Аутоімунні реакції клітинного типу до нейроантигенів у постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС з цереброваскулярними захворюваннями

4. У віддалений період після опромінення у УЛНА 1986-1987 рр. з цереброваскулярною патологію зберігаються вірогідні дозові залежності деяких показників периферичної крові. Встановлено зворотну кореляцію дози опромінення з відносною кількістю лімфоцитів (r=-0,26), а також пряму залежність між дозою та вмістом тромбоцитів (r=0,28), відносною і абсолютною кількістю сегментоядерних лейкоцитів (r=0,38 і r=0,32), що обумовлено перерозподілом клітин периферичної крові у УЛНА з цереброваскулярною патологією у віддалений період після опромінення.

5. У мешканців Чорнобильської зони відчуження, хворих на цереброваскулярну патологію, виявлено:

а. - при збільшенні загальної еквівалентної дози опромінення вірогідно зменшується абсолютна кількість CD3+DR+-Т-активованих лімфоцитів (r=-0,83), відносна кількість CD3-16+56+-природних кілерів (r=-0,66) і вміст ЦІК 4% (r=-0,63) та збільшується абсолютна кількість CD3-DR+-В-активованих лімфоцитів (r=0,71);

б. - при збільшенні дози на щитоподібну залозу вірогідно зменшується абсолютна кількість сегментоядерних лейкоцитів (r=-0,66), CD3+DR-Т-стабільних лімфоцитів (r=-0,88) і CD4-8+-Т-супресорів (r=-0,89), вміст ЦІК 4% (r=-0,67) та збільшується абсолютна кількість CD3-DR+-В-активованих лімфоцитів (r=0,88);

в. - при зростанні показників інкорпорації цезію-137 в організмі хворих вірогідно зменшується коефіцієнт активації HLA-DR лімфоцитів у відповідь на протеїн S100 (r=-0,60).

6. У УЛНА на ЧАЕС 1986-1987 рр. з цереброваскулярними захворюваннями за даними ДНК-цитометрії встановлено асоціацію показника активації лімфоцитів білком S-100 з тяжкістю захворювання - тенденцію при ДЕП-І ст. та вірогідне збільшення при ДЕП-ІІ та ІІІ ст.

7. Активаційні реакції лімфоцитів на нейроспецифічні білки у УЛНА на ЧАЕС з цереброваскулярною патологією вірогідно не відрізнялись від показників у УЛНА на ЧАЕС з захворюваннями ЦНС, які супроводжуються порушеннями прохідності гемато-енцефалічного бар'єру.

8. Комплексна судинно-ноотропна терапія у УЛНА на ЧАЕС з ДЕП призводить до достовірного збільшення автивації HLA-DR лімфоцитів у відповідь на протеїн S-100, яке асоційоване з вірогідним збільшенням відносної кількості CD3+DR+-Т-активованих лімфоцитів, співвідношення хелпери / супресори та зменшенням відносної і абсолютної кількості CD4-8+-Т-супресорів, а також підвищенням концентрації ЦІК 7%, що може слугувати підґрунтям персистуючого та прогредієнтного перебігу хвороби.

Практичні рекомендації

1. До комплексу обстежень постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС з цереброваскулярними захворюваннями, перебіг яких ускладнений ДЕП, рекомендується включати визначення активаційних реакцій лімфоцитів у відповідь на окремі нейроантигени ЦНС (протеїн S-100, ОБМ та інші), що дозволить одержати додаткову інформацію про спрямованість аутоімунних реакцій до окремих структур нервової системи (глія, мієлін та інші).

2. Оцінка інтенсивності і спрямованості аутоімунних реакцій клітинного типу до окремих нейроантигенів може представляти інтерес з точки зору застосування цього показника в клініко-діагностичній практиці з метою вдосконалення діагностики та підвищення надійності прогнозування перебігу цереброваскулярних захворювань і ДЕП, а також можливого використання в якості об'єкту направленого терапевтичного впливу за допомогою імуномодулюючих засобів.

Перелік робіт, що надруковані за темою дисертації

1. ХоменкоВ.І. Дослідження сенсибілізації лімфоцитів до протеїну S-100 у хворих на цереброваскулярну патологію, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - Київ, 2004. - Т.10. - С. 111-122.

2. ХоменкоВ.І. Стан сенсибілізації лімфоцитів учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС до протеїну S-100 і основного білку мієліну // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - Київ, 2007. - Т.13. - С. 324-330.

3. ХоменкоВ.І. Стан активаційних реакцій лімфоцитів на нейроспецифічні антигени в УЛНА на ЧАЕС залежно від доз опромінення // Український медичний часопис. - Київ, 2008. - №4 /66 - С. 132-135.

4. Гематологічні ефекти в ранньому та віддаленому періодах після аварії на Чорнобильській АЕС / В.Г. БебешкоГ. Бебешко, І.С. Дягіль, С.В. КлименкоВ. Клименко, Ж.М. Мінченко, Д.О. Білий, І.А. Крячок, Н.М. Білько, Л.О. Зотіков, М. Роземанн, І.В. Дмитренко, О.О. ДмитренкоО. Дмитренко, О.В. КучерВ. Кучер, Ж.А. Мішаріна, В.В. БаланВ. Балан, В.І. Хоменко, Н.А. ГудзенкоА. Гудзенко, А.І. Коваль, О.П. НастенкоП. Настенко // Медичні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. - Київ: ДІА, 2007. - С. 327-355.

5. ХоменкоВ.И., НягуА.И., БазыкаД. А. Клинико-иммунологические аспекты сенсибилизации к белкам нервной ткани // Материалы 2-й Международной конференции «Отдаленные медицинские последствия Чернобыльской катастрофы». Киев, Украина, 1-6 июня, 1998. - Киев: Чернобыльинтеринформ, 1998. - С. 402.

Размещено на Allbest.ru