Реактивність сполучних тканин суглобів

Таким чином, аналіз парних лінійних коефіцієнтів кореляції в межах СХ інтактних щурів 1-3-ї груп дозволив виявити найбільш інформативні показники, залежні від адренореактивності організму, зміни яких можуть носити адаптивний чи компенсаторний характер.

Виходячи з отриманих результатів, логічно було вивчити структурні прояви адаптаційних реакції, що формуються в СХ щурів з нормальною реактивністю при моделюванні функціонального навантаження на орган - ІФН. Протягом 30-ти діб виконання ІФН зберігалися відміни товщини суглобового хряща в центральних ділянках суглобів, що виявлені у інтактних щурів з різною реактивністю організму, однак значущі відміни з'явилися серед значень показника в периферійних ділянках СХ, за ступенем змін яких групи розподілилися так: 5-а > 6-а > 4-а. Кількісні і якісні показники у тварин зі зміненою реактивністю відрізнялись від таких у 1-й групі: в периферійних ділянках суглоба на 10-у добу досліду у гіпереактивних щурів (5-а група) показник зростав відповідно на 39,71±1,30% (р<0,05), а у гіпореактивних (6-а група) - зменшувався на 24,07±0,68% (р<0,05). З 20-ї доби у щурів 5-ї групи товщина СХ на периферії органа знижувалася в більшому ступені, ніж така в центральних ділянках, і досягла 28,93% контрольного рівня (р<0,001), тоді як у 6-й групі - зменшилася лише на 20,44% (р<0,05) у порівнянні з контролем. Виявлені з 10-ї доби морфологічні зміни у щурів 5-ї групи були зумовлені потовщенням в периферійних ділянках звапнованого хряща, в центральних - незвапнованого хряща. У щурів 6-ї групи визначені зміни показника були зумовлені пропорційним витонченням звапнованого і незвапнованого хряща. З цих причин відношення товщини НЗ/З хряща у щурів 5-ї і 6-ї груп склало відповідно 2,86:1 і 1,75:1 (проти 3,12:1 в 4-й групі). Переважне збільшення товщини проміжної зони в центральних ділянках СХ щурів 4-ї групи було пов'язане із зростанням вмісту ГАГ в МТМ, що носило адаптаційний характер. Схожа реакція СХ у тварин 5-ї групи виявлялася лише протягом 10 діб експерименту, а далі змінювалася на альтеративну у вигляді прогресивного зменшення вмісту ГАГ в матриксі тканини. Поверхнева і в більшому ступені проміжна зони СХ у щурів 6-ї групи ставали тоньшими на 20-у добу, що за умов виснаження ГАГ матрикса призвело до підвищення значень ОЩХЦ в 1,52 рази у порівнянні з контролем і зберігалось таким в периферійних ділянках органу до 30-ї доби. На відміну від нормореактивних щурів, у тварин 5-ї і 6-ї груп виявлялись морфологічні ознаки порушення мінералізації у вигляді змін тинкторіальних властивостей і питомої довжини фронту звапнування на 10-у добу дослідження, що супроводжувалося зниженням на 17,83% (p<0,05) чисельності лакун, що контактували з ним, у порівнянні з контролем. Прояви деструкції структурних елементів СХ в цей термін спостереження виявлялися в центральних ділянках у вигляді 2-разового збільшення ОЩ лакун з дистрофічно зміненими ХЦ, які визначали не тільки в базальній зоні (як в контролі), але й в складі проміжної зони. Проте, в цих ділянках СХ щурів 5-ї групи на 20-30-у добу ІФН ОЩ лакун взагалі зменшувалася, тому базальна зона, особливо в периферійних ділянках тканини, мала вигляд безклітинної смужки. Витончення фронту звапнування, імовірно, зумовлене зменшенням ступеня мінералізації, а також чисельності лакун базальної зони СХ в периферійних ділянках є компенсаторною реакцією, спрямованою обмежити експансію кісткової тканини в хрящову. Адаптивні реакції СХ щурів 6-ї групи розгорталися в обох ділянках СХ і мали різні прояви. В центральних ділянках на 10-у добу ІФН значуще збільшувалася ОЩХЦ у всіх зонах хряща в середньому на 34,7% у порівнянні з контролем. В подальшому така динаміка показнику зберігалася в поверхневій і базальній зонах на 20-у добу експерименту, а на 30-у добу - тільки в поверхневій зоні, яка за товщиною в 1,87 рази перевищувала таку у тварин контрольної групи. Альтеративний характер носило зменшення ОЩХЦ в проміжній і базальній зонах на 20-30-у добу ІФН у гіпореактивних тварин. Такі зміни були наслідком попереднього використання клітинами депо глікогену в якості субстрату для енергозабезпечення клітинного метаболізму й секреторної активності ХЦ, що морфологічно проявлялося зникненням гранул глікогену з цитоплазми клітин. Однак, на 20-у добу досліду вміст ГАГ в МКМ проміжної зони зменшувався на 23,18% (p<0,05) у порівнянні з контролем, що свідчило про порушення складу протеогліканів хряща і, можливо, вихід їх ГАГ в синовіальну рідину. Зміни ступеня мінералізації матрикса базальної зони виявлялися розшаруванням фронту звапнування на 20-у добу і його локального зникнення наприкінці експерименту, що здебільшого стосувалось центральних ділянок тканини. Інші зміни спостерігали в периферійних ділянках СХ щурів 6-ї групи, де збільшення ОЩ лакун на 10-у добу ІФН призвело до потовщення базальної зони в 1,44 рази у порівнянні з контролем. Проте, вже на 20-у добу адаптаційна реакція змінювалася на альтеративну, оскільки зменшувався вміст ГАГ в МТМ і товщина даної зони, зростала кількість, об'єм і архітектоніка пустих лакун. Наприкінці експерименту взагалі чисельність лакун звапнованого шару СХ периферійних ділянок максимально зменшилась у порівнянні з іншими термінами спостереження. Компенсаторно зростали ОЩХЦ і вміст ГАГ в ТМ лакун поверхневої і проміжної зон у порівнянні з попереднім терміном експерименту.

Таким чином, аналіз міжгрупових відмін морфометричних показників СХ щурів 4-6-ї груп дозволив виявити різні за локалізацією і ступенем виразності прояви адаптаційних і компенсаторних реакцій тканини. Виявлена у інтактних щурів зворотна залежність між реактивністю і товщиною поверхневого шару СХ в центральних ділянках СХ зберігалася у щурів всіх груп до 30-х доби. Можливими чинниками ризику в порушенні гомеостазу СХ у щурів зі зміненою реактивністю в пізній термін при ІФН можна вважати зменшення ОЩХЦ, виснаження вмісту ГАГ в МТМ, порушення архітектоніки деструктивних процесів і ступеня мінералізації матриксу в базальній зоні СХ, які у тварин 5-ї групи мали місце в периферійних ділянках, а у щурів 6-ї групи - в центральних ділянках суглобів.

Визначити ступінь компенсаторних реакцій СХ у тварин з різним станом реактивності дозволило дослідження морфології тканини у щурів, яким моделювали АА. На 10-у добу АА у нормореактивних тварин (13-а група) виявлялися максимальні адаптаційні реакції, кількісні показники яких протягом експерименту зменшувалися до контрольних значень. Такі зміни не порушували зональної спеціалізації периферійних і центральних ділянок СХ. Проте у тварин зі зміненою реактивністю морфологічні перебудови носили протилежний характер відповідно в 14-й (гіпореактивні щурі) і 15-й (гіпореактивні щурі) групах, а адаптаційні реакції взагалі не виявлялись. Значущі альтеративні зміни СХ спостерігали в периферійних ділянках СХ вже на 10-у добу АА. Значуще витончення поверхневої і проміжної зон СХ призводило до домінування базальної зони в складі тканини. Спостерігали розшарування колагенових волокон і зникнення клітин в поверхневій зоні, що супроводжувалося формуванням анкілозу в місцях звичайного розташування СО. Такі зміни поширювалися до 20-ї доби АА і доповнювалися інвазією волокнистої тканини, багатої на фібробласти, з боку підлеглої кісткової тканини, що наприкінці експерименту приводило до збільшення питомої довжини кістково-хрящової межі в периферійних ділянках СХ. Компенсаторне збільшення ОЩ лакун, що виявили на 10-у добу АА в цих ділянках суглобів, з 20-ї доби набувало тенденції до зменшення показника, проте на 30-у добу він досягав контрольних значень внаслідок зменшення ОЩ матрикса СХ. В пізні терміни компенсаторний характер набувало підвищення вмісту ГАГ і МТ проміжної і базальної зони та ГАГ МТМ поверхневої зони, що сприяло збереженню механічних властивостей тканини. В центральних ділянках компенсаторні реакції формувалися вже на 10-у добу АА у вигляді збільшення ОЩХЦ, ізогенні групи яких набували видовженого вигляду перпендикулярно до кістково-хрящової межі. Найбільший приріст показника був характерний для проміжної зони СХ. Проте на 20-у добу компенсаторні можливості виснажувалися, оскільки в проміжній зоні з'являлися лакуни з деструктивно зміненими ХЦ і їх ОЩ зростала до 30-ї доби АА. Характерними були протилежні зміни значень середнього обсягу ХЦ і лакун в обох ділянках СХ: перші зменшувалися, а другі - зростали протягом експерименту. Виявлені зміни можуть бути викликані порушенням спектру молекул адгезії на плазмолемі ХЦ, які й призводять до деструкції ХЦ (J.A.Martin et al., 2000; M.Tokuhira et al., 2000; L.Galois et al., 2004). Крім того, в центральних ділянках СХ щурів 14-ї групи локально зникали ГАГ в МТМ поверхневої і проміжної зон хряща та зменшувався до мінімального вміст ГАГ в МТМ базальної зони хряща. При цьому компенсаторно збільшувався рівень ГАГ в ТМ лакун останньої зони. Вміст глікогену в динаміці розвитку АА втрачав зональний характер вже на 10-у добу, залишався мінімальним до 30-ї доби і, імовірно, був одним із факторів зриву компенсаторних реакцій СХ у гіперреактивних тварин та посилення деструктивних змін. Всі виявлені особливості компенсаторних і альтеративних реакцій СХ змінювали відношення морфометричних показників, що мали зональну специфіку в контрольних групах.

Закономірності змін адаптаційних і компенсаторних структурних реакцій суглобового хряща перевіряли під час моделювання тваринам 30-ти добової загальної гіпертермії і гіперурикемії. Свідченням включення ранньої адаптаційної реакції суглобового хрящу нормореактивних тварин (відповідно 7-ї і 10-ї груп) на 10-у добу стало збільшення в його центральних ділянках вмісту ГАГ МТМ проміжної зони, а в периферійних - ОЩ лакун поверхневої і проміжної зон. Компенсаторні реакції тканини у цих тварин визначалися до 30-ї доби експериментів, які виявлялися у вигляді осередків потовщення фронту звапнування, підвищення вмісту глікогену в ХЦ поверхневої і проміжної зон, ОЩ лакун з дистрофічно зміненими ХЦ у звапнованому хрящі.

У гіперреактивних тварин при гіпертермії і гіперурикемії (відповідно 8-а і 11-а групи) адаптаційні реакції визначали на 10-20-у добу експериментів в центральних ділянках СХ. При цьому значуще потовщувалася базальна зона тканини і зростала ОЩ матриксу, що було зумовлено підвищенням вмісту ГАГ в МТМ даної зони. Такі реакції суглобового хрящу могли бути зумовлені змінами хімічного складу звапнованого хряща при даних моделях і спрямовані на підтримку його механічних властивостей (Ю.И.Денисов-Никольский, 1996). Поруч з такими структурними реакціями в СХ центральних ділянок органу спостерігали формування компенсаторних змін вже на 10-у добу експериментів. Останні виявлялися розшаруванням фронту звапнування в центральних ділянках СХ, збільшенням вмісту ГАГ в МТМ проміжної зони і в ТМ базальної зони, зберігалися до 30-ї доби дослідження. Спектр компенсаторних реакцій СХ в периферійних ділянках був надто обмеженим, оскільки їх спостерігали під час впливу тривалої гіпертермії лише на 30-у добу у вигляді підвищення ГАГ в МТМ і ТМ проміжної зони тканини.

Міжгрупові відміни структурних реакцій СХ гіпореактивних тварин при гіпертермії і гіперурикемії (відповідно 9-а і 12-а групи) були пов'язані з місцем їх локалізації та ступенем виразності. У гіпореактивних тварин адаптаційні реакції простежувалися лише на 10-у добу дослідів, причому в моделі гіпертермії - в центральних ділянках СХ у вигляді підвищення вмісту ГАГ в МТМ проміжної зони на 18,53% у порівнянні з контролем (p<0,01), а при гіперурикемії - в периферичних ділянках суглобів, де вміст ГАГ матриксу хряща зростав на 23,77% у порівнянні з контролем (p<0,05). Що стосується компенсаторних реакцій СХ, то в обох моделях вони розгорталися в периферійних ділянках на 10-20-у добу і призводили до депонування глікогену в ХЦ проміжної зони, потовщення поверхневої зони, шару звапнованого хрящу і ОЩХЦ в них. Проте, на 30-у добу компенсаторні зміни не виявлялися, оскільки на перший план виходили процеси деструкції структурних елементів тканини.

Таким чином, порушення гомеостазу організму під час гіпертермії і гіперурикемії у тварин зі зміненим станом адренореактивності впливали на потужність адаптаційних і компенсаторних реакцій суглобового хряща внаслідок змін внутрішньоклітинного метаболізму хондроцитів і їх біосинтетичної активності, взаємовідношень клітин і матриксу, структурної цілісності протеогліканів (I.DeGroot et al., 2004).

Максимальну товщину підхрящової кісткової пластинки (ПКП) колінних суглобів інтактних тварин виявили в 3-й групі і мінімальну - у 2-й. Причиною таких змін у щурів 2-ї групи в порівнянні з тваринами 1-ї і 3-ї груп була менша товщина кісткових трабекул і утворюючих їх кісткових пластинок. При зіставленні товщини ПКП у різних ділянках суглоба встановили, що у тварин цих груп виявлялася зональна специфіка - даний показник у периферійних ділянках був завжди вище такого в центральних. Аналогічна кількісна перевага в периферійних ділянках суглобів була притаманна товщині кісткових трабекул і індексу васкуляризації, тоді як інші показники не виявляли такої зональної спеціалізації.

Кореляційний аналіз дозволив виявити сильний негативний зв'язок між товщиною ПКП (r=-0,804), кісткових трабекул (r=-0,752), середнім діаметром каналів Фолькмана (r=-0,713), Гаверса (r=-0,687) й адренореактивністю організму. Значення середнього обсягу кісткових лакун і обсягу ядер остеоцитів були вірогідно меншими у гіперреактивних щурів. Індекс васкуляризації ПКП в периферійних ділянках суглоба виявляв пряму залежність від стану адренореактивності: у 2-й групі був на 70,55±2,99% (p<0,001) більше, а в 3-й групі - на 28,24±0,91% (p<0,05) менше такого в 1-й групі. Питома довжина кістково-хрящової межі (КХМ) у щурів 2-ї і 3-ї груп мала пряму кореляційну залежність від стану адренореактивності організму, при цьому значення КХМ були вище на периферії суглоба ніж в центральних ділянках.

Таким чином, порівняльний кількісний аналіз морфології ПКП різних ділянок суглоба дозволив встановити, що найбільш інформативні кількісні показники, залежні від адренореактивності організму, притаманні периферійним ділянкам суглобів. Зональні особливості гістоархітектоніки ПКП проявлялися більш високими значеннями в периферійних ділянках товщини ПКП і її кісткових трабекул, середнього діаметра каналів Фолькмана, ОЩ міжклітинного матрикса й індексу васкуляризації у порівнянні з центральними.

Закономірності морфологічних реакцій ПКП у тварин з різною реактивністю організму простежували під час посилення функціонального навантаження на орган при ІФН. ПКП реагувала адаптивним потовщенням в центральних ділянках, що супроводжувалося збільшенням ОЩ міжклітинного матриксу на 10-20-у добу експерименту відповідно на 17,99±0,65% (p<0,01) і 24,72±0,99% (p<0,05) у порівнянні з контролем (1-а група). В периферійних ділянках ПКП протягом всього експерименту зростав індекс васкуляризації і площа ендосту, вкритого активними остеобластами. Також спостерігали тенденцію до активізації остеогенезу, що приводило до локального збільшення товщини пластинки на 30-у добу на 21,70±1,05% (у порівнянні з контролем, р<0,05). Довга вісь гемокапілярів кісткової ткани була перпендикулярною до КХМ. Навколо цих судин і між сусідніми кістковими пластинками під час забарвлення толуїдиновим синім виявлялися ділянки з підвищеним вмістом кислих ГАГ, що свідчило про різний ступінь зрілості кісткової тканини (Саркисов Д.С., Перов Ю.Л., 1996). Підтвердженням присутності молодої тканини було й зростання чисельної щільності остеоцитів протягом 20-30-ї доби на 30,43±1,25% і 22,78±0,43% у порівнянні з контролем (p<0,05).

Під час аналізу міжтканинних взаємовідношень у групі нормореактивних щурів, що виконували ІФН (4-а група), значущі позитивні кореляційні зв'язки встановлені між товщиною ПКП і такими показниками, як - ОЩМЦР СО, товщина незвапнованого суглобового хряща, вміст ГАГ в МТМ хряща, ОЩ лакун з деструктивно зміненими ХЦ. При цьому спостерігали посилення метахромазії міжклітинного матрикса хряща, перевагу площі незвапнованого хряща над звапнованим, стовщення фронту мінералізації, видовження звивистої кістково-хрящової межі і появу новоствореного остеоїду на місцях спустошених лакун базальної зони суглобового хряща. Таким чином, одночасний розвиток адаптаційних морфогенетичних змін у всіх сполучних тканинах суглобів був характерною ознакою ремоделювання органу у щурів цієї групи.

Спектр адаптивних реакцій ПКП у тварин зі зміненою реактивністю був відмінним від такого у нормореактивних тварин. Адаптаційні реакції кісткової тканини гіпер- і гіпореактивних тварин були схожими і проявлялись збільшенням товщини ПКП, площі остеоїду на межі зі звапнованим хрящем, чисельної щільності периваскулярних клітин і кісткових пластинок. Однак у гіперреактивних щурів такі реакції спостерігали переважно в периферійних ділянках кістки, тоді як у гіпореактивних вони мали місце переважно в центральних ділянках ПКП.

У гіперреактивних щурів визначили позитивні кореляційні зв'язки між різними сполучними тканинами суглобів, які були притаманні парам: довжина кістково-хрящової межі - ОЩМЦР і внутрішній діаметр венул СО; товщина ПКП - вміст глікогену в ХЦ проміжної зони СХ; індекс васкуляризації ПКП - ОЩ лакун з деструктивно зміненими хондроцитами; питома площа ендосту, вкритого активними остеобластами - ОЩ лакун незвапнованого СХ. Значущі негативні зв'язки визначені для пар показників: товщина ПКП - ОЩМЦР і внутрішній діаметр венул СО; питома площа ендосту, вкритого активними остеобластами - ОЩ лакун з деструктивно зміненими ХЦ.

Зміни ремоделювання ПКП у щурів з гіперреактивним станом організму можуть бути зумовлені особливостями тривалої підтримки метаболізму протеогліканів у суглобовому хрящі, регуляції темпів апоптозу і мінералізації хряща, інактивації активних форм кисню в СО, клітинної експансії каналів остеонів, активації остеобластів ендосту, які при впливах фізичних факторів супроводжувались посиленням остеогенезу в периферійних ділянках суглоба (А.С.Аврунин, Н.В.Корнилов, 2003; M.R.Moalli et al., 2001; E.Y.Chao, 2003).

У гіпореактивних щурів адаптаційні реакції, виявлені при виконанні тривалого фізичного навантаження, виявлялися в незначному стовщенні хряща у всіх ділянках суглоба, тоді як реакція з боку ПКП була найменшою у порівнянні з 4-ю і 5-ю групами. Для цієї групи тварин позитивні кореляційні зв'язки були характерні для пар: товщина ПКП - ОЩАдЦ синовії; індекс васкуляризації ПКП - ОЩ периваскулярних клітин СО; ОЩ периваскулярних клітин ПКП - ОЩ лакун з деструктивно зміненими хондроцитами; середній обсяг кісткових лакун - ОЩ лакун проміжної зони СХ. З питомою площею ендосту, вкритого активними остеобластами, позитивно корелювали два показники: ОЩ лакун з деструктивно зміненими ХЦ і вміст глікогену в ХЦ проміжної зони СХ. Сильний негативний зв'язок мав показник довжини кістково-хрящової межі і вміст ГАГ в матриксі незвапнованого СХ. Збереження гістоархітектоніки ізогенних груп ХЦ і збільшення вмісту ГАГ у незвапнованому хрящі, як правило, реєстрували в ділянках, де в ПКП зростав індекс васкуляризації. Відсутність значущих змін чисельності деструктивно змінених ХЦ, тинкторіальних змін фронту мінералізації і зменшення вмісту ГАГ в МТМ базальної зони хряща свідчили про збереження гомеостазу звапнованого хряща, що перешкоджало ініціації реактивних змін з боку кісткової тканини. В центральних ділянках суглобів лише напроти ділянок ПКП, в каналах Фолькмана якої збільшувалася чисельність периваскулярних клітин, спостерігали появу остеоїду на межі із звапнованим хрящем і локальну втрату ГАГ в МТМ незвапнованого хряща. Таким чином, у щурів з гіпореактивним станом організму під час виконання ІФН розгорталися достатні для даних умов адаптаційні реакції з боку суглобового хряща, що значно випереджало їх появу в ПКП.

Аналіз ступеня взаємозв'язку морфометричних показників суглобових тканин у щурів з гіпер- і гіпореактивним станом організму дозволив окреслити також групу показників, що мали однакові напрямок і силу кореляційного зв'язку: товщина ПКП і незвапнованого хряща; ОЩ деструктивно змінених ХЦ і питома площа остеоїду; вміст ГАГ в МТМ проміжної зони хряща і питома вага вистеляючих клітин типу В в СО, які віддзеркалюють адаптаційні реакції, спрямовані на забезпечення структурного гомеостазу органа при змінах реактивності (T.J.Norphy et al., 1995; T.I.Morales, 1997).

Порівняльний морфометричний аналіз особливостей будови ПКП під час моделювання АА дозволив визначити спектр компенсаторних реакцій, які у нормореактивних щурів (13-а група) проявлялися збільшенням питомої довжини КХМ за рахунок відкладання остеоїду в спустошені лакуни звапнованого хряща, а також змінами гістоархітектоніки кісткових трабекул губчастої кістки центральних ділянок суглобів. Останнє супроводжувалося витонченням кісткових трабекул протягом всього експерименту і поширенням площі кістково-мозкових порожнин, що містили переважно мієлоїдну тканину з широкими гемосудинами синусоїдного типу. У гіперреактивних (14-а група) в ПКП з'являлися ознаки ремоделювання кісткової тканини (А.А.Докторов, Ю.И.Денисов-Никольский, 1988), причому фаза резорбції мала місце в периферичних ділянках органа вже на 10-у добу досліду. Напроти ПКП центральних ділянок суглобів, де товщина кісткової тканини була найменшою, в звапнованому хрящі виявлялися ХЦ гіпертрофічного типу, які можуть свідчити про повернення хряща до фенотипу метаепіфізарної пластинки (T.Shimo et al., 2004). На 20-у добу фаза резорбції в периферичних ділянках ПКП змінювалася вже на фазу формування (остеогенезу), оскільки на поверхні кісткових трабекул з'являвся шар секреторно активних остеобластів (Ю.И.Денисов-Никольский, 1996). Незважаючи на це, на 30-у добу не визначали зміни питомої площі остеоїду, а в цих ділянках ПКП максимально збільшувалися за площею кістково-мозкові порожнини з мієлоїдною тканиною. В центральних ділянках процес ремоделювання затримувався, оскільки фаза резорбції розгорталася лише на 20-у добу АА, що супроводжувалося значущим збільшенням питомої площі резорбційних лакун. Гемокапіляри, які мігрували з кістково-мозкових порожнин, імовірно, були індукторами поширення площі острівців гемопоезу. Таким чином, виходячи з зональних відмін перебудови ПКП у тварин 14-ї групи компенсаторними з'явилися збільшення питомої площі кістково-мозкових порожнин і чисельної щільності гемокапілярів в центральних ділянках, зростання індексу васкуляризації в периферичних ділянках. Для гіпореактивних щурів (15-а група) було характерне уповільнення перебігу фаз ремоделювання, про що свідчила тривала фаза активації - протягом 20-ти діб спостерігали компенсаторне зменшення чисельної щільності активних остеобластів та індексу васкуляризації в периферійних ділянках

Тканинні особливості адаптивних змін в суглобах можуть реалізуватися завдяки певному співвідношенню локальних тканинних модуляторів (ІЛ-1b, ІЛ-4, ІЛ-6, ФНПa, NO і ПГЕ2), що було досліджено на моделі ІФН. У нормореактивних тварин на 10-у добу спостерігався високий кореляційний зв'язок між парами кортизол-адренореактивність (r=+0,954) і кортизол-цитокіни: ІЛ-6 - r=+0,802, ІЛ-4 - r=+0,633 і ФНПa - r=+0,591, тоді як вміст ІЛ-1b мав зворотну залежність (r=-0,547). До 20-ї доби досліду щільність зв'язку зберігалась лише для пари кортизол-ІЛ-6 (r=+0,880), рівень яких залишався підвищеним (відповідно на 40,51% і 70,32%, p<0,05 у порівнянні з висхідним). На 30-у добу з усіх вивчених показників підвищеною зберігалась продукція ІЛ-4 і ІЛ-6, рівень яких досягав 215,56% і 151,53% від висхідного. Взаємозв'язок між адренореактивністю і вмістом кортизолу у гіперреактивних щурів був негативним і варіював від -0,714 до -0,692 протягом всього експерименту. При цьому коефіцієнт кореляції між вмістом кортизолу і продукцією ІЛ-6 був максимальним на 10-у добу експерименту (r=+0,980), що підтверджує компенсаторну дію ІЛ-6 відносно підвищення секреції попередньо низького кортизолу у гіперреактивних щурів (S.Agelaki et al., 2002). Інша динаміка взаємозв'язків мала місце у щурів 6-ї групи, у яких значущі негативні зв'язки спостерігались для пар адренореактивність-кортизол і кортизол-ІЛ-4. Позитивний коефіцієнт кореляції між адренореактивністю і рівнем ІЛ-1b зберігався протягом перших 10-ти діб лише у 33,7% тварин, а в подальшому - міняв знак на протилежний. Визначена рання компенсаторна реакція ІЛ-1b спрямована на підвищення попередньо низької адренореактивності тварин цієї групи (P.M.Lavand'homme, J.C.Eisenach, 2003). З цього часу взаємозв'язок між ІЛ-1b і ІЛ-4 був максимальним, а секреція ІЛ-1b зберігалась підвищеною до 30-и діб експерименту.

ВИСНОВКИ

1. Уявлення про просторову гетерогенність, взаємозв'язок і закономірності структурних реакцій сполучних тканин суглобів до нашого часу залишаються обмеженими. В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове рішення актуальної проблеми індивідуального морфогенезу сполучних тканин суглобів при змінах гомеостазу організму з певним типом реактивності.

2. Виявлені два типи морфологічних показників для оцінки реактивності сполучних тканин суглобів (синовіальної оболонки, суглобового хрящу і підхрящової кісткової пластинки) - залежні від індивідуальної реактивності організму і незалежні (зональні). У вистеляючому шарі синовіальної оболонки інтактних щурів пряму залежність від адренореактивності проявила питома вага вистеляючих клітини типу А, в поверхневому колагено-еластичному шарі - об'ємна щільність колагенових волокон і периваскулярних клітин в гладенькій і ворсинчастій частинах, а в глибокому - об'ємна щільність фібробластів. Зворотна кореляція встановлена для товщини шару і питомої ваги вистеляючих клітин типу А, в поверхневому колагено-еластичному шарі - для об'ємної щільності основної аморфної речовини і судин мікроциркуляторного русла, чисельної щільності ендотеліальних клітин, а в глибокому шарі - для об'ємної щільності адипоцитів, чисельної щільності тучних клітин.

3. Зональні особливості синовіальної оболонки інтактних тварин проявлялись в гладенькій частині високими значеннями ядерно-цитоплазматичного відношення вистеляючих клітин, в ворсинчастій частині - товщини вистеляючого шару і середнього об'єму ядер їх клітин, питомої ваги вистеляючих клітин типу А; в поверхневому колагено-еластичному шарі - об'ємної щільності основної аморфної речовини і судин мікроциркуляторного русла, чисельної щільності ендотеліальних клітин, а в глибокому - середнього діаметру венул.

4. В суглобовому хрящі інтактних щурів пряму залежність від стану адренореактивності організму встановили для товщини хрящу і його звапнованого шару, вмісту хондроїтин-сульфатів в міжтериторіальному матриксі, а зворотній взаємозв'язок - для середнього об'єму хондроцитів проміжної зони і вмісту в них глікогену, об'ємної щільності хондроцитів і питомої ваги лакун з деструктивно зміненими клітинами в базальній зоні. Зональні особливості характеризувалися збільшенням в периферійних ділянках хрящу відношення товщини поверхневої і проміжної зон і питомої ваги хондроцитів в них, а також питомої довжини фронту звапнування.

5. Реактивність організму обумовлює особливості енергопродукції хондроцитів, які виявляються в характері взаємовідношень аеробних і анаеробних метаболічних шляхів. Інкубація in vitro зрізів суглобового хрящу з ізопропілнорадреналіном дозволила виявити генетично детерміновані можливості резервного енергозабезпечення і біосинтезу клітин, які у гіперреактивних щурів визначалися зниженням потужності пентозофосфатного шляху окислення і гальмуванням на 1-й ділянці дихального ланцюга мітохондрій, а у гіпореактивних - підвищенням анаеробного гліколізу і пентозофосфатного шляху окислення.

6. У інтактних тварин в підхрящовій кістковій пластинці виявлено пряму кореляційну залежність між хемосенситивністю адренорецепторів моноцитів і чисельною щільністю остеоцитів, індексом васкуляризації, питомої довжини кістково-хрящової межі, і зворотна - з товщиною підхрящової кісткової пластинки, діаметром живильних каналів, питомою площею ендосту, вкритого активними остеобластами. Зональна гістоархітектоніка підхрящової кісткової пластинки характеризувалася більш високими значеннями об'ємної щільності міжклітинного матриксу, середнього об'єму лакун, чисельної щільності периваскулярних клітин в периферійних ділянках у порівнянні з центральними.

7. Серед інтактних тварин із зміненою реактивністю організму виявили відміни метаболізму центральних відділів вісцеральної регуляції (сенсомоторної кори, стовбура мозку і гіпоталамусу), які проявлялись різною активністю аденозиндезамінази і 5'-нуклеотидази, вмістом цАМФ і рівнем кортизолу в крові. В моноцитах крові, що продукують локальні модулятори морфогенезу сполучних тканин відміни стосувались взаємодії внутрішньоклітинних сигнальних систем (фосфоінозитольної та аденілатциклазної), співвідношення рівня простагландинів ПГЕ2 і ПГF2a, що визначало їх фагоцитарну і окислювальну активність.

8. У нормореактивних тварин адаптаційна реакція синовіальної оболонки при інтенсивному фізичному навантаженні проявлялась збільшенням товщини вистеляючого шару, об'єму ядра вистеляючих клітин, об'ємної щільності судин мікроциркуляторного русла, периваскулярних клітин і основної аморфної речовини в поверхневому колагено-еластичному шарі ворсинчастої частини, а в глибокому - зростанням чисельної щільності тучних клітин, зниженням об'ємної щільності адипоцитів і фібробластів ворсинчастої частини; компенсаторна реакція, що розвивалася при ад'ювантному артриті, характеризувалася підвищенням об'єму ядер фібробластів, чисельної щільності тучних клітин і ендотеліальних клітин гемокапілярів в поверхневому колагено-еластичному шарі, а в глибокому - зменшенням об'ємної щільності фібробластів, діаметру артеріол і гемокапілярів. Віддзеркаленням адаптаційної реакції суглобового хрящу стало збільшення в його центральних ділянках вмісту глікозаміногліканів міжтериторіального матриксу проміжної зони, а в периферійних - об'ємної щільності лакун поверхневої і проміжної зон, ознаками компенсаторної реакції тканини були потовщення фронту звапнування, підвищення внутрішньоклітинного вмісту глікогену, об'ємної щільності лакун з дистрофічно зміненими клітинами у звапнованому хрящі. Підхрящова кісткова пластинка реагувала на функціональне навантаження адаптивним потовщенням в центральних ділянках, а в периферійних - зростанням індексу васкуляризації, площі ендосту, вкритого активними остеобластами, компенсаторним було збільшення питомої довжини кістково-хрящової межі і зміни гістоархітектоніки кісткових трабекул губчастої кістки центральних ділянок суглобів. Інформативність показників підтверджувалась при оцінці реактивності сполучних тканин суглобів в умовах тривалої загальної гіпертермії і гіперурикемії.

9. У гіперреактивних тварин адаптаційна реакція синовіальної оболонки проявлялась збільшенням питомої ваги вистеляючих клітин типу А, судин мікроциркуляторного русла в поверхневому колагено-еластичному шарі , а також зменшенням об'ємної щільності фібробластів і адипоцитів в глибокому шарі гладенької частини. Компенсаторні реакції характеризувались підвищенням чисельної щільності тучних клітин в поверхневому колагено-еластичному шарі, а в глибокому - об'ємної щільності основної аморфної речовини і зменшення діаметра венул. В суглобовому хрящі адаптаційно зростала товщина незвапнованих шарів центральних ділянок, об'ємна щільність матриксу, а в периферійних - товщини звапнованого шару, компенсаторною реакцією стало витончення і розшарування фронту звапнування і збільшення вмісту глікозаміногліканів в матриксі незвапнованих зон тканини. Адаптаційні реакції підхрящової кісткової пластинки проявлялись збільшенням її товщини, площі остеоїду на межі з хрящем і чисельної щільності периваскулярних клітин в периферійних ділянках, а компенсаторні - збільшенням питомої площі кістково-мозкових порожнин і чисельної щільності гемокапілярів в центральних ділянках, зростанням індексу васкуляризації в периферичних ділянках.

10. У гіпореактивних щурів адаптаційні реакції синовіальної оболонки проявлялись зменшенням питомої ваги вистеляючих клітин типу А, об'ємної щільності судин мікроциркуляторного русла і периваскулярних клітин в поверхневому колагено-еластичному шарі, а в глибокому - збільшенням чисельної щільності тучних клітин; компенсаторні реакції характеризувались підвищенням об'ємної щільності адипоцитів і периваскулярних клітин в поверхневому шарі ворсинчастої частини, об'ємної щільності периваскулярних клітин - в глибокому шарі. Суглобовий хрящ при функціональному навантаженні відповідав адаптивним збільшенням товщини в периферійних ділянках, а в центральних - вмісту глікозаміногліканів в територіальному матриксі та зменшенням питомої довжини фронту звапнування; віддзеркаленням компенсаторної реакції стало збільшення товщини фронту звапнування, поверхневої зони і шару звапнованого хрящу в периферійних ділянках. В підхрящовій кістковій пластинці адаптаційні реакції супроводжувались збільшенням площі остеоїду на поверхні ендосту центральних ділянок, а компенсаторні проявлялись зменшенням чисельної щільності активних остеобластів та індексу васкуляризації в периферійних ділянках.

11. Адренореактивність організму визначає спектр адаптаційних реакцій сполучних тканин суглобів, які у гіперреактивних щурів забезпечуються взаємодією ворсинчастої частини синовіальної оболонки, периферійних ділянок суглобового хрящу і підхрящової кісткової пластинки, а у гіпореактивних - гладенької частини синовіальної оболонки, центральних ділянок суглобового хрящу і підхрящової кістки. Адаптивні структурні зміни можуть переходити в компенсаторні чи альтеративні процеси внаслідок дисбалансу локальних тканинних модуляторів (ІЛ-1b, ІЛ-4, ІЛ-6, ФНПa, NO і ПГЕ2).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ СТАТТІ, ОПУБЛІКОВАНІ У ФАХОВИХ ВИДАННЯХ

1. Синяченко О.В., Баринов Э.Ф., Руднев А.С., Игнатенко Г.А., Антонов А.А., Бондаренко Н.Н. Иммунные нарушения при остеоартрозе у шахтеров // Врачебное дело. Лікарська справа.- 1995.- № 9-12.- С. 101-103. (Автором самостійно проаналізована література, виконані гістологічна обробка матеріалу, аналіз отриманих даних і написаний фрагмент роботи з морфології сполучних тканин суглобів).

2. Синяченко О.В., Баринов Э.Ф., Руднев А.С., Игнатенко Г.А., Бондаренко Н.Н., Антонов А.А., Здиховская И.И., Христуленко А.Л. Половые и гонадотропные гормоны в крови при болезнях суставов у шахтеров // Врачебное дело. Лікарська справа.- 1996.- № 7-9.- С. 92-95. (Автором самостійно проаналізована література, виконані гістологічна обробка матеріалу, аналіз отриманих даних і написаний фрагмент роботи з морфології сполучних тканин суглобів).

3. Синяченко О.В., Баринов Э.Ф., Руднев А.С., Игнатенко Г.А., Антонов А.А., Бондаренко Н.Н. Изменения кальциевого обмена при остеоартрозе у шахтеров // Медицина труда и промышленная экология.- 1996.- № 7.- С. 33-35 (Автором самостійно проаналізована література, виконані гістологічна обробка матеріалу, аналіз отриманих даних і написаний фрагмент роботи з морфології сполучних тканин суглобів).

4. Синяченко О.В., Баринов Э.Ф., Бондаренко Н.Н., Игнатенко Г.А., Баринова М.Э. Биогенные амины в структурах мозга при моделировании адъювантного артрита // Патол. физиология и экспериментальная терапия.- 1998.- №2.- С.20-23. (Автором самостійно проаналізована література, виконані гістологічна обробка матеріалу, аналіз отриманих даних і написаний фрагмент роботи з морфології сполучних тканин суглобів).

5. Баринов Э.Ф., Бондаренко Н.Н. Роль нейро-иммунных нарушений в формировании остеоартроза при выполнении длительной интенсивной физической нагрузки // Архив клинической и экспериментальной медицины.- 1998. -Т.7, №2.- С. 43-47. (Автором самостійно проаналізована література, виконані гістологічна обробка матеріалу, аналіз отриманих даних і написаний фрагмент роботи з морфології сполучних тканин суглобів, нервових елементів і імунокомпетентних клітин).

6. Баринов Э.Ф., Бондаренко Н.Н. Взаимосвязь изменений структурных элементов органов тимико-лимфатической системы и суставних тканей при длительной общей гипертермии организма // Український медичний альманах.- 1998.- №2.- С. 10-12. (Автором самостійно проаналізована література, виконані гістологічна обробка матеріалу, аналіз отриманих даних і написаний фрагмент роботи з морфології сполучних тканин суглобів і органів імуногенезу).

7. Баринов Э.Ф., Бондаренко Н.Н. Взаимосвязь морфофункционального состояния надпочечника и локомоторного аппарата при действии интенсивной физической нагрузки на организм // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету.- 1998.- В. 6, Ч. 1.- С. 35-37. (Автором самостійно проаналізована література, виконані гістологічна обробка матеріалу, аналіз отриманих даних і написаний фрагмент роботи з морфології сполучних тканин суглобів).

8. Баринов Э.Ф., Бондаренко Н.Н. Формирование остеоартроза при длительной гипертермии как отражение индивидуальной реактивности организма // Архив клинической и экспериментальной медицины.- 1999.- Т. 8, № 1.- С. 27-31. (Автором самостійно проаналізована література, виконані гістологічна обробка матеріалу, аналіз отриманих даних і написаний фрагмент роботи з морфології сполучних тканин суглобів).

9. Баринов Е.Ф., Синяченко О.В., Гринь В.К., Бондаренко Н.М., Баринова М.Е. Стан центральних механізмів регуляції кровообігу при гіперурикемії // Фізіологічний журнал.- 1999.- Т.45, № 1-2.- С. 87-96. (Автором самостійно проаналізована література, виконані біохімічна обробка матеріалу, аналіз отриманих даних і написаний фрагмент роботи з метаболізму різних відділів головного мозку).

10. Абрамець І.І., Бондаренко Н.М., Баринова М.Е. Роль внутрішньоклітинних сигнальних й ефекторних систем моноцитів у реалізації індивідуальної реактивності організму // Український медичний альманах.- 1999.- Т.2, № 4.- С. 9-13. (Автором самостійно проаналізована література, виконані цитологічна обробка матеріалу, аналіз отриманих даних і написаний фрагмент роботи щодо реакцій моноцитів).

11. Баринов Э.Ф., Синяченко О.В., Бондаренко Н.Н., Николенко О.И., Мухин И.В. Морфлогические основы дисфункции локомоторного аппарата при нарушении пуринового обмена // Вестник гигиены и эпидемиологии.-- 1999.-- Т.3, № 2.-- С. 133-136. (Автором самостійно проаналізована література, виконані гістологічна обробка матеріалу, аналіз отриманих даних і написаний фрагмент роботи з морфології сполучних тканин суглобів).

12. Баринов Е.Ф., Бондаренко Н.М., Якубенко О.Д., Баринова М.Е. Вільнорадикальне окислення та антирадикальний захист мозку щурів під час адаптації до інтенсивного фізичного навантаження // Український біохімічний журнал.-- 1999.-- Т.71, № 2.-- С.61-64. (Автором самостійно проаналізована література, виконані гістологічна обробка матеріалу, аналіз отриманих даних і написаний фрагмент роботи з морфології сполучних тканин суглобів).

13. Баринов Э.Ф., Романенко В.Н., Бондаренко Н.Н., Баринова М.Э., Ковальчук Н.В., Свистунов И.В. Использование теста агрегации тромбоцитов in vitro для оценки адренореактивности организма // Лабораторная диагностика.- 1999.- № 4.- С. 39-42. (Автором самостійно проаналізована література, виконані цитологічна обробка матеріалу, аналіз отриманих даних і написаний фрагмент роботи з вивчення реакцій тромбоцитів).

14. Баринов Е.Ф., Бондаренко Н.М. Функціональний стан моноцитів крові як відображення індивідуальної реактивності локомоторного апарата // Ортопедия, травматология и протезирование.- 2000.- № 2.- С. 60-62. (Автором самостійно проаналізована література, виконані гістологічна обробка матеріалу, аналіз отриманих даних і написаний фрагмент роботи з морфології сполучних тканин суглобів).

15. Баринов Е.Ф., Бондаренко Н.М., Баринова М.Е. Роль хемосенситивності адрено- і холінорецепторів моноцитів у реалізації індивідуальної реактивності організму // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія.-2000.- №2.-С. 22-28. (Автором самостійно проаналізована література, виконані гістологічна обробка матеріалу, аналіз отриманих даних і написаний фрагмент роботи з морфології сполучних тканин суглобів та моноцитів периферійної крові).

16. Баринов Е.Ф., Бондаренко Н.М., Ніколенко О.Г. Індивідуальні варіанти морфогенезу підхрящової кісткової пластинки під час моделювання гіперурикемії // Український медичний альманах.- 2000.- № 5.- С. 16-19. (Автором самостійно проаналізована література, виконані гістологічна обробка матеріалу, аналіз отриманих даних і написаний фрагмент роботи з морфології сполучних тканин суглобів).

17. Баринов Э.Ф., Синяченко О.В., Зяблицев С.В., Гнилорыбов А.М., Бондаренко Н.Н., Ягленко В.В. Моделирование тяжелой формы адъювантного артрита // Український медичний альманах.- 2000.- № 4.- С. 23-25. (Автором самостійно проаналізована література, виконані гістологічна обробка матеріалу, аналіз отриманих даних і написаний фрагмент роботи з морфології сполучних тканин суглобів).

18. Бондаренко Н.М. Особливості розвитку ад'ювантного артрита у щурів з різною індивідуальною реактивністю організму // Вісник морфології.- 2000.- № 2.- С. 207-210.

19. Бондаренко Н.М. Адаптаційні реакції суглобового хряща при моделюванні гіперурикемії // Буковинський медичний вісник.- 2001.- Т.5, № 1-2.- С. 22-24.

20. Бондаренко Н.М. Структурні особливості індивідуальних варіантів адаптації суглобових тканин при моделюванні гіперурикемії // Архив клинической и экспериментальной медицины.- 2001.- Т.10, № 1.- С.18-21.

21. Бондаренко Н.М. Особливості метаболізму суглобового хряща у тварин з різним станом реактивності організму // Український медичний альманах.- 2001.- Т. 4, № 4.- С. 33-37.

22. Бондаренко Н.М. Закономірності структурних змін мінералізованих тканин суглобів при підвищеній температурі середовища // Буковинський медичний вісник.- 2001.- Т.5, № 3-4.- С. 125-131.

ПАТЕНТИ

23. Пат. № 20885, Україна, МКІ А61В10/00. Спосіб прогнозування порушень центральних механізмів регуляції гонадотропоцитів гіпофізу при гіперурикемії / Баринов Е.Ф., Гринь В.К., Синяченко О.В., Ніколенко О.Г., Бондаренко Н.М., Баринова М.Е. - №96124803; Заявл. 24.12.96; Опубл.: Промислова власність. Офіційний бюлетень.-1998.- № 3.- 2 с. (Автором самостійно проаналізована література, виконані гістологічна обробка матеріалу, аналіз отриманих даних і написаний фрагмент роботи з морфології сполучних тканин суглобів).

24. Пат. № 24689, Україна, МКІ А61В17/56, G09И23/28. Спосіб моделювання остеоартрозу / Баринов Е.Ф., Ігнатенко Г.А., Бондаренко Н.М.- № 97073625; Заявл. 12.10.97; Опубл.: Промислова власність. Офіційний бюлетень.- 1998.- № 4.- 2 с. (Автором самостійно проаналізована література, виконані гістологічна обробка матеріалу, аналіз отриманих даних і написаний фрагмент роботи з морфології сполучних тканин суглобів).

25. Пат. № 35321А. Україна, МКІ А 61В 10/00. Спосіб визначення стану індивідуальної реактивності організму / Бондаренко Н.М., Баринов Е.Ф., Абрамець І.І., Зябліцев С.В., Барінова М.Е. - №99095229; Заявл. 21.09.99; Опубл.: Промислова власність. Офіційний бюлетень.- 1999.-№2.- 3 с. (Автором самостійно проаналізована література, виконані гістологічна обробка матеріалу, аналіз отриманих даних і написаний фрагмент роботи з виччення реакцій рецепторного апарата форменних елементів крові).

ТЕЗИ ДОПОВІДЕЙ ТА ІНШЕ

26. Баринов Э.Ф., Синяченко О.В., Руднев А.С., Бондаренко Н.Н., Ермолаева М.В., Аль-Шавабкех Н.Н., Лаушкина Е.М. Механизмы действия физических упражнений на опорно-двигательный аппарат человека // Актуальні проблеми фізичного виховання у вузі (Зб. наук. праць).- Донецьк. -1995.- Ч.I.- С. 51-53.

27. Синяченко О.В., Баринов Э.Ф., Бондаренко Н.Н., Николенко О.И., Руднев А.С., Антонов А.А., Игнатенко Г.А., Натрус Л.В., Ермолаева М.В. Проблемы интенсификации физической нагрузки локомоторного аппарата: функциональная морфология суставного хряща (сообщение) // Актуальні проблеми фізичного виховання у вузі: Зб. наук. праць Всеукр. науково-практ. конф.- Донецьк.- 1995.- Ч. II.- С. 5-9.

28. Баринов Э.Ф., Синяченко О.В., Игнатенко Г.А., Фаерман А.А., Антонов А.А., Бондаренко Н.Н., Здиховская И.И.Липопротеидный спектр крови у шахтеров с дегенеративно-воспалительными болезнями суставов // Актуальные вопросы гигиены труда, профпатологии и медицинского обеспечения трудящихся промышленних предприятий на современном этапе развития хозяйственного комплекса Донбасса (тезисы докл. Всеукр. научно-практ. конф.). - Донецк, 1995.- С.216.

29. Бондаренко Н.Н. Возможности многофакторного морфометрического анализа в изучении патогенетических механизмов поражения суставов // Актуальні питання педагогіки, експериментальної та клінічної медицини (Мат. наук. конф.).- Донецьк, 1995.- С. 52-53.

30. Синяченко О.В., Бондаренко Н.М., Ягленко В.В.Морфогенез судин синовіальної оболонки при моделюванні остеоартрозу // Актуальні питання морфогенезу (Мат. наук. конф.).- Чернівці, 1996.- С. 300-301.

31. Гнилорыбов А.М., Баринов Э.Ф., Бондаренко Н.Н., Ягленко В.В. Моделирование ревматоидного артрита для разработки методов патогенетической терапии заболевания // Сучасне лікуваня ревматичних захворювань (Тез. доп. наук.-практ. конф. ревматологів України).- Донецьк, 1996.- С. 113.

32. Синяченко О.В., Баринов Е.Ф., Бондаренко Н.М., Ніколенко О.Г., Ягленко В.В.Морфогенез міжтканинних взаємовідносин суглобів прі фізичних навантаженнях і загальній гіпертермії // Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні (Мат. доп. наук. конф.).- Полтава, 1996.- С. 19-20.

33. Синяченко О.В., Баринов Е.Ф., Савелова В.А., Бондаренко Н.М., Ніколенко О.Г. Морфологічна оцінка стану міжклітинного матриксу і клітин суглобових тканин з використанням поліметінових барвників // Актуальні питання морфології (Зб. наук. праць).- Тернопіль, 1996, Т. 1.- С. 21-22.

34. Баринов Э.Ф., Бондаренко Н.Н., Лыков А.А. Моделирование остеоартроза в эксперименте // Вісник проблем біології та медицини.- Полтава-Харків, 1997.- Вип. 15.- С. 21-23.

35. Баринов Э.Ф., Лыков А.А., Бондаренко Н.Н., Игнатенко Г.А. Иммуномодулирующий эффект битемпорального ЭП УВЧ при адъювантном артрите // Проблемы квантовой медицины в Украине и за рубежом ( Мат. II Международ. науч.-практ. конф.). - Донецк, 1997.- С. 92-94.

36. Баринов Э.Ф., Бондаренко Н.Н. Участие заднего отдела гипоталамуса в развитии экспериментального остеоартроза // Колосовские чтения-97 (III Международ. конф.).- Санкт-Петербург, 1997.- С. 18-19.

37. Синяченко О.В., Баринов Э.Ф., Бондаренко Н.Н., Николенко О.И.Особенности морфогенеза суставного хряща и субхондральной кости при физической нагрузке и гиперкальциемии // Актуальні питання педагогіки, експериментальної та клінічної медицини (Респ. збірка наукових праць).- Донецьк, 1997.- С.53-56.

38. Баринов Э.Ф., Бондаренко Н.Н. Оценка роли периферических иммунных органов в альтерации суставов при экспериментальном ОА // Наукові записки (щорічник), Київ, 1997.- Ч. І.- С. 33-37.

39. Бондаренко Н.Н., Баринова М.Э. Структурная перестройка околощитовидных желез и С-клеток щитовидной желези при длительной гипертермии // Актуальні питання морфології і клініч. медицини (Наук. праці міжнарод. наук.-практ. конф.). - Дніпропетровськ, 1998.- С. 125-131.

40. Баринов Е.Ф., Бондаренко Н.М., Якубенко О.Д. Роль вільнорадикального окислення ліпідів в альтерації суглобів при інтенсивному фізичному навантаженні // Фізіологічний журнал.- 1998.- №3.- С. 24.

41. Бондаренко Н.М. Мікроциркуляторне русло синовіальної оболонки суглобів при інтенсивному фізичному навантаженні // Мікроциркуляція та її вікові зміни (Мат. Укр. наук. конф. з міжнарод. участю).-- Київ, 1999.-- С.148.

42. Бондаренко Н.М. Нарушение микроциркуляторного русла синовиальной оболочки суставов при длительной гипертермии // Мікроциркуляція та її вікові зміни (Мат. Укр. наук. конф. з міжнарод. участю).-- Київ, 1999.-- С.147.

43. Бондаренко Н.Н. Состояние моноцитов периферической крови как отражение индивидуальной реактивности организма при воспалении // Патофизиология органов и систем. Типовые патологические процессы (Тез. докл. II Рос. конгресса по патофизиологии).- Москва, 2000.- С. 257-258.

44. Баринов Е.Ф., Бондаренко Н.М., Ніколенко О.Г. Особливості морфогенезу субхондральної кістки у гіпореактивних щурів // Український медичний альманах.- 2000.- Т.3, № 1 (Додаток).- С. 5.

45. Баринов Е.Ф., Бондаренко Н.М. Індивідуальна рактивність організму як основа розвитку екстремальних і термінальних станів // Фізіологічний журнал.- 2000.- Т. 46, № 2(а).- С. 111.

46. Баринов Э.Ф., Бондаренко Н.Н. Морфогенез сосудистого русла субхондральной кости при измененной реактивности организма // Мікроциркуляція та її вікові зміни (Мат. II Міжнарод. конф.).- Київ, 2002.- С. 25-26.

47. Баринов Е.Ф., Бондаренко Н.М. Структурні аспекти саногенезу суглобових тканин // Актуальні питання морфології (Наук. праці III Націон. конгресу анатомів, гістологів).- Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.- С. 16-17.

48. Баринов Э.Ф., Бондаренко Н.Н. Механизмы морфогенеза суставных тканей при гипоксии, вызванной интенсивной физической нагрузкой // Гипоксия. Механизмы, адаптация, коррекция (Мат. III Всерос. конф.).- Москва, 2002.- С. 17-18.

49. Баринов Е.Ф., Бондаренко Н.М. Морфологічні критерії саногенетичних механізмів скелетних тканин суглобів // Фізіологічний журнал.- 2002.- Т. 48, № 4.- С. 115-116.

50. Бондаренко Н. М. Морфометрична характеристика ремоделювання суглобових тканин // Український медичний альманах.- 2002.- № 4а (дотаток 1).- С. 23-24.

51. Баринов Е.Ф., Бондаренко Н.М. Локальний контроль метаболічних реакцій суглобового хрящу // Український біохімічний журнал.- Київ, 2002.- С.127.

52. Баринов Э.Ф., Бондаренко Н.Н. Роль нейрогуморальных эффекторов в формировании воспалительного процесса в суставах // Архів клінічної та експериментальної медицини.- 2003.- Т. 12, № 1.- С. 54-55.

53. Баринов Е.Ф., Бондаренко Н.М. Варіанти взаємозв'язків системних регуляторів при виконанні інтенсивного фізичного навантаження // Установчий з'їзд Українського товариства клітинної біології.- Львів, 2004.- С. 213.

Размещено на Allbest.ru