Мітохондріальна недостатність у дітей з вегетативними дисфункціями: діагностика та лікування

Для корекції когнітивних функцій застосовано препарат з вираженою антигіпоксичною дією ноофен (1 таблетка 2 рази на день). Після тритижневого курсу лікування ноофеном відмічено покращання всіх когнітивних функцій, але достовірно підвищилась лише графомоторна функція. Крім того, в середньому покращився інтегральний показник всіх когнітивних функцій _ загальний нейропсихологічний індекс, який відображає відсоток від максимального бала за всіма нейропсихологічними пробами _ від (67,68±9,8)% до (76,41±5,28)% (P<0,01).

Використання ноофену у поєднанні з комплексним антиоксидантним препаратом ТРИ ВІ плюс у дітей з НестАТ та ЛАГ протягом 1 міс. обумовило достовірне покращання середньодобового АТс _ зниження з (122,34±2,8) мм рт. ст. до (118,79±3,14) мм рт. ст. (P<0,05). При цьому суттєво зменшились прояви мітохондріального ОС _ знизився рівень комплексів NO-Hb та церулоплазміну в крові, підвищився рівень трансферину і достовірно (P<0,05) збільшився індекс фероксидазної активності. На фоні лікування відмічено покращання форми спектрів церулоплазміну та трансферину, що свідчить про нормалізацію конформаційних властивостей вказаних білкових сполук. Відмічено тенденцію до зменшення екскреції за добу 8-OhdG та 8-oxoG, особливо це стосувалось дітей з НестАТ, в меншій мірі - хворих з ЛАГ. Крім того, у всіх дітей з вегетативними дисфункціями на фоні лікування достовірно знизився рівень лактату в крові - в середньому від (3,13±1,53) ммоль/л до (1,56±0,32) ммоль/л (P<0,01) і практично у всіх досяг нормальних значень. Рівень убісеміхінону також знизився - від (2,19±1,71) ум.од. до (1,5±0,7) ум.од. (P>0,05), його концентрація після лікування наблизилась до нормальних значень.

При лікуванні хворих із САГ або тривалою ЛАГ з гіперсимпатикотонією встановлено нормалізуючий вплив небілету в дозі 2,5_5 мг на добу на параметри ДПАТ. На 5-7-й день прийому препарату в середньому достовірно знизились середньодобовий АТс - від (127,36?6,57) мм рт. ст. до (116,47?6,29) мм рт. ст. (P<0,05), АТд - від (74,02?5,37) мм рт. ст. до (64,62?4,02) мм рт. ст. (P<0,05), ЧСС - від (88,33?13,25) уд/хв. до (77,65?11,03) уд/хв. (P<0,01). При цьому відмічалось значне (19%) зниження максимальних значень параметрів ДПАТ: максимальний АТс - від (178,5?19,55) мм рт. ст. до (144,25?3,94) мм рт. ст. (P<0,05). Нормалізуючий вплив небілету на ДПАТ був більш вираженим по відношенню до АТд. Так, на фоні прийому препарату індекс часу гіпертензії АТд в денний час в середньому знизився до нормальних величин - від (42,67?29,79)% до (5,5?5,46)% (P<0,05), зникло навантаження АТд в нічний час. Навантаження АТс в денний та нічний час також достовірно (P<0,05) знизилось, але залишилось підвищеним (більше 25%).

Прийом небілету протягом 1 міс. більш значимо впливав на ДПАТ у вигляді зниження середньодобових АТс та АТд порівняно із застосуванням гіпотензивних препаратів симптоматично в разі потреби (F=7,96; p = 0,011). Симптоматичне використання гіпотензивних засобів, на відміну від регулярного прийому, суттєво не впливало на ДПАТ і навіть не запобігало подальшому зростанню середньодобового АТс.

Більш виражена нормалізація параметрів ДПАТ під впливом небілету спостерігалась у дітей з ВСД за гіпертензивним типом з I/D генотипом АПФ - середньодобовий АТс знижувався в середньому на (17±3,4) мм рт. ст. порівняно з хворими з D/D генотипом _ лише (8,5±4,1) мм рт. ст. У хворих з І/І генотипом АПФ середньодобовий АТд зменшувався незалежно від використовуваної схеми терапії (F=11,09; p = 0,007).

Застосування небілету у хворих з Glu/Asp-поліморфізмом 7-го екзону eNOS приводило до зниження середньодобового АТс в середньому на (20±3,1) мм рт. ст., АТд _ на (5±2,7) мм рт. ст., тоді як у хворих з Glu/Glu генотипом середньодобовий АТс під впливом небілету практично не змінювався.

Порівняно з атенололом небілет при прийомі протягом 3 тиж. викликав більш виражені позитивні зміни центральної гемодинаміки та ехоморфології серця. Зокрема, після прийому небілету знижувались і наближались до норми (P<0,05) кінцево-діастолічний, ударний та хвилинний об'єми крові. Небілет не призводив до суттєвих змін контрактильної функції міокарда, тоді як у хворих, які приймали атенолол, відмічено достовірне зменшення фракції викиду та укорочення ЛШ, швидкості систолічного укорочення задньої стінки ЛШ. Атенолол не покращував ДПАТ у дітей із САГ. Результати наших досліджень щодо впливу небілету на ЧСС узгоджуються з даними літератури (L Van Nueten, Y. Lacourciere, 1998), а також більш вираженого порівняно з атенололом впливу на АТ (W. McNeely, K.L. Goa, 1999), збереження лівошлуночкових функцій (M. Mangrella, F. Rossi, 1998). При цьому, на відміну від результатів M. Mangrella, F. Rossi (1998), нами відмічено зниження під впливом небілету ударного об'єму, тобто переходу міокарда на більш економний режим роботи. Позитивний дія небілету на центральну гемодинаміку, ДПАТ можливо, пояснюється його здатністю впливати Lаргінін-NO_синтазним шляхом. Відмічено значно вищий ефект небілету щодо зниження середньодобових АТс та АТд при використанні у хворих з Asp алелю 7-го екзону eNOS з найбільш вираженим порушенням ендотеліальних функцій.

Комплекс лікування (ноофен + ТРИ ВІ плюс + небілет/енап) хворих із САГ та тривалою ЛАГ протягом 1_1,5 міс. в середньому в 2,5 раза знижував рівень лактату в крові - від (4,06±2,69) ммоль/л до (1,58±0,38) ммоль/л (P<0,05). Позитивна динаміка і практично нормалізація концентрації лактату в крові на фоні антигіпертензивної терапії свідчать про ліквідацію тканинної гіпоксії, утилізацію пірувату, що свідчить про покращання окисного фосфорилювання. Це підтверджує і тенденція до нормалізації амплітуди (зниження в середньому в 2,5 раза; P<0,01) спектрів ЕПР убісеміхінону. Однак на фоні гіпотензивної терапії приблизно на 50% збільшилась екскреція 8-OhdG - від (6,99±4,49) нмоль/кг до (10,99±3,2) нмоль/кг (P>0,05) і 8-oxoG - від (8,03±3,01) нмоль/кг до (11,99±3,74) нмоль/кг (P<0,05).

Таким чином, у дітей з вегетативними дисфункціями виявлена вторинна мітохондріальна недостатність, обумовлена оксидативним стресом. Лікування хворих з вегетативними дисфункціями повинно включати засоби корекції гіпоксії, оксидативного стресу, за необхідності - блокатори САС або інгібітори РААС. Причому терапію хворих з вегетосудинною дисфункцією за гіпертензивним типом із стабільною або тривалою лабільною артеріальною гіпертензією слід розпочинати із застосування антиоксидантів і тривалість її повинна бути більшою, ніж у хворих з пароксизмальною вегетативною недостатністю та вегетосудинною дисфункцією за гіпотензивним типом.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми вегетативних дисфункцій у дітей шляхом розкриття механізмів формування вторинної мітохондріальної недостатності, визначення молекулярних, вегетативних та гуморальних факторів ризику, розробки та обґрунтування диференційованих підходів до комплексної медикаментозної терапії впливаючи на надмірну активність симпатоадреналової та ренін-ангіотензин-альдостеронової систем, мітохондріальний оксидативний стрес, ендотеліальну дисфункцію для підвищення ефективності їх лікування.

1. У переважної більшості (80-97%) дітей з вегетативними дисфункціями клінічні прояви астеноневротичного синдрому (скарги на слабість, швидку втомлюваність та головний біль, пов'язані з інтелектуальним навантаженням, значну метеочутливість) поєднуються з порушенням когнітивних функцій, підвищеною тривожністю, гіперсимпатикотонією вихідного вегетативного тонусу або реактивності, лабільністю артеріального тиску або його стабілізацією на високих цифрах, інколи вегетативними пароксизмами, що вказує на роль енергетичної (мітохондріальної) недостатності в патогенезі захворювання.

2. Виявлено, що надмірна активізація ренін-ангіотензин-альдостеронової системи у дітей з вегетативними дисфункціями асоціюється із схильністю до гіпертензії і раннім розвитком гіпертензивного екстенсивного ремоделювання міокарда лівого шлуночка, підвищенням швидкості клубочкової фільтрації нирок. Генетичний поліморфізм АПФ визначає вік клінічної маніфестації артеріальної гіпертензії. Так, у дітей з вегетосудинною дисфункцією за гіпертензивним типом з D/D генотипом АПФ стабільну артеріальну гіпертензію клінічно виявляли в середньому у віці (13,11±1,83) року, тоді як у хворих з I алелю _ у віці (15,22±1,8) року (P<0,01).

3. У дітей з вегетативними дисфункціями відмічено порушення в системі синтезу оксиду азоту: в середньому рівень L-аргініну в крові хворих був достовірно нижчим від контрольних значень _ (196,75?52,44) мкмоль/л проти (280,6?50,24) мкмоль/л (P<0,05); відмічено достовірно більшу частоту трансверсій G⁸⁹⁴>T в 7-му екзоні гена ендотеліальної синтази оксиду азоту. Низькі рівні комплексів оксиду азоту з гемоглобіном в крові поєднувались із схильністю до артеріальної гіпертензії.

4. За допомогою експериментального дослідження встановлено захисну роль оксиду азоту, що синтезується в ендотелії судин, стосовно окисного пошкодження ендотелію (підвищення в 2,5 раза швидкості генерації супероксидного радикала-аніона в ендотелії аорти щурів при введенні інгібітора синтази оксиду азоту L-NAME).

5. Виявлено мітохондріальний оксидативний стрес у 91,4% дітей з вегетативними дисфункціями, про що свідчить підвищений (у 2-10 разів) рівень екскреції за добу маркерів окисного пошкодження мітохондріальної ДНК 8-гідрокси-2-деоксигуанозину та 8-оксигуаніну. Вміст арахідонової кислоти в мембранах еритроцитів дітей з вегетативними дисфункціями був у 4 рази нижчий від контрольних значень (P<0,01), що вказує на підвищення інтенсивності процесів ліпопероксидації.

6. У дітей з вегетативними дисфункціями відмічається компенсаторна активація немітохондріальної енергопродукції, про що свідчить високий рівень аденінових нуклеотидів в еритроцитах периферійної крові _ (1,205±0,369) мкмоль/мл проти (0,95±0,217) мкмоль/мл в контролі (P<0,05) та гіперлактатемія (90% хворих). Найбільш виражені порушення енергопродукції характерні для хворих із стабільною артеріальною гіпертензією _ в середньому рівень лактату в крові становив - (3,9±2,4) ммоль/л, що майже в 3 рази перевищує контрольні значення (P<0,05).

7. Виявлено високу амплітуду спектра ЕПР убісеміхінону в нейтрофільних гранулоцитах периферійної крові 75% дітей з вегетативними дисфункціями, що вказує на порушення у них мітохондріального дихання.

8. Відмічено порушення ультраструктури мітохондрій лімфоцитів периферійної крові у хворих з нестабільним артеріальним тиском: кількісні (зменшення кількості мітохондрій в лімфоцитах до 1-2) та якісні (ущільнений матрикс, невелика кількість крист). У хворих із стабільною артеріальною гіпертензією мітохондрії в лімфоцитах не визначаються, а лімфоцити в більшості випадків мають досить характерний фенотип: велика кількість вакуоль, нерівність ядра, що свідчить про схильність до апоптозу. Також для хворих із стабільною артеріальною гіпертензією характерна велика кількість ехіноцитів в крові.

9. У дітей з вегетативними дисфункціями виявлено достовірні (P<0,05 та P<0,01) кореляційні зв'язки між клінічними проявами захворювання, станом симпатоадреналової та ренін-ангіотензин-альдостеронової систем, параметрами мітохондріального оксидативного стресу, проявами мітохондріальної недостатності. Так, рівень ангіотензину І та індекс маси тіла корелювали з основними параметрами добового профілю артеріального тиску (r=0,35-0,55), висота першого спалаху ініційованої біохемілюмінесценції - з вегетативною реактивністю (r=0,82), рівень стимульованого НСТ-тесту _ з рівнем ангіотензину І (r=0,32), рівень 8-гідрокси-2-дезоксигуанозину - з частотою скарг (r=0,44), ситуативною тривожністю (r=0,64), систолічною швидкістю на мітральному клапані (r=0,52), концентрація убісеміхінону _ з середньодобовою частотою серцевих скорочень (r=0,67).

10. Застосування у дітей з нестабільним артеріальним тиском або лабільною артеріальною гіпертензією лікувального комплексу (ноофен + ТРИ ВІ плюс) протягом 1 місяця покращує самопочуття, когнітивні функції, добовий профіль артеріального тиску, практично ліквідує гіперлактатемію - зниження рівня лактату в середньому від (3,13±1,53) ммоль/л до (1,56±0,32) ммоль/л (P<0,01), покращує мітохондріальне дихання - зниження концентрації убісеміхінону в нейтрофільних гранулоцитах від (2,19±1,71) ум.од. до (1,5±0,7) ум.од. (P>0,05).

11. Комплекс лікування хворих із стабільною артеріальною гіпертензією або тривалою лабільною артеріальною гіпертензією протягом 6 тижнів, який включав ноофен, ТРИ ВІ плюс та антигіпертензивний препарат (небілет при симпатикотонії або еналаприл при ваготонії), показав високу його ефективність. Значне покращання добового профілю артеріального тиску поєднувалось з позитивною перебудовою ехоморфології серця та центральної гемодинаміки, ліквідацією гіперлактатемії та поліпшенням мітохондріального дихання (зниження концентрації лактату та убісеміхінону в 2,5 раза; P<0,05).

Практичні рекомендації

1. Для оцінки рівня мітохондріального оксидативного стресу у дітей з вегетативними дисфункціями важливо визначати екскрецію із сечею за добу 8-гідрокси-2-деоксигуанозину та 8-оксигуаніну. Високий рівень екскреції (понад 2 нмоль/кг) свідчить про необхідність застосування антиоксидантної терапії. Крім того, дані маркери можуть бути параметрами адекватності терапії дітей з вегетативними дисфункціями.

2. Для оцінки стану мітохондріальних функцій у дітей з вегетативними дисфункціями слід визначати амплітуду та форму спектрів ЕПР убісеміхінону в нейтрофільних гранулоцитах периферійної крові. Порушення форми спектра та/або підвищення амплітуди (понад 1 ум.од.) свідчать про розлади мітохондріального дихання.

3. Для встановлення порушення окисного фосфорилювання у дітей з вегетативними дисфункціями доцільно враховувати побічні прояви - висока концентрація молочної кислоти в крові, зміни спектра жирних кислот та рівня аденінових нуклеотидів в еритроцитах.

4. Для оцінки стану дилатаційної ланки регуляції кровотоку та рівня вільнорадикального окиснення у дітей з вегетативними дисфункціями слід визначати концентрацію комплексів оксиду азоту з гемоглобіном в крові методом ЕПР. У випадках низьких (нижче 4 ум.од.) або надто високих (вище 20 ум.од.) концентрацій доцільно призначити хворим антиоксидантну терапію (ТРИ ВІ плюс 1 таблетка 1 раз на добу).

5. Дітям з вегетативними дисфункціями слід проводити добове моніторування артеріального тиску, що дозволить встановити його добовий профіль (лабільна або стабільна артеріальна гіпертензія, нестабільний артеріальний тиск, лабільна гіпотензія), визначити ризик органних уражень, призначити адекватну терапію та оцінити її ефективність.

6. Хворим з пароксизмальною вегетативною недостатністю або вперше виявленою лабільною артеріальною гіпертензією слід призначати протягом 1 місяця комплекс лікування, що включає препарати ТРИ ВІ плюс (1 таблетка 1 раз на добу) та ноофен (1 таблетка 2-3 рази на добу), що суттєво покращує добовий профіль артеріального тиску, зменшує прояви вторинної мітохондріальної недостатності.

7. У хворих з вегетосудинною дисфункцією за гіпертензивним типом доцільно визначати генетичні поліморфізми генів АПФ, 4-го інтрону, 7-го екзону та промотору гену ендотеліальної синтази оксиду азоту. При гіперсимпатикотонії, D/D генотипі АПФ і наявності Asp алелі 7-го екзону ендотеліальної синтази оксиду азоту слід призначати небілет в добовій дозі 2,5_5 мг залежно від рівня артеріального тиску та віку дитини, у хворих з гомозиготою II гену АПФ ефективна седативна терапія (ново-пасит 1 чайна ложка 2-3 рази на добу).

Основні положення дисертації висвітлені в друкованих працях

1. Психотерапія в педіатрії / Ніжин: ТОВ “Видавництво “Аспект-Поліграф”, 2003. - 216 с. (Співавт.: Майданник В.Г., Ковальова О.А.). Провів обстеження, анкетування, статистичну обробку, написав розділи, підготував матеріали до друку.

2. Особливості вегетативного гомеостазу у несприятливі метеодні // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1997.- №3.- С.42-43. (Співавт.: Бурлай В.Г, Місюра Л.І., Клець Т.Д.). Обрав напрям дослідження, провів клінічні дослідження та статистичну обробку матеріалу, підготував матеріали до друку.

3. Дистантна термографія в діагностиці вегетативних дисфункцій у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 1998.- №3.- С.17-22. (Співавт.: Майданник В.Г., Місюра Л.І., Бурлай В.Г., Сосновська Т.Є.). Провів клінічні дослідження та статистичну обробку матеріалу, зробив висновки, підготував до друку.

4. Нейропсихологічні та психосоматичні аспекти вегетативних дисфункцій у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1998.- №6.- С.40-44. (Співавт.: Мітюряєва І.О.). Обрав напрям дослідження, провів обстеження, статистичну обробку матеріалу, зробив висновки, підготував матеріали до друку.

5. Мікроциркуляція у дітей з вегетативними порушеннями у несприятливі метеодні // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2000.-№3.- С.9-11. (Співавт.: Бурлай В.Г., Місюра Л.І.). Провів клінічні дослідження та статистичну обробку матеріалу, зробив висновки.

6. Окислювально-антиоксидантний гомеостаз у дітей з вегетативними дисфункціями // Актуальні проблеми медицини і біології. _ К., 2000. _ №2. - С. 285-288. (Співавт.: Литвин Б.С.). Обрав напрям дослідження, провів клінічні дослідження та статистичну обробку матеріалу, зробив висновки, підготував матеріали до друку.

7. Оксидантний стрес у дітей з вегетативними дисфункціями // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2001.- №3.- С.35-40. (Співавт.: Афоніна Г.Б., Юрженко Н.М., Литвин Б.С., Здоровенко Н.В.). Обрав напрям дослідження, провів клінічні дослідження та статистичну обробку матеріалу, зробив висновки, підготував матеріали до друку.

8. Порушення когнітивних функцій у дітей з вегетативними дисфункціями та їх корекція ноофеном // Педіатрія, акушерство та гінекологія. _ 2002. _ №6. _ С.26_29.

9. Стан вегетативного гомеостазу у дітей з артеріальною гіпотензією // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2003.- №2.- С.20-24. (Співавт.: Майданник В.Г., Іванишин Л.Я.). Обрав напрям дослідження, провів клінічні дослідження, зробив висновки.

10. Вплив церебролізину на вільнорадикальні процеси у дітей з вегетатиними дисфункціями // Ліки України. - 2003. _ №6. - С. 23-24. (Співавт.: Сидорик Є.П., Бурлака А.П., Литвин Б.С., Нечиталюк І.М.). Обрав напрям дослідження, провів клінічні дослідження зробив висновки.

11. Порушення добового профілю артеріального тиску у дітей з вегатативними дисфункціями // Педіатрія, акушерство та гінекологія._ 2003. _ №6. - С.23-28. (Співавт.: Майданник В.Г., Місюра Л.І., Солдатова О.В., Іванишин Л.Я.). Обрав напрям дослідження, провів клінічні дослідження статистичну обробку матеріалу, зробив висновки, підготував матеріали до друку.

12. Антиоксидантная недостаточность у детей с вегетативными дисфункциями // Перинатологія та педіатрія. - 2003. _ №4. - С. 99_103. (Співавт.: Чернишова О.В., Бурлака А.П., Сидорик Є.П.). Обрав напрям дослідження, провів клінічні дослідження та статистичну обробку матеріалу, зробив висновки, підготував матеріали до друку.

13. Підвищення рівня супероксидних радикалів в ендотелії аорти при хронічному гальмуванні синтезу оксиду азоту // Актуальні проблеми медицини і біології - К., 2003. _ №1. - С. 86-91. (Співавт.: Бурлака Є.А.). Обрав напрям дослідження, зробив висновки.

14. Стан ренін-ангіотензинової системи та функції нирок у дітей з вегетативними дисфункціями // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2004. _ №1. - С.16-20. (Співавт.: Майданник В.Г., Кундін В.Ю., Місюра Л.І., Миронова О.В., Нечиталюк І.М.). Обрав напрям дослідження, провів клінічні дослідження та статистичну обробку матеріалу, зробив висновки, підготував матеріали до друку.

15. Особливості ехоморфології серця у дітей з артеріальною гіпертензією // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2004. _ №6. - С.19-23. (Співавт.: Майданник В.Г., Глєбова Л.П., Місюра Л.І.). Обрав напрям дослідження, провів клінічні дослідження та статистичну обробку матеріалу, зробив висновки, підготував матеріали до друку.

16. Особливості порушень ниркової гемодинаміки у дітей з первинною артеріальною гіпертензією // Збірник наукових праць “Актуальні проблеми нефрології”. _ К, 2004. - Вип. 10. - С.153_159. (Співавт.: Кундін В.Ю., Гордок О.О., Місюра Л.І). Обрав напрям дослідження, провів клінічні дослідження та статистичну обробку матеріалу, зробив висновки, підготував матеріали до друку.

17. Вміст аденінових нуклеотидів в еритроцитах периферичної крові дітей з вегетативними дисфункціями // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2005. - №2._ С.27_30. (Співавт.: Майданник В.Г., Аршиннікова Л.Л., Шеревера Г.В., Луцишина В.М.). Обрав напрям дослідження, провів клінічні дослідження та статистичну обробку матеріалу, зробив висновки, підготував матеріали до друку.

18. Алельний поліморфізм гена ендотеліальної NO-синтази та його функціональні прояви // Фізіол. журн. - 2005. - Т.51, №2. - С.39-45. (Співавт.: Досенко В.Є., Загорій В.Ю., Гордок О.О., Мойбенко О.О.). Обрав напрям дослідження, провів клінічні дослідження, зробив висновки.

19. Порушення мітохондріального дихання у дітей з вегетативними дисфункціями // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2005. - №4._ С.19_23. (Співавт.: Майданник В.Г., Бурлака А.П., Сидорик Є.П., Суходольська Е.С.). Обрав напрям дослідження, провів клінічні дослідження та статистичну обробку матеріалу, зробив висновки, підготував матеріал до друку.

20. Зв'язок вегетосудинної дисфункції за гіпертензивним типом з екстенсивною гіпертрофією міокарда лівого шлуночка у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2005. - №5._ С.9_14.

21. Вегетативні дисфункції у дітей: (Неврологічні аспекти) // Соціальна педіатрія. Розділ: “Медико-соціальні аспекти реабілітації дітей з хронічним ураженням нервової системи”. - Вип. 1, присвячений V між нар. українсько-баварському симпозіуму. - К., 2001. - С. 480-483.

22. Нейроімунологічні порушення у дітей з вегетативними дисфункціями // Соціальна педіатрія. Збірник наукових праць. - К.: Інтермед, 2003. - С.223-224. (Співавт.: Майданник В.Г., Чернишова О.В.). Провів клінічне обстеження, статистичну оброку матеріалу, зробив висновки, підготував матеріал до друку.

23. Екскреція 8-оксогуаніну та 8-гідроксідіоксигуангозину як показники оксидативного стресу у дітей з вегетативними дисфункціями // Наук. вісн. нац. мед. ун-та ім. О.О. Богомольця. - 2004. - №1-2. - С. 40-43. (Співавт.: Сидорик Є.П., Бурлака А.П.). Обрав напрям дослідження, провів клінічне обстеження, статистичну оброку матеріалу, зробив висновки, підготував матеріал до друку.

24. Сучасні погляди на патогенетичну терапію артеріальної гіпертензії у дітей та підлітків // Матеріали укр._пол. наук.-практ. конф. “Проблеми спеціалізованої допомоги на сучасному етапі” (2004, Львів). - С.14-18. (Співавт.: Майданник В.Г. Сидорик Є.П., Бурлака А.П., Глєбова Л.П.). Провів клінічне обстеження, статистичну оброку матеріалу, зробив висновки, підготував матеріал до друку

25. Інтенсифікація окисних пошкоджень та активація матриксних металопротеїназ в клітинах ендотелію аорти при гальмуванні продукції оксиду азоту // Наук. вісн. нац. мед. ун-та ім. О.О. Богомольця. - 2005. - №1-2. - С. 13-17. (Співавт.: Бурлака Є.А.). Обрав напрям дослідження, зробив висновки.

26. Нейропсихосоматичні співвідношення у дітей з вегетативними дисфункціями // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999.- №4.- С.83-84.

27. Якість життя у дітей, хворих на вегетативну дисфункцію // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999.- №4.- С.84-85.

28. Вивчення стану центральної гемодинаміки у дітей з вегетативними дисфункціями методом ехокардіографії // Перший Укр. конгр. фахівців з ультразвукової діагностики: Тези (1-4 червня 1999 р., Київ).-К., 1999.- С.120. (Співавт.: Майданник В.Г., Мисюра Л.І., Глєбова Л.П.). Обрав напрям дослідження, зробив базу даних та статистичну обробку матеріали, сформулював висновки, підготував до друку.

29. Основні принципи лікування вегетативних дисфункцій у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - № 3. - С. 56. (Співавт.: Бурлай В.Г.). Обрав напрям дослідження, зробив висновки.

30. Стан периферичної гемодинаміки у дітей з вегетативною дисфункцією за даними реовазографії // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999.- №4.- С.82. (Співавт.: Місюра Л.І., Кухта Н.М.). Обрав напрям дослідження, створив базу даних та провів статистичну обробку матеріалу, сформулював висновки, підготував до друку.

31. Сучасна діагностика вегетативних дисфункцій у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000.- №2.- С.48. (Співавт.: Майданник В.Г., Бурлай В.Г., Афанасьєва І.О., Молочек Н.В.). Створив базу даних та провів статистичну обробку матеріали, сформулював висновки, підготував до друку.

32. Стан перекисного окислення ліпідів у дітей з вегетативними дисфункціями // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000.- №2.- С.50. (Співавт.: Литвин Б.С., Брюзгіна Т.С., Афоніна Г.Б.). Обрав напрям дослідження, створив базу даних та провів статистичну обробку матеріали, сформулював висновки, підготував до друку.

33. Реабілітація дітей з вегетативними дисфункціями // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000.- №2.- С.52-53.

34. Арт - терапія у дітей з неврозами і психосоматичними захворюваннями // Невротичні розлади та порушення поведінки у дітей та підлітків. Матеріали наук.-практ. конф. (Харків, 30-31 жовтня 2001 р.). - Харків, 2001. - С. 97-99.

35. Оцінка діагностичних можливостей інструментальних методів дослідження вегетативних дисфункцій у дітей // Матер.VI з'їзду Всеукр. лік. т-ва (Чернівці, 18-19 травня 2001 р.) // Укр.мед. вісті.-2001.-Т.4, N1.-С.75. (Співавт.: Майданник В.Г., Афанасьєва І.О., Литвин Б.С., Брюзгіна Т.С.). Обрав напрям дослідження, створив базу даних та провів статистичну обробку матеріалів, сформулював висновки, підготував до друку.

36. Методи психотерапії та їх значення в лікуванні дітей з вегетативними дисфункціями // Невротичні розлади та порушення поведінки у дітей та підлітків // Матеріали наук.-практ. конф. (Харків, 30-31 жовтня 2001 р.). - Харків, 2001. - С. 58-60. (Співавт.: Майданник В.Г.). Обрав напрям дослідження, створив базу даних та провів статистичну обробку матеріалів, сформулював висновки, підготував до друку.

37. Эмоциональные проблемы у детей с вегетативными дисфункциями по данным тематического апперцептивного теста // Ребенок и общество: проблемы здоровья, воспитания и образования // Материалы конгр. педиатров с междунар. участием (22_25 окт. 2001, Киев). _ К., 2001. _ С.109_110.

38. Оксид азота как показатель резистентности организма ребенка к неблагоприятным факторам внешней среды // Ребенок и общество: проблемы здоровья, воспитания и образования // Материалы конгр. педиатров с междунар. участием (22_25 окт. 2001, Киев). _ К., 2001. _ С.183_184. (Співавт.: Сидорик Е.П., Бурлака А.П., Майданник В.Г., Литвин Б.С.). Провів клінічне обстеження, статистичну оброку матеріалу, зробив висновки, підготував матеріал до друку.

39. Жирнокислотный спектр мембран эритроцитов, плазмы крови и пота у детей с вегетативными дисфункциями // Ребенок и общество: проблемы здоровья, воспитания и образования. // Материалы конгр. педиатров с междунар. участием (22_25 окт. 2001, Киев). _ К., 2001. _ С.112_113. (Співавт.: Брюзгина Т.С., Литвин Б.С.). Вибрав напрям дослідження, провів клінічне обстеження, статистичну оброку матеріалу, зробив висновки, підготував матеріал до друку.

40. Порушення дилатаційної ланки регуляції кровообігу у дітей з артеріальною гіпертензією // Матеріали ІІІ нац. конгр. ревматологів України (Дніпропетровськ, 23-26 жовтня 2001 р.) // Ревматол. журн. _ Додаток, 2001._ С.74-75. (Співавт.: Майданник В.Г., Литвин Б.С., Сидорик Є.П., Бурлака А.П.). Вибрав напрям дослідження, провів статистичну оброку матеріалу, зробив висновки, підготував матеріал до друку.

41. Механізм серцево-судинних порушень при вегетативних дисфункціях у дітей // Матеріали ІІІ нац. конгр. ревматологів України (Дніпропетровськ, 23-26 жовтня 2001 р.) // Ревматол. журн. _ Додаток, 2001._ С.74. (Співавт.: Майданник В.Г., Брюзгина Т.С., Литвин Б.С.). Вибрав напрям дослідження, провів статистичну оброку матеріалу, зробив висновки, підготував матеріал до друку.

42. Biological marker NO-Hb in blood of children in the emote period of exposure to ionising radiation a result of the Chernobyl accident // Abstracts of the 3^rd International Conference / International Journal of Radiation Medicine. - 2001, 3 (1-2). P.123. (Співавт.: Sidorik Ye.P., Burlaka A.P., Maydannik V.G., Merzluyk A.I.). Провів клінічне обстеження, статистичну оброку матеріалу, зробив висновки, підготував матеріал до друку.

43. Порушення фагоцитозу у дітей з вегетативними дисфункціями, що належать до групи радіаційного ризику згідно НСТ-тесту // Перинатология и педиатрия. - 2001. _ №3. - C.116. (Співавт.: Афоніна Г.Б., Литвин Б.С.). Провів клінічне обстеження, статистичну оброку матеріалу, зробив висновки, підготував матеріал до друку.

44. Застосування небівололу у лікуванні вегетативних дисфункцій у дітей // Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації національної програми // Матеріали укр. наук.-практ. конф. (Київ, 15_17 квітня 2002). _ К., 2002._ С.71_72. (Співавт.: Литвин Б.С., Сидорик Є..П., Бурлака А.П.). Провів клінічне обстеження, статистичну оброку матеріалу, зробив висновки, підготував матеріал до друку.

45. Повышение активности гуморального звена симпатоадреналовой системы у детей с вегетативными дисфункциями по данным вариабельности ритма сердца // Материалы I междунар. научн. конф. “Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике” (Киев, 24-25 окт. 2002). - К., 2002. - С. 77-78. (Співавт.: Майданник В.Г., Суліковська О.В). Вибрав напрям дослідження, провів клінічне обстеження, статистичну оброку матеріалу, зробив висновки, підготував матеріал до друку.

46. Ефективність застосування небілету при артеріальній гіпертензії на фоні симпатикотонії у підлітків // Матеріали 3-ї наук.-практ. конф. “Актуальні проблеми фармакотерапії в педіатрії” (Луганськ, 26-27 бер. 2002 р.) // Педіатрія, акушерство та гінекологія. _ 2002. _ №2. _ С.21. (Співавт.: Глєбова Л.П., Сидорик Є..П., Бурлака А.П.). Вибрав напрям дослідження, провів клінічне обстеження, статистичну оброку матеріалу, зробив висновки, підготував матеріал до друку.

47. Погіршення якості життя підлітків з артеріальною гіпертензією // Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації національної програми // Матеріали укр. наук.-практ. конф. (Київ, 15_17 квітня 2002 р.) - К., 2002. _ С.113_114.

48. Влияние небилета на суточный профиль артериального давления у подростков с артериальной гипертензией на фоне симпатикотонии // Материалы VIII конгр. педиатров России “Современные проблемы профилактической педиатрии (Москва, 18-21 февраля 2003 г.). - М., 2003. - С.210. (Співавт.: Майданник В.Г., Місюра Л.І.). Вибрав напрям дослідження, провів клінічне обстеження, статистичну оброку матеріалу, зробив висновки, підготував матеріал до друку.

49. Нарушения в системе синтеза оксида азота у детей с вегетативными дисфункциями // Материалы VIII конгр. педиатров России “Современные проблемы профилактической педиатрии (Москва, 18-21 февраля 2003 г.). М., 2003. - С.210. (Співавт.: Майданник В.Г., Сидорик Е.П., Бурлака А.П., Чернышова О.В.). Провів клінічне обстеження, статистичну оброку матеріалу, зробив висновки, підготував матеріал до друку.

50. Изменения жирнокислотного спектра в крови и поте у детей с вегетативными дисфункциями // Материалы VIII конгр. педиатров России “Современные проблемы профилактической педиатрии (Москва, 18-21 февраля 2003 г.). М., 2003. - С.384. (Співавт.: Литвин Б.С., Брюзгина Т.С.). Обрав напрям дослідження, провів статистичну оброку матеріалу, зробив висновки.

51. Особливості стану симпатоадреналової та ренін-ангіотензинової систем у дітей з вегетативними дисфункціями // Материалы ІІ Всеукр. науч.-практ. конф. “Актуальные вопросы детской кардиоревматологии” (Евпатория, 16-18 апреля 2003 г.) // Вестн. физиотерапии и курортологи. _ 2003. _ №1. - С.19. (Співавт.: Майданник В.Г., Чернишова О.В.). Провів клінічне обстеження, статистичну оброку матеріалу, зробив висновки, підготував матеріал до друку.

52. Синдром хронічної втоми у дітей з вегетативними дисфункціями // Матеріали наук.-практ. конф. „Наукові та практичні питання педіатрії та шляхи їх вирішення” (Київ, 12-13 травня 2003 р.) // Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 2003.- Додаток №2.- С.5-6. (Співавт.: Чернишова О.В.). Обрав напрям дослідження, зробив висновки.

53. Антиоксиданти - складова патогенетичної терапії вегетативних дисфункцій у дітей // Материалы ІІ Всеукр. науч.-практ. конф. “Актуальные вопросы детской кардиоревматологии” (Евпатория, 16-18 апреля 2003 г.) // Вестн. физиотерапии и курортологи. _ 2003. _ №1. - С.33. (Співавт.: Сидорик Є.П., Бурлака А.П., Литвин Б.С.). Обрав напрям дослідження, зробив висновки, підготував до друку.

54. Динаміка змін жирнокислотного спектра поту у дітей з вегетативнми дисфункціями під впливом інозину та акомбінації вітамнів А та Е // Материалы ІІ Всеукр. науч.-практ. конф. “Актуальные вопросы детской кардиоревматологии” (Евпатория, 16-18 апреля 2003 г.) // Вестн. физиотерапии и курортологи. _ 2003. _ №1. - С.17. (Співавт.: Литвин Б.С., Брюзгіна Т.С.). Обрав напрям дослідження, зробив висновки.

55. Состояние центральной гемодинамики и эхоморфологии сердца у детей с артериальной гипертензией // Матеріали конгр. педіатрів України “Актуальні проблеми і напрями розвитку педіатрії на сучасному етапі” (Київ, 7-9 жовтня 2003 р.). К., 2003. - С.99-101. (Співавт.: Глебова Л.П., Мисюра Л.И., Ющик Е.А.). Обрав напрям дослідження, провів статистичну оброку матеріалу, зробив висновки, підготував матеріал до друку.

56. Стан ниркової гемодинаміки у дітей з артеріальною гіпертензією // Матеріали конгр. педіатрів України “Актуальні проблеми і напрями розвитку педіатрії на сучасному етапі” (Київ, 7-9 жовтня 2003 р.). К., 2003. - С.93-94. (Співавт.: Кундін В.Ю., Місюра Л.І., Гордок О.О., Мухіна О.К., Недашківська І.М.). Обрав напрям дослідження, провів статистичну оброку матеріалу, зробив висновки, підготував матеріал до друку.

57. Первичная артериальная гипертензия у детей // Материалы IX конгр. педиатров России “Актуальные проблемы педиатрии (Москва, 10-12 февраля 2004 г.). // Вопр. соврем. педиатрии - 2004. _ Т.3 (приложение 1). _ С.434. (Співавт.: Кухта Н.М., Місюра Л.І.). Обрав напрям дослідження, провів статистичну оброку матеріалу, зробив висновки, підготував матеріал до друку.

58. Состояние почечной гемодинамики у детей с артериальной гипертензией // Материалы IX конгр. педиатров России “Актуальные проблемы педиатрии (Москва, 10-12 февраля 2004 г.). // Вопр. соврем. педиатрии - 2004. _ Т.3 (приложение 1). _ С.261_262. (Співавт.: Майданник В.Г., Гордок О.О., Кундін В.Ю., Місюра Л.І.). Обрав напрям дослідження, провів статистичну оброку матеріалу, зробив висновки, підготував матеріал до друку.

59. Підвищення рівня аденінових нуклеотидів в еритроцитах дітей з вегетативними дисфункціями як показник гіпоксії та стресу // Матеріали 11-го з'їзду педіатрів України “Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі (Київ, 7-10 грудня 2004 р.). К., 2004. - С. 120-121. (Співавт.: Аршинникова Л.Л., Луцишина В.М., Шеревера Г.В., Чернишова О.В.). Обрав напрям дослідження, провів статистичну оброку матеріалу, зробив висновки, підготував матеріал до друку.

60. Ранній старт нейрогуморальних зрушень та маніфестація артеріальної гіпертензії у підлітків з DD-генотипом ангіотензинперетворюючого ферменту // Матеріали 11-го з'їзду педіатрів України “Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі (Київ, 7-10 грудня 2004 р.). К., 2004. - С. 128-129. (Співавт.: Майданник В.Г., Досенко В.Є., Гордок О.О., Кундін В.Ю., Місюра Л.І., Мойбенко О.О.). Вибрав напрям дослідження, провів статистичну оброку матеріалу, зробив висновки, підготував матеріал до друку.

61. Фильтрационная и экскреторная функции почек у детей с артериальной гипертензией // Материалы X съезда педиатров России “Пути повышения эффективности медицинской помощи детям (Москва, 8-10 февраля 2005 г.). // Вопр. соврем. педиатрии - 2005. Т.4 (приложение 1). _ С.286. (Співавт.: Кундін В.Ю., Терлецький Р.В.). Вибрав напрям дослідження, провів статистичну оброку матеріалу, зробив висновки, підготував матеріал до друку.

62. Генетический полиморфизм гена эндотелиальной синтазы оксида азота у детей с артериальной гипертензией // Материалы X съезда педиатров России “Пути повышения эффективности медицинской помощи детям (Москва, 8-10 февраля 2005 г.). // Вопр. соврем. педиатрии - 2005. Т.4 (приложение 1). _ С.319-320. (Співав.: Досенко В.Є., Майданник В.Г., Гордок О.О., Мойбенко О.О.). Вибрав напрям дослідження, провів клінічне обстеження, зробив висновки).

63. Нарушение ультраструктуры и энергопродукции клеток периферической крови у детей с вегетативными дисфункциями // Материалы X съезда педиатров России “Пути повышения эффективности медицинской помощи детям (Москва, 8-10 февраля 2005 г.). // Вопр. соврем. педиатрии - 2005. Т.4 (приложение 1). _ С.566. (Співавт.: Куфтірева Т.П., Аршиннікова Л.Л., Луцишина В.М.). Вибрав напрям дослідження, провів клінічне обстеження, зробив висновки.

64. Особливості гліколізу при окисному порушенні окислювального фосфорилювання у дітей з різними клінічними формами вегетативних дисфункцій // Материалы ІV Всеукр. науч.-практ. конф. “Актуальные вопросы детской кардиоревматологии” (Евпатория, 29_30 апреля 2005 г.) // Тавр. мед.-биол. вестн. - 2005. - Т.8, №2. - С.27. (Співавт.: Бурлака А.П., Ганусевич І.І., Бурлака Є.А., Суходольська Е.С.). Визначив напрям дослідження, провів статистичну обробку матеріалу, зробив висновки., підготував матеріал до друку.

65. Вплив генетичних поліморфізмів генів ангіотензинперетворюючого ферменту та ендотеліальної синтази оксиду азоту на ефективність антигіпертензивної терапії у дітей з артеріальною гіпертензією // Матеріали 6-ї наук.-практ. конф. “Актуальні проблеми фармакотерапії в педіатрії” (Тернопіль, 22-23 березня 2005 р.) // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2005. _ №3. - С.42. (Співавт.: Досенко В.Є.). Визначив напрям дослідження, провів клінічне обстеження та статистичну обробку матеріалу, зробив висновки, підготував матеріал до друку.

Анотація

Хайтович М.В. Мітохондріальна недостатність у дітей з вегетативними дисфункціями: діагностика та лікування. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - Педіатрія. - Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена проблемі підвищення ефективності діагностики та лікування вегетативних дисфункцій у дітей. Встановлено, що однією з важливих ланок патогенезу вегетативних дисфункцій є вторинна мітохондріальна недостатність, що виникає на основі мітохондріального оксидативного стресу. Клінічні прояви мітохондріальної недостатності (церебрастенічний синдром, порушення когнітивних функцій, слабість, швидка втомлюваність, висока варіабельність артеріального тиску, приступи непритомності або схильність до гіпертензії) виникають на фоні надмірної активності симпатоадреналової і/або ренін-ангіотензин-альдостеронової систем, посилення вільнорадикального окиснення, зниження оксидазотсинтазної функції ендотелію, окисного пошкодження мітохондріальної ДНК, порушення мітохондріального дихання, компенсаторного посилення немітохондріальної енергопродукції. Розроблено диференційовані схеми терапії з включенням препаратів з ноотропною, антиоксидантною, оксидазотмодулюючою та гіпотензивною дією.

Ключові слова: діти, вегетативні дисфункції, вторинна мітохондріальна недостатність, оксидативний стрес, діагностика, лікування.

АнНотацИя

Хайтович Н.В. Митохондриальная недостаточность у детей с вегетативными дисфункциями: диагностика и лечение. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.10 - Педиатрия. - Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца МЗ Украины, Киев, 2006.

Диссертация посвящена проблеме повышения эффективности диагностики и лечения вегетативных дисфункций у детей. Под наблюдением находилось 458 детей с вегетативными дисфункциями в возрасте 9-17 лет. Практически у всех больных отмечена характерная клиническая картина: головная боль, слабость, быстрая утомляемость, нарушение когнитивных функций, лабильность артериального давления, высокая тревожность, дизадаптивный тип отношения к болезни, склонность к симпатикотонии исходного вегетативного тонуса или вегетативной реактивности. При помощи метода суточного мониторинга артериального давления у детей с вегетативными дисфункциями выявлены четыре основных суточных профиля артериального давления (СПАД): стабильная (САГ) и лабильная (ЛАГ) артериальная гипертензия, нестабильный профиль артериального давления (НестАД), лабильная артериальная гипотензия (ЛГ). У детей с вегетососудистой дисфункцией по гипертензивному типу была преимущественно ЛАГ или САГ, наиболее выражено повышение активности симпатоадреналовой и ренин-ангиотенин-альдостероновой систем, при этом отмечено повышение скорости клубочковой фильтрации, склонность к гипертензивному ремоделированию миокарда левого желудочка с экстенсивной геометрией.

Экспериментально и клинически изучена роль оксида азота, как фактора защиты эндотелия против окислительного повреждения, отмечено снижение у детей с вегетативными дисфункциями оксидазотсинтезирующей функции эндотелия. Методом полимеразной цепной реакции выявлены генетические маркеры, способствующие развитию САГ и эндотелиальной дисфункции: D/D полиморфизм гена АПФ (предрасполагает к раннему повышению активности ренин-ангиотензин-альдостероновой системы и формированию САГ), трансверсия G⁸⁹⁴>T 7-го экзона и трансверсия Т^-786>С промотора гена эндотелиальной синтазы оксида азота (уменьшают протективные свойства эндотелия и повышают вариабельность пульсового артериального давления).

У больных с вегетативными дисфункциями выявлена интенсификация свободнорадикального окисления, что проявлялось, по данным газовой хроматографии, уменьшением уровня арахидоновой кислоты в мембранах эритроцитов, повышением уровня малонового диальдегида в крови и значительной экскрецией с мочой маркеров окислительного повреждения митохондриальной ДНК - 8-оксогуанина и 8-гидрокси,2-деоксигуанозина. При этом в нейтрофильных гранулоцитах больных с вегетативными дисфункциями методом электронного парамагнитного резонанса установлено повышение концентрации убисемихинона, в крови _ уровня молочной кислоты, в эритроцитах - содержания адениновых нуклеотидов. В крови детей с вегетативными дисфункциями выявлены комплексы оксида азота с гемоглобином.

Ультраструктура лимфоцитов периферической крови у больных с пароксизмальной вегетативной недостаточностью характеризовалась уменьшением количества митохондрий в цитоплазме, их незрелостью (отсутствие крист, уплотненный матрикс), тогда как у больных с САГ в основном выявлялись “темные” лимфоциты с неровной поверхностью, большой степенью вакуолизации цитоплазмы, гетерохромным ядром, часто в цитоплазме отсутствовали митохондрии.

При лечении детей с пароксизмальной вегетативной недостаточностью и ЛАГ использовали комплекс терапии, включающий ноотропный препарат ноофен, антиоксидантный препарат ТРИ ВИ плюс. При лечении больных со САГ и длительной ЛАГ (более 6 мес.), кроме того, в зависимости от состояния исходного вегетативного тонуса использовали ?1-адреноблокатор небилет (небиволол) или ингибитор АПФ эналаприл (соответственно при симпатико- и ваготонии). На фоне лечения практически у всех больных отмечено улучшение общего состояния и когнитивных функций, повышение значения шкалы “самочувствие” теста САН, улучшение СПАД, центральной гемодинамики и эхоморфологии сердца (уменьшение ударного объема, конечно-диастолического размера левого желудочка), митохондриального дыхания, устранение гиперлактатемии. Выявлено улучшение конформационных свойств церулоплазмина и трансферрина на фоне антиоксидантной терапии. Выявлены некоторые фармакогенетические аспекты гипотензивной терапии: небилет более значительно снижал систолическое артериальное давление у больных с наличием Asp аллели 7-го экзона гена эндотелиальной синтазы оксида азота.

Ключевые слова: дети, вегетативные дисфункции, вторичная митохондриальная недостаточность, оксидативный стресс, диагностика, лечение.

Annotation

Khaytovych M.V. Mitochondrial insufficiency in children with vegetative dysfunctions: diagnosis and treatment. - Manuscript. Thesis for the degree of Doctor of medical sciences in speciality 14.01.10 - Pediatrics. -The O.O.Bogomolets National Medical University, Public Health Ministry of Ukraine, Kyiv, 2006.

The thesis is devoted to the problem of improvement in diagnosis and treatment efficiency of vegetative dysfunctions in children. It was established that secondary mitochondrial insufficiency is one of the important link of the vegetative dysfunctions pathogenesis, arising on the basis of mitochondrial oxidative stress. The clinical manifestations of the secondary mitochondrial insufficiency (cerebro-asthenic syndrome, cognitive functions disorders, weakness, rapid fatigability, high variability of arterial pressure, syncopal paroxysms or tendency to hypertension) appear on the background of excessive activity of sympathoadrenal and/or renin-angiotensin-aldosterone system, a free radical oxidation augmentation, reduction in the oxidnitrogensyntase function of endothelium, oxidative damage of mitochondrial DNA, mitochondrial respiration disorder and intensification of non-mitochondrial energy production. Based on the data obtained the differentiated therapeutic schedules were elaborated.

Key words: children, vegetative dysfunctions, secondary mitochondrial insufficiency, oxidation stress, diagnosis, treatment.

Перелік умовних скорочень

АТд - діастолічний артеріальний тиск

АТп - пульсовий артеріальний тиск

АТc - систолічний артеріальний тиск

АФК - активні форми кисню

ВРО - вільнорадикальне окиснення

ДПАТ - добовий профіль артеріального тиску

ЛАГ - лабільна артеріальна гіпертензія

ЛГ - лабільна гіпотензія

ЛШ - лівий шлуночок

ММЛШ - маса міокарда лівого шлуночка

НестАТ - нестабільний профіль артеріального тиску

НСТ-тест - тест нітросинього тетразолію

ОС - оксидативний стрес

ПВН - пароксизмальна вегетативна недостатність

РААС - ренін-ангіотензин-альдостеронова система

САГ - стабільна артеріальна гіпертензія

САС - симпатоадреналова система

8-oxoG _ 8-оксогуанін (8-oxoguanine)

8-OhdG _ 8-гідрокси-2-деоксигуанозин (8-hydroxy-2'-deoxyguanosine)

eNOS _ ендотеліальна синтаза оксиду азоту

NO - оксид азоту

NO-Hb - комплекс оксиду азоту з гемоглобіном

Размещено на Allbest.ru