Рак товстої кишки, ускладнений обтураційною непрохідністю: нові підходи у лікуванні в умовах відділення загальнохірургічного профілю

Удосконалення ургентної онкохірургічної допомоги у стаціонарах загальнохірургічного профілю хворим із гострою обтураційною товстокишковою непрохідністю. Вибір хірургічного втручання і лікувальної тактики. Аналіз показників післяопераційних ускладнень.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 22.07.2014
Размер файла 70,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Медіана загальної виживаності в групі радикально оперованих хворих із приводу обструктивного РТК склала 44,9 міс., а безрецидивної - 41,1 міс. Загальна 3- і 5-річна виживаність склала 54,5±6,9% і 48,5±7,6% відповідно.

Ад'ювантна хіміотерапія (АХТ) неускладненого раку товстої кишки II-III стадії значно поліпшує результати 3- і 5-річної виживаності хворих після радикальних хірургічних втручань, і в наш час визнана невід'ємним компонентом у лікуванні хворих цієї категорії [Шпарик Я.В., Білинський Б.Т., 1995; Шиян Р.Д., 2000; Figueredo A. et al., 1997]. Дані літератури про застосування АХТ у хворих з ускладненими формами РТК недостатні, а в доступних публікаціях наведені результати непереконливі [Матвійчук Б.О., 1998].

У дослідження включені 30 хворих, прооперованих у 1993-2000 рр. з приводу обструктивного РТК II-III ст. (Т3-4N0-2М0): чоловіків - 14, жінок- 16, середній вік хворих - 52,4 роки. АХТ починали з 14-21-го дня після операції і проводили у двох режимах: 1) 5-фторурацил (5-ФУ) по 450 мг/м2 внутрішньовенно через день до сумарної дози 5 г і левамізол (декарис) по 50 мг 3 рази на добу, починаючи з першого дня введення 5-ФУ протягом трьох днів; курс повторювали кожний місяць, усього 4-6 курсів - 21 хворий; 2) 5-ФУ по 500 мг/м2 внутрішньовенно в 1-й і 8-й день і лейковорин по 80 мг/м2 внутрішньовенно в 1-й і 8-й день; курс повторювали кожні 2 місяці, усього 3-4 курси - 9 хворих.

У 7(23,3%) хворих АХТ супроводжувалася нудотою і діареєю, що відповідає першому ступеню системної токсичності по класифікації ВОЗ. Явища інтоксикації носили тимчасовий характер і зникали відразу ж після закінчення курсу АХТ.

Результати виживаності в групі хворих із комбінованим лікуванням (операція + АХТ) були найкращі: 3- і 5-річна виживаність склала відповідно 74,6±11,3 і 63,9±13,8%, а медіана виживаності - 69,1 міс.

ВИСНОВКИ

Рак товстої кишки з гострою обтураційною кишковою непрохідністю при хірургічному лікуванні в умовах загальнохірургічного відділення характеризується високими показниками післяопераційних ускладнень (53,7%) і летальності (28,7%). Найбільш важливими чинниками, які визначають результат лікування, є стан хворого перед операцією, терміни проведення оперативного втручання, вибір методу операції, тому необхідне формування нових та вдосконалення існуючих підходів у діагностиці, тактиці та лікуванні хворих цієї категорії.

Застосування ультразвукової ірігоскопії в комплексному обстеженні хворих на рак товстої кишки, ускладнений обтураційною товстокишковою непрохідністю, підвищує точність доопераційної діагностики на 22,9%.

Використання шкали SAPS у власній модифікації для експрес-оцінки стану хворих на рак товстої кишки, ускладнений обтураційною непрохідністю, дозволяє обгрунтувати лікувальну тактику, об'єктивно прогнозувати результат лікування, а також застосовувати її з метою рандомізації при порівняльній оцінці різних методів лікування.

Хворі із встановленим діагнозом гострої обтураційної товстокишкової непрохідності на грунті раку товстої кишки вимагають екстреної операції з відстрочкою лише на передопераційну підготовку.

При компенсованій і субкомпенсованій непрохідності кишечника на грунті раку товстої кишки радикальні операції характеризуються сприятливими безпосередніми і віддаленими результатами в порівнянні з симптоматичними. Компенсована форма непрохідності дозволяє виконати радикальну первинно-відновлювальну операцію. При субкомпенсованій непрохідності первинно-відновлювальні операції допускаються при локалізації пухлини в правій половині ободової кишки.

При декомпенсованій формі кишкової непрохідності показані мінімальні оперативні втручання (як по об'єму, так і по тривалості), що повинні бути направлені на ліквідацію кишкової непрохідності і декомпресію кишечника.

У хворих на рак товстої кишки з обтураційною непрохідністю кишечника спостерігаються активація процесів ліпопероксидації і зниження рівня антиоксидантного захисту, що є одним з факторів патогенезу післяопераційних ускладнень. Використання даларгіну в післяопераційному періоді у хворих цієї категорії сприяє нормалізації ліпопероксидного гомеостазу і зменшує кількість післяопераційних ерозивно-виразкових пошкоджень слизових оболонок верхніх відділів травного тракту на 23,1%.

Включення в комплексне післяопераційне лікування хворих на рак товстої кишки, що обтурує, міліметрохвильової резонансної терапії, як ад'ювантного методу, дозволяє ефективно відновити моторику кишечника через 3,6±1,7 доби після операції.

У жирнокислотному складі загальних ліпідів мембран еритроцитів у хворих на рак товстої кишки, що обтурує, вміст арахідонової кислоти збільшений в 2,6 рази у порівнянні з донорами, що на тлі гіперактивації процесів ліпопероксидації і ендотоксикозу створює умови для розвитку патофізіологічних реакцій синдрому системної запальної відповіді (SIRS) впритул до токсико-інфекційного шоку і поліорганної недостатності. Одним із факторів розвитку токсико-інфекційного шоку у хворих цієї категорії є інтраопераційна обробка вогнищ інфекції черевної порожнини антисептиками з бактерицидною дією (хлоргексидин, декаметоксін).

Розроблений метод накладення кишкового шва має високу надійність в експерименті при формуванні міжкишкового співустя в умовах непідготовленого кишечника на моделі гострої товстокишкової непрохідності. Застосування запропонованого способу кишкового шва у хворих на рак товстої кишки з обтураційною непрохідністю кишечника на 12,5% сприяє зниженню летальності від перитоніту через неспроможність швів анастомозу.

Нові підходи в діагностиці і тактиці хірургічного лікування хворих на рак товстої кишки, ускладнений гострою обтураційною непрохідністю, дозволяють знизити показники післяопераційних ускладнень і летальності на 14,6% і 13,2% відповідно.

Ад'ювантна хіміотерапія поліпшує віддалені результати хірургічного лікування хворих на рак товстої кишки, ускладнений гострою обтураційною непрохідністю: 5-річна виживаність після хірургічного й комбінованого лікування складає 48,5% і 63,9% відповідно (р<0,05).

онкохірургічний непрохідність товстокишковий

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Соловйов І.Є. Спосіб кишкового шва // Шпитальна хірургія.- 2000.- № 4.- С. 106-109.

Соловьев И.Е. Результаты лечения больных раком толстой кишки, осложненным кишечной непроходимостью // Онкология.- 2000.- № 1-2.- С. 40-42.

Соловьев И.Е. Модифицированная система SAPS в оценке состояния больных с острой кишечной непроходимостью при раке толстой кишки // Онкология.- 2000.- № 3.- С. 204-206.

Соловьев И.Е. Анализ послеоперационных осложнений у больных с острой толстокишечной непроходимостью опухолевого генеза // Онкология.- 2001.- № 1.- С. 57-61.

Черный В.А., Соловьев И.Е. Тактика лечения больных раком толстой кишки, осложненным острой кишечной непроходимостью // Онкология.- 1999.- № 4.- С. 245-250 (Здобувачем зібрана та проаналізована сучасна спеціальна література відносно тактики хірургічного лікування хворих на рак товстої кишки, ускладнений гострою обтураційною непрохідністю).

Соловьев И.Е., Кузьменко А.П., Тофан А.В. Микроволновая резонансная терапия в профилактике и лечении парезов желудочно-кишечного тракта после операций на толстой кишке // Физика живого.- 2000.- № 1.- С. 104-108 (Здобувачем обгрунтована необхідність та доцільність застосування методу міліметрохвильової резонансної терапії при лікуванні хворих з обтураційною пухлиною товстої кишки).

Соловьев И.Е., Тофан А.В., Черный В.А. Результаты лечения больных обтурирующим раком ободочной кишки / Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика.- Київ, 2001.- Вип. 10.- С. 783-788 (Здобувачем надані безпосередні результати хірургічного та комбінованого лікування хворих на рак товстої кишки, ускладнений обтураційною непрохідністю, в умовах загальнохірургічного відділення).

Соловьев И.Е., Юрженко Н.Н., Брюзгина Т.С., Чумак П.Я., Кузнецов А.А., Ковалев А.П., Рудой М.А., Немченко И.И., Лысенко Р.Б., Берчун В.В. Состояние липопероксидации и жирнокислотный состав общих липидов в эритроцитах у больных раком ободочной кишки, осложненным острой кишечной непроходимостью // Вісник проблем біології і медицини.- 2001.- № 5.- С. 66-71 (Здобувачем вивчені стан ліпопероксидації і жирнокислотний склад загальних ліпідів мембран еритроцитів як механізм розвитку процесів синдрому системної відповіді на запалення - SIRS).

Девяткина Т.А., Гиленко И.А., Соловьева О.А., Соловьев И.Е. Использование даларгина и аевита в процессе хирургического лечения больных язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки // Науковий вісник Ужгородського державного університету. Серія “Медицина”.- 1999.- Вип. 8.- С. 16-18 (Здобувачем обгрунтована необхідність та доцільність застосування даларгіна у післяопераційному періоді у хворих з ерозивно-виразковими ушкодженнями шлунка та 12-палої кишки).

Соловйов І.Є., Чорний В.О., Тофан А.В., Соловйова О.А. Токсико-інфекційний шок як ускладнення гострої кишкової непрохідності пухлинного генезу // Онкология.- 2001.- № 2-3.- С. 169-172 (Здобувачем проаналізовані фактори, які приводять до розвитку токсико-інфекційного шоку у хворих на рак товстої кишки, ускладнений гострою обтураційною непрохідністю).

Соловьев И.Е., Юрженко Н.Н., Тофан А.В. Пероксидное окисление липидов у больных раком ободочной кишки, осложненным острой кишечной непроходимостью // Онкология.- 2001.- № 4.- С. 275-277 (Здобувачем досліджений стан ліпопероксидації у хворих з гладким та ускладненим післяопераційним періодом після операції з приводу обтураційної кишкової непрохідності пухлинного генезу).

Соловьев И.Е., Чумак П.Я., Кузнецов А.А., Ковалев А.П., Рудой М.А., Люлька А.Н. Непосредственные и отдаленные результаты лечения больных обтурирующим раком ободочной кишки // Проблеми екології та медицини.- 2001.- № 5-6.- С. 14-16 (Здобувачем надані безпосередні і віддалені результати хірургічного та комбінованого лікування хворих на рак товстої кишки, ускладнений обтураційною непрохідністю).

Соловйов І.Є., Соловйова О.А. Патогенетичні аспекти виникнення токсико-інфекційного шоку у хворих на гостру кишкову непрохідність пухлинного походження // Львівський медичний часопис.- 2001.- № 3.- С. 97-99 (Здобувачем проаналізовані фактори, які приводять до розвитку токсико-інфекційного шоку у хворих на рак товстої кишки, ускладнений гострою обтураційною непрохідністю, і розроблені профілактичні заходи).

Соловьев И.Е., Тофан А.В. Применение даларгина для профилактики послеоперационных язвенных кровотечений желудка и двенадцатиперстной кишки у больных острой непроходимостью ободочной кишки опухолевого происхождения // Український журнал малоінвазівної та ендоскопічної хірургії.- 2001.- № 1.- С. 43 (Здобувачем обгрунтована необхідність та доцільність застосування даларгіна у післяопераційному періоді у хворих на рак ободової кишки, ускладнений обтураційною непрохідністю).

Соловьев И.Е., Кузнецов А.А., Стовба В.Г., Немченко И.И., Люлька А.Н., Давиденко Я.В., Удовиченко О.Н., Погребняк В.В. Первично-множественный рак толстой кишки, осложненный кишечной непроходимостью: особенности хирургической тактики // Вісник проблем біології і медицини.- 2002.- № 2.- С. 102-105 (Здобувачем запропонована оптимізована тактика хірургічного втручання при первинно-множинному раку товстої кишки, ускладненому обтураційною товстокишковою непрохідністю).

Соловьев И.Е., Тофан А.В., Приймак В.В., Погребняк В.В. Непосредственные результаты хирургического лечения рака ободочной кишки, осложненного обтурационной непроходимостью, у больных пожилого и старческого возраста / Актуальные проблемы медицины и биологии.- Киев, 2002.- № 1.- С. 358-367 (Здобувачем надані безпосередні результати хірургічного лікування хворих на рак ободової кишки, ускладнений обтураційною непрохідністю, у похилому та старечому віці).

Соловйов І.Є., Юрженко Н.М., Соловйова О.А. Застосування даларгіну при хірургічному лікуванні хворих на рак ободової кишки, ускладнений кишковою непрохідністю // Ліки.- 2002.- № 3-4.- С. 12-16 (Пошукувачем обгрунтовано доцільність застосування лей-енкефаліну даларгіну в післяопераційному періоді у хворих на рак товстої кишки, ускладнений обтураційною товстокишковою непрохідністю, із метою зниження кількості післяопераційних ускладнень).

Соловйов І.Є., Кузьменко О.П., Тофан А.В., Чорний В.О. Профілактика і лікування післяопераційного атонічного синдрому у хворих на колоректальний рак // Одеський медичний журнал.- 2002.- № 1.- С. 47-50 (Здобувачем обгрунтована необхідність та доцільність застосування міліметрохвильової резонансної терапії для профілактики і лікування післяопераційного атонічного синдрому у хворих на колоректальний рак з обтураційною непрохідністю).

Соловьев И.Е., Черный В.А., Тофан А.В. Выбор метода оперативного вмешательства при раке правой половины ободочной кишки, осложненном острой кишечной непроходимостью // Онкология.- 2002.- № 1.- С. 52-55 (Здобувачем на основі дискримінантного методу статистичного аналізу обґрунтована тактика хірургічного втручання при злоякісній пухлині правої половини ободової кишки з обтураційною непрохідністю).

Соловьев И.Е., Черный В.А., Тофан А.В. Выбор метода оперативного вмешательства при раке левой половины ободочной кишки, осложненном острой кишечной непроходимостью // Онкология.- 2002.- № 2. - С. 123-127 (Здобувачем на основі дискримінантного методу статистичного аналізу обґрунтована тактика хірургічного втручання при злоякісній пухлині лівої половини ободової кишки з обтураційною непрохідністю).

Соловйов І.Є. Спосіб накладання кишкового шва / Патент України № 34321А (Бюл. № 1 від 15.02.2001).

Соловьев И.Е., Тофан А.В., Гренюк С.В. Адъювантная химиотерапия у больных раком ободочной кишки, осложненным кишечной непроходимостью / Матер. Х з'їзду онкологів України.- Київ, 2001.- С. 130-131 (Здобувачем обґрунтована доцільність і необхідність проведення ад'ювантної хіміотерапії у хворих на рак товстої кишки, ускладнений обтураційною непрохідністю, після радикальної невідкладної операції).

Дуденко Ф.И., Соловьев И.Е. Экстренная операция у больных с острой кишечной непроходимостью опухолевого происхождения /Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні / Матер. наук. конф. 20 травня 1996 р.- Полтава, 1996.- С. 384 (Здобувачем надані власні дані про лікувально-діагностичні підходи у лікуванні хворих на РТК, ускладнений ГОТКН).

Соловьева О.А., Дикий А.М., Соловьев И.Е. Использование лазерной акупунктуры для профилактики стрессовых язв и эрозий в послеоперационном периоде у больных с опухолями кишечника / Там же.- С. 384-385 (Здобувачем обґрунтована доцільність проведення лазерної акупунктури у хворих на рак товстої кишки у післяопераційному періоді).

Соловьев И.Е., Стовба В.Г. Ультразвуковая ирригоскопия в комплексной диагностике рака толстой кишки, осложненного кишечной непроходимостью / Матеріали ХХ з'їзду хірургів України.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.- Т. 2. - С. 692-693 (Здобувачем удосконалена і впроваджена в клінічну практику методика ультразвукової ірігоскопії при раку товстої кишки, що обтурує).

АНОТАЦІЯ

Соловйов І.Є. Рак товстої кишки, ускладнений обтураційною непрохідністю: нові підходи у лікуванні в умовах відділення загальнохірургічного профілю (клініко-експериментальне дослідження).- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.07 - онкологія. - Інститут онкології АМН України, Київ, 2003.

Захищається робота, у якій на підставі комплексного клініко-лабораторного, інстументального, статистичного дослідження хворих на рак товстої кишки, ускладнений обтураційною непрохідністю, розроблені нові підходи в хірургічному і комбінованому лікуванні в загальнохірургічному відділенні. Застосування ультразвукової ірігоскопії в комплексному обстеженні хворих на рак товстої кишки, ускладнений обтураційною непрохідністю, підвищило точність доопераційної діагностики на 22,9%.

Розроблений в експерименті на моделі гострої товстокишкової непрохідності новий спосіб кишкового шва, використання якого на 12,5% сприяло зниженню летальності від перитоніту через неспроможність швів анастомозу.

Запропоновано модифіковану шкалу (M-SAPS) експрес-оцінки клінічного статусу хворих для обгрунтування лікувальної тактики й об'єктивізації прогнозу лікування. На основі дискримінантного аналізу клінічних даних визначені й обгрунтовані показання і протипоказання до радикальних і первинно-відбудовних операцій.

Використання в процесі хірургічного лікування даларгіну нормалізувало прооксидантно-антиоксидантну рівновагу, зменшувало показники ендотоксикозу, що сприяло більш сприятливому перебігу раннього післяопераційного періоду. Застосування в післяопераційному періоді міліметрохвильової резонансної терапії (МХРТ) дозволило відновити перистальтику кишечника на 3-4 добу.

Ад'ювантна хіміотерапія поліпшувала віддалені результати лікування хворих: 5-річна виживаність після хірургічного і комбінованого лікування складає 48,5% і 63,9% відповідно. Комплексне застосування розроблених підходів у тактиці й методах хірургічного лікування хворих раком товстої кишки, ускладненим кишковою непрохідністю, дозволило скоротити показники післяопераційних ускладнень і летальності на 14,6 і 13,2% відповідно. Результати досліджень впроваджені в практику.

Ключові слова: рак товстої кишки, кишкова непрохідність, хірургічне лікування, пероксидне окислювання ліпідів, даларгін, міліметрохвильова терапія, токсико-інфекційний шок, кишковий шов, ад'ювантна хіміотерапія.

АННОТАЦИЯ

Соловьев И.Е. Рак толстой кишки, осложненный обтурационной непроходимостью: новые подходы в лечении в условиях отделения общехирургического профиля (клинико-экспериментальное исследование).- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.07 - онкология - Институт онкологии АМН Украины, Киев, 2003.

Защищается работа, в которой на основании комплексного клинико-лабораторного, инстументального, статистического исследования больных раком толстой кишки, осложненным острой обтурационной толстокишечной непроходимостью (ООТКН), разработаны новые подходы в хирургическом и комбинированом лечении в условиях общехирургического отделения.

Применение ультразвуковой ирригоскопии в комплексном обследовании больных раком толстой кишки, осложненным ООТКН, способствовало повышению точности дооперационной диагностики на 22,9%.

Разработан в эксперименте на модели ООТКН новый способ кишечного шва, который при формировании анастомозов на толстой кишке продемонстрировал бульшую надежность по сравнению со швом Альберта. Использование предложенного способа кишечного шва на 12,5% способствовало снижению летальности от перитонита по причине несостоятельности швов анастомоза.

Предложена модифицированная шкала (M-SAPS) экспресс-оценки клинического статуса у больных данной категории для обоснования лечебной тактики и объективизации прогноза лечения. На основе дискриминантного анализа клинических данных больных раком тостой кишки с ООТКН определены и обоснованы особенности хирургической тактики в зависимости от стадии опухолевого процесса и степени кишечной непроходимости, обозначены показания и противопоказания к радикальным, в т.ч. первично-восстановительным операциям. Послеоперационные осложнения у больных с ООТКН опухолевого генеза достигают 53% и являются основной причиной летальности. Наиболее частыми осложнениями являются синдром полиорганной недостаточности (20%), перитонит (8,7%) и гнойно-воспалительные процессы со стороны операционной раны (13%).

Впервые показано, что после установления диагноза ООТКН на почве рака толстой кишки больных следует экстренно оперировать, предоставив время лишь на предоперационную подготовку. При компенсированной и субкомпенсированной непроходимости кишечника радикальные операции являются методом выбора, поскольку характеризуются более благоприятными непосредственными и отдаленными результатами. Компенсированная степень непроходимости кишечника позволяет выполнить первично-восстановительную операцию. При субкомпенсированной непроходимости первично-восстановительные операции допускаются при локализации в правой половине ободочной кишки. При декомпенсированных формах кишечной непроходимости показаны минимальные оперативные вмешательства (как по объему, так и по продолжительности), ориентированные на ликвидацию кишечной непроходимости и декомпрессию кишечника.

У больных с обтурирующим раком толстой кишки в процессе хирургического лечения выявлены существенные метаболические нарушения в виде активации процесов пероксидного окисления липидов, снижении антиоксидантной защиты на фоне усиления эндотоксикоза, а также увеличение в 2,6 раза содержания арахидоновой кислоты в жирнокислотном составе общих липидов эритроцитов. Все это может способствовать развитию и поддержанию патофизиологических реакций системного воспалительного ответа (SIRS), осложняясь токсико-инфекционным шоком и полиорганной недостаточностью. Установлено, что пусковым фактором в развитии токсико-инфекционного шока у данных больных может явиться обработка очагов гнойной инфекции брюшной полости антисептиками с бактерицидным механизмом действия (хлоргексидин, декаметоксин). Использование в процессе хирургического лечения даларгина нормализует прооксидантно-антиоксидантное равновесие, уменьшает показатели эндотоксикоза, что способствует более благоприятному течению раннего послеоперационного периода. Применение в послеоперационном периоде миллиметроволновой резонансной терапии (МВРТ) позволяет эффективно восстановить перистальтику кишечника на 3-4 сутки.

Комплексное применение разработанных подходов в тактике и методах хирургического лечения больных раком толстой кишки, осложненным кишечной непроходимостью, позволило сократить показатели послеоперационных осложнений и летальности на 14,6 и 13,2% соответственно. Адъювантная химиотерапия улучшает отдаленные результаты хирургического лечения больных раком толстой кишки, осложненным ООТКН: 5-летняя виживаемость после хирургического и комбинированного лечения составляет 48,5% и 63,9% соответственно (р<0,05). После многоэтапных операций по типу Цейдлера-Шлоффера 5 лет прожили 29,5% больных.

Результаты исследований внедрены в практику.

Ключевые слова: рак толстой кишки, кишечная непроходимость, хирургическое лечение, пероксидное окисление липидов, даларгин, миллиметроволновая терапия, токсико-инфекционный шок, кишечный шов, адъювантная химиотерапия.

SUMMARY

Solovyov I.E. Obstructed colon cancer: a new approaches in the treatment in the department of common surgery (the clinical-experimental research).- The manuscript.

The dissertation presented by the author seeking the scientific degree of the doctor of medicine by speciality 14.01.07 - oncology. The Institute of Oncology of Ukraine Medical Academy of Science, Kiev, 2003.

The work is protected, in which on the establishment complex clinical-laboratory, instrumental, statistical research of the colon cancer patients complicated by an intestinal obstruction, develops the new approaches in surgical and combinated treatment in the treatment in the department of common surgery.

The application of a ultrasonic irrigoscopy in complex investigation of the colon cancer patients complicated by an obstruction, promoted rising of accuracy of diagnostics on 22,9 %.

The new method of an intestinal seam is developed in experiment on model of an acute colic obstruction, which use in clinic on 12,5 % promoted downstroke of a lethality from a peritonitis owing to an incompetence of seams of an anastomosis. The modified scale (M-SAPS) of an express - rating of the clinical status at the patients for a substantiation of medical tactics of treatment is offered. On a basis of the discriminant analysis of the clinical parameters patients of the given category are determined and the indications and contraindications to radical are proved and primary - reconstructively operations. Dalargin during surgical treatment normalizes processes of lipoperoxydation, reduces symptoms of endotoxycosis, promotes more congenial streaming of the early postoperative period. The application in the postoperative period microwave therapy allows effectively to restore a peristaltic of intestine. The adjuvant chemotherapy improves long-term results of treatment: 5-year's survival after the surgical and combined treatment compounds 48,5 and 63,9 % accordingly (р<0,05). The complex application of the developed approaches in tactics and methods of surgical treatment has allowed to reduce parameters of postoperative complications and lethalities on 14,6 and 13,2% accordingly. The results of researches are introduced into practice.

Keywords: colon neoplasms, intestinal obstruction, surgical treatment, lipid peroxidation, dalargin, microwave therapy, toxico-infectious shock, adjuvant chemotherapy.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.