - М.: Физкультура и спорт, 1996. - 125 с.

12. Лечебная физическая культура: Справ. изд. / Под. ред. В.А. Епифанова.- М.: Медицина, 1999.- 528 с.

13. Лечебная физическая культура: Справочник / Под. ред. проф. В.А. Епифанова.- 2-е изд., перераб. и доп.- М.: Медицина, 2001.- 592 с.

14. Мерзлікіна О.А., Гузій О.В. // Тлумачний словник термінів і словосполучень з фізичної реабілітації.- Львів, 2002.- 48с.

15. Милюкова И.В., Євдокимова Т.А. // Лечебная физкультура: Новейший справочник / Под общей ред. проф. Т.А. Евдокимовой.- СПб.: Сова; М.: Изд-во Эксмо, 2003.- 862 с.

16. Мухін В.М. Фізична реабілітація.- Київ, “Олімпійська література”, 2000.-274с.

17. Мухін В.М., Магльований А.В., Магльована Г.П. // Основи фізичної реабілітації.- Львів, 1999.- 120с.

18. Основы физиологии функциональных систем / Под ред. К.В. Судакова. - М.: Медицина, 1993. - 272 с.

19. Спортивная медицина, лечебная физическая культура и массаж: Учеб. для техн физ. культ. / под ред. С.Н. Попова.- М.: Физкультура и спорт, 1995.- 351 с.

20. Справочник по детской лечебной физкультуре / Под. ред. М.И. Фонарева.- Л.: Медицина, 1996.- 360 с.

21. Учебник инструктора по лечебной физической культуре: Учеб. для ин-тов физ. культ. / под ред. В.П. Правосудова.- М.: Физкультура и спорт, 1993.- 415 с.

22. Физическая реабилитация: Учебник для академий и институтов физ. культ. / под. ред. С.Н.Попова.- Ростов н/д: “Феникс”, 1999.- 608 с.

Размещено на Allbest.ru