Перинатальна диспансеризація плода, прогнозування невідкладних станів і особливостей адаптації новонароджених

Перинатальна диспансеризація плода, на нашу думку, це комплекс діагностичних і організаційно-профілактичних заходів, спрямованих на ранню діагностику порушень стану плода, виділення груп ризику вагітних і їх плодів, своєчасну пренатальну допомогу, оптимальних методів і термінів розродження, прогнозування критичних станів новонароджених з метою зниження перинатальних втрат.

Дизайн системи перинатальної диспансеризації плода:

1-й етап - додаткове впровадження постійно діючого перинатального аудиту до офіційної статистики перинатальної смертності.

2-й етап - використання сучасних морфологічних, гістологічних, гістохімічних, поляризаційно-оптичних і імуно-гістохімічних методів при патологоанатомічних дослідженнях перинатальних втрат.

3-й етап - визначення груп ризику вагітних і їх плодів починаючи з 22 тижнів гестації на етапі жіночої консультації.

4-й етап - впровадження і застосування методу фетальної пульсоксиметрії в інтранатальному періоді по розробленому алгоритму.

5-й етап - визначення уровня макро- і мікроелементів у пуповинній крові новонароджених у залежності від екологічної зони.

6-й етап - розробка і впровадження методів прогнозування невідкладних станів і дизадаптаційних синдромів у новонароджених.

7-й етап - впровадження карт обстеження, спостереження і лікування новонароджених, в залежності від стану при народженні.

8-й етап - застосування нових технологій при невідкладних станах у дітей (адекватна своєчасна первинна реанімація, застосування сурфактантної терапії, ШВЛ, підтримка температурного режиму)

9-етап - впровадження методики та її ефективність.

Проведена експертна оцінка якості надання допомоги в перинатальному періоді незалежними експертами дозволила виділити керовані категорії, що впливають на основні показники ПС.

Основним недоліком акушерської допомоги з'явилася відсутність або неповна профілактика респіраторного дистрес-синдрому в 52,5 % випадків, що в частині спостережень було обумовлено пізнім надходженням вагітних у стаціонар наприкінці першого періоду пологів. При аналізі карт новонароджених у 21,4% випадків виявлені порушення при первинній реанімації, у 23,0 % - порушення контролю температури тіла й у 20,5 % запізнення з початком ШВЛ.

Вважаючи на те, що застосовувані в даний час методи діагностики недостатньо специфічні щодо гіпоксичного стану плода, впровадили в практику метод фетальної пульсоксиметрії. Даний метод дозволив вчасно, вірогідно і неінвазивно діагностувати гіпоксичні стани плода в 24 випадках (40,1%) і змінювати тактику надання допомоги в пологах в інтересах плода. Даний метод дозволив уникнути необґрунтованих оперативних втручань у 14 випадках (23,7 %), а його практичне застосування дозволяє поліпшити результати пологів для матері і новонародженого. При ситуації, коли тривалість зниження сатурації менше 30% спостерігається 3 хв. або більше, потрібно негайно приймати рішення щодо тактики надання допомоги плоду.

Метод ФПО дозволив вчасно, вірогідно і неінвазивно діагностувати гіпоксічний стан плода в 24 випадках і змінювати тактику надання допомоги в пологах в інтересах плода. Даний метод дозволив уникнути необґрунтованих оперативних втручань у 14 випадках, а його практичне застосування дозволяє поліпшити результати пологів для матері і новонародженого.

Запропонована і впроваджена методика перинатальної диспансеризації плода і новонародженого дозволила знизити в Донецьком регіональному центрі охорони материнства та дитинства захворюваність на 25,8 %, ранню неонатальну смертність - на 30,8 %.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлене нове рішення актуальної проблеми сучасної перинатології і неонатології - зниження перинатальної захворюваності і смертності новонароджених шляхом впровадження системи перинатальної диспансеризації плода, що включає проведення перинатального аудита, вивчення перинатального анамнезу і факторів ризику, визначення стану плода в пологах і прогнозування критичних станів новонародженого в ранньому неонатальному періоді та проведення відповідних організаційно-профілактичних заходів.

1. Доповнення офіційної статистики даними перинатального аудита на основі Балтійської класифікації перинатальної смертності дозволило виявити справжні причини і резерви зниження рівня перинатальних втрат. Найбільш вагомими категоріями в структурі перинатальної смертності були наступні: антенатальна смерть плода після 28 тижнів при одноплідній вагітності - 57,2‰; антенатальна смерть до 28 тижнів гестації - 38,8‰; рання неонатальна смерть до 28 тижнів - 47,7‰; рання неонатальна смерть у терміні 28-33 тижнів і оцінкою за шкалою Апгар менше 7 балів через 5 хвилин після народження - 11,2‰.

2. Змінами, характерними для первинної внутрішньоутробної гіпоксії за підставою імунно-гістохімічних досліджень, були різко виражені фіброзні зміни в інтерстиціальній тканині легень, стовщення, місцями - витончення міжальвеолярних перетинок, вогнища гострої і хронічної емфіземи чергувалися з ділянками ателектазу. Встановлені морфологічні зміни дозволили визначити нові ланки патогенезу гіпоксії плода і науково обгрунтувати цілеспрямовані профілактичні заходи.

3. Поліорганна недостатність на тлі перенесеної хронічної гіпоксії плода і тяжкої інтранатальної асфіксії, характер і тяжкість перинатальних факторів ризику обумовлюють клінічну характеристику дітей з гіпоксією. Перенесена гіпоксія й асфіксія обумовлюють недостатність дихальної і серцево-судинної системи, газового гомеостазу (pCO₂ - 43,93 ± 2,62 мм. рт. ст.; p₂ - 26,27 ± 1,83 мм. рт. ст.; BEect - 5,26 ± 0,56; О₂ сатурація новонародженого <85%) і ушкодження ЦНС.

4. Найбільш частішими причинами ризику асфіксії новонароджених є наявність екстрагенітальної патології (61,5 %), тяжкої прееклампсії (12,3 %), оперативне розродження (78,1 %) і дострокове розродження (47,1 %).

5. Використання фетальної пульсоксиметрії плода в пологах, з урахуванням величини і тривалості граничного значення дозволяє поліпшити діагностику внутрішньоутробної гіпоксії плода, підтвердити або виключити тяжкість метаболічного ацидозу, зменшує кількість необґрунтованих оперативних розроджень. Пороговим значенням сатурації, за даними фетальної пульсоксиметрії в пологах, що може свідчити про небезпеку для плода, є 30% сатурації кисню у плода в пологах протягом 3 хвилин і більше. Зниження частоти серцевого ритму плода менше 100 уд/хв протягом 3 хвилин і кислотно-лужного стану пуповинної крові новонародженого (рН 7,03 ± 0,08) вірогідно (р<0,05) підтверджує тяжку перинатальну асфіксію.

6. Підвищений рівень вмісту в пуповинній крові новонароджених стронцію в 2,1 рази, ванадію - в 1,7 рази, марганцю - в 2 рази, а селену - нижче в 2,1 рази в порівнянні з здоровими дітьми, а також виявлений статистичний зв'язок між їх рівнем, свідчать про істотну роль даних активних субстанцій у порушенні механізмів адаптації новонароджених до умов позаутробного розвитку.

7. На підставі даних всебічного об'єктивного обстеження стану здоров'я матері і плода і анамнестичних даних (всього 23 ознаки) за допомогою багатофакторного і дискримінантного аналізів розроблена математична модель для оцінки ризику розвитку у новонародженого дизадаптаційних синдромів і асфіксії з точністю прогнозу 89,2 %. Застосування нейромежевого моделювання на підставі семи ознак (вік вагітної, вагітність за паритетом, наявність/відсутність прееклампсії, цукрового діабету, хронічної фетоплацентарної недостатності, внутрішньоутробної гіпоксії і цитомегаловірусної інфекції) з вірогідністю 84%, дозволяє прогнозувати народження дітей з асфіксією або з дизадаптаційним синдромом.

8. Розроблена система перинатальної диспансеризації плода, яка включала проведення перинатального аудита, фетальної пульсоксіметрії, вмісту макро- і мікроелементів в пуповиній крові в залежності від стану плода, морфо-гістологічного аналізу причин перинатальних втрат, прогнозування асфіксії та порушень стану ранньої неонатальної адаптації була впроваджена в Донецькому регіональному центрі охорони материнства та дитинства в 2002 року, яка дозволила знизити перинатальну захворюваність с 236 до 175‰ і ранню неонатальну смертність с 5,2 до 3,6‰.

Практичні рекомендації

1. До аналізу офіційної статистики перинатальної захворюваності і смертності слід додати Балтійську класифікацію перинатальної смертності, виконану відповідно до основних принципів доказової медицини. Використання перинатального аудита надає можливість знайти реальні резерви поліпшення медичної допомоги вагітним, плоду і новонародженому в конкретному регіоні.

2. Факторами ризику асфіксії новонароджених і дизадаптаційних синдромів є наявність екстрагенітальної патології (61,5 %), тяжкої прееклампсії (12,3 %), оперативне розродження (78,1 %) і дострокове розродження (47,1 %).

3. Для оцінки стану плода в родах рекомендується використовувати метод фетальної пульсоксиметрії плода в пологах, з урахуванням величини і тривалості граничного значення. Пороговим значенням сатурації, що може свідчити про небезпеку для плода, є 30% сатурації у плода в пологах протягом 3 хвилини і більш. Зниження частоти серцевого ритму плода менше 100 уд/хв протягом 3 хвилин і газовий склад пуповинної крові новонародженого (рН 7,03 ± 0,08) вірогідно (р<0,05) підтверджує тяжку перинатальну асфіксію.

4. Для індивідуальної адаптації схем спостереження, обстеження і лікування новонароджених після перенесеної хронічної гіпоксії і тяжкої перинатальної асфіксії рекомендується застосувати розроблену реєстраційна карту.

5. Для прогнозування розвитку асфіксії новонародженого за 5 ознаками (прееклампсія, цукровий діабет, хронічна фетоплацентарна недостатність, цитомегаловірусна інфекція, внутрішньоутробна гіпоксія) може бути використана розроблена пентаграма. Для прогнозування асфіксії новонародженого і дизадаптаційних синдромів може використовуватись побудована дискримінантна функція з урахування 23 ознак. При сумі балів від 0 до 10 ум.од. прогнозується здорова дитина; від 10 до 30 ум.од. прогнозується дизапатційні синдроми; від 30 до 50 ум.од. -- асфіксія новонародженого. Для прогнозування народження дітей з дизадаптаційним синдромом або з асфіксією на підставі семи ознак (вік вагітної, вагітність по рахунку, наявність/відсутність прееклампсії, цукрового діабету, хронічної фетоплацентарної недостатності, цитомегаловірусної інфекції і герпесвірусної інфекції) може бути використана нейронна мережа.

6. Необхідно провадити систему перинатальної диспансеризації плода у вагітних високого перинатального ризику для своєчасного прогнозування гіпоксії плода й асфіксії новонародженого, яка дозволила знизити частоту перинатальної гіпоксії в родопомічних установах різного рівня Донецької області на 20,8-30,1%.

7. Для уточнення причин смерті новонароджених та її передбачення, необхідно використовувати гістологічні, гістохімічні, поляризаційно-оптичні, імунно-гістохімічні дослідження тканин дихальної системи. Встановлення об'єктивних морфологічних критеріїв первинних і вторинних ланок гіпоксії, заснованих на застосуванні сучасних гістологічних технологій, є основою стратегії профілактики цієї категорії хворих і висновку про попереджуваність смерті.

ПЕРЕЛІК ДРУКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Анастасов А.Г., Батман Ю.А. Особенности ранней постнатальной адаптации иммунной системы у здоровых новорожденных детей // Украинский журнал экстремальной медицины им. Г.А. Можаева. - 2004. - Т. 5, № 4. - С. 38 - 41. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення).

2. Батман Ю.А. Вплив видiв знеболювання на адаптацiю немовлят, народжених за допомогою кесарського розтину // Матеріали науково-практичної конференції неонатологів України «Сучаснi досягнення в дихальнiй пiдтримцi новонародженних i спорiдненi проблеми неонатологii». - Львiв, 2003. - С. 91 - 94. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення).

3. Батман Ю.А. Клинико-физиологические особенности ранней экстренной адаптации у новорожденных различных групп // Матеріали II Конгресу неонатологів України «Пологові травми та актуальні питання інтенсивної терапії новонароджених». - Харків, 2002. - С. 69 - 71. ( Клінічні спостереження, узагальнення).

4. Батман Ю.А. Особенности адаптации недоношенных детей, родившихся от матерей с преэклампсией // Клінічні лекції та матеріали 1-ої науково-практичної школи-семінару «Актуальні питання неонатології». - К., 2003. - С. 186 - 189. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення).

5. Батман Ю.А. Особенности адаптации новорожденных, извлеченных путем операции кесарева сечения, в зависимости от разных видов обезболивания // Украинский журнал экстремальной медицины им. Г.А. Можаева. - 2002. - Т. 3, № 3. - С. 48 - 51. (Клінічні спостереження, узагальнення).

6. Батман Ю.А. Особенности нарушений сердечного ритма у новорожденных с перинатальной гипоксией // Вестник Харьковского национального университета им. В.Н. Каразина. - 2006. - № 720. - С. 17 - 20. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, функціональні дослідження, узагальнення).

7. Батман Ю.А. Перинатальная диспансеризация плода // Медико-социальные проблемы семьи. - 2005. - Т. 10, № 1. - С. 112 - 117. (Розробка архівного матеріалу, формування бази даних, аналіз літератури, узагальнення).

8. Батман Ю.А. Перинатальные факторы риска и прогнозирование неотложных состояний у новорожденных // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ, 2006. - С. 28 - 31. (Розробка архівного матеріалу, аналіз літератури, узагальнення).

9. Батман Ю.А. Перинатальный аудит как один из путей внедрения доказательной медицины // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ, 2005. - С. 27 - 30. (Розробка архівного матеріалу, узагальнення).

10. Батман Ю.А. Прогнозирование особенностей адаптации новорожденных детей различных групп перинатального риска // Медико-социальные проблемы семьи. - 2003. - Т. 8, № 4. - С. 34 - 37. (Розробка архівного матеріалу, формування бази даних, аналіз літератури, узагальнення).

11. Батман Ю.А. Прогнозирование развития асфиксии и дизадаптационного синдрома у новорожденных // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ, 2007. - С. 26 - 31. (Розробка архівного матеріалу, формування бази даних, узагальнення).

12. Батман Ю.А. Содержание макро- и микроэлементов в пуповинной крови у новорожденных различных клинических групп // Здоровье женщины. - 2007. - № 2 (30). - С. 242 - 246. (Аналіз літератури, формування бази даних, лабораторні дослідження, аналіз, узагальнення).

13. Батман Ю.А., Алексеева Е.А., Дутов Е.М. Опыт применения препарата «Сукрим» в комплексном лечении респираторного дистресс-синдрома у новорожденных // Медико-социальные проблемы семьи. - 2004. - Т. 9, № 3. - С. 140 - 143. (Клінічні спостереження, проведення методики, узагальнення).

14. Батман Ю.А., Могилевкина И.А., Белоусов О.Г. Прогнозирование и профилактика перинатальной заболеваемости и смертности новорожденных, родившихся от матерей с преэклампсией // Запорожский медицинский журнал. - 2006. - № 3. - С. 24 - 27. (Клінічні спостереження, узагальнення).

15. Батман Ю.А., Пилипенко О.Н., Джоджуа Т.В. Роль перинатальных факторов риска в адаптации новорожденных, извлеченных путем операции кесарева сечения // Сб. научн. работ Ассоциации акушеров-гинекологов Украины. - Киев, 2004. - С. 22 - 26. (Розробка архівного матеріалу, формування бази даних, узагальнення).

16. Батман Ю.А. Роль медикаментозної терапії в проведенні АВС-реанімаціїї немовлят // Клінічна фармація. - 2003. - Т. 7, № 3. - С. 130 - 132. (Клінічні спостереження, проведення методики, узагальнення).

17. Лихачева А.С., Батман Ю.А. Прогнозирование функционального состояния новорожденных у беременных высокого риска // Украинский журнал экстремальной медицины им. Г.А. Можаева. - 2004. - Т. 5, № 4. - С. 35 - 38. ( Розробка архівного матеріалу, аналіз, формування бази даних, узагальнення).

18. Обмен макро- и микроэлементов у новорожденных детей в Донецком регионе / Чайка В.К., Батман Ю.А., Козинский А.В., Алферов В.В. // Медико-социальные проблемы семьи. - 2006. - Т. 11, № 3. - С. 68 - 72. (Аналіз літератури, формування бази даних, лабораторні дослідження, узагальнення).

19. Батман Ю.А., Могилевкина И.А., Зинкович И.И., Межова О.К./ Перинатальные факторы риска и особенности ранней адаптации различных групп новорожденных // Матерiали науково-практичної конференцiї «Здорова мати - здорова дитина». - Донецьк, 2002. - С. 110 - 117. (Клінічні спостереження, узагальнення).

20. Поляков К.В., Батман Ю.А. Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт (синдром Хаммена-Річа) як причина пульмональної гіпертензії // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2006. - Т.7, № 2. - С. 240 - 243. (Клінічні спостереження, узагальнення).

21. Чайка В.К., Батман Ю.А., Пиклун В.Л. Роль микроэлементов в становлении иммунокомпетентности новорожденных // Здоровье ребенка. - 2007. - № 1. - С. 85 - 89. (Аналіз літератури, формування бази даних, лабораторні дослідження, аналіз, узагальнення).

22. Состояние здоровья детей, рожденных от многоплодной беременности / Батман Ю.А., Михно Н.Г., Говоруха И.Т., Мещеринова Г.В. // Зб. наукових праць «Стан репродуктивного здоров`я в Україні та шляхи його покращення». - Київ, 2002. - С. 104 - 106. (Клінічні спостереження, аналіз, узагальнення).

23. Чайка В.К., Могилевкина И.А., Батман Ю.А. Внедрение фетальной пульсоксиметрии - один из путей внедрения доказательной медицины в перинатологии // Матеріали науково-практичної школи-семінару «Сучасні принципи інтенсивної терапії та виходжування новонароджних». - Судак, 2005. - С. 24 - 28. (Клінічні спостереження, проведення методики, аналіз, узагальнення).

24. Батман Ю.А. Перинатальная патология и новорожденные высокого риска // Медицинские аспекты квалитологии - Выпуск 1 - Львов-Тула-Донецк, 2003. - С. 62 - 67. (Розробка архівного матеріалу, формування бази даних, аналіз літератури, узагальнення).

25. Способ профилактики и лечения перинатальной гипоксии у беременных с фетоплацентарной недостаточностью / Чайка В.К., Квашенко В.И., Шпатусько И.И., Мещеринова Г.В., Шаталова М.В., Батман Ю.А. // Информационное письмо № 149. - Киев, 2004. - 3 с. (Клінічні спостереження, проведення методики, аналіз, узагальнення).

26. Пат. 22043 Україна, МПК (2006) А61В 5/0205. Спосіб діагностики функціонального стану плода в пологах / Ю.А. Батман (Україна); Донецький державний медичний університет ім. М. Горького. - № 2006 12141; Заявл. 20.11.1006; Опубл. 10.04.2007, Бюл. № 4. - 12 с. (Аналіз літератури, проведення методики, аналіз, узагальнення).

27. Батман Ю.А. Перинатальная диспансеризация плода // Материалы научно-практической конференции с международным участием „Физиология и патология новорожденных” - Киев, 2007. - С. 14 - 17. (Розробка архівного матеріалу, формування бази даних, узагальнення).

28. Батман Ю.А., Волос Л.І. Морфологічні особливості легеневих судин при гіпоксії, обумовленою первинною пульмональною гіпертензією // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2007. - Т.8 , №3. - С. 402 - 405. (Клінічні спостереження, узагальнення).

29. Батман Ю.А., Шлопов В.Г. / Стан судинного русла легенів при вроджених вадах серця у немовлят // Питання експериментальної та клінічної медицини. - 2007. - Вып. 11, Т.2. - С. 107 - 112. (Клінічні спостереження, узагальнення).

30. Чайка В.К., Батман Ю.А., Могилевкина И.А. Опыт внедрения аудита в перинатальном центре // Здоровье женщины. - 2007. - № 3. - С. 155 - 159. (Розробка архівного матеріалу, формування бази даних, узагальнення).

31. Батман Ю.А. Прогнозирование развития дезадаптационного синдрома и асфиксии у новорожденных // Здоровье ребенка. - 2007. - № 4. - С. 51 - 57. (Розробка архівного матеріалу, формування бази даних, узагальнення).

32. Чайка В.К., Батман Ю.А., Алферов В.В. Роль микроэлементов в становлении иммунной адаптации новорожденных // Украинский журнал экстремальной медицины им. Г.А. Можаева. - 2007. - Т. 8, № 4. - С. 67 - 72. (Аналіз літератури, формування бази даних, лабораторні дослідження, аналіз, узагальнення).

33. Чайка В.К., Демина Т.Н., Долгошапко О.Н., Батман Ю.А., Мещерякова А.В. Диагностика, лечение и профилактика нарушений минерального обмена у женщин // Методические рекомендации, Киев, 2007. (Аналіз літератури, узагальнення).

АНОТАЦІЇ

Батман Ю.А. Перинатальна диспансеризація плода, прогнозування невідкладних станів і особливостей адаптації новонароджених. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. - Науково-дослідний інститут медичних проблем сім'ї Донецького національного медичного університету ім..М.Горького МОЗ України, Донецьк, 2008.

Дисертаційна робота присвячена рішенню наукової проблеми - актуальної проблеми сучасної перинатології, неонатології і педіатрії - зниженню перинатальної захворюваності та смертності новонароджених шляхом впровадження методики перинатальної диспансеризації плода, що включає в себе проведення перинатального аудиту, вивчення впливу перинатального анамнезу і факторів ризику на плід, вибір тактики і термінів розродження, визначення стану плода в пологах і прогнозування критичних станів новонароджених в ранньому неонатальному періоді.

Проведено ретроспективний аналіз усіх випадків мертвонароджуваності і ранньої неонатальної смертності в ДРЦОМД за період 1999-2005 рр. за даними офіційної статистики і впровадженого перинатального аудиту (Балтійська класифікація перинатальної смертності). Запропонована технологія оцінки перинатальних втрат дозволила виділити ті категорії перинатальної смертності, які можуть бути керованими при сучасному рівні надання медичної допомоги: інтранатальна і рання неонатальна смертність у випадку народження дитини в стані асфіксії.

Впроваджений метод фетальної пульсоксиметрії дозволяє неінвазивно оцінити стан плода навіть тоді, коли електронний фетальний моніторинг не може дати остаточного висновку щодо стану плода. За даними впровадженого методу, граничним значенням, яке може свідчити про небезпеку для плода, є 30 % сатурація кисню протягом 3 хвилин і більше.

Підвищений рівень вмісту в пуповинній крові новонароджених основної групи стронцію в 2,1 рази, ванадію - в 1,7 рази, марганцю - в 2 рази, а селену нижче в 2,1 рази в порівнянні з контрольною групою, а також виявлений статистичний зв'язок між їх рівнем і станом при народженні, свідчать про істотну роль даних активних субстанцій у механізмах адаптації новонароджених до умов позаутробного розвитку.

На підставі даних всебічного об'єктивного обстеження стану здоров'я матері і плода та анамнестичних даних (всього 23 ознаки) за допомогою багатофакторного і дискримінантного аналізів була розроблена математична модель для оцінки ризику розвитку у новонароджених дизадаптаційного синдрому й асфіксії з точністю прогнозу 89,2%. Застосування нейромежевого моделювання (7 нейронів на вході і 11 нейронів у схованому модулі) на підставі семи ознак у 84% випадків дозволило прогнозувати народження немовлят з дизадаптаційним синдромом або з асфіксією.

Запропонована і впроваджена методика перинатальної диспансеризації плода і новонародженого дозволила знизити в Донецькому регіональному центрі охорони материнства та дитинства захворюваність новонароджених на 25,8 % (270‰ у 1999 р. до 214‰ у 2005 р.), ранню неонатальну смертність на 30,8 % (5,2‰ у 1999 р. до 3,6‰ у 2005р.).

Ключові слова: неонатологія, новонароджений, гіпоксія, асфіксія, аудит, перинатальні фактори, макро- і мікроелементи, первинна легенева гіпертензія, диспансеризація, прогнозування.

Батман Ю.А. Перинатальная диспансеризация плода, прогнозирование неотложных состояний и особенностей адаптации новорожденных. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.10 - педиатрия. - Научно-исследовательский институт медицинских проблем семьи Донецького национального медицинского университета им.М.Горького МЗ Украины, Донецк, 2008.

Диссертационная работа посвящена решению актуальной проблемы современной перинатологии, неонатологии и педиатрии - снижению перинатальной заболеваемости и смертности новорожденных, путем внедрения методики перинатальной диспансеризации плода, включающей в себя проведение перинатального аудита, изучение влияния перинатального анамнеза и факторов риска на плод, выбор тактики и сроков родоразрешения, определение состояния плода в родах и прогнозирование критических состояний новорожденных в раннем неонатальном периоде.

Проведен ретроспективный анализ всех случаев мертворождаемости и ранней неонатальной смертности в ДРЦОМД за период 1999-2005 гг. по данным официальной статистики и внедренного перинатального аудита (Балтийская классификация перинатальной смертности). Предложенная технология оценки перинатальных потерь позволила выделить те категории перинатальной смертности, которые могут быть управляемыми при современном уровне оказания медицинской помощи: интранатальная и ранняя неонатальная смертность в случае рождения ребенка в состоянии асфиксии.

Внедренный метод фетальной пульсоксиметрии позволяет неинвазивно оценить состояние плода даже тогда, когда электронный фетальный мониторинг не может дать окончательного заключения о состоянии плода. По данным внедренного метода, пороговым значением, которое может свидетельствовать об опасности для плода, является 30 % сатурации кислорода в течении 3 мин и более.

Повышенный уровень содержания в пуповинной крови у новорожденных основной группы стронция в 2,1 раза, ванадия - в 1,7 раза, марганца - в 2 раза, а селена ниже в 2,1 раза в сравнении с контрольной группой, а также выявленная статистическая связь между их уровнем и состоянием при рождении, свидетельствуют о существенной роли данных активных субстанций в механизмах адаптации новорожденного к условиям внеутробного развития.

На основании данных всестороннего объективного обследования состояния здоровья матери и плода и анамнестических сведений (всего 23 признака) с помощью многофакторного и дискриминантного анализов была разработана математическая модель для оценки риска развития у новорожденного дизадаптационного синдрома и асфиксии с точностью прогноза 89,2%. Применение нейросетевого моделирования (7 нейронов на входе и 11 нейронов в скрытом модуле) на основании семи признаков в 84% случаев позволило прогнозировать рождение детей с дизадаптационным синдромом или с асфиксией.

Предложенная и внедренная методика перинатальной диспансеризации плода и новорожденного позволила снизить в Донецком региональном центре охраны материнства и детства заболеваемость новорожденных на 25,8% (270 ⁰/₀₀ в 1999г. до 214 ⁰/₀₀ в 2005 г.), раннюю неонатальную смертность на 30,8 % (5,2 ⁰/₀₀ в 1999г. до 3,6⁰/₀₀ в 2005г).

Ключевые слова: неонатология, новорожденные, гипоксия, асфиксия, аудит, перинатальные факторы, макро- и микроэлементы, первичная легочная гипертензия, диспансеризация, прогнозирование.

Batman Y.A. Perinatal fetus prophylactic examination, urgent conditions prognosis and pculiarities of newborn adaptation - The manuscript.

Theses for scientific degree of doctor of medical science on specialty 14.00.09 - pediatrics. - Scientific Research Institute of Medical and Social Family Problem of Donetsk Nathional Medical University named after M.Gorky MPH of Ukraine, Donetsk, 2008.

The thesis is devoted to solve of actual problem of modern perinatology, neonatology and pediatrics - decreasing of perinatal morbidity and mortality newborn, through development of perinatal prophylactic examination strategy, which include using of perinatal audit, studying the influence of perinatal history and risk factors on fetus, choosing of delivery method and term, investigation of fetus well-being in labor and delivery, and newborn urgent conditions in early neonatal period prognosis..

Was provided the retrospective analysis of all stillborn and early neonatal mortality cases in Donetsk Regional Center of Mother and Child Care during 1999-2005 using official statistics data and implemented perinatal audit (Baltic perinatal mortality classification). Proposed perinatal loses technology assessment give possibility to separate that perinatal mortality cases, which can be managed on modern level of medical care. These cases are intranatal and early newborn mortality of newborns delivered in asphyxia.

Implemented method of fetal pulsoxymetry give possibility for noninvasive evaluation of fetus condition even in that cases when electronic fetal monitoring can not help to make final conclusion about fetal well-being. According received results dangerous level of oxygen saturation for fetus is 30% during 3 minutes and more.

Was found increasing of level of Sr in 2,1 times, Vn in 1,7 times, Mn in 2 times, and decreasing of level Se in 2,1 times in cord blood of main group newborn compared with control group. There is correlation between these elements levels and newborn condition after birth. It means that they play important role in adaptation mechanisms of newborn to the life out of uterus..

Was developed mathematic model for evaluation of newborn dysadaptation syndrome and asphyxia risk using comprehensive objective investigation of mother and fetus and history (23 signs) through multifactorial and dyscriminant analysis. Predictive value of this model is 89,2%. Usage of neuronetwork modeling (7 neurons on enter and 11 neurons in module) taking into account seven signs give possibility in 84% cases to predict birth of newborn with newborn dysadaptation syndrome or asphyxia.

Proposed and implemented strategy of fetus perinatal prophylactic examination gave possibility to reduce newborn morbidity on 25,8 % (from 270⁰/₀₀ in 1999 to 214 ⁰/₀₀ in 2005), early neonatal mortality on 30,8 % (from 5,2⁰/₀₀ in 1999 to 3,6⁰/₀₀ in 2005) in Donetsk Regional Center of Mother and Child Care.

Key words: neonatology, newborn, hypoxia, asphyxia, audit, perinatal factors, macroelements, microelements, primary pulmonary hypertension, prophylactic examination, prognosis.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АТ - артеріальний тиск

АС - антенатальна смертність

БЧСС - базальна частота серцевих скорочень

ГІП - гіпоксично-ішемічна поразка

ДН - дихальна недостатність

ДРЦОМД - Донецький регіональний центр охорони материнства та дитинства

ЗВРП - затримка внутрішньоутробного розвитку плода

ШВЛ - штучна вентиляція легень

ІГ - інтранатальна гіпоксія

ІС - інтранатальна смертність

КТГ - кардіотокограма

ЛГ - легенева гіпертензія

МР - мертвонародження

НСГ - нейросонографія

ПА - перинатальний аудит

ПГ - пульмональна гіпертензія

ПГІЕ - постгіпоксична енцефалопатія

ПІВК - периінтравентрикулярні крововиливи

ПЛГ - первинна легенева гіпертензія

ПС - перинатальна смертність

РДС - респіраторний дистрес-синдром

РНС - рання неонатальна смертність

ФПК - фетоплацентарний кровоток

ФПО - фетальна пульсоксиметрія

ХФПН - хронічна фетоплацентарна недостатність

ЦНС - центральна нервова система

ЧД - частота дихання

ЧСС - частота серцевих скорочень

Размещено на Allbest.ru