Діагностика та комплексне лікування місцево-поширеного раку щитоподібної залози

Аналіз показників захворюваності та результатів лікування раку щитоподібної залози в Харківській області з 1986 по 2005 роки. Можливості гістологічного й імуногістохімічного методів для диференціальної діагностики анапластичного раку щитоподібної залози.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 24.07.2014
Размер файла 109,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Таким чином, порівняння показників ускладнень та летальності 1 та 2 (основної) групи дає змогу констатувати, що використані модифіковані та удосконалені методи комплексного лікування хворих на МПРЩЗ сприяли збільшенню радикально прооперованих пацієнтів основної групи в 5,73 рази, зменшенню загальної летальності у 3,52 рази, в тому числі у хворих з низькодиференційованою формою МПРЩЗ - у 2,95 рази.

Висновки

1. Харківська область за рівнем захворюваності на рак щитоподібної залози серед чоловіків знаходиться на 16 місці, а серед жінок - на 12 місці в Україні. За період 1989-2005 років для чоловіків показник захворюваності збільшився з 0,97% до 1,53% та для жінок з 3,94% до 6,24%, тобто в 1,58 рази для тієї та іншої статі. Середньорічні темпи приросту захворюваності для чоловіків склали 2,6% та для жінок - 2,5%. Частота випадків місцево-поширених форм раку щитоподібної залози в Харківській області в 2,4 рази більше, ніж в середньому по Україні.

2. Застосовані у сукупності променеві методи дослідження мають провідне значення у встановленні стадії місцево-поширеного раку щитоподібної залози та мають чутливість - 100%, специфічність - 91,89% та точність - 91,89%. Інформативність ТАПБ, виконаної під контролем УЗД при МПРЩЗ, зросла в 1,8 рази, особливо при анапластичному раку (в 2,54 рази та при диференціальній діагностиці його із злоякісними лімфомами - в 2,12 рази) у порівнянні з ТАПБ, що виконана під візуальним контролем.

3. Проведене гістологічне та імуногістохімічне дослідження 223 видалених щитоподібних залоз дозволило за допомогою розробленого комплексного морфологічного дослідження визначити особливості гістологічних форм місцево-поширеного раку щитоподібної залози, які розрізняються між собою різним балом злоякісності (папілярній рак - індекс - 10,69, фолікулярний - 8,02, медулярний - 9,03 та анапластичний - 15,09), білково-синтетичною активністю пухлинних клітин, морфо-функціональною активністю їх ядер, середнім вмістом генетичного матеріалу - хроматину в клітинних популяціях раку, ступенем експресії аргірофільних білків, що асоціюються з областю ядерцевих організаторів (БОЯОР), співвідношенням паренхіми і строми, а також морфометричними параметрами пухлинних клітин.

4. Диференціальна діагностика анапластичного РЩЗ від неходжкинської лімфоми щитоподібної залози при проведенні комплексного морфологічного дослідження базується на достеменно більшому при анапластичному РЩЗ показнику морфологічного балу злоякісності (11,91 та 7,43 - тобто у 1,60 рази), співвідношенням ядерно-цитоплазматичного індексу (0,230+0,009 та 2,43+0,05 - тобто в 10,6 рази більше при лімфомі), більша в 2,93 рази проліферативна активність анапластичного раку у порівнянні з лімфомою, а також середня інтенсивність світлового випромінювання зрізів до СD45, яка визначається імуногістохімічним методом за допомогою моноклональних антитіл. Відповідно до проведеного дослідження, цей показник при анапластичному раку ЩЗ перевищує такий при лімфомі в 52 рази (Р> 95%).

5. Зміни балансу про/антиоксидантних складових у плазмі крові характеризують ступінь порушення гомеостазу і ефективність його подальшої корекції. Вивчення морфо-функціональних характеристик мембран еритроцитів (середнього об'єму еритроцита MCV, відносної ширини розподілу еритроцитів за об'ємом RDW, електричного струму пробою мембрани еритроцита Im, середньої кількості гемоглобіну в клітині еритроцита CHb) свідчить про перебудову еритроцитарних мембран у хворих на рак ЩЗ і може бути використано в комплексі методів ранньої діагностики цього захворювання.

6. Застосована модифікована неоад'ювантна хемо-променева терапія доцетакселом 20 мг/м2 з наступним курсом опромінення 5 днів (СОД - 40 Гр) чотири курси (патент України № 1359) дозволила зменшити розміри первинного осередку пухлини на 50% у 36 хворих (87,80%), а регресія лімфатичних вузлів до 100% була констатована у 25 пацієнтів (60,98%). Під впливом неоад'ювантної хемо-променевої терапії в пухлинах інтенсифікуються процеси масового некробіозу ракових клітин шляхом некрозу та апоптозу.

7. Удосконалена методика виконання екстрафасціальної тиреоідектомії на підставі вивчення безпосередніх результатів комплексного лікування місцево-поширеного раку щитоподібної залози дозволяє провести радикальне хірургічне лікування у більшої кількості пацієнтів та знизити ятрогенні пошкодження органів і структур шиї при збереженні задовільної якості життя. У пацієнтів основної групи виконано радикальних операцій у 64,86% хворих, що в 5,73 рази більше, ніж у порівняльній групі.

8. Порівняльний аналіз віддалених результатів комплексного лікування пацієнтів з МПРЩЗ показав, що використання удосконаленої діагностики та застосування нових методів комплексного лікування місцево-поширеного раку щитоподібної залози дозволило зменшити загальну летальність у хворих основної - 2 групи пацієнтів - у 3,52 рази, у хворих з Т4 стадією захворювання - в 2,20 рази, і що особливо суттєво, при низькодиференційованій формі РЩЗ - у 2,95 рази, у порівнянні з показниками летальності пацієнтів 1 групи.

Практичні рекомендації

1. Комплексне лікування місцево-поширеного раку щитоподібної залози повинне здійснюватися тільки в спеціалізованому онкологічному стаціонарі.

2. Діагностика, що проведена на амбулаторному етапі в установах загально лікувальної мережі, потребує уточнюючого дослідження в стаціонарі, з урахуванням особливостей клінічної картини та результатів УЗД.

3. Уточнююча діагностика в спеціалізованому стаціонарі повинна включати визначення розмірів пухлини ЩЗ, її функціональних можливостей - рухливість щитоподібної залози при ковтанні та кашлі, поширеності пухлини в грудну порожнину або на оточуючі органи і структури шиї, візуалізацію пухлини та її морфологічну структуру.

4. Морфологічна верифікація МПРЩЗ повинна виконуватися методом ТАПБ під контролем УЗД, зважаючи на часте поєднання декількох патологічних процесів в тканині щитоподібної залози при цій формі раку.

5. Після визначення стадії РЩЗ, його поширеності і морфологічної верифікації діагнозу, при інвазії пухлиною навколишніх тканин, необхідне проведення адекватної неоад'ювантної хемо-променевої терапії з метою максимальної редукції пухлини.

6. Незалежно від гістологічної форми МПРЩЗ хірургічне лікування рекомендовано виконувати з максимальною радикальністю, тобто в об'ємі екстрафасціальної тиреоідектомії і центральної лімфодисекції.

7. Для мінімальної травматизації тканин шиї під час проведення екстрафасціальної тиреоідектомії рекомендується використовувати вдосконалену методику профілактики пошкодження зворотного гортанного нерва і паращитоподібних залоз, а також методику профілактики післяопераційних кровотеч.

8. При метастатичному ураженні двох або більше лімфатичних колекторів шиї у пацієнтів з МПРЩЗ рекомендовано виконувати розширену функціональну лімфодисекцію.

9. Радикальну розширену лімфодисекцію Крайля рекомендовано проводити у пацієнтів з анапластичним РЩЗ при проростанні пухлиною або метастазами судинного пучка шиї, кивальних м'язів, платизми та шкіри.

10. У хворих на високодиференційований РЩЗ через 4-6 тижнів рекомендовано проведення терапії радіоактивним йодом. При низькодиференційованому РЩЗ рекомендовано проводити дистанційну гамматерапію впродовж місяця після хірургічного лікування.

11. Всім пацієнтам з місцево-поширеним раком ЩЗ, що пройшли комплексне лікування, рекомендована гормонотерапія тиреоїдними гормонами в супресивних дозах під контролем ендокринолога.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Горбенко В.Н. О необходимости антиоксидантной терапии при хирургическом лечении рака щитовидной железы // Харк. хірург. школа. 2006. № 4. С. 41-44.

2. Горбенко В.Н. Свободнорадикальные процессы как специфический фактор развития рака щитовидной железы // Междунар. мед. журн. 2006. Т. 12, № 4. С. 99-102.

3. Горбенко В.М. Рак щитоподібної залози в Харківській області: аналіз основних статистичних характеристик обласного канцер-регістру // Укр. радіол. журн. 2005. Т. 13, № 3. С. 283-284.

4. Горбенко В.Н. Лимфома щитовидной железы (обзор литературы) // Пробл. ендокрин. патології. 2006. № 2. С. 63-68.

5. Горбенко В.Н. Возможности ультразвуковой и морфологической диагностики местно-распространенного рака щитовидной железы // Междунар. мед. журн. 2007. Т. 13, № 3. С. 94-97.

6. Горбенко В.Н. Ультразвуковое исследование в ранней диагностике рака щитовидной железы // Міжнар. ендокрин. журн. 2007. № 6. С. 23-25.

7. Dudnitchenko A.S, Krasnopolsky A.Yu., Temirov M., Kolomatskya V., Gorbenko V.N. The experimental study in vivo of liposome encapsulated doxorubicin // Eur. J. Surg. Oncology. 1998. Vol. 24, № 3. P. 258.

8. Дудниченко А.С., Дышлевая Л.Н., Коломацкая В. В., Бутенко К.А., Синявина Л. В., Краснопольский Ю.М., Горбенко В.Н. Липосомальные формы противоопухолевых препаратов как новое направление в лечении рака // Актуальні проблеми медичної науки: Ювіл. зб., присвяч. 75-річчю заснування ХІУЛ. Х.: Око, 1998. С. 301-304.

9. Филенко В.А., Горбенко В.Н., Холодный В.С., Бабенко Н.А. Некоторые морфо-функциональные характеристики эритроцитов больных раком щитовидной железы // Біофіз. вісн. 1999. № 4. С. 68-71.

10. Горбенко В.М., Ткач Ф.С., Цариковська Н.Г. Пальпаторне дослідження у полегшенні діагностики аутоімунного тироїдиту // Укр. радіол. журн. 2000. Т. 8, № 3. С. 316-317.

11. Горбенко В.Н., Никитченко Ю.В., Литвинов О.В., Дзюба В.Н. Прооксидантно-антиоксидантный баланс крови больных раком щитовидной железы до и после хирургического и лучевого лечения // Медицина сегодня и завтра. 2003. № 2. С. 88-92.

12. Горбенко В.Н., Яковцова А.Ф., Сорокина И.В., Кихтенко Е.В. Морфологическая характеристика рака щитовидной железы в сочетании с аутоиммунным тиреоидитом // Медицина сегодня и завтра. 2005. № 2. С. 20-25.

13. Горбенко В.Н., Стариков В.И., Спузяк М.И., Белый А.Н. Диагностика рака щитовидной железы загрудинной и внутригрудной локализации // Харк. хірург. школа. 2005. № 2.1. С. 151-153.

14. Горбенко В.Н., Яковцова А.Ф., Масловский С.Ю., Кихтенко Е.В. Изменение активности ядрышковых организаторов карцином щитовидной железы под воздействием цитостатической терапии // Вісн. морфології. 2006. № 12. С. 160-162.

15. Горбенко В.М., Яковцова А.Ф., Масловський С.Ю., Кихтенко О.В. Зміна мітотичної активності епітеліальних злоякісних пухлин щитоподібної залози під впливом цитостатичної терапії // Вісн. наук. досліджень. 2006. № 3. С. 20-21.

16. Горбенко В.Н., Яковцова А.Ф., Кихтенко Е.В. Морфологический балл злокачественности различных гистологических вариантов карцином щитовидной железы // Медицина сьогодні і завтра. 2006. № 1. С. 22-25.

17. Горбенко В.Н., Яковцова А.Ф., Кихтенко Е.В. Активность ядрышковых организаторов клеточных популяций карцином щитовидной залози различных гистологических типов // Запорож. мед. журн. 2006. № 2. С. 106-108.

18. Горбенко В.Н., Кихтенко Е.В., Винник Ю.А., Бурьян А.В., Лях С.И. Морфологические критерии дифференциальной диагностики первичных неходжкинских лимфом и анапластических карцином щитовидной железы // Патология. 2006. Т. 3, № 3. С. 62-65.

19. Горбенко В.Н., Яковцова А.Ф., Масловский С.Ю., Кихтенко Е.В. Изменение содержания генетического материала в ядрах клеток эпителиальных злокачественных опухолей щитовидной железы под влиянием цитостатической терапии // Вестн. пробл. биологии и медицины. 2006. Вып. 2. С. 364-366.

20. Горбенко В.Н., Цепілова І.Я., Бойко В.В., Клімова Є.М., Сушков С.В. Вплив процесу ліпопереокислення на лікування і реабілітацію хворих на рак паращитоподібних залоз // Мед. хімія. 2006. Т. 8, № 4. С. 134.

21. Горбенко В.Н., Гулак Л.О., Федоренко З.П., Винник Ю.А. Рак щитовидной железы на Украине 1989-2004 // Міжнар. ендокрин. журн. 2007. № 2. С. 34-38.

22. Горбенко В.Н., Овсянникова Т.Н., Никитченко Ю.В., Тишко Т.В. Вклад процессов модификации мембран в патогенез рака щитовидной железы // Междунар. мед. журн. 2007. Т. 13, № 2. С. 101-104.

23. Бойко В.В., Винник Ю.А., Горбенко В.М., Тарасенко Л.Г. Хірургічне лікування місцево-поширеного раку щитоподібної залози // Харк. хірург. школа. 2008. № 1. С. 9-13.

24. Горбенко В.М., Белозер Н.В., Бутенко К.А., Коломацька В.В., Дудниченко О.С. Хемопроменеве лікування раку щитоподібної залози з використанням таксотеру // Укр. радіол. журн. 2005. Т. 13, № 3. С. 284-285.

25. Пат. 45156 UA, МПК А61В 17/00. Спосіб проведення біопсії шийного лімфатичного вузла: Пат. 45156 UA, МПК А61В 17/00 / Горбенко В.М. № 2001063772; Заявл. 05.06.2001; Опубл. 15.03.2002. Бюл. № 3.

26. Пат. 13590 UA, МПК А61N 5/10. Спосіб лікування раку щитоподібної залози: Пат. 13590 UA, МПК А61N 5/10 / Горбенко В.М., Дудніченко О.С., Старіков В.І. - № u200508541. Заявл. 05.09.2005; Опубл. 17.04.2006. Бюл. № 4.

27. Пат. 13727 UA, МПК А61N 5/10. Спосіб вибору адекватної терапії пухлин щитовидної залози: Пат. 13727 UA, МПК А61N 5/10 / Горбенко В.М., Стульгінська М.А., Дудніченко О.С., Караченцев Ю.І., Хіжняк А.А. № u200509774; Заявл. 17.10.2005; Опубл. 17.04.2006. Бюл. № 4.

28. Пат. 17736 UA, МПК А61В 17/00. Спосіб гемостазу при проведенні операції на щитовидній залозі: Пат. 17736 UA, МПК А61В 17/00 / Горбенко В.М., Міхалін М.О., Бойко В.В. № u200603563; Заявл. 03.04.2006; Опубл. 16.10.2006. Бюл. № 10.

29. Пат. 17737 UA, МПК А61В 17/24. Спосіб профілактики ушкодження зворотного гортанного нерва при проведенні операції на щитоподібній залозі: Пат. 17737 UA, МПК А61В 17/24 / Горбенко В.М., Міхалін М.О., Бойко В.В. № u200603565; Заявл.03.04.2006; Опубл. 16.10.2006. Бюл. № 10.

30. Пат. 17745 UA, МПК А61В 17/00. Спосіб визначення мультифокальної будови пухлини щитовидної залози: Пат. 17745 UA, МПК А61В 17/00 / Горбенко В.М., Бойко В.В., Віннік Ю.О. № u200503585; Заявл. 03.04.2006; Опубл. 16.10.2006. Бюл. № 10.

31. Дудниченко А.С., Краснопольский Ю.М., Горбенко В.Н. Липосомальные формы цитостатиков - препараты XXI века // Онкология на рубеже XXI века: Сб. тез. Междунар. науч. форума. Москва, 19-22 октября, 1999. М., 1999. С. 114-115.

32. Филенко В.А., Бабенко Н.А., Горбенко В.Н. Особенности антиоксидантной защиты в тканях пациентов, страдающих раком щитовидной железы // Свободнорадикальные процессы: экологические, фармакологические и клинические аспекты: Тез. докл. Санкт-Петербург, 8-10 октября 1999. СПб. Т.41. № 9. С. 780.

33. Горбенко В.Н., Никитченко Ю В., Филенко В.А., Литвинов О.В., Шевчук Т.Е. Изменение ферментативной антиоксидантной системы при доброкачественных и злокачественных опухолях щитовидной железы // Тез. докл. 2-го съезда онкологов стран СНГ, Украина, Киев, 23-26 мая 2000. К., 2000. № 473.

34. Стариков В.И., Белый А.Н., Горбенко В.Н. Тактика лечения лимфом с изолированным поражением средостения // Матеріали Х з'їзду онкологів України. К., 2001. С. 158.

35. Горбенко В.М., Дудніченко А.С., Карташов С.М. Виразність оксидативного стресу у хворіх на рак щитоподібної залози при використанні хіміотерапевтичного лікування // Сучасні підходи до діагностики та лікування хворих на злоякісні пухлини голови та шиї: Матеріали наук.-практ. конф., Судак, 29-30 травня 2003. Судак, 2003. С. 47-49.

36. Горбенко В.М. Вплив хірургічного та променевого лікування на виразність оксидативного стресу у хворих на рак щитоподібної залози // Сучасні підходи до діагностики та лікування хворих на злоякісні пухлини голови та шиї: Матеріали наук.-практ. конф., Судак, 29-30 травня 2003. Судак, 2003. С. 49-50.

37. Горбенко В.Н., Нечвидова Е.А., Уразов Ф.Л. Итоги и перспективы развития онкологической службы Харьковской области // Тез. 2-го съезда онкологов стран СНГ, Украина, Киев, 23-26 мая, 2000. К., 2000. № 17.

38. Филенко В. А., Бабенко Н.А., Горбенко В.Н. Age antioxidant system peculiarities of thyroid cancer cells // Тез. докл. 2-го Европ. конгр. по биогеронтологии, Санкт-Петербург, 25-28 августа 2000. СПб., 2000. С. 67.

39. Спузяк М.І., Горбенко В.М., Тяжолова О.В., Білий О.М. Рентгенологічне та ультразвукове дослідження при злоякісних пухлинах щитоподібної залози // Матеріали Х з'їзду онкологів України. К., 2001. С. 88.

40. Горбенко В.Н. Влияние хирургического и лучевого лечения на про/антиоксидантный баланс крови больных раком щитовиднойй железы // Активные формы кислорода, оксида азота, антиоксиданты и здоровье человека: Материалы 4-й нац. науч.-практ. конф. с междунар. участием. Смоленск, 2005. С. 225-227.

41. Климова Е.М., Горбенко В.Н., Калашникова Ю.В., Куванова Н.С., Корх Н.В. К вопросу о некоторых особенностях процессов перекисного окисления липидов при раке щитовидной железы // Материалы ХХI Съезда хирургов Украины, Запорожье, 5-7 октября 2005. Запорожье, 2005. Т. 2. С. 229-230.

42. Горбенко В.Н., Винник Ю.А., Бойко В.В. Диагностика и тактика при увеличении лимфатических узлов шеи // Актуальные вопросы внутренней медицины в практике семейного врача: Материалы конф. с междунар. участием. Х., 2006. С. 22.

43. Горбенко В.Н., Сорокин И.Н. Роль ультразвукового метода исследования в ранней диагностике рака щитовидной железы // Актуальные вопросы внутренней медицины в практике семейного врача: Материалы конф. с междунар. участием. Х., 2006. С. 23.

44. Горбенко В.Н., Винник Ю.А., Бойко В.В., Стульгинская М.А., Бурьян А.В., Лях С.И. Выбор адекватной терапии опухолей щитовидной железы, вызывающих сдавление трахеи // Ендокринологія. 2007. Т. 12. С. 47.

45. Горбенко В.Н., Лях С.И. Изменение липидной составляющей клеточных мембран при раке щитовидной железы // Ендокринологія. 2007. Т.12. С. 48.

46. Горбенко В.Н., Мищенко Т.Н. Изменение липидной составляющей клеточных мембран при раке щитовидной железы // Активные формы кислорода, оксида азота, антиоксиданты и здоровье человека: Материалы 5-й нац. науч.-практ. конф. с междунар. участием. Смоленск, 2007. С. 275-277.

Анотація

Горбенко В.М. Діагностика та комплексне лікування місцево-поширеного раку щитоподібної залози. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.07 - онкологія. - Харківська медична академія післядипломної освіти, Харків, 2007.

Дисертація присвячена актуальній проблемі сучасної онкології - діагностиці та комплексному лікуванню місцево-поширеного раку щитоподібної залози. Виконано аналіз показників захворюваності на рак щитоподібної залози в Харківській області з 1986 по 2005 роки в порівнянні з показниками по Україні, за висновками якого має місце збільшення частоти місцево-поширеного раку в Харківському регіоні в 2,4 рази. Проведене загальноклінічне, біохімічне, імунологічне, морфологічне та інструментальне дослідження, яке дозволило встановити можливості діагностики та патогенетично обґрунтувати застосування удосконалених методів комплексного лікування. Вивчені безпосередні та віддалені результати лікування хворих основної та порівняльної групи. На підставі морфологічної верифікації діагнозу, а також застосування адекватної модифікованої неоад'ювантної хемо-променевої терапії стало можливим виконати радикальне хірургічне втручання більшій кількості хворих з місцево-поширеним раком щитоподібної залози в порівнянні з контрольною групою в 5,73 рази, не погіршуючи якість життя пацієнту. Використання удосконалених прийомів виконання екстрафасціальної тиреоідектомії дало змогу уникнути ятрогенних пошкоджень зворотного гортанного нерва, паращитоподібних залоз, а також інших органів і структур шиї.

Ключові слова: місцево-поширений рак щитоподібної залози, морфологічна верифікація діагнозу, модифікована неоад'ювантна хемо-променева терапія, удосконалена екстрафасціальна тиреоідектомія.

Аннотация

Горбенко В.Н. Диагностика и комплексное лечение местно-распространенного рака щитовидной железы. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.07 - онкология. - Харьковская медицинская академия последипломного образования, Харьков, 2008.

Диссертационная работа посвящена актуальной проблеме современной онкологии - диагностике и комплексному лечению местно-распространенного рака щитовидной железы. Выполнен анализ показателей заболеваемости раком щитовидной железы в Харьковской области с 1986 по 2005 годы по данным республиканского канцер-регистра в сравнении с украинскими показателями, на основании которого сделан вывод об увеличении частоты этого заболевания и его местно-распространенных форм в 2,4 раза по сравнению со среднеукраинскими показателями. Проведено комплексное клинико-лабораторное, биохимическое, инструментальное и патоморфологическое исследования, что позволило уточнить возможности диагностики и патогенетически обосновать использование предложенных усовершенствованных методов комплексного лечения. Изучены непосредственные и отдаленные результаты лечения основной и контрольной групп пациентов. Показано, что морфологическая верификация диагноза до операции и применение адекватной модифицированной неоадъювантной химио-лучевой терапии позволили выполнить радикальное хирургическое лечение у большего количества пациентов основной исследуемой группы с местно-распространенной формой рака щитовидной железы по сравнению с контрольной в 5,73 раза без ухудшения качества жизни пациентов. С помощью использования у пациентов основной группы усовершенствованной методики экстрафасциальной тиреоидэктомии удалось избежать ятрогенных повреждений возвратного гортанного нерва, паращитовидных желез и других органов и структур шеи.

При проведении исследования лучевыми методами установлено, что чувствительность УЗИ для диагностики местно-распространенного рака щитовидной железы составляет - 99,05%, рентгенологических методов исследования - 67,21%, компьютерной томографии - 89,62%, магнитно-резонансной томографии - 100% и радионуклидных методов исследования - 57,78%. Последовательное использование этих методов для уточняющей диагностики экстратиреоидного распространения и визуализации рака щитовидной железы повышает чувствительность диагностики до 100%, специфичность до 91,89% и точность - до 91,89%.

Исследование перекисного окисления липидов в плазме крови наших пациентов выявило, что разнонаправленные изменения показателей ПОЛ и АОА непосредственно связаны со степенью дифференциации гистологической структуры опухоли и степенью тяжести общего состояния больного. Изучение морфофункциональных характеристик мембран эритроцитов показало, что у пациентов с РЩЖ утеряна функция и форма нормоцита, что может быть использовано в диагностике данного заболевания.

При гистологическом, гистохимическом и иммуноморфологическом исследовании удаленных щитовидных желез установлены особенности гистологических форм местно-распространенного рака щитовидной железы, которые отличаются показателем морфологического балла злокачественности, разработанном нами и объединяющем 7 параметров (размеры опухоли, характер ограничения опухоли капсулой, прорастание опухолью собственной капсулы щитовидной железы, метастазы в лимфатические узлы, инвазия сосудов, очаги некрозов, степень клеточной атипии), белково-синтетической активностью опухолевых клеток, морфо-функциональной активностью их ядер, содержанием генетического материала, степенью экспрессии аргирофильных белков, которые ассоциируются с областью ядрышковых организаторов, соотношением паренхимы и стромы, а также морфометрическими параметрами опухолевых клеток. С помощью комплексного иммуноморфологического исследования получены критерии дифференциальной диагностики анапластического рака щитовидной железы и неходжкинских злокачественных лимфом ЩЖ, такие как: больший при анапластическом раке ЩЖ в 1,60 раза показатель морфологического балла злокачественности, большее в 10,6 раза при лимфоме соотношение ядерно-цитоплазматического индекса, большая в 2,93 раза при анапластическом раке пролиферативная активность, а также большая в 52 раза интенсивность свечения лимфоидных клеток при лимфоме, по результатам типирования с моноклональными антителами СD45.

Использование полученных в результате исследования разработок позволило уменьшить летальность в отдаленном периоде после комплексного лечения в 3,52 раза, а у пациентов с низкодифференцированными формами местно-распространенного рака щитовидной железы - в 2,95 раза, что говорит об эффективности их внедрения.

Ключевые слова: местно-распространенный рак щитовидной железы, морфологическая верификация диагноза, модифицированная неоадъювантная химио-лучевая терапия, усовершенствованная экстрафасциальная тиреоидэктомия.

Summary

Gorbenko V. N. Diagnosis and complex treatment of locale - invasive thyroid cancer. - Manuscript.

These is for doctor's degree by specialty 14.01.07 - oncology. - Kharkov Medical Postgradual Academy, Kharkov, 2008.

The dissertation is devoted to the analysis of 316 cases of Thyroid cancer with extrathyroid extention. In the 1 part of the investigation, befor 1999 year only 11,31% pashients were radically surgycaly treated, but In the 2- th part cases, from 2000 year, there was 64,86%. The aim of the study was to use modify new adjuvant chemo - radiant therapy for reduce invasive thyroid cancer, and to apply new way surgical treatment without complications for the patients.

Results: During follow-up of 8 yr 229 patients were studied. In the 2-th group were died jn the 3,52 degree less then in the 1-th group, patients with anaplastic Thyroid cancer were died on 2,95 degree less then in the 1-th group.

Перелік умовних скорочень

РЩЗ - рак щитоподібної залози;

МПРЩЗ - місцево-поширений рак щитоподібної залози;

ЩЗ - щитоподібна залоза;

УЗД - ультразвукове дослідження;

КТ - комп'ютерна томографія;

МНХЛТ - модифікована неад'ювантна хемо-променева терапія;

МРТ - магнітно-резонансна томографія;

ЧАЕС - Чорнобильська атомна електростанція;

АІТ - аутоімунний тиреоїдит;

БОЯОР - білки, асоційовані з ядерцевими організаторами;

МБЗ - морфологічний бал злоякісності;

МКАТ - моноклональні антитела;

НХЗЛ - неходжкинська злоякісна лімфома;

РНК - рибонуклеїнова кислота;

ТАПБ - тонкоголкова аспіраційна пункціонна біопсія;

ЯЦІ - ядерно-цитоплазматичний індекс;

ПОЛ - перекисне окислення ліпідів;

ГТЕ - гемітиреоідектомія;

СРЩЗ - субтотальна резекція щитоподібної залози;

ЕФТЕ - екстрафасціальна тиреоідектомія;

ЛД - лімфодисекція;

ЦЛД - центральна лімфодисекція;

РФЛД - розповсюджена функціональна лімфодисекція;

ДК - дієнові кон'югати;

МДА - малоновий діальдегід;

АОА - антиоксидантна активність;

МКАТ - моноклональні антитіла;

ТТГ - тиреотропний гормон;

СОД - сумарна опромінювальна доза.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.