Роль локальної стрес-лімітуючої системи у механізмах цитопротекції слизової оболонки cтравоходу і шлунка

Вплив ЕНА в дозі 0,5 мл/100 г сприяв значному поліпшенню кровоплину, що свідчить про відновлення мікроциркуляції та обмеження процесів ушкодження за рахунок мультимодального впливу NO. Порівняльні дослідження впливу ЕНА за умов КД засвідчили, що блокада синтезу CGRP призвела до збільшення площі ураження у 2,7 разу і зменшення ШКП (17 %) порівняно з показниками тварин з інтактними КЧН. Наші дані підтверджують важливість порушень мікроциркуляції в утворенні нейродистрофічних пошкоджень СОШ і свідчать про виражену противиразкову активність ЕНА за рахунок активування ПГ/ЦОГ і NO/NOS компонентів ЛСЛС (Baenkler H.W., 2004; Takeeda M., 2004).

Для вивчення потенційного дозозалежного впливу на ЛСЛС шлунка ЕЗГ, багатого на ПА, що, за даними літератури, виявляє виразну антиоксидантну та цитопротекторну дії (Tirillini B., 2000; Giamperi L., 2004), проведено порівняльні дослідження засобу в умовах етанол- і стрес-індукованого ульцерогенезу.

Етанол спричинював типові некротичні пошкодження різної глибини і середньої площі 86±5 мм2 та зменшував ШКП на 38 % (за дії плацебо) порівняно з контрольними тваринами (72,171,7 мл/хв/100г тканини, що було прийнято за 100 %). Гастропротекторний вплив ЕЗГ чинив у дозі 32 мг/кг, що супроводжу-вався збільшенням ШКП на 18 % і зменшенням площі ушкоджень СОШ у 3,7 разу (p<0,05), а також був аналогічним до впливу синтетичного аналога ПГЕ2, який застосовували в такий ж спосіб, як ЕЗГ. Засвідчено, що за умов моделювання стрес-індукованого ульцерогенезу ефективна цитопротекторна дія ЕЗГ настає при дозі 32 мг/кг.

Для підтвердження участі ПГ/ЦОГ компонента ЛСЛС застосовували екзогенну дію неселективного блокатора ЦОГ ІНДО, який нівелював гастропротекторну дію ЕЗГ, збільшуючи кількість геморагічно-деструктивних пошкоджень удвічі, і зменшував ШКП на 12 % (p<0,05); і селективного блокатора ЦОГ РОФ, який викликав подібні ефекти, але меншої виразності, що пояснюється високоспецифічним селективним впливом на ЦОГ-2 і гальмуванням синтезу цитопротекторного ПГЕ2 (Tegeder I., 2000; Fujimura T., 2006).

Враховуючи ключову роль мікроциркуляції у формуванні захисних властивостей СОШ, вивчали зміни резистентності СОШ за умов моделювання активності NO/NOS системи (блокада L-NNA без/з сумісною дією L-аргініну) та коригувального впливу ЕЗГ (табл. 1).

Встановлено, що застосування L-NNA різко зменшувало цитопротекторний вплив ЕЗГ, що проявлялось у достовірному збільшенні площі уражень у 9,5 рази та зменшенні ШКП при етанолових пошкодженнях СОШ. Корекція ЕЗГ впливу блокування активності NO/NOS шляхом екзогенного введення L-NNA відновлювала гастропротекцію та покращувала перфузію СОШ за рахунок ендотелійзалежного розслаблення судин СОШ.

Поєднання дії інгібітора (L-NNA) з донором (L-аргініном) NO/NOS системи та ЕЗГ підтверджує виразний вазотропний вплив рослинних ПА на СОШ. Подібні дані про реактивність судин за екзогенної дії природних ПА були отримані Bagchi D. (2003); Dixon R.A. (2005).

Таблиця 1 - Вплив екстракту зернят грейпфрута на СОШ та зміни ШКП у щурів за умов етанолового виразкоутворення та моделювання активності NO/NOS системи, М±m, n=6-8

Примітка: * p<0,05 порівняно з плацебо, + p<0,05 порівняно з відповідною групою без L-NNA, е p<0,05 порівняно з відповідною групою без L-аргініну.

Зміна кровопостачання СОШ під впливом ЕЗГ сприяла активізації транспортно-обмінних процесів між кров'ю та тканинами, а отже, трофічних процесів і слизоутворення, відповідно, зменшуючи цитодеструктивний вплив змодельованої відповіді.

Як видно з табл. 2, за умов стресового ульцерогенезу використання КД сприяло збільшенню площі ураження СОШ у 1,5 разу та зменшенню ШКП на 19 % порівняно з тваринами, яким не робили КД. Введення ЕЗГ поліпшувало локальне кровопостачання СОШ (ШКП збільшувався на 17 %).

Таблиця 2 - Вплив екстракту зернят грейпфрута на площу уражень СОШ і ШКП за умов стрессового виразкоутворення та зміни активності КЧН, М±m, n=6-8

Примітка: * p<0,05 порівняно з контролем, + p<0,05 порівняно з відповідною групою з нормальною іннервацією, е p<0,05 порівняно з відповідною групою з KД без введення CGRP.

Зважаючи на значні зміни резистентності СОШ в умовах КД вирішили застосувати на такому тлі додатково екзогенне введення СGRP (10 нг/кг) разом з ЕЗГ. Вплив CGRP нівелював ефекти КД (показники середньої площі уражень СОШ і ШКП наближались до показників аналогічної групи тварин з нормальною іннервацією), тому ефект ЕЗГ потрактовано як гастропротекторний.

Отже, активувальний вплив рослинних ПА на мобілізацію ЛСЛС, що сприяє вазодилятації й цитопротекції, запобігає утворенню геморагічно-деструктивних уражень на СОШ під час індукції ульцерогенезу, а також виявляє виразну противиразкову дію в умовах моделювання функціональної неспроможності природної резистентності епітеліального бар'єра (спотворення стереотипу відповіді NO/NOS і ПГ/ЦОГ сигнальних шляхів і деаферентації КЧН).

При вивченні стану системи про- та антиоксидантного захисту (АОЗ) за умов дозозалежного впливу ЕЗГ на мобілізацію системи АОЗ встановлено, що моделювання ульцерогенезу викликало статистично значуще підвищення інтенсивності процесу перекисного окислення ліпідів (ПОЛ). Так, вміст МДА достовірно (p<0,05) збільшився до 14,8±2,3 нмоль/г білка (етанолові пошкодження), 16,8±2,3 нмоль/г білка (стресові пошкодження) порівняно з показниками інтактних тварин (0,5±0,02 нмоль/г білка). Відомо, що новоутворені продукти мають мембранотоксичні властивості й сприяють утворенню описаних деструктивних явищ СОШ. Вплив ЕЗГ супроводжувався зниженням вмісту МДА у щурів, а при дозі 64 мг/кг досягав 6,6±0,7 нмоль/г білка або 8,6±0,8 нмоль/г білка (p<0,05) відповідно в моделях етанолового або стресового виразкоутворення, що пояснюється потужним антирадикальним впливом ЕЗГ. Виявлені антиоксидантні властивості ЕЗГ підтверджені дослідженнями мРНК СОД, проведеними за допомогою ПЛР, оскільки перевагами такого методу є висока точність та специфічність. Графічне інтерпретування співвідношення мРНК СОД до мРНК в-актину подано на рис. 8.

Інтенсивність детекції мРНК СОД була суттєво більшою для СОШ інтактних тварин, ніж тих, що зазнали етанолового пошкодження й отримували плацебо, а вплив ЕЗГ призвів до посилення сигналу, про що свідчить потужне експресування мРНК СОД.

Для встановлення активувального впливу ЛСЛС рослинним засобом проведено порівняльні дослідження структурно-функціональних характеристик СОШ за умов стресового ульцерогенезу та дозозалежного введення ПА Viburnum opulus. Виявлено, що катехолемія спричиняла множинні ерозивно-виразкові пошкодження точкового та лінійного характеру й достовірне збільшення площі ураження СОШ до 20,90±0,84 мм2, тоді як введення ПА (75 мг/кг) викликало достовірне зменшення площі уражень майже удвічі порівняно з групою контролю. Встановлено характерні зміни вмісту NO2-. У тварин, які споживали ПА (75 мг/кг), реєстрували достовірне збільшення NO2- - на 25 % і зменшення вмісту МДА на 27 % від аналогічних результатів групи контролю (p<0,05). Трансформація ПОЛ супроводжувалась змінами активності АОЗ: ПА викликали збільшення активності СОД на 12 %, порівняно з тваринами, які отримували плацебо. Встановлено, що зміни активності ГПО і КАТ мали таку ж спрямованість.

Отже, збільшення активності АОЗ за умов стресу можна трактувати як компенсаторну реакцію, призначену для усунення кількості АФК, а за впливу ПА - позитивну прогностичну ознаку захисту біологічних мембран від впливу продуктів ПОЛ, що зареєстровано й іншими дослідниками (Попова Л.Д., 2004; Решетняк Н.В., 2006). Аналіз динаміки змін в-ЛП засвідчив вірогідне зменшення їх вмісту у тварин, що отримували ПА, порівняно з аналогічними показниками контролю, що можна трактувати як підтримку метаболічного гомеостазу для інтенсифікації використання енергетичних ресурсів. Зменшення активності ЛФ на 18 % (p<0,05) за впливу ПА (75 мг/кг) підтверджується меншими альтеративними пошкодженнями та мікрогемодинамічними розладами прилеглої строми СОШ, які виявляються мікродефектами латеральних контактів між епітеліоцитами, локальною десквамацією, набряком підслизової основи, зменшенням лейкоцитарної інфільтрації власної пластинки слизової, дрібними крововиливами та мікротромбами.

При вивченні методом лектин-пероксидазної техніки вуглеводних детермінант встановлено, що стрес-індуковані ураження викликають ослаблення експресії рецепторів вDGal-специфічного лектину PNA, як в епітеліоцитах, так і в клітинах залоз СОШ поряд з виразними ознаками міжепітеліального набряку, дефектами апікальних полюсів поверхневих епітеліоцитів (рис. 9).

Введення ПА сприяло інтенсифікації рецепторів PNA у клітинах епітелію та редукції - в залозах СОШ, що можна пояснити мобілізацією процесів слизоутворення. Індукована стресовим виразкоутворенням мінливість маркування лектинами HPA та WGA, викликана відмінностями у синтезі, формуванні й виділенні різних компонентів слизу, зміні адгезивних властивостей поверхневих мембран епітеліоцитів, про що повідомляють також М.Т. Рустамова, А.А.Хамраев (2005).

Так, у ДПК виявлено характерні ознаки: збільшення кількості келихоподібних клітин у ворсинках і криптах, гіперплазія залоз Бруннера, що свідчить про розвиток компенсаторних реакцій унаслідок мобілізації ЛСЛС.

Отже, враховуючи, що активація ЛСЛС ПА рослинного походження зумовлена антирадикальною, вазотропною, мембранотропною діями, то результати досліджень про механізми впливу можуть бути використані як основа при створенні засобу противиразкової дії для профілактики і лікування КАХ. Наш висновок узгоджується з даними Sugiyama T. (2004) у тому, що ПА екстракту Gingo biloba впливають на активність цитохрома Р450, та Iwasaki Y. (2004) - про гастропротекторний вплив ПА шляхом поліпшення цитопротекції та гастрин-стимулювального впливу.

Порівняльні дослідження показали, що ЛЦХ СОШ є перспективним напрямом діагностики особливостей функціональної спроможності природної резистентності гастродуоденальної ділянки, що підтверджують Н.А. Волошин, Е.А. Григорьева (2005), які вважають широке впровадження ЛГХ у практику важливим завданням медико-біологічних досліджень.

При вивченні неспецифічних змін ЛСЛС, спрямованих на підтримку адекватного структурно-метаболічного гомеостазу СОШ за умов стресового виразкоутворення МТ запобігав розвитку руйнування міжепітеліальних і клітинно-матриксних взаємозв'язків СОШ, що пояснюється його плейотропною дією (Сагач В.Ф., 2006; Elsenbruch S. 2005, Esparza J.L., 2005). Порівняльні дослідження вмісту NO2- показали, що стрес- відповідь спричиняє мобілізацію системи NO/NOS, яка є наслідком фізіологічного процесу залучення iNOS, причому суттєвих відмінностей між ВСР та НСР не виявлено. Під впливом МТ збільшився вміст NО2- у ВСР на 27,9 %, НСР - меншою мірою, що можна пояснити особливостями функціональної мобілізації азотзалежних реакцій.

Показник активності процесів ліпопероксидації - МДА майже не відрізнявся у контрольних групах ВСР (56,74±7,08 мкмоль/мл) та НСР (66,50±2,36 мкмоль/мл) щурів. При цьому виявлено стрес-індуковане збільшення вмісту МДА в 2,5 разу (p<0,05) у ВСР і 1,7 разу (p<0,05) для НСР порівняно з відповідними контрольними групами тварин. Введення МТ спричинювало достовірне зменшення МДА до 66,50±1,61 мкмоль/мл у ВСР і до 83,19±1,49 мкмоль/мл у НСР. Подібність у динаміці змін вмісту МДА при застосуванні МТ можна узагальнити як метаболічне підтвердження антирадикальної дії засобу. Оскільки активність АОЗ у крові істотно наростає у станах, пов'язаних з деструктивними та цитолітичними процесами у клітинних та субклітинних структурах, зменшення активності СОД за впливу МТ у ВСР до 194,69 ± 4,60 од.акт./млЧхв і у НСР - 279,07 ±4,05 од.акт./млЧхв порівняно до тварин, що не отримували корекції, пояснюється як цитопротекторний ефект. Післястресова активність КАТ у ВСР, яким вводили МТ, перевищувала значення у 1,87 разу (p<0,05), сягаючи найвищого рівня, що свідчило про активну мобілізацію антиоксидантних реакцій, тоді як у НСР - збільшення у 1,25 разу (p<0,05) порівняно з відповідними значеннями без коригувального впливу. При дослідженні динаміки змін активності ГПО встановлено, що стрес викликав мобілізацію активності ГПО більшою мірою у ВСР, ніж у НСР. Вплив МТ призвів до активування даного ензиму як у ВСР, так і в НСР (на 40 %, p<0,05). Отримані результати можна пояснити тим, що антирадикальний вплив МТ сприяв зменшенню деструкцій СОШ, що виявилось у меншій виразності компенсаторних реакцій мобілізації ГПО. Це відповідає даним літератури, згідно яких, МТ виявляє антиоксидантну активність як in vitro, так і in vivo (Barrenetxe J., 2004, Jaworek J., 2004). Згідно з сучасним трактуванням, АФК є ключовими фізіологічними чинниками, які беруть участь у сигнальній трансдукції (АР-1, NF-KB) та експресії низки генів, відповідальних за активність ензимів-антиоксидантів, проліферацію і диференціацію клітин тощо (Umegaki E., 2006). Нашими результатами підтверджено, що експресія проявів пошкоджувального впливу в СОШ є універсальною реакцією організму шляхом мобілізації АОЗ ЛСЛС.

Важливу роль у виразкоутворенні відіграють азотзалежні імунотропні реакції (Storr M., 2002; Mineiro M., 2006). МТ, як імуномоделювальний засіб, впливає на утворення і функціонування лімфоцитів, гранулоцитів, мононуклеарних фагоцитів, визначаючи разом з кортизоном добовий ритм продукування цитокінів, бере участь у трансформації механізмів запального процесу (Carrillo-Vico A, 2005). У ВСР стресова реакція характеризувлась істотним лейкоцитозом, збільшенням вмісту лімфоцитів. Імунограми відрізнялась зростанням 0 (NK) клітин, зменшенням В-лімфоцитів, загальних Т-лімфоцитів та Т-супресорів. Жоден показник стану імунітету не відхилявся від норми більше ніж на 33 %. Введення МТ спричинило зменшення лейкоцитозу та суттєве збільшення ІГПП (близько 10 балів), а також збільшення вмісту В-лімфоцитів і модифікації субпопуляцій Т-лімфоцитів: зменшення Т-хелперів та збільшення Т-супресорів. У НСР екзогенний вплив МТ виявлявся зменшенням лейкоцитозу, ІГПП сягав 7 балів. Крім того, констатовано вищі від норми вміст лімфоцитів та найбільша кількість Т-лімфоцитів, загальних і активних, а також зменшення кількості 0 (NK) клітин і Т-супресорів. Зміни в кількості популяцій та субпопуляцій лімфоцитів, характер імунотропних запальних реакцій свідчать про імуномодуляторний характер впливу МТ, зменшення проявів запальних реакцій та їх залежність від особливостей стрес-резистентності тварин, що підтверджено дослідженнями С.С. Ткачук, В.П. Пішака (1999-2006).

Для розв'язання завдання участі ЛСЛС у формуванні поєднаних деструктивних уражень у функціонально пов'язаних органах за умов індукції стресу вивчено структурні еквіваленти змін у слизовій оболонці ротової порожнини, ДПК, а також печінки. Викликане стресом гіперактивування ПОЛ, порушення функціонального патерну ейказаноїдів, ендотеліальна дисфункція, що за даними Slomiany B.L., Slomiany A. (2002); Tanigawa T. (2005); Lim D.J. (2006), спричиняють порушення йон-транспортних систем і синтезу HSP, призводячи до змін у порядку пакування і конформації білків, розбалансування реакцій розпаду та ресинтезу ліпідів, підвищення проникливості мембран, погіршення трофіки. Зважаючи на індуковане МТ активування ключових факторів ЛСЛС: NO/NOS, ПГ/ЦОГ компонентів і АОЗ, - виявлено позитивну динаміку зменшення ознак руйнування міжепітеліальних контактів і клітинностромальних взаємозв'язків епітеліального бар'єра проксимального відділу травної системи. Слід зазначити, що з урахуванням особливостей, морфологічні зміни в яснах та язику були однотипними. Порушення будови РШ були представлені витонченням; тоді як у НСР - частковим руйнуванням РШ, паракератозом, що пояснюються відмінностями у мобілізації АОЗ. При дослідженні мікроархіотектоніки печінки виявлено значні альтеративні зміни та гемодинамічні розлади. Ураження паренхіми включали ознаки нерівномірно вираженої великовакуольної дистрофії. Неспецифічними морфологічними характеристиками порушень мікрогемодинаміки печінки були розширення синусоїдів, гіперемія центральних вен, дрібні геморагії у ділянках некрозу. За впливу МТ спостерігались дрібні фокуси загиблих гепатоцитів шляхом апоптозу. Зареєстровані зміни печінки свідчать про цитопротекторний вплив МТ, який можна пояснити активуванням ЛСЛС, що викликає зменшення незворотних змін клітини та залучення механізму апоптозу, індукованого стрес-реакцією (Олійник E. В., Meщишин І.Ф., 2004; Bubenik G.A., 2002; Ercan F., 2004). Отже, напруження та виснаження компенсаторно-пристосувальних механізмів опірності проксимального відділу травної системи призводить до генералізованих пошкоджень, дисфункції епітеліального пласта і мікроциркуляції, дисрегуляції запальних реакцій, недостатності пластичних процесів, що втілюється у поєднаних ураженнях органів травлення.

Згідно з окресленими завданнями проведено ЛГХ обробку препаратів для ідентифікації глікополімерів у СОШ і ДКП. У тварин контрольних груп задокументовано особливості розподілу вуглеводних детермінант в-галактози, N-ацетил-вглюкозаміну, N-ацетил-бгалактозаміну (HPA-, PNA-, WGA-, SNA-кон'югації), причому суттєвих цитоморфологічних відмінностей між ВСР та НСР щурами не діагностовано, крім того, стрес-індуковані ураження сприяли перерозподілу рецепторів лектинів, що пояснено цитодеструктивним впливом катехолемії, вазоконстрикції і, як наслідок, кількісно-якісними змінами слизоутворення. При введенні МТ рецептори НРА констатували у гландулоцитах кінцевих секреторних відділів шлункових залоз у СОШ та ентероцитах з облямівкою ДПК. У тварин цієї групи помічено також високу спорідненість рецепторів лектину НРА до мукоцитів залоз Бруннера. Перелічені зміни потрактовано як ознаки поліпшення продукування та секреції слизу. Інтенсивну експресію біополімерів вDGal виявлено у складі шийкових мукоцитів з локалізацією у ділянці дна шлункових ямок, що є ознакою клітинної репарації. Це твердження узгоджується з результатами досліджень Maruyama M., et al. (2002). Цитотопографію рецепторів сіалогліканів підмічено у гландулоцитах кінцевих секреторних відділів і вивідних проток, крім того у парієтальних клітинах вивідних проток власних залоз шлунка цієї групи тварин констатовано глікокон'югати у формі NАcDGal, які виявляли лектином НРА. Водночас зареєстровано посилення експресії рецепторів лектину WGA як у складі гландулоцитів кінцевих секреторних відділів власних залоз, так і у складі глікокаліксу епітеліоцитів СОШ, що формують слизовий бар'єр. Отримані результати можна трактувати як зміцнення захисного муцинового бар'єра, пов'язаного з синтезом і вивільненням простаноїдів, покращенням локального кровопостачання під впливом МТ, що описують й інші дослідники (Kvetnoy I.M., 2002; Boutin J., 2005). Окрім того, у тварин, яким вводили МТ, зауважено ЛГХ ознаки активування ентеральної нервової системи. Маркером нейроцитів підслизового нервового сплетення можна вважати лектин WGA, завдяки якому відбулось чітке верифікування їхніх вуглеводних детермінант, що опосередковано свідчить про пристосувальні зміни нейро-гуморального регулювання для підтримки гомеостазу мікросередовища клітин строми та локального кровопостачання структур травної системи (Szabo S., Khomenko T., 2006). Це, зокрема, сприяє зміні захисних властивостей слизу, його в'язкості та співвідношення гідрофобність-гідрофільність, що в кінцевому підсумку формує важливий передепітеліальний компонент СОШ, який визначає резистентність епітеліального бар'єра до дії цитоагресивних чинників. Порівняльний аналіз об'єктивних змін селективної цитотопографії лектинів СОШ підтвердив перспективність ЛГХ як діагностичного методу верифікації активізації ЛСЛС.

Оскільки у протидії агресивному люменальному впливу у молекулярно-клітинних механізмах цитопротекції СОШ важливу роль відіграють фосфоліпіди епітеліального бар'єра шлунка (Modvin I.M., Sachs G., 2005), привертає увагу можливість модифікування резистентності епітеліального бар'єра СОШ щ-3 ПНЖК, які, за результатами наукової групи О.О. Мойбенка (2004-2006), збільшують вивільнення NO, зменшують реактивність судин на дію агоністів адренорецепторів, а отже, є потенційними активаторами ЛСЛС. Ми вважали за доцільне провести дослідження впливу щ-3 ПНЖК на механізми морфо-функціональної цілісності СОШ за умов стресового виразкоутворення та модифікування активності ЛСЛС блокадою синтезу ПГ ЦОГ-1 і ЦОГ-2. Встановлено, що у тварин групи, які споживали щ-3 ПНЖК, вміст NО2- збільшився на 36 % (р<0,05), порівняно з контролем. Водночас за даними планіметрії спостерігалося зменшення середньої площі пошкоджень СОШ - на 33 % і, відповідно до встановленої системи градації ВАШ, виявлено гістологічні ознаки зменшення АЗ епітелію, лейкоцитарної інфільтрації, а також кількості периваскулярних крововиливів. Під впливом ІНДО кількість ерозій і виразок (3-бальні пошкодження) становили 28 %, невеликі поверхневі ділянки десквамації епітелію - 68 %, фокальний некроз - 24 %, що свідчить про зменшення утворення цитопротекторних ПГ і погіршення перфузії тканин за рахунок вазоконстрикції. Отримані дані про коливання вмісту NО2- у тварин, яким модифікували активність ПГ/ЦОГ компонента ЛСЛС, показали, що РОФ достовірно збільшував вміст NО2- на 21 % (p<0,05) порівняно з тваринами, яким корекцію не проводили. Крім того, ознаки альтерації епітеліального шару СОШ виявлялись дистрофічними змінами, ознаками фокального некрозу у 70 % і поверхневою дескамацією у 30 % випадків, що зумовлено високоспецифічним антициоксигеназним (ЦОГ-2) впливом РОФ (Takeeda M., et al., 2004). Вплив щ-3 ПНЖК був виразним статистично значущим антирадикальним і зменшував вміст МДА на 32 % порівняно з групою контролю (p<0,05), тоді як за поєднаного застосування з ІНДО чи РОФ захисний ефект слабшав. Одночасно зареєстровано зміни активності АОЗ, при цьому модуляція показників СОД, КАТ, ГПО була різноспрямованою. Дослідження засвідчили, що застосування щ-3 ПНЖК спричинило збільшення активності СОД на 47 %, тоді як на тлі неселективної блокади ЦОГ (ІНДО) така активуюча дія нівелювалась, а за застосування РОФ, селективного блокатора ЦОГ-2, - зберігалась. Отриманий результат можна пояснити почерпнутими з літератури відомостями про те, що блокатори ЦОГ-2 володіють властивостями антиоксидантів (Подплетная Е.А., Мамчур В.Й., 2005). Зміна активності ГПО мала таку ж спрямованість, як і КАТ, а саме: підвищувалась для тварин, що отримували плацебо, тоді як за блокади ЦОГ-1 - простежено зменшення у 1,23 разу; РОФ - 2,4 разу порівняно з тваринами, які отримували плацебо. Збільшення активності антиоксидантних ензимів за індукції стресу можна трактувати як компенсаторний характер, призначений для усунення кількості вільнорадикальних продуктів та їх метаболітів, а значне збільшення за дії щ-3 ПНЖК - як позитивну ознаку захисту, що передбачає мобілізацію АОЗ та мембранотропний вплив у протидії цитоагресивним чинникам. Одночасно встановлено, що обидва ізоензими ЦОГ є важливими для активування ЛСЛС СОШ через молекулярні механізми міжклітинної взаємодії (Yokoyama K., 2006).

Важливим для дослідження потенційних гастропротекторних властивостей похідних тіазолотіопірану стали результати їхнього попереднього вивчення in vivo i in vitro науковою групою Б.С. Зіменковського, Р.Б. Лесика у 2004-2006 рр., що вказують на потужний антиоксидантний, антиішемічний, мембраностабілізуючий ефекти цих засобів. Застосування ВАШ показало, що гістологічні прояви ураження епітелію СОШ у тварин, яким коригували стресове виразкоутворення Les-2104, були менш вираженими (2-бальні пошкодження у 60 %, 1-бальні - у 40 %), ніж у щурів, яким вводили плацебо (3-бальні - у 20 %, 2-бальні - у 60 %, 1-бальні - у 10 %), а реакція прилеглої строми обмежувалась набряком і стазами у судинах локального кровопостачання, лейкоцитарною інфільтрацією власної пластинки СОШ, що статистично реалізувалось 2-бальними пошкодженнями у 40 % і 1-бальними - у 60 % тварин. Застосування Les-2104 в моделі гострого стресу сприяло збільшенню вмісту NO2- на 35 % (р<0,05) порівняно з тваринами, що отримували плацебо. Це може свідчити про підвищення вазотропної ендотеліальної активності NO, яке сприяє розслабленню гладком'язових клітин, поліпшує локальне кровопостачання СОШ. Тварини, які отримували Les-2104, під час стрес-відповіді мали нижчий вміст продукту ПОЛ - МДА (р<0,05), що свідчить про антирадикальний вплив цього засобу. Les-2104 викликав збільшення активності СОД на 29 % (р<0,05), КАТ зростала на 58 % (р<0,05) під час індукції стресового ульцерогенезу порівняно з тваринами, що отримували плацебо. Активність ГПО за коригувального впливу досліджуваного засобу була достовірно виразніше підвищена (в 1,4 разу). Отримані морфо-функціональні результати є взаємопов'язаними, демонструють ознаки мобілізації ЛСЛС, яка обмежує цитоагресивний вплив, і свідчать про виразну цитопротекторний вплив Les-2104 за умов моделювання ураження СОШ нетопічного характеру. Виявлений мембранопротекторний, вазотропний, антирадикальний, антиоксидантний та антигеморагічний ефекти дають підстави для висновку про гастропротекторний вплив Les-2104, що ґрунтується на екзогенній активації складових ЛСЛС СОШ: NO/NOS, ПГ/ЦОГ компонентів і антиоксидантного захисту.

Отже, викладена концепція підтверджує необхідність подальших досліджень ЛСЛС у реалізації реакцій проксимального відділу травної системи. Сукупність отриманих результатів засвідчила доцільність застосування МТ, засобів рослинного походження, УДХК, щ-3 ПНЖК, похідних тіазолотіопірану як модуляторів активності природної резистентності епітеліального бар'єра СОС і СОШ, оскільки їх інгредієнти володіють активувальним впливом на ЛСЛС. Противиразковий вплив досліджуваних засобів опосередкований мембранотропним, вазотропним, антирадикальним та антиоксидантним ефектами, що слугує аргументом на користь продовження їх доклінічного вивчення з метою створення нових ефективних і безпечних засобів профілактики, альтернативного та комплементарного лікування КАХ.

Висновки

У дисертаційній роботі представлено нове вирішення актуальної проблеми у галузі фізіології травлення - активізації механізмів біорегуляції цитопротекторних властивостей слизової оболонки проксимального відділу травної системи на підставі вивчення та узагальнення результатів експериментальних морфо-функціональних досліджень впливу ендотелій-опосередкованого, простаноїдного та антиоксидантного компонентів локальної стрес-лімітуючої системи. Проведеними дослідженнями науково обґрунтовані критерії функціональної неспроможності епітеліального бар'єра стравоходу і шлунка та розкриті механізми впливу перспективних засобів корекції за умов ульцерогенезу. Це послужило підставами до таких висновків:

1. За умов модельних досліджень різного генезису, що є співвідносні з етіопатогенезом формування клінічних ознак кислотоасоційованих хвороб стравоходу і шлунка, доведена роль локальної стрес-лімітуючої системи у біорегуляторних механізмах цитопротекції слизової оболонки проксимального відділу травної системи. Виявлено, що прояви деструкції епітеліального бар'єра стравоходу і шлунка детерміновані координаційною взаємозалежністю функціонального стану мікроциркуляції з активністю простаноїдного, мобілізацією чи виснаженням антиоксидантного компонентів та імуномотропних реакцій.

2. Обґрунтовані в роботі оригінальні експериментальні моделі внутрішньостравохідного перфузування є адекватними для вивчення резистентності епітеліального бар'єра стравоходу in vivo, дають змогу з'ясувати природу резистентності його слизової оболонки та пояснити роль ендотеліального і простаноїдного компонентів локальної стрес-лімітуючої системи. Моделювання цитоагресивного кислотно-пепсинового чи трипсин-біліарного впливу підтверджено місцевими та загальними реакціями, типовими для рефлюкс-езофагіту кислотоасоційованих захворювань. Блокування цитопротекторного впливу монооксиду азоту і простагландинів призвело до збільшення деструктивних проявів епітеліального бар'єра стравоходу вдвічі, погіршенню стану мікроциркуляції стравоходу на 20 % і 23 %, відповідно.

3. Встановлено кількісні та якісні зміни реакцій компонентів локальної стрес-лімітуючої системи слизової оболонки стравоходу у нормі, за умов блокади їхньої активності, видалення слинних залоз та корекції цитопротекторними засобами. Описаний феномен резистентності слизової оболонки стравоходу зумовлений функціонуванням локальної стрес-лімітуючої системи стравоходу, слинних і езофагальних підслизових залоз, повноцінною біорегуляцією, що забезпечує підтримку гомеостазу клітинних структур, та особливостями експресії мембранних і секреторних глікопротеїнів епітеліоцитів.

4. Верифікована роль капсаїцинчутливих нервів у біорегуляції цитопротекторних реакцій слизової оболонки стравоходу. Капсаїцинова денервація за умов кислотно-пепсинового цитолізу підсилювала прояви функціональної неспроможності епітеліального бар'єра стравоходу в 1,5 разу і виснажувала компенсаторні механізми ендотеліальної ланки вазорегулювання на 30 %, зумовлюючи порушення обмінно-трофічних процесів і локального забезпечення важливими факторами, які детермінують виразкозагоєння.

5. Завдяки застосуванню візуально-аналогової шкали за запропонованою 4-бальною градацією доповнено знання про стадійність альтерації епітеліального бар'єра та виявлено структурно-функціональну залежність між активністю компонентів локальної стрес-лімітуючої системи та ступенем перебудови взаємозв'язків „клітина-клітина”, „клітина-матрикс”, лейкоцитарною інфільтра-цією слизової оболонки стравоходу і шлунка, що дає підстави рекомендувати її як складову алгоритму діагностики змін проксимального відділу травної системи.

6. Динамічна зміна селективної цитотопографії лектинів слизової оболонки стравоходу і шлунка на базальному рівні, за умов цитоагресії і коригувального впливу, ймовірно, зумовлена зміною слизоутворення внаслідок активування локальної стрес-лімітуючої системи. Простежено феномен „поступової деградації” слизоутворення в шлунку порівняно зі стравоходом і виявлено його залежність від особливостей протеолітичного впливу люменального вмісту на експресію різних типів глікопротеїнів слизу. Запропоноване комплексне цитохімічне вивчення функціонального стану слизової оболонки стравоходу і шлунка є доступним високоінформативним діагностичним і прогностичним тестом для кислотоасоційованих хвороб.

7. Встановлено механізми впливу нового ефективного цитопротекторного засобу мелатоніну, що ґрунтується на активуванні ендотелійопосередкованого, простаноїдного компонентів локальної стрес-лімітуючої системи і модифікації цитокінової (ІЛ-1в і ФНПб) відповіді. Залежно від моделі ураження слизової оболонки протизапальний вплив мелатоніну за кислотного типу (вміст ІЛ-1в зменшився на 48 %, ФНПб - на 23,4 %) є більшим, ніж за алкалічного (11,4 і 54 %, відповідно). Встановлений езофагопротекторний ефект за блокади активності циклоокигенази та NО-синтази дає підстави рекомендувати мелатонін як коректор фармакотерапії нестероїдних протизапальних препаратів і ендотеліальної дисфункції.

8. Показано, що дисфункція локальної стрес-лімітуючої системи унаслідок впливу цитоагресивних чинників реалізується у поєднаних деструктивних ураженнях проксимального відділу травної системи. Органоспецифічна цитопротекторна дія мелатоніну виявлена не лише в ефекторах, що зазнали уражувального впливу (слизова оболонка стравоходу і шлунка), а й у функціонально пов'язаних органах (слизова оболонка ясен і язика, дванадцятипала кишки і печінка), і залежить від неспецифічних особливостей вазотропних, цитопротекторних реакцій і швидкості мобілізації активності антиоксидантного захисту.

9. Доведено доцільність використання природних активаторів локальної стрес-лімітуючої системи рослинного походження - екстракту насіння амаранту, проантоцианідинів зернят грейпфрута та калини, що характеризуються поєднаним вазотропним, мембранотропним, антиоксидантним потенціалом і рекомендовані для створення нових ефективних та безпечних противиразкових засобів профілактики та комплексного лікування кислотоасоційованої патології. Результати дослідів з використанням L-NNА та L-аргініну свідчать, що природні проантицианідини володіють здатністю активувати NО-синтазу (кількість геморагічно-деструктивних пошкоджень зменшилась у 8 разів, а локальна мікроциркуляція - на 36 %), а їхній вплив за умов блокади циклооксигенази дає змогу запобігти порушенням природної гастропротекції.

10. Вивчені механізми спрямованої корекції щ-3 поліненасичених жирних кислот, урсодезоксихолевої кислоти та нових похідних тіазолотіопірану на активність NO-синтазної, циклооксигеназної та про- і антиоксидантної систем є основою для модуляції цитопротекторних реакцій епітеліального бар'єра і рекомендуються для використання у доклінічних дослідженнях з метою оптимізації лікувальних заходів.

11. Зміни показників компонентів локальної стрес-лімітуючої системи (ендотелійопосередкованого, простаноїдного, антиоксидантного захисту) пропонується розглядати як прогностичні маркери функціональної цілісності слизової оболонки стравоходу і шлунка, що в перспективі може бути використано для діагностування їхніх функціональних порушень.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1. Заячківська О.С., Гжегоцький М.Р., Кшик М.М. До питання молекулярних механізмів локальної стрес-лімітуючої системи органів травлення // Таврический медико-биологический вестник. - 2003. - Т.7, № 1. - C. 34-38. (Дисертант розробила гіпотезу концепції, уклала планування матеріалу, провела огляд літератури, підготувала статтю до друку).

2. Гжегоцький М.Р., Заячківська О.С. Роль капсаїцинчутливих сенсорних нервів та оксиду азоту в гастропротекції, індукованій екстрактом насіння амаранту // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2004. - № 4. - C. 66-73. (Дисертант визначила мету роботи, планування експерименту, виконала експериментальні дослідження й проаналізовала одержані результати).

3. Zayachkivska O.S., Konturek S.J., Drozdowicz D., Brzozowski T., Gzhegotsky M.R. Influence of plant-originated gastroprotective and antiulcer substances on gastric mucosal repair// Фізіол. журн. - 2004. - T.50, № 6. - С.118-126. (Дисертант визначила мету роботи, провела огляд літератури, планування експерименту, виконала фрагмент експериментальних досліджень, проаналізувала одержані результати, підготувала статтю до друку).

4. Заячківська О.С. Вплив кальцитонін генспорідненого пептиду на гастропротекцію, індуковану екстрактом грейпфрута // Експериментальна і клінічна фізіологія та біохімія. - 2005. - 4. - С. 43-47.

5. Заячківська О.С. Гжегоцький М.Р., Ковалишин В.І. Дифузна нейроендокринна система ротової порожнини і шлунка: дискусійні питання структури і функцій // Фізіологічний журнал. - 2005. - Т. 51, № 6. - С.79-90. (Дисертант визначила мету і завдання роботи, провела огляд літератури, взяла участь у збиранні матеріалів, обґрунтувала результати і підготувала статтю до друку).

6. Мультифункціональна роль оксиду азоту в стресіндукованих ураженнях слизової ясен (експериментальне моделювання) / О.С. Заячківська, О.М. Гаврилюк, Л.В. Паніна, С.Ю. Яців, О.І. Терлецька, С.М. Ковальчук, І.О. Кухлевський // Експериментальна фізіологія і біохімія. - 2006. - №1. - С.41-49. (Дисертант визначила мету роботи, спланувала і виконала експериментальну частину, проаналізовувала одержані результати, підготувала статтю до друку).

7. Заячківська О.С., Гаврилюк О.М. Динаміка та механізм морфофункціональних змін слизової оболонки гастродуоденальної ділянки за умов стресового ульцерогенезу // Вісник проблем біології і медицини. - 2006.- № 2. - С. 208-212. (Дисертант визначила мету роботи, планування експерименту, виконала експериментальну частини, проаналізувала одержані результати, уклала висновки і визначила новизну досліджень).

8. Заячківська О.С. Гастропротекторна дія щ-3 поліненасичених жирних кислот за умов зміни функціонального патерну ейказаноїдів // Гастроентерологія: Міжвід. зб. - Дніпропетровськ: Журфонд, 2006. - Вип. 37. - С.81-87.

9. Заячківська О.С. Імуномоделююча роль оксиду азоту як фактор захисту слизової оболонки гастродуоденальної ділянки за умов стресового пошкодження // Практична медицина. - 2006. - Т.12, № 2. - С. 132-140.

10. Фізіологічні механізми впливу мелатоніну як гепатопротектора за умов стрес-індукованих уражень / О.С. Заячківська, О.М. Гаврилюк, І.О. Нєктєгаєв, О.І. Терлецька, С.М. Ковальчук, Л.В. Паніна, М.Р. Гжегоцький // Вісник наукових досліджень. - 2006. - № 3. - С. 101-105. (Дисертант визначила мету роботи, спланувала і виконала експериментальну частини, проаналізувала одержані результати, обґрунтувала висновки, підготувала статтю до друку).

11. Експресія рецепторів лектинів у слизовій оболонці гастродуоденальної ділянки за умов стрес-індукованих уражень та корекції мелатоніном / О.С. Заячківська, Д.О. Луцик, А.М. Ященко, О.Р. Джура, О.Д. Луцик// Таврический медико-биологический вестник. - 2006. - Т.9, № 3. - C. 67-70. (Дисертант визначила мету роботи, виконала експериментальну частину й проаналізувала одержані результати).

12. Заячківська О.С., Гаврилюк О.М. Морфофункціональні аспекти цитопротекції в моделі дуоденогастроезофагеального рефлюксу за умов дії селективних та неселективних блокаторів циклооксигенази // Збірник наук. праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2006.- Вип.15, кн.1. - С.661-667. (Дисертант визначила мету роботи, спланувала і виконала експериментальну частину, проаналізувала одержані результати, підготувала статтю до друку).

13. Заячківська О. С. Значення ендогенних біорегуляторів слини у формуванні езофагопротекції за умов експериментального пошкодження стравоходу // Сучасна гастроентерологія. - 2006. - № 4. - С. 65-71.

14. Морфофункціональні особливості езофагеального бар'єру при дії мелатоніну за умов експериментального пошкодження різного генезу / О.С. Заячківська, М.Р. Гжегоцький, О.М. Гаврилюк, З. Слівовський, С. Контурек // Вісник наукових досліджень. - 2006. - № 4. - С. 28-29. (Дисертант визначила мету роботи, спланувала і виконала експериментальну частину, проаналізувала одержані результати, підготувала статтю до друку).

15. Особливості розвитку експериментального гастроезофагеального рефлюксу за умов впливу урсодезоксихолевої кислоти та зміни паракринного контуру регуляції / О.С. Заячківська, О.М. Гаврилюк, І.О. Нектєгаєв, Л.В. Паніна // Практична медицина. - 2006. - №5. - С.85-90. (Дисертант визначила мету роботи, спланувала експеримент, виконала експериментальну частину, проаналізувала одержані результати, підготувала статтю до друку).

16. Заячківська О. С., Джура О.Р., Ященко А.М. Bивчення вазодилататорних ефектів мелатоніну на експресію лектинових рецепторів за умов експериментального езофагіту in vivo // Буковинський медичний вісник. -2006. - Т.10, № 4. - С.47-49. (Дисертант провела аналіз літератури, виконала експериментальну частину, проаналізувала одержані результати, підготувала статтю до друку).

17. Заячківська О.С. Особливості розвитку експериментального стресового ульцерогенезу за дії рослинних проантоцианідінів // Експериментальна і клінічна фізіологія та біохімія. - 2006. - № 3. - С. 16-20.

18. Модельні дослідження участі оксиду азоту, простаноїдів та глікокон'югатів епітеліального бар'єру стравоходу в езофагопротекції / О.С. Заячківська, М.Р. Гжегоцький, З. Слівовський, Т. Бжозовський, С.Я. Контурек, О.Р. Джура, А.М.Ященко // Лікарська справа. - 2006. - №7. - С.35-41. (Дисертант брала участь в розробці концепції, плануванні і виконанні експериментальної частини, підготувала статтю до друку).

19. Заячківська О.С. Молекулярні механізми цитопротекторного впливу проантоцианідів рослинного походження при пошкодженнях слизової оболонки шлунка різного генезу // Фізіологічний журнал. - 2006. - № 6. - С.71-78.

20. Роль мелатоніну як цитопротектора за умов експериментального езофагіту / О.С. Заячківська, М.Р. Гжегоцький, Ю.О. Поспішіль, З. Слівовський, С. Контурек // Медична хімія. - 2006. - № 4. - С.101-103. (Дисертант визначила програму досліджень, проаналізувала одержані результати, підготувала статтю до друку).

21. Заячківська О.С. Вплив жирнокислотного складу клітинних мембран на гастропротекцію за умов стрес-індукованих уражень // Медичні перспективи. - 2006. - Т. 11. - С.24-27.

22. Заячківська О. С. Значення NO-опосередкованого механізму резистентності слизової стравоходу // Український медичний альманах. - 2006. - Т.9, №6. - С.48-49.

23. Особливості цитокінового профілю за умов експериментального езофагіту та модифікації цитопротекторних механізмів / О.С. Заячківська, М.Р. Гжегоцький, З. Слівовський, Т. Бжозовський, С.Я. Контурек // Лікарська справа. - 2006. - №8. - С. 94-96. (Дисертант визначила ідею, виконала експериментальну частину, проаналізувала одержані результати, підготувала статтю до друку).

24. Функціональний стан мікроциркуляції стравоходу в генезі гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (експериментальні дослідження) / О.С. Заячківська, М.Р. Гжегоцький, О.М. Гаврилюк, З. Слівовський, Т. Бжозовський, С.Я. Контурека // Сучасна гастроентерологія. - 2007. - № 1. - С. 50-55. (Дисертант визначила логіку досліджень, виконала експериментальну частину, проаналізувала одержані результати, підготувала статтю до друку).

25. Zayachkivska O.S., Konturek S.J., Drozdowicz D., Konturek P.C., Brzozowski T. Gastroprotective effects of flavonoids in plant extracts // Journal of Physiology and Рharmacology. - 2005.- V. 56, № 1. - P.219 - 231. (Дисертант брала участь в розробці концепції, проаналізувала дані літератури, виконала фрагмент експериментальної частини).

26. Brzozowski T., Konturek P.C., Drozdowicz D., Konturek S.J., Zayachivska O.S., Paido R., Kwiecien S., Pawlik W., Hahn E. Grapefruit-seed extract attenuates ethanol - and stress-induced gastric lesions via activation of prostaglandin, nitric oxide and sensory nerve pathways // World J. Gastroenterol. - 2005. - V. 11, № 41. - P. 6450-6458. (Дисертант опрацювала дані літератури, виконала фрагмент експериментальної частини й проаналізувала одержані результати).

27. Zayachkivska O. The effect of щ-3 polyunsaturated fatty acids modulation on nitric oxide and oxidative metabolism in the stress-induced gastic lesions // Annales Universitatis Mariae Curie-Skіodowska. - Lublin, 2006. - V.19, № 1. - P. 175-177.

28. Zayachkivska O.S., Gzhegotsky M.R., Terletska O.I., Lutsyk D.A., Yaschenko A.M., Dzhura O.R. Influence of Viburnum Opulus proanthocyanidins in stress-induced gastrointestinal mucosal damage // J. Physiol. Pharmacol. - 2006. - V.57, Suppl. 5. - Р.155-167. (Дисертант визначила мету роботи, проаналізувала дані літератури, спланувала і виконала експериментальну частину, проаналізувала одержані результати, підготувала статтю до друку).

29. Пат. № 9192. UA, A61K35/78. Застосування екстракту насіння амаранту багряного як гастропротекторного засобу / М.Р. Гжегоцький, О.С. Заячківська (UA). - № заявки u2005 01374; Заявлено 15.02.2005; Опубл. 15.09.2005, Бюл. №9. (Дисертант виконала патентно-інформаційний пошук, обґрунтувала науково-теоретичні основи винаходу, брала участь у проведенні досліджень).

30. Патент № 10166. UA, A61K35/78. Застосування екстракту зернят грейпфруту (Citrus paradise) як гастропротекторного засобу / М.Р. Гжегоцький, О.С. Заячківська (UA).- № заявки u2005 01385; Заявлено 15.02.2005; Опубл. 15.11.2005, Бюл. №11. (Дисертант виконано патентно-інформаційний пошук, обґрунтувала науково-теоретичні основи винаходу, провела дослідження).

31. Патент № 17828. UA, А61К 31/38; А 61Р 1/00. ”9-(4'-флуорофеніл)-3,7-дитіа-5-азатетрацикло[9.2.1.02,10.04,8] тетрадецен-4(8)-ону-6, який виявляє гастропротекторну дію” / Б.С. Зіменковський, М.Р. Гжегоцький, О.С. Заячківська, І.В. Нектєгаєв, Д.В. Атаманюк, Р. Б. Лесик, Л.В. Паніна (UA).- № заявки u200604181; Заявлено 14.04, Опубл. 16.10.2006. Бюл. №10. (Дисертант виконала патентно-інформаційний пошук, обґрунтувала науково-теоретичні основи винаходу, взяла участь у проведенні досліджень).

32. Заячківська О.С., Козак О.Р. Амарант: наукові досягнення і перспективи використання в медицині // Експериментальна та клінічна фізіологія та біохімія. - 1997. - № 2. - С. 36-41. (Дисертант провела літературний огляд, збір матеріалу, підготувала статтю до друку).

33. Заячківська О.С., Куцик Л.Б., Макєєва Ю.В. Апоптичні зміни клітин слинних залоз при дисфункції щитовидної залози // Матеріали конференції „Механізми фізіологічних функцій в експерименті та клініці”, присвяченої 100-річчю від дня народження заслуженого діяча науки України проф. Я.П. Склярова (4-5 жовтня 2001 р.). - Львів, 2001. - С. 18. (Дисертант провела аналіз даних літератури, виконала фрагмент експериментальної частини й проаналізувала одержані результати).

34. Влияние ионизирующего излучения на ультраструктурную организацию слизистой оболочки пищеварительного тракта / М.Р. Гжегоцкий, Е.Н. Панасюк, О.И. Мельник, Л.М. Хороз, Ю.С. Петришин, А.Г. Мисаковец, О.С. Заячкивская // Механизмы функционирования висцеральных систем: Тезисы докладов междунар. конференции, посвященной 75-летию со дня рождения А.М. Уголєва (14-16 марта 2001г.). - СПб., 2001. - С. 79. (Дисертант провела аналіз даних літератури, проаналізувала одержані результати).

35. Заячківська О.С. Участь мозково-ентеричної осі в гастропротекції, індукованій речовинами рослинного походження // Фізіологічний журнал. - 2006. - Т.52, № 2. - С.162-163. - (Матеріали XVII з'їзду Укр. фізіол. товариства з міжнар. участю, Чернівці, 18-20 травня 2006 р).

36. Нове в механізмах езофагоцитопротекції / О.Р. Джура, О.С. Заячківська, М.Р. Гжегоцький, А.М. Ященко // Матеріали міжнар. наукової конференції, приуроченої до 60-ліття новоствореної кафедри фізіології людини і тварин Львівського нац. університету ім. І. Франка ”Механізми функціонування фізіологічних систем” (8-11 листопада 2006 р., м. Львів). - Львів, 2006.- С.58 - 59. (Дисертант визначила мету роботи, проаналізувала літературні дані, спланувала і виконала експериментальної частину).

37. Цитопротекторний вплив мелатоніну за умов експериментального стресогенного ураження слизової ротової порожнини та язика / С.В. Яців, О.С. Заячківська, М.Р. Гжегоцький, О.М. Гаврилюк // Матеріали міжнародної наукової конференції, приуроченої до 60-ліття новоствореної кафедри фізіології людини і тварин Львівського національного університету ім. І. Франка ”Механізми функціонування фізіологічних систем” (8 - 11 листопада 2006 р., м. Львів). - Львів, 2006. - С. 168 - 169. (Дисертант визначила мету досліджень, виконала фрагмент експериментальної частини, проаналізувала одержані результати, підготувала матеріал до друку).

38. Zayachkivska O.S. Influence Amaranth induced gastroprotection and antiulcer action on gastric mucosal repair //Basic Clinical Pharmacology Toxicology. -2005. - V. 97, №1. - P.44.

39. Zayachkivska O.S., Gzhegotsky M.R., Kovalyshyn V.I. Characterization of the oral diffuse neuroendocrine cells as morphological evidence of brain-gut axis // Hepato-Gastroenterology.- 2005. - V. 52, № 1. - Р. A191.- (15th World Congress of the International Association of Surgeons and Gastroenterologists (and Oncologists), September 7 - 10, 2005, Prague). (Дисертант визначила мету роботи, проаналізувала дані літератури, виконала фрагмент експериментальної частини, сформулювала висновки)

40. Zayachkivska O.S., Gzhegotsky M.R., Kovalyshyn V.I. Detection of oral part of brain-gut axis // Abstract book of 2nd International Conference „Neuro-humoral and cellular regulatory mechanism of digestion processes”(October 5-7, 2005, Kyiv, Ukraine). - Kyiv, 2005. - Р.8. (Провела аналіз літератури, виконала фрагмент експериментальної частини, підготувала підсумки досліджень).

41. Zayachkivska O.S. Role of brain-gut axis in gastroprotective action induced by plant-originated substances // Canadian J. Gastroenterology. - 2006. - V. 20, Suppl A. - P. 79A. - (Canadian Digestive Disease Week, 44th Annual Meeting of the Canadian Association of Gastroenterology, February 24-27, 2006, Banff, Alberta).

42. Zayachkivska O.S. Role of Cell Membrane Composition Modification by щ-3 Polyunsaturated Fatty Acids in Stress-Related Ulcerogenesis // Digestion. - 2006. - V. 73, Suppl. 2. - P.20. - (12th International Conference on Ulcer Research (ICUR) & GI Satellite of IUPHAR 2006, July 7-9, 2006, Osaka, Japan).

43. Zayachkivska O.S., Gzhegotsky M.R., Terletska O.I., Lutsyk D.A., Yaschenko A.M., Dzhura O.R. Influence of Viburnum Opulus proanthocyanidins in stress-induced gastrointestinal mucosal damage // J. Physiol. Pharmacol. - 2006. - V.57, № 2. - Р. 74. - (XXIII Congress of Polish Physiological Society „Physiology without limits”, September 14-16, 2006, Warsaw, Poland). (Дисертант визначила мету роботи, проаналізувала дані літератури, спланувала і виконала фрагмент експериментальної частини, проаналізувала одержані результати, підготувала публікацію до друку).

Aнотація

Заячківська О.С. Роль локальної стрес-лімітуючої системи у механізмах цитопротекції слизової оболонки стравоходу і шлунка. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.03 - нормальна фізіологія. - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2007.

Розроблено концепцію участі локальної стрес-лімітуючої системи (ЛСЛС) у біорегуляторних механізмах цитопротекції за умов експериментального вперше запропонованого та апробованого моделювання уражень слизової оболонки стравоходу і шлунка. Вперше визначено модифікацію цитокінової відповіді, кількісні та якісні зміни реакцій ендотелійопосередкованого (NO/NOS), простаноїдного (ПГ/ЦОГ) компонентів ЛСЛС слизової оболонки стравоходу за умов кислотно-пепсинового, трипсин-біліарного цитолізу на тлі блокади їхньої активності, видалення слинних залоз і корекції цитопротекторними засобами. Обґрунтовано роль капсаїцинчутливих нервів у біорегуляції цитопротекторних реакцій стравоходу і шлунка, що детермінують обмінно-трофічні процеси та забезпечення важливими факторами виразкозагоєння. Аргументовано нові критерії дисфункцій ЛСЛС, що реалізуються у поєд-наних деструктивних ураженнях функціонально пов'язаних органів, і залежать від вазотропних, цитопротекторних реакцій і мобілізації активності антиоксидантного захисту. Особливості перебудови міжклітинних і клітинно-матриксних взаємозв'язків, експресії мембранних і секреторних глікопротеїнів рекомендовано для розробки нових методів діагностики проксимального відділу травної системи. Досліджені механізми дії нових потенційних езофагогастропротекторів.