Нейрохірургічне лікування хворих з апалічним синдромом

7. Розроблена канюля для трансплантації суспензій ЕНК в головний мозок може з успіхом застосовуватися при проведенні НТ стереотаксичним методом в глибинні структури мозку або вентрикулярно у хворих з АС та його наслідками.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Цимбалюк В.І., Латишев Д.Ю. Особливості клінічного перебігу апалічного синдрому травматичного та нетравматичного походження // Український нейрохірургічний журнал. - 2004. - №3. - С.88-96. (Дисертантом особисто проведено обстеження хворих, статистична обробка отриманих даних та прогнозування результатів).

Цымбалюк В.И., Латышев Д.Ю. Возможности нейрохирургического лечения апаллического синдрома и его последствий // Український нейрохірургічний журнал. - 2005. - №1. - С. 4-8. (Дисертантом особисто проаналізовано літературні джерела останніх років стосовно сучасних методів лікування апалічного синдрому і його наслідків та прогнозування результатів).

Цимбалюк В.І., Латишев Д.Ю., Пічкур Л.Д. Вплив нейротрансплантації на перебіг судомного синдрому у хворих з апалічним синдромом та його наслідками // Український нейрохірургічний журнал. - 2005. - №4. - С.90-94. (Дисертантом особисто проведено обстеження хворих, оцінка даних клінічного дослідження, статистична обробка отриманих даних).

Пат. 67598А UA, МПК7 А 61 В 19/00. Канюля для трансплантації суспензій ембріональних нервових клітин в головний мозок / Цимбалюк В.І., Латишев Д.Ю. (UA); Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України. - №20031110009; Заявл. 06.11.2003; Опубл. 15.06.2004; Бюл. - 2004. - №6. - 5 с. (Дисертантом особисто запропоновано ідею рівномірного розподілу трансплантату та її практичне впровадження у вигляді розробленого оригінального робочого кінця канюлі).

Цымбалюк В.И., Латишев Д.Ю. Особенности клинического течения апаллического синдрома травматического и нетравматического генеза // Всероссийская научно-практическая конференция “Поленовские чтения” (11-13 апреля 2005 г. - Санкт-Петербург): Материалы конференции / Под ред. проф. В.П. Берснева. - СПб.: 2005. - С.365-366. (Дисертантом особисто проведено обстеження хворих, оцінка даних клінічного дослідження та прогнозування результатів).

Цымбалюк В.И., Латышев Д.Ю. Трансплантация эмбриональных нервных клеток в сочетании с гипербарической оксигенацией у нейрохирургических больных // VII международный симпозиум “Новые технологии в нейрохирургии” (27-29 мая 2004 г. - Санкт-Петербург): Материалы симпозиума - СПб., 2004. - С.269-270. (Дисертантом особисто проведена оцінка даних клінічного дослідження, аналіз найближчих та віддалених результатів хірургічного лікування).

Латышев Д.Ю. Методы и техническое обеспечение операций интрацеребральной нейротрансплантации // Материалы научно-практической конференции “Актуальные вопросы оказания медицинской помощи больным с цереброваскулярной патологией”. - Днепропетровск, 2005. - С. 51-53.

АНОТАЦІЇ

Латишев Д.Ю. Нейрохірургічне лікування хворих з апалічним синдромом. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.05 - нейрохірургія. - Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена питанням нейрохірургічного лікування хворих з апалічним синдромом (АС) та його наслідками шляхом активізації регенераторно-пластичних процесів головного мозку за допомогою трансплантації клітин ембріональної нервової тканини. Вивчена клініка та особливості перебігу АС та його наслідків, а також найближчі та віддалені результати нейрохірургічного лікування 64 хворих.

Визначені сприятливі та несприятливі фактори, які дозволяють диференційовано підійти щодо вирішення питання про проведення відновлювального лікування методом нейротрансплантації або комбінованими втручаннями у хворих з АС та його наслідками. Визначені терміни втручання, їх послідовність, а також підхід до вибору донорського матеріалу. На відміну від існуючих праць, вперше проаналізовано вплив поєднання прогностично значущих факторів на віддалений прогноз на підставі визначення основних прогностичних груп хворих. Встановлено, що домінуючими в клінічній картині у хворих з АС та його наслідками є симптомокомплекси органічної деменції та псевдобульбарно-паралітичний, або їх поєднання.

Проаналізовані віддалені результати лікування хворих з АС та його наслідками. Позитивний результат згідно відновлення рівня життєдіяльності одержаний у 50% хворих, а відносно рівня відновлення когнітивних функцій - у 12,5% пацієнтів.

За допомогою клініко-інструментальних методів вивчено особливості регенераторно-пластичних процесів головного мозку у хворих з АС та його наслідками після трансплантації ЕНК в різні відділи ЦНС. Виявлено, що стать хворих з АС та його наслідками вірогідно не впливає на клінічний перебіг та результати відновного лікування методом нейротрансплантації.

Встановлено, що кількість фрагментів ЕНТ, які трансплантуються в мозок пацієнтів з АС або його наслідками, сприяє вірогідно різному впливу на результат лікування хворих, при цьому двократне збільшення кількості матеріалу, що трансплантується, в 1,5 рази підвищує результативність відновного лікування. Доведено, що поєднання інтрапаренхімальної та інтратекальної нейротрансплантації є більш ефективною стратегією відновного лікування у пацієнтів з АС та його наслідками.

Ключові слова: апалічний синдром, клінічний перебіг, нейротрансплантація, ембріональна нервова тканина, нейрохірургічне лікування.

Латышев Д.Ю. Нейрохирургическое лечение больных с апаллическим синдромом. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.05 - нейрохирургия. Институт нейрохирургии имени академика А.П. Ромоданова АМН Украины, Киев, 2005.

Диссертация посвящена вопросам нейрохирургического лечения больных с апаллическим синдромом (АС) и его последствиями путем активизации регенераторно-пластических процессов головного мозга с помощью трансплантации клеток эмбриональной нервной ткани (ЭНТ). Изучена клиническая картина и особенности течения АС и его последствий у 64 больных (38 мужчин, 26 женщин, в возрасте от 1 до 38 лет, средний 7,7±6,3 лет). АС травматического происхождения имел место у 21(32,8%) больных, а нетравматического - у 43 (67,2%) пациентов. У 10 (15,6%) больных имел место нестойкий АС, 8 (12,5%) пациентов находились в хроническом вегетативном состоянии, а у 46 (71,9%) больных были последствия АС (с движениями в конечностях - 26, без движений - 20). Нейротрансплантат представлял собой нативную ЭНТ 1-2 мм³, а также нативную или криоконсервированную суспензию 7-9 недель гестации, 36,7±11,510⁶ клеток в 1 мл суспензии. Нейротрансплантат вводился интратекально 8 пациентам, интрапаренхиматозно - 46 пациентам, а 10 больным - интратекально и интрапаренхиматозно.

С помощью диагностических шкал Раппопорта, Ашфорта и центра Ранчо Лос Амигос, а также нейрофизиологических (ЭЭГ) и интроскопических (АКТ, МРТ) дополнительных методов исследования установлены благоприятные и неблагоприятные факторы, которые позволяют дифференцировано подходить к решению вопроса о проведении восстановительного лечения методом нейротрансплантации (НТ) у больных с АС или его последствиями. Неблагоприятными факторами у больных с АС или его последствиями для проведения нейрохирургического лечения являются: более старший возраст; восстановление паттерна “сон-бодрствование” в срок от 15 до 30 суток и больше; нахождение пациента в хроническом вегетативном состоянии; сочетание атрофического процесса в коре и глубинных структурах мозга при АКТ или МРТ; наличие эпилептических припадков у больных с АС травматического генеза.

В ходе исследования было установлено, что доминирующими в клинической картине у больных с АС или его последствиями были симптомокомплексы: псевдобульбарно-паралитический и органической деменции, или их сочетание, наблюдаемое у 70,3% больных.

Установлено, что половая принадлежность больных не оказывает достоверного влияния на клиническое течение и результаты нейрохирургического лечения пациентов с АС или его последствиями методом НТ.

Установлены оптимальные сроки проведения операций НТ, последовательность их проведения, а также подход к выбору донорского материала. Так, для проведения интратекальной НТ нет существенной разницы между использованием нативной или криоконсервированной суспензии эмбриональной нервной ткани. Оптимальными сроками лечения больных с АС методом НТ является промежуток от 10 до 32 (21±4) месяцев от начала заболевания. Сочетание интратекальной и интрацеребральной НТ является лучшей стратегией в лечении больных с АС или его последствиями. Установлено, что интратекальная НТ, проведенная в годичный период заболевания, дает возможность достичь лучшего восстановления функций жизнедеятельности, а интрацеребральная НТ, проведенная в период от 1,5 до 2 лет, способствует лучшему восстановлению когнитивных функций. Доказано, что при проведении внутримозговой НТ двукратное увеличение объёма нейротрансплантата в 1,5 раза увеличивает результативность операций. Позитивный результат у больных с АС, в отдаленном периоде после проведения лечения методом НТ, по уровню восстановления жизнедеятельности получен у 50% больных, а относительно уровня восстановления когнитивных функций - у 12,5% пациентов. Незначительное улучшение состояния по уровню жизнедеятельности достигнуто у 34,4% больных, тогда как восстановление уровня когнитивных функций до этого уровня наблюдалось у 62,5% больных. Неудовлетворительные результаты имели место у 15,6% пациентов по восстановлению уровня жизнедеятельности и у 25% больных по уровню реинтеграции когнитивных функций.

Доказано, что у больных с АС или его последствиями после проведения лечения методом НТ восстановление функционирования на уровне жизнедеятельности по шкале Раппапорта происходит в 4 раза чаще, чем реинтеграция психических и когнитивных функций в соответствии со шкалой центра Ранчо Лос Амигос.

Ключевые слова: апаллический синдром, клиническое течение, нейротрансплантация, эмбриональная нервная ткань, нейрохирургическое лечение.

Latyshev D. Yu. Neurosurgical treatment of patients with apallic syndrome. - Manuscript.

Dissertation on the fulfillment requirements for scientific degree of candidate of medical sciences in speciality 14.01.05 - neurosurgery. - Institute of neurosurgery named after academician A.P.Romodanov, Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2005.

The dissertation deals with the problems of neurosurgical treatment of patients with apallic syndrome (AS) and his consequences by activation of reparation and plastic processes in cerebrum by embryonic nervous tissue transplantation. The work is based on the study of clinical manifestation and course, and result of surgical treatment sixty-four patients (38 men, 26 women, 1-38 years, mean 7,7±6,3) with apallic syndrome after traumatic brain injury (TBI) - 21(32,8%) cases and after atraumatic brain damage (ABD) - 43 (67,2%) cases. It was treated by embryonic neural tissue transplantation (ENTT) therapy and followed up at 1 to 10 years. The study was approveal by the local Ethics Committee in accordance with the Helsinki Declaration (2000). We are diagnosed persistent apallic syndrome (PAS) in 10 cases, chronic vegetative state (ChVS) in 8 cases and consequence apallic syndrome (CAS) in 46 cases (mobile - 26, unmobile - 20). The clinical condition before and long-term after surgical treatment defined by Rappaport Disability Rating Scale (RDRS) and Rancho Los Amigos levels cognitive function (RCFS). The neural graft (NG) is native fragment human embryonic tissue 1-2 mm3 and native or cryoconserved suspension neural cells, 7-9 weeks gestation, 36,7±11,5106 cells in 1 ml suspension. The NG introduced intrathecal (8 cases), intraparenchymatously (46 cases) and intrathecal with intraparenchymatously (10 cases). The “Good” long-term result on RDRS (decrease on 6 to 10 scores) defined in 50% cases, “Minimal Change” (decrease on 3 to 5 scores) - in 34,5% cases. The “Poor” result on RDRS (include 3 died patients after 1,5; 2 and 9 years after surgery) complete 15,5% cases. The “Good” reintegration cognitive function on RCFS (increase 4-6 levels) defined in 12,5% patients, “Minimal Change” (increase 2-3 levels) - in 62,5% patients and “Poor” result - in 25% cases.

Therefore, ENTT effective restorative procedure for patients with AS, more decreased disability and moderate reintegrated cognitive function in long-term period after surgery. We are defined the best result in patient with atraumatic brain damage and patients with mobile CAS.

Key words: apallic syndrome, neurotransplantation, embryonic neural tissue, quality of life, neurosurgical treatment.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

MAS - Модифікована шкала спастичності Ашфорт

RDRS - Шкала порушень життєдіяльності Раппапорт

RCFL - Шкала рівня когнітивних функцій Ранчо Лос Амігос

АКТ - аксіальна комп'ютерна томографія

АС - апалічний синдром

МРТ - магнітно-резонансна томографія

ННАС - наслідки неповного апалічного синдрому

НПАС - наслідки повного апалічного синдрому

НТ - нейротрансплантація

ТЕНТ - трансплантація ембріональної нервової тканини

ХВС - хронічний вегетативний стан

ЦНС - центральна нервова система

ЕНК - ембріональні нервові клітини

ЕНТ - ембріональна нервова тканина

ЕЕГ - електроенцефалографія

Ч(Ж) - чоловіки (жінки)

Размещено на Allbest.ru