Гнійно-запальні захворювання в акушерстві (патогенез, клініка, система лікувальних та профілактичних заходів)

Озонотерапія сприяла також зниженню рівнів прозапальних цитокінів: TNF-б - у 2,24 рази; IL-1в - у 2,17; IL-6 - у 2,06 і IL-8 - у 1,83 рази; показників ендогенної інтоксикації: СМ - у 2,07 рази; ПДФ - у 3,92 рази; ЛІІ - до нормальних значень (p<0,05). Зважаючи на те, що TNF-б і IL-1в викликають гіпертермію і підсилюють процеси ПОЛ, стає зрозумілим більш швидке зниження підвищеної температури тіла і відновлення біохімічних процесів у пацієнток, які отримували озонотерапію, у порівнянні з традиційною терапією.

Під впливом озону відбувалася активація АОЗ організму вагітних з ГЗЗ, що проявилося підвищенням рівня СОД у 2,24 рази; каталази - у 2,31 рази й ЗАОА плазми крові - на 74,28 % від вихідного, при цьому спостерігалося гальмування процесів ПОЛ (p<0,05). Позитивний вплив озонотерапії на системи ПОЛ/АОЗ і гемостаз сприяв поліпшенню матково-плацентарного і фетоплацентарного кровотоку, що проявилося поліпшенням внутрішньоутробного стану плода і було підтверджено за допомогою допплерометрії та КТГ плода.

З огляду на виявлені нами патогенетичні особливості розвитку акушерських ГЗЗ у післяпологовому періоді, ми вважали за доцільне з метою виведення надлишкової кількості ендотоксинів, прозапальних цитокінів, продуктів ПОЛ і активації тим самим пригноблених ланок імунітету, неспецифічної резистентності, АОЗ і впливу на судинно-тромбоцитарну ланку гемостазу включити до комплексу лікувальних заходів у породіль з ГЗЗ еферентний метод - безперервний мембранний плазмаферез, який проводили за допомогою апарату “Гемос ПФ-2” (Росія) у режимі плазмообміну. За один сеанс ексфузували 15-20 % від розрахованого ОЦП, що складало від 600,0 до 900,0 мл (у середньому - 780,0±120,0 мл). Плазмозаміщення проводили кришталоїдними розчинами, реополіглюкіном і/або колоїдними розчинами (10 % розчин альбуміну, свіжозаморожена плазма) - за показаннями у співвідношенні вилученої плазми і плазмозамінників 1:1,5.

Проведені нами дослідження дозволили встановити, що включення ПА до комплексу лікувальних заходів у породіль з ГЗЗ, завдяки видаленню з кровотоку надлишкової кількості цитокінів і ендотоксинів, дало можливість вже 1-ї доби після ПА знизити рівні TNF-б - майже в 2 рази, IL-1в - у 1,36 рази; IL-6 - у 1,43 рази; IL-8 - також майже в 2 рази; ЛІІ - на 72,90 %; СМ у сироватці крові - на 31,12 % і в лохіях - на 25,09 %; ПДТ у сироватці - на 38,39 % і в лохіях - на 36,14 % (p<0,05), а на 6-7-му добуа від початку лікування - досягти майже фізіологічних норм, що, у свою чергу, стимулювало клітинну і гуморальну ланки імунітету і сприяло відновленню власних захисних механізмів організму жінки.

За допомогою ПА з організму породіль з ГЗЗ швидше виводилися продукти ПОЛ, вже 1-ї доби після ПА активувалася система АОЗ і відновлювалася ЗАОА плазми крові, що, у свою чергу, також сприяло більш швидкому відновленню захисної функції імунної системи. Позитивний вплив ПА на стан системи гемостазу у породіль з ГЗЗ проявився у видаленні надлишкової кількості РФМК і ПДФ із кровотоку, відновленні судинно-тромбоцитарної ланки, що супроводжувалося поліпшенням функції ендотелія судин і як наслідок - поліпшенням мікроциркуляції в органах і тканинах, у тому числі - і в місці запалення.

Включення до комплексу лікувальних заходів у жінок з гіпореактивним типом імунної відповіді на ГЗЗ гемотрансфузії РОПОАК ми обґрунтували необхідністю впливу на імунну систему, показники якої були занадто низькими і свідчили про пригнічення як клітинної, так і гуморальної ланок імунітету.

Для проведення трансфузії РОПОАК спочатку проводили забір аутокрові в об'ємі від 100 до 150 мл (у середньому 125,3±25,4 мл) у стерильні скляні флакони з 50,0 мл глюгіциру, зі строгим дотриманням усіх правил асептики й антисептики. Проводили маркування флакону з обов'язковою вказівкою прізвища, імені, по-батькові, групи крові, резус-фактора пацієнтки, дати забору крові і назви лікувальної установи. Далі аутокров у флаконі опромінювали на рентген-терапевтичній установці РУМ-17 дозою 120 Гр протягом 2-х годин. Через 2 години після опромінення проводили гемотрансфузію РОПОАК жінці з дотриманням усіх правил проведення звичайної гемотрансфузії.

При використанні РОПОАК позитивні зміни у вигляді підвищення загальної кількості CD3+ лімфоцитів спостерігалися вже наступної доби після переливання РОПОАК, цей процес продовжувався і протягом усього післяпологового періоду, і навіть через 1 місяць після лікування кількість CD3+ клітин відповідала показникам контрольної групи. Аналогічні зміни спостерігалися і з CD4+ клітинами, але швидкість цих змін була більшою: уже наступної доби після переливання РОПОАК кількість CD4+ лімфоцитів збільшилася з 21,13±0,67 до 29,87±0,71 %, а до 6-7-ї доби - у 2 рази (до 43,18±0,63 %), p<0,05, залишаючись високою і через 1 місяць після лікування. Кількість CD8+ клітин під впливом РОПОАК вірогідно не змінювалася, зменшуючись майже до норми через 1 місяць після лікування, а під впливом традиційної терапії (в основному, антибактеріальної) кількість CD8+ до 3-4-ї доби збільшувалася, що свідчило про імуносупресію, яка зменшилася тільки через місяць після лікування. Кількість CD22+ лімфоцитів, знижена у жінок з ГЗЗ у 1,5 рази від норми до початку лікування, під впливом РОПОАК вже першої доба збільшилася майже в 2 рази: з 10,74±0,83 до 19,79±1,02 % (p<0,05), продовжуючи зростати в наступні дні й залишаючись у межах норми і через 1 місяць після лікування.

Завдяки відновленню клітинної і гуморальної ланок імунітету, після трансфузії РОПОАК спостерігалося більш швидке, ніж у жінок, які одержували традиційну терапію, зниження показників ендогенної інтоксикації і відновлення рівноваги в системі ПОЛ/АОЗ, що, у свою чергу, впливало на стан судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу.

Використання РОПОАК в комплексі лікувальних заходів у породіль з ГЗЗ показало більш високу клінічну ефективність цього МЕГ у лікуванні жінок з даною патологією в порівнянні із загальноприйнятою схемою.

У наших дослідженнях доведено, що найбільш тяжкі ускладнення ГЗЗ, такі як блискавичний сепсис та ІТШ, спостерігалися у жінок з гіперреактивним типом імунної відповіді на запалення. Ці стани є дуже складними для надання допомоги, оскільки вони характеризуються, з одного боку, надзвичайно високими концентраціями прозапальних цитокінів і ендотоксинів, а з іншого боку - різким пригніченням на цьому тлі як клітинної, так і гуморальної ланок імунітету.

Спираючись на роботи В.В. Вєтрова (2003, 2005), Л.Г. Каншиної (1998, 2004), Е.А. Решетнікова і співавт. (2001), Т.В. Мухоєдової і співавт. (2001), В.М. Сєрова і співавт. (2000), які довели високу ефективність МЕГ у комплексній терапії сепсису і септичного шоку, ми включили до комплексу лікувальних заходів у породіль з гіперреактивним типом імунної відповіді комбіноване застосування ПА і РОПОАК. Зміни деяких показників гомеостазу під впливом запропонованої нами терапії були зпіставлені з аналогічними показниками породіль підгрупи порівняння ІІ П.

Нами було встановлено, що на поєднаний вплив ПА з наступною трансфузією РОПОАК першими реагували прозапальні цитокіни, рівні яких знижувалися вже 1-ї доби після застосування вищевказаних методів: TNF-б - у 2 рази; ІL-1в - у 2,77 рази; IL-6 - у 2,07 рази і IL-8 - у 1,33 рази (p<0,05). На 3-4 добу від початку лікування спостерігалося подальше зниження рівнів вищевказаних прозапальних цитокінів, і вже до 6-7-ї доби рівень TNF-б знизився в 10,65 рази; ІL-1в- у 7,34 рази; IL-6 - у 7,32 рази і IL-8 - у 3,81 рази, що було значно нижче, ніж аналогічні показники групи порівняння (p<0,05).

Зниження рівнів прозапальних цитокінів супроводжувалося підвищенням кількості CD3+ клітин у 1,27 рази; CD4+ - у 1,47 рази; CD8+ - у 1,48 рази; CD16+ - у 1,90 рази; CD22+ - у 1,41 рази (p<0,05). На 3-4-ту добу лікування в результаті застосування запропонованих нами методів показники клітинної ланки імунітету майже досягли норми, хоча індекс CD4/CD8 ще залишався нижче норми, але вже на 6-7-му добу він досяг 1,89±0,05, що свідчило про відновлення стану клітинної ланки імунітету у пацієнток підгрупи ІПА+РОПОАК.

Рівень Ig M почав підвищуватися вже з першої доби після застосування запропонованих заходів і на 3-4-ту добу збільшився в 1,82 рази від вихідного, а на 6-7-му добу досяг 2,97±0,06 г/л; рівень Ig A почав підвищуватися з 3-4-ї доби, а Ig G - з 6-7-ї доби, їхні абсолютні значення істотно перевищували показники групи порівняння, що свідчило про активуючий вплив запропонованої терапії на гуморальну ланку імунітету. Вміст ЦІК знижувався під впливом лікування у жінок обох підгруп, але темпи його зниження були більш високими у пацієнток підгрупи ІПА+РОПОАК, а через 1 місяць після лікування рівень ЦІК у породіль основної підгрупи був нижче, ніж у підгрупі ІІП, що підтвердило позитивний вплив ПА і РОПОАК на цей показник імунної системи.

У жінок основної підгрупи під впливом запропонованої терапії вже з 1-ї доби спостерігалося значне підвищення неспецифічної резистентності, про що свідчили показники фагоцитозу: Ф, знижений до лікування до 53,13±1,26 %, збільшився до 61,09±1,35 %, на 3-4-ту добу - до 69,74±1,12 %, а до 6-7-ї доби досяг 72,28±0,98 %, тобто підвищився в 1,36 рази (p<0,05).

Рівень СМ, який до лікування в підгрупі І ПА+РОПОАК був вище, ніж аналогічний показник у підгрупі ІІ П як у сироватці крові, так і в лохіях, вже 1-ї доби після застосування МЕГ значно знизився (у 1,41 рази в сироватці крові й у 1,63 рази в лохіях); протягом лікування продовжував знижуватися і на 6-7-му добу досяг нормальних значень у сироватці крові (0,232±0,009 Од/мл) і наблизився до норми в лохіях (0,290±0,012 Од/мл). У породіль підгрупи порівняння рівень СМ на 6-7-му добу під впливом традиційної терапії теж зменшився, але перевищував нормальні показники і рівень СМ в основній підгрупі в 1,16 рази в сироватці крові й у 1,20 рази в лохіях (p<0,05). Показник ПДТ також більш швидко знижувався у породіль підгрупи І ПА+РОПОАК, і на 6-7-у добу він зменшився в сироватці крові в 2,05 рази й у лохіях - у 2,32 рази від вихідного (p<0,05). У групі порівняння цей показник теж знижувався, але більш повільно, і навіть через місяць після лікування він перевищував нормальні показники, особливо - у лохіях, що свідчило про напругу місцевих механізмів захисту в матці.

Нами було встановлено, що поєднане використання ПА і РОПОАК сприяє більш швидкому, ніж при традиційному лікуванні, зниженню показників ендогенної інтоксикації й активації системи АОЗ, що, у свою чергу, впливає на стан судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу, поліпшує мікроциркуляцію і відновлює коагуляційний потенціал крові.

Був зроблений висновок і на конкретних клінічних випадках показано, що своєчасне використання ПА і РОПОАК у комплексі лікувальних заходів у породіль з тяжкими формами ГЗЗ не тільки прискорює видужання хворих, але і дозволяє уникнути видалення матки і зберегти тим самим репродуктивну функцію жінки.

Нами була оцінена клінічна ефективність використання різних МЕГ у комплексному лікуванні ГЗЗ і ГЗУ у вагітних і породіль. При аналізі застосування озонотерапії у вагітних із ГЗЗ нами були відзначені: більш швидка нормалізація температури тіла (у більшості пацієнток - на 2-гу добу), ніж після традиційної терапії (на 4-5-ту добу); нормалізація лейкоцитарної формули відповідно на 3-4 і 6-7-му добу; тривалість бактеріурії у вагітних із загостренням хронічного пієлонефриту або гестаційним пієлонефритом складала в підгрупі І у середньому 3 дні, а у підгрупі ІІВ - 5-6 днів; тривалість антибактеріальної терапії в основній підгрупі склала 5-6 днів, а в підгрупі порівняння - 9-10 днів; тривалість перебування в стаціонарі - відповідно 7-8 і 13-14 днів (p<0,05).

Після трансфузії РОПОАК ми відзначали позитивні зміни як у загальному стані пацієнток (нормалізація t° тіла і гемодинамічних показників уже наступної доби після гемотрансфузії РОПОАК), так і в лабораторних показниках (нормалізація лейкоцитарної формули на 2-гу добу, позитивні зміни в імунограмі на 3-4-ту добу і т.п.). У підгрупі порівняння ці показники починали змінюватися набагато пізніше. Нами відзначено, що трансфузія РОПОАК добре поєднувалася з антибактеріальною, детоксикаційною, замісною терапією імуноглобулінами та іншими заходами для лікування ГЗЗ.

Найбільш ефективним у породіль з гіперреактивним типом імунної відповіді виявилося поєднання ПА+РОПОАК, завдяки чому вдалося в максимально короткий термін досягти нормалізації температури тіла, гемодинамічних показників і показників гомеостазу пацієнток, що підтверджувалося даними лабораторних досліджень. Крім того, включення вищевказаних екстракорпоральних методів до комплексу лікувальних заходів дозволило знизити добові дози антибактеріальної терапії в 1,5 рази, тривалість її - майже в 2 рази, скоротити тривалість перебування в стаціонарі - у 2,2 рази (з 14,5±2,8 доби до 6,5±1,7 доби), p<0,05.

Таким чином, аналізуючи отримані дані, ми дійшли висновку, що включення екстракорпоральних методів до комплексного лікування породіль з ГЗЗ і ГЗУ сприяє швидкій детоксикації організму, активізації власної імунної системи і тим самим приводить до більш швидкого відновлення гомеостазу і, відповідно, сприяє видужанню хворих. Важливим моментом є те, що застосування МЕГ є патогенетично обґрунтованим, і раннє включення їх до комплексу невідкладних заходів у випадках тяжких ГЗУ допомагає не тільки врятувати життя, але і зберегти репродуктивне здоров'я 98,44 % жінкам.

Проведені нами аналіз материнської і малюкової смертності від ГЗЗ, епідеміологічне дослідження частоти і структури акушерських ГЗЗ і ГЗУ, обстеження вагітних і породіль з даною патологією дозволили нам виділити основні напрямки профілактики вищевказаної патології у жінок групи ризику

Організаційні заходи на різних рівнях надання акушерської допомоги: від державного (МОЗ України) - до первинної ланки цієї допомоги (жіночих консультацій, ФАПів).

Удосконалення існуючих методів профілактики ГЗЗ і розробка принципово нових, наприклад, методів екстракорпоральної гемокорекції.

Раціональна антибактеріальна терапія й антибіотикопрофілактика, удосконалення антибактеріальної політики в родопомічних установах.

Розробка заходів щодо профілактики ГЗУ при оперативному розродженні.

Розробка алгоритму лікування і профілактики ГЗЗ і ГЗУ на різних етапах надання акушерської допомоги.

Відповідна підготовка лікарських кадрів.

З метою зниження материнської і малюкової смертності, а також поліпшення репродуктивного здоров'я населення і впливу тим самим на демографічну ситуацію в Донецькій області в 2001 р. нами була розроблена Регіональна програма виходу з демографічної кризи “Репродуктивне здоров'я населення Донбасу: проблеми і шляхи рішення”, складовою частиною якої була програма лікувально-профілактичних заходів при акушерських ГЗЗ.

Однією з частин цієї програми стала раціональна антибактеріальна терапія й антибіотикопрофілактика, удосконалення антибактеріальної політики в родопомічних установах.

З метою корекції антибактеріальної терапії у вагітних і породіль нами була апробована і впроваджена на базі ДРЦОМД протягом 2003-2004 рр. експертно-аналітична програма мікробіологічного моніторингу “Ax-Pert”, розроблена і запропонована разом з фармацевтичною компанією Ranbaxy, яка підтвердила свою високу ефективність.

На прикладі вибору препаратів для антибіотикопрофілактики при оперативному розродженні в ДРЦОМД за допомогою мікробіологічного моніторингу було доведено, що при такому підході ефективність антибіотикопрофілактики при операції кесаревий розтин склала 95,71 %, що, без сумніву, доводить необхідність її широкого застосування в акушерстві і підтверджує провідну роль мікробіологічного моніторингу у виборі препаратів для раціональної антибіотикотерапії.

Був проведений аналіз різних підходів до профілактики ГЗУ при кесаревому розтині в двох родопомічних установах - ДРЦОМД і КМПБ, за допомогою якого було встановлено, що за умов дотримання в родопомічних установах заходів щодо попередження подальшого поширення вже існуючої інфекції або запобігання інфікування під час операції й у післяопераційному періоді можливо істотно знизити ризик гнійно-запальних ускладнень при цьому виді втручання.

Оцінюючи ефективність запропонованої нами програми лікувально-профілактичних заходів при акушерських ГЗЗ у масштабах Донецької області за період 2001-2004 рр., нами було відзначено: зниження материнської смертності в 3,06 рази (з 26,0 у 2001 р. до 8,5 у 2004 р. (на 100 000 народжених живими), у тому числі від ГЗЗ - у 4,0 рази; зниження малюкової смертності в 1,47 рази (з 16,8 до 11,4 ‰); зниження частоти ГЗУ після КР у 10 разів (з 41 % у 1998 р. до 4,29 % у 2004 р.); зниження частоти: хронічної внутрішньоутробної гіпоксії плода - у 1,73 рази; СДР плода - у 3,03 рази; перинатальної поразки ЦНС - у 1,3 рази; реалізації ВУІ - на 13,46%.

Наш досвід показує істотні переваги такого підходу до збереження репродуктивного здоров'я вагітних і породіль групи ризику з розвитку ГЗЗ над традиційним підходом, дає можливість істотно вплинути на материнську і дитячу захворюваність і смертність і тим самим зберегти репродуктивне здоров'я нації.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено нове вирішення наукової проблеми - гнійно-запальних захворювань в акушерстві, що полягає у теоретичному узагальненні даних епідеміологічних досліджень, вивчення імунних, гемостазіологічних та метаболічних порушень у вагітних і породіль з гнійно-запальними захворюваннями і патогенетичному обгрунтуванні й розробці системи диференційованого підходу і новітніх лікувально-профілактичних заходів і технологій, що буде сприяти зниженню материнської і малюкової захворюваності й смертності від даної патології.

На підставі проведеного ретроспективного аналізу усіх випадків материнської смертності, що відбулися в Донецькій області за період 1994-2004 рр., установлено, що частота ГЗЗ у структурі МС продовжує залишатися високою й у середньому складає 32,71 %; питома вага кримінальних абортів у структурі МС - 11,43 %; смертність від ГЗУ після кесаревого розтину - 35,71 % від загальної кількості загиблих матерів. Малюкова смертність від ВУІ в структурі загальної малюкової смертності сягає 20,00 %, причому більшу частину (46,79 %) складають вроджені пневмонії.

Висока частота хірургічного втручання у жінок з акушерським сепсисом, а саме - видалення матки з придатками у 65,71 % пацієнток, виконаного із запізненням, на висоті ІТШ або на тлі поліорганної недостатності, не завжди сприяє поліпшенню стану хворих і не допомагає врятувати їм життя, а навпаки, погіршує їх стан і прискорює смерть.

Частота післяпологового ендометриту складає 0,19-1,13 % після самостійних пологів і 0,86-16,67 % після кесаревого розтину; частота субінволюції матки - відповідно 0,18-9,78 і 0,48-11,76 %. Найбільш суттєвими факторами ризику з розвитку ГЗЗ під час вагітності та в післяпологовому періоді є: хронічні запальні захворювання матки й придатків (68,57 %); хронічні або гострі запальні захворювання шлунково-кишкового тракту (34,43 %), нирок і сечовивідних шляхів (28,57 %); гостра хірургічна патологія органів черевної порожнини (14,29 %).

Стан імунної системи здорових жінок після пологів можна розцінити як активацію і клітинної, і гуморальної ланок, причому після оперативного розродження спостерігаються більш істотні зміни. Збільшення кількості CD3+, CD4+, CD22+ і CD25+ клітин, а також достовірне підвищення рівнів Ig M і Ig А з 1-ї доби, а Ig G з 6-7-ї доби свідчать про природні механізми клітинного і гуморального захисту організму жінки в післяпологовому періоді від можливої інфекції, і за умов відсутності факторів ризику з боку самої породіллі або навколишнього середовища цих механізмів досить для здійснення такого захисту.

Виявлено три типи імунної відповіді породіль на ГЗЗ: при адекватній імунній відповіді спостерігається спочатку зниження кількості CD3+ і CD4+ клітин, підвищення - CD8+ і CD22+ клітин, зростання рівнів Ig А и М і підвищення синтезу прозапальних цитокінів ІL-1, IL-6, IL-8 і TNF-б, які надалі активують і клітинну, і гуморальну ланки імунітету; для гіпореактивної імунної відповіді характерним є прогресуюче зниження кількості CD3+, CD4+ і CD22+ кліток при збільшенні CD8+, зниження рівнів Ig А и Ig М на тлі невисоких рівнів прозапальних цитокінів; гіперреактивна імунна відповідь характеризується насамперед різким збільшенням рівнів прозапальних цитокінів (ІL-1, IL-6, IL-8 і TNF-б), так званим “цитокіновим вибухом” і різким пригніченням активності клітинної і гуморальної ланок імунітету, що супроводжується стійкою і тривалою дилятацією судин і дуже швидко приводить до розвитку інфекційно-токсичного шоку.

Найбільш інформативними показниками ендогенної інтоксикації у породіль з ГЗЗ варто вважати рівень СМ і ПДТ, підвищений вміст яких у лохіях спостерігається вже з 1-ї доби захворювання і свідчить про активацію процесів руйнування тканин у порожнині матки, а підвищення цих показників у сироватці крові на 3-4-ту добу вказує на виникнення синдрому ендогенної інтоксикації навіть при відсутності явних ознак інфекції, що вимагає в даних випадках відповідної корекції лікувальних заходів.

Озонотерапія в комплексному лікуванні ГЗЗ у вагітних сприяє зниженню рівнів прозапальних цитокінів: TNF-б - у 2,24 рази; IL-1в - у 2,17 ; IL-6 - у 2,06 і IL-8 - у 1,83 рази; показників ендогенної інтоксикації: СМ - у 2,07 рази; ПДФ - у 3,92 рази (р<0,05); ЛІІ - до нормальних значень. Під впливом озону відбувається активація АОЗ організму вагітних з ГЗЗ, що виявляється підвищенням рівня СОД у 2,24 рази; каталази - у 2,31 рази й ЗАОА плазми крові - на 74,28 % від вихідного показника (р<0,05), при цьому спостерігається гальмування процесів ПОЛ. Це сприяє нормалізації матково-плацентарного і фетоплацентарного кровотоку, і як наслідок - поліпшенню внутрішньоутробного стану плода, що було підтверджено за допомогою допплерометрії та КТГ плода.

Включення ПА до комплексу лікувальних заходів у породіль з ГЗЗ, завдяки видаленню з кровотоку надлишкової кількості цитокінів і ендотоксинів, дозволяє вже з 1-ї доби після ПА знизити рівні TNF-б - майже в 2 рази, IL-1в - у 1,36; IL-6 - у 1,43; IL-8 - також майже в 2 рази; ЛІІ - на 72,9 %; СМ у сироватці крові - на 31,12 % і в лохіях - на 25,09 %; ПДТ у сироватці - на 38,39 % і в лохіях - на 36,14 % (p<0,05), а на 6-7-му добу від початку лікування - досягти майже фізіологічних норм, що у свою чергу, стимулює клітинну і гуморальну ланки імунітету і сприяє відновленню власних захисних механізмів організму жінки.

Використання РОПОАК у породіль з гіпореактивним типом імунної відповіді позитивно впливає на стан імунної системи, що виражається в підвищенні рівнів прозапальних цитокінів TNF-б, ІL-1в, IL-6 і IL-8, завдяки яким відбувається стимуляція вироблення CD3+, CD4+, CD8+, CD22+ клітин, а також - активація гуморальної ланки імунітету, що виявляється підвищенням рівнів Ig G, A і M та неспецифічної резистентності. Після застосування РОПОАК спостерігається більш швидке зниження показників ендогенної інтоксикації та відновлення рівноваги в системі ПОЛ/АОЗ, що, у свою чергу, впливає на стан судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу і поліпшує мікроциркуляцію в органах і тканинах, у тому числі - і в місці запалення.

Поєднане використання ПА і РОПОАК у породіль з гіперреактивним типом імунної відповіді сприяє більш швидкому, ніж при традиційному лікуванні, зниженню показників ендогенної інтоксикації й активації системи АОЗ, що, у свою чергу, впливає на стан судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу, поліпшує мікроциркуляцію і відновлює коагуляційний потенціал крові. Включення вищевказаних екстракорпоральних методів до комплексу лікувальних заходів дозволило знизити добові дози антибактеріальної терапії в 1,5 рази, тривалість її - майже в 2 рази, скоротити тривалість перебування в стаціонарі - у 2,2 рази (з 14,5±2,8 до 6,5±1,7 доби).

Впровадження експертно-аналітичної програми мікробіологічного моніторингу дозволило досягти ефективності антибіотикопрофілактики 95,71 %, а застосування комплексу периопераційних профілактичних заходів при кесаревому розтині (використання сучасного шовного матеріалу - вікрилу; обробка порожнини матки бетадіном; периопераційна антибіотикопрофілактика) - знизити кількість післяопераційних ускладнень до 4,29 %.

Застосування розробленої нами системи профілактики і поетапного надання допомоги вагітним і породіллям з ГЗЗ дозволило в масштабах Донецької області знизити материнську смертність у 3,06 рази, малюкову смертність від внутрішньоутробних інфекцій- у 1,47 рази; частоту ГЗУ після кесаревого розтину - у 10 разів; хронічної внутрішньоутробної гіпоксії плода - у 1,73 рази; СДР плода - у 3,03 рази; перинатальної поразки ЦНС - у 1,3 рази і реалізації внутрішньоутробної інфекції - на 13,46 %.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Усім вагітним при постановці на облік у жіночих консультаціях необхідно визначати ступінь ризику розвитку ГЗЗ і в залежності від нього планувати розродження: при низькому ступені - у родопомічних установах І рівня, при середньому ступені - ІІ рівня і при високому ступені ризику - в установах ІІІ рівня.

У випадку виникнення гострого або загострення хронічного ГЗЗ під час вагітності і появи ознак ФПН з метою профілактики внутрішньоутробного інфікування плода і поліпшення фетоплацентарного кровообігу рекомендується до комплексу лікувальних заходів включати озонотерапію - внутрішньовенні інфузії озонованого 0,9 % розчину NaCl з концентрацією озону 0,4-0,6 мг/л, тривалість озонування - 10 хвилин, швидкість введення - 60 крап./хв, процедури повторюють щодня або через день (в залежності від реакції пацієнтки), курс озонотерапії - 5-6 сеансів.

У випадку реалізації ГЗЗ у післяпологовому періоді, особливо - у жінок з гіперреактивним типом імунної відповіді при виникненні ІТШ показане проведення плазмаферезу в перші години надходження у відділення акушерської реанімації або виникнення критичного стану; з метою більш швидкого видалення з організму продуктів руйнування бактеріальних збудників та їхніх токсинів, надлишкових кількостей імунних комплексів, прозапальних цитокінів, деградованих клітин крові показано до комплексу лікувальних заходів включати плазмаферез з ексфузією за один сеанс 15-20 % від розрахованого ОЦП (від 600,0 до 900,0 мл) і наступним плазмозаміщенням кришталоїдними розчинами, реополіглюкіном і/або колоїдними розчинами (10% розчин альбуміну, свіжозаморожена плазма) - за показаннями у співвідношенні вилученої плазми і плазмозамінників 1:1,5.

Породіллям з гіпореактивним типом імунної відповіді з метою імуностимуляції рекомендується проведення трансфузії РОПОАК у кількості 100-150 мл (у середньому 125,325,4 мл), яку заготовляють у скляні стерильні флакони з консервантом - 50,0 мл розчину глюгіциру, зі строгим дотриманням усіх правил асептики й антисептики, з чітким маркіруванням флакону, потім опромінюють на рентген-терапевтичній установці РУМ-17 дозою 120 Гр протягом 2 годин і через 2 години після опромінення проводять гемотрансфузію РОПОАК породіллі з дотриманням усіх правил звичайної гемотрансфузії.

У родопомічних установах усіх рівнів необхідно впровадити комп'ютерний мікробіологічний моніторинг для проведення динамічної і гнучкої антибактеріальної політики в цих установах, а також комплекс периопераційних профілактичних заходів при виконанні кесаревого розтину для попередження виникнення післяопераційних ГЗУ.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Роговая О.Н. Современные подходы к антибиотикотерапии при беременности, в родах и в послеродовом периоде // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2003. - Т. 8, № 2. - С. 120-128. (Аналіз літератури, клінічні спостереження).

Роговая О.Н. Клинические эффекты применения экстракорпоральных методов в комплексном лечении гнойно-воспалительных осложнений в акушерстве // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2004. - Т. 9, № 2. - С. 14-20. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення).

Роговая О.Н. Различные подходы к проведению антибактериальной политики в акушерском стационаре // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2004. - Т. 9, № 4. - С. 95-102. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення).

Рогова О.М. Еферентні методи: нові можливості в інтенсивній терапії критичних станів в акушерстві // Патологія. - 2005. - Т. 2, № 3. - С. 92-95. (Клінічні спостереження, імунологічні дослідження, аналіз).

Роговая О.Н. Рациональная антибиотикотерапия в акушерстве с позиций микробиологического мониторинга // Укр. мед. альманах. - 2005. - Т. 8, № 2. - С. 129-135. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення).

Рогова О.М. Сучасний підхід до периопераційної антибіотикопрофілактики при кесаревому розтині // Ліки України. - 2005. - № 7-8. - С. 102-104. (Аналіз літератури, клінічні спостереження).

Рогова О.М. Особливості стану імунної системи здорових породіль в залежності від способу розродження // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2005. - № 5. - С. 70-71. (Клінічні спостереження, імунологічні дослідження, аналіз).

Рогова О.М. Вплив цитокінів на окремі ланки імунітету та неспецифічну резистентність у породіль з гнійно-запальними захворюваннями // Укр. мед. альманах. - 2005. - Т. 8, № 4. - С. 155-158. (Клінічні спостереження, імунологічні дослідження, аналіз).

Роговая О. Н. Озонотерапия - новый шаг в профилактике перинатальных потерь у беременных с наличием инфекции // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2005. - № 5. - С. 98-101. (Клінічні спостереження, імунологічні дослідження, проведення методики, аналіз).

Рогова О.М. Клініко-імунологічні паралелі різних варіантів перебігу гнійно-запальних захворювань у породіль // Укр. мед. альманах. - 2005. - Т.8, № 5. - С. 124-128. (Клінічні спостереження, імунологічні дослідження, аналіз).

Рогова О.М. Вплив рентген-опроміненої поза організмом аутокрові на окремі ланки імунітету у породіль з гнійно-запальними захворюваннями // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2005. - Т. 10, № 3, 4. - С. 17-25. (Клінічні спостереження, імунологічні дослідження, аналіз, узагальнення).

Рогова О.М. Післяпологовий ендометрит: ранова інфекція чи синдром ендогенної інтоксикації? // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2006. - Т. 6, Випуск 1-2 (13-14). - С. 266-271. (Клінічні спостереження, імунологічні дослідження, аналіз, узагальнення).

Рогова О.М. Вплив плазмаферезу на деякі ланки імунітету, ПОЛ/АОЗ та показники гемостазу у породіль з гнійно-запальними захворюваннями // Зб. наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: Інтермед, 2006. - С.578-581. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, лабораторні дослідження, аналіз, узагальнення).

Долгошапко О.Н. Состояние системы ПОЛ/АОЗ у родильниц с гнойно-воспалительными заболеваниями в зависимости от типа иммунного ответа // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2006. - Т. 11, № 2. - С. 37-43. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, лабораторні дослідження, аналіз, узагальнення).

Долгошапко О.Н. Особенности микрофлоры родовых путей родильниц с гнойно-воспалительными заболеваниями и их связь с типом иммунного ответа пациенток // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2006. - Т. 11, № 3. - С. 25-29. (Аналіз літератури, клінічні спостереження).

Чайка В.К., Роговая О.Н., Демина Т.Н. Заболевания мочевыделительной системы у беременных / В кн. “Основы репродуктивной медицины: Практич. руководство” под ред. проф. В.К. Чайки. - Донецк: ООО “Альматео”, 2001. - С. 75-90. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення).

Чайка В.К., Роговая О.Н., Слюсарь Т.И. и др. Инфекции в послеродовом периоде / В кн. “Инфекции в акушерстве и гинекологии: Практич. руководство” под ред. проф. В.К. Чайки. - Донецк: ООО “Альматео”, 2006. - С. 347-406. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення).

Роговая О.Н., Бабенко О.М. Особенности фармакотерапии инфекций во время беременности / В кн. “Инфекции в акушерстве и гинекологии: Практич. руководство” под ред. проф. В.К. Чайки. - Донецк: ООО “Альматео”, 2006. - С. 407-419. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення).

Демина Т.Н., Роговая О.Н., Овсяник М.А. Современные взгляды на проблему акушерского сепсиса // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2001. - Т. 6, № 1. - С. 98-106. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення).

Роговая О.Н., Юлиш Е.И. Влияние трансфузии рентгеноблученной вне организма сингенной крови на беременную, плод и новорожденного // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2001. - Т. 6, № 3. - С.66-70. (Аналіз літератури, лабораторні дослідження, проведення методики, узагальнення).

Мирович Д.Ю., Роговая О.Н., Мирович Е.Д., Межова О.К. Интраоперационная гемотрансфузия рентген-облученной аутокрови при гинекологических операциях // Зб. наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: Інтермед, 2002. - С. 59-62. (Аналіз літератури, лабораторні дослідження, проведення методики, узагальнення).

Чайка В.К., Дьоміна Т.М., Рогова О.М. та ін. Прозапальні цитокіни як маркери раньої діагностики післяпологових ендометритів // Вісник наукових досліджень. -2002. - № 2 (додаток). - С. 253-255. (Клінічні спостереження, імунологічні дослідження, аналіз, узагальнення).

Чайка В.К., Роговая О.Н., Домахина А.М. Микробиологический мониторинг - реальный путь антимикробной профилактики в акушерском стационаре // Актуальні питання медичної науки та практики: Зб. наукових праць Запорізького держ. інституту удосконалення лікарів. - Запоріжжя: “Дике поле”, 2003. - Вип. 64, книга 1. - С. 331-338. (Аналіз літератури, лабораторні дослідження, проведення методики, узагальнення).

Яковлева Э.Б., Роговая О.Н., Жердева И.В., Резниченко Н.А. Микроэкология влагалища и профилактика ее нарушений в ранние сроки беременности // Медико-социальные проблемы семьи. - 2003. - Т. 8, № 4. - С. 113-119. (Аналіз літератури, лабораторні дослідження, узагальнення).

Чермных С.В., Роговая О.Н. Эфферентные и физико-химические методы гемокоррекции в комплексном лечении гнойно-воспалительных заболеваний и осложнений в акушерстве и гинекологии // Зб. наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: Інтермед, 2004. - С.719-722. (Клінічні спостереження, узагальнення).

Чайка В.К., Рогова О.М. Досвід Донецького регіонального центру охорони материнства та дитинства в профілактиці гнійно-запальних ускладнень після кесаревого розтину // Зб. наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: Інтермед, 2005. - С. 639-643. (Розробка архівного матеріалу, клінічні спостереження, аналіз).

Чайка В.К., Рогова О.М., Прокопчук Я.Д., Зауральский Р.В. Порівняльна оцінка різних методів профілактики гнійно-запальних ускладнень при кесаревому розтині // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2005. - № 4. - С. 81-84. (Розробка архівного матеріалу, клінічні спостереження, аналіз, узагальнення).

Чайка В.К., Рогова О.М., Шпатусько М.І. Аналіз материнської смертності від гнійно-запальних захворювань у Донецькій області за 1994-2004 роки та шляхи її зниження // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2005. - Т. 10, № 2. - С. 3-8. (Робота з архівним матеріалом, формування бази даних, аналіз).

Демина Т.Н., Овсяник М.А., Роговая О.Н., Чермных С.В. Опыт применения рентгеноблученной крови как компонента интенсивной терапии гнойно-воспалительных осложнений в акушерской практике // Зб. наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: “Фенікс”, 2005. - С. 206-208. (Аналіз літератури, лабораторні дослідження, проведення методики, узагальнення).

Деклараційний патент на винахід № 45762А України, МПК: А61М5/00, А61К39/395, А61К35/14. Спосіб лікування гнійно-септичних захворювань жіночих статевих органів / Чайка В.К., Дьоміна Т.М., Юліш Є.І., Рогова О.М. та ін. Заявка № 2001064442 від 25.06.2001. Опубл.: Промислова власність. - 15.04.2002. - № 4. - 3 с. (Аналіз літератури, лабораторні дослідження, проведення методики, узагальнення).

Деклараційний патент на винахід № 52539А України, МПК: А61N5/06. Спосіб лікування гнійно-запальних захворювань породіль в післяпологовий період / Чайка В.К., Рогова О.М., Овсяник М.А.,Колеснікова Г.Г. Заявка № 2002097298 від 09.09.2002. Опубл.: Промислова власність. - 16.12.2002. - № 12. - 3 с. (Аналіз літератури, лабораторні дослідження, проведення методики, узагальнення).

Чайка В.К., Демина Т.Н., Чермных С.В., Роговая О.Н. Применение эфферентных методов в лечении послеродовых пиелонефритов // Роль инфекции в патологии репродуктивной системы женщины, плода и новорожденного: Сборник тезисов. - Москва, 2000. - С. 331-334. (Клінічні спостереження, проведення методики, узагальнення).

Демина Т.Н., Чермных С.В., Роговая О.Н. и др. Опыт применения трансфузии рентгеноблученной крови // Мать и дитя: Мат-лы ІІ Российского форума. - М., 2000. - С. 464-465. (Клінічні спостереження, узагальнення).

Демина Т.Н., Джоджуа Т.В., Роговая О.Н. и др. Фотомодификация крови в интенсивной терапии акушерско-гинекологических больных // Актуальные проблемы экстракорпорального очищения крови, нефрологии и гемафереза: Сб. материалов. - Москва, 2002. - С. 182. (Клінічні спостереження, узагальнення).

Чайка В.К., Демина Т.Н., Роговая О.Н. и др. Профилактика и лечение гнойно-воспалительных заболеваний и осложнений в акушерстве: Метод. рекомендации. - Донецк, 2003. - 37 с. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення).

Роговая О.Н. Критерии выбора антибактериальной терапии в акушерстве // Мат-ли ІІ Міжнародного медико-фармацевтичного конгресу “Ліки та життя”, 15-18 лютого 2005 р., м. Київ. - К., 2005. - С. 98-99. (Клінічні спостереження, узагальнення).

Роговая О.Н. Возможности экстракорпоральных методов гемокоррекции в интенсивной терапии акушерских гнойно-воспалительных заболеваний и осложнений // Труды XIII конференции Московского общества гемафереза, 30 мая -1 июня 2005 г. - М., 2005. - С. 14-15. (Клінічні спостереження, проведення методики, узагальнення).

Чайка В.К., Рогова О.М., Шпатусько М.І., Мещерінова Г.В., Бабич Т.Ю. Інфекції вагітних як причина малюкової смертності в Донецькій області // Мат-ли науково-практичної конф-ції, присв. 75-річчю ДонДМУ “Внутрішньоклітинні інфекції та стан здоров'я дітей в ХХІ столітті” - Донецьк, 2005. - С. 158-160. (Робота з архівним матеріалом, формування бази даних, аналіз).

Чайка В.К., Демина Т.Н., Роговая О.Н. и др. Экстракорпоральные методы гемокоррекции в акушерстве и гинекологии: Метод. рекомендации. - Донецк, 2006. - 24 с. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення).

Чайка В.К., Роговая О.Н. Особенности течения и интенсивной терапии послеродовых гнойно-воспалительных осложнений // Труды XIV конференции Московского общества гемафереза “Трансфузионная и дезинтоксикационная терапия при неотложных состояниях” - М., 2006. - С. 50-51. (Клінічні спостереження, узагальнення).

Чайка В.К., Роговая О.Н., Шпатусько Н.И., Мещеринова Г.В., Бабич Т.Ю. Анализ младенческой смертности от внутриутробных инфекций в Донецкой области и пути ее снижения // Здоровье ребенка. - 2006. - № 1. - С. 18-22. (Робота з архівним матеріалом, формування бази даних, аналіз).

Долгошапко О.Н. Озонотерапия и ее влияние на отдельные звенья иммунитета, ПОЛ и АОЗ, показатели гемостаза у беременных с гнойно-воспалительными заболеваниями // Медицинские аспекты квалитологии: Сб. научых статей и сообщений. Периодич. приложение к научному мед. журналу “Вестник новых мед. технологий”. - Львов-Тула-Донецк, 2006. - Выпуск 2. - С. 119-125. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, лабораторні дослідження, узагальнення).

АНОТАЦІЯ

Долгошапко О.М. Гнійно-запальні захворювання в акушерстві (патогенез, клініка, система лікувальних та профілактичних заходів). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Науково-дослідний інститут медичних проблем сім'ї Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2006.

Дисертаційна робота присвячена рішенню наукової проблеми - зниженню материнської та малюкової захворюваності і смертності від гнійно-запальних захворювань в акушерстві шляхом розробки системи лікувально-профілактичних заходів і впровадження нових схем попередження й лікування цієї патології.

Проведений ретроспективний аналіз усіх випадків материнської смертності від ГЗЗ, що відбулися в Донецькій області за період 1994-2004 рр., і виявлені основні недоліки у наданні допомоги вагітним і роділлім з ГЗЗ. Вивчені особивості епідеміології і структури акушерських ГЗЗ, а також проведений аналіз малюкової смертності від матерів з ГЗЗ.

Досліджено особливості перебігу вагітності та післяпологового періоду у жінок з ГЗЗ і на підставі клінічного, імунологічного, біохімічного та гемостазіологічного обстежень виявлені три типи імунної відповіді на ГЗЗ: адекватний, гіпореактивний і гіперреактивний. Досліджені особливості змін в імунній системі, ПОЛ/АОЗ та гемостазу у породіль з ГЗЗ в залежності від типу імунної відповіді.

Вивчено вплив методів екстракорпоральної гемокорекції - озонотерапії, плазмаферезу, рентген-опроміненої поза організмом аутокрові та їх комбінації - на окремі ланки імунної системи, неспецифічну резистентність, ПОЛ/АОЗ і гемостаз у вагітних і породіль з ГЗЗ і патогенетично обгрунтовано застосування даних МЕГ в комплексному лікуванні акушерських ГЗЗ, доведена їх висока ефективність.

На підставі проведених досліджень розроблена й впроваджена програма лікувально-профілактичних заходів при акушерських ГЗЗ і оцінена її ефективність у масштабах Донецької області, наслідком чого відзначено: зниження материнської смертності в 3,06 рази, у тому числі від ГЗЗ - у 4,0 рази; зниження малюкової смертності в 1,47 рази; зниження частоти ГЗУ після КР у 10 разів; зниження частоти: хронічної внутрішньоутробної гіпоксії плода - у 1,73 рази; СДР плода - у 3,03 рази; перинатальної поразки ЦНС - у 1,3 рази; реалізації ВУІ - на 13,46%.

Ключові слова: акушерство, гнійно-запальні захворювання, типи імунної відповіді, лікування, профілактика, методи екстракорпоральної гемокорекції.

АННОТАЦИЯ

Долгошапко О.Н. Гнойно-воспалительные заболевания в акушерстве (патогенез, клиника, система лечебных и профилактических мероприятий). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Научно-исследовательский институт медицинских проблем семьи Донецкого государственного медицинского университета им. М. Горького МЗ Украины, Донецк, 2006.

Диссертационная работа посвящена решению научной проблемы - снижению материнской и младенческой заболеваемости и смертности от гнойно-воспалительных заболеваний в акушерстве путем разработки системы лечебно-профилактических мероприятий и внедрения новых схем предупреждения и лечения этой патологии.

Проведен ретроспективный анализ всех случаев материнской смертности от ГВЗ, которые произошли в Донецкой области за период 1994-2004 гг., и выявлены основные недостатки в оказании помощи беременным и родильницам с ГВЗ. Изучены особенности эпидемиологии и структуры акушерских ГВЗ, а также проведен анализ младенческой смертности от матерей с ГВЗ.

Изучены особенности течения беременности и послеродового периода у женщин с ГВЗ и на основе клинического, иммунологического, биохимического и гемостазиологического обследований выявлены три типа иммунного ответа на ГВЗ: адекватный, гипореактивный и гиперреактивный. Исследованы особенности изменений в иммунной системе, ПОЛ/АОЗ и гемостазе у родильниц с ГВЗ в зависимости от типа иммунного ответа.

Выявлены наиболее информативные показатели эндогенной интоксикации у родильниц с ГВЗ: СМ и ПДТ, повышенное содержание которых в лохиях наблюдается уже с 1-х суток заболевания и свидетельствует об активации процессов разрушения тканей в полости матки, а повышение этих показателей в сыворотке крови на 3-4-е сутки указывает на возникновение синдрома эндогенной интоксикации даже при отсутствии явных признаков инфекции, что требует в данных случаях соответствующей коррекции лечебных мероприятий.

Изучено влияние методов экстракорпоральной гемокоррекции - озонотерапии, плазмафереза, рентген-облученной вне организма аутокрови и их комбинации - на отдельные звенья иммунной системы, неспецифическую резистентность, ПОЛ/АОЗ и гемостаз у беременных и родильниц с ГВЗ и патогенетически обосновано применение данных МЭГ в комплексном лечении акушерских ГВЗ, доказана их высокая эффективность.

На основе проведенных исследований разработана и внедрена программа лечебно-профилактических мероприятий при акушерских ГВЗ и оценена ее эффективность в масштабах Донецкой области, вследстие чего отмечено: снижение материнской смертности в 3,06 раза, младенческой смертности от внутриутробных инфекций- в 1,47 раза; частоты ГВО после кесарева сечения - в 10 раз; хронической внутиутробной гипоксии плода - в 1,73 раза; СДР плода - в 3,03 раза; перинатального поражения ЦНС - в 1,3 раза и реализации внутриутробной инфекции - на 13,46 %.

Ключевые слова: акушерство, гнойно-воспалительные заболевания, типы иммунного ответа, лечение, профилактика, методы экстракорпоральной гемокоррекции.

SUMMARY

Dolgoshapko O.N. Purulent-inflammatory diseases in obstetrics (the pathogenesis, clinical picture, the system of treatment and prophylactic measures). - Manuscript.

The thesis for submitting an academic degree of doctor of medical sciences, speciality 14.01.01 - Obstetrics and Gynaecology. - Scientific Research Institute of Medical and Social Family Problems of Donetsk State Medical University named after M. Gorky MPH of Ukraine, Donetsk, 2006.

The manuscript is devoted to the actual scientific problem - to reduce the maternal and infantile morbidity and mortality rate from the purulent-inflammatory diseases (PID) in obstetrics by work out the system of the treatment and prophylactic measures and application of the new methods of this pathology treatment.

We have retrospective analysed of all cases of maternal death rate from PID in the Donetsk region for the period of 1994-2004, and determined the main defects in the care of pregnants and postpartum women with GVZ. The particularites of epidemiology and the structure of obstetric PID were studied, and the infantile mortality rate of mothers with PID was analysed.

On the basis of clinical, immunological, biochemical and haemostaziological investigations there were determined three types of immune response on PID: adequate, hyporeactive and hyperreactive. There were investigated the particularites of changes in the immune system, POL/AOD and haemostasis on postpartum women with PID to dependence of the immune response type.

We have studied the influence of the of extracorporal haemocorrection methods - ozonotherapy, plasmapheresis and X-ray-radiated out of the organism autoblood - on the some links of the immune system, POL/AOD and haemostasis of pregnant and postpartum women with PID and there were pathogenesis grounded the use of this methods in the treatment of such pathology.

On the basis of our researches we have worked out and implimented the system of treatment and prophylactic measures in obstetrics PID and analised its efficiency in Donetsk region, it was noted: the reducing of maternal mortality rate in 3,06 times, the infantile death rate from intrauterus infections - in 1,47 times; the frequencies of PID after caesarean sections - in 10 times; the chronic intrauterus fethus hypoxia - in 1,73 times; the fethus RDS - in 3,03 times; the perinatal damage of CNS - in 1,3 times and the realization of intrauterus infection - on 13,46 %.

Key words: obstetrics, purulent-inflammatory diseases, the immune response type, treatment, prophylactice, extracorporal haemocorrection methods.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АОЗ - антиоксидантний захист

АТ ІІІ - антитромбін ІІІ

АЧТЧ - активований частково тромбопластиновий час

ГЗЗ - гнійно-запальні захворювання

ГЗУ - гнійно-запальні ускладнення

ІТШ - інфекційно-токсичний шок

ЗАОА - загальна антиокислювальна активність

КР - кесаревий розтин

КТГ - кардіотокографія

КУО - колоній-утворюючі одиниці

ЛІІ - лейкоцитарний індекс інтоксикації

МЕГ - методи екстракорпоральної гемокорекції

МДА - малоновий діальдегід

МС - материнська смертність

ПА - плазмаферез

ПДТ - продукти деструкції тканин

ПІ - протромбіновий індекс

ПОЛ - перекисне окислення ліпідів

РОПОАК - рентген-опромінена поза організмом аутокров

РФМК - розчинні фібрин-мономерні комплекси

СЕІ - синдром ендогенної інтоксикації

СМ - молекули середньої маси

СОД - супероксиддисмутаза

ССЗВ - синдром системної запальної відповіді

УЗД - ультразвукове дослідження

ЦІК - циркулюючі імунні комплекси

IL - інтерлейкіни

TNF - фактор некрозу пухлин Размещено на Allbest.ru