Клініко-патогенетичне обґрунтування лікування та профілактики легеневих кровохаркань і кровотеч у хворих на туберкульоз

Порожнини розпаду загоїлись в основній групі у 25 (73,5 %) з 34 хворих на ВДТБЛ, у 5 (55,6 %) з 9 хворих на РТБЛ та у 13 (28,3 %) з 46 осіб з ХТБЛ. В контрольній групі - відповідно у 22 (62,8 %) з 35 хворих на ВДТБЛ, у 4 (36,4 %) з 11 пацієнтів на РТБЛ, і 10 (22,2 %) з 45 хворих на ХТБЛ. В цілому в дослідній групі порожнини розпаду загоювались дещо частіше у 43 (48,3 %) з 89 хворих, а в контрольній у 36 (39,6 %,) з 91 пацієнта, тобто різниця становила 8,7 % (p>0,05).

Загалом лікування було ефективним у 75 (68,2 %) із 110 хворих основної групи і у 61 (55,5 %) із 110 хворих контрольної. Картина хвороби суттєво не змінювалась відповідно у 22 (20,0 %) і у 27 (24,5 %), (p>0,05) пацієнтів. Погіршення стану відмічено у 8 (7,3±2,5) % осіб основної групи і у 12 (10,9±1,2) % контрольної, (p<0,05). Померли 5 (4,5±2,0) % хворих з основної та 10 (9,1±2,7) % контрольної групи, (p>0,05). В основній групі, порівняно з контрольною, в середньому на (26,2±3,2) днів скоротився термін стаціонарного лікування серед вперше діагностованих хворих, в групі з рецидивами відповідно на (17,3±1,2) днів, в групі з хронічним туберкульозом легень на (7,9±1,3) днів, а в цілому серед всіх хворих на (12,0±1,1) днів.

Отримані дані свідчать про доцільність врахування факторів ризику виникнення геморагічних ускладнень і застосування відповідних лікувальних заходів при проведенні комплексної терапії даного контингенту хворих.

Особливого значення набуває прогнозування і запобігання ймовірному виникненню легеневих геморагій. Тестова проба ШОЕ у зовнішньому постійному магнітному полі (ПМП) розроблена і випробувана нами в клінічних умовах. В основу тестової проби ШОЕ в ПМП покладена фундаментальна властивість магнітного поля діяти на заряди, що рухаються під певним кутом до силових ліній поля. Деструкція легеневої тканини у ході патологічного процесу супроводжується дестабілізацією коагулологічного гомеостазу. Аналогічні процеси відбуваються в уражених туберкульозом легенях, зокрема чим інтенсивніший процес біохімічних і фізико-хімічних зрушень в організмі внаслідок патологічного процесу, тим більша ймовірність збільшення вмісту в крові носіїв електричних зарядів, тим виразніший зсув ШОЕ в ПМП, порівняно з контролем. За результатами досліджень, значення показника магнітного зсуву ШОЕ в межах (25,05,0) % були характерними для середнього рівня ймовірності легеневої кровотечі, а значення (45,05,0) % і вище - для високого. При обстеженні 46 хворих (основна група) на туберкульоз легень з геморагічними ускладненнями результати показника магнітного зсуву ШОЕ в постійному магнітному полі понад 45 % констатовано у 33 (71,7±6,6) % осіб, а у хворих без легеневих геморагій (46 осіб - контрольна група) лише у 12 (26,1±6,5) % (p<0,001). Отже, у хворих на туберкульоз легень при зіставленні вказаного показника з анамнезом, особливостями клінічного перебігу основного захворювання і даними рентгенологічного обстеження показник зсуву ШОЕ в ПМП набирає високоінформативного клініко-прогностичного значення.

З метою профілактики легеневих геморагій у хворих на туберкульоз легень запропонований алгоритм профілактики рецидивів легеневих кровохаркань і кровотеч в умовах протитуберкульозного стаціонару (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Алгоритм профілактики рецидивів легеневих кровохаркань і кровотеч у хворих на туберкульоз легень.

Серед профілактичних заходів виникнення рецидивів легеневих геморагій у хворих на туберкульоз легень, перш за все, важливе місце має визначення факторів ризику виникнення легеневих геморагій, проведення повноцінного комплексного лікування хворих згідно з стандартами та категоріями, дослідження згортальної та протизгортальної системи крові хворих на туберкульоз.

В період стаціонарного лікування важливе значення мають вивчення функціонального стану печінки та відновлення її функції при порушенні, дослідження мінеральної щільності кісткової тканини та її корекція при порушенні, визначення ШОЕ в магнітному полі в динаміці, своєчасна психотерапевтична допомога.

Підсумовуючи результати дослідження, можна констатувати, що запропоновані та апробовані нами діагностичні, лікувальні та профілактичні програми дозволяють покращити результати терапії хворих на туберкульоз з легеневими кровохарканнями і кровотечами та знизити ризик їх виникнення.

Висновки

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової проблеми сучасної фтизіатрії - лікування та профілактики легеневих кровохаркань і кровотеч у хворих на туберкульоз легень шляхом використання комплексу попереджувальних та лікувальних заходів, які запобігають або знижують негативний вплив факторів ризику розвитку легеневих геморагій.

1. В умовах епідемічної ситуації з туберкульозу легеневі кровохаркання і кровотечі є актуальною проблемою, спостерігаються у 9,1 % хворих, часто ускладнюють вперше діагностований туберкульоз легень (5,5 %), його рецидиви (11,5 %), особливо хронічний процес (15,4 %). Питома вага деструктивного та бактеріального туберкульозу легень серед хворих з легеневими геморагіями становить відповідно 81,5 % і 64,5 %.

2. Найвагомішими факторами ризику виникнення легеневих кровохаркань і кровотеч є хронізація туберкульозу; його прогресування на фоні хіміотерапії; наявність деструктивних, фіброзних та циротичних змін в легенях; певні клінічні форми - інфільтративна при вперше діагностованому туберкульозі легень і при рецидивах, фіброзно-кавернозна при хронічному туберкульозі; гіпертензія у малому колі кровообігу; супутні захворювання печінки; остеопенічний синдром.

3. Легеневі кровохаркання і кровотечі серед хворих на туберкульоз легень більш ніж у два рази частіше виникали при несприятливих медико-метеорологічних ситуаціях (ІІІ тип погоди), ніж при сприятливих (І-ІІ типи погоди), переважно в осінньо-зимовий період.

4. У хворих на туберкульоз з легеневими кровохарканнями і кровотечами супутні захворювання печінки (хронічний гепатит, медикаментозний гепатит, цироз печінки) констатовані у 12,7 %. Основними діагностичними синдромами порушення функціонального стану печінки у хворих на туберкульоз легень з геморагічними ускладненнями були синдроми цитолізу (28,1 %), холестазу (19,3 %) та ураження паренхіми печінки (15,8 %).

5. У хворих на туберкульоз легень з геморагічними ускладненнями виникають зміни гемокоагуляції і фібринолізу із збільшенням часу згортання крові і часу рекальцифікації плазми, зменшенням толерантності плазми до гепарину і протромбінового індексу, збільшенням рівня фібриногену, посиленням фібринолітичної активності плазми крові, збільшенням кількості тромбоцитів, що характерно для збільшення тривалості І та ІІ фаз згортання крові.

6. Знижений рівень кісткової маси у вигляді остеопенії та остеопорозу є фактором, який негативно впливає або посилює ризик розвитку легеневих геморагічних ускладнень. Поширеність остеопенічного синдрому серед хворих на туберкульоз легень становить 63,0 %, при супутній патології печінки - 72,7 %, у пацієнтів з геморагічними ускладненнями сягає 80,9 %.

7. При наявності остеопорозу у хворих на туберкульоз легень з геморагічними ускладненнями спостерігається зменшення протромбінового індексу, підвищення концентрації фібриногену, посилення фібринолітичної активності плазми крові, на відміну від осіб з нормальним рівнем мінеральної щільності кісток (p<0,05-0,01). Відмічений прямий кореляційний зв'язок високого ступеня між рівнем мінеральної щільності кісткової тканини та протромбіновим індексом (r = +0,79±0,21, p<0,01).

8. Хіміотерапію хворим на туберкульоз легень з геморагічними ускладненнями слід проводити згідно з характером туберкульозного процесу і чутливістю МБТ до хіміопрепаратів. В інтенсивній фазі лікування, особливо при розповсюджених процесах, застосовують не менш як п'ять протитуберкульозних препаратів, із використанням декількох резервних препаратів при наявності мультирезистентності МБТ, при цьому необхідно забезпечувати достатню тривалість основного курсу хіміотерапії в залежності від характеру і динаміки захворювання.

9. При лікуванні легеневих кровохаркань і кровотеч у хворих на туберкульоз легень невідкладна допомога повинна включати заходи, спрямовані на попередження чи ліквідацію асфіксії, зменшення тиску в малому колі кровообігу, підвищення згортання крові та інгібіції протеолізу, зменшення проникності судинної стінки, профілактику аспіраційної пневмонії, при профузних кровотечах - відновлення об'єму циркулюючої крові.

10. Основним показанням до хірургічного лікування хворих на туберкульоз з легеневими кровохарканнями і кровотечами є: відсутність ефекту від терапевтичних заходів, часті рецидивуючі кровохаркання і кровотечі, хіміорезистентність МБТ, можливість застосування адекватної хіміотерапії в післяопераційному періоді. Більш широке використання хірургічного лікування при легеневих геморагічних ускладненнях дозволить підвищити ефективність терапії хворих на туберкульоз та зменшити смертність від нього та його ускладнень.

11. Хворі на туберкульоз легень з геморагічними ускладненнями і клінічно значимими порушеннями функції печінки, зокрема з медикаментозними та хронічними гепатитами, потребують проведення комплексної терапії з включенням гепатопротекторного препарату тіотриазолін.

12. В комплексному лікуванні хворих на туберкульоз легень з кровохарканнями і легеневими кровотечами в поєднанні з остеопенічним синдромом доцільним є використання кальційвмісного комбінованого препарату з вітаміном D_3, що нормалізує рівень кальцію крові і сприяє збільшенню мінеральної щільності кістки в середньому на 6,9 % .

13. При прогнозуванні рецидивів легеневих геморагій у хворих на туберкульоз легень доцільним є визначененя ШОЕ в постійному магнітному полі. Прогностичною ознакою ймовірності виникнення рецидиву легеневих кровохаркань і кровотеч слід вважати інтенсивний (понад 45 %) зсув рівня ШОЕ в постійному магнітному полі.

14. Використання алгоритму лікування та профілактики геморагічних ускладнень у хворих на туберкульоз легень підвищує ефективність лікування (з 55,5 % до 68,2 %); частота припинення бактеріовиділення збільшилась на 8,5 %, загоєння порожнин розпаду - на 8,7 %; летальні наслідки зменшились з 9,0 % до 4,5 %, термін стаціонарного лікування скоротився в середньому на 12 днів, а серед вперше діагностованих хворих - на 26 днів.

Практичні рекомендації

1. В умовах протитуберкульозного стаціонару з метою прогнозування легеневих кровохаркань і кровотеч у хворих на туберкульоз легень пропонується визначення прогностичних коефіцієнтів факторів ризику виникнення геморагічних ускладнень з подальшою комплексною профілактикою.

2. У хворих на туберкульоз легень з геморагічними ускладненнями необхідно проводити дослідження процесів гемокоагуляції і фібринолізу. Визначення часу згортання крові, часу рекальцифікації плазми, толерантності плазми до гепарину, протромбінового індексу крові, концентрації фібриногену, наявності фібриногену В, визначення фібринолітичної активності крові досить інформативно характеризує стан згортальної та протизгортальної системи крові та дозволяє оптимізувати патогенетичну гемостатичну терапію.

3. Доцільно дотримуватись розробленого алгоритму лікування кровохаркань і легеневих кровотеч у хворих на туберкульоз легень, що передбачає комплексність терапевтичних заходів.

4. З метою попередження рецидивуючих кровохаркань та кровотеч хворим на туберкульоз легень необхідно проводити комплексне обстеження печінки (ультразвукове дослідження; біохімічний аналіз крові, зокрема білірубін, трансамінази, лужна фосфатаза, тимолова проба, загальний білок, рівень кальцію). При виявленні клінічно значимих порушень функції печінки застосовують гепатопротектор тіотриазолін, спочатку внутрішньом'язово по 2,0 мл 2,5 % розчину (10 днів) 1 раз на день, в подальшому по 1 таблетці (0,1 г) 3 рази на день, курс лікування до 30 днів.

5. При підозрі на наявність такого фактору ризику, як порушення мінеральної щільності кісткової тканини, хворим на туберкульоз легень, зокрема з легеневими геморагіями, показане денситометричне обстеження. У випадку зменшення рівня мінеральної щільності кісткової тканини комплексну антимікобактеріальну терапію доцільно доповнювати кальційвмісним препаратом із вітаміном D₃ (добова доза елементарного кальцію - 1000 мг, вітаміну D₃ - 400 МО) протягом 3-6 місяців.

6. З метою профілактики легеневих геморагій у хворих на туберкульоз легень в дні несприятливих погодних умов пропонується проведення комплексних заходів, які включають призначення гемостатичної терапії, зокрема із застосуванням фітогемостатиків (глуха кропива біла, деревій звичайний), проведення індивідуальної психотерапевтичної допомоги. В цей період хворі повинні дотримуватись щадного режиму і уникати фізичних навантажень.

7. В протитуберкульозних стаціонарах з метою прогнозування ймовірності рецидиву кровохаркань та кровотеч у хворих на туберкульоз легень рекомендується визначення ШОЕ в постійному магнітному полі. При показниках магнітного зсуву ШОЕ понад 45 % доцільно проводити гемостатичну терапію, зокрема із використанням препаратів кальцію, вікасолу, фітогемостатиків, аскорбінової кислоти.

8. Фтизіатрам необхідно дотримуватись алгоритму профілактики легеневих кровохаркань і кровотеч у хворих на туберкульоз легень, при цьому велику увагу надаючи проведенню раціональної хіміотерапії у повному об'ємі.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Грищук Л.А. Частота і структура порушень гепатобіліарної системи у хворих на туберкульоз легень // Інфекційні хвороби. - 2002. - № 4. - С. 55-57.

2. Грищук Л.А. Стан мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на туберкульоз легень з супровідними захворюваннями печінки // Інфекційні хвороби. - 2003. - № 4. - С. 42-44.

3. Грищук Л.А. Стан мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на туберкульоз легень із геморагічними ускладненнями // Вісник наукових досліджень. - 2004. - № 2. - С. 32 -34.

4. Грищук Л.А. Зміни клініко-лабораторних показників у хворих на туберкульоз легень з геморагічними ускладненнями і супровідним ураженням гепатобіліарної системи // Медична хімія. - 2004. - № 2. - С. 48 -52.

5. Грищук Л.А. Куріння як фактор ризику виникнення геморагічних ускладнень у хворих на туберкульоз легень // Вісник соц. гігієни та орг. охорони здоров'я України. - 2004. - № 2. - С. 32 -34.

6. Грищук Л.А. Результати лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз легень з остеопенічним синдромом // Інфекційні хвороби. - 2004. - № 3. - С. 53-55.

7. Грищук Л.А. Ефективність фітогемостатиків у лікуванні хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень з кровохарканнями і легеневими кровотечами // Укр. хіміотерапевт. журн. - 2004. - № 1-2 (19).- С. 48-50.

8. П`ятночка І.Т., Грищук Л.А., Корнага С.І. Стан кісткової системи у жінок, хворих на туберкульоз легень в доменопаузальний та післяменопаузальний періоди // Вісник наукових досліджень. - 2002.- № 3. - С. 71-72. (Автору належить ідея і планування досліджень, участь у обстеженні хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

9. П`ятночка І.Т., Грищук Л.А., Корнага С.І. Легеневі кровохаркання і кровотечі у хворих на туберкульоз легень // Міжвідомчий збірник “Гематологія і переливання крові”. - 2002. - Вип. 31. - С. 282-285. (Автору належить ідея і планування досліджень, участь у обстеженні хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

10. П`ятночка І.Т., Грищук Л.А., Корнага С.І. Метеорологічні фактори і геморагічні ускладнення у хворих на туберкульоз легень // Інфекційні хвороби. - 2002. - № 3. - С. 52-54. (Автору належить ідея і планування досліджень, участь у обстеженні хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

11. П`ятночка І.Т., Грищук Л.А. Мінеральна щільність кісткової тканини у хворих на туберкульоз легень // Проблеми остеології. - 2002. - № 2-3. - С. 108-111. (Автору належить ідея і планування досліджень, участь у обстеженні хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

12. Грищук Л.А., Корнага С.І. Стан мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на інфільтративний туберкульоз легень // Проблеми остеології. - 2003. -Т. 6, № 1-2. - С. 46-48. (Автору належить ідея і планування досліджень, участь у обстеженні хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

13. П`ятночка І.Т., Корнага С.І., Грищук Л.А. Клінічні та електрокардіографічні показники у хворих на туберкульоз залежно від стану мінеральної щільності кісткової тканини // Інфекційні хвороби. - 2003. - № 1. - С. 20-22. (Автору належить участь у плануванні досліджень, математична обробка результатів, написання роботи).

14. П`ятночка І.Т., Грищук Л.А., Корнага С.І. Перебіг туберкульозу легень в залежності від стану мінеральної щільності кісткової тканини // Укр. мед. альманах. - 2003. - Том 6, № 2. - С. 124 -126. (Автору належить ідея і планування досліджень, участь у обстеженні хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

15. Геморагічні ускладнення у жінок, хворих на туберкульоз в доменопаузальний та післяменопаузальний періоди / І.Т. П`ятночка, Л.А. Грищук, С.І. Корнага, С.О. Білик // Вісник наукових досліджень. - 2003 .- № 3. - С. 161-163. (Автору належить ідея і планування досліджень, участь у обстеженні хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

16. Легеневі кровотечі у хворих на туберкульоз / І.Т. П`ятночка, Л.А. Грищук, С.І. Корнага, Н.Є. Зятковська // Інфекційні хвороби. - 2004.- № 1.- С. 78-80. (Автору належить ідея і планування досліджень, участь у обстеженні хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

17. П`ятночка І.Т., Грищук Л.А., Корнага С.І. Легеневі геморагії у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень // Вісник наукових досліджень.- 2004.- № 1.- С. 22-24. (Автору належить ідея і планування досліджень, участь у обстеженні хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

18. П'ятночка І.Т., Грищук Л.А., Корнага С.І. Легеневі геморагії у хворих на хронічні форми туберкульозу легень // Інфекційні хвороби.- 2004.- № 2.- С. 73-75. (Автору належить ідея і планування досліджень, участь у обстеженні хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

19. Соціально-медичні аспекти легеневих геморагій у хворих із рецидивами туберкульозу легень / І.Т. П`ятночка, Л.А. Грищук, С.І. Корнага, Н.Є. Зятковська // Вісник соц. гігієни та орг. охорони здоров'я України.- 2004.- № 1.- С. 48-51. (Автору належить ідея і планування досліджень, участь у обстеженні хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

20. Результати хірургічного лікування хворих на туберкульоз, ускладнений легеневими геморагіями / Л.А. Грищук, І.Т. П'ятночка, В.Д. Рудик, Ю.В. Довбуш // Шпитальна хірургія. - 2004. - № 3. - С. 57 - 59. (Автору належить ідея і планування досліджень, участь у обстеженні хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

21. Грищук Л.А., Дем'яненко В.В., Кліщ І.М. Прогнозування ймовірності легеневих геморагічних ускладнень у хворих на туберкульоз легень за допомогою тестової проби ШОЕ у магнітному полі // Вісник наукових досліджень. - 2004. - № 4. - С. 55-57. (Автору належить ідея і планування досліджень, участь у обстеженні хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

22. Туберкульоз в поєднанні з раком легень / І.Т. П`ятночка, С.І. Корнага, Л.А. Грищук, М.В. Паламар // Інфекційні хвороби. - 1999. - № 1. - С. 51-55. (Автору належить участь в опрацюванні літературних джерел, їх аналізі та написанні роботи).

23. П`ятночка І.Т., Грищук Л.А., Паламар М.В. Ураження печінки у хворих на туберкульоз // Інфекційні хвороби. - 2001. - № 2. - С. 74 - 79. (Автору належить збір і аналіз літератури, підготовка до друку).

24. П`ятночка І.Т., Грищук Л.А., Паламар М.В. Захворювання легень та остеопороз // Укр. пульмон. журн. - 2002. - № 3. - С. 65 - 67. (Автору належить збір і аналіз літератури, підготовка до друку).

25. П`ятночка І.Т., Грищук Л.А. Туберкульоз // В кн.: “Проблеми остеопорозу”; За ред. Л.Я. Ковальчука. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - С. 374 -378. ( Автору належить ідея і планування досліджень, участь у обстеженні хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

26. Грищук Л.А., П`ятночка І.Т., Корнага С.І. Діагностика і лікування остеопорозу у хворих на туберкульоз легенів // Укр. пульмон. журн. - 2005. - № 3 (додаток). - С. 22-24. (Автору належить участь в обстеженні хворих, аналізі та математичній обробці результатів, написанні роботи).

27. Деклараційний патент на корисну модель UA 4123 U, А 61 В 10/00, G 01 N 33/48. Cпосіб прогнозування легеневої кровотечі у хворих на туберкульоз легень. Грищук Л.А., П'ятночка І.Т., Корнага С.І., Дем'яненко С.М. (Україна). Заявлено 15.01.2004; Опубл. 17.01.2005; Бюл. № 1. - 4 c. (Автору належить розробка ідеї, набір матеріалу і його аналіз, підготовка документації).

28. Грищук Л.А. Стан мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на туберкульоз легень // Збірник наукових праць XLIV науково-практичної конференції „Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. - Тернопіль: Укрмедкнига. - 2001. - Вип. 6. - С. 24.

29. Грищук Л.А. Стан мінеральної щільності кісткової тканини у хворих з різними формами туберкульозу легень // Матеріали ІІІ з'їзду фтизіатрів і пульмонологів України. - Укр. пульмон. журн. - 2003 - № 2.- С. 153.

30. Грищук Л.А. Взаємозв'язок легеневих геморагій із станом мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на туберкульоз легень // Матеріали наукового симпозіуму “Актуальні проблеми фтизіатрії і пульмонології”. - Тернопіль, 2005. - С. 12.

31. П`ятночка І.Т., Грищук Л.А. Захворювання печінки у хворих на туберкульоз легень // Матеріали наукової конференції „Досягнення і перспективи клінічної та експериментальної медицини”. - Тернопіль, 1996.- С. 133-134. (Автору належить участь у плануванні досліджень, обстеженні хворих, аналізі та математичній обробці результатів, написанні роботи).

32. Інфільтративний туберкульоз легень за даними обласного протитуберкульозного диспансеру / І.Т. П`ятночка, С.І. Корнага, Л.А. Грищук, Н.С. Майовецька, О.І. Градова, М.Я. Лютий, Ю.В. Довбуш, Н.Б. Місула, В.С. Пелехат //. Матеріали XL підсумкової наукової конференції, присвяченої 40-річному ювілею академії „Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. - Тернопіль, 1997. - С. 177-179. (Автору належить участь у плануванні досліджень, обстеженні хворих, аналізі та математичній обробці результатів, написанні роботи).

33. Легеневі кровохаркання і кровотечі за даними обласного протитуберкульозного диспансеру / Л.А. Грищук, І.Т. П`ятночка, М.В. Паламар, С.І. Корнага // Матеріали ІІ з'їзду фтизіатрів і пульмонологів України. - К, 1998. - С. 284. (Автору належить ідея і планування досліджень, участь у обстеженні хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

34. П`ятночка І.Т., Грищук Л.А. Дві недуги - проблема одна // Матеріали науково-практичної конференції „Медико-соціальні аспекти боротьби з туберкульозом. Досвід Київської державної адміністрації” - Київ. - 2001. - С. 102. (Автору належить ідея і планування досліджень, участь у обстеженні хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

35. Грищук Л.А., Корнага С.І. Характер патології гепатобіліарної системи у хворих на туберкульоз // Збірник наукових праць XLV підсумкової (міжрегіональної) науково-практичної конференції „Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. - Тернопіль: Укрмедкнига. - 2002. - Вип. 7.- С. 31. (Автору належить участь у плануванні досліджень, обстеженні хворих, аналізі та математичній обробці результатів, написанні роботи).

36. Грищук Л.А., Корнага С.І., Пелехат Н.Б. Геморагічні ускладнення у хворих на туберкульоз легень // Тези доповідей VII з'їзду Всеукраїнського лікарського товариства .- Укр. мед. вісті. - 2003. - Т. 5, № 1. - С. 79-80. (Автору належить участь у плануванні досліджень, обстеженні хворих, аналізі та математичній обробці результатів, написанні роботи).

37. Хіміорезистентний туберкульоз за даними обласного протитуберкульозного диспансеру / І.Т. П`ятночка, Л.А. Грищук, С.І. Корнага, О.І. Градова, Н.С. Майовецька, Л.І. Медвідь // Матеріали ІІІ з'їзду фтизіатрів і пульмонологів України. - Укр. пульмон. журн. - 2003 - № 2.- С. 326. (Автору належить ідея і планування досліджень, участь у обстеженні хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

38. П`ятночка І.Т., Грищук Л.А., Корнага С.І. Вплив зовнішніх чинників на виникнення геморагічних ускладнень у хворих на вперше виявлений туберкульоз легень // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Довкілля і здоров'я”.- Тернопіль,2003. - С. 116-117. (Автору належить ідея і планування досліджень, участь у обстеженні хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

39. П`ятночка І.Т., Грищук Л.А., Корнага С.І. Супровідні захворювання і ускладнення у хворих на туберкульоз легень // Матеріали XLVІ підсумкової науково-практичної конференції „Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. - Тернопіль, 2003.- С. 93. (Автору належить ідея і планування досліджень, участь у обстеженні хворих, аналіз та математична обробка результатів, написання роботи).

40. П'ятночка І.Т., Грищук Л.А., Корнага С.І. Причини смерті хворих на туберкульоз легень, ускладнений легеневими геморагіями // Матеріали ХLVІІ підсумкової науково-практичної конференції, присвяченої 150-річчю з дня народження академіка І.Я. Горбачевського „Здобутки клінічної та експериментальної медицини:” - Тернопіль, 2004. - С. 46-47. (Автору належить участь у плануванні досліджень, обстеженні хворих, аналізі та математичній обробці результатів, написанні роботи).

41. Грищук Л.А., Корнага С.І. Психологічні аспекти лікування хворих на туберкульоз із супровідними захворюваннями та ускладненнями // Тези доповідей Х конгресу світової федерації українських лікарських товариств. - Чернівці, 2004. - С. 248-249. (Автору належить участь у плануванні досліджень, обстеженні хворих, аналізі та математичній обробці результатів, написанні роботи).

42. Hryshchuk L.A. Osteoporosis in patients with first diagnosed pulmonary tuberculosis // XXVIII Zjazd Polskiego Towarzystwa Ftizjopneumonologicznego, Јуdџ, 22 - 25 wrzeњnia 2004r.: Pneumonol. і Alergol. Pol. 2004. - Vol.72, № 7-8. - P. 258.

43. Вплив зовнішніх чинників на частоту і характер геморагічних ускладнень у хворих на туберкульоз легень / І.Т. П'ятночка, Л.А. Грищук, С.І. Корнага, В.Д. Рудик // Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 70-й річниці заснування кафедри фтизіатрії і пульмонології Київського Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця „Екологічні проблеми у фтизіатрії і пульмонології”. - Київ, 2004. - С. 180-183. (Автору належить участь у плануванні досліджень, обстеженні хворих, аналізі та математичній обробці результатів, написанні роботи).

44. Туберкулінова чутливість у хворих на туберкульоз легень і стан мінеральної щільності кісткової тканини легень / І.Т. П'ятночка, Л.А. Грищук, С.І. Корнага, В.Д. Рудик; За ред. В.І. Петренка // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю „Імунологічні аспекти туберкульозу і неспецифічних захворювань органів дихання” - Київ, 2005. - С. 45-48. (Автору належить участь у плануванні досліджень, обстеженні хворих, аналізі та математичній обробці результатів, написанні роботи).

45. Частота і характер серцево-судинної патології у хворих на туберкульоз легень / І.Т. П`ятночка, С.І. Корнага, Л.А. Грищук, О.І. Градова, Н.С. Майовецька, Л.І. Медвідь // Матеріали XLVІІІ підсумкової науково-практичної конференції „Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. - Тернопіль, 2005. - С. 60-62. (Автору належить участь у плануванні досліджень, обстеженні хворих, аналізі та математичній обробці результатів, написанні роботи).

Анотація

Грищук Л.А. Клініко-патогенетичне обґрунтування лікування та профілактики легеневих кровохаркань і кровотеч у хворих на туберкульоз. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.26 - фтизіатрія. - Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, Київ, 2007.

У дисертації на основі аналізу частоти, характеру та причин легеневих кровохаркань і кровотеч у хворих на туберкульоз легень визначені найбільш значущі фактори, які впливають на виникнення геморагічних ускладнень і це, перш за все, поширені прогресуючі хронічні форми туберкульозу, наявність і вираженість деструкцій легеневої тканини, гіпертензія у малому колі кровообігу, супутні захворювання печінки, остеопенічний синдром, несприятливі метеорологічні фактори тощо. Доведено ефективність комплексної антибактеріальної та патогенетичної терапії при запобіганні і боротьбі з легеневими геморагічними ускладненнями. Встановлено, що диференційоване застосування запропонованих лікувальних і профілактичних програм дозволяє покращити результати терапії хворих на туберкульоз з легеневими кровохарканнями і кровотечами та запобігти подальшого їх виникнення.

Annotation

Hryshchuk L.A. Clinical-nosotropic basis of medical treatment and prophylaxis of pulmonary hemoptysis and haemorrhages at patients with tuberculosis. - Manuscript.

Thesis for obtaining of academic degree of a Doctor of Medicine for specialitу 14.01.26 - phthisiology. - Institute of phthisiology and pulmonology named after F.G. Yanovsky, AMS Ukraine, Kyiv, 2007.

In the thesis on the ground of the analysis of frequency, character, and the reasons of pulmonary hemoptysis and haemorrhages of patients with pulmonary tuberculosis the most important factors, which influence on rise of hemorrhagic complications, were determined, and these, first of all, are widespread progressive chronic forms of tuberculosis, availability and evidence of destructions of pulmonary tissue, hypertension in the pulmonary circuit, concomitant diseases of liver, osteopenic syndrome, harmful meteorological factors etc. Efficiency of complex antibacterial and nosotropic therapy at prevention and struggle with pulmonary hemorrhagic complications was proved. It was established that differential use of proposed medical and prophylactic programs allows to improve the results of therapy of patients with tuberculosis and with pulmonary hemoptysis and haemorrhages and to avoid their subsequent development.

Аннотация

Грищук Л.А. Клинико-патогенетическое обоснование лечения и профилактики легочных кровохарканий и кровотечений у больных туберкулезом. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.26 - фтизиатрия. - Институт фтизиатрии и пульмонологии им. Ф.Г. Яновского АМН Украины, Киев, 2007.

В диссертации представлено научное решение проблемы современной фтизиатрии - лечения и профилактики легочных кровохарканий и кровотечений у больных туберкулезом легких путем использования комплекса профилактических и лечебных мероприятий, которые предотвращают или снижают негативное влияние факторов риска развития легочных геморрагических осложнений.

Установлено, что в последнее десятилетие легочные геморрагические осложнения наблюдались у 9,1 % больных туберкулезом легких. У больных хроническим туберкулезом легких частота легочных геморрагических осложнений была значительно больше (15,4±0,8) %, по сравнению с пациентами с впервые диагностированным туберкулезом (5,5±0,3) %, (p<0,001), и больными с рецидивами туберкулеза легких (11,5±1,2) %, (p <0,01).

На основе анализа частоты, характера и причин легочных кровохарканий и кровотечений определены наиболее значимые факторы, которые влияют на возникновение геморрагических осложнений, и это, прежде всего, распространенные прогрессирующие хронические формы туберкулеза, наличие и выраженность деструкций легочной ткани, гипертензия в малом круге кровообращения, сопутствующие заболевания печени, остеопенический синдром, неблагоприятные метеорологические факторы. Деструктивные изменения в легких обнаружены у 81,5 % больных туберкулезом легких с геморрагическими осложнениями, МБТ выявлены - у 64,5 %. Развитию легочных геморрагических осложнений способствуют сопутствующие заболевания печени, которые диагностированы в 12,7 % случаев. Основными диагностическими синдромами нарушения функционального состояния печени у больных туберкулезом легких с геморрагическими осложнениями следует считать синдромы цитолиза, холестаза и поражения паренхимы печени.

У больных туберкулезом легких с кровохарканиями и легочными кровотечениями возникают изменения гемокоагуляции и фибринолиза с увеличением времени свертывания крови и времени рекальцификации плазмы, уменьшением толерантности плазмы к гепарину и протромбинового индекса, увеличением уровня фибриногена, усилением фибринолитической активности плазмы крови, увеличением количества тромбоцитов, что характерно для увеличения продолжительности I и II фаз свертывания крови.

Сниженный уровень костной массы в виде остеопении и остеопороза является фактором, который негативно влияет или усиливает риск развития легочных геморрагических осложнений. При денситометрическом обследовании больных туберкулезом легких остеопенический синдром констатирован у 63,0 % пациентов, у лиц с геморрагическими осложнениями - у 80,9 % случаев. Доказана эффективность комплексной антибактериальной терапии при предотвращении и борьбе с легочными геморрагическими осложнениями у больных с разными типами туберкулезного процесса. Доказана эффективность патогенетического лечения больных туберкулезом легких с легочными кровохарканьями и кровотечениями благодаря назначению препаратов тиотриазолина при нарушениях функции печени и комплексного препарата кальция с витамином D₃ при остеопеническом синдроме. Установлено, что использование разработанных алгоритмов лечения и профилактики у больных туберкулезом легких с геморрагическими осложнениями позволяет улучшить результаты терапии и предотвратить возникновение рецидивов легочных кровохарканий и кровотечений. Размещено на Allbest.ru