Хронічне обструктивне захворювання легень: роль запалення, діагностика та лікування
Розкриття механізмів формування й прогресування хронічного обструктивного захворювання легень. Обґрунтування можливості контролю за перебігом захворювання. Негативний вплив бактеріальної колонізації нижніх дихальних шляхів на перебіг і прогресування ХОЗЛ.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.07.2015 |
| Размер файла | 74,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Довготривале спостереження за хворими на ХОЗЛ у міжрецидивний період показало, що у певної частки хворих на ХОЗЛ (12,9 %), причому з ІІІ та ІV стадіями захворювання, патогенні збудники (S. pneumoniae, H. influenzae) були ідентифіковані навіть через 1-1,5 місяці після початку інфекційних загострень. Обстеження цих хворих ще через 1 місяць засвідчило ерадикацію мікроорганізмів. Отримані результати вказують, з одного боку, на можливість формування при значній БО інтермітуючої бактеріальної колонізації НДШ у помірно віддаленому періоді після перенесених інфекційних загострень, а, з іншого, обґрунтовують доцільність виділення у міжрецидивний період двох етапів - нестійкої та стійкої клініко-функціональної ремісії. Перший триває протягом 1-1,5 місяців після інфекційного загострення та порівняно із стабільною фазою характеризується погіршенням вентиляційної функції легень і колонізацією НДШ бактеріальними патогенами, що спричинили останнє загострення. У період нестійкої ремісії високою є ймовірність трансформації нової гострої респіраторної вірусної інфекції у рецидив ХОЗЛ.
З метою оптимізації тактики ведення хворих у міжрецидивний період було проведено субдослідження щодо визначення ефективності застосування бактеріального імуномодулятора (Ісміжен, «Zambon», Італія) у 10 хворих на ХОЗЛ (чоловіків - 8 (80,0 %), жінок - 2 (20,0 %), середній вік - (62,3 + 1,8) роки) після нетяжкого інфекційного загострення (І та ІІ типи за Antonisen) за умов недостатньої клінічної ефективності попередньо проведеного 7-денного курсу емпіричної антибіотикотерапії захищеними амінопеніцилінами, що характеризувалось пролонгацією клінічної симптоматики та формуванням ознак нестійкої ремісії. В анамнезі у всіх хворих відзначалась висока щорічна частота загострень захворювання (не менше 3) та ознаки бактеріальної колонізації НДШ у стабільну фазу. Базисна терапія згідно із стадією захворювання проводилась у повному обсязі. Результати дослідження показали, що при клініко-лабораторних ознаках нестійкої ремісії (найчастіше - при інфікуванні H. influenzae) курс терапії бактеріальним імуномодулятором одразу після закінчення курсу антибіотикотерапії, а також проведення повторного його курсу через 20 днів забезпечує максимально повну санацію НДШ у 90 % хворих.
Враховуючи наявність певних труднощів щодо вибору антибактеріального препарату при лікуванні хворих на ХОЗЛ, особливо зважаючи на те, що у більшості випадків лікар не має результатів мікробіологічного дослідження, інколи - й без перспектив отримання їх, був запропонований алгоритм ведення хворих у фазу інфекційного загострення ХОЗЛ та у віддаленому періоді з урахуванням наявності бактеріальної колонізації НДШ у стабільну фазу (Патент України № 44384).
Щодо системного запалення, дослідження у стабільну фазу (n = 93) продемонстрували в цілому по групі хворих на ХОЗЛ зниження сироваткового рівня TNF-б ((5,87 + 0,40) пг/мл порівняно з рівнем у здорових осіб (8,17 + 0,92) пг/мл (р < 0,05)), відсутність змін рівня GM-CSF ((3,57 + 0,13) пг/мл проти (3,67 + 0,27) пг/мл відповідно (р > 0,10)) та підвищення рівня sICAM-1 ((550,4 + 36,0) нг/мл проти (415,6 + 49,0) нг/мл відповідно (р < 0,05)). При цьому значення показників не корелювали з рівнем ОФВ1 (r = 0,204 (р > 0,10), r = - 0,011 (р > 0,10), r = 0,008 (р > 0,10) для TNF-б, GM-CSF та sICAM-1 відповідно), а рівень TNF-б мав зворотній зв'язок з віком хворих (r = - 0,238 (р < 0,05)). Отримані результати вказують на існування певних особливостей цитокінового профілю у хворих на ХОЗЛ порівняно з групою контролю, що, з одного боку, пояснюється зниженням синтезу прозапального медіатора TNF-б та/або його накопиченням у дихальних шляхах, а з іншого - посиленням експресії адгезивних молекул (зокрема sICAM-1) з підвищенням загального рівня виразності системного запалення.
У курців, хворих на ХОЗЛ, сироватковий рівень TNF-б був на 23,9 % нижчим за рівень цитокіну у некурців, хворих на ХОЗЛ (р < 0,05); при цьому рівень індексу «пачка/рік» мав зворотний кореляційний зв'язок з рівнем TNF-б (r = - 0,442 (р < 0,01)). Останнє вказує на вплив тютюнового навантаження на ще більш виразне пригнічення цитокінової відповіді у хворих на ХОЗЛ та обгрунтовує додаткові покази до впровадження антисмокінгових програм при розробці реабілітаційних заходів для цієї категорії пацієнтів.
Рівень GM-CSF у курців, хворих на ХОЗЛ, мав тенденцію до підвищення, а рівень sICAM-1 - тенденцію до зниження.
У чоловіків і жінок, хворих на ХОЗЛ, були зареєстровані різнонаправлені зміни маркерів системного запалення порівняно з підгрупами здорових осіб: так, якщо рівень TNF-б у чоловіків знижувався на 47,5 % (р < 0,01; К2 = 0,23 (р < 0,001)), то у жінок залишався без змін (р > 0,10); якщо рівень GM-CSF у чоловіків не змінювався (р > 0,10), то у жінок - значно підвищувався (на 26,6 % (р < 0,05)); якщо рівень sICAM-1 у чоловіків значно підвищувався (на 50,8 % (р < 0,05)), то у жінок залишався без змін (р > 0,10). Найбільш імовірно, це обумовлено різним віком хворих, рівнем індексу маси тіла, ставленням до тютюнопаління, ступенем тютюнового навантаження, а отже з точки зору на системне запалення характеризує наявність 2 фенотипів ХОЗЛ, що потребує розробки принципів диференційованого лікування хворих згідно з урахуванням останніх. Сила впливу (К2) прогресування ХОЗЛ на рівень TNF-б у чоловіків становила 0,233 (р < 0,001), а на рівень sICAM-1 у жінок - 0,197 (р < 0,05).
За наявності клінічних ознак ендобронхіту та при персистуючій бактеріальній колонізації НДШ було визначено поглиблення ознак цитокінового дисбалансу, котрий проявлявся зниженням рівня GM-CSF (на 16,6 % порівняно з показником у хворих без ознак бактеріальної колонізації) та відносним зниженням рівня sICAM-1 за умов підвищення ступеня мікробного навантаження (r = - 0,462 (р < 0,05)). При цьому рівень TNF-б не залежав від наявності бактеріальної колонізації НДШ, будучи в цілому зниженим у хворих на ХОЗЛ порівняно з контрольною групою. Зважаючи на те, що при нормальній відповіді на будь-який інфекційний агент основною задачею TNF-б є захист від чужорідного антигену шляхом стимуляції ендотелію та макрофагів на виділення «патологічного» NO, який активно з'єднується із залізовмісними ферментами бактерій, імобілізуючи або знищуючи їх, слід вважати, що досить несуттєве підвищення рівня цього цитокіну у сироватці крові хворих на ХОЗЛ відображає неспроможність системи захисту організму при постійному та/або значному бактеріальному навантаженні та дозволяє розглядати бактеріальну колонізацію НДШ як хронічний запальний стан малої інтенсивності з анергічною реактивністю. Таким чином, бактеріальна колонізація НДШ є додатковим фактором, що змінює цитокіновий профіль та впливає на загальний рівень активності системного запалення у хворих на ХОЗЛ.
При інфекційному загостренні ХОЗЛ (n = 40) рівень TNF-б зростав більш як удвоє порівняно із стабільною фазою (р < 0,01; сила впливу фази захворювання К2 = 0,30 (р < 0,0001)). Доведено, що при верифікації інфекційного загострення за умов малосимптомної клінічної симптоматики слід орієнтуватись на направленість індивідуальних змін сироваткових рівнів GM-CSF та sICAM-1 - зниження першого та підвищення другого; при цьому зміни рівнів показників корелюють між собою (r = - 0,455 (р = 0,058)).
Щодо супутньої патології, наявність гіпертонічної хвороби (ГХ) у хворих на ХОЗЛ викликала посилення змін цитокінової відповіді: якщо у пацієнтів без ГХ рівень TNF-б мав лише тенденцію до зниження порівняно з показником групи контролю (р = 0,086), то за її наявності - достовірно знижувався (р < 0,05); якщо рівень sICAM-1 у хворих без ГХ мав лише тенденцію до підвищення (р = 0,088), то за її наявності - статистично достовірно підвищувався (р < 0,05). Отримані результати вказують на поглиблення цитокінового дисбалансу за умов поєднання ХОЗЛ і ГХ.
Поява на фармацевтичному ринку нового класу бронходилятаторів - бронходилятаторів пролонгованої дії (БПД) - обумовила проведення досліджень щодо впливу їх не лише на БО як основний клінічний прояв ХОЗЛ, а й на системні показники. Вплив БПД на тяжкість стану хворих оцінювався за зміною сумарного значення показника «ЯЖ», а на системне запалення - за зміною його шкали «активність», котрі вважаються інтегральними маркерами цих характеристик (D. D. Sin, S. F. Man, 2003; A. Agusti, 2007).
До 1-ї лікувальної групи увійшло 12 хворих віком від 50 до 78 років (середній вік - (64,3 + 2,3) роки; чоловіків - 6 (50,0 %)), котрі замість короткодіючих бронходилятаторів застосовували холінолітик пролонгованої дії тіотропію бромід; до 2-ї лікувальної групи - 22 хворих віком від 51 до 76 років (середній вік - (62,8 + 1,4) роки, чоловіків - 20 (90,9 %)), котрі застосовували в2-агоніст пролонгованої дії формотеролу фумарат. На відміну від короткодіючих бронходилятаторів прийом БПД призвів до статистично достовірного зниження рівня шкали «сума» показника «ЯЖ» як інтегрального маркера тяжкості стану (у 81,8 % хворих 1-ї лікувальної групи та 90,9 % хворих 2-ї лікувальної групи) та рівня шкали «активність» як інтегрального маркера виразності системного запалення (у 72,7 % та 86,4 % хворих відповідно). Отримані результати можуть бути використані при розробці індивідуальних програм відновлювальної терапії при медичній реабілітації хворих на ХОЗЛ.
Таким чином, у дисертаційній роботі розкриті нові механізми формування, перебігу й прогресування ХОЗЛ у залежності від особливостей локального (пов'язаного з бактеріальною інфекцією/колонізацією НДШ) і системного запалення та ступеня їх порушення; патогенетично обґрунтована можливість контролю за перебігом ХОЗЛ на етапах довготривалого спостереження хворих.
Проведений комплекс досліджень надав змоги дійти наступних висновків та запропонувати практичні рекомендації.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі на підставі клінічних, анкетних, лабораторних, інструментальних, функціональних, мікробіологічних, бактеріологічних та імуноферментних методів досліджень дано нове вирішення актуальної проблеми в пульмонології - розкриті нові механізми формування, перебігу й прогресування ХОЗЛ, патогенетично обґрунтувана можливість контролю за перебігом захворювання шляхом розробки системи довготривалого навчання, моніторингу і медичної реабілітації хворих з урахуванням особливостей локального і системного запалення, а також ступеня їх порушення.
1. Основним принципом спостереження хворих на ХОЗЛ є довготривалий клініко-функціональний моніторинг та моніторинг ефективності фармакотерапії. Навчання пацієнтів і лікарів підвищує ефективність лікувального процесу у 84,6 % хворих. Визначені клінічні варіанти ХОЗЛ (1-й - за умов відсутності клінічних ознак ендобронхіту у стабільну фазу захворювання (у 35,1 % хворих), 2-й - за наявності інтермітуючого ендобронхіту здебільшого катарального або слизово-гнійного характеру (у 42,2 % хворих), 3-й - за наявності персистуючого ендобронхіту переважно гнійного характеру (у 22,7 % хворих)) дозволяють адекватно трактувати результати спірометричного дослідження та забезпечують верифікацію клінічного діагнозу.
2. У 15,1 % хворих на ХОЗЛ емпірична антибактеріальна терапія при інфекційному загостренні не є ефективною.
3. Спектр бактеріальної флори, колонізуючої нижні дихальні шляхи хворих на ХОЗЛ, відрізняється від спектру патогенів, що ідентифікуються при інфекційних загостреннях захворювання. Так, у стабільну фазу у 87,1 % хворих з ознаками ендобронхіту виявляються S. aureus, E. coli, K. pneumoniae, P. aeruginosa, Enterobacter spp., Citrobacter spp., Flavobacterium spp., A. lwoffii, у 12,9 % - H. influenzae та S. pneumoniae (p < 0,01); при інфекційному загостренні превалюють H. influenzae, S. pneumoniae, M. catarrhalis (у 73,5 % хворих) здебільшого самостійно (у 76,0 % випадків), значно рідше - в асоціації з іншими умовно-патогенними мікроорганізмами (у 24,0 % випадків (p < 0,001)).
4. Частота ідентифікації бактеріальних патогенів, колонізуючих нижні дихальні шляхи, на І стадії ХОЗЛ нижча, ніж на ІV - у (28,6 + 17,1) % хворих та у (63,6 + 14,5) % хворих відповідно (р < 0,05), що, найбільш імовірно, обумовлено ступенем мікробного навантаження: при ІІ стадії lg10 [мікробних тіл] становить (4,09 + 0,28), при ІІІ стадії - (5,69 + 0,44), при ІV стадії - (6,40 + 0,67) (рІІ-ІІІ < 0,01; рІІ-ІV < 0,01; рІІІ-ІV > 0,10).
5. Частота щорічних інфекційних загострень зростає за наявності персистуючої бактеріальної колонізації нижніх дихальних шляхів у хворих на ХОЗЛ незалежно від стадії захворювання та становить (2,24 + 0,28) проти (1,74 + 0,08) у хворих без бактеріальної колонізації (р < 0,05).
6. Бактеріальна колонізація нижніх дихальних шляхів прискорює темпи прогресування ХОЗЛ, особливо у хворих з високим ступенем тютюнового навантаження на теперішній час або в минулому та при неадекватності планової терапії згідно із стадією захворювання.
7. У міжрецидивний період при ХОЗЛ доцільно виділяти два етапи - нестійкої та стійкої клініко-функціональної ремісії. Нестійка ремісія триває протягом 1-1,5 місяців після інфекційного загострення та у порівнянні із стабільною фазою характеризується погіршенням вентиляційної функції легень, а також колонізацією нижніх дихальних шляхів бактеріальними патогенами, що ініціювали останнє загострення. При наявності маніфестних ознак пролонгації запального процесу застосування двох курсів бактеріального імуномодулятора, що містить бактеріальні лізати, є ефективним у 90 % хворих.
8. Ознакою системних порушень у хворих на ХОЗЛ у стабільну фазу захворювання є зниження сироваткового рівня TNF-б (на 28,2 % (р < 0,05)) та підвищення рівня sICAM-1 (на 32,4 % (р < 0,05)) порівняно із значеннями у практично здорових осіб. Рівні показників не корелюють з рівнем ОФВ1 (r = 0,204 (р > 0,10) та r = 0,008 (р > 0,10) відповідно), що виключає вплив бронхообструкції на цитокінову відповідь при ХОЗЛ та характеризує цитокіновий профіль при цьому захворюванні в цілому.
9. У хворих на ХОЗЛ курців порівняно з хворими на ХОЗЛ некурцями відбувається ще більш виразне поглиблення дисфункції цитокінової відповіді, котре характеризується зниженням сироваткового рівня TNF-б (на 23,9% (р < 0,05)) та зворотним зв'язком між значенням цитокіну й показником індексу «пачка/рік» (r = - 0,442 (р < 0,01)).
10. У чоловіків і жінок, хворих на ХОЗЛ, спостерігається різнонаправлена цитокінова відповідь порівняно з відповідними підгрупами здорових осіб: сироватковий рівень TNF-б у чоловіків знижується (на 47,5 % (р < 0,01)), а у жінок - не змінюється (р > 0,10); рівень GM-CSF у чоловіків не змінюється (р > 0,10), а у жінок - підвищується (на 26,6 % (р < 0,05)); рівень sICAM-1 у чоловіків підвищується (на 50,8 % (р < 0,05)), а у жінок - не змінюється (р > 0,10), що обумовлено різним віком хворих, рівнем індексу маси тіла, ставленням до тютюнопаління, ступенем тютюнового навантаження, а отже з точки зору на системне запалення характеризує наявність 2 фенотипів ХОЗЛ.
11. При бактеріальній колонізації нижніх дихальних шляхів у хворих на ХОЗЛ відзначається тенденція до підвищення сироваткових рівнів TNF-б і sICAM-1, зниження рівня GM-CSF порівняно з показником у хворих без бактеріальної колонізації (р < 0,05), а також відносне зниження рівня sICAM-1 при підвищенні ступеня мікробного навантаження (r = - 0,462 (р < 0,05)), що підтверджує участь у патогенезі ХОЗЛ не лише нейтрофілів, а й лімфоцитів, макрофагів та свідчить про вплив колонізованої флори на модифікацію цитокінової реактивності.
12. При інфекційному загостренні ХОЗЛ порівняно із стабільною фазою підвищуються сироваткові рівні TNF-б (більш як удвічі (р < 0,01)) і sICAM-1 (на 25,3 % (р > 0,05)), а також зниження рівня GM-CSF (на 25,6 % (р < 0,05)), що, з одного боку, відображає посилення активності моноцитів-макрофагів і Т-лімфоцитів, а, з іншого, свідчить про зниження кумуляції нейтрофілів у системному кровотоку у відповідь на бактеріальне ураження нижніх дихальних шляхів. Встановлений зворотний зв'язок між ступенем підвищення рівня sICAM-1 та ступенем зниження рівня GM-CSF (r = - 0,455 (р = 0,05)) віддзеркалює участь як молекулярних, так і клітинних факторів у формуванні системного запалення при загостренні ХОЗЛ з підвищеною значущістю Т-лімфоцитів та моноцитів-макрофагів.
13. Бронходилятатори пролонгованої дії (тіотропію бромід і формотеролу фумарат) на відміну від короткодіючих бронходилятаторів позитивно впливають на виразність системного запалення у хворих на ХОЗЛ, що проявляється достовірним зниженням рівня шкали «сума» показника «якість життя» як інтегрального маркера тяжкості стану (у 81,8 % та 90,9 % хворих відповідно) та рівня шкали «активність» цього ж показника як інтегрального маркера виразності системних ефектів (у 72,7 % та 86,4 % хворих відповідно).
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Навчання хворих на ХОЗЛ при довготривалому їх спостереженні повинно включати вступну бесіду, індивідуальні консультації, групові тренінги в умовах шкіл для пацієнтів з метою засвоєння правильної техніки використання сучасних діагностичних та лікувальних пристроїв, лекційні заняття, а також моніторинг засвоєних раніше вмінь і навичок. Навчання лікарів первинної ланки системи охорони здоров'я повинне бути окремим напрямком підвищення ефективності лікувального процесу.
2. При трактовці результатів дослідження вентиляційної функції легень у хворих на ХОЗЛ у стабільну фазу необхідно врахувати клінічний варіант перебігу захворювання та адекватність планової терапії. Зворотність бронхообструкції за спірометричним показником ОФВ1 більше 12 % та/або 200 мл свідчить про наявність 2-го (у період проявів ендобронхіту) чи 3-го клінічного варіанту захворювання та/або про неадекватність планової терапії при будь-якому клінічному варіанті.
3. З метою уповільнення темпів прогресування ХОЗЛ індивідуальні програми медичної реабілітації хворих повинні включати заходи по зниженню можливості формування бактеріальної колонізації нижніх дихальних шляхів (у тому числі - із застосуванням бактеріальних імуномодуляторів), особливо у хворих з високим тютюновим навантаженням на теперішній час або в минулому та/або при неадекватній плановій терапії згідно із стадією захворювання.
4. Для запобігання поглиблення цитокінової дисфункції у хворих на ХОЗЛ курців доцільним є впровадження антисмокінгових програм або рекомендація щодо, принаймні, зниження ступеня тютюнового навантаження.
5. При верифікації інфекційного загострення ХОЗЛ за умов невиразної клінічної симптоматики останнього допоміжними діагностичними критеріями можуть слугувати підвищення сироваткового рівня TNF-б (більш як удвічі порівняно із стабільною фазою), а також підвищення рівня sICAM-1 (до 25 %) при одночасному зниженні рівня GM-CSF (до 25 %).
6. З метою позитивного впливу на виразність системного запалення, а також на тяжкість стану до комплексної терапії хворих на ХОЗЛ доцільно включати бронходилятатори пролонгованої дії у загальноприйнятих дозах.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Гашинова, К. Ю. Залежність рівня депресії від стану вегетативної нервової системи у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень [Текст] / К. Ю. Гашинова, Т. О. Перцева, Л. І. Конопкіна // Український пульмонологічний журнал. - 1998. - № 1 (19). - С. 36-38. Автор: клініко-функціональне обстеження хворих, верифікація діагнозів, аналіз результатів, участь у написанні статті; К. Ю. Гашинова - проведення психологічних досліджень, аналіз їх результатів, підготовка статті до друку; Т. О. Перцева - консультативна допомога.
2. Принципи організації та досвід роботи «Астма-школи» при Дніпропетровській медичній академії [Текст] / Т. О. Перцева, Л. І. Конопкіна, К. Є. Богацька, К. Ю. Гашинова, В. М. Обухова // Медичні перспективи. - 1998. - Том ІІІ, № 2. - С. 47-49. Автор: проведення освітніх лекцій, анкетування, клініко-функціонального обстеження 50 % хворих, узагальнення результатів, написання статті; Т. О. Перцева - консультативна допомога; К. Є. Богацька - проведення освітніх лекцій, обстеження хворих; К. Ю. Гашинова - організація психологічних досліджень, аналіз їх результатів; В. М. Обухова -стоматологічні дослідження.
3. Нові організаційно-методичні підходи до лікування хворих на бронхіальну астму та хронічний обструктивний бронхіт [Текст] / Т. О. Перцева, Л. А. Ботвінікова, Л. І. Конопкіна, К. Є. Богацька, О. Б. Павленко, Т. С. Онищенко // Український пульмонологічний журнал. - 1999. - № 1 (23). - С. 17-19. Автор: ідея, проведення освітніх лекцій, клінічне обстеження 50 % хворих, узагальнення результатів, участь у написанні статті; Т. О. Перцева - консультативна допомога; Л. А. Ботвінікова - проведення групових тренінгів хворих; К. Є. Богацька - проведення освітніх лекцій, клінічне обстеження хворих; О. Б. Павленко, Т. С. Онищенко - збір первинного матеріалу.
4. Клінічний досвід застосування комбівенту у хворих на бронхіальну астму та хронічний обструктивний бронхіт [Текст] / Т. О. Перцева, Л. І. Конопкіна, К. Є. Богацька, Т. С. Онищенко, Л. А. Ботвінікова, О. Б. Павленко // Медичні перспективи. - 1999. - Том IV, № 3, ч. 2. - С. 31-33. Автор: моніторинг хворих, узагальнення результатів, написання статті; Т. О. Перцева - консультативна допомога; К. Є. Богацька - огляди хворих; Т. С. Онищенко, Л. А. Ботвінікова, О. Б. Павленко - збір первинного матеріалу.
5. Перцева, Т. А. Реабилитация больных хроническим обструктивным бронхитом: достижения и перспективы [Текст] / Т. А. Перцева, Л. И. Конопкина // Український пульмонологічний журнал. - 2003. - № 3. - С. 63-65. Автор: аналіз літературних даних, проведення реабілітаційних заходів, написання статті; Т. О. Перцева - ідея, консультативна допомога.
6. Перцева, Т. А. Роль индивидуальных реабилитационных программ в комплексном лечении больных хроническим обструктивным бронхитом [Текст] / Т. А. Перцева, Л. А. Ботвиникова, Л. И. Конопкина // Український пульмонологічний журнал. - 2004. - № 2. - С. 32-34. Автор: моніторинг хворих, проведення лекційних та індивідуальних навчальних заходів, аналіз результатів, участь у написанні статті; Т. О. Перцева - консультативна допомога; Л. А. Ботвінікова - групові тренінги хворих, оформлення статті.
7. Перцева, Т. А. Оценка функционального состояния дыхательной мускулатуры у больных хроническими обструктивными заболеваниями легких в формировании индивидуальных программ реабилитации [Текст] / Т. А. Перцева, Л. И. Конопкина, Е. В. Богуславская // Український пульмонологічний журнал. - 2004. - № 3. - С. 31-32. Автор: скринінг та клінічне обстеження хворих, узагальнення результатів, участь у написанні статті; Т. О. Перцева - консультативна допомога; О. В. Богуславська - дослідження стану дихальної мускулатури, підготовка статті до друку.
8. Перцева, Т. О. Досвід застосування Спіриви® (тіотропію броміду) у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень [Текст] / Т. О. Перцева, Л. І. Конопкіна, О. В. Мироненко // Український пульмонологічний журнал. - 2005. - № 3. - С. 32-34. Автор: клінічне обстеження хворих, визначення рівня якості життя, лікувальний моніторинг, узагальнення результатів, написання статті; Т. О. Перцева - консультативна допомога; О. В. Мироненко - проведення спірометрії, аналіз результатів, підготовка статті до друку.
9. Кіреєва, Т. В. Досвід застосування цифрану OD у лікуванні хворих на хронічне обструктивне захворювання легень та хронічний бронхіт [Текст] / Т. В. Кіреєва, Л. І. Конопкіна, О. К. Саусь // Медичні перспективи. - 2006. - Том ХІ, № 1. - С. 87-91. Автор: обстеження та лікування хворих на ХОЗЛ, аналіз результатів, участь у написанні статті; Т. В. Кіреєва - лікування хворих на хронічний бронхіт; О. К. Саусь - збір первинного матеріалу.
10. Перцева, Т. О. Роль фактора «інфекція/колонізація» у формуванні та прогресуванні хронічного обструктивного захворювання легень [Текст] / Т. О. Перцева, Л. І. Конопкіна // Медичні перспективи. - 2006. - Том ХІ, № 3. - С. 11-15. Автор: проведення клініко-лабораторних досліджень, аналіз результатів, написання статті; Т. О. Перцева - консультативна допомога.
11. Перцева, Т. О. Основи та досвід антибактеріальної терапії інфекційних загострень хронічного обструктивного захворювання легень на амбулаторно-поліклінічному етапі [Текст] / Т. О. Перцева, Л. І. Конопкіна, О. В. Плєханова // Український пульмонологічний журнал. - 2006. - № 4 (54). - С. 20-23. Автор: ідея, відбір хворих, проведення клінічних досліджень, узагальнення результатів, написання статті; Т. О. Перцева - консультативна допомога; О. В. Плєханова - клініко-функціональне обстеження хворих.
12. Перцева, Т. О. Досвід застосування препарату «Форакорт» у лікуванні хворих на хронічне обструктивне захворювання легень [Текст] / Т. О. Перцева, Л. І. Конопкіна, О. В. Мироненко // Український терапевтичний журнал. - 2007. - № 1. - С. 69-73. Автор: клінічне обстеження та лікування хворих, дослідження якості життя, аналіз даних, написання статті; Т. О. Перцева - консультативна допомога; О. В. Мироненко - проведення спірометрії.
13. Перцева, Т. О. Роль системних маркерів запалення у формуванні імунологічної відповіді на інфекцію/колонізацію у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень [Текст] / Т. О. Перцева, Л. І. Конопкіна // Український пульмонологічний журнал. - 2007. - № 1 (55). - С. 22-26. Автор: обстеження хворих, аналіз та узагальнення результатів, написання статті; Т. О. Перцева - консультативна допомога.
14. Конопкіна, Л. І. Особливості клінічного перебігу хронічного обструктивного захворювання легень: вплив Streptococcus pneumonia та Haemophilus influenzae на формування і прогресування патологічного процесу [Текст] / Л. І. Конопкіна // Медичні перспективи. - 2007. - Том ХІІ, № 3. - С. 74-79.
15. Конопкіна, Л. І. Клініко-анамнестичні детермінанти тумор-некротичного фактору-б при хронічному обструктивному захворюванні легень [Текст] / Л. І. Конопкіна // Медичні перспективи. - 2008. - Том ХІІІ, № 1. - С. 49-52.
16. Конопкіна, Л. І. Роль розчинної молекули міжклітинної адгезії у формуванні та прогресуванні хронічного обструктивного захворювання легень [Текст] / Л. І. Конопкіна // Український пульмонологічний журнал. - 2008. - № 1 (59). - С. 29-30.
17. Перцева, Т. О. Вплив статі на формування системного запалення та прогресування хронічного обструктивного захворювання легень [Текст] / Т. О. Перцева, Л. І. Конопкіна // Актуальні питання медичної науки та практики: Збірник наукових праць. - Запоріжжя, 2008. - Вип. 73, книга 1, том 2. - С. 112-117. Автор: ідея, обстеження хворих, аналіз та узагальнення результатів, написання статті; Т. О. Перцева - консультативна допомога.
18. Конопкіна, Л. І. Гранулоцитарно-макрофагальний колоніє-стимулюючий фактор при хронічному обструктивному захворюванні легень: клініко-анамнестичні детермінанти [Текст] / Л. І. Конопкіна // Проблеми екології та медицини. - 2008. - Том 12, № 1-2. - С.15-18.
19. Конопкіна, Л. І. Хронічне обструктивне захворювання легень: роль тютюнопаління у формуванні хронічного системного запалення [Текст] / Л. І. Конопкіна // Медичні перспективи. - 2008. - Том ХІІІ, № 3. - С. 39-43.
20. Конопкіна, Л. І. Особливості цитокінової регуляції хронічного системного запалення у курців, хворих на хронічне обструктивне захворювання легень [Текст] / Л. І. Конопкіна // Проблеми екології та медицини. - 2008. - Том 12, № 5/6. - С. 27-31.
21. Конопкина, Л. И. Лицом к больному ХОЗЛ [Текст] / Л. И.Конопкина // Здоров'я України. - 2008. - № 21 (202). - С. 17.
22. Перцева, Т. О. Роль колонізації нижніх дихальних шляхів бактеріальною флорою у формуванні хронічного системного запалення при хронічному обструктивному захворюванні легень [Текст] / Т. О. Перцева, Л. І. Конопкіна, О. В. Братусь // Медичні перспективи. - 2009. - Том ХІV, № 1. - С. 126-131. Автор: ідея, обстеження хворих, забір матеріалу, аналіз, написання статті; Т. О. Перцева - консультативна допомога; О. В. Братусь - проведення лабораторних досліджень.
23. Перцева, Т. О. Анамнестичні та клініко-функціональні особливості перебігу хронічного обструктивного захворювання легень у залежності від характеру й ступеня мікробного навантаження нижніх дихальних шляхів [Текст] / Т. О. Перцева, Л. І. Конопкіна // Український пульмонологічний журнал. - 2009. - № 2 (64). - С. 26-30. Автор: ідея, обстеження хворих, аналіз та узагальнення результатів, написання статті; Т. О. Перцева - консультативна допомога.
24. Патент № 44384 України. МПК (2009) А61Р 37/00. Спосіб лікування хронічного обструктивного захворювання легенів [Текст] / Перцева Т. О., Конопкіна Л. І.; заявник і патентовласник Дніпропетровська державна медична академія. - № u 2009 07005; заявл. 06.07.2009; опубл. 25.09.2009; Бюл. № 18. Автор: проведення досліджень, аналіз результатів, патентний пошук, оформлення патенту; Т. О. Перцева - консультативна допомога.
25. Опыт непрерывного образования больных в условиях «Астма-школы» [Текст]: тез. докл. / Т. А. Перцева, Л. И. Конопкина, Е. Е. Богацкая, Е. Ю. Гашинова, Л. А. Ботвиникова // IV Российский национальный конгресс «Человек и лекарство»: Тезисы докладов. - г. Москва, 8-12 апреля 1997 г. - Москва, 1997. - С. 19.
26. Перцева, Т. А. Принципы организации работы астма-школы [Текст]: тез. докл. / Т. А. Перцева, Л. И. Конопкина, Е. Е. Богацкая // 7 Национальный конгресс по болезням органов дыхания: Тезисы докладов. - г. Москва, 2-5 июля 1997 г. - С. 240, публ. 881.
27. Подбор лечения бронхообструктивного синдрома при помощи ингаляционной пробы с беродуалом [Текст]: тез. докл. / Л. И. Конопкина, Е. Е. Богацкая, Е. Ю. Гашинова, Л. А. Ботвиникова // 7 Национальный конгресс по болезням органов дыхания: Тезисы докладов. - г. Москва, 2-5 июля 1997 г. - С. 378, публ. 1402.
28. Конопкина, Л. И. Подбор лечения бронхообструктивного синдрома при помощи ингаляционных проб с беротеком и атровентом [Текст]: тез. докл. / Л. И. Конопкина, Е. Ю. Гашинова, Л. А. Ботвиникова // V Российский национальный конгресс «Человек и лекарство»: Тезисы докладов. - г. Москва, 21-25 апреля 1998 г. - Москва, 1998. - С. 494.
29. Конопкина, Л. И. Организация мониторинга клинического течения бронхообструктивных заболеваний в условиях «Астма-школы» [Текст]: тез. докл. / Л. И. Конопкина, Т. А. Перцева, Е. Е. Богацкая // II з'їзд фтизіатрів і пульмонологів України: Матеріали наукових праць. - м. Київ, 20-23 жовтня 1998 р. - Київ, 1998. - С. 30.
30. Конопкина, Л. И. Влияние применения ингаляционных кортикостероидов на качество жизни больных с хроническими обструктивными заболеваниями легких (ХОЗЛ) [Текст]: тез. докл. / Л. И. Конопкина, Л. А. Ботвиникова // II з'їзд фтизіатрів і пульмонологів України: Матеріали наукових праць. - м. Київ, 20-23 жовтня 1998 р. - Київ, 1998. - С. 173.
31. Конопкина, Л. И. Влияние атровента на состояние парасимпатической регуляции у больных хроническими обструктивными заболеваниями легких (ХОЗЛ) [Текст]: тез. докл. / Л. И. Конопкина, Е. Ю. Гашинова, Е. Е. Богацкая // II з'їзд фтизіатрів і пульмонологів України: Матеріали наукових праць. - м. Київ, 20-23 жовтня 1998 р. - Київ, 1998. - С. 188.
32. Клинический опыт применения комбивента у больных хроническим обструктивным бронхитом [Текст]: тез. докл. / Т. А. Перцева, Е. Е. Богацкая, Л. И Конопкина, Л. А. Ботвиникова, Т. С. Онищенко, Е. Б. Павленко // VI Российский национальный конгресс «Человек и лекарство»: Тезисы докладов. - г. Москва, 19-23 апреля 1999 г. - Москва, 1999. - С. 215.
33. Опыт работы кабинета «Пульмис» [Текст]: тез. докл. / Т. А. Перцева, Е. Е. Богацкая, Л. И. Конопкина, Л. А. Ботвиникова, Е. Б. Павленко // 9 Национальный конгресс по болезням органов дыхания: Тезисы докладов. - г. Москва, 31 октября - 3 ноября 1999 г. - Москва, 1999. - С.239, публ. ХХХІV.7.
34. Влияние длительности курения на состояние функции внешнего дыхания у больных ХОЗЛ [Текст]: тез. докл. / Е. Ю. Гашинова, Т. А. Перцева, Л. И. Конопкина, Е. Б. Павленко // 9 Национальный конгресс по болезням органов дыхания: Тезисы докладов. - г. Москва, 31 октября - 3 ноября 1999 г. - Москва, 1999. - С. 344, публ. LІ.3.
35. Клиническое изучение применения беродуала с помощью небулайзера [Текст]: тез. докл. / Т. А. Перцева, Л. И. Конопкина, Е. Е. Богацкая, Л. А. Ботвиникова, Е. Б. Павленко // VII Российский национальный конгресс «Человек и лекарство»: Тезисы докладов. - г. Москва, 10-14 апреля 2000 г. - Москва, 2000. - С. 147.
36. Sumamed: Efficacy and Safety in Treatment of Acute Exacerbation of Chronic Obstructive Bronchitis [Text]: abstr. / T. A. Pertseva, K. E. Bogatska, L. I. Konopkina, T. V. Kireeva, K. Y. Gashynova // The Sixth International Conference on the Macrolides, Azalides, Streptogramins, Ketolides and Oxazolidinones: Abstracts. - Bologna, Italy. - January 23-25, 2002. - P. 191.
37. Эффективность азитромицина (сумамеда) в лечении обострений хронического бронхита [Текст]: тез. докл. / Е. Е. Богацкая, Т. А. Перцева, Л. И. Конопкина, Т. В. Киреева, Е. Ю. Гашинова // IX Российский Национальный конгресс «Человек и лекарство»: Тезисы докладов. - г. Москва, 8-12 апреля 2002 г. - Москва, 2002. - С. 59.
38. Конопкіна, Л. І. Актуальні питання діагностики та лікування бронхообструктивного синдрому [Текст]: тези доп. / Л. І. Конопкіна, В. В. Дмитриченко // ІІІ Міжнародна медична конференція студентів та молодих учених «Медицина - здоров'я - ХХІ сторіччя»: Тези доповідей. - м. Дніпропетровськ, 26-28 вересня 2002 р. - Дніпропетровськ, 2002. - С. 74-75.
39. Богацкая, Е. Е. Изучение эффективности таваника в лечении обострений хронических бронхитов [Текст]: тез. докл. / Е. Е. Богацкая, Т. А. Перцева, Л. И. Конопкина // 12 Национальный конгресс по болезням органов дыхания: Тезисы докладов. - г. Москва, 11-15 ноября 2002 г. - С. 13, публ. ІІ.2.
40. Конопкина, Л. И. Качество жизни больных хроническим обструктивным бронхитом: влияние длительного обучения и комплексной реабилитации [Текст]: тез. докл. / Л. И. Конопкина, Л. А. Ботвиникова, Т. С. Онищенко // 12 Национальный конгресс по болезням органов дыхания: Тезисы докладов. - г. Москва, 11-15 ноября 2002 г. - С. 138, публ. ХХ.7.
41. Анализ врачебных ошибок при ведении больных хроническим бронхитом [Текст]: тез. докл. / Т. В. Киреева, Л. И. Конопкина, Е. Е. Богацкая, О. Г. Безверхая, Л. А. Наголюк // 13 Национальный конгресс по болезням органов дыхания: Тезисы докладов. - г. Санкт-Петербург, 10-14 ноября 2003 г. - С. 181, публ. ХХХII. 10.
42. Pertseva, T. O. Psychology rehabilitation (PR): influence on the course of disease, psychological status (PS) and the smoking cessation rate (SCR) in patients with COPD [Text]: abstr. / T. O. Pertseva, L. I. Konopkina, K. Y. Gashynova // European Respiratory Journal. - 2004. - Vol. 24 (Suppl. 48). - P. 67s, publ. P529.
43. Konopkina, L. I. The effects of complex system of pulmonary rehabilitation program in COPD patients [Text]: abstr. / L. I. Konopkina, T. O. Pertseva, L. A. Botvinicova // European Respiratory Journal. - 2004. - Vol. 24 (Suppl. 48). - P. 518-519s, publ. P3233.
44. The role of bronchial bacterial infection/colonization in acute exacerbation of COPD [Text]: abstr. / L. Konopkina, T. Pertseva, O. Bratus, O. Shnaider // European Respiratory Journal. - 2005. - Vol. 26 (Suppl. 49). - P. 284s, publ. P1899.
45. Эффективность и безопасность применения тиотропия бромида (Спирива) у больных хронической обструктивной болезнью легких [Текст]: тез. докл. / Т. А. Перцева, Л. И. Конопкина, Т. В Киреева, Л. А. Ботвиникова, С. А. Божко // 15-й Национальный конгресс по болезням органов дыхания: Тезисы докладов. - г. Москва, 29 ноября-2 декабря 2005 г. - С. 232, публ. 859.
46. Konopkina, L. I. Systemic inflammatory reactions in COPD patients [Text]: abstr. / L. I. Konopkina, T. O. Pertseva, O. V. Bratus // European Respiratory Journal. - 2006. - Vol. 28, Suppl. 50. - P. 38s, publ. E331.
47. Konopkina, L. I. The role of microbiological colonization (MC) in COPD progress [Text]: abstr. / L. I. Konopkina, T. O. Pertseva // Abstacts of Turkish Thoracic Society 10th Annual Congress. Sungate Port Royal Kemer - Antalya, April 25th-29th 2007. - publ. PP-261.
Подобные документы
Клініко-імунологічні варіанти перебігу хронічного обструктивного захворювання легень І-ІІ ступенів. Схеми оптимізації базисного лікування хворих. Діагностика легеневої гіпертензії з застосуванням доплерокардіографії та спіральної комп’ютерної томографії.
автореферат [60,9 K], добавлен 18.03.2009Аналіз клініко-функціональних та імунологічних особливостей перебігу хронічних неспецифічних захворюваннь легень у хворих з інфікованістю нижніх дихальних шляхів мікроміцетами і пневмоцистами. Обґрунтування принципів проведення медикаментозної терапії.
автореферат [54,8 K], добавлен 21.03.2009Особливості гемореологічних порушень та їх вплив на імунну відповідь у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень. Ефективність фенспіриду у забезпеченні нормалізації гемореологічного статуса. Відзначення найбільш позитивного ефекту препарату.
статья [41,5 K], добавлен 14.11.2010Клінічні параметри показників функції зовнішнього дихання та варіабельності серцевого ритму у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень на фоні базисної терапії залежно від статі, віку пацієнтів, тривалості захворювання, стажу паління.
автореферат [46,9 K], добавлен 18.03.2009Структура добових ритмів показників зовнішнього дихання і гемодинаміки у хворих на ХОЗЛ і практично здорових осіб. Доцільність впровадження хронотерапевтичного режиму лікування легенів. Методи параметричної і непараметричної варіаційної статистики.
автореферат [45,4 K], добавлен 29.03.2009Типові клінічні прояви та методи діагностики хронічного обструктивного бронхіту. Етіологія хронічного бронхіту. Фактори розвитку загострення захворювання. Неухильне прогресування хвороби як найважливіша ознака хронічного обструктивного бронхіту.
реферат [19,5 K], добавлен 26.06.2010Поняття про хронічні обструктивні захворювання легень. Лікувальна дія фізичних вправ при захворюваннях органів дихання. Вплив на стан нервової системи, через неї на порушені функції апарату дихання. Показання та протипоказання до лікувальної фізкультури.
реферат [4,2 M], добавлен 26.10.2015Системна склеродермія як хронічне системне сполучно-тканинно-судинне полісиндромне захворювання. Етіологія, патогенез захворювання. Перебіг різних форм склеродермії. Діагностування хронічного захворювання, прогноз. Головні програми благодійних фондів.
презентация [846,7 K], добавлен 13.02.2016Ожиріння як хронічне рецидивуюче захворювання, що характеризується надмірним нагромадженням жирової тканини. Класифікація захворювання, його лікування та профілактика. Характеристика дисліпідемії. Значення раціонального харчування і фізичної активності.
реферат [961,2 K], добавлен 16.11.2010Захворюваність та поширеність хронічного гепатиту у дорослих осіб чоловічої статі, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Вплив іонізуючого випромінювання на перебіг хронічного гепатиту. Вплив традиційних чинників ризику розвитку цього захворювання.
автореферат [46,6 K], добавлен 19.03.2009
