Фізична реабілітація чоловіків після лобектомії та пульмонектомії у післяопераційному періоді

Встановлено позитивний вплив запропонованої програми фізичної реабілітації на ступінь і терміни відновлення показників функціонального стану дихальної та серцево-судинної систем, рухливість плечового суглоба з оперованого боку, загальний фізичний стан та післяопераційну адаптацію обраного контингенту досліджуваних, що в кінцевому результаті сприяє зменшенню кількості стаціонарних ліжко-днів після виконаних хірургічних втручань.

Доведено позитивний вплив розробленої програми фізичної реабілітації на загальний рівень якості життя та основні його компоненти у чоловіків, яким було виконано лобектомію та пульмонектомію з приводу раку легень. Виявлено, що, незважаючи на різний ступінь порушення функції зовнішнього дихання та їхні різноманітні клінічні прояви, зумовлені хірургічним втручанням з приводу раку легень, психоемоційний фон у пацієнтів основної групи порівняно з передопераційним періодом має чітку тенденцію до покращення.

Проведене дослідження не претендує на вичерпне вивчення всіх аспектів фізичної реабілітації чоловіків після лобектомії та пульмонектомії у післяопераційному періоді. Подальшого з'ясування та вдосконалення потребують питання:

- удосконалення схем реабілітаційного обстеження чоловіків, хворих на рак легень;

- удосконалення методичних підходів до індивідуалізації процесу фізичної реабілітації чоловіків після лобектомії або пульмонектомії з приводу раку легень;

- вивчення особливостей впливу заходів фізичної реабілітації на функціональний стан організму чоловіків різних вікових груп після лобектомії або пульмонектомії;

- з'ясування особливостей впливу реабілітаційних заходів на розвиток компенсації та відновлення функціонального стану систем організму чоловіків, яким виконано лобектомію або пульмонектомію у післялікарняному періоді.

Висновки

1. Аналіз опрацьованої наукової та науково-методичної літератури вказав на наявність в Україні складної епідемічної ситуації, пов'язаної з ростом первинної захворюваності на рак легень та зумовленого цим збільшення інвалідизації населення. Водночас протягом останніх десятиліть вітчизняні вчені приділяли недостатньо уваги питанням фізичної реабілітації після хірургічного втручання з приводу цієї патології. Розробки зарубіжних учених з фізичної реабілітації цього контингенту пацієнтів не можна повною мірою застосовувати в умовах вітчизняного стаціонару через відмінності у схемах і методиках лікування основного захворювання та соціально-економічні умови. Загалом вплив засобів фізичної реабілітації на функціональний стан систем організму та рівень якості життя пацієнтів хворих на рак легень висвітлено недостатньо.

2. Передопераційні показники функціонального стану системи зовнішнього дихання пацієнтів, хворих на рак легень, були нижчі за норму або перебували на її нижніх межах; з досліджуваних показників загального фізичного стану зниженими були параметри функціональних проб Штанге і Генчі. З досліджених аспектів якості життя пацієнтів зниженими були самопочуття та психоемоційний фон.

3. Розроблена програма фізичної реабілітації містить алгоритми реабілітаційного процесу, методичні особливості та вказівки щодо проведення занять, дихальні та загальнозміцнювальні вправи, рекомендовані для використання в індивідуальних програмах фізичної реабілітації. Індивідуалізацію процесу фізичної реабілітації забезпечує використання алгоритмів з послідовним здійсненням таких кроків: реабілітаційне обстеження, визначення наявних функціональних порушень, постановка реабілітаційних завдань, вибір найбільш доцільних засобів фізичної реабілітації. Комплексне застосування індивідуально підібраних (відповідно до визначених реабілітаційних завдань) дихальних та загальнозміцнювальних вправ, інгаляцій ефірними оліями, лікувального масажу дає змогу цілеспрямовано впливати на виявлені функціональні порушення систем організму.

4. Післяопераційне обстеження дозволило встановити, що такі показники функціонального стану системи зовнішнього дихання, як ЖЄЛ, ОФВ, ПОШ, в обстежуваних основної групи були достовірно більшими, ніж у пацієнтів порівняльної групи. Максимальна та середня об'ємні швидкості різних фаз видиху у пацієнтів основної групи мали тенденцію до швидшого зростання; у пацієнтів групи порівняння таких змін не виявлено. Позитивні тенденції до відновлення та швидшої компенсації післяопераційних функціональних змін системи зовнішнього дихання у пацієнтів основної групи підтверджувала нормалізація параметрів дихального об'єму, хвилинного об'єму дихання, частоти дихання.

5. Застосування запропонованої програми фізичної реабілітації сприяло нормалізації таких показників, як частота дихання, час затримки дихання на видиху, артеріальний тиск і частота серцевих скорочень, збільшенню часу затримки дихання на вдиху та зменшенню значення показника вентиляційного індексу. Рівень післяопераційної рухливості грудної клітки у чоловіків, яким було виконано лобектомію та пульмонектомію, під впливом розробленої програми відновився до передопераційного. Водночас в обстежуваних групи порівняння аналогічні показники були гіршими. Амплітуда рухів у плечовому суглобі (згинання, розгинання, відведення) на боці операції під впливом розробленої програми фізичної реабілітації нормалізувалася; у пацієнтів групи порівняння зберігався післяопераційний дефіцит руху.

6. Нормалізація функції відкашлювання, зменшення скарг на відчуття задишки і труднощі під час дихання, суттєве збільшення можливостей самообслуговування істотно покращили рівень основних аспектів якості життя пацієнтів, які проходили курс фізичної реабілітації за розробленою програмою, що підтвердилося достовірно більшим, ніж у пацієнтів групи порівняння, кінцевим показником загальної кількості балів анкети якості життя.

7. Застосування розробленої програми фізичної реабілітації сприяло зменшенню загальної кількості ліжко-днів (після лобектомії на 4,2 дня, після пульмонектомії - 3,5 дня) та кількості ліжко-днів після виконання хірургічного втручання (після лобектомії на 3,5 дня, після пульмонектомії - 4,9 дня) порівняно з пацієнтами, яким фізичну реабілітацію проводили за загальноприйнятою методикою.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Тимрук-Скоропад К.А. Фізична реабілітація хворих при радикальному лікуванні раку легень в умовах стаціонару: Метод. посіб. для реабілітологів /За ред. О. І. Рябухи. - Л.: Українські технології, 2005. - 48 с.

2. Тимрук-Скоропад К.А. Особливості фізичної реабілітації хворих на рак легень в передопераційному періоді //Молода спортивна наука України: Зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. - Л., 2004. - Вип. 8. - Т. 2. - С. 354-358.

3. Тимрук-Скоропад К.А. До питання знання пацієнтів онкологічного профілю значення фізичної реабілітації у відновному процесі //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. /За ред. С.С. Єрмакова. - Х., 2004. - № 15. - С. 148-151.

4. Тимрук-Скоропад К.А. Фізична реабілітація в онкології: сучасні підходи до обстеження хворих при радикальному лікуванні раку легень //Спортивний вісник Придніпров'я. - 2004. - № 6. - С. 117-118.

5. Тимрук-Скоропад К.А. Програма фізичної реабілітації для відновлення амплітуди рухів у плечовому суглобі після видалення пухлини легень //Молода спортивна наука України: Зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. - Л., 2005. - Вип. 9. - Т. 2. - С. 11-15.

6. Тимрук-Скоропад К.А. Динаміка якості життя хворих, оперованих з приводу раку легень, при застосуванні фізичної реабілітації //Молода спортивна наука України: Зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. - Л., 2006. - Вип. 10. - Т. 4. - С. 116-123.

7. Тимрук-Скоропад К.А. Алгоритмізація передопераційного етапу фізичної реабілітації хворих на рак легень //Спортивна наука України: [Електрон. вид.]. - 2006. - № 4(5). - С. 26-33. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua.

8. Тимрук-Скоропад К.А. Особливості фізичної реабілітації легень в ранньому післяопераційному періоді //Проблеми активізації рекреаційно-оздоровчої діяльності населення: Матеріали IV Всеукр. наук.-практ. конф. - Л., 2004. - С. 237-239.

9. Тимрук-Скоропад К.А., Рябуха О. І. Фізична реабілітація як складова способу життя онкологічних хворих //Здоровий спосіб життя: Зб. наук. статей ІV Міжрегіон. (ІІ міської) наук.-практ. конф. - Л., 2004. - С. 97-99.

10. Тимрук-Скоропад К.А. Обізнаність осіб, хворих на рак легень, щодо значення фізичної реабілітації та їх бажання проходити курс реабілітації //Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Випуск 35. Серія: педагогічні науки.- Чернігів: ЧДПУ, 2006.- №35.- С. 503-507.

11. Тимрук-Скоропад К., Рябуха О. Фізична реабілітація в онкології: динаміка деяких показників якості життя після лобектомії з приводу раку легень // Проблеми активізації рекреаційно-оздоровчої діяльності населення: Матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф. - Л., 2006. - С. 146-148.

12. Тымрук-Скоропад К.А. Динамика некоторых показателей общего физического состояния и качества жизни больных после оперативного лечения рака легких под влиянием физической реабилитации //Perspective moderne e impactului societatii contemporane supra educatiei fizice si sportului: Materialele Conferintei Stiintifice Internationale, editia a VII.- Chisinau: I.N.E.F.S., 2006.-P. 365-368.

Размещено на Allbest.ru