Прогнозування, діагностика та профілактика плацентарної недостатності у вагітних групи високого ризику її розвитку

9. Сенчук А.Я., Дарвиш Абдулвахаб Фахим, Задорожная Т.Д., Талько В.И., Заболотная А.В. Морфологические особенности плацентарного барьера у беременных с гиперплазией щитовидной железы // Збірник наук. праць. Мед. ін-т УАНМ. - К.: «Інтермед», 2002. - С. 334-336. (Огляд літератури, забір зразків плацент для морфологічного дослідження, статистична обробка результатів, підготовка до друку).

10. Сенчук А.Я., Константинов К.К., Заболотна А.В., Андрейчук Т.П., Демещук Л.М. Досвід застосування рослинного препарату Хофітол для профілактики та лікування фетоплацентарної недостатності // Збірник наук. праць. Мед. ін-т УАНМ. - К.: «Інтермед», 2002. - С. 29-30. (Огляд літератури, участь у проведенні клінічних, інструментальних досліджень, аналіз даних та статистична обробка результатів, підготовка до друку).

11. Заболотная А.В., Базелюк О.М. Роль анемии беременных в генезе акушерских осложнений // Збірник наук. праць Асоціації акуш.-гінек. України. - К.: Інтермед, 2004. - С. 500-505. (Огляд літератури, участь у проведенні клінічних, лабораторних, інструментальних досліджень, аналіз даних та статистична обробка результатів, підготовка до друку).

12. Заболотна А.В., Гичка С.Г., Шупик В.І. Морфологічні особливості плацент у породіль із групи високого ризику розвитку плацентарної недостатності // Збірник наук. праць Асоціації акуш.-гінек. України. - К.: Інтермед, 2005. - С. 169-173. (Огляд літератури, участь у проведенні клінічних досліджень, забір зразків плацент для морфологічного дослідження, аналіз даних та статистична обробка результатів, підготовка до друку).

13. Сенчук А.Я., Заболотная А.В. Микроэлементы системы мать-плацента-плод при железодефицитной анемии беременных // Збірник наук. праць Асоціації акуш.-гінек. України. - К.: Інтермед, 2005. - С. 610-613. (Огляд літератури, участь у проведенні клінічних, лабораторних досліджень, статистична обробка результатів, підготовка до друку).

14. Заболотна А.В. Ароматерапія в комплексному лікуванні вагітних групи ризику щодо розвитку гіпоксії плода та асфіксії новонародженого // Тези доповідей VІІ з'їзду ВУЛТ. - Тернопіль, 2003. - С. 39-40.

15. Заболотна А.В., Андрійчук Т.П. Клінічна ефективність використання хофітолу в комплексному лікуванні пізніх гестозів // Тези доповідей Х конгресу СФУЛТ. - Чернівці, 2004. - С. 144. (Огляд літератури, участь у проведенні клінічних, лабораторних, інструментальних досліджень, статистична обробка результатів, підготовка до друку).

16. Венцківський Б.М., Запорожан В.М., Заболотна А.В., Москаленко Т.Я., Сенчук А.Я., Тітов О.В. Діагностика та лікування плацентарної недостатності (методичні рекомендації). - К., 2004. - 23с. (Огляд літератури, підготовка до друку).

Анотація

Заболотна А.В. Прогнозування, діагностика та профілактика плацентарної недостатності у вагітних групи високого ризику її розвитку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Одеський державний медичний університет МОЗ України. - Одеса, 2006.

Дисертація присвячена зниженню частоти виникнення плацентарної недостатності у вагітних групи високого ризику її розвитку на підставі результатів вивчення функціонального стану фетоплацентарного комплексу, а також розробки та впровадження вдосконалених прогностичних та лікувально-профілактичних заходів. Виявлені та підтверджені даними досліджень чинники ризику розвитку плацентарної недостатності, серед яких є ускладнення вагітності анемією, пізнім гестозом та запальними захворюваннями нирок. Показано, що у вагітних з даними ускладненнями мають місце порушення гемодинаміки та ендокринної функції фетоплацентарного комплексу, які призводять до формування плацентарної недостатності, гіпоксії та сидрому затримки розвитку плода. Розроблені прогностичні критерії для прогнозування розвитку плацентарної недостатності і народження дітей у стані гіпоксії у вагітних групи високого ризику. Представлено наукове обгрунтування та доведена ефективність застосування удосконаленого лікувально-профілактичного комплексу для вагітних з запальними захворюваннями нирок, що належать до групи високого ризику розвитку плацентарної недостатності.

Ключові слова: вагітність, плацентарна недостатність, фетоплацентарний комплекс, гіпоксія плода, анемія вагітних, пізній гестоз, пієлонефрит, прогнозування.

Annotation

Zabolotna A.V. Prediction, Diagnostics and Prevention of Placental Insufficiency in Pregnants at high risk group of its advance. - Manuscript.

Thesis for a degree of candidate of medical sciences in speciality 14.01.01 - obstetrics and gynecology. - Odesa state Medical University. - Odesa, 2006.

Thesis is dedicated to the reduction of placental insufficiency rate in pregnants women at high risk for its advance. Study results of functional condition of fetoplacental complex are presented. Improved prognostic and preventive measures have been developed. Risk factors of placental insufficiency advance have been revealed and confirmed. These complications are anemia of pregnancy, late gestosis and renal inflammation. Pregnants with these complications are shown to have hemodynamics and endocrine function of fetoplacental complex disorders. These complications cause placental insufficiency advance, fetal hypoxia and intrauterine growth retardation. Prognostic criteria for prediction of placental insufficiency advance and birth of children with hypoxia in pregnants at high risk have been worked out. Scientific description is presented and effectiveness of improved medical preventive complex for pregnants at high risk for renal inflammation has been proved.

Key words: pregnancy, placental insufficiency, fetoplacental complex, fetal hypoxia, anemia of pregnancy, late gestosis, pyelonephritis, prediction.

Аннотация

Заболотная А.В. Прогнозирование, диагностика и профилактика плацентарной недостаточности у беременных группы высокого риска ее развития. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Одесский государственный медицинский университет МЗ Украины. - Одесса, 2006.

Диссертация посвящена снижению частоты возникновения плацентарной недостаточности у беременных группы высокого риска ее развития на основании результатов изучения функционального состояния фетоплацентарного комплекса, а также разработки и внедрения усовершенствованных прогностических и лечебно-профилактических мероприятий.

В работе приведены данные ретроспективного исследования особенностей течения беременности, родов и послеродового периода у женщин с плацентарной недостаточностью, которые родили детей в состоянии гипоксии. У этой категории женщин были выявлены и подтверждены данными исследований факторы риска развития плацентарной недостаточности, которыми являются осложнения беременности в виде анемии, позднего гестоза, воспалительных заболеваний почек.

Путем исследования функционального состояния системы мать-плацента-плод показано, что у беременных с данными осложнениями имеют место нарушения эндокринной функции и гемодинамики фетоплацентарного комплекса. У женщин с анемией и воспалительными заболеваниями почек превалировал нестойкий тип адаптационных реакций, при осложнении беременности поздним гестозом наблюдалась тенденция от нестойкости до истощения компенсаторных возможностей фетоплацентарного комплекса. По данным допплерографического исследования у беременных с анемией и воспалительными заболеваниями почек были отмечены нарушения маточно-плацентарного кровотока, при осложнении беременности поздним гестозом - изменения маточно-плацентарно-плодового кровотока в виде истощения компенсаторных возможностей.

Результаты эхографического исследования у беременных группы высокого риска развития плацентарной недостаточности свидетельствуют о развитии компенсированной формы ФПН у беременных с воспалительными заболеваниями почек и тенденции к суб- и декомпенсации при осложнении беременности поздним гестозом.

Новорожденные от пациенток из группы риска развития плацентарной недостаточности имеют достоверно низкую оценку при рождении, наблюдается высокая частота гипоксически-ишемических поражений центральной нервной системы.

Клинические данные состояния фетоплацентарного комплекса были подтверждены результатами морфологического исследования плацент этого контингента женщин. У пациенток, беременность которых осложнилась анемией и воспалительными заболеваниями почек, данные свидетельствуют об активации компенсаторно-приспособительных реакций плаценты, характерные для компенсированной хронической плацентарной недостаточности. Компенсаторные изменения плацент у женщин с поздним гестозом имеют неравномерный характер и свидетельствуют о высокой частоте развития декомпенсированной хронической плацентарной недостаточности.

Были разработаны прогностические критерии для прогнозирования развития плацентарной недостаточности и рождения детей в состоянии гипоксии у беременных группы высокого риска. К прогностическим критериям риска развития плацентарной недостаточности относятся возраст беременной моложе 18 и старше 38 лет, женщин с астеническим телосложением, ранним или поздним менархе, эндокринными нарушениями, осложнениями беременности анемией, угрозой прерывания, ранними и поздними гестозами, урогенитальными заболеваниями.

Представлено научное обоснование и доведена эффективность применения усовершенствованного лечебно-профилактического комплекса для беременных с воспалительными заболеваниями почек. Показано, что для профилактики развития плацентарной недостаточности у беременных с воспалительными заболеваниями почек целесообразно использовать препараты с венотоническим, ангиопротекторным, реологическим, вазодилятационным, антигипоксическим, противовоспалительным эффектами (Канефрон Н, Флебодиа 600 мг, ароматерапия), что приводит к улучшению маточно-плацентарно-плодового кровотока.

Ключевые слова: беременность, плацентарная недостаточность, фетоплацентарный комплекс, гипоксия плода, анемия беременных, поздний гестоз, пиелонефрит, прогнозирование.

Перелік умовних скорочень

БПП - біофізичний профіль плода

Е₃ - естріол

КГ - контрольна група

Кр - кортизол

КТГ - кардіотокографія

ОГ - основна група

Пг - прогестерон

ПЛ - плацентарний лактоген

ПН - плацентарна недостатність

СДВ - систоло-діастолічне відношення

СЗРП - синдром затримки розвитку плода

ССС - серцево-судинна система

ФПК - фетоплацентарний комплекс

ФПН - фетоплацентарна недостатність

ФПС - фетоплацентарна система

ЦНС - центральна нервова система

Размещено на Allbest.ru