Для зменшення негативних наслідків на стан здоров'я дітей першого року життя - мешканців великого промислового міста розроблена система медичних заходів, яку застосовували починаючи з антенатального періоду. Для оцінки ефективності системи запропонованих профілактичних заходів захворюваності дітей першого року життя, які мешкають в екологічно несприятливому районі великого промислового центру, та можливості її впровадження в практичну діяльність, проведено порівняльний аналіз стану дітей першого року життя, котрі проживали в двох екологічно несприятливих районах великого промислового міста. В дослідному районі в роботу жіночої та дитячої консультацій впроваджено розроблену систему профілактичних заходів, а в контрольному проводився стандартний нагляд та ведення вагітних і дітей першого року життя. Обстеження дітей однорічного віку показало, що малюки основної групи рідше хворіли протягом першого року життя гіпотрофією на 12%, рахітом - на 17%, анемією - на 29%, ПУНС - на 33%. Відсоток дітей з поліморбідною патологією в дослідному районі був достовірно нижчим, ніж в контрольній (38,4% проти 43,3%). Важливо, що застосування системи профілактичних заходів дозволило мати в дослідному районі не лише меншу захворюваність, а і достовірно більшу частку дітей, які не мали на першому році життя гіпотрофії, рахіту, анемії, повторних ГРЗ, ПУНС (24,9% проти 14,9%).

Таким чином, отримані дані свідчать про достатню ефективність розробленої системи профілактичних заходів. Це дозволяє рекомендувати її вагітним та дітям для зниження негативного впливу проживання в умовах урбанізованого міста на стан здоров'я дітей.

Висновки

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми порушень стану здоров'я дітей першого року життя - мешканців великого промислового міста, яке виявляється в розробці концепції донозологічних змін гомеостазу у дітей - мешканців великих промислових міст та системи медичних профілактичних заходів, направлених на мінімізацію негативних наслідків проживання у великому промисловому місті.

1. У великому промисловому місті спостерігається вища захворюваність та смертність дитячого населення, в порівнянні з містом середньої величини. Провідну роль у зростанні частоти порушень стану здоров'я у дітей першого року життя в останні роки мають умови проживання в великому промисловому місті, психологічні фактори, соціально-побутові чинники, характер харчування. Антропогенне забруднення довкілля при цьому має мінімальне значення. Встановлена однакова народжуваність в сім'ях з відносно різними фінансовими та побутовими можливостями дозволяє заперечити розповсюджену думку про те, що причиною низької плідності в останні роки є суто фінансова неспроможність сімей.

2. Фактором ризику розвитку захворювань у дітей є юний вік матерів, жінки ростом нижче середнього, з масо-ростовим співвідношенням менше -1 сигма, більше +1 сигма. Більш часті захворювання відмічаються у дітей з масою при народженні до 3000г та понад 4000г, з відхиленнями масо-ростового співвідношення менше -1 сигма та більше +1 сигма; з довжиною тіла нижче середнього та народжені шляхом кесарського розтину.

3. Оптимальною прибавкою маси тіла за вагітність, яка сприяє зменшенню ускладнень як в пологах, так і в періоді новонародженості, є 7-10 кг. Середня тривалість пологів у жінок промислового міста становить 328,4±3,4 хв., що значно менше даних класичного акушерства. Оптимальною для перебігу пологів та стану новонароджених є тривалість перших строкових пологів в промисловому центрі півдня України 6-9 годин; повторних пологів - 3-6 годин; безводного періоду - до 3-х годин. Оцінка за шкалою Апгар віддзеркалює лише короткочасний стан новонародженого і дає можливість спланувати реанімаційні заходи, але не може використовуватися для прогнозу стану здоров'я у дітей першого року життя.

4. У новонароджених дітей, які зазнали впливу клінічно значимих хронічної антенатальної або гострої інтранатальної гіпоксій, як інтегрального показника впливу навколишнього середовища на плід, мають місце зміни в функціонуванні різноманітних систем на клітинному та субклітинному рівнях. У новонароджених, які зазнали впливу хронічної антенатальної гіпоксії зменшені: активність СДГ лімфоцитів, інсуліндепонуюча функція еритроцитів, осмотична стійкість лімфоцитів, ПЕМ, концентрація в крові фосфоліпідів, кортизолу, кортикостерону, АНУФ; підвищена активність ПОЛ, КФЛ, збільшені: ССЕ, концентрація ПГЕ₂, ТОВ₂, альдостерону, реніну, -ендорфіну, лей-енкефаліну, речовини Р. У новонароджених з гострою інтранатальною гіпоксією підвищені: активність СДГ лімфоцитів, ПОЛ, ПЕМ, концентрація ПГF_2, АКТГ, кортизолу, кортикостерону, реніну, вазопресину, АНУФ, лей-енкефаліну; знижені осмотична стійкість лімфоцитів та активність КФЛ.

5. В разі наявності поєднаної гіпоксії у новонароджених спостерігається зниження: активності СДГ лімфоцитів, осмотичної стійкості лімфоцитів, ПЕМ, інсуліндепонуючої функції еритроцитів, концентрації фосфоліпідів, кортизолу, АНУФ; підвищені: активність ПОЛ, КФЛ, ССЕ, вміст ПГЕ₂, ПГF₂, простацикліну, ТОВ₂, альдостерону, реніну, вазопресину, -ендорфіну, лей-енкефаліну, речовини Р в крові. Незалежно від виду перенесеної гіпоксії у новонароджених мають місце однонаправлені зміни зниження вмісту субпопуляцій лімфоцитів: CD3+, CD4+, CD8+, IgG, підвищення рівня IgM, напруга фагоцитозу та катехоламіндепонуючої функції еритроцитів.

6. У здорових вагітних - мешканок великого промислового міста підвищені: концентрація ТБК-АП та АОЗ, середніх молекул, фактору некрозу пухлин та ССЕ, має місце напруга катехоламіндепонуючої функції еритроцитів; зменшені: ПЕМ, абсолютна та відносна кількість лімфоцитів та їх субпопуляцій CD3+, CD4+, CD16+, CD20+. У здорових дітей першого року життя має місце активація системи ПОЛ-АОЗ, зменшення антиокислювального коефіцієнта, зменшена ПЕМ, кількість CD3+, CD4+, CD16+, CD20+ та співвідношення CD4+/CD8+; і збільшена концентрація середніх молекул, CD8+ та IL_1в. Для зменшення захворювань у дітей першого року життя необхідно проводити комплекс профілактичних заходів вагітним з включенням до нього кратала, кверцетина, полівітамінів з мікроелементами, що одночасно дає змогу зменшити порушення гомеостазу у вагітних та частоту ускладнень в пологах.

7.Застосування ноотропних препаратів з седативною дією при ускладненнях вагітності, яка супроводжується хронічною антенатальною гіпоксією дозволило знизити на 20% частоту ускладнень в пологах і оперативних втручань та захворюваність новонароджених, а патологію нервової системи - на 28%. Проведення реабілітаційних заходів вагітним з проявами хронічної плацентарної недостатності в санаторії дозволяє не лише покращити стан здоров'я жінки, але й досягти покращення функціонування системи ПОЛ-АОС, стрес-асоційованих та імунної систем, клітинних мембран, зменшення ендотоксикозу.

8. Перше місце в структурі захворюваності дітей першого року життя - мешканців промислового центру займають ПУНС, частота яких протягом останніх років постійно зростає і сягає 53,3%. У дітей з ПУНС відмічається: збільшення активності ТБК-АП, зниження рівню вітаміну Е в сироватці крові, зменшені осмотична стійкість лімфоцитів, кількість CD3+, CD4+, співвідношення CD4+/CD8+, рівень IgA, IgG, середнє число поглинутих та переварених об'єктів на 1 фагоцит, збільшена концентрація середніх молекул. Для нормалізації цих змін необхідно щадне застосування судинних препаратів та мозкових метаболітів. 9. На першому році життя у мешканців великого промислового міста збільшується частота різноманітних захворювань, в т.ч. поліморбідної патології, яка відмічається у 43,3% дітей з екологічно несприятливого району міста. Встановлено, що підвищений ризик розвитку поліморбідної патології мають не лише діти з бідних сімей, але й з сімей з доходом вище середнього. Для зниження частки поліморбідної патології необхідно формувати групу ризику по її розвитку у дітей, для чого використовувати розроблений алгоритм та проводити профілактичні заходи з застосуванням раціонального вигодовування, адаптованих сумішей з пребіотиками, полівітамінних препаратів та пробіотиків.

10.Створена і обгрунтована система організаційних та профілактично-реабілітаційних заходів, спрямованих на мінімізацію негативних наслідків проживання в умовах великого промислового міста на стан здоров'я дітей першого року життя дозволила знизити частоту гіпотрофії на 12%, рахіту - на 17%, анемії - на 29%, ПУНС - на 33%, дисбактеріозу кишечника - на 51%, зменшити відсоток дітей з поліморбідною патологією на 25%, збільшити питому вагу здорових дітей на 69%.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для запобігання порушень стану здоров'я дітей необхідно впровадити в роботу лікувально-профілактичних закладів розроблену систему профілактичних заходів, спрямовану на мінімізацію негативних наслідків проживання в умовах великого промислового міста на стан здоров'я дітей, починаючи з антенатального періоду. На етапі вагітності доцільно формувати серед жінок групу ризику по перинатальній патології. До цієї групи повинні бути віднесені: юні вагітні, жінки з хронічними соматичними захворюваннями, недостатньою вагою або ожирінням ІІ-ІІІ ступеня, обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом, патологічною прибавкою маси тіла, наявністю профшкідливостей, несприятливим психологічним кліматом на роботі та в побуті, соціальною неадаптованістю. Цим жінкам необхідно призначати медикаментозні засоби, такі як кратал (по 1 табл. двічі на добу), кверцетин з яблучним пектином (по 1 г двічі на добу), полівітамінні препарати з мікроелементами (по 1 табл. щодня) протягом 2 тижнів в термінах вагітності 26-30 та 34-37 тижнів. При наявності ускладнень вагітності та захворювань у вагітної, які можуть супроводжуватись гіпоксією плоду, необхідно використовувати ноотропні препарати з седативною дією (пікамілон по 50 мг тричі на добу) протягом 2 тижнів. Жінок з ускладненим перебігом вагітності та з групи ризику по перинатальній патології необхідно направляти на оздоровлення у відділення оздоровлення для вагітних місцевих санаторіїв. При веденні пологів слід враховувати встановлені особливості перебігу пологів, оптимальну тривалість безводного періоду та строкових пологів у жінок промислового центру, наявність різнобічних ускладнень.

Для покращення профілактичної роботи на педіатричних дільницях необхідно якомога раніше, з перших тижнів життя, формувати серед дітей групи ризику з розвитку рахіту, анемії, гіпотрофії, ПУНС, частих ГРЗ. Для цього необхідно використовувати запропоновані нами прогностичні алгоритми з урахуванням значення соціально-побутових факторів. Особливу увагу слід приділяти профілактичній роботі з дітьми з ПУНС та щадному проведенню реабілітаційних заходів, а для діагностики наслідків ПУНС в періоді новонародженості - запропоновані алгоритми з можливим використанням додаткових методів дослідження. Лікувально-реабілітаційні заходи дітям з ПУНС необхідно проводити ощадно з використанням ноотропних та судинних препаратів. Особливо велика увага в профілактиці порушень стану здоров'я дітей першого року життя - мешканців великого промислового міста повинна приділятися раціональному вигодовуванню дитини. При відсутності грудного молока для вигодовування немовлят необхідно використовувати адаптовані суміші з пребіотиками. Для гармонійного розвитку і зменшення захворюваності дітям групи ризику (наявність у матері запальних процесів статевих органів в анамнезі або дисбактеріозу, ускладнення вагітності ХПН, маловісні діти, діти групи ризику з розвитку гіпотрофії, ГРЗ, ПУНС) профілактично слід застосовувати пробіотики; з групи ризику з розвитку рахіту, гіпотрофії, анемії, частих ГРЗ, ПУНС, які знаходяться на штучному вигодовуванні - з профілактичною метою необхідно використовувати полівітамінні препарати (мультитабс АСD в краплях по 1 мл щодня). Враховуючи високу частоту поліморбідної патології у дітей першого року життя - мешканців великого промислового міста, необхідно формувати групу ризику по її розвитку, при цьому використовуючи розроблений прогностичний алгоритм з урахуванням як медико-біологічних, так і соціально-побутових ознак. Впровадження розробленої системи профілактичних заходів дозволяє знизити частоту захворювань у дітей першого року життя - мешканців великого промислового міста гіпотрофією на 12%, рахітом - на 17%, анемією - на 29%, ПУНС - на 33,5%, дисбактеріозом кишечника - на 51%, індекс захворюваності на ГРЗ при цьому знизився на 9%, питома вага дітей з поліморбідною патологією знизилась на 25%, а здорових - збільшилась на 69%, що свідчить про достатню ефективність розробленої системи.

Список основних робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Хронічна плацентарна недостатність. З.: ВПК “Запоріжжя”, 2000.-144с. (Співавт. Резніченко Г.І.) (Самостійно написаний розділ ІІІ С.86-106.)

2. Перинатальні ураження нервової системи. Погляд педіатра.-Х., 2004.-96с.

3. Аліментарна анемія у вагітних і дітей.-К., 2004.-136с. (Співавт. Резніченко Г.І., Павлюченко Н.П.) (Самостійно написаний розділ 5, С.64-71).

4. Вплив несвоєчасного відтікання навколоплодових вод, тривалості безводного періоду на перебіг строкових пологів та стан новонароджених // Педіатрія, акушерство і гінекологія.-1998.-№ 5.-С.82-84 (Співавт. Резніченко Г.І.) (Обстежив новонароджених, провів статистичну обробку, дискусію).

5. Шляхи покращення здоров'я жінок і дітей // Запорожский медицинский журнал.-1999.-№ 1.-С.15-17 (Співавт. Резніченко Г.І.) (Обрав напрямок дослідження, провів дискусію, обгрунтував висновки).

6. Вміст фосфоліпідів та його корекція при гіпоксичних станах у перинатології // Фармацевтичний журнал.-1999.-№ 6.-С.96-99 (Співавт. Резніченко Г.І., Павлюченко Н.П.) (Обрав напрямок дослідження дітей, обстежив новонароджених, узагальнив висновки).

7. Вплив різних форм гіпоксії на функціонування мембран еритроцитів у новонароджених дітей // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія.-1999.-№ 3.-С.60-64.

8. Діагностика та диференційовані підходи до перинатальних уражень нервової системи // Запорожский мед. журнал.-2000.-№ 1.-С.24-27 (Співавт. Білаш В.І) (Обрав напрямок, провів збір матеріалу, дискусію, зробив узагальнення висновків).

9. Шляхи профілактики органічних уражень нервової системи та їх ускладнень // Запорожский медицинский журнал.-2000.-№ 2.-С.27-30 (Співавт. Білаш В.І.) (Обрав напрямок, провів збір матеріалу, дискусію, зробив узагальнення висновків).

10. Стреслімітуючі пептиди у вагітних з хронічною плацентарною недостатністю і їх новонароджених // Науковий вісник Ужгородського університету, серія “Медицина”, вип. 11.- 2000.-С. 287-289 (Співавт. Бесарабов Ю.М., Резніченко Г.І.) (Обрав напрямок обстеження дітей, обстежив новонароджених, узагальнив висновки).

11. Влияние хронической плацентарной недостаточности на течение беременности, родов и состояние плода // Здравоохранение (Беларусь).-2000.-№ 1.-С.6-9 (Соавт. Г.И.Резниченко) (Обрав напрямок дослідження, провів збір матеріалу, статистичну обробку отриманих даних, узагальнив висновки).

12. Деякі показники імунітету при різних видах гіпоксії у новонароджених дітей // Зб.наук.праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика.-К., 2001.-вип.10, кн.2.-С.95-101.).

13. Зміни імунітету у дітей з перинатальними ураженнями нервової системи та їх корекція // Соціальна педіатрія. Розділ "Медико-соціальні аспекти реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи".- вип.1.-К., 2001.- С.168-171.

14. Вплив різних форм гіпоксії на стан ПОЛ-АОС та функціонування мембран лімфоцитів у новонароджених дітей // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України.-Київ, 2001.-С.543-546.

15. Взаємозв'язок патології нервової та імунної систем у новонароджених дітей // Буковинський медичний вісник.-2001.-№ 2-3.-С.165.

16. Корекція патогенетичних змін у вагітних під час лікування в санаторії // Вестник физиотерапии и курортологии.-2003.-№ 3.-С.52-54.

17. Лікування супутніх соматичних захворювань як шлях підвищення ефективності реабілітації дітей з перинатальними ураженнями нервової системи // Соціальна педіатрія.-Вип.ІІ.-К., 2003.-С.263-265.

18. Стан дітей та соціально-побутова характеристика сімей в залежності від місця проживання // Медико-соціальні проблеми сім'ї.-2003.-№ 2.-С.78-83.

19. Микроэкологические нарушения у детей промышленного центра и их коррекция // Здоровье женщины.-2003.-№ 3.-С.133-135 (Соавт. Резниченко Г.И., Хацко О.С.) (Обрав напрямок дослідження, провів збір матеріалу, статистичну обробку, дискусію та узагальнив висновки).

20. Вплив негативних стресогенних факторів матерів на стан дітей першого року життя та шляхи зменшення їх наслідків // Медико-соціальні проблеми сім'ї.-2003.-№3.-С.15-19.

21. Деякі зміни гомеостазу в немовлят, які проживають у районах із різним рівнем забруднення навколишнього середовища // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина.-2003.-Вип.21.-С.262-266.

22. Вплив навколишнього середовища на стан вагітних та дітей //Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2004.-№ 1.-С.46-52.

23. Динаміка показників стану здоров'я дітей Запорізького регіону та пошук оптимізації організаційних шляхів для покращення надання медичної допомоги // Запорожский медицинский журнал.-2004.-№ 1.-С.80-84.

24. Медико-організаційні шляхи мінімізації негативного впливу проживання в промисловому місті на стан дітей першого року життя // Перинатологія та педіатрія.-2004.- № 1.-С.36-40.

25. Ефективність застосування пікамілона в лікуванні дітей // Запорожский медицинский журнал.-2004.-№ 3.-С.47-50 (Співавт. Горох Н.С., Білаш В.І., Багмут С.А., Касьян В.Г., Перідірій І.С., Багмут Н.Є, Кацюба Ю.В.) (Обрав напрямок дослідження, провів обстеження дітей першого року життя з ПУНС, обгрунтував висновки).

26. Деклараційний патент на винахід № 69780А України, МПК⁷: А61К31/00. Спосіб профілактики захворювань у новонароджених - мешканців промислового міста. Заявка № 20031211003 від 04.12.2003. Опубл.: бюл. Промислова власність.-15.09.2004. № 9.

АНОТАЦІЇ

Резніченко Ю.Г. Профілактика та прогнозування порушень стану здоров'я дітей першого року життя - мешканців великого промислового міста. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.10. - педіатрія. - Інститут педіатрії, акушерства та гінекології Академії медичних наук України, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено питанням профілактики та прогнозування порушень стану здоров'я дітей першого року життя - мешканців великого промислового міста. На підставі вивчення стану здоров'я, показників гомеостазу на клітинному та субклітинному рівнях, соціально-побутових, медико-біологічних, психологічних та екологічних чинників було запропоновано новий напрямок вирішення проблеми порушень стану здоров'я у дітей першого року життя - мешканців великого промислового міста шляхом розробки та впровадження системи медичних профілактичних заходів. Дістала подальшого розвитку характеристика змін гомеостазу у новонароджених, які зазнали впливу анте- та інтранальної гіпоксії. Обґрунтовані та розроблені прогностичні алгоритми розвитку захворювань у дітей першого року життя в умовах промислового міста.

Ключові слова: діти, стан здоров'я, велике промислове місто, профілактика

Резниченко Ю.Г. Профилактика и прогнозирование нарушений состояния здоровья детей первого года жизни - жителей крупного промышленного города. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.10. - педиатрия. - Институт педиатрии, акушерства и гинекологии Академии медицинских наук, Киев, 2004.

Диссертация посвящена вопросам важной медико-социальной проблемы: профилактике и прогнозированию нарушений состояния здоровья детей первого года жизни - жителей крупного промышленного города. Создана концепция роли среды крупного промышленного города, которая, влияя на организм ребенка в анте-, интра- и постнатальном периодах жизни, способствует нарушению гомеостаза, изменениям состояния здоровья, повышению общей заболеваемости и частоты такой патологии как гипотрофия, перинатальные поражения нервной системы, анемии, острые респираторные заболевания и донозологические состояния: клинические проявления аномалий конституции, дисбиозы.

Под наблюдением было более двух тысяч детей первого года жизни - жителей крупного промышленного города. В крупном промышленном городе наблюдается более высокая заболеваемость и смертность детского населения в сравнении с городом средней величины. Ведущую роль в возрастании частоты нарушений состояния здоровья у детей первого года жизни в последние годы имеют условия проживания в крупном промышленном городе, психологические и социально-бытовые факторы, характер питания. Антропогенное загрязнение окружающей среды при этом имеет минимальное значение.

Доказано, что негативные изменения в организме беременной в виде активации процессов ПОЛ-АОС, катехоламиндепонирующей функции эритроцитов и лабораторных показателей эндотоксикоза, вызванные влиянием внешнесредовых факторов, существенно не влияют на состояние и гомеостаз плода. Дальнейшее влияние этих же факторов на организм детей сопровождается развитием лабораторных признаков доклинических нарушений состояния здоровья в конце первого года жизни.

Определено, что становление иммунной системы у детей, которые подвергались влиянию факторов промышленных городов, отличается от такой у детей из экологически чистых районов и характеризуется более низкими показателями CD3+, CD4+ лимфоцитов и увеличением воспалительных цитокинов. Дальнейшее развитие получила характеристика изменений гомеостаза у новорожденных, которые были подвержены влиянию интегрального фактора негативного воздействия окружающей среды на плод - анте- и интранатальной гипоксии. Впервые установлены изменения эйкозаноидов, энкефалинов, а также гипофизарно-надпочечниковых и регулирующих водно-электролитный обмен гормонов у новорожденных, подвергшихся влиянию различных видов гипоксии.

На основании изучения состояния здоровья, показателей гомеостаза на клеточном и субклеточном уровнях, социально-бытовых, медико-биологических, психологических и экологических факторов, было предложено новое направление решения проблемы нарушений состояния здоровья у детей первого года жизни - жителей крупного промышленного города путем разработки и внедрения системы медицинских профилактических мероприятий начиная с антенатального периода. В работе обоснованы и разработаны прогностические алгоритмы развития заболеваний у детей первого года жизни в условиях промышленного города.

Ключевые слова: дети, состояние здоровья, крупный промышленный город, профилактика

Reznichenko Yu.G. The prophylaxis and prognostication of the health state infringements of the up-to-one-year-old children, who are the citizens of the big industrial city. - Manuscript.

Thesis for a doctor's degree by speciality 14.01.10. - “Pediatrics”. - Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kiev, 2004.

The thesis is devoted to the issues of prophylaxis and prognostication of the health state infringements of the up-to-one-year-old children, who are the citizens of the big industrial city. On the basis of study of health state, the homeostasis indexes on the cellular and subcellular levels, the social, medical, biological, psychological and ecological factors the new approach to solving the problem of health state infringements of the up-to-one-year-old children, who are the citizens of the big industrial city has been suggested by means of working out and incorporating the system of medical prophylactic measures. The reference of the changes of homeostasis in the newborns, which were influenced by antenatal and intranatal hypoxia, has undergone further development. The prognostic algorithms of development of the diseases of the up-to-one-year-old children in conditions of industrial city have been grounded and worked out.

Key words: children, health state, big industrial city, prophylaxis.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АНУФ-атріальний натрійуретичний фактор

АОА-антиокислювальна активність

АОЗ-антиокислювальний захист

ГДК-гранично допустима концентрація

ГРЗ-гостре респіраторне захворювання

КФЛ-кисла фосфатаза лімфоцитів

НС-нервова система

ПГ-простагландини

ПЕМ-проникність еритроцитарних мембран

ПК-прогностичний коефіцієнт

ПОЛ-перекисне окислення ліпідів

ПУНС-перинатальні ураження нервової системи

СДГ-сукцинатдегідрогеназа

ССЕ-сорбційна спроможність еритроцитів

ТБК-АП-тіобарбітурової кислоти активний продукт

ТОВ₂-тромбоксан В₂

ФНП-фактор некроза пухлин

ХПН-хронічна плацентарна недостатність

ЦНС-центральна нервова система

Размещено на Allbest.ru