Удосконалення епідеміологічного нагляду за дифтерією і правцем за результатами серологічних досліджень

На основі серологічних досліджень визначено, що в осередках дифтерійної інфекції 65,8 % осіб підлягали імунізації, а 12,2 % мали характерні серологічні ознаки дифтерійної інфекції. Проведення бактеріологічних досліджень після попереднього визначення осіб з характерними серологічними ознаками дифтерійної інфекції збільшило інформативність лабораторних досліджень в осередках у 3,6 рази.

Комплексною оцінкою антибактерійного і антитоксичного імунітету проти дифтерії встановлено, що більше 50 % здорових осіб у регіоні з незахисними рівнями дифтерійного антитоксину мають високий природній антибактерійний імунітет, однак характеризуються зниженими рівнями антибактерійних IgА. В колективі, де тривало відсутня реєстрація дифтерійної інфекції, переважання осіб з надвисокими рівнями антибактерійних IgМ свідчило про приховану циркуляцію коринебактерій. Відсутні достовірні показники ризику щодо дифтерійної інфекції у імунокомпрометованих осіб - хворих на туберкульоз, психічні розлади та ВІЛ-інфікованих.

На фоні збільшення фактичної захищеності дорослого населення за період 1990-2008 рр. проти дифтерії з 19,6 % до 94,5 % і проти правця з 79,4 % до 95,2 % після масових щеплень комплексними дифтерійно-правцевими препаратами виявлено зростання серед дорослих частки осіб з надвисокими рівнями АТ-антитіл проти правця до 25,9 % та наявність контингенту ризику щодо захворювання на дифтерію і правець - населення вікової групи більше 58 років. За серологічними даними встановлено фактичну необхідність ревакцинації через 7 років після масових щеплень тільки 25 % обстежених - проти правця та 75 % проти дифтерії, що обґрунтовує переважне застосування дифтерійних монопрепаратів.

В умовах спорадичної захворюваності на правець, вразливим контингентом щодо якого залишаються особи похилого віку, визначено фактори, що сприяли захворюванню і смерті від правця: невідповідність між документованою щепленістю, фактичною захищеністю і отриманням екстрених щеплень, які можливо контролювати серологічними методами. Встановлено необхідність контролю специфічного імунітету проти правця і дифтерії на межі пенсійного віку. Проведення екстреної імунізації проти правця без попереднього серологічного визначення рівня АТ-антитіл призводить до більш ніж у 2.3-5,2 рази необґрунтованих щеплень і у 1,2-1,4 рази необґрунтованих відведень від щеплень.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Литвиненко Л.М. Оцінка фактичної захищеності населення міста від дифтерії та правця після масової імунізації проти дифтерії. / Л.М. Литвиненко, О.В. Мішуріна // Інфекційні хвороби. - 2000. - № 4.- С. 10-15. Особистий внесок - відбір зразків сироваток, виконання РПГА, підготовка для публікації.

Литвиненко Л.М. Діагностична оцінка антитоксичного протидифтерійного імунітету у носіїв коринебактерій дифтерії / Л.М. Литвиненко// Інфекційні хвороби. - 2002.- № 2.- С. 12-16.

Литвиненко Л.М. Динаміка колективного імунітету населення міста до дифтерії та правця після епідемії дифтерії та масової імунізації / Л.М. Литвиненко // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої пам'яті Л.В.Громашевського. - Київ. - 2002. - С. 73-81.

Литвиненко Л.М. Актуальні проблеми серологічної діагностики інфекційних хвороб / Л.М. Литвиненко // Інфекційні хвороби. - № 3. - 2003. - С. 9-15.

Литвиненко Л.М. Серологічна характеристика дифтерійної інфекції / Л.М. Литвиненко // Інфекційні хвороби. - № 2. - 2004.- С. 52-62.

Сучасний правець: клінічні, епідеміологічні та серологічні особливості / Л.М. Литвиненко, Т.А. Біломеря // Інфекційні хвороби. - № 4.- 2004.- С. 62-66. Особистий внесок - вибірка, аналіз і узагальнення вихідних даних щодо правця по Донецькій області за 1990-2004рр., проект висновків, підготовка до публікації.

Литвиненко Л.М. Оцінка ефективності серологічних досліджень в осередках дифтерійної інфекції / Л.М. Литвиненко // Матеріали XIV з'їзду епідеміологів, мікробіологів, паразитологів. - 2004. - С. 49-50.

Влияние неблагоприятных условий окружающей среды на напряженность противодифтерийного иммунитета. / Е.А. Шмелева, Л.М. Литвиненко, Полищук Е.И. // Эпидемиология и вакцинопрофилактика. - №5 - 2006. - С. 49-52. Особистий внесок - підготовка сироваток здорових людей 18-20 років із м. Горлівка в 2005-2007рр., виконання і аналіз результатів ІФА, проект висновків.

Литвиненко Л.М. Комплексна оцінка антибактерійного і антитоксичного імунітету проти дифтерії дорослих у промисловому регіоні України / Л.М. Литвиненко // „Вакцинопрофілактика керованих інфекцій та її безпека”: Тезі доп. Науково-практ. конф. - К., 2006. - С. 96-97.

Літвиненко Л.М. Серологічні дослідження як захід оптимізації епіднагляду за вакцинокерованими інфекціями (стендова доповідь). „Вірусні хвороби. Токсоплазмоз. Хламідіоз.”: Науково-практ. конф. - Тернопіль, 2004.

Оцінка специфічного імунітету до дифтерії та правця дорослих, що підлягають ревакцинації (доповідь) / Л.М. Литвиненко, А.Є. Самісько, Г.О. Петренко // Тези доп. наук.-практ. конф. - К., 2006. - С. 97-98. Особистий внесок -дослідження імунітету проти дифтерії та правця, аналіз результатів, проект висновків.

Актуальні питання протидифтерійного імунітету. / О.І. Поліщук, Л.М. Литвиненко, О.О. Шмельова // Матеріали VI з'їзду інфекціоністів України. - 2006. - С. 97-98. Особистий внесок - підготовка сироваток, виконання ІФА та РПГА, аналіз результатів, проект висновків, підготовка до публікації.

Литвиненко Л.М. Оцінка антибактерійного імунітету проти дифтерії дорослих / Л.М. Литвиненко// Сучасні інфекції. - №3. - 2007. - С. 39-42.

АНОТАЦІЯ

Литвиненко Л.М. Удосконалення епідеміологічного нагляду за дифтерією і правцем за результатами серологічних досліджень. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за фахом - 14.02.02 - епідеміологія. - ДУ ”Інститут епідеміології і інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України”, Київ, 2009.

Епідемія дифтерії 90-х років ХХ століття і сучасна активізація дифтерійної інфекції в Донецькому регіоні переконливо довели необхідність удосконалення системи епідеміологічного нагляду. На фоні високої фактичної захищеності населення області щорічно реєструється правець, як наслідок недостатньої ефективності імунізації осіб літнього віку.

В період епідемії дифтерії і масової імунізації населення комплексними дифтерійно-правцевими препаратами об'єми серологічних досліджень в регіоні були збільшені в 40 разів. У роботі представлений аналіз 2005 серологічних досліджень з діагностичною метою і 2530 - за епідемічними показниками за період 1990-2008 рр. Наведені результати впровадження додаткових технологічних прийомів для підвищення інформативності основного серологічного тесту - реакції пасивної гемаглютинації. Визначено, що до 50 % гіподіагностики на рівні первинного діагнозу та до 30 % гіпо- та гіпердіагностики на рівні остаточного діагнозу пов'язані з використанням тільки вихідних рівнів дифтерійного антитоксину. Серологічними обстеженнями в осередках дифтерійної інфекції встановлено, що 65,8 % контактних підлягали екстреній імунізації, а 12,2 % мали характерні серологічні ознаки дифтерійної інфекції. Зіставляючи частку різних контингентів з характерними серологічними ознаками дифтерії і носійства (1:6) і фактично зареєстровані рівні дифтерії і носійства (1:2,4), визначені конкретні масштаби гіподіагностики.

Методом імуноферментного аналізу встановлені рівні антибактеріальних антитіл (IgG, IgA, IgМ-ізотипів) проти дифтерії у здорового населення, які мали бімодальний характер розподілу і характерні вікові особливості. За результатами комплексної оцінки антитоксичного і антибактеріального імунітету визначені контингенти ризику по захворюванню дифтерією і носійству токсигенних коринебактерій. Достовірно низькі (р ? 0,05) рівні антибактеріальних IgA-антитіл визначені як регіональна особливість протидифтерійного імунітету.

Показано, що гіперімунізація дорослого населення проти правця в ході масових щеплень проти дифтерії комплексними препаратами сформувала прошарок дорослого населення (25,9 %) з надвисоким рівнями протиправцевого антитоксину (? 4 МО/мл), для якого доцільна подальша імунізація під серологічним контролем. Встановлено необхідність контролю специфічного імунітету проти правця і дифтерії на межі пенсійного віку. З використанням серологічних методів визначені критичні фактори ризику захворювання і смерті від правця (невідповідність між документованою щепленістю, фактичною захищеністю і отриманням екстрених щеплень). Проведена оцінка економічної ефективності імунізації під серологічним контролем в порівнянні з вартістю лікування і протиепідемічних заходів щодо випадків правця.

Ключові слова: епідеміологічний нагляд, серологічні методи, антитоксичний імунітет, антибактеріальний імунітет, дифтерія, правець, імунізація.

АННОТАЦИЯ

Литвиненко Л.Н. Усовершенствование эпидемиологического надзора за дифтерией и столбняком по результатам серологических исследований. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности - 14.02.02 - эпидемиология. - ГУ «Институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В.Громашевского АМН Украины», Киев, 2009.

Эпидемия дифтерии 90-х годов ХХ века и современная активизация эпидемического процесса дифтерийной инфекции в Донецкой области убедительно доказали необходимость усовершенствования системы эпидемиологического надзора. Несмотря на высокую фактическую защищенность населения региона, ежегодно спорадически регистрируется столбняк, как следствие недостаточной эффективности иммунизации лиц пожилого возраста.

В период эпидемии и массовой иммунизации населения комплексными дифтерийно-столбнячными препаратами объемы серологических исследований в регионе были увеличены в 40 раз. Сопоставляя применение лабораторных исследований в период эпидемии дифтерии и после неё, установлено, что диапазон колебаний удельного веса количества диагностических исследований и исследований по эпидемическим показаниям составил для бактериологического метода составил 1:0,001-1:0,3, а для серологического - 1:0,4-1:4,5, что показало преимущественную ориентацию серологических исследований на очаги дифтерийной инфекции.

В работе представлен эпидемиологический анализ дифтерийной инфекции и заболеваемости столбняком с оценкой серологических исследований, проведенных с диагностической целью (2005 анализов) и по эпидемиологическим показаниям (2530 анализов) за период 1990-2008 гг. Освещены результаты внедрения дополнительных технологических приемов для повышения информативности основного серологического теста - реакции пассивной гемагглютинации.

Установлено, что незначительная активизация эпидемического процесса дифтерийной инфекции в регионе в период 2006-2008 гг( показатель на 100 тыс. 0,06 -0,28), которая произошла за счет не привитых детей (ромов и мигрантов) и неправильно привитых взрослых, сопровождалась значительным увеличением летальности (7,8%-33,3%).Эти данные в сочетании с некорректными показателями соотношения зарегистрированных уровней заболеваемости дифтерией и носительства токсигенных коринебактерий в период эпидемии дифтерии и после нее свидетельствуют о недостатках эпидемиологического надзора за дифтерией.

Определено, что до 50 % гиподиагностики на уровне первичного диагноза и до 30 % гипо- и гипердиагностики на уровне окончательного диагноза связаны с использованием только исходных уровней дифтерийного антитоксина. Косвенное определение антитоксических IgM против дифтерии в сыворотках крови диагностических контингентов с применением методики разрушения термолабильных антител увеличило возможности РПГА по ранней диагностике дифтерийной инфекции. Серологическими обследованиями в очагах дифтерийной инфекции установлено, что 65,8 % контактных подлежали экстренной иммунизации, а 12,2 % имели характерные серологические признаки дифтерийной инфекции. Сопоставляя удельный вес разных контингентов с характерными серологичическими признаками дифтерии и носительства (1:6) и фактически зарегистрированные уровни дифтерии и носительства (1:2,4), определены конкретные масштабы гиподиагностики дифтерийной инфекции.

Методом имуноферментного анализа установлены уровни антибактериальных антител (IgG, IgA, IgМ-изотипов) против дифтерии у здорового населения, которые имели бимодальное распределение и характерные возрастные особенности. В результате комплексной оценки антитоксического и антибактериального иммунитета определены контингенты риска по заболеванию дифтерией и носительству токсигенных коринебактерий. Достоверно низкие (р ? 0,05) уровни антибактериальных IgA-антител определены как региональная особенность противодифтерийного иммунитета. В период снижения дифтерийной инфекции после массовой иммунизации преобладание взрослых лиц со сверхвысокими концентрациями антибактериальных IgM в коллективах, где длительное время не регистрировались случаи дифтерийной инфекции, свидетельствует о скрытой циркуляции коринебактерий дифтерии.

Показано, что гипериммунизация взрослого населения против столбняка в ходе массовых прививок против дифтерии комплексными препаратами сформировала прослойку взрослого населения (25,9 %) со сверхвысоким уровнями противостолбнячного антитоксина (? 4 МЕ/мл), которой необходима последующая иммунизация под серологическим контролем. Исследованиями антитоксического иммунитета против дифтерии столбняка взрослых 48-90 лет установлена необходимость контроля специфического иммунитета против столбняка и дифтерии на грани пенсионного возраста.

С использованием серологических методов определены критические факторы риска заболевания и смерти от столбняка (несоответствие между документируемой привитостью, фактической защищенностью и получением экстренных прививок). Фактический охват травмированных лиц серологическими исследованиями для определения антитоксического иммунитета против столбняка составляет в регионе в современный период не более 15%. В этих условиях удельный вес лиц, получивших экстренную иммунизацию против столбняка в 2,3-5,5 раза превышает удельный вес не имеющих антитоксической защиты по данным серологических исследований. Проведенная оценка экономической эффективности иммунизации под серологическим контролем показала, что ориентировочная стоимость контрольных прививок на грани пенсионного возраста и экстренной иммунизации лицам пожтлого возраста под серологическим контролем не превышает ориентировочную стоимость лечения прогнозированного количества больных столбняком в регионе на протяжении среднего срока действия противостолбнячных прививок.

Ключевые слова: эпидемиологический надзор, серологические методы, антитоксический иммунитет, антибактериальный иммунитет, дифтерия, столбняк, иммунизация.

ANNOTATION

Lytvynenko L. Improvement of epidemiologic control of diphtheria and tetanus using the results of serologic methods.- Manuscript.

Thesis for a degree of Candidate of medical science by specialty 14.02.02 epidemiology. Lev Gromashevsky Institute of epidemiology and Infectious Diseases of Academia of medical science of Ukraine, Kiev, 2009.

The epidemic of diphtheria of 90th of XX century and contemporary activisation of the epidemic process of diphtheria infection in Donetsk region has firmly convinced of improving the system of epidemiologic control. Despite of high actual protection of the population there are cases of tetanus registrated every year as a consequence of insufficient immunization of elderly people.

During the epidemic and mass immunization of population with complex diphtheria-tetanus preparations there was 40 times the increase of serologic investigations. In this work it is demonstrated the analysis of serologic investigations with a diagnostic scope and according to epidemiologic indications during the period of 1990-2008. The implementation of additional technological procedures in order to increase the information content of a serologic test, i.e. passive haemaglutination reaction, has been highlighted. It is stated that 50% of hipodiagnostic on a primary diagnosis level and around 30% of hipo- and hiperdiagnostics on a final diagnosis level are correlated with the usage of only basic levels of diphtheria antitoxin. Serologic examinations in the centers of diphtheria infection have proved that 65,8% of contact people were to be exposed to an urgent immunization, and 12,2% had characteristic serologic signs of diphtheria infection. Comparing a share of different population layers with characteristic serologic indications and actual registrated levels of diphtheria infection, there have been identified concrete scales of hipodiagnostic.

Using the immune-assay method there have been identified antibacterial levels of diphtheria immunity. According to the results of complex estimation of antitoxic and antibacterial immunity there have been identified risk contingents as for diphtheria illness and carrying toxigenic corinebacteria. Extremely low levels of antibacterial IgA antibodies among children and adults have been identified as regional particularity of antidiphtheria immunity.

It is shown that hiperimmunisation of adult population against tetanus during mass immunization against diphtheria with complex preparations has formed a share of adult population (25,9%) with extra high antitetanus antitoxine (? 4 МЕ/ml) and has resulted in a necessity of further immunization of the above mentioned population layers under serologic control. In order to improve tetanus prophylactic among risk contingents it has been proposed to improve the planned immunization and urgent immunization of elderly people under serologic control. There has been carried out an estimation of economic effectiveness of immunization under serologic control in comparison with the cost of treating and antiepidemic measures in cases of tetanus.

Key words: epidemiologic control, serologic measures, antitoxic immunity, antibacterial immunity, diphtheria, tetanus, immunization.

Размещено на Allbest.ru