Клініко-неврологічний та функціональний стан гіпофізарно-гонадної та гіпофізарно-тиреоїдної систем у хворих на епілепсію

3. Висока інформативність та наявність виражених амплітудно-частотних змін пароксизмальної активності у фолікулярну фазу менструального циклу потребують проведення електроенцефалографічного обстеження для діагностики епілепсії у жінок у 1 фолікулярну фазу менструального циклу, що відповідає 7-8 дням МЦ.

4. У зв'язку з виявленою вегетативною дисфункцією у структурі нейроендокринної патології при епілепсії теперішнім дослідженням доведена доцільність використання у комплексній патогенетичній терапії епілепсії 1,4-бензодіазепінів у хворих з частими первинно-генералізованими тоніко-клонічними нападами, які виникають переважно у нічний період.

Список публікацій за темою дисертації

1. Лекомцева Е.В. Клиническая и гормональная характеристика больных эпилепсией в зависимости от суточных ритмов // Медицина сьогодні і завтра. - 2002.- № 4.- С. 90-93.

2. Лекомцева Е.В. Особенности вегетативных и эндокринных нарушений у больных с эпилепсией, имеющих циклическую зависимость возникновения эпилептических припадков // Експериментальна і клінічна медицина. - 2003.- № 1.- С. 109-113.

3. Григорова И.А., Дубенко Е.Г., Лекомцева Е.В. Состояние биоэнергетического обмена у больных с различными формами эпилепсии // Медицина сьогодні і завтра. - 2003.- № 3.- С. 153-156. (Особистий внесок дисертанта полягає у підбиранні літератури, аналізі, зборі та обробці матеріалу, текстовому та графічному оформленні роботи).

4. Григорова И.А., Дубенко Е.Г., Лекомцева Е.В. Новые аспекты дифференцированного лечения больных с различными формами эпилепсии // Український медичний часопис. - 2003.- № 4(36).- С. 89-93. (Особистий внесок дисертанта - у підборі літератури, клінічному та параклінічному обстеженні хворих, обробці матеріалу, текстовому та графічному оформленні роботи).

5. Григорова И.А., Дубенко Е.Г., Лекомцева Е.В. Особенности функционального состояния головного мозга в зависимости от гормонального профиля у больных эпилепсией // Врачебная практика. - 2003.- № 5.- С. 80-85. (Особисто дисертантом здійснено підбір хворих з нейроендокринною патологією, клінічне та ЕЕГ дослідження, аналіз результатів клініко-електроенцефалографічного обстеження хворих, запропоновано призначення ЕЕГ діагностики епілепсії для жінок у 1 фазу МЦ).

6. Григорова И.А., Дубенко Е.Г., Лекомцева Е.В. Содержание тропных гормонов гипофиза у больных эпилепсией с разными типами эпилептических приступов // Проблеми ендокринної патології. - 2003.- № 4.- С. 54-58. (Внесок дисертанта - клінічне та параклінічне обстеження хворих, статистична обробка матеріалу, текстове та графічне оформлення роботи).

7. Григорова И.А., Дубенко Е.Г., Лекомцева Е.В. Особенности функционального состояния гипофизарно-гонадной системы у больных эпилепсией // Медицина сьогодні і завтра. - 2004.- № 2.- С. 129-132. (Особистий внесок дисертанта - у підборі літератури, зборі та обробці клінічного матеріалу, виконанні біохімічних досліджень, текстовому та графічному оформленні роботи).

8. Лекомцева Е.В. Современные взгляды на патогенетические аспекты роли половых стероидных гормонов в развитии эпилепсии // Проблеми медичної науки та освіти.- 2004.- № 3. С. 63-65.

9. Лекомцева Е.В. Клинико-параклинические показатели функционального состояния гипофизарно-гонадной системы у больных эпилепсией // Медицина сьогодні і завтра. - 2004.- № 3.- С. 49-53.

10. Григорова І.А., Дубенко Є.Г., Лекомцева Є.В. Спосіб лікування хворих на епілепсію. Деклараційний патент на винахід № 2002118968 від 15.09.2003. (Особисто дисертантом проведено, обстеження хворих та обробка клінічного матеріалу, вивчення функціонального стану ВНС та функціональної активності мозку за допомогою комп'ютерної ЕЕГ в динаміці лікування хворих на епілепсію препаратами 1,4-бензодіазепіновного ряду).

11. Лекомцева Є.В. Особливості клініки епілепсії залежно від добових ритмів // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених „Вчені майбутнього”. - Одеса, 2002.- С. 93.

12. Лекомцева Е.В. Некоторые аспекты лечения больных с ночными эпилептическими приступами // Матеріали Міжвузівської конференції молодих вчених „Медицина третього тисячоліття”. - Харків, 2003.- С. 172-173.

13. Лекомцева Е.В. Оптимизация терапии эпилепсии у больных с гормонально-обменными нарушениями депакином // Матеріали VII Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених. - Тернопіль, 2003.- С. 168.

14. Григорова И.А., Лекомцева Е.В. Применение депакина-хроно в лечении катамениальной эпилепсии // Труды V Восточно-европейской конференции: “Эпилепсия и клиническая нейрофизиология”. - Гурзуф, 2003.- С. 184-185. (Особистий внесок дисертанта - клінічне та параклінічне обстеження хворих, статистична обробка матеріалу).

15. Лекомцева Е.В. Особенности биоэлектрической активности мозга у больных с катамениальной эпилепсией // Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції „Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія”. - Харків, 2003.- С. 113.

16. Лекомцева Е.В. Состояние ферментной системы у больных эпилепсией // Труды V Международной конференции молодых ученых-медиков стран СНГ. - Алматы, 2003.- С. 122-123.

17. Лекомцева Є.В. Клінічні та електроенцефалографічні особливості епілепсії у хворих із порушенням функціонального стану щитоподібної залози // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених „Вчені майбутнього”. - Одеса, 2003.- С. 92-93.

18. Лекомцева Е.В. Особенности лечения эпилепсии у больных с нейроэндокринными нарушениями // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Клінічна фармація: 10 років в Україні”. - Харків, 2003.- С.- 47.

19. Lekomtseva Y.V. Epilepsy in women. The study of circadian and menstrual dependence // European Journal of Neurology.- Vol. 10, Suppl. 1, Abstracts of the 7^th Congress of Neurological Societies, Helsinki, Finland.- P. 68.

20. Лекомцева Е.В. Изменение функционального состояния нейроэндокринной системы у больных с генерализованной эпилепсией // Матеріали Міжвузівської конференції молодих вчених „Медицина третього тисячоліття”. - Харків, 2004.- С. 163.

21. Григорова И.А., Лекомцева Е.В. Шаповалов В.В., Лекомцев В.М. Эффективность и безопасность применения клоназепама в комплексном лечении генерализованной эпилепсии // Матеріали науково-практичної конференції „Фармацевтичне право: організаційно-правові проблеми рецептурного та безрецептурного відпуску лікарських засобів у сучасних умовах”. - Харків, 2004.- С. 145. (Особистий внесок дисертанта - клінічне та параклінічне обстеження хворих, статистична обробка матеріалу, текстове та графічне оформлення роботи).

Анотація

Лекомцева Є.В. Клініко-неврологічний та функціональний стан гіпофізарно-гонадної та гіпофізарно-тиреоїдної систем у хворих на епілепсію.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 - нервові хвороби. - Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, Харків, 2005.

У дисертації представлено теоретичне узагальнення результатів вивчення клініко-неврологічних, біохімічних та інструментальних особливостей генералізованої та парціальної епілепсії поєднану з нейроендокринною патологією і нове рішення наукової задачі, яка полягає у поліпшенні діагностичних, патогенетично обґрунтованих лікувальних і профілактичних заходів щодо даної категорії пацієнтів.

Завдяки проведеному клініко-неврологічному дослідженню визначено високу частоту нейроендокринної патології, яка супроводжується розвитком синдрому вегетативної дистонії. Виявлено, що нейроендокринна дисфункція переважно виявляється у наявності гормонального дисбалансу у гіпофізарно-тестикулярній, гіпофізарно-оваріальній та гіпофізарно-тиреоїдній системах. Визначено кореляційну залежність між ступенем порушення гормонального гомеостазу та частотою епілептичних нападів і тривалістю захворювання. На підставі патогенетичних механізмів епілептичних та вегетативних порушень, що виявлені у дослідженні, запропоновано та впроваджено в практику призначення препаратів 1,4-бензодіазепінів хворим на генералізовану епілепсію, що супроводжується розвитком нейроендокринної дисфункції.

Ключові слова: епілепсія, гіпофізарно-тестикулярна система, гіпофізарно-оваріальна система, гіпофізарно-тиреоїдна система, синдром вегетативної дистонії.

Аннотация

Лекомцева Е.В. Клинико-неврологическое и функциональное состояние гипофизарно-гонадной и гипофизарно-тиреоидной систем у больных эпилепсией.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.15 - нервные болезни.- Институт неврологии, психиатрии и наркологии АМН Украины, Харьков, 2005.

Диссертация посвящена комплексному исследованию клинико-неврологических, биохимических и инструментальных особенностей гипофизарно-гонадной и гипофизарно-тиреоидной систем у больных эпилепсией. В основу работы положены результаты обследования 145 больных эпилепсией, из них женщин было 58 в возрасте от 18 до 40 лет и мужчин - 87 в возрасте от 16 до 55 лет. Все обследованные больные были разделены на две группы, согласно Международной классификации эпилепсии и эпилептических синдромов (1989 г.): I клиническую группу составили 62 больных с генерализованной эпилепсией, II группу - 83 больных с парциальной эпилепсией. Контрольную группу составили 30 практически здоровых лиц, из них женщин было 15 в возрасте от 20 до 35 лет, мужчин - 15 в возрасте от 18 до 45 лет без признаков соматической, неврологической и эндокринной патологии.

Данные неврологического обследования выявили нарушения черепно-мозговой иннервации и в рефлекторно-двигательной сфере у 49 % больных I группы и у 62 % II группы. В результате проведенного исследования было установлено, что у мужчин с эпилепсией нейроэндокринные нарушения проявлялись гипофизарно-тестикулярной дисфункцией, наиболее часто представленной снижением фертильности, отложением жира по женскому типу, гинекомастией и дисфункцией гипофизарно-тиреоидной системы преимущественно по гипотиреоидному типу. Показано, что у женщин с эпилепсией нейроэндокринные нарушения проявлялись гипофизарно-овариальной дисфункцией, наиболее часто представленной нарушением репродуктивной функции в виде альгодисменореи, дисменореи, гирсутизма и дисфункцией гипофизарно-тиреоидной системы преимущественно по гипотиреоидному типу.

Данные электроэнцефалографического обследования выявили наличие эпилептической активности у 67 % больных I группы и у 51 % больных II группы. У женщин с эпилепсией наибольшая выраженность амплитудно-частотных характеристик эпилептиформной активности наблюдалась при проведении ЭЭГ исследования в 2 фазу МЦ.

Установлено, что для больных эпилепсией с гипофизарно-гонадной и гипофизарно-тиреоидной дисфункцией характерно наличие выраженных вегетативных нарушений в виде перманентного и пароксизмально протекающего синдрома вегетативной дистонии. Выявлено преобладание парасимпатической направленности вегетативного тонуса, наличие повышенной вегетативной реактивности у большинства (55,86 %) больных и сниженной вегетативной реактивности у 34,48 % больных обеих групп, избыточное вегетативное обеспечение деятельности наблюдалось у 72 % всех обследованных больных.

У мужчин обеих групп выявлено повышение уровней тестостерона и ЛГ, у женщин обеих групп выявлено повышение уровня эстрадиола и понижение уровня прогестерона в 2 фазу МЦ. Эти гормональные изменения зависят от частоты эпилептических приступов и длительности заболевания. У данного контингента пациентов установлено снижение уровня тироксина.

Разработаны практические рекомендации по диагностике и дальнейшей лечебной тактике у данной категории больных. Проведена оценка эффективности терапии клоназепамом и его влияние на частоту припадков и показатели функционального состояния ВНС у 52 больных с частыми эпилептическими приступами. Установлено, что применение клоназепама на фоне традиционных противоэпилептических препаратов приводит к уменьшению частоты или полному исчезновению первично-генерализованных тонико-клонических приступов, возникновение которых приурочено к ночному периоду, оказывает выраженное положительное действие в отношении состояния ВНС, способствуя нормализации показателей вегетативного тонуса и вегетативной реактивности. Выявлено уменьшение пароксизмальной активности при ЭЭГ исследовании на фоне приема клоназепама и уменьшение частоты и выраженности цефалгического синдрома.

Ключевые слова: эпилепсия, гипофизарно-тестикулярная система, гипофизарно-овариальная система, гипофизарно-тиреоидная система, синдром вегетативной дистонии.

Summary

Lekomtseva Y.V. Clinical, neurological and functional state of the hypophysis-gonadal and hypophysis-thyroid systems in epileptic patients. - Manuscript.

The thesis for the scientific degree of CMS (Candidate of Medical Sciences) by specialty of 14.01.15 - nervous diseases.- Intuition of Neurology, Psychiatry and Narcology, Kharkiv, 2005.

The dissertation contains the results of clinical, neurological and biochemical data' peculiarities of investigation of the hypophysis-gonadal and hypophysis-thyroid systems in epileptics and a new decision of a scientific task which consists of rising diagnostics and treatment approaches according to this category of patients.

Owing to the study of the clinical and neurological investigations it was shown the great frequency of neuroendocrine pathology that is associated with the development of vegetative dystonia's syndrome. It was shown that neuroendocrine dysfunction presents as a hormonal disbalance predominantly in hypophysis-testicular, hypophysis-ovarian and hypophysis-thyroid systems. It was state the correlation dependence between the stage of hormonal disorder and frequency of epileptic seizures, the duration of disease.

On the basis of pathogenic mechanisms of epileptic and vegetative disorders that were investigated in our study we have offered and introduced into practice the use of 1, 4-benzodiazepine for patients with generalized epilepsy with seizures occurring predominantly at night-time.

Key words: epilepsy, hypophysis-testicular system, hypophysis-ovarian system, hypophysis-thyroid system, vegetative dystonia's syndrome.

Размещено на Allbest.ru