Хірургічне лікування хворих на гострий панкреатит, ускладнений синдромом жовтяниці

Огляд хірургічної тактики лікування хворих на гострий панкреатит з пріоритетним застосуванням міні-інвазивних технологій і визначенням особливостей і прогнозу захворювання. Аналіз клінічного перебігу гострого панкреатиту, ускладненого синдромом жовтяниці.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 30.08.2014
Размер файла 48,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

7. Шевчук М.Г., Шевчук І.М., Герич Р.П., Ткачук О.Л., Дроняк М.М., Протас В.В. Системна запальна реакція і сепсис у хворих на гострий біліарний некротичний панкреатит // Шпитальна хірургія. 2005. № 4. С. 32-35. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, статистичне обчислення отриманих результатів, підготовка до друку).
8. Шевчук М.Г., Шевчук І.М., Дзвонковський Т.М., Дроняк М.М. Стандартизація лікувальних заходів у хворих на гострий панкреатит, ускладнений синдромом жовтяниці // Хірургія України. 2005. № 1(13). С. 157158. (Здобувачеві належить ідея, матеріал дослідження, статистичне обчислення отриманих результатів).
9. Дроняк М.М. Мініінвазивні хірургічні технології в лікуванні хворих на гострий панкреатит, ускладнений синдромом жовтяниці // Буковинський медичний вісник. 2006. Т. 10, № 1. С. 142145.
10. Шевчук І.М., Ткачук О.Л., Дроняк М.М. Лікування біліарного панкреатиту з синдромом жовтяниці // Клін. хірургія. 2003. № 1(719). С. 36-37. (Здобувачеві належить ідея, матеріал дослідження, підготовка до друку).
11. Побуцький О.О., Сорочинський І.М., Дроняк М.М. Рання лабораторна діагностика панкреонекрозу // Матеріали І Всеукраїнської наук.-практ. конф. „Актуальні проблеми стандартизації у невідкладній абдомінальній хірургії”. Львів, 2004. С. 134-135. (Здобувачеві належить частина матеріалу дослідження, статистичне обчислення отриманих результатів).
12. Дроняк М.М. Особливості лікування хворих на аліментарний некротичний гострий панкреатит, ускладнений синдромом жовтяниці // Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених „Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології”. Донецьк, 2005. С. 11.
13. Дроняк М.М. Алгоритм лікувальної тактики у хворих на гострий біліарний некротичний панкреатит, ускладнений синдромом жовтяниці // Матеріали 9-го Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. Тернопіль, 2005. С. 43-43.
14. Шевчук М.Г., Шевчук І.М., Дроняк М.М., Герич Р.П., Протас В.В. Хірургічне лікування хворих на гострий некротичний панкреатит // Матеріали ХХІ з'їзду хірургів України. Запоріжжя, 2005 Т. 1. С. 301303. (Здобувачеві належить ідея, частина матеріалу дослідження, статистичне обчислення отриманих результатів, підготовка до друку).
15.

АНОТАЦІЯ

Дроняк М.М. Хірургічне лікування хворих на гострий панкреатит, ускладнений синдромом жовтяниці. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 хірургія. Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, 2007.

Дисертація присвячена поліпшенню результатів хірургічного лікування хворих на гострий панкреатит, ускладнений синдромом жовтяниці з пріоритетним застосуванням мініінвазійних технологій.

На основі аналізу результатів клінічного та лабораторного моніторингу показано ефективність застосування у хворих на біліарний гострий панкреатит, ускладнений синдромом жовтяниці, двохетапної хірургічної тактики, що полягає в ранній декомпресії жовчовивідних шляхів за допомогою ендоскопічної папілосфінктеротомії вже в перші дві доби з часу госпіталізації та виконання другим етапом, після стабілізації стану хворих, лапароскопічної холецистектомії. У хворих на аліментарний гострий панкреатит методом вибору є комплексна консервативна терапія, а при наростанні білірубінемії тимчасове ендобіліарне стентування.
Відкриті оперативні втручання в ранні терміни з моменту госпіталізації хворих в стаціонар проводяться при неможливості усунути блок жовчовивідних шляхів мініінвазивними методами, а в пізні терміни (23 тиждень захворювання) при розвитку гнійносептичних ускладнень панкреонекрозу.

Реалізація розробленої хірургічної тактики у хворих на гострий панкреатит, ускладнений синдромом жовтяниці дозволила зменшити летальність після застосування мініінвазивних технологій до 1,64 %, після відкритих оперативних втручань до 18,75 %.

Ключові слова: гострий панкреатит, синдром жовтяниці, хірургічне лікування.

АННОТАЦИЯ

Дроняк Н.Н. Хирургическое лечение больных на острый панкреатит, осложненный синдромом желтухи. Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03 хирургия. Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я.Горбачевского МЗ Украины, Тернополь, 2007.
Диссертация посвящена решению одной из актуальных проблем заболеваний желудочно-кишечного тракта хирургическому лечению острого панкреатита, осложненного синдромом желтухи с приоритетным использованием миниинвазивных технологий.
На основании анализа результатов клинических, лабораторных и инструментальных методов исследования доведена эффективность применения у больных на билиарный острый панкреатит двухэтапной хирургической тактики, что предусматривает раннюю декомпресию жолчевыводящих путей с помощью эндоскопической папиллосфинктеротомии в первые две сутки с момента поступления больного в стационар и выполнение вторым этапом, после стабилизации состояния больных, лапароскопической холецистэктомии. У больных алиментарным острым панкреатитом методом выбора есть комплексная консервативная терапия, а при нарастании билирубинемии временное эндобилиарное стентирование.

При диагностировании у больных острым некротическим панкреатитом, осложненным синдромом желтухи, разлитого ферментативного перитонита проводилось лапароскопическое дренирование брюшной полости. У больных билиарным некротическим острым панкреатитом одновременно проводилась лапароскопическая холецистэктомия.

Открытые оперативные вмешательства в первые двое суток с момента поступления больного в стационар выполнялись при невозможности удалить блок желчевыводящих путей миниинвазивными методами. В таких случаях проводилась лапаротомия, холистэктомия, холедохолитотомия, внешнее дренирование холедоха, интраоперационная холангиография, дренирование сальниковой сумки и брюшной полости.

При развитии гнойно-септических осложнений панкреонекроза на 2-3 неделю выполняли лапаротомию, панкреатосеквестрэктомию, внешнее дренирование сальниковой сумки, забрюшинных флегмон, дренирование брюшной полости.

При развитии локальных постнекротических и гнойных осложнений панкреонекроза в виде острого скопления жидкости или абсцесса в сальниковой сумке, забрюшинной флегмоне использовали чрезкожные пункционно-дренирующие вмешательства под контролем ультразвукового исследования или выполняли изолированные люмботомии. Это позволило избежать открытых оперативных вмешательств у трети больных острым панкреатитом, осложненным синдромом желтухи.

При выяснении характера желтухи у больных острым панкреатитом наиболее информативным есть определение уровня общего билирубина и его фракций, аланинаминотрансферазы, аспартатаминотрансферазы и щелочной фосфатазы в сыроватке крови. Чувствительность этих показателей составила 89 %, специфичность 76 %. Для определения причины желтухи использовали ультразвуковое исследование и эндоскопическую ретроградную панкреатохолангиографию, чувствительность которой составила 96 %, специфичность 92 %.
Разработана индивидуализированная рабочая шкала прогнозирования тяжести течения острого панкреатита с синдромом желтухи. Наиболее информативным было определение возраста больного, количества лейкоцитов в периферической крови, количества билирубина в сыворотке крови, активности щелочной фосфатазы, уровня пептидов средней молекулярной массы и продуктов перекисного окисления липидов (малонового диальдегида и диеновых коньюгат), которые у больных с неблагоприятным прогнозом увеличивались в 1,5-2 раза. Чувствительность предложенной нами шкалы прогнозирования тяжести заболевания составила 71,2 %, специфичность 81,4 %.
У больных острым некротическим панкреатитом после открытых оперативных вмешательств и после лапароскопического дренирования брюшной полости при разлитом ферментативном перитоните при развитии полиорганной недостаточности мы использовали метод интермитирующей веновенозной гемодиафильтрации. Этот метод проводили в количестве 10+2 час/сутки, сначала каждый день, а далее по показаниям, что есть эффективным и технически простым вариантом гемодиафильтрации, который, по нашему мнению, не вредит проведению других элементов комплексной терапии. Значительное улучшение состояния больных отмечали уже после 2-3 сеансов интермитирующей вено-венозной гемодиафильтрации.

Реализация разработанной хирургической тактики у больных острым панкреатитом, осложненным синдромом желтухи, способствовала уменьшению летальности после применения миниинвазивных технологий до 1,64 %, после открытых оперативных вмешательств - до 18,75 %.

Ключевые слова: острый панкреатит, синдром желтухи, хирургическое лечение.

ANNOTATION

Dronyak M.M. Syrgical treatment of acute pancreatitis complicated by jaundice syndrome. -Manuscript.

Dissertation for candidate of medical science degree in the speciality 14.01.03 - Surgery. I. Horbachevsky Ternopil State Medical University, Ministry of Publik Health of Ukraine, Ternopil, 2007.

The work is devoted to the improvement of the results of surgical treatment of acute pancreatitis complicated by jaundice syndrome with the priority application of miniinvasion technologies.

On the results of clinical and laboratory monitoring the effectiveness of two-stage surgery tactics applied to the treatment of biliary and acute pancreatitis complicated by jaundice syndrome is shoved. This tactics lies in early decompression of biliary with the help of endoscopic papilosphinkterotomy during the first two days from the time of hospitalization, and as a second stage - after the stabilization of the patient - laparoscopic cholecystectomy. As an alternative treatment for the patients with alimentary acute pancreatitis there exists complex conservative therapy, and when bilirubinemia grows - endobiliary stent implantation.

Open surgical intervention right after the hospitalization of patients are to be done when it's impossible to remove the block in biliary with the help of miniinvasion methods, the later intervention (2nd -3rd week of disease) - when the pyoin-septic complications of pancreatitis develop.

The realization of the developed surgery tactics in acute pancreatitis complicated by jaundice syndrome treatment helped to minimize the lethality after the application of miniinvasion technologies to 1,64 %, and after open surgical interventions - up to 18,75 %.

Key words: acute pancreatitis, jaundice syndrome, surgical treatment.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.