Перинатальна диспансеризація плода, прогнозування невідкладних станів і особливостей адаптації новонароджених

На підставі даних всебічного об'єктивного обстеження стану здоров'я матері і плода та анамнестичних даних (всього 23 ознаки) була розроблена математична модель для оцінки ризику розвитку у новонародженого дизадаптаційного синдрому й асфіксії з точністю прогнозу 89,2 %.

Усі застосовані методи дослідження були формалізовані, і розроблена прогностична "матриця", де кожний з параметрів мав визначену інформаційну вагу і три можливих варіанти відповіді, яким відповідав визначений бал (0, 1 або 2). Значення інформаційної ваги кожного досліджуваного параметра були розраховані за допомогою багатофакторного і дискримінантного аналізів. Розрахунок суми балів (S) у кожному конкретному випадку проводився за приведеною нижче формулою, що представляє собою суму добутків інформаційної "ваги" оцінюваного параметра на значення балу одного з трьох його можливих станів:

S = X₁x2,361 + X₂x1,253 + Х₃х2,436 + Х₄хЗ,251 + Х₅х4,182 + Х₆х2,657 + Х₇х4,453 + Х₈х2,241 + X₉x3,112 + Х₁₀х2,813 + Х₁₁хЗ,7015 + Х₁₂х2,5485 + Х₁₃х4,733 + X₁₄x6,068 + Х₁₅х6,137 + X₁₆x5,0364 + X₁₇x4,8544 + X₁₈x3,5801 + X₁₉x4,556 + X₂₀x4,733 + Х₂₁х4,3082 + Х₂₂х5,2184 + Х₂₃х5,5218

де X₁ - кількість мимовільних викиднів в анамнезі; Х₂ - кількість передчасних пологів в анамнезі; Х₃ - кількість мертворождений і/або ранньої неонатальной смерті в анамнезі; Х₄ - характер інфекції; X₅ - виразність клінічних ознак; Х₆ - ступінь дисбітичних порушень; X₇ - гормональна реакція ФПК; Х₈ - індекс напруги плода;Х₉ - показники венозного кровотоку в системі мати-плід; Х₁₀ - індекс напруги матері; X₁₁ - пропорційність розвитку плода; Х₁₂ - дихальна активність плода; Х₁₃ - рухова активність; X₁₄ - тонус плода; X₁₅ - ехоознаки інфекційної поразки плода; Х₁₆ - маловоддя; X₁₇ - багатоводдя; X₁₈ - структурні особливості плаценти; Х₁₉ - базальна частота серцевих скорочень плоду; X₂₀ - амплітуда миттєвих осциляцій; Х₂₁ - наявність акцелерацій; Х₂₂ - наявність децелерацій; Х₂₃ - показники артеріального кровоплину в системі мати-плацента-плід.

В залежності від результату пологів була визначена сума балів, при якій у даної вагітної прогнозувалося народження дитини даної клінічної групи. Для 1 підгрупи вагітних сума балів склала від 0 до 10 ум.од.; для 2 підгрупи: від 10 до 30 ум.од.; для 3 підгрупи: від 30 до 50 ум.од.

Таким чином, на підставі математичного моделювання була визначена інформаційна "вага" кожного критерія, що дозволило прогнозувати перинатальні ускладнення у новонароджених в залежності від стану вагітної та її плода.

Використання меншого набору даних, наприклад, віку вагітної і номера вагітності за рахунком, дозволило побудувати більш просту прогностичну модель, застосування якої доступно в жіночій консультації на етапах попереднього нагляду вагітної. Однак, ця модель характеризувалася низькою прогностичною цінністю - 63,5 %.

Застосування нейромежевого моделювання (рис. 3) дозволило одержати досить потужну прогностичну модель. Багатошаровий персептрон, що складається з 7 нейронів на вході і 11 нейронів у схованому модулі, на підставі семи ознак (вік вагітної, вагітність за рахунком, наявність/відсутність прееклампсії, цукрового діабету, хронічної фетоплацентарної недостатності, цитомегаловірусної інфекції і герпесвірусної інфекції) у 89,2 % випадків дозволяє спрогнозувати народження дітей з дизадаптаційним синдромом або з асфіксією. Емпірично розрахована надійність моделі склала 84,0%.

Для розробки і наукового обґрунтування алгоритмів перинатального диспансерного спостереження плода, критеріїв прогнозу стану плода в пологах, критеріїв вибору тактики розродження вивчені 2 групи вагітних високого ризику і їх плодів: І група - підлягала диспансеризації, ІІ група - до впровадження диспансеризації.

Групи були порівнянні одна з одною за багатьма параметрами, ознаками і за кількістю спостережень. Вагітні порівнюваних груп вірогідно не відрізнялися за віком, терміном гестації, обтяженому акушерському і соматичному анамнезу, обтяженому плину даної вагітності. Новонароджені обох груп не відрізнялися за статтю й антропометричними даними.

Відмінності відзначені в показниках мертвонародженості (4,4 % у ІІ групі проти 1,1 % у І), ранньої неонатальної смертності (5,5 % і 1,1 % відповідно) і неонатальної смертності (1,1 % і 0). Достовірні відмінності були виявлені в частоті тяжкої (р=0,0255) і середньої тяжкості асфіксій (р=0,0022) і постгіпоксичних ускладнень (р=0,0067), причому перераховані вище стани вірогідно частіше відзначалися в ІІ групі. В І групі було вірогідно більше малюків (р=0,0004), народжених без асфіксії.

Проведений аналіз спостереження за станом плода і новонародженого в антенатальному, інтранатальному та у ранньому неонатальному періодах дозволили розробити алгоритм перинатальної диспансеризації плода (рис.4).

З метою зниження перинатальної захворюваності і смертності новонароджених, а також поліпшення здоров'я населення і поліпшення демографічної ситуації в Донецькій області, була розроблена методика перинатальної диспансеризації плода, яка стала складовою частиною регіональної програми виходу з демографічної кризи «Репродуктивне здоров'я населення Донбасу: проблеми і шляхи рішення».

Методика перинатальної диспансеризації плода була розроблена і впроваджена в ДРЦОМД у 2002 році. Однією з задач дослідження була оцінка ефективності даної методики, тобто кількісна і якісна оцінка показників перинатальної захворюваності та смертності до і після впровадження даної методики. Ураховуючи сучасні вимоги і введення з 1 січня 2007 року в Україні реєстрації новонароджених із 500 г і 22-х тижнів гестації, впроваджена методика виявилася актуальною.

Вивчені 2 групи вагітних високого перинатальног ризику: 91 вагітна групи високого ризику і розроджені у 1998 - 1999 рр. (1 група), і 89 вагітних з перинатальною диспансеризацією плода, які розроджені в Донецькому регіональному центрі охорони материнства та дитинства у 2004 - 2005 рр. (2 група).

Досліджені групи були порівнянні одна з одною по багатьом параметрам, ознакам і по кількості. Вагітні порівнюваних груп вірогідно не відрізнялися за віком, терміном гестації, обтяженому акушерському і соматичному анамнезу, обтяженому перебігу даної вагітності і методу розродження. Немовлята обох груп не відрізнялися по половій ознаці й антропометричним даним. Вірогідних відмінностей не відзначено в показниках мертвонароджуваності, ранньої неонатальної і неонатальної смертності, хоча в абсолютних цифрах відмінності малися. Достовірні відмінності були виявлені в частоті важкої (р=0,0255) і середньої ваги асфіксій (р=0,0022) і постгіпоксичних ускладненнях (р=0,0067), причому перераховані вище стани вірогідно частіше відзначалися в першій групі. В другій групі вірогідно більше (р=0,0004) немовлят, народжених без асфіксії.

Перинатальна диспансеризація плода, на нашу думку, це комплекс діагностичних і організаційно-профілактичних заходів, спрямованих на ранню діагностику порушень стану плода, виділення груп ризику вагітних і їх плодів, своєчасну пренатальну допомогу, оптимальних методів і термінів розродження, прогнозування критичних станів новонароджених з метою зниження перинатальних втрат.

Дизайн системи перинатальної диспансеризації плода:

1-й етап - додаткове впровадження постійно діючого перинатального аудиту до офіційної статистики перинатальної смертності.

2-й етап - використання сучасних морфологічних, гістологічних, гістохімічних, поляризаційно-оптичних і імуно-гістохімічних методів при патологоанатомічних дослідженнях перинатальних втрат.

3-й етап - визначення груп ризику вагітних і їх плодів починаючи з 22 тижнів гестації на етапі жіночої консультації.

4-й етап - впровадження і застосування методу фетальної пульсоксиметрії в інтранатальному періоді по розробленому алгоритму.

5-й етап - визначення уровня макро- і мікроелементів у пуповинній крові новонароджених у залежності від екологічної зони.

6-й етап - розробка і впровадження методів прогнозування невідкладних станів і дизадаптаційних синдромів у новонароджених.

7-й етап - впровадження карт обстеження, спостереження і лікування новонароджених, в залежності від стану при народженні.

8-й етап - застосування нових технологій при невідкладних станах у дітей (адекватна своєчасна первинна реанімація, застосування сурфактантної терапії, ШВЛ, підтримка температурного режиму)

9-етап - впровадження методики та її ефективність.

Проведена експертна оцінка якості надання допомоги в перинатальному періоді незалежними експертами дозволила виділити керовані категорії, що впливають на основні показники ПС.

Основним недоліком акушерської допомоги з'явилася відсутність або неповна профілактика респіраторного дистрес-синдрому в 52,5 % випадків, що в частині спостережень було обумовлено пізнім надходженням вагітних у стаціонар наприкінці першого періоду пологів. При аналізі карт новонароджених у 21,4% випадків виявлені порушення при первинній реанімації, у 23,0 % - порушення контролю температури тіла й у 20,5 % запізнення з початком ШВЛ.

Вважаючи на те, що застосовувані в даний час методи діагностики недостатньо специфічні щодо гіпоксичного стану плода, впровадили в практику метод фетальної пульсоксиметрії. Даний метод дозволив вчасно, вірогідно і неінвазивно діагностувати гіпоксичні стани плода в 24 випадках (40,1%) і змінювати тактику надання допомоги в пологах в інтересах плода. Даний метод дозволив уникнути необґрунтованих оперативних втручань у 14 випадках (23,7 %), а його практичне застосування дозволяє поліпшити результати пологів для матері і новонародженого. При ситуації, коли тривалість зниження сатурації менше 30% спостерігається 3 хв. або більше, потрібно негайно приймати рішення щодо тактики надання допомоги плоду.

Метод ФПО дозволив вчасно, вірогідно і неінвазивно діагностувати гіпоксічний стан плода в 24 випадках і змінювати тактику надання допомоги в пологах в інтересах плода. Даний метод дозволив уникнути необґрунтованих оперативних втручань у 14 випадках, а його практичне застосування дозволяє поліпшити результати пологів для матері і новонародженого. Запропонована і впроваджена методика перинатальної диспансеризації плода і новонародженого дозволила знизити в Донецьком регіональному центрі охорони материнства та дитинства захворюваність на 25,8 %, ранню неонатальну смертність - на 30,8 %.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлене нове рішення актуальної проблеми сучасної перинатології і неонатології - зниження перинатальної захворюваності і смертності новонароджених шляхом впровадження системи перинатальної диспансеризації плода, що включає проведення перинатального аудита, вивчення перинатального анамнезу і факторів ризику, визначення стану плода в пологах і прогнозування критичних станів новонародженого в ранньому неонатальному періоді та проведення відповідних організаційно-профілактичних заходів.

1. Доповнення офіційної статистики даними перинатального аудита на основі Балтійської класифікації перинатальної смертності дозволило виявити справжні причини і резерви зниження рівня перинатальних втрат. Найбільш вагомими категоріями в структурі перинатальної смертності були наступні: антенатальна смерть плода після 28 тижнів при одноплідній вагітності - 57,2‰; антенатальна смерть до 28 тижнів гестації - 38,8‰; рання неонатальна смерть до 28 тижнів - 47,7‰; рання неонатальна смерть у терміні 28-33 тижнів і оцінкою за шкалою Апгар менше 7 балів через 5 хвилин після народження - 11,2‰.

2. Змінами, характерними для первинної внутрішньоутробної гіпоксії за підставою імунно-гістохімічних досліджень, були різко виражені фіброзні зміни в інтерстиціальній тканині легень, стовщення, місцями - витончення міжальвеолярних перетинок, вогнища гострої і хронічної емфіземи чергувалися з ділянками ателектазу. Встановлені морфологічні зміни дозволили визначити нові ланки патогенезу гіпоксії плода і науково обгрунтувати цілеспрямовані профілактичні заходи.

3. Поліорганна недостатність на тлі перенесеної хронічної гіпоксії плода і тяжкої інтранатальної асфіксії, характер і тяжкість перинатальних факторів ризику обумовлюють клінічну характеристику дітей з гіпоксією. Перенесена гіпоксія й асфіксія обумовлюють недостатність дихальної і серцево-судинної системи, газового гомеостазу (pCO₂ - 43,93 ± 2,62 мм. рт. ст.; p₂ - 26,27 ± 1,83 мм. рт. ст.; BEect - 5,26 ± 0,56; О₂ сатурація новонародженого <85%) і ушкодження ЦНС.

4. Найбільш частішими причинами ризику асфіксії новонароджених є наявність екстрагенітальної патології (61,5 %), тяжкої прееклампсії (12,3 %), оперативне розродження (78,1 %) і дострокове розродження (47,1 %).

5. Використання фетальної пульсоксиметрії плода в пологах, з урахуванням величини і тривалості граничного значення дозволяє поліпшити діагностику внутрішньоутробної гіпоксії плода, підтвердити або виключити тяжкість метаболічного ацидозу, зменшує кількість необґрунтованих оперативних розроджень. Пороговим значенням сатурації, за даними фетальної пульсоксиметрії в пологах, що може свідчити про небезпеку для плода, є 30% сатурації кисню у плода в пологах протягом 3 хвилин і більше. Зниження частоти серцевого ритму плода менше 100 уд/хв протягом 3 хвилин і кислотно-лужного стану пуповинної крові новонародженого (рН 7,03 ± 0,08) вірогідно (р<0,05) підтверджує тяжку перинатальну асфіксію.

6. Підвищений рівень вмісту в пуповинній крові новонароджених стронцію в 2,1 рази, ванадію - в 1,7 рази, марганцю - в 2 рази, а селену - нижче в 2,1 рази в порівнянні з здоровими дітьми, а також виявлений статистичний зв'язок між їх рівнем, свідчать про істотну роль даних активних субстанцій у порушенні механізмів адаптації новонароджених до умов позаутробного розвитку.

7. На підставі даних всебічного об'єктивного обстеження стану здоров'я матері і плода і анамнестичних даних (всього 23 ознаки) за допомогою багатофакторного і дискримінантного аналізів розроблена математична модель для оцінки ризику розвитку у новонародженого дизадаптаційних синдромів і асфіксії з точністю прогнозу 89,2 %. Застосування нейромежевого моделювання на підставі семи ознак (вік вагітної, вагітність за паритетом, наявність/відсутність прееклампсії, цукрового діабету, хронічної фетоплацентарної недостатності, внутрішньоутробної гіпоксії і цитомегаловірусної інфекції) з вірогідністю 84%, дозволяє прогнозувати народження дітей з асфіксією або з дизадаптаційним синдромом.

8. Розроблена система перинатальної диспансеризації плода, яка включала проведення перинатального аудита, фетальної пульсоксіметрії, вмісту макро- і мікроелементів в пуповиній крові в залежності від стану плода, морфо-гістологічного аналізу причин перинатальних втрат, прогнозування асфіксії та порушень стану ранньої неонатальної адаптації була впроваджена в Донецькому регіональному центрі охорони материнства та дитинства в 2002 року, яка дозволила знизити перинатальну захворюваність с 236 до 175‰ і ранню неонатальну смертність с 5,2 до 3,6‰.

Практичні рекомендації

1. До аналізу офіційної статистики перинатальної захворюваності і смертності слід додати Балтійську класифікацію перинатальної смертності, виконану відповідно до основних принципів доказової медицини. Використання перинатального аудита надає можливість знайти реальні резерви поліпшення медичної допомоги вагітним, плоду і новонародженому в конкретному регіоні.

2. Факторами ризику асфіксії новонароджених і дизадаптаційних синдромів є наявність екстрагенітальної патології (61,5 %), тяжкої прееклампсії (12,3 %), оперативне розродження (78,1 %) і дострокове розродження (47,1 %).

3. Для оцінки стану плода в родах рекомендується використовувати метод фетальної пульсоксиметрії плода в пологах, з урахуванням величини і тривалості граничного значення. Пороговим значенням сатурації, що може свідчити про небезпеку для плода, є 30% сатурації у плода в пологах протягом 3 хвилини і більш. Зниження частоти серцевого ритму плода менше 100 уд/хв протягом 3 хвилин і газовий склад пуповинної крові новонародженого (рН 7,03 ± 0,08) вірогідно (р<0,05) підтверджує тяжку перинатальну асфіксію.

4. Для індивідуальної адаптації схем спостереження, обстеження і лікування новонароджених після перенесеної хронічної гіпоксії і тяжкої перинатальної асфіксії рекомендується застосувати розроблену реєстраційна карту.

5. Для прогнозування розвитку асфіксії новонародженого за 5 ознаками (прееклампсія, цукровий діабет, хронічна фетоплацентарна недостатність, цитомегаловірусна інфекція, внутрішньоутробна гіпоксія) може бути використана розроблена пентаграма. Для прогнозування асфіксії новонародженого і дизадаптаційних синдромів може використовуватись побудована дискримінантна функція з урахування 23 ознак. При сумі балів від 0 до 10 ум.од. прогнозується здорова дитина; від 10 до 30 ум.од. прогнозується дизапатційні синдроми; від 30 до 50 ум.од. -- асфіксія новонародженого. Для прогнозування народження дітей з дизадаптаційним синдромом або з асфіксією на підставі семи ознак (вік вагітної, вагітність по рахунку, наявність/відсутність прееклампсії, цукрового діабету, хронічної фетоплацентарної недостатності, цитомегаловірусної інфекції і герпесвірусної інфекції) може бути використана нейронна мережа.

6. Необхідно провадити систему перинатальної диспансеризації плода у вагітних високого перинатального ризику для своєчасного прогнозування гіпоксії плода й асфіксії новонародженого, яка дозволила знизити частоту перинатальної гіпоксії в родопомічних установах різного рівня Донецької області на 20,8-30,1%.

7. Для уточнення причин смерті новонароджених та її передбачення, необхідно використовувати гістологічні, гістохімічні, поляризаційно-оптичні, імунно-гістохімічні дослідження тканин дихальної системи. Встановлення об'єктивних морфологічних критеріїв первинних і вторинних ланок гіпоксії, заснованих на застосуванні сучасних гістологічних технологій, є основою стратегії профілактики цієї категорії хворих і висновку про попереджуваність смерті.

ПЕРЕЛІК ДРУКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Анастасов А.Г., Батман Ю.А. Особенности ранней постнатальной адаптации иммунной системы у здоровых новорожденных детей // Украинский журнал экстремальной медицины им. Г.А. Можаева. - 2004. - Т. 5, № 4. - С. 38 - 41. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення).

2. Батман Ю.А. Вплив видiв знеболювання на адаптацiю немовлят, народжених за допомогою кесарського розтину // Матеріали науково-практичної конференції неонатологів України «Сучаснi досягнення в дихальнiй пiдтримцi новонародженних i спорiдненi проблеми неонатологii». - Львiв, 2003. - С. 91 - 94. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення).

3. Батман Ю.А. Клинико-физиологические особенности ранней экстренной адаптации у новорожденных различных групп // Матеріали II Конгресу неонатологів України «Пологові травми та актуальні питання інтенсивної терапії новонароджених». - Харків, 2002. - С. 69 - 71. ( Клінічні спостереження, узагальнення).

4. Батман Ю.А. Особенности адаптации недоношенных детей, родившихся от матерей с преэклампсией // Клінічні лекції та матеріали 1-ої науково-практичної школи-семінару «Актуальні питання неонатології». - К., 2003. - С. 186 - 189. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення).

5. Батман Ю.А. Особенности адаптации новорожденных, извлеченных путем операции кесарева сечения, в зависимости от разных видов обезболивания // Украинский журнал экстремальной медицины им. Г.А. Можаева. - 2002. - Т. 3, № 3. - С. 48 - 51. (Клінічні спостереження, узагальнення).

6. Батман Ю.А. Особенности нарушений сердечного ритма у новорожденных с перинатальной гипоксией // Вестник Харьковского национального университета им. В.Н. Каразина. - 2006. - № 720. - С. 17 - 20. (Аналіз літератури, клінічні спостереження, функціональні дослідження, узагальнення).

7. Батман Ю.А. Перинатальная диспансеризация плода // Медико-социальные проблемы семьи. - 2005. - Т. 10, № 1. - С. 112 - 117. (Розробка архівного матеріалу, формування бази даних, аналіз літератури, узагальнення).

8. Батман Ю.А. Перинатальные факторы риска и прогнозирование неотложных состояний у новорожденных // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ, 2006. - С. 28 - 31. (Розробка архівного матеріалу, аналіз літератури, узагальнення).

9. Батман Ю.А. Перинатальный аудит как один из путей внедрения доказательной медицины // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ, 2005. - С. 27 - 30. (Розробка архівного матеріалу, узагальнення).

10. Батман Ю.А. Прогнозирование особенностей адаптации новорожденных детей различных групп перинатального риска // Медико-социальные проблемы семьи. - 2003. - Т. 8, № 4. - С. 34 - 37. (Розробка архівного матеріалу, формування бази даних, аналіз літератури, узагальнення).

11. Батман Ю.А. Прогнозирование развития асфиксии и дизадаптационного синдрома у новорожденных // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ, 2007. - С. 26 - 31. (Розробка архівного матеріалу, формування бази даних, узагальнення).

12. Батман Ю.А. Содержание макро- и микроэлементов в пуповинной крови у новорожденных различных клинических групп // Здоровье женщины. - 2007. - № 2 (30). - С. 242 - 246. (Аналіз літератури, формування бази даних, лабораторні дослідження, аналіз, узагальнення).

13. Батман Ю.А., Алексеева Е.А., Дутов Е.М. Опыт применения препарата «Сукрим» в комплексном лечении респираторного дистресс-синдрома у новорожденных // Медико-социальные проблемы семьи. - 2004. - Т. 9, № 3. - С. 140 - 143. (Клінічні спостереження, проведення методики, узагальнення).

14. Батман Ю.А., Могилевкина И.А., Белоусов О.Г. Прогнозирование и профилактика перинатальной заболеваемости и смертности новорожденных, родившихся от матерей с преэклампсией // Запорожский медицинский журнал. - 2006. - № 3. - С. 24 - 27. (Клінічні спостереження, узагальнення).

15. Батман Ю.А., Пилипенко О.Н., Джоджуа Т.В. Роль перинатальных факторов риска в адаптации новорожденных, извлеченных путем операции кесарева сечения // Сб. научн. работ Ассоциации акушеров-гинекологов Украины. - Киев, 2004. - С. 22 - 26. (Розробка архівного матеріалу, формування бази даних, узагальнення).

16. Батман Ю.А. Роль медикаментозної терапії в проведенні АВС-реанімаціїї немовлят // Клінічна фармація. - 2003. - Т. 7, № 3. - С. 130 - 132. (Клінічні спостереження, проведення методики, узагальнення).

17. Лихачева А.С., Батман Ю.А. Прогнозирование функционального состояния новорожденных у беременных высокого риска // Украинский журнал экстремальной медицины им. Г.А. Можаева. - 2004. - Т. 5, № 4. - С. 35 - 38. ( Розробка архівного матеріалу, аналіз, формування бази даних, узагальнення).

18. Обмен макро- и микроэлементов у новорожденных детей в Донецком регионе / Чайка В.К., Батман Ю.А., Козинский А.В., Алферов В.В. // Медико-социальные проблемы семьи. - 2006. - Т. 11, № 3. - С. 68 - 72. (Аналіз літератури, формування бази даних, лабораторні дослідження, узагальнення).

19. Батман Ю.А., Могилевкина И.А., Зинкович И.И., Межова О.К./ Перинатальные факторы риска и особенности ранней адаптации различных групп новорожденных // Матерiали науково-практичної конференцiї «Здорова мати - здорова дитина». - Донецьк, 2002. - С. 110 - 117. (Клінічні спостереження, узагальнення).

20. Поляков К.В., Батман Ю.А. Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт (синдром Хаммена-Річа) як причина пульмональної гіпертензії // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2006. - Т.7, № 2. - С. 240 - 243. (Клінічні спостереження, узагальнення).

21. Чайка В.К., Батман Ю.А., Пиклун В.Л. Роль микроэлементов в становлении иммунокомпетентности новорожденных // Здоровье ребенка. - 2007. - № 1. - С. 85 - 89. (Аналіз літератури, формування бази даних, лабораторні дослідження, аналіз, узагальнення).

22. Состояние здоровья детей, рожденных от многоплодной беременности / Батман Ю.А., Михно Н.Г., Говоруха И.Т., Мещеринова Г.В. // Зб. наукових праць «Стан репродуктивного здоров`я в Україні та шляхи його покращення». - Київ, 2002. - С. 104 - 106. (Клінічні спостереження, аналіз, узагальнення).

23. Чайка В.К., Могилевкина И.А., Батман Ю.А. Внедрение фетальной пульсоксиметрии - один из путей внедрения доказательной медицины в перинатологии // Матеріали науково-практичної школи-семінару «Сучасні принципи інтенсивної терапії та виходжування новонароджних». - Судак, 2005. - С. 24 - 28. (Клінічні спостереження, проведення методики, аналіз, узагальнення).

24. Батман Ю.А. Перинатальная патология и новорожденные высокого риска // Медицинские аспекты квалитологии - Выпуск 1 - Львов-Тула-Донецк, 2003. - С. 62 - 67. (Розробка архівного матеріалу, формування бази даних, аналіз літератури, узагальнення).

25. Способ профилактики и лечения перинатальной гипоксии у беременных с фетоплацентарной недостаточностью / Чайка В.К., Квашенко В.И., Шпатусько И.И., Мещеринова Г.В., Шаталова М.В., Батман Ю.А. // Информационное письмо № 149. - Киев, 2004. - 3 с. (Клінічні спостереження, проведення методики, аналіз, узагальнення).

26. Пат. 22043 Україна, МПК (2006) А61В 5/0205. Спосіб діагностики функціонального стану плода в пологах / Ю.А. Батман (Україна); Донецький державний медичний університет ім. М. Горького. - № 2006 12141; Заявл. 20.11.1006; Опубл. 10.04.2007, Бюл. № 4. - 12 с. (Аналіз літератури, проведення методики, аналіз, узагальнення).

27. Батман Ю.А. Перинатальная диспансеризация плода // Материалы научно-практической конференции с международным участием „Физиология и патология новорожденных” - Киев, 2007. - С. 14 - 17. (Розробка архівного матеріалу, формування бази даних, узагальнення).

28. Батман Ю.А., Волос Л.І. Морфологічні особливості легеневих судин при гіпоксії, обумовленою первинною пульмональною гіпертензією // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2007. - Т.8 , №3. - С. 402 - 405. (Клінічні спостереження, узагальнення).

29. Батман Ю.А., Шлопов В.Г. / Стан судинного русла легенів при вроджених вадах серця у немовлят // Питання експериментальної та клінічної медицини. - 2007. - Вып. 11, Т.2. - С. 107 - 112. (Клінічні спостереження, узагальнення).

30. Чайка В.К., Батман Ю.А., Могилевкина И.А. Опыт внедрения аудита в перинатальном центре // Здоровье женщины. - 2007. - № 3. - С. 155 - 159. (Розробка архівного матеріалу, формування бази даних, узагальнення).

31. Батман Ю.А. Прогнозирование развития дезадаптационного синдрома и асфиксии у новорожденных // Здоровье ребенка. - 2007. - № 4. - С. 51 - 57. (Розробка архівного матеріалу, формування бази даних, узагальнення).

32. Чайка В.К., Батман Ю.А., Алферов В.В. Роль микроэлементов в становлении иммунной адаптации новорожденных // Украинский журнал экстремальной медицины им. Г.А. Можаева. - 2007. - Т. 8, № 4. - С. 67 - 72. (Аналіз літератури, формування бази даних, лабораторні дослідження, аналіз, узагальнення).

33. Чайка В.К., Демина Т.Н., Долгошапко О.Н., Батман Ю.А., Мещерякова А.В. Диагностика, лечение и профилактика нарушений минерального обмена у женщин // Методические рекомендации, Киев, 2007. (Аналіз літератури, узагальнення).

Размещено на Allbest.ru