Організація роботи аптеки

Мікродраже - тверда дозована лікарська форма, яка утворюється шляхом нанесення лікарської речовини й цукрового сиропу на зернятка цукру.

Гранули (Granulae) - тверда лікарська форма, має вигляд однорідних частинок округлої, циліндричної або неправильної форми. Виготовляють на фармацевтичних заводах.

Класифікація гранул:

* шипучі, без оболонки, містять кислоти і карбонати, гідрокарбонати;

* гранули, вкриті оболонкою;

* гранули кишково-розчинні;

* гранули з модифікованим вивільненням.

Гранули є недозованою лікарською формою. їх призначають всередину, дозують чайними ложками, дітям - розчиняють у перевареній воді.

Приклад рецепта:

Rp.: Granularum Orasi 100,0

D. S. Всередину по 1/2-1 чайній ложці гранул під час або після їди 3 рази на день

Порошок (Pulvis) - це тверда сипка лікарська форма для внутрішнього або зовнішнього застосування, що складається з однієї або кількох подрібнених речовин. Стерильний порошок застосовують для парентерального введення після попереднього розчинення в стерильному розчиннику. Для виготовлення порошків використовують лікарські речовини різного походження: синтетичного, рослинного, тваринного та мікробного, а також неорганічні сполуки. Виготовляють фабрично-заводським шляхом (за офіцинальними прописами) та в аптеках (за магістральними прописами).

Класифікація порошків залежно від застосування:

а) для зовнішнього застосування - випускають в одноразових або багаторазових контейнерах (з кришками, що просідають), а також у контейнерах під тиском;

б) для перорального застосування - випускають в одно- або багаторазових контейнерах. Вживають з водою. Розрізняють шипучі порошки, що містять кислоти, карбонати або гідрокарбонати.

Порошки, що готують ex tempore, поділяють на прості і складні, отруйні і сильнодіючі речовини у кількостях менше 0,05 г на всю масу, що готується, використовують у вигляді тритурації суміші з лактозою (1:100 або 1:10).

За ступенем подрібнення порошки поділяють на:

1) великі (pulvis grossus) - застосовують всередину після попереднього розчинення;

2) дрібні (pulvis subtillis) - застосовують усередину і запивають водою;

3) найдрібніші (pulvis subtilissimus) - використовують для зовнішнього застосування.

За кількістю інгредієнтів порошки поділяють на прості (містять один лікарський засіб) і складні (містять два лікарських засоби або більше). Застосовують також дозовані порошки для вживання всередину та для ін'єкцій (стерильні у флаконах і в ампулах) та недозовані (якщо містять несильнодіючі речовини, тобто ті, що не потребують точного дозування) - для зовнішнього використання, рідше - всередину. Маса дозованих порошків становить від 0,1 до 1 г, а якщо вміст лікарської речовини менше ніж 0,1 г, то додають цукор (Saccharum), молочний цукор (Saccharum lactis) або глюкозу (Glucosum), а для хворого на цукровий діабет - крохмаль (Amylum). Відпускають дозовані порошки в папері, а ті, що містять гігроскопічні речовини, - у вощеному (Charta cerata) або парафіновому папері (Charta paraffinata).

Недозовані порошки випускають масою від 5 до 100 г і більше. Відпускають у паперовому пакеті або в баночці. Є певні правила щодо виписування порошків у рецептах.

Капсули (Capsulae) - це оболонки для дозованих порошкоподібних, гранульованих або рідких лікарських речовин для застосування всередину. У капсулах випускають лікарські препарати, що мають неприємний смак, запах або справляють подразливу дію. Желатинові капсули виготовляють із желатину. Вони бувають еластичні, які заповнюють на заводах, і тверді, що складаються з двох напівциліндрів, які заповнюють на заводах та в аптеках. Є капсули кишково-розчинні (заповнюють гранулами або частками з кислотостійкою оболонкою) та з модифікованим вивільненням (містять спеціальні допоміжні речовини для зміни швидкості або місця вивільнення діючої субстанції). Желатинові капсули, що обробляють парою формальдегіду, називають глютоїдними, або гелодуратовими (розчиняються в лужному середовищі кишок, як і кератинові).

4.2 Фасування рідких лікарських форм

В момент пакування, фасувальник повинен ознайомитись з лікарськю формою.

Якщо ця рідка лікарська форма то для неї є особливі вимоги таро закупорювання. а саме це стосується тари. Вона може бути, наприклад: мірний циліндр( він вимірює рідину після чього її розливають по спеціальним контейнерам).

Спочатку рідка лікарська форма фільтрується, а потім фасується на окремі дози.

При підборі тари враховується фізико-хімічні властивості рідкої лікарської форми, то ї об'єма.

Склянки бувають звичайного скла та темного скла, а також різних об'ємів: 10 мл, 20 мл, 50 мл, 100мл.

Після фасування склянки щільно закупорюються: контрольними пробками, пластмасовими кришками. І залежно від призначення оформляється етикетками для внутрішнього або внутрішнього вживання.

Фасування рідких стерильних та асептично виготовлених ліків здійснюється в скляні ампули, флакони або герметичні полімерні контейнери різної ємкості. Ампули та флакони виготовляють зі скла НС-1 та НС-3. Скло типу НС-2 використовують для виготовлення флаконів ємністю 100, 250 та 450 мл. Зважаючи на те, що скло є ламким та має велику тоннажність, а склянки потребують закупорки гумовими пробками, до складу яких входить значна кількість силікатів, кальцію карбонат, теурам, сірка, що негативно впливають на якість розчинів, ведеться пошук більш прогресивних матеріалів, напр., полімерних, які не є крихкими (ламкими), хімічно інертні та нейтральні до агресивних середовищ (лугів, кислот, окиснювачів, відновлювачів). Крім того, полімерні матеріали дають можливість виготовляти упаковку складних конфігурацій, а їх еластичність дозволяє створювати принципово нові конструкції пакувальних засобів різної місткості (від 50 до 1000 мл). Використання полімерних упаковок дозволяє отримувати стерильні ЛП у безперервному автоматизованому комплексі (за асептичних умов, протягом одного технологічного циклу), а саме: формування первинної упаковки їз термопластичного гранулята, дозування розчину, герметизація упаковки, нанесення необхідного маркування. Досягається також належний захист як самої упаковки, так і розчину від мікробного забруднення, збереження стерильності та апірогенності в процесі виготовлення та зберігання. Найбільш перспективними для використання тарозакупорювальних засобів стерильних розчинів є: поліетилен низького, середнього та високого тиску, поліпропілен, полістерол, фторопласт, полікарбонат та їх комбінації, а також поліетилен та полівінілхлорид. Полімерна упаковка може мати форму туби, флакона, пакета, шприц-туби.

Висновки

Після проходження преподевтичної практики в Центральній Районній Атеці № 14, я богато чього дузналась, а саме:

- Завдання, іункції та організаційну структуру аптеки, її обладання та оснащення;

- Правила охорони праці, виробничої санітарнії, протипожежної безпеки;

- Основні положення чинного законодавства щодо санітарно-протиепідемічногоо режиму та особистої гігієни працівників аптек;

- Основні положення чинного законодавства щодо організації робочого місця фармацевта та забезпечення санітарно-гігієнічних вимог при приготуванні ліків;

- Правила зберігання і розміщення лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Після ознайомлення вище сказаного, я тепер вмію:

- Провести вологе прибирання робочого місця фармацевта, приміщень аптеки та устаткування;

- Проводити дезінфекцію, миття, стерилізацію і закупорювання аптечного посуду згідно з чинними наказами та інструкціями;

- Зважувати сипкі лікарські засоби, проводити монтаж ручних ваг;

- Зважувати, відмірювати, проціджувати (фільтрувати) рідкі лікарські засоби;

- Відважувати мазеві та супозиторні основи;

- Робити розрахунки і перевіряти разові та добові дози отруйних та сильно дійних лікарських засобів;

- Підбирати посуд та допоміжні матеріали;

- Готувати та маркувати нескладні лікарських засобів.

Список використаних джерел

1.Государственная фармакопея СССР. Вып. 1,2. МЗ СССР - 11-е изд., доп. М.: Медицина, 1987.

2.Промышленная технология лекарств. Учебник для вузов в 2 томах. Т.1./В.И.Чуешов и др. Под ред.В.И.Чуешова. Харьков.: МТК-Книга; Изд-во НФАИ, 2002., Т.2./В.И.Чуешов и др. Под ред.В.И.Чуешова. Харьков.: МТК-Книга; Изд-во НФАИ, 2002.

3.Технология лекарственных форм в 2-х томах. Учебник для вузов. Т.1./ Под ред. Т.С. Кондратьевой, М.: Медицина, 1991, с.496.: ил., т.2 /Под ред. Л.А. Ивановой - М.: Медицина, 1991.

4.Руководство к лабораторным занятиям по аптечной технологии лекарственных форм./ Под ред. Т.С. Кондратьевой. М.: Медицина, 2002.

5.Руководство к лабораторным занятиям по заводской технологии лекарственных форм./ Под ред. А.И. Тенцовой. М.: Медицина, 1986.

6.Фармацевтическая технология: технология лекарственных форм./ Валевко С.А., Краснюк И.И., Михайлова Г.В. М: Academia, 2007.

7.Практикум по технологии лекарственных форм/Краснюк И.И., Михайлова Г.В. М: Academia, 2006.

8.Краснюк И.И. Фармацевтическая технология: Технология лекарственных форм: Учеб./И.И. Краснюк, Г.В. Михайлова, Е.Т. Чижова/Под ред. И.И. Краснюка, Г.В. Михайловой. М.: Издательский центр «Академия», 2004.

9. Практикум по технологии лекарственных форм: Учебн. пособие/ И.И. Краснюк, Г.В. Михайлова, О.Н. Григорьева и др./Под ред. И.И. Краснюка, Г.В. Михайловой. М.: Издательский центр «Академия», 2006.

10.Технология и стандартизация лекарств. ГНЦЛС, сборник научных трудов под ред. Акад. ИА Украины В.П. Георгиевского и проф. Ф.А. Конева. Харьков.: ООО "РИРЕГ", 1996.

11.Чуешов В.И и др. Промышленная технология лекарств: учебник в 2-х т. Т. 2/Чуешов В.И., Зайцев О.И., Шебанова С.Т., Чернов М.Ю./Под ред. Чуешова В.И. Харьков: МТК-Книга, Издательство НФАУ, 2002.

12.В.Ф.Попов. Лекарственные формы интерферонов. М., 2002.

13.Чирков А.И. Аптека лечебно-профилактического учреждения.-М., Медицина, 1991.

14.Муравьев И.А., Козьмин В.Л., Кудрин А.Н. Несовместимость лекарственных веществ. М., Медицина, 1976.

15.Наказ про затвердження Інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів (від 15.05.2006р. №275).

Размещено на Allbest.ru