Вагітність і артеріальна гіпотензія

Аналіз отриманих результатів дозволив розробити диференційовану систему лікувально-профілактичних заходів, що включає лікувальне харчування (дієта з підвищеним вмістом білка, вітамінів групи В і С, застосування продукту високої біологічної активності «Релакс-Флора»); психологічну адаптацію (заняття з психологом); фізичні тренування; курс санаторно-курортного лікування; седативні і метаболічні засоби - кратал, триметазидин. „Релакс-Флора” - полісолодовий екстракт (містить суміш сухих екстрактів солодів ячменю, вівса, пшениці), збагачений лікарняними травами (корінь валеріани, шишки хмілю, ромашка, меліса), багатий на вітаміни, легкозасвоювані вуглеводи, білки, мінеральні речовини, рослинні ферменти, гормони і клітковину з харчовими волокнами, який сприяє підвищенню фізичної працездатності і якості життя, поліпшенню вегетативного гомеостазу, нормалізації показників симпато-адреналової системи. Вагітним індивідуально, з урахуванням толерантності до фізичного навантаження, призначали фізичні тренування у вигляді щоденної дистанційної ходьби і занять на велоергометрі за методикою, розробленою у відділенні серцево-судинної патології вагітних Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України. Фізичні тренування (в стаціонарі) виконувалися 3 рази на тиждень по 20 хвилин з інтенсивністю 75 % від індивідуально виконаної потужності при проведенні велоергометрії. З хворими проводилися заняття, під час яких психологом створювалась психоемоційна обстановка, що має достатню мотивацію, цікава для жінок і несе позитивний заряд; використовувалася і музикально-релаксаційна терапія. Для поліпшення функціонального стану і нормалізації метаболізму міокарда в комплекс лікування включався кратал (до складу якого входять глід, кропива собача та таурин) і триметазидин, який нормалізує енергетичний метаболізм клітин, здійснює антигіпоксичну дію по відношенню до клітин міокарда, сприяє збільшенню толерантності до фізичних навантажень. Крім вищезгаданих методів терапії, вагітні з гіпотензією проходили курс оздоровлення і лікування в спеціалізованому відділенні для вагітних у санаторії «Жовтень» (м. Київ). Нами розроблено спеціальні схеми санаторно-курортного лікування, які призначались вагітним диференційовано залежно від форми артеріальної гіпотензії. У комплекс лікування включалися лікувальні фізичні фактори - кліматичні, фізіотерапевтичні (електрофорез із кофеїном, лазерне опромінення крові, гіпобаротерапія, дарсонвалізація волосистої частини голови, лампа Біоптрон, електросонтерапія) і бальнеологічні (гідролазерний душ, кисневі та морські ванни). Застосування методів санаторно-курортної реабілітації сприяє поліпшенню агрегаційних властивостей еритроцитів і тромбоцитів, позитивно впливає на ендотелій судин, що призводить до нормалізації кровообігу в мікроциркуляторному руслі; збільшує насичення тканин киснем; обумовлює виділення біологічно активних речовин і медіаторів та підвищує тонус вен; активізує серотонінергічні нейрони, впливає на судиноруховий центр, а також спричиняє тонізуючу, вазоактивну та оздоровчу дію.

Ефективність лікувально-профілактичних заходів вивчено у 103 хворих з гіпотензією, з них 62 жінкам (основна група) провели розроблений нами комплекс лікування і 41 хвора (група порівняння) одержувала лише симптоматичну терапію (елеутерокок за показниками). Контрольну групу склали 35 здорових вагітних.

Покращання стану вагітних (нормалізація артеріального тиску, відсутність або зменшення скарг на слабкість, запаморочення, швидку втомлюваність, пригніченість та ін.) відмічено у 87,1 % вагітних, які лікувалися за розробленою нами системою (основна група) проти 70,7 % жінок групи порівняння. Спостерігалось достовірне підвищення систолічного (115,8±2,7 мм.рт.ст. в основній групі і 98,4±3,4 мм.рт.ст. у групі порівняння), діастолічного (76,9±2,3 мм рт.ст. і 62,6±4,1 мм рт.ст., відповідно, р<0,05), середнього АТ (89,9±2,8 мм рт.ст. і 74,5±3,8 мм рт.ст., р<0,05) та загального периферичного опору судин (1306,3±27,6 дин·с·см^-5 і 1190,1±20,7 дин·с·см^-5, р<0,05). Аналіз показників функціонального стану систем, що беруть участь у механізмах регуляції судинного тонусу і формуванні пристосовних реакцій у материнсько-плодовому комплексі виявив, що у хворих основної групи вміст АКТГ і кортизолу вищий, ніж у вагітних групи порівняння (рівень АКТГ 76,81±3,12 пг/мл в основній групі і 57,92±4,21 пг/мл в групі порівняння, р<0,05; кортизолу - 857,44±32,16 і 684,15±37,29 нмоль/л, відповідно, р<0,05), але нижчий, ніж у жінок з нормальним рівнем артеріального тиску (89,42±3,62 пг/мл і 947,37±50,86 нмоль/л). Концентрація серотоніну після проведеної терапії збільшувалась (161,06±6,12 нг/мл в основній групі і 134,62±6,37 нг/мл в групі порівняння, р<0,05). Розроблена комплексна терапія позитивно впливає і на біосинтез простаноїдів, що виражається в зменшенні рівня простацикліну і збільшенні вмісту тромбоксану. При цьому змінювався і коефіцієнт Пц/Тк - в основній групі він нижчий (1,4), ніж у групі порівняння (1,7). Під впливом комплексної терапії відзначалось посилення кровообігу в плечовій артерії: приріст швидкості кровообігу складав 49,82±1,74 % в основній групі, що не відрізняється від показників у здорових вагітних (р>0,05) і 27,34±1,59 % у групі порівняння (р<0,05), що побічно свідчить про значне поліпшення показників ендотеліальної функції судинної системи і реології крові. Розроблена схема лікувально-профілактичних заходів впливає і на функцію фето-плацентарного комплексу, що проявляється в більш високому вмісті в сироватці крові плацентарного лактогену (6,58±0,24 мкг/мл в основній групі проти 4,95±0,18 мкг/мл в групі порівняння, р<0,05), прогестерону (121,13±4,33 нг/мл і 79,16±3,72 нг/мл, відповідно, р<0,05), естріолу (73,22±2,67 нмоль/л і 53,45±3,15 нмоль/л, р<0,05) та естрадіолу (51,77±1,87 нмоль/л і 33,12±1,91 нмоль/л, р<0,05).

Проведений порівняльний аналіз показників перебігу вагітності і пологів у жінок з гіпотензією свідчить про високу ефективність розроблених лікувально-профілактичних заходів. У вагітних з артеріальною гіпотензією знижується частота ускладнень вагітності і пологів, дистресу плода і захворюваності новонароджених. У результаті застосування розробленого комплексу майже вдвічі знизилася частота ранніх гестозів (16,1 % в основній групі проти 31,9 % у групі порівняння, р<0,05) і прееклампсії (12,9 % і 24,4 %, відповідно, р<0,05), значно рідше відзначалися ознаки загрози переривання вагітності (14,5 % і 28,6 %, р<0,05), плацентарної недостатності (14,5 % і 23,8 %, р<0,05), слабкості пологової діяльності (6,5 % і 14,3 %, р<0,05), дистресу плода (12,9 % і 24,4 %, р<0,05). Таким чином, результати проведених досліджень у вагітних з артеріальною гіпотензією вказують на позитивний вплив розробленого комплексу лікувально-профілактичних заходів на перебіг вагітності, пологів, стан плода і новонародженого, а також на функціонування систем, що впливають на судинний тонус, обумовлюють рівень артеріального тиску і приймають участь у формуванні адаптаційних процесів. Це дає підставу рекомендувати розроблений комплекс профілактичних заходів для широкого застосування в акушерській практиці.

Висновки

У дисертації наведено нове вирішення наукової проблеми, що полягає у теоретичному узагальненні результатів вивчення особливостей патогенезу артеріальної гіпотензії у вагітних і удосконаленні методів діагностики, патогенетичному обґрунтуванні і розробці системи лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень.

Артеріальна гіпотензія у вагітних супроводжується значною кількістю ускладнень вагітності та пологів: загроза переривання (36,3 % проти 6,3 % у здорових); прееклампсія (28,5 % і 5,0 %); плацентарна недостатність (25,1 % і 5,0 %), дистрес плода (27,3 % і 5,0 %); затримка росту плода (7,9 %); слабкість пологової діяльності (14,7 % і 2,5 %), асфіксія новонародженого (36,9 % і 11,3 %), частота і тяжкість яких визначається характером і рівнем гіпотензії, глибиною порушень нейрогуморальних і гормональних механізмів регуляції судинного тонусу.

Добове моніторування артеріального тиску виявило порушення циркадного ритму САТ/ДАТ з надмірним зниженням артеріального тиску в періоді сну (гіпотонічне навантаження: САТ - 16,3 % і ДАТ - 15,8 % проти 7,8 % і 6,2 % у здорових), що дозволяє вчасно діагностувати гемодинамічні порушення з ранніх термінів гестації.

Холтеровське моніторування ЕКГ з аналізом варіабельності серцевого ритму і оцінкою клінічних даних дозволяє диференціювати такі схожі за проявами захворювання, як артеріальна гіпотензія і нейроциркуляторна астенія за гіпотонічним типом.

Порушення центральної і внутрішньосерцевої гемодинаміки та зниження скоротливої функції міокарда призводять до змін матково-плацентарно-плодового кровообігу у вагітних з артеріальною гіпотензією, що надає несприятливі гемодинамічні умови для його становлення та розвитку і сприяє підвищенню частоти плацентарної недостатності (25,1 %) та перинатальної патології (27,3 %).

У вагітних з гіпотензією має місце погіршення якості життя (середні параметри якої в 2,5 рази нижчі, ніж у здорових), пов'язані з їх особистісними характеристиками (зниження настрою, почуття пригніченості, занепокоєння, погіршення повноцінного сну), зниженням працездатності і толерантності до фізичного навантаження. Виявляються істотні відхилення психологічного стану, проявом чого є підвищена тривожність, готовність сприймати багато ситуацій як проблемні, зниження загальної активності і настрою, виникнення депресій.

Зміни активності гіпофізарно-наднирникової системи (зниження концентрації кортизолу, АКТГ), ренін-ангіотензин-альдостеронової і симпато-адреналової систем (зниження рівня адреналіну, норадреналіну), зменшення вмісту серотоніну, підвищення рівня простацикліну, зниження концентрації тромбоксану і майже в 2 рази збільшення коефіцієнта простациклін/тромбоксан свідчать про порушення балансу між вазодилатирующою і вазоконстрикторною дією простаноїдів, що призводить до погіршення мікроциркуляції та змін у судинному руслі плаценти. Виражені зміни стану систем, які впливають на судинний тонус і приймають участь у формуванні адаптаційних процесів при артеріальній гіпотензії можуть бути прогностичними маркерами розвитку акушерських і перинатальних ускладнень.

При артеріальній гіпотензії має місце ендотеліальна дисфункція, проявом якої є підвищення вмісту ендотеліну-1, концентрації L-аргініну і зниження рівня стимульованої продукції NO. Виявлено зворотний зв'язок між продукцією оксиду азоту і рівнем артеріального тиску (r=-0,406). На фоні порушення стану нітрооксидергічної системи при гіпотензії має місце достовірне зниження в 2 рази судинорухової функції плечової артерії і приросту швидкості кровотоку. Ознаки дисфункції ендотелію виявляються за 7-8 тижнів до клінічних проявів плацентарної недостатності за даними УЗД і допплерометрії. Зниження ендотеліальної відповіді на стрес свідчить про зменшення у вагітних адаптивних можливостей функціонуючих систем, у тому числі і тих, що підтримують адекватний рівень мікроциркуляції в системі мати-плацента-плід.

Гіпотензія у вагітних супроводжується порушенням функціонального стану фето-плацентарного комплексу, на що вказує пригнічення гормональної функції (зниження рівня плацентарного лактогену, прогестерону, естрадіолу, естріолу), зменшення показників біофізичного профілю плода, погіршення материнсько-плацентарно-плодової гемодинаміки, морфологічні і гістологічні зміни плаценти. Морфологічна картина плацент виявляє деструкцію значної кількості паренхіматозних елементів і порушення мікроциркуляції, що призводить до розвитку плацентарної недостатності, наслідком чого є порушення стану плода і новонародженого.

Розроблена диференційована система лікувально-профілактичних заходів, що включає психологічну і фізичну реабілітацію, санаторно-курортне оздоровлення та засоби, спрямовані на нормалізацію судинного тонусу, сприяє зниженню кількості ускладнень вагітності і пологів: частоти загрози переривання (14,5 % проти 28,6 % у групі порівняння), прееклампсії (12,9 % і 24,4 %, відповідно), дистресу плода (12,9 % і 24,4 %), передчасних пологів (4,8 % і 9,8 %), слабкості пологової діяльності (6,5 % і 14,3 %), асфіксії новонароджених (17,7% і 34,2 %), що надає підставу рекомендувати її для широкого впровадження в практику.

Практичні рекомендації

Вагітні з артеріальною гіпотензією повинні бути віднесені до групи підвищеного ризику перинатальної патології і знаходитися під постійним спостереженням акушера-гінеколога, кардіолога, психолога.

Зважаючи на високу діагностичну цінність добового моніторування артеріального тиску, вагітним з гіпотензією рекомендовано проводити його із ранніх термінів гестації для уточнення діагнозу, визначення рівня і добових коливань АТ, що дозволить вчасно підібрати комплекс лікувально-профілактичних заходів.

З метою раннього виявлення дисфункції ендотелію доцільно проводити пробу з реактивною гіперемією (допплерометрія) a.brachialis у динаміці гестації, так як ознаки порушень виявляються за 7-8 тижнів до клінічних проявів плацентарної недостатності (за даними УЗД і допплерометрії плода).

Застосовувати розроблену систему лікувально-профілактичних заходів, що включає:

лікувальне харчування (зі збільшеним вмістом білка, вітамінів групи В і С), продукт високої біологічної активності «Релакс-Флора», по 2 капсули 3 рази в день;

фізичні тренування з урахуванням толерантності до фізичних навантажень за тестом з 6-ти хвилинною ходьбою або з інтенсивністю 75 % від індивідуально виконаної потужності під час ВЕМ. З метою підготовки до пологів доцільно дистанційна ходьба 2 рази на добу по 30 хвилин;

заняття із психологом;

метаболічні і седативні засоби: кратал - по 1 табл 3 рази на день; триметазидин - по 1 табл. 2 рази на день;

курс санаторно-курортного лікування (до 32 тижнів вагітності).

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

Особливості перебігу вагітності та пологів при артеріальній гіпотензії (Клініко-статистичний аналіз) // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2005. - № 1. - С. 63-65.

Функціональний стан гіпофізарно - тиреоїдної системи у вагітних з артеріальною гіпотензією // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2005. - № 6. - С 28-31.

Состояние плода и новорожденного у женщин с артериальной гипотензией // Перинатологія та педіатрія. - 2005. - № 4. - С. 33-35.

Артериальная гипотензия и беременность (обзор литературы) // Здоровье женщины. - 2005. - № 4 (24). - С. 51-54.

Значение анализа вариабельности и нарушений сердечного ритма у беременных с кардиоваскулярной патологией // Перинатология и педиатрия. - 2006. - № 1. - С. 9-11. (співавт.: Лукьянова И.С., Вержанская Т.Р.) - аналіз отриманих результатів, статистична обробка даних.

Особенности маточно-плацентарного и плодового кровообращения при артериальной гипотонии у беременных по данным допплерометрии // Перинатологія та педіатрія. - 2006. - № 3 (27). - С. 81-83. (співавт.: Е.Н. Дзюба) - аналіз отриманих результатів ультразвукового дослідження, підготовка статті до друку.

Роль функциональных проб в оценке состояния сосудистого тонуса при артериальной гипотонии у беременных // Репродуктивное здоровье женщины. - 2006. - № 3 (28). - С. 71-72. (співавт.: Б.А. Тарасюк, Н.И. Гончаренко) - аналіз отриманих результатів допплерометричного дослідження.

Ведення вагітності і пологів у жінок з порушеннями серцевого ритму // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2006. - Т.11, № 3. - С. 45-46. (співавт.: Лиманська А.Ю., Кульчицький С.К., Пап С.О) - збір матеріалу, статистична обробка даних.

Суточный профиль артериального давления при гипотонии у беременных // Запорожский медицинский журнал. - 2006. - № 4. - С. 121-123.

Изменение гемокардиодинамики у беременных с артериальной гипотензией // Медико-соціальні проблеми сім'ї. - 2006. - Т.11, № 2. - С. 3-6

Психологічний стан вагітних з артеріальною гіпотонією // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2006. - № 5. - С. 76-78. (співавт.: Н.А. Татенко) - збір первинного матеріалу, статистична обробка даних.

Эффективность психотерапевтического лечения в психологической адаптации беременных с артериальной гипотонией // Запорожский медицинский журнал. - 2006. - № 6. - С. 41-43 (співавт.: Н.А. Татенко) - аналіз анкетування вагітних з гіпотензією, розробка комплексу терапії.

Акушерські та кардіологічні аспекти ведення вагітності і профілактики перинатальної патології при первинній легеневій гіпертензії // Вісник наукових досліджень - 2006. - № 2. - С.9-11. (співавт.: Л.Б. Гутман, О.О. Мініна) - статистична обробка даних, підготовка статті до друку.

Функциональное состояние эндотелия у беременных с артериальной гипотонией // Здоровье женщины. - 2006. - № 4(28). - С. 91-93 (співавт.: Н.И. Гончаренко) - аналіз отриманих результатів допплерометричного дослідження, їх статистична обробка.

Показатели простациклин-тромбоксановой системы у беременных с артериальной гипотонией // Репродуктивное здоровье женщин. - 2006. - № 4. - С. 104-105.

Санаторно-курортное оздоровление и лечение беременных с артериальной гипотензией // Запорожский медицинский журнал. - 2007. - № 3. - С. 52-55 (співавт.: Л.Б.Гутман, В.Е.Дашкевич, Н.И. Тофан) - розробка комплексу санаторно-курортної реабілітації, аналіз ефективності лікування.

Состояние гипофизарно-надпочечниковой системы у беременных с артериальной гипотензией // Запорожский медицинский журнал. - 2007. - № 2. - С. 61-63.

Эффективность комплексного лечения беременных с артериальной гипотензией // Репродуктивное здоровье женщин. - 2007. - № 1. - С. 113-114 (співавт.: В.Ф. Лапшин) - аналіз ефективності терапії.

Ренин-ангиотензин-альдостероновая система у беременных с артериальной гипотензией // Здоровье женщины. - 2007. - № 1. - С. 92-93.

Серотонинэргическая и симпато-адреналовая системы у беременных с артериальной гипотонией // Український медичний альманах. - 2007. - Т. 10, № 1. - С. 17-18 (співавт.: Ю.В.Давыдова, В.А.Битаева, Е.А. Минина) - збір матеріалу, проведення аналізу отриманих результатів.

Содержание гормонов фетоплацентарного комплекса у беременных с артериальной гипотонией // Перинатологія та педіатрія. - 2007. - № 1 (29). - С.39-41.

Вплив ендотеліальних факторів на перебіг вагітності у хворих з артеріальною гіпотонією // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2007. - № 1. - С. 80-82 (співавт.: Т.В. Радош, Н.Р. Косинчук) - збір первинного матеріалу, статистична обробка даних, формулювання висновків.

Стан симпато-адреналової та серотонінергічної систем у вагітних з патологічним прелімінарним періодом // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Киев, “Феникс”. - 2001. - С. 554-556. (співавт.: Савченко С.Є., Бондаревський Я.А) - збір матеріалу, аналіз отриманих даних.

Суточный мониторинг артериального давления у беременных с артериальной гипотонией // Зб.наук.праць акуш.-гінек. України. - К.: „Інтермед”, 2006. - С. 9-12.

Оценка качества жизни у беременных с артериальной гипотонией // Збірн. наук.праць НМАПО ім. П.Л.Шупика . - К., 2006. - Вип.15.- С.76-80. (співавт.: В.Е.Дашкевич) - формулювання висновків, підготовка до друку.

Варіабельність серцевого ритму у вагітних жінок з артеріальною гіпотензією // Збірн. наук.праць «Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики”. - Київ-Луганськ, 2007. - Вип. 14. - С. 5-9 (співавт.: Т.Р. Вержанська) - аналіз отриманих результатів, статистична обробка даних.

The immunologic peculiarities of maternal-fetal interrelations in arterial hypertension // XVII FIGO World Congress of Gynecology and Obstetrics. - 2003. - P.88. (співавт.: J. Krut, V. Dashkevich, M. Dvulit, V. Shafarchuk) - збір первинного матеріалу, аналіз даних, формулювання висновків.

The period of labor in pregnant after the combined therapy of thyroid cancer // International Forum “ Birth 2005”, Rome, 8-11 June 2005. - P. 79. (співавт.: J.Davydova, Т.Kolomyichenko, M.Kyrilchuk) - збір первинного матеріалу, аналіз даних.

Спосіб диференційованого лікування вагітних з артеріальною гіпотензією // Патент на корисну модель № 24456. Бюл. № 9, 25.06.2007 (співавт.: Л.Б.Гутман, В.Є.Дашкевич, Н.І.Тофан) - основна ідея, статистична обробка даних.

Анотація

Апресова К.Г. Вагітність і артеріальна гіпотензія (патогенез, профілактика і лікування ускладнень). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія - Державна установа „Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України”. Київ, 2008.

У роботі представлено патогенетичне обґрунтування й розробка комплексу лікувально-профілактичних заходів для вагітних з артеріальною гіпотензією.

Вперше на основі комплексного обстеження 253 вагітних з гіпотонією (з них 128 з хронічною, 83 - гестаційною формою артеріальної гіпотензії і 42 - з нейроциркуляторною астенією за гіпотонічним типом) одержано нові дані про особливості патогенезу артеріальної гіпотензії у вагітних і стан основних систем, що впливають на судинний тонус та формування процесів адаптації: гіпофізарно-наднирникової, симпато-адреналової, ренін-ангіотензин-альдостеронової, серотонінергічної, а також простациклін-тромбоксанової систем.

Вперше проведене дослідження ендотеліальних факторів виявило наявність ендотеліальної дисфункції у вагітних з артеріальною гіпотензією, ознаки якої виявляються за 7-8 тижнів до клінічних проявів плацентарної недостатності за даними УЗД і допплерометрії.

Проведений аналіз якості життя, особливостей психологічного стану, толерантності до фізичних навантажень вагітних з артеріальною гіпотензією дозволив розробити принципи психопрофілактики і фізичної реабілітації.

Показано високу діагностичну цінність методу добового моніторування артеріального тиску з ранніх термінів гестації, що дозволяє своєчасно провести лікувально-профілактичні заходи.

Вперше дана комплексна оцінка стану фето-плацентарного комплексу при артеріальній гіпотензії у вагітних, виявлено особливості матково-плацентарно-плодової гемодинаміки, що свідчать про наявність значних порушень у кровообігу плода, зниження показників біофізичного профілю плода, порушення гормональної функції (зниження рівня стероїдних гормонів).

Створена система організаційних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на корекцію виявлених нейрогуморальних і гормональних зрушень, покращання якості життя і психоемоційного стану (підвищення толерантності до фізичного навантаження). Створена система дозволяє знизити частоту ускладнень з боку матері і плода при артеріальній гіпотензії.

Ключові слова: вагітність, артеріальна гіпотензія, перинатальна патологія, профілактика, лікування.

Аннотация

Апресова К.Г. Беременность и артериальная гипотензия (патогенез, профилактика и лечение осложнений). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Государственное учреждение «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины». Киев, 2008.

В работе представлено теоретическое обобщение и новое решение научной проблемы, выражающееся в определении отдельных звеньев патогенеза артериальной гипотензии у беременных и разработке системы лечебно-профилактических мероприятий, направленных на снижение частоты акушерских осложнений и перинатальной патологии. Впервые на основании комплексного обследования в динамике 253 беременных с гипотонией (из них 128- с хронической, 83 - с гестационной формой артериальной гипотензии и 42- с нейроциркуляторной астенией по гипотоническому типу) показаны особенности функционального состояния основных систем регуляции сосудистого тонуса и формирования адаптационных процессов. Проведена оценка качества жизни, особенностей психологического состояния и толерантности к физическим нагрузкам женщин с артериальной гипотензией, разработаны принципы психопрофилактики, физической реабилитации и коррекции выявленных изменений.

Показана высокая диагностическая ценность метода суточного мониторирования артериального давления, позволяющего на ранних сроках гестации прогнозировать возможность развития плацентарной недостаточности. Выявлено, что у беременных з АГ в ночное время отмечается достоверное снижение АД, что характеризует начальные проявления дискоординации центральных механизмов регуляции сосудистого тонуса.

Представлены новые данные о состоянии симпато-адреналовой, гипофизарно-надпочечниковой, ренин-ангиотензин-альдостероновой, серотонинэргической, а также простациклин-тромбоксановой систем. Выявленные особенности гормональных и гуморальных взаимоотношений у беременных при артериальной гипотензии свидетельствуют об их сниженной функциональной активности, что приводит к развитию различных осложнений беременности, родов, патологии плода и новорожденного.

Впервые проведенный анализ состояния биорегуляторной системы L-аргинин/оксид азота свидетельствует о наличии эндотелиальной дисфункции у беременных с артериальной гипотензией, снижении адекватной сосудодвигательной реакции, особенно при гестационной форме гипотензии. При этом признаки дисфункции эндотелия выявляются за 7-8 недель до клинических проявлений плацентарной недостаточности по данным УЗИ и допплерометрии.

На основании комплексного изучения состояния беременной и фето-плацентарного комплекса показаны особенности маточно-плацентарно-плодовой гемодинамики при артериальной гипотензии, свидетельствующие о наличии значительных сдвигов в кровообращении плода. Выявлены значительные изменения гормональной функции (снижение уровня стероидных гомонов), морфологии и гистологии плаценты, что указывает на развитие плацентарной недостаточности.

Сформулированы принципы и разработана система дифференцированного лечения беременных с артериальной гипотензией, которая включает лечебное питание, применение продукта высокой биологической активности «Релакс-флора», психотерапевтические методы, индивидуально подобранные физические тренировки с учетом толерантности к физическим нагрузкам, назначение препаратов кратал и предуктал, способствующие улучшению сократительной функции миокарда и нормализации его метаболизма, а также курс санаторно-курортного оздоровления. Выявление взаимосвязей между нарушением центральной гемодинамики и кровотоком в системе мать-плацента-плод, нейрогуморальными и эндотелиальными факторами регуляции сосудистого тонуса позволило обосновать новые подходы к профилактике и терапии осложнений у беременных с артериальной гипотензией. Предложенные лечебно-профилактические мероприятия позволили снизить частоту акушерских и перинатальных осложнений

Ключевые слова: беременность, артериальная гипотензия, перинатальная патология, профилактика, лечение.

Summary

Apresova K.G. The pregnancy and arterial hypotonia (pathogenesis, prophylactic methods and treatment of complications). - Manuscript.

Thesis for competition of academic degree of Doctor of Medical Sciences on the specialitiy 14.01.01- Obstetrics and Gynecology, State establishment “Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology Academy of Medical Sciences of the Ukraine”. Kiev, 2008

There were represented the pathogenetic substantiation and complex of medical preventive actions for pregnant women with arterial hypotonia.

Based on the complex investigation of 253 pregnant women with hypotonia (from them 128-with chronic arterial hypotension, 83 - with hypotonia during pregnancy and 42 - with neurocirculatory asthenia) are shown features of functional condition of the basic systems of regulation of a vascular tonus and formation of adaptable processes.

For the first time there were carried out the estimation of the quality of a life, features of a psychological condition of the woman with an arterial hypotonia were investigated, principles of psycho-prophylactis for correction of the revealed changes are developed. There were studying a degree of tolerance to physical burden.

It is shown high diagnostic value of a method of daily monitoring of arterial pressure, revealing hemodynamics disorders from early terms of the pregnancy.

For the first time there were investigate the endothelian factors of regulation of a vascular pressure .

It is shown that attributes of dysfunction of endothelian determined 7-8 weeks prior to occurrence of clinical attributes of placental insufficiency according to ultrasonic research .

There were investigate the state of fetal and placental complex, determined the peculiarity of uterine-placental-fetus hemodynamic in pregnant with this pathology.

There were elaborate the system of pathogenetic treatment and reabilitation methods for pregnant with this pathology.

Key words: pregnancy, arterial hypotonia, perinatal pathology prophylactic, treatment.

Размещено на Allbest.ru