Стан системи мати-плацента-плід при хронічній гіпоксії плоду та його корекція (клініко-експериментальне дослідження)

Морфологічні дослідження плаценти після пологів виявили ряд особливостей у вагітних основної групи, які можна узагальнити, назвавши їх "ефектом омолодження". Спостерігалась стимуляція утворення дрібних кінцевих ворсин, збільшення кількості знов утворених капілярів у великих кінцевих ворсинах.

При аналізі морфологічних змін у спіральних артеріях можна відзначити, що після імплантації ККПТ відбувається повне їх відновлення у вагітних з екстрагенітальною патологією, що усуває ознаки розвитку маткової форми гіпоксії та сприяє швидкому відновленню морфологічних змін у плаценті. Відбувається також відновлення морфометричних параметрів розвитку ворсинчастого дерева плаценти у вагітних з ХГП після лікування, до рівня параметрів фізіологічної вагітності.

Однак, у вагітних основної групи (1-а група), яким застосовувалося лікування з імплантацією ККПТ, обсяг, площа поверхні та довжина термінальних і стовбурних ворсин відновлюються значно краще (показники не достовірні в розходженнях у порівнянні з контролем), у порівнянні з 2-ю групою спостережень. У другій клінічній групі, у якій вагітні одержували традиційне лікування з приводу ХГП, усі досліджувані параметри, що характеризують розвиток судинного дерева плаценти, виявилися достовірні розходження (p<0,05), у порівнянні з контролем. Це підтверджує перевагу запропонованого лікувального комплексу при ХГП з застосуванням імплантації ККПТ.

У 1-й групі, після проведеної терапії, відзначається достовірне зменшення (p<0,05) обсягу й довжини капілярів стовбурних і термінальних ворсин у порівнянні з контролем. Ці данні підтверджують те, що на тлі достовірного зниження обсягу й довжини капілярів термінальних і стовбурних ворсин, відбувається перерозподіл крові в плацентарних структурах, що свідчить про підвищення компенсаторно-пристосувальних реакцій плацентарної тканини після лікувального комплексу, із застосуванням імплантації ККПТ. У другій групі (групі порівняння) не відбувається достовірного зниження обсягу й довжини капілярів термінальних і стовбурних ворсин у порівнянні з нормою. Плодові капіляри відрізняються великим обсягом і розширеним просвітом у плацентах після лікування ХГП запропонованим лікувальним комплексом сумісно з імплантацією ККТП, на відміну від застосування традиційних методів терапії. Зменшення площі поверхні кінцевого відділу ворсинчастого дерева в 2-й групі порівняння свідчить про інволютивні процеси в судинній системі, які викликані хронічною кисневою недостатністю. Даний параметр доводить переваги застосованого лікувального комплексу з імплантацією ККПТ перед традиційними методами терапії ХГП.

У групі порівняння (2-а група), у який пацієнти одержували традиційну терапію, спостерігалось достовірне розходження обсягу патологічних змін у плаценті (фібріноїду та інфарктів), у порівнянні з нормою (p<0,05), але при лікуванні ХГП запропонованим лікувальним комплексом сумісно з ККПТ, оновлення плацентарної тканини було більш ефективним та патологічні зміни ліквідувались значно скоріше. Це підтверджує проведений нами морфометричний аналіз плацентарної тканини, який довів істотні переваги застосування лікувального комплексу із застосуванням ККПТ над традиційними методами терапії.

Імплантація ККПТ призводить до перерозподілу крові в плацентарних структурах, що свідчить про підвищення компенсаторно-пристосувальних реакцій плацентарної тканини, сприяє високому рівню перфузії через фетальні судини, а це є сприятливим для плоду. Збільшення площі поверхні кінцевого відділу ворсинчастого дерева після імплантації ККПТ сприяє активізації обмінних процесів речовин і газів між матір'ю та плодом, підвищує реакцію хоріона на зовнішній патологічний вплив шляхом розвитку компенсаторної гіпертрофії плацентарної тканини. Імплантація ККПТ приводить до структурних змін у плацентарній тканині при ХГП шляхом ремоделювання судинного русла, що значно підвищує ефективність лікування цієї патології.

Проведення терапії з імплантацією ККПТ сприяє зниженню імунологічного конфлікту в плаценті й відновленню материнської імунної системи, унаслідок чого знижується ризик виникнення дії материнської імунної системи, яка ушкоджує ФПК і викликає його "хронічне" відторгнення, наслідком чого може бути розвиток ХГП.

Після лікування ХГП відновлюється субпопуляційний склад лімфоцитів, до рівня фізіологічної вагітності. Дані, які ми отримали, свідчать про корекцію імунологічної адаптації організму вагітної та клітинної ланки імунітету після лікування ХГП, причому найбільш виразний і стійкий клінічний ефект спостерігався в 1-й групі, у якій комплексна терапія сполучалася з імплантацією ККПТ.

За даними КТГ після проведеного лікування ХГП відбувається відновлення матково-плодово-плацентарного кровотока, що призводить до нормалізації параметрів серцево-судинної системи плоду. Однак, найбільш ефективно даний процес перебігає в 1-й групі спостереження, в якій терапія сполучалася з імплантацією ККПТ. У даній групі спостереження практично всі параметри КТГ відновлювалися до показників контрольної групи й розходження їх були статистично не достовірними з нею. У ІІ-ій групі спостережень, у якій вагітні одержували традиційну терапію, відновлення кровотока в системі мати-плацента-плід відбувалося не достатньо, у зв'язку із чим деякі параметри КТГ відновлювалися не повністю й були статистично не достовірними та істотньо не відрізнялися від норми (АМО, кількість та амплітуда акцелерацій, кількість, амплітуда й тривалість децелерацій 1 % стабільного ритму). Результати дослідження, яке проведено, підтверджують переваги запропонованого методу терапії ХГП, з застосуванням імплантації ККПТ, у порівнянні з традиційно застосовуваним лікуванням.

У вагітних з фізіологічною вагітністю максимальний рівень ТБГ у сироватці крові відзначається з 33 до 37 тижнів гестації і складає 218,2 ± 19,6 мкг/мл. У 39-41 тиждень відбувається поступове зниження вмісту білка до 112,5 ± 15,2 мкг/мл. Після лікування ХГП вміст ТБГ у 1-й групі вагітних відновлювався до рівня фізіологічної вагітності, як у кількісному відношенні, так і по термінах вагітності та було максимальним у 33-37 тижнів. Підвищення рівня ТБГ до норми після імплантації ККПТ свідчить про активацію компенсаторних механізмів плаценти. У процесі розвитку фізіологічної вагітності спостерігалося значне зниження рівня АМГФ, з 174,6 ± 18,2 нг/мл (у 29-32 тижні вагітності) до 75,5 ± 4,2нг/мл (у 38-40 тижнів вагітності). Після проведеної терапії ХГП відбувалася нормалізація змісту АМГФ у сироватці крові в обох групах спостережень. Однак, у вагітних 1-ої групи, після терапії з імплантацією ККПТ відновлення концентрації АМГФ було більш повним, і показники після лікування статистично не відрізнялися від рівня фізіологічної вагітності. У другій групі також відбувалося падіння концентрації АМГФ із плином вагітності, однак відмінності даних виявилися статистично достовірними, у порівнянні з нормою. У зв'язку з чим, дослідження плацентарних білків при ХГП у процесі лікування даної патології можна використовувати як додатковий тест для оцінки ефективності проведеної терапії. Імплантація ККПТ є найбільш ефективним методом імунокорекції а тому повинна використовуватися в комплексному лікуванні хронічної гіпоксії плода.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, щодо зниження перинатальної захворюваності та смертності на підставі удосконалення та оптимізації прогнозування і корекції порушень в системі мати-плацента-плід при хронічній гіпоксії плоду, шляхом вивчення показників гомеостазу, імунологічного статусу, морфологічних, морфометричних та гемодинамічних параметрів, плацентарних білків, ліпідних та ензимних механізмів.

1. Хронічна гіпоксія плоду розвивається на тлі акушерської або екстрагенітальної патології матері та є одним із чинників перинатальної захворюваності та смертності, внаслідок перебудови плацентарного бар'єру, порушень гемодинаміки, клітинно-гуморальної системи захисту організму матері та плода, на підставі змін імунітету, гемостазу та неспецифічної резистентності організму вагітної.

2. Реакція ембріональних клітин на різноманітний ступінь та тривалість гіпоксичного впливу в експерименті доводить великі компенсаторні можливості хоріона людини до дефіциту кисню та описується за допомогою математичної моделі: У= 1,73Х ₁ + 2,75Х _2-2, 61е^{Х 3} + 1,5 lnХ ₄ + 1,55Х _5-2,3Х ₆ + 0,35lnХ ₇ + 0,97.

3. При хронічній гіпоксії порушується гемодинаміка в системі мати-плацента-плід, ступінь важкості якої можна оцінити за допомогою ехографічних, доплерометричних та кардіотокаграфічних досліджень, шляхом порівняльного аналізу змін кровотока в спіральних, маточних артеріях, магістральних судинах пуповини та плода.

4. При хронічній гіпоксії плода у вагітних розвивається хронічний ДВЗ- синдром, який проявляється підвищенням вмісту продуктів деградації фібрину, зниженням концентрації антитіл (АТ-III), інтенсивним споживанням плазміногену, гіперпродукцією аутоантитіл до тканинного фактору (FІІІ) в крові вагітних, плода та навколоплідних водах. У плода при цьому виникає гіперкоагуляція, яка представляє суттєву загрозу щодо розвитку ДВЗ-синдрому в новонароджених, що підтверджується клінічними спостереженнями.

5. При хронічній гіпоксії плода порушується єдина інтегральна клітинно-гуморальна система захисту, яка включає імунітет, гомеостаз та неспецифічну резистентність організму матері та плода, що супроводжується полісистемними порушеннями. Ключовими механізмами щодо їх розвиту є дисбаланс цитокінів, порушення імунологічної реактивності матері на фетальні антигени та коагуляційний гомеостаз вагітної.

6. Хронічна гіпоксія плоду є імунозалежною патологією, при якій переважають процеси імунної супресії: пригноблення Т-клітинного імунітету, зниження кількості хелперно-індукуючих клітин з маркерами CD4+, зростання клітин CD8+ та ЦІК пропорційно ступеню виразності хронічної гіпоксії плоду. Знижена імуностимуляція матері порушує інвазію трофобласту в децидуальну оболонку, що призводить до формування плацентарної недостатності й розвитку хронічної гіпоксії та гіпотрофії плоду.

7. Хронічна гіпоксія супроводжується розвитком дисбалансу цитокінів, при якому значно підвищуються вміст ІЛ-8 та ФНП у материнській та пуповинній крові, а також підвищенням концентрації ІЛ-8 і ІЛ-1 у навколоплідних водах.

8. Морфологічні, імуноморфологічні та морфометричні зміни в спіральних артеріях плацентарного ложа та плаценти при ХГП мають прямий кореляційний зв'язок зі ступенем розвитку гіпоксії (r = 0,68), які пов'язані з гемодинамічними порушеннями та свідчать про високі компенсаторні можливості системи мати-плацента-плід при гіпоксичному стані.

9. Несприятливими прогностичними критеріями розвитку хронічної гіпоксії плода є первинні гемодинамічні зміни в спіральних артеріях з 20 тижнів вагітності, реєстрація нульового діастолічного кровотоку та підвищення судинної резистентності в артеріях пуповини на 24-27 тижнів вагітності, одночасне підвищення концентрації плацентарних білків ТБГ, ПАМГ-1 та АМГФ у сироватці крові вагітних. При цих змінах необхідно негайно госпіталізувати вагітну та призначати адекватну терапію поза відсутності наявних ознак ХГП.

10. При напруженості та виснаженості функціональних можливостей та захисних механізмів у системі мати-плацента-плід, що можна діагностувати за даними гемодинаміки, імунологічного статусу, коагуляційних порушень властивостей крові, концентрації плацентарних білків ТБГ, ПАМГ-1 та АМГФ у сироватці крові вагітних, необхідно негайно вирішати питання про дострокове розродження.

11. Розроблено комплекс профілактично-лікувальних заходів, який передбачає обстеження вагітних з акушерською та екстрагенітальною патологією, прогнозування та раннє виявлення ознак ХГП за розробленими критеріями, посиндромну терапію плацентарної недостатності загальноприйнятими методами та за допомогою імплантації ККПТ.

12.Застосування розробленого комплексу профілактично-лікувальних заходів сприяло поліпшенню загального самопочуття вагітних, нормалізації функції фето-плацентарної системи, плацентарних білків, ліпідів та ензимів, клітинно-гуморальної та імунологічної системи захисту організму, поліпшенню геодинаміки в системі мати-плацента-плід, більш сприятливому перебігу вагітності та пологів, зменшенню перинатальної захворюваності та смертності.

Практичні рекомендації:

1. При проведенні ультразвукового скринінгу вагітних у II-й половині вагітності необхідно оцінити кровоток у спіральних артеріях та кінцевих гілках артерії пуповини, так як зміни, що в них відбуваються проявляються раніше ніж в інших судинах та свідчать про внутрішньоутробне страждання плоду, що важливо для відбору групи вагітних високого ризику, які потребують ретельного нагляду (у спіральних артеріях СДВ>1,53±0,06, ІР>0,35±0,04; у термінальних гілках артерії пуповини СДВ>2,21± 0,16, ІР>0,55±0,06).

2. Для проведення скринінгу варто визначати СДВ, ПІ та ІР у спіральних артеріях і кінцевих гілках артерії пуповини. Вимірювання необхідно проводити із суровим дотримуванням правил доплерометрії.

3. При оцінці гемодинаміки в системі "мати-плацента-плід" слід порівнювати отримані результати з нормативними значеннями кровотока в конкретній судині щодо даного терміну вагітності. Точність діагностики гемодинамічних порушень звеличується при повторних дослідженнях кровотока, а також при комплексному вивченні показників кровотоку у всіх судинах.

4. Терапію ХГП у вагітних 2-ї та 3-ї групи, доцільно застосовувати запропонований нами лікувальний комплекс, який включає: лікування основної патології вагітності (екстрагенітальну або акушерську патологію, що викликала розвиток ХГП), дієту, багату на білок та вітаміни, оксигенотерапію (вдихання зволоженої киснево-повітряної суміші протягом 30-60 хвилин 2 рази на день), фізіотерапевтичне лікування (діатермію навколониркової ділянки до 10 сеансів із чередуванням з УФВ), препаратів, впливаючих на енергетичний обмін вагітної (глютамінова кислота по 1,0 г х 3 рази на день, метіонін по 0,25-0,5 г х 3 рази на день), галаскорбіну у вигляді фероплексу по 1 т. х 3 разу на день, кокарбоксилази по 50 мг в/м щоденно, вазоактивних препаратів (трентал, партусистен, ізадрин, еуфілін) внутрішньовенне на глюкозі або фізіологічному розчині, або внутрішньо, ербісол по 1 мл в/м х 2 рази на день, ессенціале по 2 мл в/в 1 раз на день, компламіну (теоніколу) по 0,15 г внутрішньо під час їжі 3 рази на день, реополіглюкіну - 10 % розчин по 200 мл внутрішньовенне крапельне 2-3 рази на тиждень, нативну плазму - 150 мл внутрішньовенне крапельне при низькому вмісті білку в крові, аскорутину по 1 т. х 3 рази на день, хофітол по 1 т. х 3 рази на день. Запропонований лікувальний комплекс доцільно поєднувати з імплантацією ККТП, як найбільш ефективний метод, що відновлює порушені співвідношення в системі мати-плацента-плід при ХГП.

5. При виснаженості функціональних можливостей та захисних механізмів у системі мати-плацента-плід, що можна діагностувати за даними про порушення гемодинаміки, імунологічного статусу, коагуляційних властивостей крові, концентрації плацентарних білків ТБГ, ПАМГ-1 та АМГФ у сироватці крові вагітних, які спостерігалися у вагітних 4-ї групи спостереження, варто негайно вирішати питання про дострокове розродження в інтересах життя плоду.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сучасні методи лікування фетоплацентарної недостатності //Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1995. - №2. - С. 38-39.

2. Доплерометрічне дослідження гемодинамiки плоду при внурiшньоутробнiй гіпоксії // Педіатрія, акушерство гінекологія. - 1995. - №4. - С. 44-45. (Співавт.: В.І. Грищенко. Дисертантом проведено аналіз даних щодо доплерометричного дослідження гемодинаміки при ХГП, написання статті).

3. Структурні зміни плаценти під впливом тканинної терапії // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1996. - №5, 6. - С. 67-69. (Співавт.:В.І. Грищенко, Г.І. Губіна - Вакулик. Дисертантом виконано набір та аналіз матеріалу, підготовка до друку).

4. Состояние гемодинамики в маточных артериях при фето-плацентарной недостаточности различной этиологии // Вестник Российской ассоциации акушеров гинекологов. - 1996. - №3. - С. 82-84.(Співавт.: В.И. Грищенко. Дисертантом виконано - набір та аналіз матеріалу, підготовка до друку).

5. Состояние гемодинамики в системе мать-плацента-плод как прогностический критерий развития хронической гипоксии плода// Вестник проблем биологии и медицины. - 1996. - №8. -С. 122-127.

6. Морфофункцiональні особливості плаценти при фетоплацентарній недостатності різної етіології //Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1996. -№4. - С. 94-96. (Співавт.: А.Ф. Яковцова, Г.І. Губіна-Вакулик. Дисертантом виконано - основна ідея, аналіз матеріалу).

7. Магнитно-резонансная диагностика состояния плаценты // Вестник проблем биологии и медицины. - 1996. - №12. -С. 95-98.

8. Особенности кровотока в сосудах пуповины в норме и при фето-плацентарной недостаточности // Вестник проблем биологии и медицины. - 1997. - №2. - С. 99-102.

9. Современные методы диагностики и лечения фето-плацентарной недостаточности // Харьковский медицинский журнал. - 1997. - №1. -С. 33-36.

10. Можливості доплерометрiї в дослідженні плодово-плацентарного кровообігу // Лікарська справа. - 1998- №6. - С. 24-27.

11. Патент на винахід № 20617 Україна. - Спосіб лікування фето-плацентарної недостатності // Патент на винахід № 20617 Україна, від 5.08.1997 р. (Співавт.:В.І. Грищенко, О.С. Прокопюк. Дисертантом зроблено набір та аналіз матеріалу, написання та оформлення патенту).

12. Роль плаценты в иммунологических взаимоотношениях матери и плода // Медицина сегодня и завтра. -1999. -№1. -С. 63-66. (Співавт.:В.И. Грищенко, В.В. Кислица. Дисертантом висловлена основна ідея, написання статті).

13. Влияние подкожной имплантации беременной крысе кусочка криоконсервированной плацентарной ткани на морфофункциональное состояние собственной плаценты // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - Москва. -1998. - №8. -С. 225-227. (Співавт.: А.Ф. Яковцова, В.И. Грищенко, Г.И. Губина-Вакулик. Дисертантом висловлена основна ідея, набір матеріалу, написання статті).

14. Антитела к мембранным фосфолипидам при плацентарной недостаточности // Експериментальна і клінічна медицина. - 1999. - №2. -С. 201-203.

15. Сосудистое русло матки и плаценты при гестозе и гипертонической болезни у беременных// Експериментальна і клінічна медицина. - 2000, №2. -С. 138-140. (Співавт.: Г.И. Губина-Вакулик. Дисертантом виконано набір та аналіз матеріалу, написання статті, підготовка до друку).

16. Влияние гипоксии на хориальную ткань в эксперименте //Експериментальна і клінічна медицина. - 2000. - №3. - С. 131-134.

17. Плацентарные белки в оценке эффективности терапии у беременных с хронической гипоксией плода // Експериментальна і клінічна медицина. - 2001. - №3. - С. 133-135.

18. Морфометрична характеристика плаценти та плодово-материнські взаємовідносини при хронічній гіпоксії плоду// Буковинський мед. вісник. - 2001. -№2-3. -С. 108-109.

19. Фетальная, клеточная и тканевая терапия: результаты и перспективы применения в акушерстве и гинекологии // Акушерство и гинекология. - 2001. - №2. -С. 6-8. (Співавт.:В.И. Грищенко, Н.А. Щербина, О.П. Танько, Л.В. Потапова Дисертантом висловлено основна ідея, зроблено аналіз матеріалу, підготовка до друку).

20. Плацентарные белки в сыворотке крови при хронической гипоксии плода // Експериментальна і клінічна медицина. - 2004. - №1. - С. 184-188.

21. Placental morphometry and Doppler flow velocimetry in cases of chronic human fetal hypoxia//European Journal of Obstetrics and Gynecology & Reprodactive Biology- 2004. -№ 10. - P.48-56. (G.I. Hubina-Vakulik, Graham J. Burton. Дисертантом виконано - основна ідея, аналіз матеріалу, підготовка до друку).

22. Состояние иммунологических факторов и цитокинов при хронической гипоксии плода // Актуальные вопросы акушерства и гинекологии. - Москва. - Том 1. -№1. - 2001-2002. - С. 39-40.

23. Допплерометрическое исследование маточных артерий при нормально протекающей беременности //Медицина сегодня и завтра. - Харьков. -1996. -С. 187-188.

24. Морфометрическая характеристика плаценты при фето-плацентарной недостаточности /В кн.: Актуальные вопросы репродуктологии и криомедицины. - Харьков. - 1998. -С. 26-31.

25. Морфофункцiональний стан спіральних артерій при хронічний плацентарній недостатності різноманітної етіології / Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ. - 1999. - С. 310-312.

26. Иммунологические изменения в организме матери при беременности / Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ. - 1999. - С. 308-310.

27. Криоконсервированная ткань плаценты в терапии плацентарной недостаточности / В сб. Немедикаментозні методи лікування в акушерстві та гінекології. - Одеса. - 2000. -С. 51-53. (Співав.: В.И. Грищенко. Дисертантом виконано - основна ідея, аналіз матеріалу, написання статті, підготовка до друку).

28. Особливості імунного статусу вагітних з хронічною гіпоксією плода / Збірник праць асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ. -2000 р. -С. 351-353. (Співав.: О.А. Кузьмина, В.А. Федорченко; Дисертантом виконано - основна ідея, аналіз матеріалу, підготовка до друку).

29. Этиопатогенетические аспекты развития хронической гипоксии плода / В сб.: Сучасні аспекти репроуктології, перинатальної медицини та кріобіології. - Харків. - 2003. -С. 97-101.

30. Влияние гипоксии на хориальную ткань в эксперименте // Ранние сроки беременности. - Москва-2002. - С. 65-71.

31. Состояние плаценты при гипоксии плода, обусловленной акушерской и экстрагенитальной патологией / Материалы международной научно-практической конференции "Дыхательные расстройства, нарушения кровообращения и другие актуальные вопросы неонатологии". Харьков. - 1993. - С. 160.

32. Компьютерная обработка ЭКГ, ФКГ плода /В кн.: Компьютерная диагностика и прогнозирование в акушерстве и гинекологии. - Харьков - 1994. - С. 62-77.

33. Функціональне дослідження характеру та етапності порушень гемодинамiки плода при внутрішньоутробній гіпоксії / У зб.: Функціональні методи дослідження в акушерстві та гінекології. - Донецьк. - 1994. -С. 49-50.(Співав.: В.І. Грищенко. Дисертантом виконано - основна ідея, аналіз матеріалу, написання статті, підготовка до друку).

34. О возможности криоконсервирования плацентарной ткани / I з'їзд українського товариства кріобіології і кріомедицини. -Харків-1995. -С. 284-285.

35. Использование криоконсервированной ткани плаценты для лечения фето-плацентарной недостаточности/I з'їзд українського товариства кріобіології і кріомедицини. - Харків - 1995. - С. 130-131. (Співав.: В.І. Грищенко, О.С. Прокопюк. Дисертантом виконано - основна ідея, аналіз матеріалу, підготовка до друку).

36. Cryopreservation of placenta Tissue and its Clinical Application / 6-th International Conference of Tissue Banking. - Edinburg. - Scotland. -1997. -S.16. (Співав.: О.Prokopuk, T. Urchenko. Дисертантом виконано - основна ідея, аналіз матеріалу).

37. Плодовая часть плаценты и спиральные артерии плацентарного ложа в этиопатогенезе хронической гипоксии плода и методы ее тканевой терапии/ 2-й съезд Междун. ассоц. патологов. - М.,. - 1999. - С. 174-175. (Співав.: А.Ф. Яковцова, Г.И. Губина-Вакулик. Дисертантом виконано: основна ідея, аналіз матеріалу).

38. Mechanism of interaction between placental proteins and immuneregulatory cells of women with physiological pregnancy and fetal asphyxia//J. Histopathology. - 2002. - V.41, Suppl.1. - P.84.

39. Cryoconserved Placental Tissue in the Therapy of Placental Incompetence / World congress of Cryobiology and Cryomedicine. - Marselle. -France. - 1999. -P.77. (Співав.: О.Prokopuk. Дисертантом виконано-основна ідея, аналіз, написання статті).

40. Стан внутрішньоплацентарного кровотока при гестозі / Збірник праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ. -2000. -С. 45-48. (Співав.: О.А. Кузьмина, В.О. Федорченко. Дисертантом виконано - основна ідея, аналіз матеріалу, написання статті, підготовка до друку).

41. Морфометрическая характеристика плаценты и ее сосудистого русла при фетоплацентарной недостаточности /Мат. IV Межд. конгресса по Интегративной антропологии. - Санкт-Петербург. -2002. - С. 203-205.

Скорочення:

АМГФ - 2-мікроглобулін фертильності

АТ - антитіла

БЧСС - базальна частота серцевих скорочень

ДВЗ - дисеміноване внутрішньосудинне згортання крові

ІЛ - інтерлекіни

ІР - індекс резистентності

ККПТ - кріоконсервована плацентарна тканина

КШК - криві швидкостей кровотока

КТГ - кардіотокографія

МВП - міжворсинчастий простір

ПАМГ - плацентарний 1-мікроглобулін

СДВ - систоло-діастолічне відношення

ТБГ- трофобластичний 1-глобулін

УФВ - ультрафіолетове випромінювання

ФНП - фактор некрозу пухлин

ФПН - фетоплацентарна недостатність

ХГП - хронічна гіпоксія плода

Ig - імуноглобуліни

CHF - хронічна гіпоксія плоду.

АНОТАЦІЯ

І.Ю. Кузьміна. Стан системи мати-плацента-плід при хронічній гіпоксії плоду та його корекція (клініко-експериментальне дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01. - акушерство і гінекологія. - Харківський державний медичний університет, Харків, 2004.

Робота присвячена проблемі розвитку нових підходів до діагностики, профілактики, лікування та прогнозування хронічної гіпоксії плода, наведені теоретичні основи та створений новий напрямок наукових досліджень щодо вивчення стану системи мати-плацента-плід при цієї патології.

Обґрунтовані механізми патогенезу розвитку хронічної гіпоксії плода, досліджені ускладнення жінок групи високого ризику.

Визначені морфологічні, морфометричні, ультразвукові, імунологічні, гормональні та інші критерії патології складових частин, що змінюються при розвитку патології у фето-плацентарному комплексі та мають значення для ранньої доклінічної діагностики розвитку хронічної гіпоксії плода.

Система діагностики, профілактики та лікування хронічної гіпоксії плода, яка запропонована, дозволять знизити частоту акушерських та перинатальних ускладнень й поліпшити показники перинатальної патології та смертності немовляти.

Ключові слова: вагітність, фето-плацентарний комплекс, хронічна гіпоксія плоду, гетеротопічна трансплантація, прогнозування, профілактика, діагностика, лікування.

АННОТАЦИЯ

Кузьмина И.Ю. Состояние системы мать-плацента-плод при хронической гипоксии плода и его коррекция (клинико-экспериментальное исследование). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.01. - акушерство и гинекология. - Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 2004.

В диссертации представлены теоретические основы и обосновано новое направление научных исследований по изучению состояния системы мать-плацента-плод при ХГП, путем изучения показателей гомеостаза, иммунологического статуса, морфологических, морфометрических и гемодинамических параметров, плацентарных белков, липидных и энзимных механизмов, разработаны новые способы прогнозирования и коррекции этих нарушений, что позволит снизить перинатальную заболеваемость и смертность.

В работе впервые изучено влияние гипоксии на процессы имплантации и развития культуры хориальной ткани in vitro, определена патогенетическая зависимость роста хориона на длительность гипоксии различной степени, доказаны большие компенсаторные возможности хориона человека к гипоксическому воздействию, построена математическая модель реакции хориона на гипоксию в эксперименте.

Проведено комплексное изучение состояния фето-плацентарного комплекса, сформулирована новая научная концепция, которая объясняет патоморфологические и патофизиологические изменения при ХГП, разработаны критерии прогнозирования течения беременности и родов с определением алгоритма действия врача при этой патологии.

В работе впервые определены современные методы доклинической диагностики развития ХГП, разработаны способы профилактики развития фето-плацентарной недостаточности у беременных с акушерской и экстрагенитальной патологией. При ХГП нарушается гемодинамика в системе мать-плацента-плод, степень тяжести которой можно оценить путем сравнительного анализа изменения кровотока в спиральных, маточных артериях, магистральных сосудах пуповины и плода.

При ХГП у беременных развивается хронический ДВС-синдром, который проявляется повышением содержания продуктов деградации фибрина, снижением концентрации антител (АТ-Ш), интенсивной утилизацией плазминогена, гиперпродукцией аутоантител к тканевому фактору (FІІІ) в крови беременных, плода и околоплодных водах. У плода при этом возникает гиперкоагуляция, которая представляет существенную угрозу для развития ДВС-синдрома у новорожденных, что подтверждается клиническими наблюдениями.

При ХГП нарушается единая интегральная клеточно-гуморальная система защиты, которая включает иммунитет, гомеостаз и неспецифическую резистентность организма матери и плода. Ключевыми механизмами ее развития являются дисбаланс цитокинов, нарушения иммунологической реактивности на фетальные антигены и коагуляционный гомеостаз беременной. В материнской и пуповинной крови при этом повышается содержание ИЛ-8 и ФНО, а также повышается концентрация ИЛ-8 и ИЛ-1 в околоплодных водах. ХГП является иммунозависимой патологией, при которой превалируют процессы иммунной супрессии: угнетение Т- клеточного иммунитета, снижение количества хелперно-индуцирующих клеток с маркерами СD4+, возрастание клеток CD8+ и ЦИК пропорционально степени выраженности ХГП.

Прогностическими неблагоприятными критериями развития ХГП являются начальные гемодинамические сдвиги в спиральных артериях с 20 недель беременности, регистрация нулевого диастолического кровотока и повышения сосудистой резистентности в артериях пуповины на 24-27 недель беременности, одновременно повышение концентрации плацентарных белков ТБГ, ПАМГ-1 та АМГФ в сыворотке крови беременных.

Применение разработанного нами комплекса профилактических и лечебных мероприятий при ХГП на основе фармакологической терапии и имплантации ККПТ, улучшало общее самочувствие беременных, приводило к нормализации функции фето-плацентарной системы, плацентарных белков, липидов и энзимов, клеточно-гуморальной и иммунологической системы защиты организма, улучшению гемодинамики в системе мать-плацента-плод, нормализации течения беременности и родов, снижению перинатальной заболеваемости и смертности.

Ключевые слова: беременность, фето-плацентарный комплекс, хроническая гипоксия плода, гетеротопическая трансплантация, прогнозирование, профилактика, диагностика, лечение.

SUMMARY

Kuzmin I.U. Condition of the mother - placenta - fetus system at chronic hypoxia and the methods of its correction (clinical-experimental research). - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of Doctor of Medical Sciences on specialty 14.01.01. - Obstetrics and Gynecology. - Kharkov State Medical University of the Ministry of Public Health of Ukraine, Kharkov, 2004.

The work is devoted to the problem of development of new approaches to diagnostics, prophylaxis, treatment and forecasting the chronic hypoxia of fetus, the theoretical bases are given and the new direction of scientific achievement in study of a state of system the mother - placenta- fetus is made at this pathology.

The mechanisms of a pathogenesis of development of a chronic hypoxia of fetus are proved, the complications at the women of bunch of high risk are investigated.

Ultrasonic, immunological, hormonal and other criteria of a pathology of components are determined morphological, morphometrical which variate at development of a pathology in a feto-placental complex and have values for early preclinical of diagnostics of development of a chronic hypoxia of fetus.

The system of diagnostics, prophylaxis and treatment of a chronic hypoxia of fetus, which is planned, will allow to lower frequency obstetrics and prenatal complications and will improve parameters perinatal of pathology and neomortality.

Key words: pregnancy, a feto-placental complex, chronic гипоксия a fruit, heterotypical transplantation, diagnostics, treatment, orecasting, preventive maintenance.

Размещено на Allbest.ru