Рак грудної залози у чоловіків: клініка, діагностика, лікування

У нашому дослідженні хіміотерапію було проведено 63% пацієнтів. Найчастіше застосовувалися такі режими:

CMF.

Із антибіотиками антрациклінового ряду.

З тіофосфамідом (як у плані монохіміотерапії, так і в комбінації з циклофосфамідом) - системне введення препаратів.

З тіофосфамідом (як у плані монохіміотерапії, так і в комбінації з циклофосфамідом) - внутрішньоартеріальне введення препаратів.

Аналіз кумулятивної виживаності груп пацієнтів, які отримували й не отримували хіміотерапію, статистично значущих відмінностей не показав (р = 0.3). Отримані нами дані свідчать про гірші показники виживання в тій групі хворих, де хіміотерапія застосовувалася. У пацієнтів, які не отримали хіміотерапевтичне лікування, показник 5-річного виживання був 70%, а 10-річного - 58%. Хворі, які отримували хіміотерапію, мали дещо гірші показники п'яти- та десятирічного кумулятивного виживання - відповідно 63% та 43%. При подальшому аналізі даних установлено, що, як правило, хіміотерапія проводилася тим пацієнтам, у яких виявилися гіршими прогностичні ознаки. Цим, очевидно, і слід пояснити менший відсоток виживання у хворих, котрі отримували хіміотерапію.

Що ж стосується тривалості безметастатичного та безрецидивного періодів, то й у такому разі не отримано вагомих відмінностей між групами хворих із застосуванням хіміотерапії й без неї.

На підставі аналізу кумулятивної виживаності хворих із 1 - 3 стадіями раку грудної залози чоловіків й залежно від виду застосованої хіміотерапії отримано доволі суперечливі результати. Найвищою виявилася виживаність у групі, яка отримувала тіофосфамід-місткі режими хіміотерапії (88 відсотків - 5-річне виживання та 81% - 10-річне). Хворі з режимом CMF мали значно нижчі показники аналогічного виживання (відповідно 49 і 35%). Стосовно ж пацієнтів із режимами хіміотерапії, що містять антрацикліни, то 5-річне виживання в такій групі склало 40 відсотків. До того ж різниця виживаності пацієнтів усіх трьох груп виявилася статистично значущою (р=0.02). Відбулося це, на наш погляд, завдяки неоднорідності порівняльних груп пацієнтів, котрі отримували різні режими хіміотерапії. Оскільки до аналізу взято матеріал, зібраний за останні 50 років, то сформувати зіставні для статистичної обробки групи виявилося неможливим. Саме тому питома вага хворих, яким було призначено тіофосфамід, із 1-ю та 2-ю стадіями захворювання набагато вища, ніж із 3-ю. І навпаки - пацієнти, котрим проводилася хіміотерапія із застосуванням антибіотиків антрациклінової групи, в основному знаходилися в 3-й стадії захворювання. Безрецидивна виживаність таких пацієнтів (із застосуванням тіофосфаміду) також достовірно відрізняється на краще. На наш погляд, це відбулося з вищеназваної причини. Якщо ж узяти до уваги аналіз безметастазного виживання, то достовірної переваги жодного з видів хіміотерапії не встановлено.

У групі хворих на рак грудної залози чоловіків із 1 - 3 стадіями процесу, які отримували режими хіміотерапії із застосуванням тіофосфаміду, останній вводився як системно, так і внутрішньоартеріально. У результаті було сформовано дві зіставні за всіма параметрами групи хворих з урахуванням шляху введення хіміопрепарату. Аналіз кумулятивної виживаності хворих на рак грудної залози чоловіків відповідно до системного чи внутрішньоартеріального введення хіміопрепаратів дав наступне. Статистично достовірної різниці між групами пацієнтів із різним шляхом уведення хіміопрепаратів не отримано (р=0.18). Крім того, беручи до уваги отримані нами дані, слід говорити про кращі показники виживаності в групі хворих, котрі отримували системне введення хіміопрепаратів. Для безрецидивного та безметастазного виживання пацієнтів також не отримано суттєвих розбіжностей у вказаних групах пацієнтів. Відтак за нашими даними, між системним і регіонарним внутрішньоартеріальним введенням хіміопрепаратів немає статистично достовірних відмінностей щодо тривалості життя, безрецидивного та безметастазного періодів у хворих на рак грудної залози чоловіків.

Гормонотерапія названого захворювання так само, як і хіміотерапія, цілком базується на найбільш перевірених стосовно ефективності принципах лікування раку грудної залози у жінок (Летягин В.П., 2000, Petroni S., 2003). Сучасна практика не має контрольованих клінічних випробувань ефективності того чи іншого режиму гормонотерапії розглянутого злоякісного новоутвору, які підтверджують необхідність застосування його у чоловіків (Donegan W.L., Redlich P.N., 1996). В нашому дослідженні гормонотерапія застосована в 56 пацієнтів, а це 44% від їх загальної кількості. Водночас застосовувалося декілька видів гормонотерапії:

Глюкокортикоїди (кортизон, преднізон, преднізолон).

Антиестрогени (тамоксифен, тореміфен та інші).

Нестероїдні препарати з естрогенною активністю (НПЕА; сінестрол).

Інша гормонотерапія.

Розгляд кумулятивної виживаності пацієнтів залежно від виду проведеного гормонального лікування статистично достовірних відмінностей не дав. Якщо не брати до уваги нечисленні 3-ю й 4-у групи (із застосуванням НПЕА та іншої гормонотерапії), то при порівнянні як тривалості життя, так і частоти рецидивування й віддаленого метастазування між пацієнтами, котрі отримували в плані гормонотерапії глюкокортикоїди й антиестрогени, суттєвої різниці теж немає.

У 75 відсотків хворих на рак грудної залози чоловіків виявлялися естроген-рецептор-позитивні, а в 44% - прогестерон-рецептор-позитивні пухлини. При цьому їх рецепторний статус не залежав від віку хворих. У групі пацієнтів із позитивним рецепторним статусом пухлини прийом антиестрогенів не мав статистично значущого впливу на виживаність, тривалість безметастазного та безрецидивного періодів порівняно з пацієнтами, котрим цей різновид гормонотерапії не було призначено. Так само не спостерігалося суттєве відхилення у виживанні, частоті рецидивування та віддаленого метастазування в групі чоловіків із від'ємним рецепторним статусом пухлини стосовно рецепторів естрогенів між пацієнтами, яким відповідно було й не було рекомендовано антиестрогени. Таким чином, прийом антиестрогенів не впливав на показники тривалості життя, безрецидивного та безметастазного періодів ні у хворих із позитивними, ні у хворих із негативними рецепторами естрогенів та прогестерону на поверхні клітин пухлини на 1 - 3 стадіях раку грудної залози в чоловіків.

У нашому дослідженні вперше вивчено вплив орхіектомії як окремого різновиду гормонотерапії на показники кумулятивної виживаності, тривалості безрецидивного та безметастазного періодів у хворих на рак грудної залози із ранніми стадіями захворювання. Порівняння виживаності пацієнтів із двох вікових категорій (молодших і старших 56 років), яким було виконано орхіектомію, показало: цей вид лікування не впливає на тривалість життя в обох випадках. При порівнянні ж груп хворих, яким було виконано орхіектомію і котрим цей вид лікування не виконувався, встановлено наступне. Орхіектомія у хворих із негенералізованими формами раку грудної залози чоловіків не призводить до покращання виживання, а також не сприяє зменшенню частоти рецидивування та віддаленого метастазування пухлини.

Багатофакторний аналіз лікування ранніх стадій раку грудної залози у чоловіків. З урахуванням багатофакторного аналізу щодо впливу методів лікування на виживаність хворих із раком грудної залози методом Cox regression виявлено інші закономірності. Найвагомішим методом лікування, який впливає на тривалість життя хворих на ранніх стадіях раку грудної залози чоловіків, виявилася променева терапія (таблиця 6).

Таблиця 6

Ступінь впливу методів лікування на кумулятивну виживаність хворих на рак грудної залози чоловіків

Вид лікування	Р	Рейтингове місце
Променева терапія	0,000023	1
Радикальне оперативне лікування	0,050727	2
Орхіектомія	0,183032	3
Хіміотерапія	0,254391	4
Гормонотерапія антиестрогенами	0,871370	5

Зі зниженням ступеня впливу услід розташувалися радикальне хірургічне лікування, орхіектомія, хіміотерапія та гормонотерапія. Варто зазначити: якщо для радикального хірургічного лікування достовірність ступеня взаємодії з виживанням була практично прийнятною (р=0.0507), то інші методи антиракових заходів (хіміотерапія, орхіектомія та гормонотерапія антиестрогенами) суттєво не впливали на кумулятивну виживаність хворих.

У ході вивчення ступеня впливу методів лікування на виживаність чоловіків із раком грудної залози з урахуванням несприятливих прогностичних ознак (3-я стадія захворювання, N2-3, 2-й і 3-й ступені злоякісності пухлини, середнє, важке й патологічне ожиріння) виявлено, що найбільш вагому роль відіграє також променева терапія (р = 0.036). Однак у зазначеної групи пацієнтів набула значення й гормонотерапія антиестрогенами (р = 0.038).

Орхіектомія, хіміотерапія та оперативне лікування упливають незначно або ж не впливають взагалі (таблиця 7).

Закономірності виявлення та перебігу місцево-розповсюдженого та метастатичного раку грудної залози у чоловіків

Приблизно 20% хворих раком грудної залози чоловіків на момент першого звернення за медичною допомогою мають віддалені метастази (Ciatto S. et al., 1990, Gough D.B. et al., 2000). Водночас у 18 - 54 відсотків пацієнтів зазначені метастази розвиваються на фоні або після лікування локалізованих форм захворювання (Boardman L.A., 2004, Digenis A.G. et al., 2000). Найчастіше метастази пухлини виявляються в кістках, легенях, печінці, головному мозкові (Salvadori B. et al., 1994, Sandler B. et al., 1994).

Таблиця 7

Ступінь впливу методів лікування на кумулятивну виживаність хворих із раком грудної залози чоловіків з урахуванням несприятливих прогностичних ознак

Вид лікування	Р	Рейтингове місце
Променева терапія	0.035980	1
Гормонотерапія антиестрогенами	0.038337	2
Орхіектомія	0.186020	3
Хіміотерапія	0.280162	4
Радикальне оперативне лікування	0.536076	5

У нашій роботі серед досліджуваної групи пацієнтів стадію 3Б захворювання в результаті першого звернення за медичною допомогою було діагностовано в 25.6 відсотка випадків, а 4-у стадію - у 16% чоловіків. Крім того, у 42.6% хворих, у яких при первинному зверненні було виявлено стадії 0 - 3А раку грудної залози, генералізація настала в ході лікування або ж після нього. Віддалені метастази виявлялися переважно через 37 місяців після початку спеціального лікування вищеназваного захворювання.

Як показано на малюнку 6, найчастіше віддалені метастази у хворих на рак грудної залози чоловіків у нашому дослідженні виявлялися в кістках скелета (27%), легенях (23%), надключичних лімфатичних вузлах (18%) та печінці (2%). Аналіз виживання хворих залежно від ділянки віддаленого метастазування пухлини показав, що прогностично “сприятливих” зон розповсюдження раку грудної залози в чоловіків не існує. При порівнянні груп хворих із різноманітною локалізацією метастазів (кістки, легені, печінка, надключичні лімфатичні вузли, сполучення різних зон метастазування, інші органи та їх частини), достовірних відмінностей у тривалості життя не отримано.

Враховуючи дані щодо віддаленого метастазування раку грудної залози в чоловіків, можна рекомендувати наступні об'єм та періодичність обстеження чоловіків після закінчення комплексного лікування з приводу раку грудної залози для раннього виявлення генералізації процесу. Фізикальний огляд в онколога слід здійснювати в основному тричі на рік протягом перших трьох років, потім - двічі на рік упродовж наступних 2-х років і - 1 раз на рік у межах до 10 років. Остеосцинтіграфія пропонується тричі на рік протягом перших 3 років, потім - двічі на рік упродовж наступних 2-х років, та - 1 раз на рік до 10 років. Рентгенографія (або комп'ютерна томографія) легень рекомендується 1 раз на рік протягом 10 років. Ультрасонографію печінки бажано проводити тричі на рік упродовж перших 3 років, потім - двічі на рік протягом наступних 2-х років, та 1 раз на рік - у період до 10 років. Комп'ютерна томографія печінки показана 1 раз на рік протягом 10 років.

Лікування місцево-розповсюджених та генералізованих форм раку грудної залози у чоловіків

Отримані дані, що стосуються частоти віддаленого метастазування раку грудної залози у чоловіків та питомої ваги вперше виявлених занедбаних процесів, підтверджують необхідність проведення ефективного комплексного лікування ранніх стадій захворювання та спонукають розробляти методи не менш ефективної терапії на пізніх стадіях раку. На сьогоднішній день лікування місцеворозповсюджених і генералізованих форм таких патологій містить комплекс заходів у вигляді гормоно- й хіміотерапії, паліативної променевої терапії та, в окремих випадках, паліативного хірургічного лікування.

Стосовно хірургічного лікування місцеворозповсюдженого та метастазного раку грудної залози у чоловіків, то найчастіше, як правило, застосовуються паліативні мастектомії та паліативні резекції грудної залози. Здійснюючи порівняння тривалості життя хворих, яким виконувалися паліативні операції, з аналогічнимим показником у групі пацієнтів, котрі не зазнали хірургічного втручання, достовірної різниці отримати не вдалося. Таким чином, паліативне хірургічне лікування не призводить до збільшення тривалості життя чоловіків із 4-ю стадією раку грудної залози. Тому, як правило, при виконанні оперативних втручань у зазначених пацієнтів слід дбати за покращення якості їхнього життя.

Так само, як і хірургічне лікування, променева терапія у хворих на місцеворозповсюджені та генералізовані форми раку грудної залози чоловіків має паліативний характер. Опроміненню піддаються як первинне вогнище, так і ділянки метастазного ураження. Порівнюючи дві групи хворих із місцеворозповсюдженим і метастазним раком грудної залози чоловіків (які отримували та не отримували паліативне опромінення), було зроблено висновок, що променева терапія не дозволяє збільшити тривалість життя цієї категорії пацієнтів і так само, як оперативні втручання, повинна застосовуватися винятково для покращення якості життя.

Слід відзначити, що у зв'язку з відсутністю достатніх для аналізу даних оптимальні режими поліхіміотерапії для подолання місцеворозповсюдженого та метастазного раку грудної залози в чоловіків досі не визначено. Серед обстежених хворих із місцеворозповсюдженим та метастазним раком грудної залози хіміотерапію отримали більшість пацієнтів. Із 31 хворого із місцево-розповсюдженим процесом хіміотерапевтичне лікування отримали 25, що склало 80.65%. Відповідно, із 27 пацієнтів із генералізованим процесом цей вид лікування отримали 21, що становило 77.78%. Порівнюючи виживаність у групах хворих за ознакою наявності в програмі лікування хіміотерапії, нами зроблено висновок, що ні сам факт проведення хіміотерапії в пацієнтів зі згаданою патологією, ні схема хіміотерапії статистично не впливають на тривалість життя цих хворих.

У нашому дослідженні у хворих із пізніми стадіями раку грудної залози чоловіків застосовувалося декілька видів гормонотерапії:

Глюкокортикоїди (кортизон, преднізон, преднізолон).

Антиестрогени (тамоксифен, тореміфен та інші).

Нестероїдні препарати з естрогенною активністю (НПЕА; сінестрол).

Інша гормонотерапія.

Пацієнтам із місцеворозповсюдженим та метастазним раком грудної залози відповідно в 71 та 70 відсотках випадків проведено той чи інший вид гормонального лікування. Статистично достовірної відмінності виживання між хворими, котрим здійснювалася й відповідно не здійснювалася гормонотерапія, немає. Утім слід зазначити, що в групі хворих на метастазний рак грудної залози досить чітко простежується тенденція до покращення тривалості життя в пацієнтів, які отримували гормональне лікування. Про це свідчить той факт, що у групі пацієнтів, яким застосовано цей вид лікування п'ятирічне виживання склало 21%, десять років не прожив жоден хворий. У групі ж, де гормонотерапія не проводилася, ніхто з пацієнтів не прожив більше п'яти років

Аналізуючи вплив антиестрогенів на перебіг місцеворозповсюдженого та метастазного раку грудної залози в чоловіків, також доводиться констатувати факт відсутності покращення виживання пацієнтів під дією цього виду гормонотерапії. Сказане стосується як хворих із рецептор-позитивним статусом пухлини, так і рецептор-негативних пацієнтів.

В окремих присвячених ефективності орхіектомії працях звертається увага на підвищення тривалості життя хворих із 4-ю стадією раку грудної залози, яким було виконано названий вид оперативного втручання (van Geel A.N. et al., 1985, Wang-Rodriguez J. et al., 2002). У нашому дослідженні було поставлено одним із завдань з'ясувати вплив орхіектомії на тривалість життя хворих із метастазним та місцеворозповсюдженим раком грудної залози. Проте, як виявилося, застосування орхіектомії у хворих на пізніх стадіях раку не призводить до покращення їх виживаності.

ВИСНОВКИ

Рак грудної залози у чоловіків - агресивна й швидкоплинна патологія. З біологічної точки зору рак грудної залози у жінок та у чоловіків є різними захворюваннями і їх не можна ототожнювати.

Гінекомастію слід розглядати як фонове захворювання, а не передракове, яке може спричинити виникнення онкологічної патології грудної залози в чоловіків.

У більшості випадків (82%) пухлина згаданого захворювання локалізується в параареолярній та субареолярній ділянках. При цьому найчастішими його симптомами є симптоми “площадки” (22,7%), “умбілікації” (20,57%), виразка шкіри над пухлиною (18,44%), патологічні виділення із соска (13,48%), збільшені регіонарні аксилярні лімфатичні вузли (68,09%).

Найчастішими мамографічними ознаками раку грудної залози в чоловіків є: наявність вузла підвищеної щільності (94.34%) з нечіткими контурами (94.0%), симптому променистості контурів вузла (82.0%), мікрокальцинатів (83.02%).

Найчастішим гістологічним варіантом злоякісних новоутворів грудних залоз у чоловіків є інфільтративна карцинома, яка зустрічається в 90.9% випадків. У чоловіків можуть зустрічатися також особливі та рідкісні форми раку грудної залози: дольковий рак, папілярна карцинома, хвороба Педжета соска, рак із апокриновою метаплазією. Серед інфільтративних карцином переважно спостерігається рак ІІ ступеня злоякісності (53.70 відсотка), дещо рідше - рак І та ІІІ ступенів злоякісності пухлини (відповідно 21.50 та 15.70%).

У пухлинах хворих на рак грудної залози чоловіків визначаються клінічно значущі рівні рецепторів стероїдних гормонів, у першу чергу рецептори естрогенів (у 75% випадків) та прогестерону (44% випадків). При цьому рівні їх не залежать від віку пацієнтів, як це спостерігається в жінок із аналогічною патологією.

У 16.0% чоловіків, хворих на рак грудної залози, в момент першого звернення за медичною допомогою спостерігаються віддалені метастази, а в 25.6 відсотків - місцево-розповсюджений процес. Крім того, у 42.6% чоловіків, пролікованих із приводу ранніх стадій раку грудної залози, настає генералізація процесу. Віддалені метастази виявляються в середньому через 3 роки після початку спеціального лікування ранніх стадій раку грудної залози у чоловіків.

Найважливішими факторами прогнозу при раку грудної залози у чоловіків є розмір первинної пухлини (р=0,000001), статус регіонарних лімфатичних вузлів (р=0.002), гістологічний варіант пухлини (р=0.002). До статистично значущих відносяться і такі прогностичні фактори, як індекс маси тіла (р=0.04) та рецепторний статус пухлини (р=0.05).

Рекомендований об'єм оперативного втручання у хворих на рак грудної залози чоловіків - радикальна мастектомія зі збереженням обох грудних м'язів. Цей вид хірургічного лікування не призводить до зростання кількості місцевих рецидивів пухлини, не збільшує частоту генералізацій процесу, не знижує показники загального виживання пацієнтів і є найефективнішим щодо збереження органів порівняно з іншими видами радикальних мастектомій.

Променева терапія слугує важливим доповненням до радикального хірургічного лікування у хворих на операбельні форми раку грудної залози чоловіків, дозволяє підвищити на 40% п'ятирічне та на 31% десятирічне виживання хворих із 2-ю стадією раку грудної залози чоловіків. У хворих із 3-ю стадією захворювання застосування в програмі лікування променевої терапії дозволяє на 26% покращити 5-річне та на 32% 10-річне виживання. У разі першої стадії раку грудної залози у чоловіків променева терапія не показана.

Ад'ювантну поліхіміотерапію потрібно застосовувати в усіх хворих на рак грудної залози чоловіків незалежно від стадії процесу. Перевага надається загальновживаним схемам CMF (циклофосфамід + метотрексат + 5-фторурацил) або режимам, які містять антрацикліни (АС, CAF, FEC).

Гормонотерапія показана хворим із естроген-рецепор-позитивними і/або прогестерон-рецептор-позитивними пухлинами, у яких наявні фактори ризику генералізації процесу: 3-я стадія захворювання, надлишкова вага, метастазне ураження регіонарних лімфатичних вузлів, 2-й і 3-й ступені злоякісності пухлини. Препаратами вибору є антиестрогени (тамоксифен, тореміфен тощо).

Орхіектомія незалежно від віку чоловіків та стадії раку грудної залози не призводить до покращання виживаності хворих, а також не сприяє зниженню частоти рецидивування й віддаленого метастазування пухлини, тому її виконувати не доцільно.

У хворих на місцеворозповсюджений та метастазний рак грудної залози чоловіків оперативне лікування, променева терапія, хіміотерапія та гормонотерапія мають паліативний характер і повинні застосовуватися винятково для покращення якості життя пацієнтів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Рак грудної залози у чоловіків з біологічної точки зору відрізняється від раку грудної залози у жінок. Тому екстраполяція знань, здобутих у процесі вивчення раку грудної залози у жінок, на чоловіків із аналогічним захворюванням є не доцільною.

2. У чоловіків рак грудної залози слід перш за все запідозрити при наявності наступних ознак: вік старший 55 років, наявність раку грудних залоз у найближчих родичів, професійні загрози у вигляді хронічних перегрівань, електромагнітних полів, дії хімічних сполук, дії іонізуючого випромінювання, наявності синдрому “фемінізації”, редукції функції яєчок внаслідок крипторхізму, неправильної пластики грижових воріт при паховій грижі, постпаротидного орхіту.

3. Гінекомастію слід розглядати як фонове захворювання, а не передракове у відношенні до раку грудної залози у чоловіків.

4. Найчастішими симптомами раку грудної залози у чоловіків є наявність пухлини в грудній залозі, фіксація шкіри над пухлиною (симптоми “умбілікації”, “площадки”, “лимонної шкірки”), виразка шкіри над пухлиною, фіксація пухлини до великого грудного м'язу, болісне відчуття в грудній залозі, збільшення аксилярних лімфатичних вузлів.

5. Додаткові дослідження чоловічих грудних залоз за наявності новоутворення включають рентгенівське мамографічне дослідження та пункційну біопсію пухлини з цитологічним і/або гістологічним дослідженням біоптату.

6. Основні мамографічні характеристики раку чоловічої грудної залози включають масу підвищеної інтенсивності з нечіткими краями, яка добре візуалізується й у значній кількості випадків містить мікрокальцинати. При цьому патологічне вогнище у більшості випадків розміщене субареолярно.

7. Найпоширенішою гістологічною формою раку грудної залози у чоловіків є внутрішньопротокові карциноми, однак можуть зустрічатися й рідкісні та особливі гістологічні варіанти раку грудної залози (папілярна карцинома, решітчатий рак, слизовий рак, рак із апокриновою метаплазією).

8. Діагностичний алгоритм при підозрі на рак грудної залози у чоловіків наступний: збір анамнезу, фізикальне обстеження, двобічна мамографія, ультрасонографічне обстеження, тонкоголкова біопсія або трепан-біопсія патологічного утвору грудної залози з метою подальшого цитологічного та гістологічного дослідження матеріалу, а також визначення рецепторного статусу пухлини, рентгенографія легень у двох проекціях (пряма та правограма), ультразвукове дослідження печінки, радіоізотопне дослідження кісток скелету, загальний аналіз крові, біохімічне дослідження крові.

9. Диференційну діагностику раку грудної залози у чоловіків слід проводити із вогнищевою формою гінекомастії, запальними захворюваннями грудних залоз, доброякісними пухлинами, саркомами та метастатичним ураженням паренхіми грудних залоз.

10. На ранніх стадіях захворювання найефективнішим є хірургічне втручання. Операцією вибору повинна бути радикальна мастектомія зі збереженням обох грудних м'язів.

11. Променева терапія показана хворим у 2-й та 3-й стадіях захворювання після радикального оперативного втручання. При 1-й стадії хвороби променева терапія не показана.

12. У плані ад'ювантного лікування хіміотерапію слід проводити із застосуванням комбінацій циклофосфаміду, метотрексату й 5-фторурацилу (CMF) або ж циклофосфаміду, доксорубіцину й 5-фторурацилу (CAF).

13. При наявності позитивних рецепторів естрогенів і/або прогестерону на поверхні клітин пухлини пацієнтам показано проведення гормонотерапії антиестрогенами (тамоксифен, тореміфен). При рецептор-негативних пухлинах проведення гормонотерапії не є доцільним. Тривалість ад'ювантного лікування повинна складати 5 років.

14. У чоловіків із метастатичним раком грудної залози хірургічне лікування, променева терапія, хіміотерапія та гормонотерапія мають виключно паліативний характер і повинні бути направленими на покращення якості життя пацієнтів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Готько Є.С. Особливості діагностики та перебігу раку грудної залози у чоловіків\\ Науковий вісник Ужгородського університету. - Серія Медицина. - Випуск 16. - 2001. - С. 23 - 31.

Особистий внесок дисертанта: визначено основні особливості перебігу раку грудної залози у чоловіків.

Готько Є.С. Фактори прогнозу раку молочної залози у чоловіків\\ Науковий вісник Ужгородського університету. - Серія Медицина. - Випуск 18. - 2002. -С. 169 - 175.

Особистий внесок дисертанта: визначено та досліджено прогностичні фактори раку грудної залози у чоловіків.

Готько Е.С. Рак молочной железы у мужчин: особенности течения, диагностики, лечения\\ Злокачественные новообразования. - Сборник научных трудов. - Выпуск 2. - Киев. - 2002. -С. 35 - 42.

Готько Е.С. Оптимальный объем оператив-ного лечения рака молочной железы у мужчин\\ Онкологія. - Т. 6. - 2. - 2004. -С. 157 - 159.

Особистий внесок дисертанта: доведено, що оптимальним об'ємом оперативного лікування раку грудної залози у чоловіків є радикальна мастектомія зі збереженням обох грудних м'язів.

Готько Є.С. Шкірні вияви та особливості клінічного перебігу раку грудної залози у чоловіків\\ Український журнал дерматології, венерології, косметології. - №2. - Червень 2004. -С. 30 - 36.

Особистий внесок дисертанта: описано симптомокомплекс раку грудної залози у чоловіків для лікарів мережі лікувально-діагностичних закладів.

Готько Є.С. Променева терапія ранніх стадій раку грудної залози у чоловіків\\ Український Радіологічний Журнал.- Харків.- 2004. - С. 159 - 162.

Особистий внесок дисертанта: визначено основні покази до променевої терапії раку грудної залози у чоловіків та доведено недоцільність її проведення при 1-й стадії захворювання.

Готько Є.С. Епідеміологічні аспекти раку грудної залози у чоловіків\\ Acta Medica Leopolinesia.- Львів. - Том Х. - № 3 - 4. - 2004. - С. 100 - 105.

Готько Є.С. Доцільність орхіектомії при лікуванні чоловіків, хворих на рак молочної залози\\ Онкологія. - Т. 8. - №1. - 2006. - С. 78 - 81.

Особистий внесок дисертанта: доведено неефективність та недоцільність виконання орхіектомії у хворих на рак грудної залози чоловіків.

Готько Є.С., Костик О.В. Променева терапія у комплексному лікуванні місцевопоширеного і метастатичного раку грудної залози у чоловіків\\ Український Радіологічний Журнал. - Харків. - № 3. - 2005. -С. 285 - 288.

Особистий внесок дисертанта: розроблено покази до променевої терапії місцевопоширеного і метастатичного раку грудної залози у чоловіків.

Готько Є.С., Литвиненко О.О. Перебіг раку грудної залози у чоловіків залежно від гістологічного варіанту пухлини\\Український медичний альманах. - Луганськ. - Т. 8.- № 3. -2005. -С. 46 - 49.

Готько Є.С. Клінічне значення визначення рецепторів гормонів у пухлині у хворих на рак грудної залози чоловіків\\ Буковинський медичний вісник. - Чернівці. - Том 10. - № 3. - 2006. - С. 24 - 28.

Особистий внесок дисертанта: розроблено покази до застосування антиестрогенів у хворих на рак грудної залози чоловіків.

Готько Є.С. Закономірності виникнення і розвитку раку грудної залози у чоловіків\\ Буковинський медичний вісник. - Чернівці. - №2. - 2006. - С.21 - 26.

Готько Є.С. Сучасний стан проблеми раку грудної залози у чоловіків\\ Науковий вісник Ужгородського університету. - Серія “Медицина”.- Випуск 28. - 2006. - С. 128 - 136.

Готько Є.С., Сочка А.В., Готько І.Ю. Пізні стадії раку грудної залози у чоловіків: пошуки стандартів лікування\\Галицький лікарський вісник. - Івано-Франківськ. - №3. - 2006. - С. 24 - 27.

Особистий внесок дисертанта: розроблено алгоритм основних лікувальних заходів у чоловіків, хворих на місцево-розповсюджений та метастатичний рак грудної залози.

Готько Є.С., Сочка А.В. Рак грудної залози у чоловіків: вплив категорії Т на прогноз захворювання\\ Онкологія. - Т. 9. - № 1. - 2007. - С. 29 - 32.

Готько Є.С. Прогностичне значення розміру первинної пухлини у хворих на рак грудної залози чоловіків\\ Галицький лікарський вісник. - Івано-Франківськ. - № 2. - Т. 14. - 2007. - С. 23-26.

Готько Є.С. Прогностичне значення статусу регіонарних лімфатичних вузлів у хворих на рак грудної залози чоловіків\\Медичні перспективи. - Дніпропетровськ. - Том ХІІ. - №2. - 2007. - С. 74 - 79.

Готько Є.С. Хіміотерапія раку грудної залози в чоловіків. Практична медицина. - Львів. -№2 (Том ХІV). - 2007. - С. 53 - 60.

Особистий внесок дисертанта: запропоновано найефективніші хіміотерапевтичні режими при лікуванні раку грудної залози у чоловіків.

Литвиненко О.О., Готько Є.С. Променева терапія в комплексному лікуванні раку грудної залози в чоловіків\\ Променева терапія й променева діагностика. - Київ. -N 2. -2007. -C. 54 - 58.

Особистий внесок дисертанта: розроблено стандарти променевої терапії раку грудної залози у чоловіків.

Готько Є.С. Лікування ранніх стадій раку грудної залози в чоловіків. Медичні перспективи. - Дніпропетровськ. - Том ХІІ. - №3. - 2007. - С. 42 - 51.

Особистий внесок дисертанта: розроблено стандарти лікування ранніх стадій раку грудної залози у чоловіків.

Готько Є.С. Пошук стандартів лікування ранніх стадій раку грудної залози в чоловіків\\ Харківська хірургічна школа. - №1.-2008. - С. 46 - 51.

Готько Е.С. Рак молочной железы у мужчин. Тезисы ІІ съезда онкологов стран СНГ “Онкология 2000”. Киев, Украина, 23 - 26 мая 2000 г. 853.

Готько Є.С. Рак молочной железы у мужчин. Тезисы ІІ съезда онкологов стран СНГ “Онкология 2000”. Киев, Украина, 23 - 26 мая 2000 г. 853.

Готько Е.С. Рак молочной железы у мужчин: особенности течения заболевания. Ретроспек-тивный анализ 168 случаев. Тезисы Международной Научно-Практической Конференции “Проблемы последипломного образования в классическом университете Украины и актуальные вопросы семейной медицины”, 18 - 20 сентября 2001 г., Ужгород, Украина.

Готько Є.С. До питання хірургії раку молочної залози у чоловіків. Матеріали ХХ З'їзду хірургів. 16 - 18 вересня 2002 р. Тернопіль Україна, 690.

Готько Е.С., В.П.Летягин. Особенности рака молочной железы у мужчин. Материалы VI Российской Онкологической Конференции. 26 - 28 ноября 2002 г. Москва.

Готько Е.С., В.П.Летягин. Хирургическое лечение рака молочной железы у мужчин. Вестник Российского Онкологического Научного центра имени Н.Н.Блохина РАМН, Москва, Россия, №2, 2002, С. 7-10.

Готько Е.С., Синюкова Г.Т., Данзанова Т.Ю. Роль ультразвуковой томографии в ранней диагностике рака молочной железы у мужчин. Ультразвуковая и функциональная диагностика, Москва, Россия, №2, 2002, 281.

Особистий внесок дисертанта: визначено головні ультразвукові ознаки раку грудної залози у чоловіків.

Готько Е.С. Поиск стандартов лечения ранних стадий рака молочной железы у мужчин. Збірник тез доповідей Другої Всеукраїнської науково-практичної конференції 2 - 3 лютого 2006 року “Стандартизація методів лікування в пластичній та реконструктивній хірургії”. Київ 2006. С. 20 - 22.

Hotko E., Shchadey O. Breast cancer in men. A review of 79 patients who presented to the Transcarpathian Regional Oncological Clinical Dispensary during 53 years: 1946 - 1999. The Breast. Vol. 10. Suppl. 1. February 2001. S17.

Hotko E. Features of current and the prognostic factors of the male breast cancer. The Breast. Vol. 10. Suppl. 1. February 2003.

Особистий внесок дисертанта: визначено головні ознаки, що впливають на перебіг і ефективність лікування раку грудної залози у чоловіків.

Hotko E. Surgical treatment of the male breast cancer: what amount is optimal? The Breast. Vol. 10. Suppl. 1. February 2003.

Особистий внесок дисертанта: визначено оптимальний об'єм хірургічного лікування раку грудної залози у чоловіків.

Hotko E. Radiotherapy of early stages of the male breast cancer. The Breast. Volume 14. Supplement 1. February 2005. S33.

Особистий внесок дисертанта: розроблено покази до застосування променевої терапії у хворих на ранні стадії раку грудної залози чоловіків.

Hotko E., Lytvinenko O. Surgical treatment of the male breast carcinoma (with Litvinenko O.O.) The Journal of Cancer Surgery. №3. 2006. P. 140 - 144.

Особистий внесок дисертанта: оптимізовано хірургічне лікування раку грудної залози у чоловіків.

АНОТАЦІЯ

Готько Є.С. Рак грудної залози у чоловіків: клініка, діагностика, лікування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за фахом 14.01.07 - онкологія. - Інститут онкології АМН України, Київ, 2008.

Визначено фактори, які відіграють значну роль у виникненні й розвитку раку грудної залози в чоловіків. Вивчено особливості клінічних проявів та перебігу раку грудної залози в чоловіків. Розроблено алгоритм діагностичних досліджень хворих на рак грудної залози чоловіків.

Визначено основні фактори, які впливають на перебіг захворювання, прогноз і ефективність лікування у хворих на рак грудної залози чоловіків. Вивчено вплив клінічних і морфологічних параметрів пухлини на перебіг хвороби та ефективність лікування.

Вивчено вплив рівнів рецепторів естрогенів і прогестерону в пухлинах хворих на рак грудної залози чоловіків на перебіг захворювання й ефективність лікування.

Вивчено вплив основних лікувальних методів (оперативного втручання, променевої терапії, хіміотерапії, гормонотерапії) на перебіг захворювання. Розроблено алгоритм лікування раку грудної залози в чоловіків залежно від стадії захворювання.

Ключові слова: рак грудної залози, рак грудної залози у чоловіків, клініка раку грудної залози, діагностика раку грудної залози, лікування раку грудної залози, фактори прогнозу, хірургічне лікування, променева терапія, хіміотерапія, гормонотерапія.

АННОТАЦИЯ

Готько Е.С. Рак молочной железы у мужчин: клиника, диагностика, лечение. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.07 - онкология. - Институт онкологии АМН Украины, Киев, 2008.

Цель работы: улучшение результатов лечения больных раком молочной железы мужчин путем оптимизации методов лечебно-диагностической тактики с учетом основных факторов прогноза.

Задачи исследования: определение факторов, играющих значительную роль в возникновении и развитии рака молочной железы у мужчин. Изучение особенностей клинических проявлений и протекания заболевания. Разработка алгоритма диагностических исследований у больных раком молочной железы мужчин. Определение основных факторов, влияющих на протекание, прогноз и эффективность лечения. Изучение влияния клинических и морфологических параметров опухоли на протекание заболевания и эффективность лечения. Изучение влияния уровней рецепторов стероидных гормонов опухолей больных раком молочной железы мужчин на протекание заболевания и эффективность лечения. Изучение влияния основных лечебных мероприятий (оперативного вмешательства, лучевой терапии, химиотерапии, гормонотерапии) на протекание заболевания. Разработка алгоритма лечения рака молочной железы у мужчин в зависимости от стадии заболевания.

Определены особенности клинических проявлений рака молочной железы у мужчин. При этом очерчено наиболее частые симптомы заболевания. Определено оптимальный объем диагностического обследования у мужчин с подозрением на рак молочной железы. Определено маммографические признаки рака молочной железы у мужчин. Определено возможные гистологические варианты заболевания.

Предложено дифференциально-диагностический ряд, который необходимо принимать во внимание при подозрении на рак молочной железы у мужчин: узловая и очаговая формы гинекомастии, субареолярный абсцесс, эктазия протоков воспалительного характера.

Определено, что в опухолях 75% больных раком молочной железы мужчин определяются клинически значимые уровни рецепторов стероидных гормонов, в первую очередь, рецепторы эстрогенов и прогестерона. При этом их уровни не зависят от возраста пациента, как это наблюдается у женщин с аналогичной патологией.

Показано, что у 16% мужчин, больных раком молочной железы, в момент первого обращения за медицинской помощью отмечаются отдаленные метастазы, а у 25% - местно-распространенный процесс. У 40% мужчин, пролеченных по поводу ранних стадий заболевания, наступает генерализация процесса. Отдаленные метастазы выявляются преимущественно через 3 года после начала специального лечения, а наиболее распространенные их локализации - кости скелета, легкие, надключичные лимфатические узлы, печень.

Доказано, что оптимальным объемом хирургического лечения у больных раком молочной железы мужчин является радикальная мастэктомия с сохранением обеих грудных мышц, что не приводит к возрастанию количества местных рецидивов опухоли, не увеличивает частоту генерализации процесса, не снижает показатели общего выживания. Определено роль и место лучевой терапии при лечении заболевания, которая позволяет достичь существенного увеличения продолжительности жизни и безметастатического периода и должна применяться в послеоперационном периоде у больных с 2 и 3 стадиями заболевания, а при 1 стадии - не показана. Доказано, что адъювантную полихимиотерапию необходимо применять при лечении всех больных раком молочной железы мужчин независимо от стадии процесса, определено оптимальные схемы ее проведения. Показано эффективность гормонотерапии антиэстрогенами у больных с позитивным рецепторным статусом и при наличии неблагоприятных прогностических факторов протекания заболевания: 3 стадия процесса, избыточный вес, метастатическое поражение регионарных лимфатических узлов, 2 или 3 степень злокачественности опухоли. Определено неэффективность орхиэктомии в лечении больных раком молочной железы мужчин.

Ключевые слова: рак молочной железы, рак молочной железы у мужчин, клиника рака молочной железы, диагностика рака молочной железы, лечение рака молочной железы, факторы прогноза, хирургическое лечение, лучевая терапия, химиотерапия, гормонотерапия.

SUMMARY

Hotko Y.S. Breast cancer in men: clinical manifestation, diagnostics, treatment. - manuscript.

Thesis for a degree of Doctor of Medical Sciences on speciality 14.01.07 - Oncology. - Institute of Oncology AMSc of Ukraine, Kiyv, 2008.

Determined the factors having a significant role in occurrence and development of a breast cancer in men. Investigated features of clinical manifestations and courses of disease. It is developed algorithm of diagnostic researches of men with a breast carcinoma.

Determined major factors which influence course of disease, the forecast and efficiency of treatment of patients by a breast cancer in men. Influence of clinical and morphological parameters of a tumour on course of disease and efficiency of treatment is investigated.

Influence of levels of oestrogen and progesterone receptors in tumours on current of disease and efficiency of treatment is investigated.

Influence of the basic medical actions (surgical intervention, radiation therapy, chemotherapy, hormonal therapy) on current of disease is investigated. It is developed algorithm of treatment of a male breast cancer depending on a stage of disease.

Key words: breast cancer, male breast cancer, clinical manifestation of breast carcinoma, diagnostics of breast carcinoma, treatment of breast carcinoma, prognostic factors, surgical treatment, radiation therapy, chemotherapy, hormonal therapy.

Размещено на Allbest.ru