Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування ербісолу та пилку квіткового у хворих на хронічний пієлонефрит з супутніми захворюваннями гастродуоденальної і біліарної систем

3. У хворих на ХП із супутніми ураженнями системи травлення спостерігається посилення процесів ПОЛ і зниження АОЗ (збільшення вмісту малонового діальдегіду до 17,14±0,62 мкмоль/л (p<0,05), дієнових кон'югат до 86,54±4,27 мкмоль/л (p<0,05), рівня окислювально-модифікованих білків сироватки крові до 79,83±4,54 Е370/г білка плазми (p<0,05) та зниження активності каталази до 132,9±4,19 мкмоль/хв.гНв (p<0,05), підвищення - глутатіопероксидази до 271,3±14,16 нмоль/хв. гНв (p<0,05) та церулоплазміну до 112,2±8,36 Е/г білка плазми (p<0,05)).

4. При включенні до комплексу базисної терапії ербісолу встановлено суттєве прискорення регресу клінічних проявів ураження системи травлення (p<0,05), нормалізацію показників клітинного та гуморального імунітету, факторів неспецифічної резистентності, зниження показників пероксидного окислення ліпідів та підвищення рівня факторів системи антиоксидантного захисту (p<0,05).

5. Включення до базисного лікувального комплексу хворих на ХП із супутніми ураженнями системи травлення біологічно активної добавки пилку квіткового спричиняє слабкішу дію (порівняно з ербісолом) на неспецифічні клінічні синдроми (астеновегетативний, гіпертензивний, інтоксикаційний) і показники імунної системи та більш значиму (порівняно з ербісолом) нормалізацію показників системи вільнорадикального окислення ліпідів - окислювальної модифікації білків - антиоксидантного захисту.

6. Загострення ХП супроводжується відхиленнями в імунній системі та системі антиоксидантного захисту (p<0,05). Наявність на тлі до цього загострення (нестійкої ремісії) хронічних захворювань гастродуоденальної та гепатобіліарної систем призводить до більш глибоких зрушень показників імунної та антиоксидантної системи (p<0,05). За даними епідеміологічного аналізу, ризик наявності зрушень імунної та антиоксидантної системи у хворих на ХП при приєднанні хронічної патології системи травлення збільшується у 1,5-2 рази.

7. Комплекс лікування ХП із супутніми захворюваннями системи травлення доцільно доповнювати засобами системно-органної та метаболічної дії - ербісолом або пилком квітковим.

Практичні рекомендації

1. Пацієнтам, хворих на ХП із супутніми ураженнями системи травлення, необхідно проводити поглиблене клініко-лабораторно-інструментальне обстеження (гастродуоденофіброскопія, мікрозондова рН-метрія, ультрасонографія черевної порожнини, біохімічні дослідження, імунограма) в плані ранньої діагностики та уточнення ступеня вираженості уражень гастродуоденальної та гепатобіліарної систем (гастрити, гастродуоденіти, виразкова хвороба, дискінезії жовчовивідних шляхів, холецистити тощо) як факторів обтяження перебігу ХП, зниження ефективності лікування та обмеження його реалізації.

2. Ербісол, як ад'ювантний засіб терапії ХП, необхідно застосовувати при поліорганному супутньому ураженні системи травлення та значніших імунних порушеннях в організмі шляхом курсового призначення: по 2 мл дом'язово щоденно у вечірні години протягом 12-20 діб. На амбулаторно-поліклінічному етапі лікування ербісол необхідно призначати в такому ж дозуванні двічі на рік.

3. Пилок квітковий необхідно призначати у разі ускладнення ХП анемією та як потужний антиоксидантний засіб у вигляді курсового застосування водної суспензії (в дозі 1 столова ложка на 50-70 мл теплої води) за 10-15 хвилин до їди ранком та в обід впродовж 20 днів. На амбулаторно-поліклінічному (період реабілітації) етапі лікування пилок квітковий необхідно призначати в такому ж дозуванні впродовж 2-3 місяців.

ПЕРЕЛІК робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Безрук Т.О. Застосування пилку квіткового у лікуванні хворих на хронічний пієлонефрит // Буковинський медичний вісник. - 2002. - Т.6, №3. - С. 17-20.

2. Безрук Т.О., Волошин О.І. Порівняльні клініко-лабораторні та біохімічні аспекти терапевтичної дії ербісолу та пилку квіткового у хворих на хронічний пієлонефрит із супутніми ураженнями системи травлення // Фітотерапія. Часопис. - 2004. - №3. - С. 39-42. (Дисертант проводила клінічне обстеження, узагальнення отриманих результатів, формулювання висновків).

3. Безрук Т.О., Волошин О.І. Клініко-імунологічні критерії ефективності препарату ербісол у лікуванні хворих на хронічний пієлонефрит із супутніми ураженнями гастродуоденальної та гепатобіліарної систем // Ліки України. - 2004. - №11 (88). - С. 97-99. (Дисертант проводила клінічне обстеження, аналіз й узагальнення отриманих результатів, формування висновків).

4. Деклараційний патент на винахід № 43641 А Україна, МКИ А61К38/43. Спосіб лікування хронічного пієлонефриту / Волошин О.І., Безрук Т.О., Поканевич В.В. - № 2001042661; Заявл. 19.04.2001; Опубл. 17.12.2001; Бюл. №11 (Автор проводила клінічне обстеження, узагальнення отриманих результатів, формування висновків).

5. Безрук Т.О., Волошин О.І. Застосування пилку квіткового у комплексній терапії хронічного пієлонефриту /Інформаційний лист ДП ЧЦНТЕІ № 30-2002.- 4 с. (Дисертант проводила клінічне обстеження, узагальнення отриманих результатів, формулювання висновків).

6. Волошин О.І., Безрук Т.О. Застосування препарату „Ербісол” у комплексному лікуванні хронічного пієлонефриту /Інформаційний лист ДП ЧЦНТЕІ № 14-2004.- 4 с. (Дисертант проводила клінічне обстеження, узагальнення отриманих результатів, формулювання висновків).

7. Безрук Т.О. Пилок квітковий (Bienen pollen): можливості застосування у хворих на хронічний пієлонефрит // Українські медичні вісті. - 2001. - Т.4, №1. - С. 14.

8. Волошин О.І., Безрук Т.О., Поканевич В.В. Спосіб оптимізації лікування хворих на хронічний пієлонефрит // Матеріали ІV міжнародної науково-практичної конференції з народної та нетрадиційної медицини. - Київ. - 2002. - С.339-340 (Дисертант проводила клінічне обстеження, узагальнення отриманих результатів, формулювання висновків).

9. Безрук Т.О. Застосування пилку квіткового у лікуванні хворих на хронічний пієлонефрит // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2002. - Т.6, №1. - С.132.

10. Безрук Т.О., Волошин О.І. Стан гастродуоденальної, гепатобіліарної систем у хворих на хронічний пієлонефрит та корекція їх порушень пилком квітковим // Матеріали ІІ з'їзду апітерапевтів України. - Х.: Вид-во НФау: Золоті сторінки, 2002. - С. 167. (Дисертант проводила клінічне обстеження, узагальнення отриманих результатів, формулювання висновків).

11. Безрук Т.О., Волошин О.І. Вплив ербісолу на клінічний перебіг та функціональні особливості системи травлення у хворих на хронічний пієлонефрит //Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції „Здобутки і перспективи клінічної терапії та ендокринології”, 4-5 листопада 2004 р. - С.21-22 (Дисертант проводила клінічне обстеження, узагальнення отриманих результатів, формулювання висновків).

Размещено на Allbest.ru