Клініко-патогенетичне обґрунтування методів вторинної профілактики у дітей із перинатальними факторами ризику алергічних захворювань

7. Банадига Н.В., Рибіна Т.В. Динаміка розвитку дітей першого року життя із перинатальними факторами ризику алергії // Матеріали ХLVІІ підсумкової наук.-практ. конф., присвяченої 150-річчю з дня народження академіка І.Я. Горбачевського “Здобутки клінічної і експериментальної медицини”. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. - С. 90 - 91. (Здобувач самостійно провела підбір тематичних хворих, їх клініко-лабораторне обстеження, а також аналіз та статистичну обробку даних, підготувала матеріал до друку.)

8. Банадига Н.В., Рибіна Т.В., Рогальський І.О. Формування груп ризику по атопії серед новонароджених // Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Актуальні питання профілактики ранньої інвалідизації дітей на сучасному етапі розвитку людини”. - Полтава, 2004. - С.4. (Здобувач провела підбір хворих з атопічним дерматитом, статистичну обробку отриманих даних та сформулювала висновки фрагменту роботи).

9. Банадига Н.В., Рибіна Т.В. Вивчення стану мікросередовища дітей з атопічним дерматитом // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. “Вплив екопатологічних чинників на стан здоров'я дітей. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. - С.12-15. (Здобувач провела анкетування батьків, клініко-лабораторне обстеження дітей з атопіним дерматитом та провела статистичну обробку отриманих даних, підготувала матеріал до друку.)

10. Банадига Н.В., Рибіна Т.В. Поширеність остеопатій у дітей на тлі атопічного дерматиту // Український медичний альманах. - 2005. - Т.8, №2 (додаток). - С. 181. (Здобувач проаналізувала вітчизняну та зарубіжну літературу, провела підбір та клініко-лабораторне обстеження хворих, статистичну обробку отриманих даних, а також підготувала матеріал до друку.)

11. Банадига Н.В., Рибіна Т.В., Дутчак О.М., Клименко Т.Г. Принципи відновного лікування дітей з атопічним дерматитом // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. “Актуальні питання медичної реабілітації дітей та підлітків”. - Одеса, 2005. - С. 125. (Здобувач проаналізувала вітчизняну та зарубіжну літературу, провела підбір та клініко-лабораторне обстеження хворих, статистичну обробку отриманих даних, а також підготувала матеріали до друку.)

12. Банадига Н.В., Рибіна Т.В., Фтьомова О.Я., Чорна У.Я. Клініко-імунологічні аспекти атопічного дерматиту в дитячому віці // Мат. ХLVIII підсумкової наук.-практ. конф. “Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. - С. 125-126. (Здобувач проаналізувала дані літератури, провела підбір та клініко-лабораторне обстеження хворих, аналіз та статистичну обробку матеріалу, обговорення результатів, сформулювала висновки.)

13. Рибіна Т.В. Вторинна профілактика алергічних захворювань у дітей як запорука здоров'я // Матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. “Здорова дитина: здоров'я дитини та її сім'ї”. - Чернівці, 2005. С.14.

14. Рибіна Т.В. Залежність метаболічних процесів у сполучній тканині від тяжкості перебігу атопічного дерматиту // Матеріали ІХ міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених. - Тернопіль, 2005. - С. 93.

15. Рибіна Т.В. Критерії формування груп ризику з розвитку атопічних захворювань шкіри у новонароджених при скринінговому обстеженні // Матеріали ХLІХ підсумкової наук.-практ. конф. “Здобутки клінічної і експериментальної медицини”. - Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2006. - С. 48 - 50.

16. Банадига Н.В., Рибіна Т.В. Місцеве застосування лініменту циклоферону у дітей при атопічному дерматиті // Матеріали VІ Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Питання імунології в педіатрії - сучасні підходи до імунопрофілактики та імунотерапії у дітей”. - Київ, 2006. - С. 9. (Здобувач провела підбір, клініко-лабораторне обстеження хворих, статистичну обробку отриманих результатів, сформулювала висновки, підготувала матеріал до друку).

АНОТАЦІЯ

Гаріян Т.В. Клініко-патогенетичне обґрунтування методів вторинної профілактики у дітей із перинатальними факторами ризику алергічних захворювань. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. - Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, 2007.

Дисертаційна робота присвячена вивченню перинатальних факторів ризику (атопія в родині, виробничі шкідливості, обтяжений акушерський анамнез, прийом ліків вагітною, соматична патологія, хронічна форма цитомегаловірусної інфекції у вагітної) та визначенню маркерів атопії у новонароджених.

Встановлено, що у дітей групи ризику діагностовано достовірно високий вміст Ig E ((299,09 ± 28,01) МО) в пуповинній крові, що свідчить про вихідну пренатальну сенсибілізацію, яка в наступному у 77,77 % дітей протягом першого року життя маніфестувала ознаками атопічних захворювань. Діагностовано високий рівень Ig E в пуповинній крові, який супроводжувався істотною дестабілізацією процесів обміну сполучної тканини (активація синтезу оксипроліну (Se = 73,42 %), румалонових антитіл (Se = 63,24 %), вираженою активністю запалення (церулоплазмін - Se = 61,29 %)) та дефіциту Ig A в крові, що у 69,24 % дітей групи ризику доводилось клінікою атопічного дерматиту. На підставі проведених досліджень створено та використано констеляційну систему з визначенням діагностичних коефіцієнтів та інформаційної вагомості клініко-лабораторних ознак для прогнозування атопічного дерматиту у дітей першого року життя.

В роботі розроблено та апробовано модифіковані схеми вторинної профілактики атопічної патології, що передбачають забезпечення адекватного режиму харчування матері-годувальниці, раціонального грудного вигодовування з обов'язковим раннім прикладанням до грудей, диференційованого введення фізіологічних добавок та прикормів, нормалізації роботи шлунково-кишкового тракту, а також адекватного гігієнічного догляду за шкірою новонародженого. В разі достовірно високих значень Ig E в пуповинній крові немовлят запропоновано призначення курсу ентеросорбції протягом 5-7 днів у вікових дозах з метою усунення ознак метаболічної інтоксикації та виявлених лабораторних змін.

У дітей дошкільного та шкільного віку з тривалим перебігом атопічного дерматиту діагностовано кальцій-фосфорні порушення метаболізму сполучної тканини, що в 48,64 % випадків супроводжувалися остеопенічним синдромом. Патогенетично обґрунтовано доцільність доповнення комплексної терапії атопічного дерматиту місцевим застосуванням циклоферону у дітей з вираженими шкірними проявами та кальцеміну при наявності остеопенічного синдрому.

Ключові слова: діти, перинатальні фактори ризику, атопічний дерматит, профілактика.

Гариян Т.В. Клинико-патогенетическое обоснование методов вторичной профилактики у детей с перинатальными факторами риска аллергических заболеваний. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени медицинских наук по специальности 14.01.10 - педиатрия. - Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского МОЗ Украины, Тернополь, 2007.

Диссертационная работа посвящена изучению перинатальных факторов риска (атопия в семье, профессиональные вредности, отягощенный акушерский анамнез, прием медикаментов во время беременности, соматическая патология, хроническая форма цитомегаловирусной инфекции у беременной), а также определению маркеров атопии у новорожденных.

Обследованию подвергалось две группы детей: родившихся от матерей с диагностированной во время беременности хронической формой цитомегаловирусной болезни, а также груднички от матерей без цитомегалии, за которыми проводилось динамическое наблюдение на протяжении первого года жизни.

У новорожденных из первой группы, которая была определена как группа риска, диагностирован достоверно высокий уровень Ig E ((299,09 ± 28,01) МО) в пупочной крови, что сопровождалось аллергическими изменениями на первом году жизни в 69,24 % и характеризовалось дестабилизацией процессов обмена соединительной ткани (активация синтеза оксипролина (Se 73,42 %), румалоновых антител (Se 63,24) и выраженным воспалительным компонентом церулоплазмин (Se 61,29 %) на фоне нарушения соотношения CD4/CD8 за счет дефицита последних, а также дефицита Ig A. Для устранения признаков метаболической интоксикации новорожденным из группы риска назначался курс ентеросорбентов в возрастных дозах длительностью 5-7 дней.

Катамнестическое исследование включало тщательное изучение анамнеза, характера вскармливания на первом году жизни, наявности отягощенного генетического анамнеза по атопии, аллергических реакций на прием продуктов питания, медикаментозных средств, профилактических прививок; определение характера средств по уходу за кожными покровами, а также уточнение жилищно-бытовых условий.

В результате проведенного исследования было установлено, что на формирование атопии у детей первого года жизни значительное влияние имеют перинатальные (акушерская патология у матери, хроническая форма цитомегаловирусной инфекции (Se - 80,00 %), дестабилизация процессов обмена соединительной ткани у новорожденных (оксипролина, церулоплазмина) и повышение уровня иммуноглобулина Е, а также постнатальные (кратковременное кормление грудным молоком 45,10 %, раннее введение в рацион новых продуктов 38,50 % и перевод на искуственное питание 60,00 %. Основными механизмами развития атопического дерматита были определены перинатальная сенсибилизация плода, которая предопределяла значительный дисбаланс хелперно-супресорной субпопуляции Т-лимфоцитов в пользу атопических реакций; перинатальные нарушения темпов становления соединительной ткани; высокая активность острофазовых белков воспаления.

В результате проведенных исследований разработана констелляционная система с использованием диагностических и информационных коефициентов, на основе которой сформирован алгоритм прогнозирования атопического дерматита у детей первого года жизни.

В работе апробированы модифицированные схемы вторичной профилактикиа топической патологии у новорожденных, которые состоят в обеспечении адекватного режима питания матери-кормилицы, рациональном грудном вскармливании, дифференциированном введении физиологических добавок и прикормов (не раньше 6-месячного возраста), нормализации деятельности желудочно-кишечного тракта, а также адекватного гигиенического ухода за кожей новонародженого с использованием гипоалергенных средств.

Кроме того, произведено углубленное изучение протекания атопического дерматита у школьников и детей дошкольного возраста, которое показало, что в 48,64 % случаев он ассоциировался с нарушениями кальций-фосфорного обмена и сопровождался остеопенией разной степени.

В работе научно обоснована целесообразность и изучена клиническая эффективность дополнения комплексной терапии атопического дерматита у детей в качестве эмолиента местным использованием 5 % линимента циклоферона два раза в день 5 - 7 дневным курсом (что значительно уменьшало сухость и зуд кожных покрытий, а также способствовало быстрому регрессированию объективных проявлений заболевания), а также введение в схему лечения преперата “Кальцемин” школьникам по 1 таблетке два раза в день, дошкольникам по 1 таблетке на день на протяжении месяца с последующим перерывом (двохкратным курсом).

Ключевые слова: дети, перинатальные факторы риска, атопический дерматит, профилактика.

RESUME

Hariyan T.V. Clinic and Pathogenetic Substantiation Methods in Secondary Prevention due to Children with Perynatal Factors of Allergic Diseases. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in medicine, speciality 14.01.10. - Pediatrics. - Ternopil Ivan Horbachevsky State Medical University, Ternopil, 2007.

The dissertation focuses on the elaboration of new pathogenetically proved method in children allergetic diseases, athopic dermatitis, prevention. It has been studied spreading and influence on new-born children such perynatal factors as athopia in the family, complicated obstetric anamnesis, taking medicines by a pregnant, somatic pathology, also chronic cytomegalovirus infection of a pregnant woman. It has been considered changes of oxyprolin, ceruloplasmin, crioglobulyns and rumalon antibodies also immunopathogenesis of athopic skin diseases of the newborn babies. It has been stated that risk-group children have high content of Ig E in the umbilical blood and proves the starting prenatal sensibilisation which later manifests the symptoms of athopic diseases of 77,77 % first-year children. In the case of high Ig E meaning in the umbilical blood of the new-born babies it has been the prescription of enterosorbtion course during 5-7 days against methabolical intoxication. Having based on condacting researches it has been created and used the constallation system aiming the diagnostical coefficient and information sense of the clinical and laboratorial signs for first-year children athopic dermatitis prognosing.

Pre-scool and scool-aged children with deep athopic dermatitis have been diagnosted calcium-phosphorus methabolism breaches in conjucnctive tissue that 48,64 % cases were followed by osteopenia syndrome. It has been pathogenetically proved the sense of athopic dermatitis complex therapy addition with local use cycloferon for children with bright skin symptoms and calcemin in case of osteopenia syndrome

Key-words: children, perinatal factors, athopic dermatitis, preventions.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АД - атопічний дерматит

ДЕ - діагностична цінність

ДК- діагностичний коефіцієнт

КГ- кріоглобуліни

ОП - оксипролін

РмАт - румалонові антитіла

ЦП - церулоплазмін

CD3 - кластер Т-лімфоцитів загальних

CD 72 - кластер В- лімфоцитів загальних

CD 4 - кластер Т-хелперів

CD8 - кластер Т-супресорів

CD16 - кластер натуральних кілерів

Ig - імуноглобуліни

Se - чутливість діагностичного тесту

Z - величина стандартного відхилення фактичної мінеральної щільності по відношенню до середньовікового показника

Размещено на Allbest.ru