Слабка активність запалення зазвичай характеризувалася низьким ступенем дистрофічних змін, збереженням прикордонної пластинки в більшості портальних трактів, наявністю дрібновогнищевих східчастих некрозів з розповсюдженням інфільтрату в часточку на невелику глибину. Про максимальну активність гепатиту з трансформацією в цироз свідчило розростання жовчних проток, проникнення сполучної тканини в часточку на велику глибину.

Загальною рисою для ХГ різної етіології були слабкі кореляційні зв'язки між різними компонентами запального процесу і стадією захворювання. Ступінь активності найчастіше відповідав стадії хронізації процесу, проте відмічені і їх розбіжності, наприклад, збережена помірна активність гепатиту при різко вираженому склерозі. Не дивлячись на те, що між деякими з ознак, що вивчаються, є лінійна залежність, вона недостатня для підтвердження тісної лінійної кореляції вимірюваних ознак при обраному рівні значущості (0,05). Тому жодна з ознак не може бути передбаченою за значенням, відповідному іншій ознаці, і, отже, жоден з вивчених компонентів патологічного процесу в печінці при ХГ не може бути виключений з розгляду. Це дозволяє говорити про безнадлишковість набору виділених ознак (шкали В.В. Сєрова).

Не виявлено достовірного взаємозв'язку (p>0,05) гістологічних змін і клініко-лабораторних показників - коефіцієнт кореляції між біохімічною активністю гепатиту і ГІСА склав r=-0,02, біохімічною активністю гепатиту і ГІСЗ - r=-0,22, між вірусним навантаженням і ГІСА - r=-0,21, вірусним навантаженням і ГІСЗ - r=0,32. Не встановлено також взаємозв'язку між вираженістю гістологічних змін і ехографічною картиною печінки (включаючи симптом ехостигми). Ці факти вказують на відносність даних біохімічних, вірусологічних і УЗ досліджень як критеріїв оцінки ступеня тяжкості ХВГ С.

Розроблено метод вибору схеми неспецифічної терапії хворих на ХВГ С, яким противірусна терапія не може бути проведена з різних причин, заснований на корекції провідної ланки патологічних змін за даними гістологічного дослідження, який дозволяє обирати препарати, ґрунтуючись на доказових цифрових параметрах. Доведена велика ефективність цього методу в порівнянні з емпірично обираною терапією в купіруванні цитолітичного і холестатичного синдромів (градієнти АлАТ відповідно 58,4±34,0 і 31,5±18,2 Од/л, загального білірубіну 11,3±8,4 і 4,9±3,5 µмоль/л), що сприяє поліпшенню самопочуття пацієнта.

Дисплазію гепатоцитів (частіше крупноклітинну, рідше дрібноклітинну, іноді їх поєднання), яка, на думку низки авторів, є проміжною стадією розвитку ГЦК (П.Е. Крель, 2004; Т.Н. Лопаткина с соавт., 2002), спостерігали при будь-якому ступені активності гепатиту і на будь-якій стадії фіброзу. Таким чином, слабка вираженість гістологічних змін в печінці не виключає ризику розвитку онкологічного процесу. При ХВГ С було виявлено 2 чинники онкологічного ризику: 1) виражені фібротичні зміни (трансформація в цироз), при яких частота дисплазії гепатоцитів, за нашими даними, в 12,8 разів вища, ніж при ХВГ С в доциротичній стадії (відповідно 3,8% і 48,6%, p<0,001) і більш ніж вдвічі перевищує цифри, які приводяться в літературі (J.R. Craig et al., 2005) - 20,3%; 2) поєднання ХВГ С з ХВГ В, яке підвищує ризик канцерогенезу в 12,3 разів в порівнянні з ізольованим ХВГ С (відповідно 3,8% і 46,7%, p<0,001). Облік ступеня детермінованого ХВГ ризику розвитку ГЦК дозволяє обрати адекватну тактику терапії гепатиту і оптимізувати терміни динамічного контролю.

З урахуванням відомостей про нерівномірне ураження печінки при ХГ для об'єктивізації гістологічного висновку були запропоновані наступні заходи: 1) стандартизація зон отримання матеріалу для гістологічного дослідження (за інформативністю і безпекою оптимальною зоною є VII сегмент печінки на глибині 5 см, за відсутності безпечного доступу - V сегмент на тій самій глибині); 2) документування зони біопсії на УЗ-знімку; 3) виконання послідовної двократної біопсії з V і VII сегментів печінки. Реалізація цих заходів можлива тільки за умови УЗ-контролю ЧПБП.

48 хворим на ХВГ одночасно було виконано 2 ЧПБП під УЗ-контролем з різних зон печінки (V, VII сегменти). У всіх випадках було отримано матеріал, достатній для аналізу. При такій біопсії травматизація капсули печінки дещо більше, ніж при одноразовій ЧПБП, і вищий ризик геморагічних ускладнень. У зв'язку з цим у всіх випадках для навігації ЧПБП використовували ДГ, у 20 (41,7%) пацієнтів використовували ініціацію локального спайкового процесу в місці пункції, у решти хворих допплерографічно оцінювали тромбування біопсіонного каналу, за необхідності застосовували заходи з досягнення гемостазу. В літературі повідомляється про підвищення в 2 рази і більше ризику розвитку ускладнень при збільшенні кількості проколів печінки (Н.Д. Ющук, 2002; J.-F. Cadranel et al., 2000), але в наших дослідженнях за рахунок застосування заходів профілактики частота розвитку ускладнень при послідовній двократній ЧПБП не мала статистично значущих відмінностей від такої при одноразовій біопсії.

При гістологічному дослідженні встановлено, що у 23 (47,9%) пацієнтів спостерігалися значущі відмінності в ступені активності гепатиту і стадії фіброзу між біоптатами з V і VII сегментів. Вираженість відмінностей була така, що могла зробити вплив на ухвалення рішення про тактику ведення хворого. Зроблений висновок про нерівномірність гістологічних змін в печінці, що узгоджується з даними літератури (Д.В. Комарова, 1999; К.П. Майер, 1999). У 31,2% випадків активність гепатиту і/або стадія фіброзу були вищі в VII сегменті, що вказує на пріоритет даної зони як стандартної для ЧПБП. Послідовна двократна біопсія з V і VII сегментів, за нашими спостереженнями, підвищує інформативність діагностичної пункції печінки на 16,7%. Тому вона повинна виконуватися у випадках, коли потрібна якнайповніша оцінка патологічних змін в тканині печінки, наприклад, за наявності чинників ризику дисплазії гепатоцитів.

Зміни морфологічної картини печінки після проведеного курсу противірусної терапії є критерієм її ефективності (В. В. Горбаков, 1997). Для мінімізації суб'єктивного чинника в оцінці результатів лікування оцінювали динаміку кожного з компонентів запального процесу із застосуванням системи напівкількісної оцінки (В. В. Сєров, 1996 р.). Порівняльний аналіз біоптатів у хворих на ХВГ С до і після лікування послужив основою для наступних висновків: 1) в результаті противірусної терапії, як правило, ослабляється активність запального процесу, переважно за рахунок зниження рівня лімфогістіоцитарної інфільтрації і глибини некрозів; 2) спостерігається зменшення вираженості інших компонентів патологічного процесу, але їх внесок (у балах) в загальне зниження ГІСА, що становить від 3,2% до 55,8%, є менш істотним.

Динаміка фіброзу в процесі лікування ХВГ С неоднозначна і не залежить ні від початкових значень активності і фіброзу, ні від клініко-лабораторних показників (включаючи результати серологічних і вірусологічних досліджень). Спостерігається як прогресування фіброзу, так і його стабілізація або зворотний розвиток. Якщо ж в біоптатах печінки хворих на ХВГ С до лікування спостерігаються вогнища клітинного і/або ядерного поліморфізму, то такі ж або більш виражені зміни залишаються і після курсу противірусної терапії.

Моніторинг перебігу захворювання проводився шляхом аналізу біоптатів, отриманих з однієї стандартної зони. Це забезпечувало достовірність виявлених тенденцій, і дозволило стверджувати, що виявлені зміни вираженості гістологічних ознак є наслідком проведеної терапії, а не пов'язані з нерівномірним розповсюдженням патологічного процесу в різних ділянках печінки. Отримання матеріалу з однієї зони можливо тільки із застосуванням ехоконтрольованих ЧПБП.

Нами показано, що ехоконтрольовані пункційні втручання можуть використовуватися і для стимуляції регенерації печінки при ХГ з вираженими фібротичними змінами. Запропонований спосіб черезшкірної пункційної лазерної скарифікації печінки, заснований на: 1) відомому регенеруючому ефекті механічних або термічних пошкоджень тканини печінки; 2) власних клінічних спостереженнях позитивного клініко-лабораторного ефекту NdYAG-лазерної фотокоагуляції пункційного каналу в цілях гемостазу; 3) літературних даних про морфологічні зміни, що виникають в зоні високоенергетичного лазерного пошкодження печінки. Для обґрунтування даного способу проведені експериментальні дослідження на 15 тваринах (собаках), в ході яких виявлені регенераторні процеси в печінці в зоні NdYAG-лазерної дії, що підтверджує висловлене припущення про можливість застосування високоенергетичного лазерного випромінювання для стимуляції регенераторних процесів в печінці при ХГ з вираженими фібротичними змінами шляхом черезшкірного впливу під УЗ-конролем.

Висновки

В дисертації приведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми підвищення ефективності діагностики, прогнозування і моніторингу перебігу ХГ шляхом розробки і впровадження комплексу ехоконтрольованих безпечних черезшкірних пункційних втручань, і оптимізації УЗД як діагностичного методу.

1. УЗД за стандартним протоколом недостатньо результативні в діагностиці ХГ (чутливість - 20,2%, специфічність - 84,0, точність - 53,0%). Найбільш інформативною є запропонована нами УЗ-ознака ехостигми (чутливість - 70,6%, специфічність - 91,7%, точність - 78,4%), морфологічним субстратом якої є ділянка вираженого постзапального фіброзу.

2. Використання УЗ-контролю при ЧПБП дозволяє достовірно (p<0,001) підвищити якість (на 18,4%) і репрезентативність (на 14,8%) біоптата в порівнянні зі «сліпою» біопсією і знизити кількість негеморагічних ускладнень в 6,1 разів (з 32,8% до 5,4%) і геморагічних - в 1,7 разів (з 10,9% до 6,5%). Для навчання методиці ехоконтрольованої ЧПБП запропонований фантом, за механічним і ехографічним характеристикам наближений до тканин людини.

3. Використання ДГ, переважно ЕДК, і запропонованих нами прийомів поліпшення візуалізації голки при виконанні ЧПБП дозволило достовірно знизити частоту геморагічних ускладнень в 5,4 разів (з 6,5% до 1,2%) в порівнянні з УЗ-контролем в В-режимі, в 9,1 разів - в порівнянні зі «сліпою» біопсією.

4. Анестезіологічний супровід, що обирається за розробленою нами схемою, у поєднанні з місцевим знеболенням при збереженій свідомості забезпечує достовірне зниження ускладнень (до 8,0%) в порівнянні з використанням тільки місцевої анестезії (20,1%) або її поєднання з наркотичними анальгетиками центральної дії (16,7%). Причиною відмови пацієнта від ЧПБП в 70% випадків є психопатологічні реакції, обумовлені наявністю захворювання.

5. Запропонований спосіб допплерографічної оцінки геморагії по ходу пункційного каналу дає можливість об'єктивно прогнозувати динаміку її розвитку і швидкість тромбування каналу. Найбільш інформативним терміном динамічного контролю після пункції є 1-а, 7-а і 30-а хвилини.

6. Методом профілактики геморагічних ускладнень може бути ехоконтрольована ініціація локального спайкового процесу в передбачуваному місці проколу капсули печінки. Високоенергетична лазерна і хімічна коагуляція пункційного каналу під УЗ-контролем є високоефективними (відповідно 100,0% і 95,2%) способами як профілактики, так і купірування геморагічних ускладнень ЧПБП. Застосування вказаних заходів дозволяє безпечно виконувати біопсію печінки в групах ризику - у пацієнтів програмного гемодіалізу, хворих з гіпокоагуляцією, реципієнтів печінкових трансплантатів та ін.

7. Тонкоголкова аспіраційна біопсія печінки з цитологічним дослідженням не надає достатньої інформації про активність і стадію ХГ. Методом вибору є біопсія голкою-трепаном 16 G, що дозволяє без підвищення ризику ускладнень отримати достовірно більш якісний (у 85,9%) і репрезентативний (83,5%) матеріал, ніж голка 18 G (відповідно 73,1% і 62,8%).

8. УЗ-картина при ХГ не відображає вираженості гістологічних змін в печінці; біохімічні показники і вірусне навантаження при ХВГ слабо корелюють з гістологічною активністю гепатиту (відповідно r=-0,02 і r=-0,21, p>0,05) і ступенем фіброзу (відповідно r=-0,22 і r=0,32, p>0,05), і не можуть служити достовірними критеріями оцінки останніх.

9. Для виявлення груп ризику розвитку ГЦК дослідження біоптата з печінки повинне включати оцінку дисплазії гепатоцитів, частота якої складає при ХВГ С в доциротичній стадії - 3,8%, поєднаному ХВГ В+С - 46,7%, ХВГ С з трансформацією в цироз - 48,6%.

10. За даними двократної ехоконтрольованої ЧПБП, гістологічні прояви гепатиту в різних ділянках печінки відрізняються в 47,9% випадків. Оптимальною за інформативністю і безпекою стандартною зоною для ЧПБП при ХГ є VII сегмент, за відсутності БАВ до нього - V сегмент печінки. Послідовна ЧПБП з обох сегментів підвищує інформативність пункції печінки при ХГ на 16,7%.

11. Достовірна оцінка динаміки морфологічних змін можлива тільки при аналізі біоптатів, отриманих під УЗ-контролем з однієї стандартної зони. Патогенетичне лікування ХВГ (за неможливістю проведення противірусної терапії), що обирається за результатами багатокомпонентного гістологічного аналізу біоптатів по В.В. Сєрову, достовірно підвищує в порівнянні з емпіричною ефективність купірування цитолітичного (градієнти АлАТ відповідно 58,4±34,0 і 31,5±18,2 Од/л) і холестатичного (градієнти загального білірубіну 11,3±8,4 і 4,9±3,5 µмоль/л) синдромів.

12. Застосування запропонованого методу високоенергетичної лазерної фотокоагуляції паренхіми печінки під УЗ-контролем при ХГ з вираженим фібротичним компонентом сприяє її регенерації, поліпшенню клініко-лабораторних показників перебігу захворювання.

Практичні рекомендації

1. При УЗД печінки для виявлення ХГ необхідно оцінювати наявність симптому ехостигми, що виявляється у візуалізації гіперехогенної точкової структури розміром 0,5-1,0 мм, без ефекту дистального посилення і загасання, на судинній стінці в місці впадання у власну середню печінкову вену її правої гілки.

2. Біопсія печінки при дифузній патології повинна виконуватися: всім пацієнтам з ХВГ, токсичним і аутоімунним ХГ до початку лікування для морфологічної верифікації діагнозу, оцінки активності і стадії гепатиту, хворим на ХВГ після курсу противірусної терапії для оцінки її результатів; хворим з криптогенним ХГ для диференціальної діагностики хронічних дифузних захворювань печінки.

3. Оптимальним способом виконання біопсії печінки є черезшкірна пункція голкою-трепаном 16 G завдовжки 150 мм з транспарієтального доступу через 7-9 міжребер'я справа під кутом 30-50^о до капсули печінки.

4. Для забезпечення безпеки і ефективності ЧПБП повинна проводитися під безперервним УЗ-контролем, з використанням прийомів по поліпшенню візуалізації голки. Для вибору БАВ і контролю переміщення голки перевагу слід віддавати кольоровій ДГ (ЕДК).

5. Для забезпечення достовірності і порівнянності даних гістологічного аналізу при ХГ біоптат повинен бути отриманий строго зі стандартної зони з обов'язковим документуванням моменту взяття матеріалу. Оптимальною за інформативністю і безпекою зоною є VII сегмент печінки, при неможливості виконання біопсії з неї матеріал слід забирати зі стандартної зони другого порядку - V сегменту печінки.

6. Наявність в печінці об'ємного утворення не є протипоказанням до ЧПБП, яка може бути виконана зі стандартної зони першого або другого порядків за звичайною або альтернативною траєкторією доступу (з міжребер'я вище і нижче зі зміною нахилу датчика), або з іншої доступної зони правої частки печінки при одночасній візуалізації вогнища і дистального кінця біопсіонної голки з відповідним УЗ-документуванням; за наявності кісти печінки зона біопсії не повинна розташовуватися ближче за 1 см від її капсули.

7. Навчання фахівців техніці виконання ЧПБП під УЗ-контролем необхідно проводити з використанням тренажерів, оптимальним з яких є фантом з желатиновим наповнювачем і органічними імітаторами органів-мішеней.

8. Анестезіологічний супровід при ЧПБП повинен при збереженій свідомості поєднувати атаралгезію, нейролептаналгезію або гіпноальгоседацію, що обираються з урахуванням наявності супутніх захворювань і стану детоксикаційної функції печінки, з місцевою анестезією в зоні шкірної надсічки.

9. При відмові хворого від ЧПБП хворим на ХВГ необхідна оцінка психологічного статусу для виявлення і корекції психопатологічних реакцій як можливих причин неадекватного відношення до лікувально-діагностичного процесу.

10. Після ЧПБП через 1, 7 і 30 хвилин необхідно проводити контрольний УЗ-огляд зони втручання, зокрема, біопсіонного каналу, із застосуванням ДГ, переважно ЕДК, для виявлення можливої постпункційної геморагії. За наявності такої доцільна її якісна і кількісна оцінка в режимі імпульсної ДГ для прогнозування подальшого розвитку.

11. При постпункційній геморагії, яка зростає, досягти гемостазу можна шляхом лазерної фотокоагуляції каналу або введення в його просвіт етилового спирту, ці самі заходи можуть бути прийняті превентивно при прогнозованому ризику геморагічних ускладнень, зокрема, при гіпокоагуляційних станах, при пункції трансплантованої печінки, у пацієнтів програмного гемодіалізу та ін.

12. В групі ризику постпункційної геморагії для її профілактики може бути використаний метод ініціації локального спайкового процесу в місці проколу капсули печінки шляхом локального введення етилового спирту.

13. ЧПБП може бути виконана дітям будь-якого віку, рекомендується застосовувати загальну анестезію з можливістю керованої затримки дихання, а при масі тіла менше 30 кг - використовувати голки для трепанбіопсії меншого діаметру (18 G - 1,2 мм) і довжини 100 мм.

14. При гістологічному аналізі біоптату кількісне визначення активності гепатиту і стадії фіброзу рекомендується проводити за шкалою оцінки В.В.Сєрова, з обов'язковою ідентифікацією дисплазії гепатоцитів як прогностичного чинника розвитку ГЦК.

15. Для якнайповнішої оцінки патологічних змін в печінці, а також для підвищення виявлення груп онкологічного ризику ЧПБП може бути виконана послідовно з 2 зон печінки - переважно VII і V сегментів із застосуванням заходів профілактики геморагічних ускладнень.

16. Для оцінки динаміки патологічного процесу необхідне виконання повторних ЧПБП строго з зони отримання матеріалу при першій біопсії, з порівняльною оцінкою змін кожного з компонентів запального процесу і стадії фіброзу.

17. При неможливості проведення противірусного лікування ХВГ пацієнтові може бути призначена патогенетична терапія, що обирається з урахуванням переважаючих патоморфологічних змін за результатами напівкількісного гістологічного аналізу, для чого можливе використання комп'ютеризованої системи вибору препаратів.

Список публікацій за темою дисертації

1. Зубов А.Д. Опыт чрескожных вмешательств под контролем сонографии и компьютерной томографии в условиях диагностического центра / А.Д. Зубов, Ю.Э. Чирков, Н.В. Момот //Укр. журн. малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. -- 1997. -- Т.1, № 4. -- С. 19--22. (Особистий внесок - розробка вимог до проведення втручань, виконання 30% біопсій, аналіз й узагальнення результатів).

2. Зубов А.Д. Пункционные вмешательства на гепатопанкреатической зоне под контролем компьютерной томографии / А.Д. Зубов // Променева діагностика, променева терапія: зб. наук. робіт Асоціації радіологів України. -- К., 2001. -- Вип. 10. -- С. 93--104.

3. Денисов В.К. Клініко-морфологічні паралелі при гепатопатіях у реципієнтів ниркових алотрансплантатів / В.К. Денисов, І.І. Деменкова, О.Д. Зубов // Трансплантологія. -- 2002. -- Т. 3, № 1. -- С. 46--48. (Особистий внесок - розробка методики й виконання всіх біопсій печінки, які проаналізовані в роботі, аналіз й узагальнення результатів).

4. Зубов А.Д. Первый опыт чрескожной пункционной стимуляции регенерации печени под УЗИ-контролем при хронических гепатитах с исходом в цирроз с использованием NdYAG-лазера / А.Д. Зубов, С.И. Чередниченко // Променева діагностика, променева терапія: зб. наук. робіт Асоціації радіологів України. -- К., 2002. -- Вип. 13. -- С. 65--69. (Особистий внесок - розробка методики й виконання 80% втручань, аналіз й узагальнення одержаних результатів).

5. Зубов А.Д. Биопсия печени под УЗИ-контролем у больных вирусным гепатитом при хронической почечной недостаточности / А.Д. Зубов, И.И. Деменкова // Променева діагностика, променева терапія: зб. наук. робіт Асоціації радіологів України. -- К., 2002. -- Вип. 13. -- С. 60--64. (Особистий внесок - розробка методики й виконання всіх біопсій печінки, аналіз й узагальнення одержаних результатів).

6. Опыт работы отдела малоинвазивной хирургии диагностического центра / Т.Д. Бахтеева, Н.П. Лиховид, Н.В. Момот, А.Д. Зубов, Ю.Э. Чирков // Вестн. неотложной и восстановит. медицины. -- 2002. -- Т.3, № 2. -- С. 330--332. (Особистий внесок - розробка вимог до проведення втручань, виконання 20% біопсій, аналіз й узагальнення результатів).

7. Зубов А.Д. Чрескожные вмешательства под ультразвуковым контролем в диагностике и лечении заболеваний печени / А.Д. Зубов //Променева діагностика, променева терапія: зб. наук. робіт Асоціації радіологів України. -- К., 2002. -- Вип. 13. -- С. 55--59.

8. Зубов О.Д. Черезшкірна трепанбіопсія печінки під ультразвуковим контролем у діагностиці вірусного гепатиту С / О.Д.Зубов // Променева діагностика, променева терапія: зб. наук. робіт Асоціації радіологів України. -- К., 2003. -- С. 189--192.

9. Зубов А.Д. Особенности анестезиологического пособия при чрескожной биопсии печени под ультразвуковым контролем при гепатитах / А.Д. Зубов, Д.А. Ковалев // Вестн. неотложной и восстановит. медицины. -- 2004. -- Т. 5, № 1. -- С. 110--112. (Особистий внесок - виконання всіх біопсій печінки, аналіз результатів).

10. Зубов А.Д. Выбор иглы для чрескожной биопсии печени под ультразвуковым контролем / А.Д. Зубов // Вестн. неотложной и восстановит. медицины. -- 2004. -- Т. 5, № 2. -- С.308--311.

11. Зубов О.Д. Трансплантація фетальних гепатоцитів при терапії гепатиту С / О.Д. Зубов // Трансплантология. -- 2004. -- Т. 7, № 3. -- С.284--285.

12. Зубов А.Д. Допплерографический контроль как способ повышения безопасности диагностических и лечебных чрескожных вмешательств на печени / А.Д. Зубов // Променева діагностика, променева терапія. -- 2004. -- № 3. -- С. 22--24.

13. Зубов А.Д. Пункционная стимуляция регенерации печени под УЗ-контролем с использованием Nd-YAG лазера при хронических гепатитах с исходом в цирроз / А.Д. Зубов // Хірургія України. -- 2004. -- № 4 (12). -- С. 50--52.

14. Зубов А.Д. Диагностика диффузных заболеваний печени по результатам чрескожной трепанбиопсии под ультразвуковым контролем / А.Д. Зубов, И.В. Василенко // Крымский терапевтический журнал. -- 2004. -- № 1. -- С. 96--102. (Особистий внесок - виконання всіх біопсій печінки, аналіз й узагальнення результатів).

15. Василенко И.В. Роль пункционных биопсий печени в диагностике диффузных и очаговых поражений печени / И.В. Василенко, А.Д. Зубов //Doktor. -- 2004. -- № 3. -- С. 12--16. (Особистий внесок - виконання всіх біопсій, аналіз й узагальнення результатів).

16. Частота сочетанных поражений и исходы при хроническом вирусном гепатите С по данным пункционной биопсии / А.Д. Зубов, И. В. Василенко, О.В. Сенченко, В.В. Кобзева // Укр. терапевт. журн. -- 2005. -- № 1. -- С.47--49. (Особистий внесок - виконання всіх біопсій, аналіз й узагальнення результатів).

17. Зубов А.Д. Диагностика, купирование и профилактика кровотечений при чрескожных пункционных вмешательствах на печени под УЗ-контролем / А.Д. Зубов // Хірургія України. -- 2005. -- № 1 (13). -- С. 144--146.

18. Василенко И.В. Частота дисплазии гепатоцитов при хроническом вирусном гепатите С по данным пункционной биопсии под ультразвуковым контролем / И.В. Василенко, Н.В. Момот, А.Д. Зубов // Архив клин. и эксперим. медицины. -- 2006. -- Т. 15, №1. -- С.38--41. (Особистий внесок - виконання всіх біопсій, аналіз й узагальнення результатів).

19. Зубов А.Д. Пункционная биопсия печени под ультразвуковым контролем при хроническом вирусном гепатите / А.Д. Зубов // Междун. мед. журнал. -- 2006. -- № 1. -- С.99--103.

20. Василенко И.В. Некоторые статистические закономерности морфологических проявлений хронических диффузных заболеваний печени / А.Д. Зубов, И.В. Василенко // Запорожский мед. журн. -- 2006. -- № 2. -- С. 36--39. (Особистий внесок - виконання всіх біопсій, аналіз й узагальнення результатів).

21. Зубов О.Д. Роль ультразвукового дослідження в діагностиці хронічних гепатитів / О.Д. Зубов, О.Р. Калимон // Променева діагностика, променева терапія. -- 2006. -- № 1. -- С. 27--31. (Особистий внесок - УЗ-обстеження та виконання всіх біопсій печінки, аналіз й узагальнення результатів).

22. Зубов А.Д. Выбор метода лучевой визуализации при чрескожных пункционных вмешательствах на печени / А.Д. Зубов // Вестн. неотложной и восстановит. медицины. -- 2006. -- Т. 7, № 2. -- С. 172--174.

23. Зубов А.Д. Особенности внутренней картины болезни у больных хроническим вирусным гепатитом С / А.Д. Зубов // Укр. мед. альманах. -- 2006. -- № 3. -- С. 47--49.

24. Зубов О.Д. Стандартизація зон біопсії печінки під ультразвуковим контролем при хронічних гепатитах / О.Д. Зубов // Променева діагностика, променева терапія. -- 2006. -- № 3. -- С.40--43.

25. Зубов А.Д. Диагностика хронических гепатитов по результатам чрескожной трепанбиопсии печени под ультразвуковым контролем / А.Д. Зубов // Укр. морфол. альманах. -- 2006. -- Т. 4. -- С. 27--30.

26. Пат. 51575 А Україна, МПК7 А 61 К 35/407. Спосіб лікування вірусного гепатиту / О.Д. Зубов, О.В. Сенченко; заявник та патентовласник Донецький держ. мед. університет. -- № 2002075623; заявл. 09.07.2002; опубл. 15.11.2002, Бюл. № 5 (І ч.). (Особистий внесок - розробка методу).

27. Пат. 57517 А, Україна, МПК7 А 61 В 17/34. Спосіб здійснення пункційної біопсії печінки / О.Д. Зубов; заявник та патентовласник Донецький держ. мед. університет. -- № 2002119383; заявл. 26.11.2002; опубл. 16.06.2003, Бюл. № 6 (І ч.).

28. Пат. 58261 А Україна, МПК7 А 61 В 8/00. Спосіб малоінвазивного лікування цирозу печінки / О.Д. Зубов, О.Г. Грінцов, Ю.Ю. Євич; заявник та патентовласник Донецький держ. мед. університет. -- № 2002118794; заявл. 06.11.2002; опубл. 15.07.2003, Бюл. № 7 (І ч.). (Особистий внесок - розробка методу).

29. Пат. 2283060 С 1 Российская Федерация, МПК (2006) А 61 В 18/20. Способ лечения цирроза печени / А. Д. Зубов (Украина). -- № 2005121684; заявл. 12.07.2005; опубл. 10.09.2006, Бюл. № 25.

30. Пат. 27257 Україна, МПК G 09 B 23/28. Тренажер для навчання виконання пункцій внутрішніх органів під контролем ультразвуку і комп'ютерної томографії / О.Д. Зубов, Ю.В. Думанський. -- №u200706082; заявл. 01.06.2006; опубл. 25.10.2007, Бюл. № 17 (І ч.). (Особистий внесок - розробка методу).

31. Пат. 27259 Україна МПК (2007/1) А 61 B 8/00. Спосіб ранньої діагностики кровотечі по пункційному каналу та прогнозування її розвитку / О.Д. Зубов. -- № u 200706090; заявл. 01.06.2006; опубл. 25.10.2007, Бюл. №17 (І ч.).

32. Пат. 2161910 С1 Российская Федерация, МПК (2006.01) А 61 В 8/06. Способ ранней диагностики кровотечения по пункционному каналу и прогнозирования его развития / А.Д. Зубов (Украина). -- № 2007125393/14; заявл. 05.07.2007; решение о выдаче патента от 10.06.2008.

33. Zubov A.D. Liver Cell Transplantation / A.D. Zubov, V.G. Mykhalskyy // Progress in gastroenterology and hepatology: Falk Symposium 126. -- Hannover (Germany), 2001. -- P. 41. (Особистий внесок - проведення втручань, аналіз й узагальнення результатів).

34. Зубов А.Д. Диагностические пункции печени под УЗИ-контролем у детей / А.Д. Зубов // Променева діагностика, променева терапія. -- 2002. -- № 2. -- С. 119.

35. Интрапортальное введение изолированных фетальных гепатоцитов под ультразвуковым контролем / В.В. Минин, А.Е. Кузьменко, А.Д. Зубов, Е.Ю. Куликова, А.В. Геев, Е.М. Матиско // Хирургия гепатопанкреатодуоденальной зоны: сб. научно-практ. и учебн. тезисов. -- Донецк, 2003. -- С. 77--78. (Особистий внесок - розробка методики й виконання всіх втручань, аналіз результатів).

36. Зубов А.Д. Роль интервенционного ультразвука в диагностике хронических гепатитов / А.Д. Зубов // Ультразвукова діагностика в гастроентерології: тези Міжнародної науково-практичної конференції. -- К.: ВБО Український Допплерівський Клуб, 2006. -- С. 31--32.

37. Зубов О.Д. Роль ехоконтрольованої пункційної біопсії печінки у виявленні групи ризику гепатоцелюлярної карциноми / О.Д. Зубов, І.В. Василенко // Променева діагностика, променева терапія. -- 2007. -- №1. -- С. 12--14. (Особистий внесок - виконання всіх біопсій, аналіз й узагальнення результатів).

38. Зубов О.Д. Фантом для навчання техніці виконання мінімально інвазивних втручань під контролем ехографії та комп'ютерної томографії / О.Д. Зубов // Променева діагностика, променева терапія. -- 2008. -- № 1. -- С. 86--90. (Особистий внесок - розробка фантома та вивчення його властивостей).

39. Зубов А.Д. Опыт обучения пункционным вмешательствам под ультразвуковым контролем в Украине / А.Д. Зубов, Ю.В. Думанский // ІІІконгрес Української асоціації фахівців з ультразвукової діагностики: матеріали й тези. -- К.: ВБО Український Допплерівський Клуб, 2008. -- С.112--113. (Особистий внесок - розробка програми навчання, аналіз результатів).

40. Медведев В.Е. Использование допплеровских артефактов в улучшении визуализации иглы при чрескожных вмешательствах / В.Е. Медведев, А.Д. Зубов // ІІІ конгрес Української асоціації фахівців з ультразвукової діагностики: матеріали й тези. -- К.: ВБО Український Допплерівський Клуб, 2008. -- С. 130--131. (Особистий внесок - розробка методики, виконання всіх втручань).

Размещено на Allbest.ru