Обґрунтування концептуальної моделі вибору методу лікування раку сечового міхура

· При інвазивних пухлинах у стадії Т₂, Т₃, Т₄N_0-1M₀(G_1,2,3,4), інфільтративного характеру розмірами понад 3 см, первинних, рецидивних, поодиноких, множинних, з ураженням вічок, шийки, при папілярних пухлинах у стадії Т_1-4N_0-1M₀(G_1,2,3,4), множинних, при тотальному ураженні, з утягуванням вічок, шийки - цистектомія з тазовою лімфоаденектомією з різними методами деривації сечі, які обираються залежно від стану верхніх сечових шляхів, ураження шийки і простатичної частки уретри, статі.

· При місцево поширеному РСМ (Т₃N₀M₀-Т₄N₀M₀) доцільне застосування неоад'ювантної СХТ, що в ряді випадків дозволяє перевести процес в операбельний стан і виконати органозберігаюче втручання.

· При папілярних поверхневих пухлинах після ТУР більш ефективне застосування ІТ або (ВМХТ, СХТ), ніж ПТ. Після відкритих операцій - навпаки, ефективніша ПТ, ніж ХТ.

2. Контингент населення після 50 років, коли найчастіше виникає РСМ, підлягає обстеженню з метою виявлення груп ризику, що буде сприяти покращенню діагностики та раціональному лікуванню РСМ.

3. При визначенні термінів спостереження та диспансерного нагляду хворих на РСМ необхідно враховувати виявлену залежність між стадією РСМ та терміном виникнення рецидивів. Хворі з пухлиною в стадії Т₁-Т₂ повинні проходити диспансерне спостереження один раз на три місяці, в стадіях Т₃-Т₄ - через один-два місяці.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Українець Є.П. Рак сечового міхура: порівняльна оцінка неоа'дювантної та а'дювантної хіміотерапії при лікуванні його інвазивних форм // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2004. - № 3-4(7). - С.237-240.

2. Клименко І.О., Українець Є.П. Вибір і обґрунтування оптимального алгоритму лікування раку сечового міхура // Український медичний альманах. - 2005. - Т. 8. - № 3. - С. 54-57.

Здобувач самостійно зібрав клінічний матеріал, провів аналіз та обробку результатів, брав участь у підготовці статті до друку.

3. Клименко І.O., Українець Є.П. Віддалені результати лікування раку сечового міхура (ретроспективний аналіз) // Урологія. - 2005. - №1. - с. 29-32.

Здобувач самостійно зібрав клінічний матеріал, провів розрахунки та обробку результатів, виявив особливості при лікуванні різними методами, сформулював висновки, брав участь у підготовці статті до друку.

4. Украинец Е.П. Оперативное, комбинированное и комплексное лечение рака мочевого пузыря // Сб. трудов: Актуальные проблемы медицины.- Днепропетровск, 2002. - с. 153-154.

5. Клименко И.А., Украинец Е.П. Опыт применения неоадъювантной химиотерапии в комплексном лечении местно-распространенного рака мочевого пузыря // Материалы V Всероссийской научно-практической конференции с международным участием. - Обнинск, 2003 г. - с. 65-66.

Здобувач брав участь у лікуванні хворих із зазначеною патологією, простежив віддалені результати у цих пацієнтів, провів обробку даних, підготував статтю до друку.

6. Украинец Е.П., Бондаренко И.Н., Сергеев Н.В., Сергеев С.Н. Сравнительная оценка методов лечения больных инвазивным раком мочевого пузыря (РМП) // Материалы ІІІ съезда онкологов и радиологов СНГ. - Минск, 2004 г.- Часть 1. - С. 248.

Виконав збір даних та порівняльну оцінку різних методів лікування, брав участь у підготовці тезисів.

7. Раннє виявлення онкоурологічних захворювань при профілактичних оглядах з використанням скринінг-методик: Методичні рекомендації. Уклад.: Клименко І.О., Григоренко В.М., Сакало В.С., Запарін В.К., Терзійський М.В., Українець Є.П. - К.: Знання України. - 2004. - 12 с.

Виконав збір даних, брав участь у підготовці до друку.

Анотація

Українець Є.П. Обґрунтування концептуальної моделі вибору методу лікування раку сечового міхура. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.06. - урологія. - Інститут урології АМН України. - Київ, 2006.

Дисертація присвячена розробці та обґрунтуванню концептуальної моделі вибору оптимального методу лікування раку сечового міхура. Базову групу дослідження склали 1185 хворих на РСМ, діагностика захворювання і лікування яких здійснювались за традиційною схемою, другу - іспитову групу - 304 хворих, у яких при діагностиці враховували стадію захворювання (ТNМ), ступінь злоякісності пухлини (G), характер, розміри, локалізацію тощо, а при виборі методу лікування використовували розроблену концептуальну модель із урахуванням віку хворих, статі, загального стану хворого, супутніх захворювань, функціонального стану верхніх сечових шляхів.

В обох групах хворі були розподілені на 3 групи за методом лікування: оперативне (I група), комбіноване (операція + СХТ (ІТ) або ПТ) (ІІ група), комплексне (операція + СХТ (ІТ) + ПТ) (ІІІ група).

На підставі всебічного аналізу результатів лікування хворих у базовій групі розроблено концептуальну модель вибору лікування раку сечового міхура. Перевірка її ефективності і дієвості проводилась у іспитовій групі, віддалені результати лікування в якій (частота рецидивів, тривалість безрецидивного періоду, 3-річне виживання) були кращими, ніж у базовій групі (р<0,050,01).

Ключові слова: рак сечового міхура, діагностика, лікування, концептуальна модель вибору методу лікування.

Аннотация

Украинец Е.П. Обоснование концептуальной модели выбора метода лечения рака мочевого пузыря. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.06. - урология. - Институт урологии АМН Украины. - Киев, 2006.

Диссертация посвящена разработке и обоснованию концептуальной модели выбора оптимального метода лечения рака мочевого пузыря.

В базовую группу исследования входило 1185 больных раком мочевого пузыря. Они получали лечение на клинических базах Днепропетровского областного онкологического диспансера, городской многопрофильной клинической больницы №4 и клиники онкоурологии института урологии АМН Украины на базе Киевской городской онкологической больницы. У них диагностика заболевания и лечение проводились по традиционной стандартной схеме (по данным клиники заболевания, цистоскопии, цистографии и стадии заболевания). На основании всестороннего анализа результатов лечения больных в базовой группе разработана концептуальная модель выбора лечения рака мочевого пузыря.

В экзаменационную группу включили 304 пациента. У них при диагностике учитывали: стадию заболевания (TNM), степень злокачественности (G), характер, размер, локализацию опухоли, а при выборе метода лечения использовали разработанную концептуальную модель с учетом возраста больных, пола, общего состояния пациента, сопутствующих заболеваний и функционального состояния верхних мочевых путей. Целью создания экзаменационной группы было доказать эффективность и действенность предложенной концептуальной модели лечения рака мочевого пузыря.

В обеих группах больные были разделены на три группы в зависимости от метода лечения: оперативное (I группа), комбинированное (операция + химиотерапия (внутрипузырная, системная), (иммунотерапия) или лучевая терапия) (II группа), комплексное (операция + химиотерапия (внутрипузырная, системная), (иммунотерапия) + лучевая терапия) (III группа).

Сравнительная оценка лечения больных базовой и экзаменационной групп показала, что при выборе метода лечения с помощью предложенной концептуальной модели в экзаменационной группе больных получены существенно лучшие результаты. Они проявились в том, что после хирургического лечения рецидивы появились лишь у 7,92,1% больных, комбинированного - у 12,92,9%, после комплексного - у 37,517,1% против 36,21,9%, 41,32,2%, 86,75,0% соответственно в базовой группе (р<0,01).

Частота рецидивов в экзаменационной группе после эндоскопических операций составила 12,25,1% и 10,54,9%, 0%, после открытых операций 7,92,1%, 14,13,6%, 42,918,7%. В базовой группе этот показатель был 50,75,9%, 34,73,9%, 83,310,8% и 35,82,1%, 44,72,7%, 87,95,6% соответственно (р?0,050,01).

Процентное различие в пользу экзаменационной группы выявлено также во всех стадиях, хотя из-за небольшой выборки больных в каждой стадии результаты оказались статистически недостоверными (р>0,05).

Общая 3-летняя выживаемость в экзаменационной группе составила 87,8%, а канцерспецифическая - 89%, в базовой группе - 86,6% и 88,7% соответственно (р>0,05).

Кроме того, установлено, что комбинация оперативных методов лечения с лучевой терапией более эффективна, за исключением рака мочевого пузыря в стадии Т₁N₀M₀, когда применение трансуретральной резекции мочевого пузыря целесообразнее комбинировать с химиоиммунотерапией.

Таким образом, сравнительная оценка отдаленных результатов лечения рака мочевого пузыря у больных базовой и экзаменационной групп подтвердила эффективность разработанной концептуальной модели рационального выбора метода лечения, которая базируется на учете не только стадии процесса, но и ряда других клинических критериев (характер опухоли, локализация, распространенность, инвазивность, степень злокачественности (G), возраст, пол, состояние верхних мочевых путей, сопутствующие заболевания). Она показала, что от достоверной диагностики заболевания, правильного стадирования с учетом всех клинических критериев зависит выбор оптимального метода лечения, его медико-социальная эффективность и отдаленные результаты.

Ключевые слова: рак мочевого пузыря, диагностика, лечение, концептуальная модель выбора метода лечения.

Annotation

Ukrayinets Y.P. Justification of a conceptual model of choice of method of urinary bladder cancer treatment. - Manuscript.

Dissertation to obtain a candidate's degree in medicine on speciality 14.01.06. - urology. - Institute of urology of AMS of Ukraine. - Kyiv, 2006.

Dissertation is devoted to elaboration and justification of conceptual model of choice of optimal method of urinary bladder cancer treatment.

In a basic group1185 patients with urinary bladder cancer (UBC) were included. Diagnostics and treatment was carried out according to traditional standard scheme. On the basis of profound analysis of treatment results in a basic group a conceptual model of choice of method of UBC treatment was worked out.

Examination group included 304 patients. In diagnostics stage of the disease (TNM), extent of malignancy (G), character, size, localization, etc. was taken into account. In choosing treatment method there was used an elaborated conceptual model: age, sex, general health state of a patient, concomitant diseases, functional state of the upper urinary tract were taken into account.

In both groups patients were divided into 3 ones by treatment method: surgical, combined (surgery+system chemotherapy or radiation therapy), complex (surgery+system chemotherapy +radiation therapy).

On the basis of thorough analysis of treatment results in a basic group, a conceptual model of choice of method of UBC treatment was worked out. To check up its efficacy and validity an examination group was used. Remote treatment results in the latter (incidence of relapses, duration of favorable period, 3-year survival) were better than in a basic group (p<0,050,01).

Key words: urinary bladder cancer, diagnostics, treatment, conceptual model of choice of treatment method.

Размещено на Allbest.ru