Оцінка стану хрящової і кісткової тканини у хворих на остеоартроз та обґрунтування диференційованих програм фармакотерапії

Зменшення болю після проходження певної дистанції (в балах) зменшилася на 57 %, (1,400,04) і (0,600,02) відповідно.

Зареєстрована також позитивна динаміка в зменшенні болю та дискомфорту при зміні положення сидячи (в балах) на 40 % - (1,000,06) і (0,600,03) відповідно.

У КГ також відзначалася позитивна динаміка суглобового синдрому, проте у 16 % хворих вже на 7-10-й день лікування диклофенаком натрію виникла побічна дія з боку шлунково-кишкового тракту у вигляді загострення хронічного гастриту (24 пацієнта) і шлунково-кишкової кровотечі (2 пацієнта), що потребувало не тільки зменшення дози препарату, але й повної його відміни. Після одного місяця лікування рофекоксибом не виявлено змін сироваткового рівня загального білірубіну, активності АЛТ і АСТ, що свідчить про безпечність проведеної терапії.

За період лікування не констатовано достовірного впливу на перебіг серцево-судинних захворювань при їх наявності, а також не зафіксовано суттєвих коливань систолічного і діастолічного АТ (p>0,1). Показники ЕКГ в процесі лікування не змінювалися, що заперечує тлумачення про можливий негативний вплив препаратів з групи коксибів на стан серцево-судинної системи.

На основі отриманих нами даних, лікувально-профілактичні заходи у хворих на ОА повинні бути направлені на корекцію біосинтетичних процесів в хондроцитах, зниження катаболічних процесів в хрящовій та кістковій тканинах, нормалізацію секреції суглобової рідини, протекторну дію на структуру та метаболізм ураженого суглобового хряща. Вивчені нами особливості обміну органічних компонентів матpикса хрящової тканини, в якій розвивається патологічний пpоцес, мають як практичне значення, так і теоретичне для повного розуміння патології розвитку захворювання, в тому числі вивчення впливу хондропротекторів на метаболічні процеси органічних компонентів хрящової тканини.

Для визначення хондропротекторної дії та оцінки метаболічних змін в хрящовій тканині ми обрали хондроїтин сульфат, який призначався по 500 мг двічі на добу протягом шести місяців.

При динамічному дослідженні сироватки крові хворих активність колагенази зменшувалася з (12,33±0,16) Од/л до (4,53±0,10) Од/л (р<0,001) при нормі (3,14±0,04) Од/л, що свідчить про зменшення запального компоненту та ефективність проведеної терапії.

Аналіз даних, що отримані при дослідженні біохімічних маркерів резорбції і синтезу хрящової та кісткової тканини, показав, що вміст вільного гідроксипроліна знижується до (7,58±0,10) мкмоль/л (або 138 % відносно норми), а концентрація білковозв'язаного гідроксипроліна збільшується, досягаючи (8,93±0,10) мкмоль/л (або 74 % від норми).

Дані, що відображають стан метаболізму основного білка кістково-хрящової тканини - колагена, свідчать про позитивний ефект лікування хондроїтин сульфатом.

Показники загальної активності ферменту лужної фосфатази, які відображають остеобластичну активність, до початку лікування дещо знижені і склали (1,09±0,09) Од/л при нормі (1,28±0,10) Од/л, а в процентному відношенні це склало 86 %. Найбільш виражені зміни спостерігалися в кістковому ізоферменті, показник якого був нижчим від нормальних величин і складав 73 %, а в абсолютних показниках (0,31±0,01) Од/л при нормі (0,41±0,02) Од/л. В результаті проведеного лікування загальна активність ЛФ і кісткового ізофермента досягають майже нормальних величин, складаючи відповідно 92 % і 93 %, що свідчить про стабілізацію остеобластичної активності кісткової тканини у хворих на остеоартроз.

Аналіз даних, що отримані при дослідженні концентрації ГАГ до початку лікування, показав, що їх вміст збільшується майже в 2 рази і досягає (0,060±0,001) г/л при нормі (0,031±0,003) г/л. У процесі проведеного лікування концентрація ГАГ нормалізувалася, що свідчить про відновлення регенеративних процесів в матриксі хряща.

За даними МРТ, в процесі лікування висота суглобового хряща (в мм) у медіальному виростку мала тенденцію до збільшення: до лікування (1,52±0,31) і після лікування (1,58±0,30); в латеральному виростку: до лікування (1,92±0,28) і після лікування (1,99±0,27); товщина задньої поверхні латерального хряща: до лікування (1,78±0,25) і після лікування (1,83±0,25).

Порівняльний морфологічний аналіз біоптатів суглобової хрящової тканини до та після лікування хондроїтин сульфатом протягом шести місяців виявив появу осередків регенерації хрящової тканини з високою щільністю хондроцитів у поверхневій зоні суглобового хряща з гіпохромними ядрами та відсутністю порожніх лакун, формування "лінії склеювання мікротріщин" (базофільних ліній), що свідчить про функціональну активність хондроцитів та посилення репаративних процесів хряща і сповільнення його руйнації.

Дані, отримані при обстеженні хворих КГ (n=30), яким призначалася тільки симптоматична терапія диклофенаком натрію 100 мг на добу, довели, що всі показники, які вивчалися в усі строки спостереження залишаються без особливих змін в порівнянні з показниками до початку лікування. Все це підтверджує, що патологічний процес при ОА продовжує прогресувати і метаболічні процеси, що відбуваються в хрящовій тканині, залишаються за межами нормальних величин.

Аналіз ефективності лікування хворих на ОА з ураженням колінних суглобів та хребта (n=20) показав, що призначення глюкозаміну сульфата протягом 6-ти місяців позитивно впливало не лише на зменшення болю в колінних суглобах, але й значно зменшувало біль у хребті вже через 2 тижні лікування. Порушення опороспроможності хребта відбувається внаслідок патологічних процесів у тілах хребців, оскільки основне функціональне призначення їх полягає в утриманні вертикального положення тулуба при навантаженні краніальних сегментів на каудальні. Патологічні процеси тіл хребців внаслідок надмірних перевантажень або хронічної травматизації клінічно виявляються болями, що посилюються при відносно тривалому стоянні, нахилах уперед, піднятті ваги, стрибках, під час бігу. В результаті проведеного лікування спостерігалася позитивна динаміка при аналізі показників больового синдрому та функціонального стану хворих за анкетою WOMAC: загальна оцінка пацієнтом до лікування склала (46,1±3,2) і після лікування (23,2±3,2) р<0,05; біль при рухах до лікування (51,7±3,0) і після лікування (27,7±2,4) р<0,05; обмеження рухливості до лікування (36,5±5,1) і після лікування (15,3 ±2,42) р<0,05.

У той же час у хворих КГ (n=20), в якій призначали диклофенак натрію, спостерігалася лише тенденція до зменшення індексу Лекена та покращання об'єму згинання в суглобах. Також мало місце збільшення об'єму рухів у суглобах, але середній показник не досяг нормальних величин

За останні роки надається велика увага вивченню взаємозв'язків між ОА і ОП, оскільки обидва захворювання є проблемою людей старших вікових груп, особливо жіночої статі в постменопаузальному періоді. Відомості про асоціації ОА кистей та ОП, а також ОА та переломів периферичного скелета є неоднозначними і спірними. Тому вивчення цієї проблеми є актуальною, що допоможе розробити диференційовані підходи до лікування.

Незважаючи на високу поширеність ОА і ОП, їх поєднання зустрічається рідко, що частково пояснюється особливостями обміну в кістковій тканині при даних захворюваннях. В основі розвитку ОП лежить порушення кісткового ремоделювання, проте на даний час встановлено, що цей процес важливий і в патогенезі ОА. Вивчення остеопорозу вимагає, з одного боку, більш детальних досліджень причин і механізмів розвитку захворювання, з іншого - раціонального використання лікувальних і профілактичних заходів, що спрямовані на попередження його розвитку і прогресування. Відомо, що однією з причин переломів у хворих з ОП є зниження МЩКТ, тому одним із основних методів дослідження пацієнтів було проведення ультразвукової денситометрії.

Із 50 обстежених жінок з ОА у 21 (42 %) було виявлено ознаки ОП на підставі низькоенергетичних переломів в анамнезі або даних денситометричного дослідження, у зв'язку з чим дану групу виділено для подальшого дослідження з метою корекції мінеральної щільності кісткової тканини.

Середній вік пацієнток дорівнював (58,2±1,2) років. Всі вони отримували стронцію ранелат 2 г один раз на добу на протязі шести місяців. У процесі вивчення анамнестичних даних в досліджуваній групі хворих було виявлено надмірну вагу тіла у 4,8 %, ранню менопаузу (28,6 %), зловживання курінням (9,5 %) недостатнє вживання кальцію з їжею (85,7 %). Також в анамнезі відмічено патологічні переломи (38,1 %), в тому числі перелом шийки стегна (9,5 %).

Так, на фоні лікування стронцію ранелатом відмічено зменшення болю в середніх та верхніх відділах спини, як у спокої, так і при рухах по рівній поверхні або по східцях, покращення повсякденної активності хворих уже після трьох місяців лікування. Достовірне збільшення фізичної активності, зменшення болю в спині, відсутність дискомфорту, нормалізацію сна, покращання психологічного стану і якості життя, пов'язаних у хворих з ОП, відмічено після 6-ти місячного курсу лікування (р<0,05) .

За результатами дослідження МЩКТ за допомогою ультразвукової денситометрії відмічено тенденцію до покращання стану кісткової тканини (права стопа: Т-критерій до лікування (-2,2±0,18); після лікування (-1,97±0,12), (р>0,05); ліва стопа: Т-критерій до лікування (-2,4±0,1); після лікування (-1,92±0,11), p<0,01).

Стронцій має певний фармакологічний вплив на кісткову тканину у тих випадках, коли його концентрація перевищує нормальні величини. Він не зв'язується з протеїнами сироватки, виводиться із сечею і калом, проте частина його накопичується в скелеті, так що його частка в кістковій тканині перевищує 99 % від загальної кількості в організмі. Стронцій, який поступає в організм у складі препаратів, накопичується в скелеті прямо пропорційно рівню в плазмі.

З огляду на унікальний подвійний механізм дії стронцію ранелата, що спрямований на регенерацію кісткової тканини, доведена його ефективність у запобіганні, як переломів хребців, так і периферичних переломів, а також його безпека. Даний препарат може бути важливою альтернативою антирезорбтивної терапії, й зайняти місце ліків першої лінії у лікуванні постменопаузального ОП та у хворих на ОА в поєднанні з ОП, що було підтверджено в нашій роботі.

У зв'язку з наявністю ознак вторинного деформуючого ОА у хворих на ПА та недостатньою ефективністю стандартних схем лікування, присутністю стійкого больового синдрому у міжприступний період у даної категорії хворих, виникла необхідність у розробці нових методів лікування. Перспективним вважається застосування "хондропротекторів", препаратів структурно-модулюючої дії відносно хрящової тканини у хворих на ПА. Дія даної групи медикаментів спрямована на відновлення структури гіалінового хряща та сповільнення прогресії ОА. Одним із таких препаратів є діацереїн, шо діє як інгібітор ІЛ-1 та його патологічних ефектів. ІЛ-1 відіграє основну роль в патогенезі ОА. Він сприяє утворенню хондроцитами катаболічних ферментів, таких як матриксні металопротеїнази, а також оксиду азоту. Таким чином, він, індукуючи деградацію хряща, сприяє апоптозу хондроцитів, є причиною запалення синовіальної оболонки, призводить до ремодулювання субхондральної кістки [Boileau C., Tat S. K., Pelletier J. P. et al, 2008]. Отже, діацереїн прямим шляхом пригнічує активність ІЛ-1 та інших катаболічних цитокінів, які експресуються при остеоартрозі, та попереджує деструкцію сполучної тканини і пригнічення відновлення хряща. Аналіз численних рандомізованих контрольованих досліджень надає статистично достовірні докази відносно ефективності препарату у зменшенні вираженності болю та функціональної активності суглобів у пацієнтів з ОА кульшових або колінних суглобів, що склало основу для включення його експертами EULAR в список препаратів структурно-модифікуючої дії [Zhang W., Doherty M., Arden N., et al., 2005; Zhang W., Doherty M., Leeb B. F., et al., 2007].

Оскільки результати наших досліджень продемонстрували підвищену концентрацію прозапальних цитокінів у хворих на остеоартроз в поєднанні з подагричним артритом, ми обрали саме діацереїн у схемі комбінованої терапії.

Нами обстежено 30 хворих на остеоартроз (КГ) та 30 хворих на остеоартроз в поєднанні з ПА (ОГ). У КГ чоловіків було 30 % (n=9), жінок - 70 % (n=21), у ОГ всі хворі були чоловіками. Середній вік склав (56,4±1,7) років у КГ та (53,2±1,7) років у ОГ. Тривалість захворювання в середньому була (7,0±1,1) років в КГ та (8,8±1,4) років в ОГ. У той час коли тривалість захворювання у обох групах майже не відрізнялась, кількість уражених суглобів у ОГ була більшою, ніж в КГ - (6,8± 0,9) та (4,2±0,4) відповідно.

Діацереїн призначали за стандартною схемою згідно інструкції. В обох групах на фоні проведеного лікування відзначено позитивну динаміку, лише у одного хворого із КГ на сьому добу від початку лікування відмічалась алергічна реакція у вигляді кропив'янки. У подальшому небажаних явищ, які б слугували основою для відміни лікування, зареєстровано не було.

За час прийому діацереїну у більшості хворих ОГ 56,7 %, n=17) не відмічалось загострень ПА. Четверо хворих із КГ, що на початку дослідження постійно приймали НПЗЗ, зменшили їх дозу через шість тижнів лікування, а троє пацієнтів припинили прийом НПЗЗ наприкінці лікування. У ОГ зменшити добову дозу НПЗЗ вдалось двом хворим.

Біль в суглобах за ВАШ статистично достовірно зменшилась через три місяці лікування у ОГ на 21 % та в КГ на 23 %, порівняно з початковими величинами (р<0,05).

Результати оцінки тяжкості гонартроза за індексом Лекена свідчать про позитивну його динаміку у хворих обох груп, хоча статистичної достовірності встановлено не було. Так, відмічено його зниження у ОГ на 13,6 %, та дещо більше у КГ - на 15,7 %. У цілому курс лікування сприяв зменшенню інтенсивності болю після стояння протягом 30 хв, збільшенню можливості хворих подолати максимальну дистанцію без болю, а також зменшення інтенсивності болю та дискомфорту при підйомі з положення сидячи на 22 %. Згідно EuroQol-5, у хворих обох груп зменшились труднощі під час ходи та при виконанні повсякденної роботи. Помірний біль та дискомфорт зменшились на 20 %. У цілому визначено достовірне зниження індексу EuroQol-5 у ОГ (р<0,05), що свідчить про покращення якості життя в обстежених пацієнтів.

Спостерігалась позитивна динаміка лабораторних показників крові: рівня ФНП-б - до (11,1±4,2) пг/мл, р<0,05 у групі з ОА; (7,4±3,7) пг/мл, р<0,05 у групі ПА+ОА; ІЛ-6 - (0,1±0,0) пг/мл р<0,05 в групі ОА та (0,9±0,3) пг/мл, р<0,05 у групі ОА+ПА.

Це саме стосується й концентрації СРП. Відмічено її зниження до (8,3± 0,8) мг/л (р<0,05) у хворих на ОА та (7,7±1,7) мг/л (р<0,05) у хворих на ОА+ПА в порівнянні з вихідними даними. Отримані нами результати свідчать про властивість діацереїну пригнічувати активність та синтез ІЛ-6 та ФНП-б, таким чином знижуючи інтенсивність запального процесу у хворих на клітинному рівні. Сироваткові рівні СК, глюкози, ліпідного профілю, показників, що відображають функціональну здатність печінки, нирок майже не відрізнялись від вихідних значень. Вперше отримані дані відносно впливу діацереїну на пуриновий обмін. Середній сироватковий рівень СК у хворих залишався стабільним протягом всього дослідження не лише у хворих на ОА в поєднані з подагричним артритом, але й в КГ.

Наприкінці лікування ми отримали статистично достовірне зниження рівня ФНП-б та ІЛ-6 в обох групах, це саме стосується і концентрації СРБ, хоча в ОГ відмічено достовірно більший рівень ІЛ-6 в порівнянні із КГ. Ці дані також свідчать про властивість діацереїну пригнічувати активність та синтез ІЛ-6 та ФНП-б, таким чином знижуючи інтенсивність запального процесу у хворих на клітинному рівні. Відсутність загострень ПА у більшості хворих протягом лікування свідчать про можливу антицитокінову дію препарату.

В цілому більшість пацієнтів в обох групах оцінили ефективність лікування як "добру". "Дуже добра" на думку пацієнта ефективність лікування переважала у групі хворих на ОА, а "задовільна" - у групі хворих на ОА в поєднанні з ПА. Не задоволені проведеним лікуванням залишились 6,7 % та 10,0 % хворих відповідно у КГ та ОГ.

Отримані результати свідчать про позитивний вплив діацереїну на артралгічний статус хворих на ОА та ПА при наявності клінічних та інструментальних ознак ОА. Достовірне покращення симптомів захворювання в обох групах відмічено уже через три місяці після початку курсу лікування.

Таким чином, застосування препаратів структурно-модифікуючої дії, а саме діацереїну, у хворих на ОА в поєднанні з ПА можна вважати перспективним в комплексному лікуванні.

Серед препаратів рослинного походження, що використовуються для лікування ОА, широко застосовують екстракт кореня імбирю, механізм дії якого пов'язаний з пригніченням активності ЦОГ, 5-ліпооксигенази та ФНП-б [Коваленко, Борткевич О.П., Тимошенко Е.Ю., 2004]. Нами проведено дослідження ефективності і безпечності комплексного препарату, що містить екстракт імбиря (zingiber officinale) і екстракт альпінії (alpinia galanga). Обстежено 30 хворих на гонартроз II-ІІІ рентгенологічної стадії за Kellgren і Lawrence віком (57,7±1,2) років, що склали ОГ, які протягом шести місяців одержували препарат у дозі одна капсула двічі на день. У КГ увійшли 30 хворих на ОА, співставних за демографічними, віковими і стартовими клінічними показниками з ОГ, які отримували диклофенак натрію в дозі 100 мг на добу протягом двох тижнів за необхідністю, з обов'язковим обліком прийому препарату в спеціально розроблених щоденниках. На основі вивчення клініко-лабораторних та імунологічних показників крові, а також даних УЗ-дослідження суглобів, визначена роль та місце застосування препаратів рослинного походження з наявністю протипоказань до застосування нестероїдних протизапальних препаратів.

Особливу групу пацієнтів формували хворі на ОА з протипоказаннями до прийому НПЗЗ: 30 пацієнтів з наявністю супутньої патології: 86,7 % - з боку серцево-судинної системи (ішемічна хвороба серця ІІ ст., гіпертонічна хвороба ІІ-ІІІ ст.) та 13,3 % - эндокринною патологією (цукровий діабет ІІ типу), яким призначався препарат з афінно очищеними антитілами до людського ФНП-б.

Через три місяці лікування на фоні позитивної клініко-лабораторної динаміки у 25 (83,3 %) хворих нормалізувався рівень ФНП-б до (84,12±9,28) пг/мл (p<0,05), що підтверджує високу протизапальну дію препарату без побічної дії.

Таким чином, розроблено алгоритм обстеження хворих на ОА з урахуванням супутньої патології та розроблені диференційовані підходи до фармакотерапії, які представлені в табл. 4, 5.

Таблиця 4 Алгоритм обстеження хворих на ОА

Таблиця 5 Алгоритм фармакологічних підходів до лікування хворих на ОА

Висновки

Дисертаційна робота містить новий підхід до розв'язання наукової проблеми в ревматології, що передбачає поліпшення діагностики та лікування хворих на остеоартроз. На основі аналізу клінічного перебігу захворювання, біохімічного, імунологічного методів дослідження, результатів вивчення стану хрящової і кісткової тканини за даними рентгенологічного, УЗД, МРТ, денситометричного методів обстеження, а також морфологічних показників, запропоновано диференційований підхід до вибору фармакотерапії в залежності від стадії захворювання та супутньої патології.

1. Маркерами порушення хрящової та кісткової тканини при остеоартрозі є: стан вільнорадикального окислення білків, активність антиперекисних ферментів каталази та супероксиддисмутази, фактор некрозу пухлин-б, СРП, інтерлейкін-1, 6, активність колагенази, лужної фосфатази. Виявлена пряма кореляційна залежність концентрації в сироватці крові ФНП-б, ШОЕ та СРП у хворих на ОА з синовітом.

2. МРТ суглобів є чутливим методом ранньої діагностики морфологічних змін у хворих на ОА та моніторингу ефективності лікування препаратами сповільненої дії (SYSADOA). Виявлено наступні МРТ ознаки ОА колінного суглоба II рентгенологічної стадії за Kellgren і Lawrence в порівнянні з нормою: зниження висоти колінного суглобового хряща в медіальному виростку в 2,6 рази (1,58±0,31 і 4,07±0,11; р<0,01); в латеральному виростку - в 2,4 рази (1,92±0,3 і 4,60±0,13; р<0,01).

3. Моніторинг тривалого застосування хондроїтин сульфату в дозі 1000 мг/добу протягом шести місяців за даними МРТ підтвердив сповільнення деградації суглобового хряща у хворих з II рентгенологічною стадією ОА колінних суглобів, а саме: відмічена тенденція до збільшення висоти суглобового хряща (в мм) в медіальному виростку до лікування (1,52±0,31) і після лікування (1,58±0,30); в латеральному виростку до лікування (1,92±0,28) і після лікування (1,99±0,27); товщина задньої поверхні латерального хряща до лікування (1,78±0,25) і після лікування (1,83±0,25).

4. У результаті вивчення біопсійного матеріалу хрящової тканини при ОА для I стадії характерним було розшарування поверхневої зони суглобового хряща; для II стадії - глибокі тріщини, зниження висоти хряща, порушення архітектоніки, поява ізогенних груп клітин, які містили > 4 хондроцитів, а саме наявність їх клонів (по 10-18 клітин) по краю узур, окремих порожніх лакун і хондроцитів з пікнотичними ядрами в глибокій зоні, що підтвердило дегенеративні зміни в хрящі.

5. Порівняльний морфологічний аналіз біоптатів суглобової хрящової тканини у хворих на ОА II рентгенологічної стадії до та після лікування хондроїтин сульфатом виявив появу осередків регенерації хрящової тканини з високою щільністю хондроцитів у поверхневій зоні суглобового хряща з гіпохромними ядрами та відсутністю порожніх лакун, формування "лінії склеювання мікротріщин" (базофільних ліній), що свідчить про відновлення функціональної активності хондроцитів та посилення репаративних процесів хряща і сповільнення його руйнації.

6. Аналіз профілю безпечності селективних інгібіторів ЦОГ-2 на основі рофекоксибу підтвердив ефективність і безпечність курсової дози препарату 25 мг/добу протягом 30 днів без негативного впливу на перебіг серцево-судинних захворювань при їх наявності: не відмічено суттєвих коливань систолічного і діастолічного АТ (p>0,1); показники ЕКГ в процесі лікування не змінювалися.

7. У хворих на ОА в поєднанні з ОП за результатами вивчення динаміки інтенсивності вертебрального больового синдрому і якості життя за уніфікованим опитувальником в процесі лікування препаратом стронцію ранелат відмічено достовірне зниження болю за шкалою ВАШ (t=3,98; p=0,005), якості життя пацієнтів, а також тенденцію до покращання стану кісткової тканини за даними УЗДН: права стопа: Т-критерій до лікування (-2,2±0,18); після лікування (-1,97±0,12), p>0,05; ліва стопа: Т-критерій до лікування (-2,4±0,1); після лікування (-1,92±0,11) p<0,01.

8. Аналіз ефективності лікування хворих на ОА в поєднанні з ураженням колінних суглобів та хребта показав, що призначення глюкозаміну протягом

6-ти місяців позитивно впливає не лише на зменшення болю в колінних суглобах, але й значно зменшує біль у хребті вже через 2 тижні лікування. Спостерігалася позитивна динаміка показників больового синдрому та функціонального стану хворих за анкетою WOMAC: загальна оцінка пацієнтом до лікування 46,1±3,2 і після лікування 23,2±3,2, р<0,05; біль при рухах до лікування 51,7±3,0 і після лікування 27,7±2,4, р<0,05; обмеження рухливості до лікування 36,5±5,1 і після лікування 15,3 ±2,4, р<0,05.

9. У хворих на ОА в 47,8 % мало місце поєднання з ПА, що проявлялося більш важким перебігом захворювання, а саме: вираженою активністю суглобового синдрому з частими рецидивами (47,2 %) на фоні множинного ураження суглобів (77,2 %), системністю проявів (наявність підшкірних тофусів - у 73,3 %, нефролітіаз - у 47,2 %), що підтверджувалося об'єктивними методами діагностики (рентгенографією, УЗД суглобів).

10. У хворих на остеоартроз в поєднанні з ПА в період загострення відмічено підвищення лабораторних показників (ШОЕ - 19,0±2,0 мм/год; СРП -12,7±2,9 г/л; IЛ-6 - 8,3±4,5 пг/мл; ФНП-б - 11,7±9,6 пг/мл), що підтверджувало активність запального процесу. Виявлено кореляційний зв'язок між рівнем сечової кислоти та кількістю уражених суглобів, а саме: r = +0,22, р<0,05. Встановлено кореляційний зв'язок між ФНП- б та колагеном ІІ типу (r = 0,9, р<0,05), що вказує на участь імунних механізмів в процесах дегенерації хрящової тканини, обумовлену ПА.

11. На основі вивчення клініко-лабораторних та імунологічних показників крові, а також даних УЗ-дослідження суглобів, визначена роль та місце застосування препаратів рослинного походження на основі імбирю та афінно очищені антитіла до людського ФНП-б при ОА.

Практичні рекомендації

1. Всім хворим на ОА рекомендовано визначати рівень глюкози в крові та сечі, а також глікозильованого гемоглобіна для виявлення латентного діабету, толерантності до глюкози з метою вибору структурно-модулюючих препаратів. Доцільним є при наявності цукрового діабету призначати хондроїтин сульфат, або діацереїн;

2. Рання діагностика ОА з супутньою патологією з боку опорно-рухового апарата, поряд із загальноприйнятими методами дослідження, повинна включати УЗД та МРТ суглобів з метою визначення морфологічного стану структурних компонентів суглобів і послідуючого вибору раціональної фармакотерапії та реабілітації.

3. Для раннього виявлення проявів системного ОП у хворих на ОА рекомендовано проводити денситометрію, особливо у жінок в постме-нопаузальному періоді з метою своєчасного призначення антиостеопо-ротичних препаратів.

4. У хворих на ОА з супутньою патологією з боку серцево-судинної системи (АГ, ІХС) можливе застосування селективних інгібіторів ЦОГ-2 в низьких дозах - 25-12,5 мг/добу протягом одного місяця.

5. Пропонується диференційований вибір структурно-модулюючих засобів залежно від супутньої патології, а саме:

- при порушеннях пуринового обміну - діацереїн, або глюкозамін;

- при наявності ОП включити додатково до програм фармакотерапії стронцію ранелат;

- при виражених ураженнях шлунково-кишкового тракту (виразкова хвороба, або хронічний панкреатит) - хондроїтину сульфат, або глюкозамін.

6. У хворих на ОА з наявністю протипоказань до застосування нестероїдних протизапальних препаратів, препаратами вибору є засоби рослинного походження на основі імбирю та афінно очищені антитіла до людського ФНП-б.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Ревматические болезни: номенклатура, классификация, стандарты диагностики и лечения / [Коваленко, Шуба Н.М., Борткевич О.П. Проценко Г.А., Шолохова Л.Б.] ; під ред. В.Н. Коваленко. - К. : ООО "Катран груп", 2002. - 214 с. (особисто розробляла стандарти діагностики та лікування хворих на остеоартроз).

2. Номенклатура, класифікація, критерії діагностики та програми лікування ревматичних хвороб / [Коваленко, Шуба Н.М., Гайко Г.В., Дзяк Г.В., Корж М.О., Проценко Г.О.] ; під ред. В.М. Коваленка, Н.М. Шуби. - К. : "Зовнішторгвидав України", 2004. - 156 с. (особисто розробляла програми лікування хворих на остеоартроз, подагричний артрит, остеопороз).

3. Проценко Г.О. Сучасні стандарти оцінки ефективності препарату Румалон у хворих на остеоартроз / Г.О. Проценко // Український ревматоло-гічний журнал. - 2006. - № 4 (26). - С. 14-16.

4. Проценко Г.О. Модифікуюча дія хондроїтин сульфату у хворих на остеоартроз за даними МРТ / Г.О. Проценко // Український ревматологічний журнал. - 2007. - № 4 (30). - С. 9-12.

5. Проценко Г.О. Результати тривалого застосування хондропротекторів у лікуванні хворих на остеоартроз колінних суглобів / Г.О. Проценко // Буковинський медичний вісник. - 2008. - Т. 12, № 4. - С. 26-31.

6. Проценко Г.О. Морфологічні докази дії хондроїтин сульфату на хрящову тканину у хворих на остеоартроз / Г.О. Проценко // Український ревматологічний журнал. - 2008. - № 4 (34). - С. 38-40.

7. Проценко Г.О. Алгоритм діагностики та лікуваня хворих на остеоартроз / Г.О. Проценко // Український ревматологічний журнал. - 2009. - № 3 (37). - С. 91-95.

8. Проценко Г.О. Стан кісткової системи у хворих на остеоартроз в поєднанні з остеопорозом та підходи до фармакотерапії / Г. О.Проценко // Літопис травматології та ортопедії. - 2009. - № 1-2. - С. 50-53.

9. Коваленко В.М. Шляхи оптимізації і лікування остеоартрозу в старших вікових групах / В.М. Коваленко, О.П. Борткевич, Г.О. Проценко, Л.Б. Шолохова // Проблеми остеології, 2002. - Т. 5, № 2-3. - С. 61-63 (особисто відбирала хворих для дослідження, проводила моніторинг лікування, готувала статтю до друку).

10. Коваленко В.Н. Оценка эффективности и безопасности инъекционной и таблетированной формы мелоксикама у больных ревматоидным артритом и остеоартрозом / В.Н. Коваленко, Г.А. Проценко, Е.А. Гармиш, О.П. Борткевич // Український ревматологічний журнал. - 2003. - № 2 (12). - С. 50-54 (особисто проводила обстеження та лікування хворих, проводила моніторинг побічної дії препарату, статистичну обробку матеріалу, формулювала висновки, готувала статтю до друку).

11. Борткевич О.П. Оцінка прогресуваня рентгенологічних особливостей коксартрозу / О.П. Борткевич, О.М. Масик, Г.О. Проценко // Український ревматологічний журнал. - 2004. - № 4 (18). - С. 32-34 (особисто проводила відбір хворих з одно- чи двобічним ураженням кульшових суглобів та аналіз рентгенологічних особливостей прогресування захворювання).

12. Мхітарян Л.С. Клінічні показники, біохімічні та імунологічні зміни у хворих на остеоартроз колінних суглобів: можливості корекції на основі глюкозаміну гідрохлориду / Л.С. Мхітарян, Т. І. Гавриленко, Г.О. Проценко, О.П. Борткевич, Н.О. Рожкова, Н.Н. Войтюк, І. М. Євстратова // Український ревматологічний журнал. - 2005. - № 3 (21). - С. 29-36 (особисто проводила обстеження хворих, аналіз клінічних результатів дослідження, готувала статтю до друку).

13. Коваленко В.Н. Лечение пациентов с остеоартрозом коленных суставов: данные открытого шестимесячного исследования / В.Н. Коваленко, Г.А. Проценко, О.П. Борткевич, Е. Ю.Тимошенко // Український ревматологічний журнал. - 2005. - № 3 (21). - С. 69-73 (особисто обстежувала та проводила моніторинг лікування хворих, статистичну обробку отриманих результатів).

14. Мхітарян Л.С. Вплив хондроїтину сульфату на клініко-біохімічні показники у хворих на остеоартроз колінних суглобів / Л.С. Мхітарян,

Г.О. Проценко, О.П. Борткевич, І. М. Євстратова, А.К. Галицька, Л.Б. Шолохова // Український ревматологічний журнал. - 2005. - № 4 (22). - С. 13-16 (особисто проводила планування дослідження, обстеження хворих, статистичну обробку цифрових даних, готувала статтю до друку)

15. Коваленко В.Н. Нестероидные противовоспалительные препараты: роль и место в современной ревматологической практике на основе данных доказательной медицины / В.Н. Коваленко, О.П. Борткевич, Г.А. Проценко // Український ревматологічний журнал. - 2006. - № 1 (23). - С. 17-29 (особи-сто проводила обстеження та відбір хворих для дослідження, лікування та аналіз отриманих результатів).

16. Викторов А.П. Рофекоксиб: рациональная фармакотерапия обоснована, контроль за безопасностью продолжается / А.П. Викторов, Г.А. Проценко, О.Е. Базика // Український ревматологічний журнал. - 2006. - № 2 (24). - С. 45-53 (особисто обстежувала хворих, проводила моніторинг побічної дії препарату, статистичну обробку даних, формулювала висновки, готувала статтю до друку).

17. Проценко Г.А. Применение препарата артрофон в лечении остеоартроза коленных суставов / Г.А. Проценко, Т.И. Гавриленко, О.П. Борткевич, Н.С. Бойчук // Український ревматологічний журнал. - 2006. - № 3 (25). - С. 33-37 (особисто проводила обстеженя та відбір хворих для дослідження, лікуваня та аналіз отриманих результатів).

18. Гавриленко Т.И. Проявления иммунного реагирования у больных остеоартрозом / Т.И. Гавриленко, Г.А. Проценко, Н.А. Рыжкова, Н. С.Тяжова, О.П. Борткевич // Вісник невідкладної та відновної медицини. - 2006. - Т. 7, № 4. - С. 599-602 (особисто обстежувала та проводила лікування хворих на остеоартроз, проводила аналіз отриманих результатів, готувала статтю до друку).

19. Проценко Г.О. Ефективність тривалого лікування АллоГексалом хворих на подагру / Г.О. Проценко, Н.С. Бойчук // Український ревматоло-гічний журнал. - 2007. - № 1 (27). - С. 34-36 (особисто спланувала та органі-зувала дослідження, провела статистичний аналіз отриманих результатів, формулювала висновки).

20. Проценко Г.О. Актуальність застосування нестероїдних протизапальних засобів при остеоартрозі / Г.О. Проценко, Н.С. Бойчук // Український ревматологічний журнал. - 2007. - № 3 (29). - С. 44-47 (особисто провела наукове обґрунтування дослідження, аналіз отриманих результатів, формулювання висновків, остаточне оформлення тексту).

21. Проценко Г.О. Моніторинг тривалого лікування хворих на подагру / Г.О. Проценко, Н.С. Бойчук // Український ревматологічний журнал. - 2007. - № 4 (30). - С. 30-33 (особисто проводила наукове обгрунтування дослідження, аналіз отриманих результатів, формулювання висновків).

22. Проценко Г.О. Особливості перебігу подагри у жінок / Г.О. Проценко, Н.С. Бойчук // Вісник наукових досліджень. - 2008. - № 3. - С. 18-21 (особисто визначена мета та завдання дослідження, сформовано групи пацієнтів, проведено моніторинг лікування, сформульовано висновки).

23. Коваленко В.М. Віддалені результати лікування гострого подагричного артриту / В.М. Коваленко, Г.О. Проценко, Н.С. Бойчук // Фітотерапія. Науково-практичний часопис. - 2008. - № 4. - С. 19-24 (самостійно проведено обстеження та лікування хворих, підготовка матеріалу до друку).

24. Проценко Г.О. Застосування інгібіторів ІЛ-1 у хворих на подагру та остеоартроз / Г.О. Проценко, Н.С. Бойчук, Т. І. Гавриленко // Український ревма-тологічний журнал. - 2009. - № 2 (34). - С. 75-78 (особисто визначена мета та завдання дослідження, сформовано групи пацієнтів, проведено моніторинг лікування, сформульовано висновки).

25. Патент України № 35156 А 61К 31/00. Спосіб лікування остеоартрозу / Коваленко В.М., Борткевич О.П., Шуба Н.М., Проценко Г.О., Бойчук Н.С. (Україна) ; заявник та патентовласник ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска". - Заявл. 23.11.2007 ; опубл. 10.09.2008, Бюл. ПВ № 17 (приймала участь у проведенні досліджень).

26. Патент України № 38271 А 61К 31/00. Спосіб фармакологічної корекції дефіциту кальцію у хворих остеопорозом / Коваленко В.М., Борткевич О.П., Шуба Н.М., Проценко Г.О., Бойчук Н.С. (Україна) ; заявник та патентовласник ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска". - Заявл. 23.11.2007 ; опубл. 25.12.2008, Бюл. ПВ № 24 (особисто обстежувала хворих, проводила моніторинг лікування, готувала текстові матеріали).

27. Коваленко В.М. Актуальні питання діагностики та лікування ревматичних хвороб за підсумками III Національного Конгресу ревматологів України, Дніпропетровськ, 2001 р. / В.М. Коваленко, Н.М. Шуба, Г.О. Проценко // Український ревматологічний журнал. - 2002. - № 1 (7). - С. 3-12 (особисто проаналізувала доповіді та зробила огляд з узагальненням всіх матеріалів конгресу).

28. Проценко Г.А. Применение препарата нимесулид у больных остеоартрозом / Г.А. Проценко, С.И. Романюк // Матеріали Пленуму правління Асоціації ревматологів України. - К., 2004. - С. 42 (особисто обстежувала хворих, проводила моніторинг лікування та оформляла текст публікації).

29. Коваленко В.Н. Некоторые тенденции развития ревматологии в начале XXI века (по материалам III Конгресса EULAR). Иммунопатология и модели ревматических болезней. Ревматоидный артрит: клиника, диагностика и лечение / В.Н. Коваленко, А.М. Гнилорыбов, Г.А. Проценко // Український ревматологічний журнал. - 2003. - № 1 (11). - С. 61-71 (особисто проводила аналіз матеріалів Конгресу, готувала статтю до друку).

30. Проценко Г.А. Эффективность нового хондропротектора алфлутоп в лечении больных остеоартрозом / Г.А. Проценко // Матеріали об'єднаного пленуму кардіологів, ревматологів та кардіохірургів України з міжнар. участю. - К., 1999. - С. 156-157.

31. Шуба Н.М. Диагностика ранних стадий остеопороза у ревматических и кардиологических больных / Н.М. Шуба, В.Н. Коваленко, Ю.Ж. Головков, О.П. Борткевич, Г.А. Проценко // Матеріали об'єднаного Пленуму кардіологів, ревматологів та кардіохірургів України з міжнар. участю. - К., 1999. - С. 233-234 (особисто проводила аналіз результатів клінічних досліджень, остаточне оформлення тексту публікації).

32. Проценко Г.А. Хондропротекторы в комплексном лечении деформирующего артроза / Г.А. Проценко // Материалы III Съезда ревматологов России. - Рязань, 2001. - С. 92.

33. Шуба Н.М. Оценка эффективности и переносимости внутримышечного и перорального применения мелоксикама у пациентов с вертеброгенным болевым синдромом при ревматических заболевания / Н.М. Шуба, Г.А. Проценко,

Т.Д. Воронова // Український ревматологічний журнал (додаток). - 2004. - № 3 (17). - С. 54 (особисто проводила обстеження та відбір осіб для дослідження, статистичну обробку цифрового матеріалу).

34. Борткевич О.П. Эффективность и безопасность применения препарата Артрон Флекс при гонартрозе / О.П. Борткевич, Г.О. Проценко, А.К. Галицька // Матеріали IV Національного Конгресу ревматологів України. - Полтава, 2005. - С. 36-37 (особисто проводила клінічне обстеження та відбір хворих для дослідження, брала участь у формулюванні висновків та остаточному оформленні тексту).

35. Проценко Г.О. Клінічна ефективність препарату Денебол в лікуванні хворих на остеоартроз / Г.О. Проценко // Матеріали IV Національного Конгресу ревматологів України.- Полтава, 2005. - С. 36-37.

36. Проценко Г.А. Терафлекс в лечении остеоартроза / Г.А. Проценко // Материалы IV Съезда ревматологов России. - Казань, 2005. - С. 402.

37. Мхітарян Л.С. Можливості застосування хондроїтин сульфату в лікувані хворих на гонартроз / Л.С. Мхітарян, Г.О. Проценко, О.П. Борткевич, І. М. Євстратова, А.К. Галицька, Л.Б. Шолохова // Матеріали Пленума правління Асоціації ревматологів України "Ревматичні хвороби з системними проявами: проблемні напрямки клініки, діагностики та вибір раціональної фармакотерапії". - К., 2006. - С. 15-16 (особисто проводила наукове обгрунтування дослідження, проаналізувала наукову літературу, обстежувала хворих, готувала отримані результати до друку).

38. Проценко Г.О. Терапія "Хомвіо-Ревманом" хворих на подагру / Г.О. Проценко, Н.С. Бойчук // Матеріали Пленума правління Асоціації ревматологів України "Ревматичні хвороби з системними проявами: проблемні напрямки клініки, діагностики та вибір раціональної фармакотерапії". - К., 2006. - С. 83 (самостійно визначена мета та завдання дослідження, проаналізована наукова література, проведено збір клінічного матеріалу, сформовано групи пацієнтів, зроблено статистичну обробку матеріалу).

39. Kovalenko V. M. The long term medical management of the patients with chronic gout / V. M. Kovalenko, N. M. Shuba, N. S. Boichuk, G. A. Protsenko // Annals of the Rheumatic Diseases. Annual European Congress of Rheumatologist. EULAR. - Barcelona, 13-16 Jun, 2007 : аbstracts. AB 0732. - P. 623 (особисто визначена мета та завдання дослідження, аналіз клінічного матеріалу, статистичну обробку матеріалу, підготовка матеріалу до друку).

40. Boichuk N. S. The peculairity of cytokines level in gout / N. S. Boichuk, V. M. Kovalenko, G. O. Protsenko, O. P. Bortkevych // Annals of the Rheumatic Diseases. Annual European Congress of Rheumatologist. EULAR 2009, Copenhagen, 10-13 Jun, 2009 : аbstracts. SATO 0421. - P. 679 (особисто визначена мета та завдання дослідження, аналіз клінічного матеріалу, остаточне оформлення тексту).

Анотації

Проценко Г.О. Оцінка стану хрящової і кісткової тканини у хворих на остеоартроз та обґрунтування диференційованих програм фармакотерапії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.12 - ревматологія. - Національний науковий центр "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" АМН України, Київ, 2010.

Дисертація присвячена вивченню стану хрящової і кісткової тканини у хворих на остеоартроз (ОА). На основі вивчення аналізу клінічного перебігу захворювання, біохімічного, імунологічного методів дослідження, результатів вивчення стану хрящової і кісткової тканини за даними рентгенологічного, УЗД, МРТ, денситометричного методів обстеження, а також морфологічних показників, запропоновано диференційований підхід до вибору фармакотерапії в залежності від стадії захворювання та супутньої патології. хрящовий кістковий остеоартроз

Визначено особливості порушення хрящової та кісткової тканини у хворих на остеоартроз в залежності від стадії захворювання та поєднаної патології з боку опорно-рухового апарата. Доведена необхідність проведення МРТ суглобів для ранньої діагностики морфологічних змін у хворих на ОА та моніторингу ефективності лікування препаратами модулюючої дії. Порівняльний морфологічний аналіз біоптатів суглобової хрящової тканини підтвердив ефективність хондроїтин сульфату у відновленні функціональної активності хондроцитів та посиленні репаративних процесів хряща і сповільнення його руйнації.

Розроблено клініко-діагностичний алгоритм діагностики та безпечного лікування хворих на ОА з супутньою патологією з боку серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту та підвищеною толерантністю до глюкози, а також розроблено підходи до лікування у хворих на ОА з поєднаною патологією з боку опорно-рухового апарата (остеопороз, подагричний артрит).

Ключові слова: остеоартроз, остеопороз, подагричний артрит, цитокіни, лікування.

Проценко Г.А. Оценка состояния хрящевой и костной ткани у больных с остеоартрозом и обоснование дифференцированных программ фармакотерапии. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.12 - ревматология. - Национальный научный центр "Институт кардиологии имени академика Н.Д. Стражеско" АМН Украины, Киев, 2010.

Диссертация посвящена изучению состояния хрящевой и костной ткани у больных с остеоартрозом (ОА). На основании изучения анализа клинического течения заболевания, биохимического, иммунологического методов исследования, результатов исследования состояния хрящевой и костной ткани по данным рентгенологического, УЗД, МРТ, денситометрического методов обследования, а также морфологических показателей, предложен дифференциальный подход к выбору фармакотерапии в зависимости от стадии заболевания и сопутствующей патологии.

Выявлены особенности нарушения хрящевой и костной ткани у больных с остеоартрозом в зависимости от стадии заболевания и сочетанной патологии со стороны опорно-двигательного аппарата (остеопороз, подагрический артрит). Биохимическими и иммунологическими маркерами прогрессирования ОА является состояние свободнорадикального окисления белков, увеличение активности антиперекисных ферментов каталазы и супероксиддисмутазы, увеличение концентрации фактора некроза опухолей-б, СРП, интерлейкина-1 и 6, увеличение активности коллагеназы, щелочной фосфатазы. Выявлена прямая корреляционная зависимость концентрации в сыворотке крови ФНО-б, РОЕ и СРП у больных ОА с синовитом.

Анализ биохимических маркеров синтеза и резорбции косной ткани, таких как фракция гидроксипролина, активность коллагена, а также концентрация ГАГ, свидетельствуют о развитии патологического процесса на фоне метаболических изменений в хрящевой ткани. У больных ОА выявлено увеличение активности коллагеназы более чем в 3,5 раза по сравнению с нормой. Аналогичные отклонения выявлены в обмене метаболитов коллагена. Еще более выраженные изменения наблюдались в содержании глюкозоаминогликанов. Следует отметить и отклонения от нормальных величин активности щелочной фосфатазы, особенно ее костного изофермента, что свидетельствует о значительных нарушениях костного метаболизма у больных ОА.

Доказана необходимость проведения МРТ суставов для ранней диагностики морфологических изменений у больных ОА и мониторинга эффективности лечения препаратами структурно-модифицирующего действия.

Сравнительный морфологический анализ биоптатов суставной хрящевой ткани у больных ОА II рентгенологической стадии до и после лечения хондроитин сульфатом свидетельствует о восстановлении функциональной активности хондроцитов и усилении репаративных процессов хряща и замедлении его разрушения.

Разработан алгоритм диагностики и безопасного лечения больных ОА с сопутствующей патологией со стороны сердечно-сосудистой системы, желудочно-кишечного тракта и повышенной толерантностью к глюкозе, а также разработаны подходы к лечению у больных ОА с сопутствующей патологией со стороны опорно-двигательного аппарата (остеопороз, подагрический артрит).

Анализ профиля безопасности селективных ингибиторов ЦОГ-2 на основе рофекоксиба подтвердил эффективность и безопасность курсовой дозы препарата 25 мг/сутки на протяжении 30 дней без негативного влияния на течение сердечно-сосудистых заболеваний при их наличии: не отмечено существенных колебаний систолического и диастолического АД (p>0,1); показатели ЭКГ в процессе лечения не изменялись.

Результаты собственных исследований подтвердили эффективность применения стронция ранелата у больных с ОА в сочетании с ОП. Изучение динамики интенсивности вертебрального болевого синдрома и качества жизни за унифицированным опросником в процессе лечения способствовало достоверному снижению боли по шкале ВАШ (t=3,98; p=0,005), улучшению качества жизни, расширению двигательного режима и физической активности, повышению МПКТ по данным ультразвуковой денситометрии на 4,8 %, что предупреждает возникновение патологических переломов.

Продемонстрирована взаимосвязь отдельных клинико-лабораторных признаков заболевания с состоянием пуринового обмена, особенностями цитокиновой сети и наличием активности антител к коллагену ІІ и ІІІ типов в развитии дегенеративного процесса у больных ОА в сочетании с ПА. Доказана высокая информативность УЗД в количественной оценке характера поражения суставов. При лечении ОА у больных с ПА диацереином, получено достоверное снижение уровня ФНО-б и ІЛ-6.

Ключевые слова: остеоартроз, остеопороз, подагрический артрит, цитокины, лечение.

Protsenko G. O. The bone and cartilage tissue condition assessment in patients with osteoarthritis and substantiation of differential programmes of treatment. - Manuscript.

Thesis for obtaining the scientific degree of Doctor of Medical Sciences in speciality 14.01.12 - rheumatology. - National scientific centre "The M. D. Strazhesko Institute of Cardiology" of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2010.

The thesis is devoted to cartilage and bone tissue condition investigation in patients with osteoarthritis. According to clinical duration of the disease, biochemical, immunological, ultrasound, X-ray, densitometric methods of investigation, MRI, and morphological indexes the differential approach to therapy depending on the disease stage and concomitant diseases was proposed.

The features of violation of cartilage and bone tissue were determined for patients with osteoarthritis depending on the stage of disease and combined locomotor pathology. The necessity of MRI investigation of joints for early examination of morphological changes in patients with osteoarthritis and for their SYSADOA therapy following was confirmed.

The comparative morphological analysis of joint's cartilage bioptates in patients with II-nd X-ray stage of osteoarthritis before and after chondroitin sulfatis treatment testifies the increase of hondrocytes functional activity, cartilage repair and decrease of its destruction.

The clinical and diagnostic algorithm of diagnosis and safe treatment of patients with osteoarthritis, cardiovascular and gastrointestinal diseases, increased tolerance to glucose were elaborated. The new methods of treatment of patients with osteoarthritis and combined locomotor system pathology (osteoporosis, gout) were proposed.

Key words: osteoarthritis, osteoporosis, gout, cytokines, treatment.

азмещено на Allbest.ru