Стан вегетативного балансу у хворих на ішемічну хворобу серця та гіпертонічну хворобу

7. Сєркова В.К., Дзекан О.В, Корсунська М.М. Взаємозв'язок варіабельності серцевого ритму з добовим профілем артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу // Віоmеdісаl аnd Віоsocial Аnthropology. 2007. №8. С. 92-95. (Здобувачем особисто зібраний матеріал, проведена його статистична обробка та описання і узагальнення отриманих результатів).

8. Деклараційний патент на корисну модель № 28276 // Спосіб визначення та оцінки симпатико-парасимпатичного балансу в загальному вегетативному тонусі у хворих гіпертонічною хворобою та ішемічною хворобою серця / Дзекан О.В., Сєркова В.К. // 2007. Бюл. № 19.

9. Дзекан О.В., Сєркова В.К. Вплив використовуваних в кардіологічній практиці препаратів на інтервал QT та його дисперсію // Ліки України. 2008. №1. С. 39-41. (Здобувачем особисто зібраний матеріал, проведена його статистична обробка та описання отриманих результатів, підготовлено матеріал до друку).

10. Дзекан О.В. Стан вегетативного балансу у хворих на гіпертонічну хворобу // Сучасні аспекти діагностики та лікування в кардіології та ревматології: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Вінниця, 7-8 грудня 2006 р. Вінниця, 2006. С. 7-10.

11. Дзекан О.В., Сєркова В.К. Вегетативне забезпечення серцево-судинної діяльності у хворих на хронічну ішемічну хворобу серця. // Вісник ВНМУ. 2005. №9(2). С. 351. (Здобувачем особисто зібраний матеріал, проведена його статистична обробка та описання отриманих результатів, підготовлено матеріал до друку).

12. Дзекан О.В. Стан вегетативного балансу у хворих на гіпертонічну хворобу // Матеріали ХІІІ університетської науково-практичної конференції молодих вчених та фахівців. Вінниця, 21 травня 2007р. Вінниця, 2007. С. 21.

13. Вегетативні порушення у хворих на гіпертонічну хворобу. Сєркова В.К., Кузьмінова Н.В., Дзекан О.В., Осовська Н.Ю., Макарова Л.П. Сучасні аспекти діагностики та лікування в кардіології та ревматології. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Вінниця, 13-14 грудня 2007 р. Вінниця, 2007. С. 55-56. (Здобувачем особисто зібраний матеріал, проведена його статистична обробка та описання отриманих результатів, підготовлено матеріал до друку).

14. Корекція вегетативних порушень у хворих на гіпертонічну хворобу. Сєркова В.К., Кузьмінова Н.В., Дзекан О.В., Монастирський Ю.І., Осовська Н.Ю., Макарова Л.П. Сучасні аспекти діагностики та лікування в кардіології та ревматології. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Вінниця, 13-14 грудня 2007 р. Вінниця, 2007. С. 54-55. (Здобувачем особисто зібраний матеріал, проведена його статистична обробка та описання і узагальнення отриманих результатів).

АННОТАЦИЯ

Дзекан О.В. Состояние вегетативного баланса у больных гипертонической болезнью и ишемической болезнью сердца. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности - 14.01.11 - кардиология. - Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського.

Диссертация посвящена проблеме комплексной оценки вегетативного баланса больных ИБС и ГБ и возможности оптимизации лечения этой категории больных с учетом имеющихся вегетативных нарушений. Показана целесообразность проведения всестороннего исследования состояния автономной нервной системы у больных ИБС и ГБ. Определен характер вегетативных нарушений у больных ГБ в зависимости от стадии заболевания и у больных ИБС в зависимости от тяжести состояния, наличия обострения заболевания, инфаркта миокарда в анамнезе и его давности. Установлено, что гиперсимпатикотония у больных ГБ ІІ является относительной.

Выявлено, что у больных ГБ существенно увеличивается ВИ, что свидетельствует о наличии у них гиперсимпатикотонии. В то же время, наибольшее повышение ВИ обнаружено у больных ГБ І, тогда как у больных ГБ ІІ ВИ был менее увеличен, что подтверждает вывод о том, что гиперсимпатикотония у больных ГБ ІІ относительная, а не абсолютная.

Обнаружено, что ИБС характеризируется преобладанием симпатической активности на фоне снижения вагусных влияний, что нарастает с увеличением функционального класса стенокардии. Показано, что у больных с ПС имеется наиболее выраженный вегетативный дисбаланс.

Установлена достоверная корреляционная связь между вегетативным обеспечением и значением VLF у больных ИБС и ГБ, что подтверждает отражение показателем VLF надсегментарных влияний и указывает на преимущественную роль СНС в его формировании.

Обнаружено, что нарушение вегетативной регуляции сердечно-сосудистой деятельности может быть одним из факторов ремоделирования ЛЖ и ДДФ сопровождаются снижением общей ВРС с относительным повышением активности симпатического отдела АНС у больных ГБ. Показано, что процесс ГЛЖ у больных ИБС связан, в некоторой степени, со снижением роли ПСНС и относительным либо умеренно выраженным абсолютным повышением тонуса СНС. Обнаружено, что ДДФ ЛЖ у больных ИБС ассоциируется с увеличением активности СНС.

Показано, что прогрессирование ГБ с развитием гипертензивного сердца способствует нарушению процессов реполяризации миокарда. Установлено, что у больных ИБС и ГБ величина QTD зависит от вегетативной регуляции синусного ритма и в значительной мере определяется преобладанием симпатических влияний, обусловленных как повышением тонуса СНС, так, в основном, снижением тонуса ПСНС.

Выявлено, что карведилол повышает общую ВРС у больных и нормализует симпатовагальний индекс как за счет уменьшения симпатических, так и за счет увеличения вагусных влияний. Влияние лизиноприла на вегетативный баланс предопределяется преимущественно повышением тонуса ПСНС при умеренном снижении тонуса СНС. Амлодипин не снижает симпатическую активность, но и не повышает ее.

Наибольшая степень влияния на качество жизни больных ГБ отмечена у лизиноприла, а у больных ИБС - у карведилола. Установлено, что больные ГБ с разными величинами VLF по-разному реагируют на лечение: назначение в-АБ эффективнее всего при низкой амплитуде медленных колебательных процессов и высоких значениях LF. Обнаружено, что антигипертензивное действие амлодипина наиболее выражено у пациентов с высокими значениями VLF. Назначение лизиноприла наиболее эффективно у больных ГБ с нормальными величинами очень низкочастотных колебаний.

Методами многофакторного анализа установлено, что наибольшую эффективность карведилола в группе больных ГБ можно ожидать при наличии более трех указанных признаков: увеличение QTD более 40 мс, средней суточной ЧСС более 85 в 1 мин., степени снижения ночного ДАД менее 10 мм рт.ст., пульсовом давлении более 50 мм рт.ст. и увеличении отношения LF/HF более 1,75 ед. Амлодипин может быть наиболее эффективным при наличии следующих признаков: СНС ДАД меньше 10 мм рт.ст., величине утреннего подъема САД более 20 мм рт.ст., величине SDNN менее 100 мс, средней суточной ЧСС меньше 75 в мин., QTD более 40 мс. Положительный результат от применения лизиноприла можно ожидать у больных с величиной LF/HF более 1,75 ед., RMSSD меньше 30 мс, SDNN менее 100 мс, величине утреннего подъема САД более 20 мм рт.ст. и ВИ более 2,0.

Ключевые слова: автономная нервная система, вегетативный баланс, гипертоническая болезнь, ишемическая болезнь сердца, вариабельность сердечного ритма.

АНОТАЦІЯ

Дзекан О.В. Стан вегетативного балансу у хворих на ішемічну хворобу серця та гіпертонічну хворобу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю - 14.01.11 - кардіологія. Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвського

Показана доцільність проведення комплексної оцінки вегетативного балансу хворих на ІХС та ГХ і можливість оптимізації лікування цієї категорії хворих з урахуванням наявних вегетативних порушень. Встановлено, що гіперсимпатикотонія у хворих на ГХ ІІ є відносною. Виявлено, що ДДФ ЛШ у хворих на ІХС асоціюється з підвищенням активності СНС. Показано, що прогресування ГХ з розвитком гіпертензивного серця сприяє порушенню процесів реполяризації міокарда. Встановлено, що величина QTD залежить від вегетативної регуляції синусового ритму у хворих на ГХ і на ІХС

Наибольшая степень влияния на качество жизни больных ГБ отмечена у лизиноприла, а у больных ИБС - у карведилола. Встановлено, що хворі на ГХ з різними величинами VLF по-різному реагують на лікування основними препаратами першого ряду, що може бути використане при диференційованому підборі антигіпертензивних препаратів.

Ключові слова: автономна нервова система, вегетативний баланс, гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, варіабельність серцевого ритму.

SUMMARY

Dzekan O.V. Vegetative balance condition at patients with an essential hypertension and ischemic heart disease - the Manuscript.

In dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences on a speciality - 14.01.11 - cardiology. - Crimean State medical university named after Georgievskogo S.I.

The expediency of carrying out of comprehensive investigation of a condition of autonomic nervous system at patients with ischemic heart disease and essential hypertension is shown. Character of vegetative disturbances at these patients depending on a stage of disease and gravity of a condition is defined. It is shown, that development of hypertensive heart promotes disturbance of a myocardium repolarisation processes. At patients with an essential hypertension and ischemic heart disease QTD size depends on vegetative regulation of a sinus rhythm.

Different influence of carvedilol, lisinopril and amlodipine at these patients is established.

It is defined, that patients with essential hypertension with different VLF sizes react to treatment variously.

Keywords: autonomic nervous system, vegetative balance, an essential hypertension, ischemic heart disease, heart rate variability.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

АНС - автономна нервова система

ВІ - вегетативний індекс

ВРС - варіабельність ритму серця

ВТС - відносна товщина стінок

ДАТ - діастолічний артеріальний тиск

ДМ АТ - добове моніторування артеріального тиску

ДФ ЛШ - діастолічна функція лівого шлуночку

ЗСЛШ - задня стінка лівого шлуночку

ІКДО - індекс кінцево-діастолічного об'єму

ІКСО - індекс кінцево-систолічного об'єму

ІММЛШ - індекс маси міокарда лівого шлуночку

КДО - кінцевий діастолічний об'єм

КДР - кінцевий діастолічний розмір

КСО - кінцевий систолічний об'єм

КСР - кінцевий систолічний розмір

МШП - міжпередсердна перетинка

ПІКС - постінфарктний кардіосклероз

ПСНС - парасимпатична нервова система

ПС - прогресуюча стенокардія

САТ - систолічний артеріальний тиск

СНЗ АТ - ступінь нічного зниження артеріального тиску

СНС - симпатична нервова система

ТЗЛСШ - товщина задньої стінки лівого шлуночку

ТМШП - товщина міжшлуночкової перетинки

ХМ ЕКГ - холтерівське моніторування електрокардіограми

Е/А - співвідношення максимальних швидкостей раннього (пік Е) та пізнього (пік А) заповнення лівого шлуночка

QTc - інтервал QT, коригований за частоти серцевих скорочень

QTD - дисперсія інтервалу QT

Vcf - швидкість циркулярного вкорочення волокон міокарда

Размещено на Allbest.ru