Прогнозування та профілактика перинатальних ускладнень у жінок зі сполучнотканинними дисплазіями

5. Реалізація вторинної профілактики перинатальної патології при сполучнотканинній дисплазії є можливою за умов цільового прогнозування ризику плацентарних порушень і реабілітації плаценти шляхом застосування з ІІ триместру вагітності по 1000 мг двічі на добу двома місячними курсами ангіопротектору Детралекс як медикаментозного супроводу при обмеженні засобів реологічної, дезагрегантної, судинної дії.

Практичні рекомендації

З метою профілактики перинатальної патології у жінок із СТД доцільно впровадження трьохступеневого алгоритму.

На першому етапі рекомендується суцільне тестування вагітних при постановці на диспансерний облік на наявність або відсутність синдрому СТД, визначення ступеня тяжкості, інформування про загальну вірогідність реалізації перинатального ризику. На цьому етапі рекомендується використання методик соматогенетичного і клініко-генеалогічного дослідження, а також бальної шкали Смольнової Т.Ю. для оцінки ступеня тяжкості СТД.

Другий етап передбачає використання нашої розробки прогнозування підвищеного ступеня перинатального ризику шляхом багатофакторного аналізу клінічних даних, специфічних для СТД, стосовно репродуктивного здоров'я.

Третім етапом є ретельне стеження за станом фето-плацентарного комплексу у вагітних із «сигнальними» показниками попередніх етапів, з цільовою оцінкою сукупності СТД-асоційованих акустичних феноменів (розширення міжворсинкового простору, інтравільозні тромби, субхоріальні аневризми, варикозна трансформація вен малого тазу, ретардація росту плода із середини 2 триместру до р_10-25), і застосування ангіопротектору Детралекс (по 1000 мг двічі на добу двома місячними курсами, починаючи з ІІ триместру), із індивідуалізованим підходом до призначення дезагрегантів, що дозволяє знизити число типових для СТД перинатальних уражень, частоту геморагічних і травматичних порушень неонатального періоду.

СПИСОК РОБІТ, ЩО ОПУБЛІКОВАНО ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. О.В. Неєлова. Про генетичні аспекти перинатальної патології // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна.- 2006.-№720, Медицина, вип. 12.- С.114-117.

2. О.В. Неєлова. Клініко-морфологічне обгрунтування диференційованого підходу до ведення вагітності у жінок із проявами сполучнотканинної дисплазії // Медицина и …- 2008.-№4 - С.

3. Л.Г. Назаренко, О.В. Неєлова. Про детермінанти і маркери сполучнотканинної дисплазії у вагітних // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского /.-2006.-Т.142, ч.ІІ.-С.142-145. (Автором визначено зв`язки між СТД, АВО-приналежністю та особливостями будови судин вагітної матки).

4. Л.Г. Назаренко, О.В. Неєлова. Сполучнотканинні дисплазії - проблема сучасного акушерства та перинатології // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2005.-№6.-С.93-98. (Автором виконано узагальнений аналіз літератури щодо місця СТД у патології перинатального періоду).

5. Л.Г. Назаренко, О.В. Неєлова. Морфологія плацентарної недостатності (ПН) при вагітності, асоційованій із сполучнотканинними дисплазіями (СТД) // Медико-социальные проблемы семьи - 2006.-Т.11, №3.- -С.54-56. (Автором проведено порівняння морфологічних даних послідів при СТД і без неї).

6. Л.Г. Назаренко, О.В. Неєлова. Спадкові аспекти перинатальної патології // Вісник наукових досліджень -2005.-№4.- С.6-7. (Автором виявлено критерії прогнозу та профілактики ГІУ ЦНС у новонароджених від жінок із СТД).

7.Деклараційний патент України на корисну модель №22873 UА МПК А61К31/00. Спосіб лікування фетоплацентарної недостатності у вагітних із сполучнотканинною дисплазією / Л.Г. Назаренко, О.В. Неєлова, О.В. Ромадіна, В.В. Грабар / заявка № u 200613992.-заявл. 28.12.2006.-опубл.25.04.2007-бюл. «Промислова власність» №5, 2007р. (Автором визначено ефективність лікування ПН при СТД Детралексом, написано формулу і реферат винаходу).

8. Деклараційний патент України на корисну модель №24018 UА МПК А61В8/00. Спосіб діагностики фетоплацентарної недостатності та затримки розвитку внутрішньоутробного плоду у жінок-носіїв фенотипу сполучнотканинної дисплазії / О.В. Неєлова / заявка № u 200702157.-заявл. 28.02.2007.-опубл.11.06.2007-бюл. «Промислова власність» №8, 2007р. (Автором розроблено алгоритм прогнозу розвитку ПН та ЗВР плода при СТД, написано формулу і реферат винаходу).

АНОТАЦІЯ

Неєлова О.В. Прогнозування та профілактика перинатальних ускладнень у жінок зі сполучнотканинними дисплазіями. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Харківський національний медичний університет МОЗ України, Харків, 2008.

Дисертацію присвячено вирішенню проблеми оптимізації ведення вагітності у жінок зі сполучнотканинною дисплазією, яку визначено перинатально значимим патологічним станом. Проведено суцільне ретроспективне дослідження, яке дозволило встановити популяційну частоту СТД, знайти асоціативні зв`язки СТД у жінки з патологією вагітності і пологів, формуванням перинатальних ускладнень, схильністю новонароджених до розладів неонатальної адаптації, гіпоксично-ішемічних церебральних уражень. За результатами проспективних спостережень встановлено типові симптомокомплекси СТД у жінок репродуктивного віку, конкретизовано фактори ризику перинатальної патології, асоційованої із СТД, досліджено, що основою фето-плацентарних порушень у цього контингенту жінок є дисморфогенез плаценти, сутністю якого є розлади метаболізму колагену та природжені судинні аномалії. Запропоновано формалізовану методику поетапного прогнозування перинатальної патології у жінок із СТД, а також доцільність застосування Детралексу як способу патогенетичного впливу на фето-плацентарний комплекс, оптимізації результатів вагітності.

Ключові слова: вагітність, профілактика та прогнозування її ускладнень, новонароджений, сполучнотканинна дисплазія.

АННОТАЦИЯ

Неелова О.В. Прогнозирование и профилактика перинатальних осложнений у женщин с соединительнотканными дисплазиями. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. Харьковский национальный медицинский университет МОЗ Украины, Харьков, 2008.

Диссертация посвящена решению проблемы оптимизации ведения беременности у женщин с недифференцированной соединительнотканной дисплазией (СТД) на основе изучения особенностей патогенеза и клиники перинатальной патологии.

Проведено ретроспективное исследование когорты женщин г. Харькова и области, в результате котрого определена распространённость СТД (идентифицированной по стандартизованной методике балльной оценки клинических признаков по Т.Ю. Смольновой, 2003) на уровне 69,4%. Установлено, что особенностями анамнеза и соматического статуса у этой категории пациенток являються повышение частоты вегето-сосудистой дистонии, миопии, патологии зубов, венозних варикозних проблем, аномалий развития почек, а также инфекционных заболеваний и аллергических состояний. Определена статистически достоверная ассоциативная связь СТД у женщины с патологией гестационного периода: хронической угрозой прерывания беременности с латентным течением, ретардацией плода, преждевременными, быстрыми и стремительными родами, с преждевременным разрывом плодных оболочек, преждевременной отслойкой нормально расположенной плаценты, послеродовыми кровотечениями. Перинатальная значимость симптомокомплекса СТД обозначилась как в ходе анализа особенностей пренатального развития (предрасположенность к ретардации плода), так и при оценке неонатального периода. Установлено, что формирование популяционной частоты синдрома задержки внутриутробного развития плода (12,6%) главным образом обеспечивается женщинами с СТД. Типичными для СТД неонатальными проблемами были гипоксически-ишемические поражения ЦНС, родовые травмы, а также расстройства ранней неонатальной адаптации, с преобладанием осложнений у новорожденных мальчиков.

Проспективное обследование 456 женщин, разделенных на четыре клинические группы по двум критериям - СТД и перинатальные проблемы - позволило определить типичные для региона признаки недифференцированной СТД и наиболее частые симптомокомплексы (кардиоваскулярный, гипермобильный суставной, астенический и торакодиафрагмальный). Установлена связь между СТД и эхографическими признаками функциональной цервикальной недостаточности, транзиторными кистами сосудистых сплетений мозга плода, варикозной трансформацией вен таза, а также снижением коэффициента плацентарного сосудистого сопротивления.

На основе математического моделирования показателей метаболизма коллагена в паре мать-новорожденный при различных степенях тяжести СТД высказано предположение о том, что этот процесс при беременности пребывает в стадии поиска определённого уровня гомеостаза, то есть в фазе дезадаптации. Это указывает в пользу значимости клинической оценки степени тяжести СТД при наблюдении беременных женщин.

Клинико-морфологические исследования позволили определить единый патологический комплекс - «ассоциированная с СТД плацентарная недостаточность», сущностью которой следует считать дисморфогенез плаценты в результате наследственно обусловленных сосудистых аномалий и нарушений метаболизма коллагена. Формируется своеобразный порочный круг, состоящий из следующих звеньев: гиперколлагенизация за счёт избытка незрелой фракции коллагена вследствие ферментопатий, усиление апоптоза и угнетение эндотелиальной рецепции, развитие гипоксии, склеротических процессов, недостаточность плацентарного кровообращения, несостоятельность компенсаторных механизмов. Это позволяет определить данное состояние на грани субкомпенсированной и декомпенсированной формы плацентарной недостаточности.

Для предупреждения перинатальной патологии при СТД разработана система, основанная на принципах вторичной профилактики. Целевое прогнозирование включает на первом этапе тестирование беременных женщин на СТД, на втором - оценку индивидуального риска фето-плацентарной патологии путём применения формализованной методики, разработанной и апробированной в данной работе. Основой третьего этапа является особое медицинское сопровождение, включающее применение ангиопротектора (Детралекс) с ограничением препаратов реологического действия и дезагрегантов. На материале сравнительного клинико-морфологического исследования показано, что традиционная терапия плацентарной недостаточности средствами реологического, дезагрегантного действия приемлема для беременных без признаков СТД, тогда как у женщин с СТД не имеет положительного влияния в отношении фето-плацентарного комплекса, действует на грани отсутствия эффекта и ятрогенных воздействий, увеличивая частоту геморрагических, травматических и гипоксически-ишемических поражений.

Таким образом, в работе продемонстрировано, что симптомокомплекс СТД является перинатально значимым фактором, однако неблагоприятные влияния этого генетически детерминированного патологического состояния на формирование и развитие фето-плацентарного комплекса являются управляемыми при использовании прогностических и профилактических мероприятий, разработанных и апробированных в данном исследовании.

Ключевые слова: беременность, профилактика и прогнозирование осложнений, новорожденный, заболевания соединительной ткани, соединительнотканная дисплазия.

ANNOTATION

Neyеlova O. V. Prognosis and prophylaxis of perinatal complications in women with connective tissue dysplasia. - Manuscript.

Dissertation for competing the scientific degree of candidate of medical science in specialty 14.01.01 - Obstetrics and Gynecology. - Kharkiv National Medical University of Ministry of Health of Ukraine, Kharkiv, 2008.

The dissertation is dedicated of solution of the problem of optimization of conducting pregnancy in women with connective tissue dysplasia, which is determined as perinatal significant pathologic state. A complete retrospective study is carried out, which allowed to determine the population frequency of connective tissue dysplasia (CTD), to find associative relations of CTD in a woman with pathology of pregnancy and delivery, formation of perinatal complications, predisposition of newborns to disorders of neonatal adaptation, hypoxic and ischemic cerebral lesions. According to the results of prospective observations, typical symptom complexes of CTD in women of the reproductive age are ascertained, risk factors of perinatal pathology associated with CTD are concretized; it is studied that a basis of feto-placental disorders in this contingent of the women consists in placental dysmorphogenesis, the essence of which is disorders of collagen metabolism and congenital vascular anomalies. A formalized system of a step-by-step prognosis of perinatal pathology in women with CTD is proposed, as well as expediency of Detralex application as a method of pathogenetic influence on fetoplacental complex, optimization of pregnancy results.

Key words: pregnancy, prophylaxis and prognosis of complications, newborn, connective tissue dysplasia.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БФП - біофізичний профіль плода

Вх - ворсинчастий хоріон

ГІУ - гіпоксично-ішемічні ураження

ГАПГ - глікозамінопротеоглікани

До - децидуальна оболонка

Е-1 - ендотелін-1

ЗВР - затримка внутрішньоутробного розвитку

і - інтерстиціальний

К - колаген

МВП - міжворсинчастий простір

НМПС - нейтральні мукополісахариди

ПК - прогностичні коефіцієнти

ПМК - пролапс мітрального клапану

ПРНПО - передчасний розрив навколоплідних оболонок

СТ - сполучна тканина

СТД - сполучнотканинна дисплазія

тиж. - тиждень

УЗД - ультразвукове дослідження

ФПК - фето-плацентарний комплекс

ФПП - фето-плацентарні порушення

ЦНС - центральна нервова система

Размещено на Allbest.ru