Клініко-патогенетичне обгрунтування комплексної терапії з вобензимом та кандесартаном хворих на гострий інфаркт міокарда, поєднаний з гіперурикемією
Огляд клінічного перебігу та патогенетичних ланок інфаркту міокарда, асоційованого з гіперурикемією. Аналіз ефективності та безпеки застосування кандесартану і поліензимного препарату вобензиму в комбінованій терапії хворих на гострий інфаркт міокарда.
Рубрика | Медицина |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 29.07.2014 |
Размер файла | 85,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Порівняно із стандартною терапією, а також комбінованою терапією з вобензимом, додаткове застосування кандесартану в дозі 4 мг на добу сприяє нормалізації рівня в плазмі крові сечової кислоти і показників артеріального тиску, має антиоксидантний ефект, позитивно впливає на динаміку показників кардіодинаміки, суттєво знижує летальність і розвиток ускладнень гострого інфаркту міокарда. Комбінована терапія з вобензимом (в дозі 3 драже тричі на добу), порівняно із вказаними методами лікування, забезпечує гіпотригліцеридемічну дію та імунокорегуючий ефект. Включення кандесартану і вобензиму до стандартної терапії гострого інфаркту міокарда призвело до зниження летальності на 3,91 %.
Ключові слова: інфаркт міокарда, гіперурикемія, сечова кислота, вобензим, кандесартан.
АННОТАЦИЯ
Боднар Р.Я. Клинико-патогенетическое обоснование комплексной терапии с вобензимом и кандесартаном больных острым инфарктом миокарда, сочетанным с гиперурекимией. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11 - кардиология. Ивано-Франковский государственный медицинский университет МОЗ Украины. - Ивано-Франковск, 2005.
В диссертационной работе представлено теоретическое обобщение и новое решение научной задачи, которая состоит в клинико-патогенетическом обосновании эффективности и безопасности применения комплексной энзимотерапии и блокатора ангиотензина II в лечении больных на инфаркт миокарда сочетанный с гиперурикемией, которая модифицирует клинические проявления болезни в динамике ее развития, структуру и функции сердца, обмен липидов, перекисное окисление липидов и антиоксидную защиту, иммунную резистентность организма, активность свертывающей и противосвертывающей систем крови.
Проведенные исследования свидетельствуют, что гиперурикемия преимущественно диагностируется при повторном, крупноочаговом и трансмуральном инфарктах миокарда, осложненных кардиогенным шоком, отеком легких, аритмиями и нарушениями проводимости, у больных с объединенной сопутствующей патологией (артериальная гипертензия, сахарный диабет, ожирение) на фоне сниженной иммунной реактивности, которая выражается в дисфункции, как клеточного так и гуморального звеньев иммунитета: высокий уровень относительного количества В - лимфоцитов (CD19+) и циркулирующих иммунных комплексов на фоне уменьшения и диспропорции субпопуляций Т-лимфоцитов (CD4+, CD8+), а также иммуноглобулинов A, M, G.
В условиях экспериментальной гиперурикемической кардиомиопатии выявлена активация свободнорадикального окисления липидов на фоне угнетения антиоксидной защиты, что расценивается как основная причина повреджения мембран, в первую очередь мембранных структур эндотелиоцитов гемокапиляров, а также энергетического и сократительного аппаратов кардиомиоцитов. Морфологически гиперурикемическая кардиомиопатия характеризуется неспецифическими адаптационными и альтеративными изменениями миокарда с развитием продуктивных васкулита, эндокардита и интерстициального миокардита, течение которых завершается формированием склероза.
Структурно-функциональная перестройка сердца больных инфарктом миокарда, который осложняется гиперурикемией, характеризуется высокой степенью атеросклеротического повреждения атеросклерозом коронарных артерий сердца, мультипликации эластичных мембран сосудов и тромбоза, асинхронностью некротически-репаративного процесса, достоверным преобладанием в периинфарктном инфильтрате относительного количества лейкоцитов. В указанных условиях преобладает формирование дилятационного ремоделирования сердца с достоверным уменьшением фракции выброса на 28,05%, соотношения раннего и позднего диастолического наполнения на 43,71%, а также увеличением времени раннего диастолического наполнения на 32,08 % и периода изоволюметрического наполнения левого желудочка на 41,97 %.
Сравнительный анализ лабораторных данных, полученных в начале госпитального периода у больных инфарктом миокарда с гиперурикемией и без таковой, свидетельствует, что метаболический эффект повышенного уровня в плазме крови мочевой кислоты характеризуется выраженной липидной триадой, высоким индексом атерогенности (6,04±0,12) против (5,49±0,09), достоверно высшим содержимым в плазме крови диеновых конъюгат (0,41±0,02) мкмоль/л против (0,31±0,01) мкмоль/л, малонового диальдегида (5,90±0,32) мкмоль/л против (4,74±0,33 мкмоль/л), альдегидо- и кетонопроизводных белков нейтрального характера (1,94±0,08) моль/л против (1,69±0,08 моль/л) на фоне угнетения антиоксидантной защиты и активации процессов свертывания крови, которая выражается в ускорении тромбогенеза и ремоделирование дискоцитов в сфероциты.
В работе показано, что стандартное лечение в целом, положительно влияет на клиническое состояние больных инфарктом миокарда, ассоциированный с гиперурикемией. Тем не менее, в конце госпитального периода зарегистрировано в плазме крови достоверно (на 28,57 %) выше нормы уровень мочевой кислоты, не достигнуто полной коррекции диастолической и систолической функции миокарда, дислипидемии, свободно-радикального окисления липидов и белков. Летальность составляла 12,24 %.
Эффект применения комбинированной терапии с кандесартаном выражается снижением до показателей относительной физиологической нормы уровня в плазме крови мочевой кислоты, окисления липидов и белков. Введение канденсартана снижает летальность, развитие кардиогенного шока, альвеолярного отека легких. При указанном методе лечения на 33,33 % уменьшилась частота развития острой аневризмы сердца, на 50,00 % - синдрома Дреслера, на 33,33 % - эпистенокардитического перикардита, отмечена нормализация артериального давления и положительная динамика кардиодинамических характеристик, что подтверждается снижением показателей пред- и после нагрузки, увеличением фракции выброса от (45,54±1,88) % до (50,20±1,55) %. Это объясняется его гипотензивным, гипоурикемическим и антиоксидантным эффектом.
Комбинированная терапия с вобензимом больных на инфаркт миокарда с гперурикемией проявляется гипотриглицеридемическим эффектом (снижение на 56,68 %), а также имеет выраженное иммунокорректирующее влияние, которое выражается в более существенном, чем при применении кандесартана, восстановлении структуры лимфоцитов, снижении уровня циркулирующих иммунных комплексов, нормализации уровней В (CD19+) и Т (CD3+, CD4+, CD8+) лимфоцитов и иммуноглобулинов A, M, G. Летальность среди пациентов этой группы снизилась на 3,91 %.
Ключевые слова: инфаркт миокарда, гиперурикемия, мочевая кислота, вобензим, кандесартан.
ANNOTATION
Bodnar R.Y. Clinicopathogenetic substantiation of complex wobenzyme and candesartan therapy for the patients suffering from myocardial infarction with hyperuricemia. - Manuscript.
The dissertation is submitted for the scientific degree of the Candidate of Medical Sciences in specialty 14.01.11 - Cardiology. Ivano-Frankivsk State Medical University of the Ministry of Public Health of Ukraine. - Ivano-Frankivsk, 2005.
The thesis is devoted to investigating the clinicopathogenetic effect of complex enzyme and angiotensin blocker II therapy in treating patients with acute myocardial infarction, associated with hyperuricemia. The research has proved hyperuricemia to initiate the damage of endotheliocytes and the development of productive endocarditis, vasculitis and interstitial myocarditis which cause cardiofibrosis. Hyperuricemia has also been proved to modify the clinical manifestations of the disease, the structural and functional changes in the heart, cause dislipidemia, activate lipid and protein peroxidation and coagulation, lowering the antioxide defence, immune resistance of the organism, and aticoagulative blood systems activity.
Comparing standard and combined with wobenzyme therapy, the additional administration of candesartan (4 mg per 24 hours) normalizes the level of uric acid in blood plasma additional to antihypertensive, antioxidant effects, positive influence on cardiodynamic characteristics, essential decrease of mortality rate as well as myocardium remodelling. The proposed combined therapy has more expressed hypothreegliceridemic effect and immunocorrective influence. The mortality rate among the examined patients has decreased оn 3,91 %.
Key words: myocardial infarction, hyperuricemia, uric acid, wobenzyme, candesartan.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ГУ - гіперурикемія
ДК - дієнові кон'югати
ЗХС - загальний холестерин
ІМ - інфаркт міокарда
ІМ без ГУ - інфаркт міокарда без гіперурикемії
ІМ з ГУ - інфаркт міокарда з гіперурикемією
КТ - каталаза
ЛПВЩ - ліпопротеїди високої щільності
ЛПДНЩ - ліпопротеїди дуже низької щільності
ЛПНЩ - ліпопротеїди низької щільності
МДА - малоновий диальдегід
ОМБ - окисна модифікація білків
ПОЛ - перекисне окислення ліпідів
СК - сечова кислота
СОД - супероксиддисмутаза
ТГ - тригліцериди
ЦІК - циркулюючі імунні комплекси
CD3+ - Т-лімфоцити
CD4+ - Т-хелпери
CD8+ - Т-супресори
CD19+ - В-лімфоцити
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Фактори, що впливають на віддалений прогноз хворих, які перенесли інфаркт міокарда та виписані зі стаціонару. Важкість атеросклеротичного ураження коронарних артерій, стійке порушення скоротливої функції лівого шлуночка та виявлення рецидивуючої аритмії.
автореферат [181,1 K], добавлен 09.03.2009Поняття про інфаркт міокарда, його діагностика та медикаментозне лікування. Етапна реабілітація хворих. Лікарняний, поліклінічний, санаторно-курортний етапи. Призначення таласотерапії та електролікування. Диференційована програма відновлювальної терапії.
дипломная работа [233,9 K], добавлен 26.05.2013Критерії проведення раціональної фармакотерапії порушень вуглеводного обміну. Спосіб корекції гіпертригліцеридемії у хворих на інфаркт міокарда з порушеною функцією печінки. Особливості порушення вуглеводного обміну. Стан ліпідного обміну у хворих.
автореферат [948,3 K], добавлен 21.03.2009Порушення вуглеводного обміну, діагностична й прогностична роль глікозильованого гемоглобіну у хворих на ІМ із супутнім ЦД 2 типу. Особливостей клінічного перебігу ІМ, поєднаного із ЦД 2 типу, найбільш значущі прогностичні фактори їх виникнення.
автореферат [1,3 M], добавлен 11.04.2009Етіологія, класифікація та періоди перебігу інфаркту міокарда. Основна клінічна ознака. Ускладнення середньої важкості, діагностика. Невідкладна допомога та приготувати до приходу лікаря. Лікувальна фізкультура на поліклінічному етапі реабілітації.
презентация [5,0 M], добавлен 26.05.2015Проблема відновлення після перенесеного інфаркта міокарда. Клініка, патогенез, етіологія інфаркта міокарда. Стаціонарний і санаторний етап реабілітації хворих. Ароматерапія постінфарктних хворих. Водні види спорту для реабілітації. Масаж у лікуванні.
курсовая работа [32,8 K], добавлен 12.09.2012Показники поширеності, захворюваності, смертності від ССЗ, ІХС, АГ та гострого інфаркту міокарда (ГІМ) у мешканців гірської зони Закарпаття. Ефективність комплексного медикаментозного лікування. Розподіл пацієнтів згідно типів діастолічного наповнення ЛШ.
автореферат [47,4 K], добавлен 04.04.2009Медико-соціальні фактори ризику гострого інфаркту міокарда. Ефективність чинних технологій медичної допомоги в післяінфарктному періоді і змін психофізіологічного статусу хворого у залежності від тяжкості перебігу захворювання, прогнозування інвалідності.
автореферат [279,5 K], добавлен 07.03.2009Елементи комплексних відновлюваних програм у санаторних відділеннях для післяінфарктних хворих. Відділення реабілітації. Методологічна основа парадигми організації санаторно-курортної дієтотерапії післяінфарктних хворих. Фактичні санаторні раціони.
автореферат [77,8 K], добавлен 26.01.2009Клініко-імунологічні варіанти перебігу хронічного обструктивного захворювання легень І-ІІ ступенів. Схеми оптимізації базисного лікування хворих. Діагностика легеневої гіпертензії з застосуванням доплерокардіографії та спіральної комп’ютерної томографії.
автореферат [60,9 K], добавлен 18.03.2009