Комплексна детоксикаційно-гемостатична терапія при гастродуоденальних кровотечах

Всім пацієнтам основної групи, які були оперовані у невідкладному порядку було виконано пілоропластику зі стовбуровою ваготомією. В контрольній групі пілоропластику було виконано у 13 випадках. У трьох пацієнтів було проведено гемірезекцію шлунка з гастродуоденоанастомозом.

В основній групі ранні планові операції були виконані 26 (25,5 %) хворим: у 21 проведено пілоропластику з ваготомією, у 4 - резекцію шлунку за методом Більрот-I, в одному випадку - за методом Більрот-ІІ. В контрольній групі частка ранніх планових операцій становила 8,5% (р<0,05). У 12 пацієнтів проведено пілоропластику з ваготомією, у 5 - резекцію шлунку за методом Більрот-I, в одному випадку - за методом Більрот-ІІ.

В ранньому післяопераційному періоді в основній групі прояви ендотоксикозу були відмічені у 18 хворих (62,1% оперованих). В контрольній групі прояви ендотоксикозу були у 28 хворих або 82,4% оперованих (р<0,05).

В основній групі загальна частота післяопераційних ускладнень становила 3,4 %, в контрольній - 8,8% (р>0,05). Після ургентних втручань в основній групі ускладнень не спостерігали, в контролі - 12,5 % (р<0,05).

В післяопераційному періоді серед пацієнтів основної групи тривалість стаціонарного лікування становила - 11,1±0,2 ліжко-дня. У пацієнтів контрольної групи цей показник становив 12,6±0,4 ліжко-дня (р<0,05).

Отже, у хворих обох груп швидко відбувалась нормалізація загального стану та основних показників, що характеризують тяжкість змін при кровотечі. Проте, темпи регресії ендотоксикозу у хворих, які отримували комплексну гемостатично-детоксикаційну терапію були вищими. Показники регресії Ліі, Гпі, лейкоцитозу були у 1,3 - 2 рази більшими, ніж у пацієнтів, які отримували традиційне лікування. Натомість показники регресії концентрації сечовини і МСМ під впливом застосування силіксу були у 3,3- 5 разів більшими, ніж у групі порівняння.

При застосуванні силіксу темпи регресії показників ендотоксикозу біли більш значними у перші три дні. В групі порівняння вони зростали у наступному дводенному періоді (темпи регресії концентрації сечовини і МСМ були практично однаковими вподовж всього періоду спостереження).

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведені результати експериментальних, лабораторних та клінічних досліджень детоксикацій них і гемостатичних властивостей кремнеземно-полісахаридної композиції, обґрунтовано ефективність її застосування в комплексному лікуванні ГДК.

1. Композиція силіксу і крохмалю у вигляді 1% суспензії на 2% колоїдному розчині крохмалю в експерименті на 30% скорочує час зупинки ГДК. У складі суспензії на колоїдному розчині крохмалю силікс не менше ніж на 85% зберігає свою сорбційну емність по відношенню до білка, і не втрачає детоксикаційні та гемостатичні властивості. Застосування колоїдного розчину крохмалю для виготовлення суспензії силіксу створює умови для безпечного перорального застосування препарату у осіб з виразками шлунку та ДПК.

2. Сучасна структура виразкових ГДК характеризується збільшенням на 1/3 частки жінок, більш пізнім зверненням (80% хворих в термін понад 24 год) і тенденцією до збільшення (до 20%) кількості хворих з триваючою кровотечею на момент госпіталізації.

3. У понад 80% хворих з виразковими ГДК в зв'язку з високою імовірністю спонтанного гемостазу потрібно проводити інтенсивну гемостатичну та противиразкову терапію, корекцію життєво важливих функцій. Особливої уваги повинні потребувати дві групи хворих: старших 45 років (імовірність рецидиву кровотечі вища в 1,3 рази) та госпіталізовані пізніше 48 год (імовірність рецидиву кровотечі вища в 2,6 рази).

4. Самостійним фактором, що визначає перебіг кровотечі в просвіт травного тракту, сприяє виникненню стану нестабільного гемостазу, погіршує перебіг постгеморрагічного періоду є ендотоксикоз, який виникає у 70% хворих і має бути врахованим при формулюванні діагнозу та визначенні тактики лікування.

5. При виразкових ГДК застосування в комплексному лікуванні кремнеземно-полісахаридної композиції є ефективним методом корекції ендотоксикозу. Клінічна ефективність кремнеземно-полісахаридної композиції характеризується більш легким перебігом постгеморрагічного періоду: вдвічі швидкою регресією ендогенної інтоксикації, зменшенням на 80% необхідності у виконанні ургентних операцій, більш легким перебігом післяопераційного періоду, що зумовлено елімінацією ендотоксинів і більш рівномірним поступленням їх в кровоток, що полегшувала їх нейтралізацію органами детоксикації.

СПИСОК РОБІТ, ЩО ОПУБЛИКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Імовірність самостійної зупинки шлунково-кишкової кровотечі / І.І.Мітюк, С.В. Сандер, О.А. Камінський, Г.В. Синевич, О.Г. Доброгівський // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 1999. - №2. - С.386-387. (особистий внесок здобувача полягає у клінічному обстеженні хворих, статистичній обробці матеріалу і інтерпретації отриманих даних)

2. Ендотоксикоз при шлунково-кишкових кровотечах та його корекція / І.І.Мітюк, С.В.Сандер, О.А.Камінський, Т.В.Іщенко // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2001. - Т.5, №1. -С.41. (здобувачем проведено обстеження хворих, інтерпретацію отриманих результатів і підготовка статті до друку)

3. Камінський О.А., Сандер С.В., Іщенко Т.В. Можливості застосування силіксу при шлунково-кишкових кровотечах / Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2001. - Т.5, №1. - С.41-42. (здобувачем проведено розробку і клінічну апробацію методики, інтерпретацію отриманих результатів).

4. Можливість застосування силіксу в осіб з виразками шлунку і дванадцятипалої кишки / С.В.Сандер, І.І.Геращенко, О.А.Камінський, Р.А.Мусін // Теоретична і експериментальна медицина. - 2001. - №4. - С.27-29. (здобувачем обґрунтовано застосування препарату, проведено експериментальне дослідження і статистичну обробку отриманих результатів)

5. Обґрунтування методики застосування силіксу при шлунково-кишкових кровотечах / І.І. Мітюк, О.А. Камінський,, С.В. Сандер, В.Ф.Білошицький, В.М. Ємельянова // Харківська хірургічна школа. - 2002. - №2(3). - С.67-68. (особистий внесок здобувача полягає у розробці нового способу лікування, виконанні експериментальних досліджень, інтерпретації отриманих результатів)

6. Сандер С.В., Каминский А.А. Новый подход к оценке тяжести желудочно-кишечного кровотечения // Гематологія і переливання крові. - Вип.31. - К., 2002. - С.287-291. (здобувачем обґрунтовано новий підхід і здійснено клінічну апробацію нової методики оцінки важкості шлунково-кишкових кровотеч)

7. Критерії оцінки важкості шлунково-кишкової кровотечі / В.О.Шапринський, С.В.Сандер, О.А.Камінський, Н.О.Швецова, І.В.Павлик // Хірургія України. - 2003. -№2(6). - С.70-72. (здобувачем обґрунтовано новий підхід до оцінки важкості і критерії її оцінки, проведено клінічну апробацію методики, здійснено інтерпретацію отриманих даних)

8. Хірургічна тактика при шлунково-кишкових кровотечах / І.І.Мітюк, М.І.Покидько, В.М.Шостак, В.П.Сливка, О.А.Камінський Л.М.Малик, В.Ф.Білошицький // Харківська хірургічна школа.- 2003. - №1 (6). - С.80-81.(здобувачем проведено клінічне обстеження хворих, їх оперативне лікування, інтерпретацію отриманих даних)

9. Мітюк І.І., Покидько М.І., Камінський О.А. Лікування шлунково-кишкових кровотеч виразкового генезу // Харківська хірургічна школа. - 2005. - №1.1(15). -С.238-240. (особистий внесок здобувача полягає у обґрунтуванні тактики лікування, проведенні обстеження і оперативного лікування хворих)

10. Камінський О.А. Застосування кремнеземно-полісахаридної композиції в комплексній терапії виразкових гастродуоденальних кровотеч / Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2006. - Т. 10, №2. - С.232-235.

11. Діагностика та лікування гострих шлунково-кишкових кровотеч. Методичні рекомендації / В.О.Шапринський, І.І. Мітюк, О.А.Камінський, С.В. Сандер, О.І.Дацюк, В.М.Коваль - Вінниця, 2006. -18с. (особистий внесок здобувача полягає у написанні розділів, присвячених патогенезу, діагностиці, тактиці лікування гастродуоденальних кровотеч)

12. Патент на корисну модель 10999 України, МПК А61В17/00. Спосіб детоксикації при виразковій гастродуоденальній кровотечі / Камінський О.А. - № u200503514; 14.04.2005; 15.12.2005 // Промислова власність.- 2005.- №12. - 2с.

13. Перебіг шлунково-кишкової кровотечі / І.І. Мітюк, С.В.Сандер, О.А.Камінський, Н.О.Швецова, І.Мурад, О.О.Костюк. // Акт. питання медицини. Зб. наук. робіт Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І.Пирогова. - Вип.3. - Вінниця, 2000. - С.62-65. (особистий внесок здобувача полягає у клінічному обстеженні хворих, статистичній обробці матеріалу і інтерпретації отриманих даних)

14. Вплив ендотоксикозу на вибір тактики лікування виразкової кровотечі /В.О.Шапринський, С.В.Сандер, О.А.Камінський, Н.О.Швецова / Матеріали ХХ з'їзду хірургів України. - Т.1.- Тернопіль, 2002. - С.146 - 147. (здобувачем проведено експериментальні дослідження, обстеження хворих, інтерпретацію отриманих результатів)

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ГДК - гастродуоденальні кровотечі

Гпі - гематологічний показник інтоксикації

ДПК - дванадцятипала кишка

Ліі - лейкоцитарний індекс інтоксикації

МСМ - молекули середньої маси

ОЦК - об'єм циркулюючої крові

Размещено на Allbest.ru