Клітинно-тканинні технології у лікуванні хронічних виразково-раневих дефектів нижніх кінцівок

У пацієнтів, яким в хірургічному лікуванні застосовано ФКК одномоментно з висіченням ХВРД, хірургічно значиме приживлення (більш 60%) досягнуто в 88,9% при первинній пластиці і в 87,0% - при відстроченій.

Швидкість епітелізації осередків трансплантату за даними планіметрії складала 4,23±0,26% при р<0,05 на добу, що, вірогідно, перевищувало аналогічний показник у пацієнтів із застосуванням вільного перфорованого клаптя в ХГТТ. При використанні ФКК і перфорованого аутодермального клаптя з коефіцієнтом 1х2 повна епітелізація осередків зафіксована нами в терміни від 2 до 4 діб після операції (в середньому 2,1±1,6 доби). При коефіцієнті перфорації 1х4 епітелізація наставала в терміни від 3 до 5 діб (в середньому 3,4±1,5 доби).

Первинна АДП вільним повношаровим клаптем застосована нами після хірургічної санації в 9 спостереженнях (14,3%) в комбінації із застосуванням ФКК. При використанні вільних повношарових трансплантатів нами не відзначено жодного випадку неадекватного приживлення. Тільки в одному випадку утворився крайовий некроз трансплантату на площі не перевищуючій 10% від вихідної, котрий самостійно відокремився на 6 добу післяопераційного періоду з епітелізацією залишкової рани під сухим струпом впродовж ще 4 діб.

Відстрочену аутодермотрансплантацію вільним перфорованим клаптем в комбінації з ФКК здійснювали при складній конфігурації ран, непевності в адекватній некректомії (особливо при тангенціальному висіченні) і спробами максимально часто використовувати аутологічні трансплантації клітинного матеріалу. ФКК використовувався як для тимчасового закриття раневої поверхні відразу після висічення ХВРД, так і в комбінації з перфорованим клаптем. При цьому нами було відзначено швидке дозрівання (на 2-3 добу) грануляційного ложа рани з високими адгезивними властивостями.

Швидкість епітелізації осередків трансплантату за даними планіметрії складала 3,96±0,43% при р<0,05 на добу, що недостовірно відрізнялося від аналогічного показника при первинній АДП. При використанні ФКК і відстроченого перфорованого аутодермального клаптя з коефіцієнтом 1х2 повна епітелізація осередків зафіксована нами в терміни від 2 до 4 діб після операції (в середньому 2,1±1,2 доби). При коефіцієнті перфорації 1х4 епітелізація наставала в терміни від 2 до 5 діб (в середньому 2,8±1,4 доби). Хірургічно значимого лізису трансплантатів (більш 30%) нами відзначено не було.

Вільна АДП шарами аутологічних КЦ здійснена нами у 19 пацієнтів (30,2% від ХГ КТТ). Первинне закриття здійснено 5 пацієнтам (18,5% від первинних АДП вільними трансплантатами і 7,9% від ХГ КТТ), 14 пацієнтам - відстрочена АДП шарами КЦ (60,9% від відстрочених АДП вільними трансплантатами і 22,2% від ХГ КТТ).

Результати приживлення вільної АДП при використанні ФКК і шарів КЦ в хірургічному варіанті лікування ХВРД приведені на рисунку 1.

Рисунок 1. Результати приживлення вільних аутодермотрансплантатів при використанні різних видів клітин в ХГ КТТ(%).

Слід зазначити, що після хірургічного моделювання дна рани помітно покращилося приживлення шарів КЦ. Якщо кращий результат при консервативному лікуванні складав до 40%, то в цій групі він дорівнював 78,9%.

В ХГ КТТ нами виконано 9 операцій з невільної шкірної пластики (14,3%). У 4 пацієнтів застосована італійська пластика (44,4% від невільних пластик і 6,3% від загальної кількості операцій в цій групі). 3 хворих оперовані із застосуванням індійської техніки закриття дефекту (33,3% від невільних пластик і 4,8% від загальної кількості операцій в цій групі). Ще 2 пацієнтам застосований варіант пластичного закриття ран з використанням клаптів з осьовим кровообігом за допомогою мікросудинної техніки (22,2% від невільних пластик і 3,2% від загальної кількості операцій в цій групі).

При використанні цього алгоритму оцінка ефективності лікування в ранній термін здійснювалася за ступенем приживлення трансплантату і швидкості зникнення візуальних ознак судинної дисфункції. Тільки в одному випадку був відзначений частковий крайовий некроз ротаційного підошовного клаптя стопи на площі близько 8% від вихідної. Дисциркуляторні розлади переміщених кондуїтів в цілому проходили на 3-5 діб швидше, ніж при аналогічних операціях без комбінації з КТТ. Поліпшення адгезивних властивостей як донорської, так і реципієнтної поверхонь, активація пластично - регенераторних властивостей в зоні контакту, на нашу думку, й обумовили ці результати при невільних пластиках.

В залежності від вихідних розмірів виразки нами не відзначено значного дисбалансу результатів за підсумками лікування в ХГ КТТ. В цілому пропорційною залишалася і залежність результатів лікування від термінів існування ХВРД.

Середні терміни лікування в ХГ КТТ склали 11,5±1,3 доби. При цьому утримувався розкид значень в залежності від виду закриття рани. Середні терміни при первинному шві складали 9,2±1,2 доби, при вільній аутодермопластиці - 8,4±2,4 доби, при невільній пластиці (в залежності від виду клаптя) від 10,6±1,2 до 18,4±2,3 доби.

Таким чином, в групі із застосованим хірургічним підходом і використанням клітинно - тканинних і біоінженерних способів лікування (ХГ КТТ), в ранній термін досягнуто загоєння ХВРД у 56 пацієнтів (88,9%). Не вдалося досягти загоєння у 7 хворих (11,1%).

Безпосередні порівняльні результати лікування в групах з хірургічними підходами до лікування ХВРД представлені на рисунку 2.

Рисунок 2. Безпосередні результати лікування в хірургічних групах.

Підсумовуючи отримані безпосередні результати при хірургічній тактиці лікування у наших пацієнтів слід зазначити, що використання КТТ дозволило знизити кількість незадовільних результатів у 2,3 рази в порівнянні з ХГ ТТ. Середні терміни лікування в ХГ КТТ знизилися в 1,26 рази в порівнянні з ХГ ТТ.

На рисунку 3 відображені сумарні дані за безпосередніми результатами лікування в усіх групах спостережень. Кращі безпосередні результати були отримані в групі хворих, яким обрана активна хірургічна тактика ведення ХВРД у комбінації з КТТ. Консервативне ведення ХВРД із використанням КТТ має ряд переваг, у порівнянні з класичним консервативним веденням ран, але уступає за своєю результативністю навіть класичному хірургічному підходу.

Рисунок 3. Безпосередні результати лікування в усіх групах (%).

При аналізі віддалених результатів лікування було виявлено, що при використанні КТТ в комплексі хірургічного лікування знижувалася кількість і тяжкість рецидивів ХВРД. Місцеве застосування КТТ обумовлює стійкий позитивний ефект лікування. При цьому відзначалося вирівнювання кількості зафіксованих рецидивів в більш тривалий термін спостережень. Якщо при аналізі даних річної давнини відносне зниження кількості рецидивів при використанні КТТ і без нього складало 1,4 рази, то в терміни від року до 3 років частота рецидивів в ХГ ТТ перевищувала частоту в ХГ КТТ усього в 1,04 рази. При визначенні тяжкості рецидивного утворення дефектів нами було встановлено, що частота тяжких деструктивних уражень вірогідно не залежить від використання КТТ (27,3% в ХГ КТТ і 28,6% в ХГ ТТ) в терміни спостережень до року, однак в 2 рази знижує тяжкість рецидивів у більш пізній термін спостережень (12,5% в ХГ КТТ і 25,0% в ХГ ТТ).

Сумарна динаміка віддалених результатів проведеного лікування в різний термін представлена на рисунку 4.

Рисунок 4. Результати лікування по групах у терміни спостережень більш року.

Слід зазначити, що утворення нових дефектів тканини очевидно обумовлено триваючою дією ушкоджуючого агента основної патології, на яку наше лікування не було спрямовано. Динаміка гарних і незадовільних результатів, на нашу думку, відбиває тривалість ефекту від проведеного лікування.

Нами були зіставлені клінічні результати лікування (групи РЛ1 та РЛ2) у пацієнтів консервативних груп спостереження з морфологічним матеріалом у цих же пацієнтів. Були проаналізовані морфо-функціональні дані 106 пацієнтів (76,3% від складу консервативних груп). При цьому, був виявлений перший варіант - несприятливий морфологічний прогноз (М-) у 64 хворих (60,4%). Морфологічна група (М+) зі сприятливим прогнозом репаративних процесів складалася із 42 спостережень (39,6%) (рисунок 5).

Рисунок 5. Співвідношення морфологічних прогнозів лікування і клінічних результатів (%).

Таким чином, відхилення від морфологічного прогнозу й отриманих результатів лікування при консервативній тактиці складали не більш 1% як при сприятливому, так і при несприятливому прогнозі. Дані морфологічні показники можуть бути об'єктивними критеріями для вибору подальшої тактики лікування ХВРД різної етіології. Аналіз цих же співвідношень в групах хірургічного лікування нами не робився, тому що радикальне висічення змінених тканин істотно змінювало ситуацію і первісна трансформація тканин ХВРД вже не могла вплинути на загоєння.

Отримані дані дозволяють розглядати клітинні технології як ефективний засіб допоміжної терапії в лікуванні ХВРД нижніх кінцівок різної етіології. Алгоритм їх максимально ефективного використання, виходячи з нашого досвіду, представлений в таблиці 1.

Таблиця 1. Алгоритм лікування ХВРД із застосуванням клітинно- тканинних технологій.

Отже, при застосуванні КТТ результати лікування ХВРД були покращенні в 1,2 рази при консервативній тактиці та в 2,3 рази при хірургічній. Отримані дані дозволяють розглядати КТТ як ефективний засіб допоміжної терапії в лікуванні ХВРД нижніх кінцівок.

ВИСНОВКИ

Робота містить новий підхід до рішення актуальної наукової проблеми - поліпшення ефективності лікування хворих із хронічними виразково - раневими дефектами нижніх кінцівок на підставі розробки концепції про універсальність основних морфо - функціональних проявів хронічного раневого процесу й обґрунтування диференційованої тактики лікування, що включає використання клітинно - тканинних технологій.

Патологічна модифікація клітинних популяцій хронічного виразково - раневого дефекту не залежить від етіологічних причин, локалізації, площі й глибини дефекту тканин. Виявлено різницю між морфологічними ознаками клітин культур фібробластів здорової шкіри й фібробластів хронічного виразково - раневого дефекту. Проліферативна активність фібробластів із хронічного виразково - раневого дефекту в 1,5 рази нижче нормальних величин, що проявляється строками формування монопласта в середньому на 22,3±2,8 доби й зниженням швидкості збільшення клітинності культур клітин в 3,7 рази. На фібробластах, отриманих із хронічного виразково - раневого дефекту, не відзначена експресія складових рецепторів колагену, ламініну й фібронектину (Ь2, Ь4 і Ь6 ланцюга інтегринів). Відсутність декількох комбінацій рецепторів на фібробластах хронічного виразково - раневого дефекту обумовлює функціональну неповноцінність клітинно - субстратної адгезії й міжклітинних взаємодій, що, у свою чергу, може запускати механізм анаікозу.

Хронічний виразково - раневий дефект характеризується рядом цитоморфологічних, функціональних і проліферативних змін клітинних популяцій. Дані зміни корелюють зі ступенем деградації міжклітинної речовини й іншими морфо-функціональними критеріями стану тканини (МТТ - аналіз, PCNA, рівень детекції віментину). Зазначені ознаки можуть лежати в основі висновків про оборотність або необоротність патологічної трансформації тканини в зоні хронічного виразково - раневого дефекту.

Для прогнозу ефективності консервативного лікування хронічного виразково - раневого дефекту доцільно виконувати раннє морфологічне дослідження біопсійного матеріалу, зокрема, поляризаційну мікроскопію й ШИК реакцію. У випадку виявлення грубої деградації волокнистих елементів межуточної речовини найбільш ефективною є хірургічна тактика ведення рани.

Експериментальні дані (in vitro) по створенню мікс-культур свідчать про стимуляцію й/або відновлення проліферативного потенціалу й ряду інших функціональних характеристик клітинних популяцій хронічного виразково - раневого дефекту, що обґрунтовує застосування клітинно - тканинних технологій для корекції патологічних процесів порушеної репарації тканин у клінічній практиці. За даними порівняльного МТТ аналізу відзначено зростання проліферативної активності мікс-культури в три рази в порівнянні з монокультурою фібробластів хронічного виразково - раневого дефекту (оптична щільність 0,075од. і 0,025од. відповідно). Розрахункові значення клітинності культур свідчать, що при спільному культивуванні можливе збільшення клітинності культури фібробластів хронічного виразково - раневого дефекту в 2,3 рази.

У клінічній практиці, для визначення тактики лікування, доцільно використовувати розроблену класифікацію хронічних виразково - раневих дефектів за площею й глибиною ураження. Використання клітинно - тканинних технологій у комплексному лікуванні хронічних виразково - раневих дефектів нижніх кінцівок доцільно проводити відповідно до запропонованого алгоритму - переважно на етапах регенерації раневого ложа й остаточного закриття дефекту.

Найбільш ефективним способом очищення хронічного виразково - раневого дефекту є хірургічний (89,9% ефективність). Час виникнення позитивного ефекту становить у середньому 2,3 доби. Альтернативним способом (86,1% ефективність) є механічне очищення. Інші види очищення хронічних ран значно уступають їм за швидкістю підготовки й ефективністю санації патологічного осередку.

Використання клітинно - тканинних технологій у консервативному лікуванні хронічного виразково - раневого дефекту дозволяє досягти 66,7% загоєння дефекту й поліпшує результати лікування в 1,2 рази за рахунок прискорення строків епітелізації у порівнянні із традиційною консервативною терапією. При цьому, строки лікування у випадку застосування алогенного матеріалу скорочуються в 2,1 рази, а у випадку використання аутологічного клітинного матеріалу істотно не змінюються. Найкращі результати по загоєнню хронічного виразково - раневого дефекту отримані при застосуванні алогенного фібробластно - колагенового композиту й аутологічних шарів кератиноцитів. Застосування клітинно - тканинної терапії у віддаленому періоді забезпечує більш стійкий позитивний ефект і знижує тяжкість рецидивів місцевого деструктивного процесу в 2 рази.

Використання аутологічного фібробластного тканинного еквіваленту не дозволяє оперативно використати цей метод через строки культивування клітинного матеріалу й не має організаційних переваг, у порівнянні з алогенним фібробластним клітинним матеріалом. Ізольоване застосування культивованих шарів аутокератиноцитів не має переваг перед закриттям раневого дефекту традиційними хірургічними методами аутопластики, а у випадку консервативного ведення ран недостовірно поліпшує безпосередні результати лікування.

При хірургічному лікуванні хронічного виразково - раневого дефекту кращі результати отримані при відстроченій вільній аутодермопластиці (приживлення на площі до 30% в 10,9% пацієнтів) у порівнянні з одномоментною аутодермопластикою (приживлення на площі до 30% - в 23,9% пацієнтів). Певні переваги належать васкуляризованим клаптям, при яких середні строки лікування становлять 14,5±1,3 доби. У групі із застосованим хірургічним підходом і використанням відомих способів лікування у ранній термін досягнуте загоєння хронічного виразково - раневого дефекту в 74,2% пацієнтів.

Використання хірургічної тактики в комбінації із клітинно - тканинними технологіями дозволяє досягти загоєння в 88,9% пацієнтів і знизити кількість незадовільних результатів в 2,3 рази в порівнянні із традиційними хірургічними методами, зменшити середні строки лікування в 1,26 рази за рахунок прискорення епітелізації й поліпшення приживлення аутодермопластик.

Кращі безпосередні результати отримані в групі хворих, яким вибрана активна хірургічна тактика ведення хронічних виразково - раневих дефектів у комбінації із клітинно - тканинними технологіями. Консервативне ведення хронічного виразково - раневого дефекту з використанням клітинних технологій має ряд переваг, у порівнянні із класичним консервативним веденням ран, але поступається за результативністю навіть класичному хірургічному підходу.

Розвиток рецидивів хронічного виразково - раневого дефекту визначається ступенем корекції основної патології. У строки спостережень 1 рік число рецидивів при використанні клітинно - тканинних технологій у порівнянні із традиційним лікуванням знижується в 1,4 рази. У строки спостережень до трьох років розходження в частоті рецидивування хронічних виразково - раневих дефектів статистично не достовірні.

СПИСОК ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Попандопуло А.Г. К вопросу о выборе способа очищения хронических ран // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2005. - Т.6, № 2. - С. 239-242.

2. Попандопуло А.Г. Эквивалент дермы как индуктор заживления трофической язвы нижних конечностей // Клінічна хірургія. - № 6. - 2005. - С. 27-29.

3. Попандопуло А.Г. Применение аутологичных культур фибробластов в комплексном лечении венозных трофических язв // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2005. - Т.6, №4. - С.627-629.

4. Попандопуло А.Г. Инфекционные осложнения хронических язв диабетической стопы // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2006. - Т.7, №2. - С.158-163.

5. Попандопуло А.Г. Использование аллогенного фибробластно-коллагенового композита в лечении трофических язв нижних конечностей различной этиологии // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2006. - Т.7, №3. - С.396-401.

6. Применение фактора роста фибробластов в комплексном лечении венозных язв нижних конечностей / А.Г.Попандопуло, И.О.Слипченко, Д.А.Зубов, М.И.Миронюк // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2000. - Т.1, № 1. - С. 23-24.

7. Використання живого еквівалента дерми в комплексному лікуванні венозних трофічних виразок нижніх кінцівок / А.Г.Попандопуло, О.А.Штутін, Р.Г.Васильєв, Г.В.Казаков, І.А.Разєнкова, О.Є.Чуприна // Трансплантологія.- 2003. - Т.4, №1.- С.261-263.

8. Эффект отделяемого хронической раны на биоактивность фактора роста из тромбоцитов в бессывороточной среде и его прямое действие на пролиферацию фибробластов / А.Г.Попандопуло, Э.Я.Фисталь, Д.А.Зубов, И.Ю.Слипченко, Р.Г.Васильєв, И.А.Разенкова // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2003.- Т.4, №1.- С.94-98.

9. Влияние факторов культивирования на жизнеспособность фетальных фибробластов человека in vitro / А.Г.Попандопуло, Д.Ю.Игнатов, И.О.Слипченко, Р.Г.Васильев, Е.В.Меркулова, И.Г.Герасимов // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2003. - Т.4, №2. - С.323-325.

10. Использование модифицированного дермального эквивалента в лечении диабетических язв стопы / А.Г.Попандопуло, И.О.Слипченко, Г.В.Казаков, Р.Г.Васильев, И.А.Разенкова // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2003. - Т.4, №3. - С.489-492.

11. Роль трансплантации стволовых гемопоэтических клеток в регенерации поврежденных тканей / Н.Т.Ватутин, В.К.Гринь, Н.В.Калинкина, Т.С.Кириенко, А.Г.Попандопуло // Український медичний часопис. - 2003. - №3 (35). - С.42-49.

12. Попандопуло А.Г., Штутин А.А., Казаков Г.В. Первый опыт применения эквивалента дермы в лечении трофических язв нижних конечностей // Международный медицинский журнал. - 2003. - Т.9, №2. - С.94-96.

13. Особенности пролиферативной активности культуры фибробластов хронических венозных язв нижних конечностей / А.Г.Попандопуло, О.М.Корчак, Г.В.Казаков, А.А.Штутин, Д.А.Зубов //Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2003. - Т.4, №4. - С.585-589.

14. Оценка жизнеспособности фетальных фибробластов человека in vitro с помощью положений неравновесной термодинамики / А.Г.Попандопуло, Е.В.Меркулова, И.А.Разенкова, И.О.Слипченко, И.Г.Герасимов // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2004. - Т.5, №2. - С. 305-307.

15. Биологическая активность фибробластов хронических венозных язв нижних конечностей / В.К.Гринь, А.Г.Попандопуло, А.А.Штутин, О.М.Корчак, Г.В.Казаков // Архів клінічної медицини. - №1 (5). - 2004. - С. 14-18.

16. Эффективность использования эквивалента дермы при подготовке трофических язв к аутодермопластике / А.Г.Попандопуло, И.А.Разенкова, И.О.Слипченко, О.М.Корчак, Д.А.Зубов, А.Е.Чуприна, А.С.Казаков // Клінічна хірургія. - №11-12. - 2004. - С.88.

17. К вопросу об обосновании применения культивированных фетальных фибробластов человека в комплексном лечении хронических мезенхимальных дефектов / А.Г.Попандопуло, О.М.Корчак, О.А.Трунова, Д.А.Зубов, И.А.Разенкова // Архив клинической и экспериментальной медицины .- Т.13, № 1-2. - 2004. - С. 55-61.

18. Досвіт використання дермального еквівалента в комплексному лікуванні глибоких опіків / В.К.Гринь, А.Г.Попандопуло, Е.Я.Фісталь, О.М.Корчак, Д.О.Зубов, І.О.Сліпченко // Трансплантологія. - Т.7. -№3. - 2004. - С.270-272.

19. Трансплантация аутологичного эквивалента дермы в хирургическом лечении больных с синдромом диабетической стопы / А.Г.Попандопуло, Н.В.Свиридов, С.М.Антонюк, А.А.Штутин, И.О.Слипченко // Клінічна хірургія. - №4-5. - 2005. - С. 62.

20. Клітинно-тканинна терапія в комплексному хірургічному лікуванні ранового процесу у хворих з ускладненими формами діабетичної стопи / С.М.Антонюк, О.І.Міміношвілі, М.В.Свиридов, А.Г.Попандопуло, А.С.Голодніков // Трансплантологія. - 2004. - Т.7, №3. - С.229-231.

21. Штутин А.А., Попандопуло А.Г. Применение аутологичных культур фибробластов в комплексном лечении венозних трофических язв // Клінічна хірургія. - №11-12. - 2005. - С.63-64.

22 Корчак О.М., Попандопуло А.Г. Возможность функционально-фенотипической модификации фибробластов хронических венозных язв in vitro // Імунологія та алергологія. - №2 - 2006. - С.112.

23. Попандопуло А.Г., Меркулова Е.В., Герасимов И.Г. Интегральная оценка жизнеспособности культивируемых фибробластов: термодинамический подход // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2006. - Т.7, №1. - С.40-43.

24. Трансплантація аутологічних стромальних стовбурових клітин як метод відновлення клітинних джерел репарації / В.М.Казаков, В.Г.Климовицький, В.К.Гринь, В.М.Пастернак, В.М.Оксимець, А.Г.Попандопуло, С.І.Верещагін, Д.А.Зубов // Травма. - 2006. - Т.7, № 3. - С.368-377.

25. Особенности морфологической структуры трофических язв нижних конечностей различной этиологии / Э.Я.Фисталь, В.В.Арефьев, А.Г.Попандопуло, И.Г.Постолюк, В.В.Солошенко // Хірургія України. - 2006 - №4 (20). - С.88-91.

26. Алгоритм использования аллогенного фибробластно-коллагенового композита в лечении венозных трофических язв / А.А.Штутин, А.Г.Попандопуло, Н.А.Монастырная, Н.В.Адаменко // Серце і судини. - 2006. - № 4 (додаток). - С. 550-553.

27. Классификация трофических язв и хронических ран нижних конечностей / ВК.Гринь, Э.Я.Фисталь, А.Г.Попандопуло, А.А.Штутин, О.И.Миминошвили // Клінічна хірургія. - № 11-12. - 2006. - С.95.

28. Деклараційний патент України на винахід № 68580 А, МПК 7 А61К38/39. Спосіб стимуляції проліферативних процесів у рані шляхом внесення до неї колагенового гелю з культивованими фібробластами / А.Г.Попандопуло, О.Є.Чуприна, Д.О.Зубов, І.О.Сліпченко, Р.Г.Васильєв, О.М.Корчак -№ 2003087368; заявлено 05.08.2003, опубл. 16.08.2004, бюл. № 8.

29. Деклараційний патент України на винахід № 68906 А, МПК А61В17/00, А61В17/32. Спосіб готування еквівалента шкіри, що полягає у створенні його з життєздатних культивованих in vitro кератиноцитів на підкладці, виготовленій з колагенового гелю / І.О.Сліпченко, І.А.Разенкова, А.Г.Попандопуло, Д.О.Зубов, Р.Г.Васильєв, О.М.Корчак, О.Є.Чуприна - №20031110351; заявлено 17.11.2003, опубл. 16.08.2004, бюл. № 8.

30. Деклараційний патент України на винахід № 71740 А, МПК А61В17/322, А01С11/00, А01G23/02. Спосіб лікування трофічних виразок різної етіології і хронічних ранових дефектів / І.О.Сліпченко, А.Г.Попандопуло, Д.А.Попандопуло, Г.В.Казаков, О.Є.Чуприна - №2003119860; заявлено 04.11.2003, опубл. 15.12.2004, бюл. № 12.

31. Деклараційний патент України на винахід № 9785, МПК А61К38/39, А61В17/00. Спосіб хірургічного лікування ранових дефектів діабетичної ступні / А.Г.Попандопуло, С.М.Антонюк, М.В.Свиридов, А.Є.Голодніков, І.А.Разенкова, І.О.Сліпченко - № U200503067; заявлено 04.04.2005, опубл. 17.10.2005, бюл. №10.

32. Деклараційний патент України на винахід № 14670 UA, МПК А61В17/00, A61K 35/54, A61K38/39. Спосіб ранньої аутодермопластики ускладнених форм діабетичної стопи / М.В.Свиридов, А.Г.Попандопуло, І.А.Разенкова - №U200511954; заявлено 13.12.2005,опубл. 15.05.2006,бюл. № 5.

33. Деклараційний патент України на винахід № 5140 UA, МПК А61В17/00, А61В17/322, А61В18/02, С07К14/78. Спосіб виготовлення тканинного еквівалента на основі колагенового гелю, що містить культуру фібробластів / О.Є.Чуприна, А.Г.Попандопуло, Д.О.Зубов, І.А.Разенкова - №20040705585; заявлено 09.07.2004, опубл. 15.02.2005, бюл. № 2.

34. Деклараційний патент України на винахід № 71747 А UA, МПК А61В17/00, А61В17/322, А61М11/02. Спосіб клітинної суспензійної мікродермопластики шляхом нанесення на рану живої культури кератиноцитів / А.Г.Попандопуло, І.О.Сліпченко, І.А.Разенкова, О.М.Корчак, Е.Я.Фісталь, К.Ф.Губенко, А.В.Дмитрієв - № 20031210877; заявлено 01.12.2003, опубл. 15.12.2004 бюл. № 12.

35. Деклараційний патент України на винахід № 13038 UA, МПК А61В17/00. Спосіб лікування залишкових післяопікових ран / Е.Я.Фісталь, А.Г.Попандопуло, Є.В.Чеглаков, Н.М.Фісталь, С.Г.Хачатрян, О.М.Корчак, Д.О.Зубов, І.А.Разенкова, І.О.Сліпченко - № u 200508451; заявлено 31.08.2005, опубл. 15.03.2006, бюл. № 3.

36. Use of in vitro cultured human fibroblasts in a wound treatment / И.О.Слипченко, А.Г.Попандопуло, О.М.Корчак, А.Е.Чуприна //Сборник абстрактов конференции молодых ученых, студентов и студентов молекулярной биологии и генетики.- Киев. - 2003. - С. 262.

37. Morphological features of in vitro cultured human chondrocytes for the purposes of the cell therapy / А.Г.Попандопуло, Д.А.Зубов, И.А.Разенкова, Р.Г.Васильев // Сборник абстрактов конференции молодых ученых, студентов и студентов молекулярной биологии и генетики.- Киев. - 2003. -

38. Роль pseudomonas aeruginosa в раневом заживлении венозных язв нижних конечностей / А.Г.Попандопуло, Д.А.Зубов, И.С.Слипченко, И.А.Разенкова, О.М.Корчак // Збірник праць науково-практичної конференції “Сепсис. Патогенез, діагностика, та терапія”, присвяченої 80-річчю кафедри інфекційних хвороб ХМАПО. - Харків, 2004. - С.183.

39. Комплексный поход к лечению посттравматических нейротрофических язв: комбинированное использование методов реконструктивной хирургии и тканевой инженерии / В.К.Гринь, А.Г.Попандопуло, А.А.Штутин, А.Н.Сотник // Матер. Першого з'їзду Всеукраїнської асоціації пластичних, реконструктивних та естетичних хірургів. - Київ 14-16 квітня 2004. - С. 67-

40. Культивированные постнатальные хондроциты человека и возможности их клинического применения / А.Г.Попандопуло, Д.А.Зубов, И.О.Слипченко, И.А.Разенкова, О.М.Корчак // Сборник научных трудов I-ого съезда комбустиологов России.- Москва, 17-21октября 2005. - С.199-200.

41. Изучение фенотипа культивированных фетальных фибробластов-стимуляторов репаративных процессов в ране / О.М.Корчак, А.Г.Попандопуло, О.И.Слипченко, И.А.Разенкова, Д.А.Зубов // Науково-практична конференція з міжнародною участю “Рани мяких тканин та ранова інфекція”. - Київ, 15-16 грудня 2005. - С.34.

42. Возможность стимуляции пролиферации фибробластов в хроническом язвенном дефекте in vitro /И.О. Слипченко, А.Г.Попандопуло, Д.А.Зубов И.А.Разенкова, О.М.Корчак // Науково-практична конференція з міжнародною участю “ Рани мяких тканин та ранова інфекція”. - Київ, 15-16 грудня 2005. - С.34.

43. Опыт применения культивированных фетальных фибробластов в коллагеновом геле с целью стимуляции репаративных процессов при лечении глубоких ожогов / А.Г.Попандопуло, Э.Я.Фисталь, О.М.Корчак, Д.А.Зубов, И.О.Слипченко, И.А.Разенкова, Е.В.Чеглаков // Матер. международной конф. “Современные вопросы лечения термических поражений и их последствий”, посвященной 45-летию Донецкого ожогового центра. - Донецк, 3-4 июня 2005. - С. 102-103.

44. Первый опыт клинического использования кератиноцитов в лечении пациентов с последствиями ожоговой травмы / А.Г.Попандопуло, Н.Н.Фисталь, Е.В.Чеглаков, И.О.Слипченко, Д.А. Зубов, И.А. Разенкова // Матер. международной конф. “Современные вопросы лечения термических поражений и их последствий”, посвященной 45-летию Донецкого ожогового центра. - Донецк, 3-4 июня 2005. - С. 148-149.

45. Организационные аспекты использования клеточных технологий в лечении дефектов мягких тканей при политравме / В.К.Гринь, Е.Я.Фисталь, А.Г.Попандопуло, Е.В.Чеглаков // Матер. ХХІ з'їзду хірургів України. - Запоріжжя, 2005. - Т.1. - С. 21-23.

46. Адаптация положений термодинамики неравновесных процессов для оценки жизнеспособности фетальных фибробластов / И.Г.Герасимов, А.Г.Попандопуло, В.Г.Адамов, Е.В.Меркулова // Клиническая информатика и телемедицина. - Т.2. - №1. - 2005. - С.106-107.

47. Биотехнологические аспекты культивирования аутокератиноцитов / В.К.Гринь, Э.Я.Фисталь, А.Г.Попандопуло, И.О.Слипченко, Д.А.Зубов // Скорая медицинская помощь. - №3. - 2006. - С. 168-169.

48. Использование аллофибробластов, культивированных in vitro, для лечения ран / И.О.Слипченко, А.Г.Попандопуло, Д.А.Зубов, О.М.Корчак, И.А.Разенкова, А.Е.Чуприна // Цитология. - СПб., 2004. - Т.46, № 10. - С.

49. Инновационные методы воздействия на течение раневого процесса у больных с синдромом диабетической стопы / С.М.Антонюк, Н.В.Свиридов, А.Г.Попандопуло, П.Ф.Головня, И.Б.Андриенко, В.Б.Ахрамеев // Клінічна хірургія. - №11-12. - 2005. - С.5-6.

АНОТАЦІЯ

Попандопуло А.Г. Клітинно-тканинні технології у лікуванні хронічних виразково-раневих дефектів нижніх кінцівок. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.03 - хірургія. Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака Академії медичних наук України, Донецьк, 2007.

Дисертація присвячена проблемі лікування хронічних виразково - раневих дефектів нижніх кінцівок з використанням клітинно - тканинних технологій.

Досліджено морфо - функціональні критерії клітинних популяцій ХВРД. Встановлено, що ХВРД мають ряд загальних характеристик, які не залежать від етіології і виявляються в ступені дезагрегації міжклітинного матриксу та зміною проліферативного потенціалу сполучній тканини. Ці критерії дозволяють прогнозувати ефективність лікування ХВРД. Для оцінки можливості терапевтичної дії за допомогою КТТ проведено in vitro моделювання їх місцевого застосування. Одержані дані доводять доцільність використання КТТ.

Наводяться дані про ефективність розробленого алгоритму в лікуванні 264 хворих з ХВРД з урахуванням патофізіологічних, технологічних і організаційних аспектів застосування біотехнологічних продуктів.

При аналізі клінічних результатів встановлено, що використання КТТ в комплексній консервативній терапії дозволило в 1,2 рази збільшити частоту загоєння ХВРД, знизити тривалість лікування в 2,1 рази та зменшити кількість рецидивів в 2 рази. Використання хірургічної тактики в комбінації з КТТ дозволило досягти загоєння у 88,9% і знизити кількість незадовільних результатів в 2,3 рази та зменшити середні терміни лікування в 1,26 рази.

Ключові слова: хронічна рана, трофічна виразка, загоєння ран, біотехнології, лікування.

АННОТАЦИЯ

Попандопуло А.Г. Клеточно - тканевые технологии в лечении хронических язвенно - раневых дефектов нижних конечностей. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.03 - хирургия. Институт неотложной и восстановительной хирургии им.В.К.Гусака Академии медицинских наук Украины, Донецк, 2007.

Диссертация посвящена вопросам лечения хронических язвенно - раневых дефектов нижних конечностей с использованием клеточно - тканевых технологий.

Для решения поставленной цели произведено изучение некоторых звеньев патогенеза хронических ран и трофических язв нижних конечностей. Изучен пролиферативный потенциал основных клеточных популяций ХЯРД - фибробластов в сравнительном аспекте с фибробластами здоровой кожи и фетальными клеточными культурами. Установлено, что по данным культивационных критериев, МТТ - анализа и морфологическим характеристикам имеются различия в пролиферативном потенциале фибробластов ХЯРД со снижением этого показателя в 1,5 раза, что проявляется сроками формирования монопласта на 22,3 ± 2,8 сутки и снижением скорости увеличения клеточности культур клеток в 3,7 раза.

При оценке функционального статуса фибробластов ХЯРД выявлены достоверные изменения в рецепторном аппарате, заключающиеся в отсутствии некоторых составляющих рецепторов коллагена, ламинина и фибробнектина, в частности Ь2, Ь4 и Ь6 цепи интегринов, что обуславливает неполноценность клеточно-субстратной адгезии и межклеточных взаимодействий.

Сделан вывод о существенных изменениях свойств клеточных популяций ХЯРД, проводящих к хронизации раневого процесса и неэффективности традиционных методов лечения.

Для оценки возможности терапевтического воздействия на функционально неполноценный раневой дефект при помощи КТТ произведено in vitro моделирование их местного применения, путем создания микс - культуры из фибробластов ХЯРД и функционально сохранных аллогенных клеток. Полученные данные (увеличение скорости пролиферации пула клеток ХЯРД в 2,3 раза, восстановление некоторых элементов рецепторного аппарата) говорят о положительном терапевтическом регуляторном воздействии, что доказывает целесообразность использования КТТ в клинической практике.

При анализе морфологических данных исследования установлено, что ХЯРД имеют ряд общих морфологических характеристик, не зависящих от этиологии и проявляющихся в степени дезагрегации межклеточного матрикса и изменением пролиферативного потенциала соединительной ткани и эпителия. В прогностическом плане, по результатам ретроспективного анализа эффективности консервативного лечения были определены прогностические критерии (изменение уровня детекции виментина, PCNA, плотность и направленность коллагеновых волокон при поляризационной микроскопии), которые позволяют достоверно определить эффективность консервативного лечения ХЯРД и сформулировать показания к оперативной тактике.

Уточнение некоторых звеньев патогенеза позволило сформулировать универсальный концептуальный подход к тактике местного лечения ХЯРД вне зависимости от этиологии заболевания, при условии невозможности его радикального излечения или полной компенсации.

Для стандартизации методологического подхода в клинической части исследования разработана оригинальная классификация ХЯРД по глубине и площади поражения, которая позволила сформировать кластерные репрезентативные группы пациентов с консервативной и оперативной тактикой лечения. В каждой из групп были сформированы подгруппы с учетом применения КТТ в комплексном лечении и без них.

Приводятся данные об эффективности разработанного алгоритма лечения ХЯРД с учетом патофизиологических, технологических и организационных аспектов применения биотехнологических продуктов.

При сравнительном анализе полученных клинических результатов установлено, что использование КТТ в комплексной консервативной терапии позволило в 1,2 раза увеличить частоту заживления ХЯРД, снизить продолжительность лечения в 2,1 раза и снизить количество рецидивов в 2 раза по сравнению с традиционными методами консервативной терапии.

Использование хирургической тактики в комбинации с КТТ позволило добиться заживления у 88,9% пациентов и снизить количество неудовлетворительных результатов в 2,3 раза по сравнению с традиционными хирургическими методами, уменьшить средние сроки лечения в 1,26 раза за счет ускорения эпителизации и улучшения приживления аутодермопластик. При анализе отдаленных результатов лечения выявлено, что при использовании КТТ в комплексе хирургического лечения снижается количество рецидивов ХЯРД.

Консервативное ведение ХЯРД с использованием клеточных технологий имеет ряд преимуществ, по сравнению с классическим консервативным ведением ран, но уступает по своей результативности даже классическому хирургическому подходу. Лучшие результаты лечения получены в группе больных, которым избрана активная хирургическая тактика ведения ХЯРД в комбинации с КТТ.

Ключевые слова: хроническая рана, трофическая язва, заживление ран, биотехнологии, лечение.

SUMMARY

Popandopulo A.G. Cellular and tissue technologies in treatment leg chronic ulcerous and wound defects. - Manuscript. The dissertation on the competition of graduate scientific degree of doctor in medical sciences, speciality 14.01.03 - surgery. Institute of Urgent and Recovery Surgery named from Gusak of Ukrainian Academy of Medical Sciences, Donetsk, 2007. The dissertation is devoted to a problem of treatment leg chronic ulcerous and wound defects with using of cellular and tissue technologies. Morphological and functional criteria of cellular populations of leg chronic ulcerous and wound defects have been investigated. It is established, that leg chronic ulcerous and wound defects have some general characteristics, which are not dependent from aetiology and are determined by a degree of intercellular matrix's disaggregation and change of connective tissue's proliferative potential. These criteria allow making efficiency of treatment prediction of leg chronic ulcerous and wound defects. The analysis of modelling in vitro local application of cellular and tissue technologies has been lead for an estimation of a capability of therapeutic action. The received data prove expediency use cellular and tissue technologies. The results of treatment of 264 patients with leg chronic ulcerous and wound defects are cited on efficiency of the developed algorithm in with the account pathophysiological, technological and organizational aspects of application of biotechnological products. At the analysis of clinical results it is established, that use of cellular and tissue technologies in complex conservative therapy has allowed to increase frequency of healing of leg chronic ulcerous and wound defects in 1,2 times, to lower duration of treatment in 2,1 times and to reduce amount of relapses in 2 times. Use of surgical tactics in a combination with cellular and tissue technologies has allowed to achieve healing in 88,9 % and to lower amount of unsatisfactory results in 2,3 times and to reduce average terms of treatment in 1,26 times. Key words: chronic wound, trophic ulcer, healing of wounds, biotechnologies, treatment.

Размещено на Allbest.ru