Ураження печінки у хворих на сальмонельоз на тлі іншої патології шлунково-кишкового тракту: особливості перебігу та лікування

У хворих, які приймали альтан і препарати кверцетину, відбулася нормалізація вмісту ТФ і ЦП (підгрупи ІVа і ІVб). Вони достовірно відрізнялися від показників до початку лікування та даних у пацієнтів підгрупи Іа, які отримували базову терапію (Р<0,05-0,01). Так, активність ЦП у хворих із супутньою патологією зменшилася на 36,7 % (Р<0,01), тоді як в пацієнтів без супровідних захворювань - на 15,3 % (Р<0,05). У хворих на сальмонельоз із хронічними недугами травної системи насичення ТФ залізом зросло на 36,9 % (Р<0,05), без супутніх захворювань - на 21,1 % (Р>0,05).

Вміст цитокінів у хворих ІV групи після лікування з включенням альтану та кверцетину відрізнявся (Р<0,05-0,01) від такого до початку лікування, нормалізувався в пацієнтів без супутньої патології та з супутньою патологією в ІVа групі. Зокрема, в пацієнтів із хронічними недугами органів травлення рівень прозапального цитокіну ТНФ- зменшився в 8,7 разу (Р<0,001), без супутніх захворювань - в 6,1 разу (Р<0,01). Вміст антифлогістичного цитокіну ІЛ-4 зріс відповідно на 49,4 % (Р<0,01) та на 27,6 % (Р<0,05).

Після проведеного лікування із застосуванням альтану та кверцетину спостерігали нормалізацію структури і розмірів печінки згідно з УЗД у пацієнтів підгруп ІVа і ІVб.

Таким чином, застосування альтану і препаратів кверцетину („Гранули кверцетину” та “Корвітин”) в комплексному лікуванні хворих на сальмонельоз сприяє регресії клінічних проявів захворювання, має гепатопротекторну дію, знижує інтенсивність ПОЛ та ендогенної інтоксикації. Слід відмітити, що порівняно з базовою терапією, альтан статистично достовірно попереджує розвиток загострень таких захворювань органів травлення, як хронічний гастродуоденіт, коліт, виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки (13,3 % проти 56,5 % відповідно, Р<0,05), а кверцетин достовірно попереджує загострення хронічного холециститу, панкреатиту, коліту (26,9 % проти 56,5 % відповідно, Р<0,05). При поєднаному застосуванні альтану і кверцетину зменшується частота загострень хронічних недуг органів травлення у порівнянні з контрольною групою (7,8 % проти 56,5 % відповідно, Р<0,01), відбувається швидша регресія клінічних ознак захворювання на 1,8-2,6 діб, скорочуються терміни бактеріологічного одужання на 1,77-1,98 діб, зменшується середня тривалість перебування хворих в стаціонарі на 3-4 доби (Р<0,05-0,01).

Ефективність застосування активованих форм пробіотиків при кишковому дисбіозі у хворих на сальмонельоз. Для визначення ефективності застосування активованих форм пробіотиків при кишковому дисбіозі у хворих на сальмонельоз було обстежено 38 пацієнтів, які отримували базисне лікування. Офіцинальний пробіотик (біоспорин, йогурт) в загальноприйнятих формі і дозуванні отримували 18 пацієнтів. Пробіотик в активованій формі (витриманий 3 год 30 хв у відварі сушених яблук при температурі 37 ⁰С) отримували 20 хворих двічі на день через 40-60 хв після їди. Курс лікування становив 7-10 днів. Ефективність лікування оцінювали шляхом вивчення пейзажу кишкової мікрофлори: перший раз - до початку лікування, а вдруге - через 10 днів.

При першому дослідженні в усіх хворих було виявлено дисбіоз різного ступеня: І ст. - в 5 (13,2 %), ІІ ст. - в 26 (68,4 %) хворих, ІІІ ст. - в 7 (18,4 %). Дисбіоз І-ІІ ступеня розвинувся у всіх хворих із секреторною діареєю (гастроентеритний та ентеритний варіанти сальмонельозу). Переважали хворі на сальмонельоз без супутньої патології (І ступінь дисбіозу) та пацієнти із хронічним гастритом, гастродуоденітом (ІІ ступінь). Дисбіоз ІІІ ступеню діагностовано у хворих на тяжкі форми сальмонельозу з вираженим колітним синдромом (ентероколітний та гастроентероколітний варіанти) на тлі хронічного коліту, холецистопанкреатиту, виразкової хвороби, які в процесі лікування отримували тривалу та масивну антибактерійну терапію.

При повторному вивченні кишкової мікрофлори через 10 днів у 27,78 % пацієнтів, котрі вживали пробіотик у звичайній формі, мав місце дисбіоз І-ІІ ступенів, а у 15 % хворих, які отримували пробіотик в активованій формі, відзначили дисбіоз тільки І ступеня.

У групі пацієнтів, що вживали активовані форми пробіотиків, в порівнянні з хворими, які отримували звичайні офіцинальні форми, виявлено менше процентне співвідношення порушень аналогічних досліджуваних показників. Зокрема, недостатність популяції біфідобактерій встановлено в 10,0% проти 27,8% хворих, лактобактерій - в 5,0% проти 22,2%, загальна кількість кишкової палички була знижена в 5,0% проти 16,7%. У хворих, котрі приймали неактивовані пробіотики, надлишковими були популяції кишкової палички з гемолітичними та зі слабоферментуючими властивостями - виділена в 22,2% пацієнтів, умовно-патогенна флора - в 16,7%. Показники копрограми виявилися порушеними у 22,2% хворих, котрі отримували звичайні форми пробіотиків, і в 10,0% пацієнтів, які вживали їх в активованій формі.

Таким чином, дисбіоз І-ІІІ ступеня встановлено в усіх хворих на сальмонельоз. Більш виражені порушення діагностовано на тлі супутньої патології травної системи. Застосування активованих форм пробіотиків при дисбіозі у хворих на сальмонельоз сприяє швидшій нормалізації біоценозу кишечника, ніж при застосуванні офіцинальних форм.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення і вирішення науково-практичних завдань, які полягають в оптимізації лікування хворих на сальмонельоз на тлі супутніх захворювань органів травлення шляхом включення до комплексної терапії альтану, кверцетину та активованих форм пробіотиків на основі вивчення їх впливу на патогенетичні ланки та клініко-функціональний стан печінки.

1. Клінічні прояви ураження печінки (пожовтіння шкіри і слизових оболонок, гепатомегалія, болючість при пальпації) мають місце у 47,5 % хворих на сальмонельоз без супутньої патології та в 72,2 % пацієнтів на тлі супутньої патології травної системи. Вираженість порушень залежить від тяжкості перебігу захворювання і носить реактивний та зворотний характер. Тяжкі локалізовані та генералізовані форми сальмонельозу виникають частіше у хворих із супутніми захворюваннями, в 40,2 % пацієнтів розвиваються загострення хронічних недугів органів травлення.

2. У хворих на сальмонельоз із супутніми захворюваннями органів травлення встановлено більш виражені функціональні зміни печінки (порушення білковосинтетичної, пігментної та детоксикаційної функцій, явища цитолізу, зміни ехоструктури органа), дисбаланс цитокінового профілю крові, який супроводжується інтенсифікацією перекисного окислення ліпідів і наростанням ендогенної інтоксикації. Нормалізація біохімічних показників корелює із строком клінічного видужання та відстає від нього у хворих на тяжкі форми захворювання.

3. Сальмонельоз супроводжувався порушенням мікробіоценозу кишечника у всіх хворих, що відповідає дисбіозу І-ІІІ ступенів. Для пацієнтів із супутньою патологією травного тракту властиві вищі ступені дисбіозу. Застосування активованих форм пробіотиків (біоспорин, йогурт) у хворих на сальмонельоз сприяє швидшій нормалізації біоценозу кишечника, ніж офіцинальні форми цих препаратів.

4. Препарат альтан суттєво потенціює антибактерійну терапію хворих на сальмонельоз, що проявляється в пришвидшенні санації кишечника та скороченні термінів бактеріологічного одужання, попереджує розвиток загострень супутнього хронічного гастродуоденіту, коліту, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки.

5. Застосування препаратів кверцетину („Гранули кверцетину” та “Корвітин”) сприяє регресії основних клінічних проявів захворювання, має гепатопротекторну дію, знижує інтенсивність процесів перекисного окислення ліпідів та ендогенної інтоксикації, попереджує загострення хронічного холециститу, панкреатиту, коліту.

6. Найбільш ефективним є поєднане включення альтану і кверцетину до комплексного лікування хворих на сальмонельоз, який перебігає на тлі супутньої хронічної патології органів травлення, оскільки ці препарати взаємно доповнюють один одного та швидше приводять до клініко-біохімічного та бактеріологічного видужання.

Практичні рекомендації

1. Хворим на сальмонельоз із супутньою патологією органів травлення рекомендується ретельно проводити клініко-лабораторне обстеження печінки для виявлення порушення її клініко-функціонального стану та адекватної медикаментозної корекції.

2. Дослідження рівня прозапального цитокіну ТНФ- та антифлогістичного медіатора ІЛ-4 у сироватці крові у взаємозв'язку з інтенсивністю процесів ПОЛ-АОЗ, рівнем ендогенної інтоксикації та ступенем кишкового дисбіозу рекомендується включити до комплексного обстеження хворих на сальмонельоз із супутніми захворюваннями органів травлення у якості діагностичних критеріїв оцінки активності запального процесу при ураженні печінки і тяжкості перебігу захворювання.

3. В комплексне лікування хворих на сальмонельоз із супутніми хронічним гастродуоденітом, виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки, хронічним колітом рекомендується включати альтан в дозі 10 мг тричі на добу всередину за 30 хв до їди впродовж 7-10-ти днів, що дає змогу попередити розвиток загострень цих захворювань та скоротити терміни бактеріологічного одужання.

4. В комплексне лікування хворих на легкі, середньотяжкі та тяжкі форми сальмонельозу без блювотного синдрому із супутніми хронічним холециститом, панкреатитом, колітом рекомендується включати гранули кверцетину в дозі 2 г тричі на добу всередину за 20-30 хв. до їди впродовж 7-10-ти днів. Хворим на тяжкі та генералізовані форми захворювання призначати корвітин внутрішньовенно крапельно згідно схеми: І доба - по 0,25 г в 50 мл ізотонічного розчину натрію хлориду 2 рази з інтервалом 12 год, ІІ-ІІІ доба - 0,25 г 1 раз на добу. В подальшому продовжувати курс лікування гранулами кверцетину по 2 г тричі на добу до 7-10-ти днів.

5. Поєднане застосування альтану та препаратів кверцетину рекомендується хворим на тяжкі та генералізовані форми сальмонельозу, який перебігає на тлі супутньої хронічної патології органів травлення та супроводжується вираженим синдромом ендогенної інтоксикації.

6. В комплексному лікуванні хворих на сальмонельоз рекомендується застосовувати активовані форми пробіотиків (біоспорину, йогурту) двічі на добу через 40-60 хв після їди 10 днів. Активацію здійснювати в 5% відварі сушених яблук протягом 3 год 30 хв в термостаті при температурі 37⁰ С.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бойчук О.П. Корекція цитокінового профілю у хворих на сальмонельоз із супутніми захворюваннями органів травлення за допомогою препаратів кверцетину // Архів клінічної патології. - 2004. - №2. - C. 37-38.

2. Бойчук О.П. Ефективність використання препарату “Гранули кверцетину” в комплексному лікування хворих на сальмонельоз із супутньою патологією органів травного тракту // Буковинський медичний вісник. - 2004. - Т.8. - №4. - С. 15-18.

3. Бойчук О.П. Застосування фітопрепарату “Альтан” в комплексному лікуванні хворих на гострі кишкові інфекції на тлі супутньої патології органів травлення // Галицький лікарський вісник. - 2004. - Т.11. - Ч. 2. - С. 20-21.

4. Дикий Б.М., Пюрик В.Ф., Бойчук О.П. Клініко-епідеміологічні особливості сальмонельозу у дорослих// Галицький лікарський вісник.- 2005.- Т.12.- Ч. 2.- С.14-16 (здобувачем проведено збір матеріалу, обстеження хворих, статистичну обробку результатів, їх інтерпретацію, зроблено висновки і написання статті; співавторами надано допомогу в підборі контингенту хворих, узагальненні результатів роботи та формулюванні висновків).

5. Дикий Б.М., Бойчук О.П., Грижак І.Г. Ефективність застосування активованих форм пробіотиків при кишковому дисбактеріозі у хворих на сальмонельоз // Архів клінічної медицини. - 2005. - №2. - С. 48-51 (здобувачем проведено пошук літератури, збір матеріалу, обстеження хворих, статистичну обробку результатів, їх інтерпретацію, зроблено висновки і написання статті; співавторами надано допомогу в підборі контингенту хворих, узагальненні результатів роботи та формулюванні висновків).

6. Грижак І.Г., Дикий Б.М., Матейко Г.Б., Пришляк О.Я., Бойчук О.П. Спосіб лікування кишкового дисбактеріозу активованими формами пробіотиків. Деклараційний патент на винахід № 50267а від 15.10.2002 р.

7. Бойчук О.П., Нікіфорова Т.О. Ураження печінки при сальмонельозі // Важливі зоонози: Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України (13-14 травня 1999 р., м. Луцьк). - Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. - С. 21-22.

8. Бойчук О.П., Дикий Б.М., Нікіфорова Т.О., Грижак І.Г. Клініко-функціональний стан печінки при кишкових захворюваннях // Сучасна терапія хворих з інфекційною та паразитарною патологією на догоспітальному та госпітальному етапах, методи профілактики: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю (м. Харків, 2002 р.), - Тернопіль: Укрмедкнига . - 2002. - 3 с.

9. Дикий Б.М., Грижак І.Г., Бойчук О.П., Кучер А.В., Остяк Р.С. Аналіз летальних наслідків при кишкових діарейних інфекціях // Тяжкі форми інфекційних хвороб і невідкладні стани: Мат. науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України (16-17 травня 2002 р., м. Дніпропетровськ). - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - С. 53-55.

10. Дикий Б.М., Грижак І.Г., Бойчук О.П., Остяк Р.С., Кучер А.В. Причини летальних наслідків від інфекційних захворювань на фоні супутньої патології // Архів клінічної медицини. -2002. - №1. - С. 40-43.

11. Бойчук О.П., Дикий Б.М., Нікіфорова Т.О., Мазурок У.Я. Використання фітопрепарату “Альтан” в лікуванні хворих на гострі кишкові інфекції //Мат. IX Конгресу СФУЛТ (міжнарод.), (19-22 серпня 2002 р., м. Луганськ). - С. 22.

12. Бойчук О.П. Особливості перебігу та лікування сальмонельозу у осіб похилого віку // Матеріали VІІ Міжнародного конгресу студентів та молодих вчених (23-25 травня 2003 р., м. Тернопіль). - С. 116.

13. Дикий Б.Н., Бойчук О.П., Прокофьева О.О. Цитокиновий профиль у больных сальмонеллезом на фоне хронических заболеваний пищеварительного тракта // Узловые вопросы борьбы с инфекцией / Мат. Российской науч.-практ.конф. (1-2 декабря 2004 г., г. Санкт-Петербург). -С.76.

14. Бойчук О.П. Ураження печінки у хворих на септичні форми сальмонельозу // Сепсис: патогенез, діагностика і терапія. - Мат. науково-практичної конференції (1-2 квітня 2004 р., м. Харків). - Харків, 2004. - С. 23.

15. Дикий Б.М., Бойчук О.П., Нікіфорова Т.О., Пюрик В.Ф. Застосування препаратів кверцетину в лікуванні хворих на сальмонельоз із супутньою патологією органів травлення // Сучасна медична наука обличчям до терапевтичної практики: Мат. науково-практичної конференції (21-22 жовтня 2005 р., м. Харків). - Харків, 2005. - С.51.

16. О.П. Бойчук, Б.М. Дикий, О.Я. Пришляк. Застосування препаратів кверцетину для корекції цитокінового профілю у хворих на сальмонельоз // Хіміотерапія та імунокорекція інфекційних хвороб: Матеріали науково-практичної конференції та пленуму Асоціації інфекціоністів України (30 травня - 1 червня 2005 р., м. Тернопіль). - Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. - С. 120-122.

17. Бойчук О.П., Дикий Б.М., Нікіфорова Т.О. Корекція змін функціонального стану печінки у хворих на тяжкі форми сальмонельозу за допомогою препаратів кверцетину // Проблеми клініки, діагностики і терапії гепатитів: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю (31 березня - 1 квітня 2005 р., м. Харків).

Размещено на Allbest.ru